CC BY
219
Методи управлшня фшансовими ризиками
Корж Наталiя Володимирiвна
Внницький торговельно-економ'!чний нститут Кшвського на^онального торговельно-економ'чного унверситету, кафедра менеджменту та адмнстрування, доктор економ'чних наук, доцент, УкраУна
Анотащя. У статт дослщжено cyTHicTb i природу фiнансових ризикГв, проведена Тхня класифiкацiя. Розглянуто особливост управлiння фiнансовими ризиками i основн методи управлiння ними. Визначено шляхи компенсацп' ризикiв. Доведено, що об'ективною зовнiшньоï основою ризику е таю недосконалост ринку як зовнiшнi ефекти дiяльностi пiдприемств i неповнота тформаци' про зовнiшне середовище функцiонування пщприемства, а об'ективноТ внутрiшньоï основою ризику - цшьова функцiя пiдприемства по максимiзацiï прибутку в умовах конкуренции Встановлено, що для компенсацп' недосконалостей ринку господарюючi суб'екти повиннГ розробляти стратепю, яка поеднуватиме заповнення вщсутньоТ iнформацiï та нейтралiзацiю або мiнiмiзацiю зовнГшнГх ефектiв, яка тактично реалiзуеться в програмах управлiння фiнансовими ризиками.
Ключов1 слова: ризик, фiнансовий ризик, мiнiмiзацiя ризикГв, хеджування, страхування, лiмiтування, диверсифiкацiя, передача ризикГв.
УДК 368.013(045) JEL Classification: D81, G3
DOI: http://dx.doi.Org/10.22178/pos.15-3
Вступ
Сучасний етап розвитку мiжнародноi' фшан-сово'' спiльноти висувае проблему управлшня ризиками до найбыьш прюритетних. Особлива увага придiляеться завданню управлш-ня консолiдованим фiнансовим ризиком, що пояснюеться нестабiльнiстю економiчноi' си-туацп в кра'ш та постшною змiною кон'юнктури фiнансового ринку. Саме тому обрана тематика дослщження е достатньо актуальною, так як вибiр правильного методу управлшня фшансовим ризиком дозволить тдприемству не тыьки передбачити можливiсть його настання, а й мiнiмiзувати наслiдки впливу.
Серед дослщниюв-теоретиюв, якi зробили реальний внесок у розвиток теорп ризику, можна видыити таких вчених, як А. Маршал [1], А. Пигу [2], Дж. Кейнс [3], Ф. Найт [4], Дж. Ньюман и О. Моргенштерн [5].
Дослщженням особливостей фшансових ри-зикiв та методiв управлiння ними присвяченi працi вггчизняних вчених-економiстiв: О. Землячово'' i Л. Савочки [7], О. Жихора i Ю. Балясно'' [8], М. Диби [9], В. Черкасова [6].
Метою дано'1 статт е визначення cyTHOCTi по-няття фiнансовий ризик та узагальнення ме-тодiв управлiння фшансовими ризиками.
Результати дослщження
Виршення фшансових завдань завжди су-проводжуеться ризиком, який викликае у будь-якого тдприемця щлком зрозумiле вщ-чуття неминучо'1 загрози i потребу в ощнщ ступеню ризику та прийняття заходiв щодо його елiмiнування, зниження чи страхування.
Поняття ризику асоцшеться з усвщомленням небезпеки, загрози, ненадiйностi, невизначе-ностi, невпевненостi, випадковостi, збитку. В найбыьш загальному виглядi пiд ризиком розумшть вiрогiднiсть виникнення збиткiв або недоотримання прибутюв в порiвняннi з прогнозованим варiантом, тобто це ситуативна характеристика дiяльностi, що склада-еться з невизначеностi ïï результату i можли-вих крокiв, за допомогою яких ïï можна опти-мiзувати [7].
Об'ективна основа фшансового ризику пояснюеться невизначенiстю зовшшнього сере-довища, до якого тдприемство мае адаптува-тись систематично. Сама ж невизначешсть
формуеться пщ впливом непередбачуваносп поведшки елемеш1в зовшшнього середови-ща, ймовiрнiсть дiй яких ощнити точно до-сить важко. Суб'ективна основа фiнансового ризику формуеться людиною на основi кну-ючих альтернатив вибору можливого результату пщ впливом особистiсних критерп'в та компетенцш.
Фiнансовий ризик - це ймовiрнiсть виник-нення непередбачених фшансових втрат у ситуацп невизначеностi умов фшансово'' дiя-льностi пiдприемства [7]. Фшансовий ризик е результатом вибору його власниками або менеджерами альтернативного фшансового ршення, спрямованого на досягнення бажа-ного цiльового результату фшансово'' дiяль-ностi при вiрогiдностi настання економiчного збитку (фiнансових втрат) через невизначе-нiсть умов його реалiзащi [7].
Визначення фiнансового ризику рiзняться залежно вiд сфери виникнення та виду дiя-льностi суб'екта пщприемництва. Фiнансовий ризик виникае пiд час фшансово'' дiяльностi чи виконання фшансових угод. До фшансових ризиюв належать: валюты, шфляцшш, де-фляцiйнi, лшвщность iнвестицiйнi.
Для устшно'' дiяльностi пщприемствам не обхiдно здiйснювати управлiння ризиками. Управлшня ризиками передбачае прогнозу-вання можливосп настання потенцiйно ри-зиково'' поди, а тому дае можливкть вчасно вжити заходiв iз запоб^ання або зниження ступеня наслiдкiв вщ ризику, який не можна локалiзувати. Управлiння фiнансовими ризиками можна зобразити наступним чином (рис. 1).
Рисунок 1 - Етапи управлтня фiнансовими ризиками
Механiзм управлiння фшансовими ризиками полягае передусiм в ощнщ фактора ризику, його рiвня, з метою розробки системи заходiв щодо мiнiмiзацГi негативних наслiдкiв. В сис-темi методiв управлiння фiнансовими ризиками вагоме значення вщ^рають внутршш механiзми 'х нейтралiзацГi, до яких вщносять методи та заходи мшiмiзащi негативних впливiв наслiдкiв ризикiв, що обираються i здiйснюються в межах самого пщприемства.
При аналiзi ризику зазвичай використову-ються припущення:
- втрати вщ ризику незалежш один вiд одного;
- втрата за одним напрямком дiяльностi не обов'язково збыьшуе ймовiрнiсть втрати за iншим, за винятком форс-мажорних обста-вин;
- максимально можливий збиток не повинен перевищувати фшансових можливостей уча-сника.
Фiнансовi ризики мають три основнi способи ''х ощнки:
- за допомогою фундаментальних показниюв;
- за допомогою порiвняльноi ощнки макрое-кономiчних та фiнансових мультиплiкаторiв;
- за допомогою ринкових показниюв приваб-ливостi сектору за выьними грошовими потоками, дивщендно'' доходность техшчним iндикаторам.
Використання в системi управлiння ризиками фiнансових нормативiв допомагае мшмь зувати фiнансовi ризики. Ц нормативи (об-меження для мшiмiзащi ризику) можуть сто-суватися граничного розмiру позикових кош-^в, мiнiмального розмiру високолiквiдних активiв, максимального розмiру депозиту, який можна розмктити в одному банку та ш. Нормативнi обмеження для рiзних пщпри-емств будуть рiзними.
Завданням керiвництва пiдприемства е зни-ження ступеня ризику. Для цього використо-вуються рiзнi способи: диверсифiкацiя, стра-хування, лiмiтування, резервування коштiв на покриття непередбачених витрат, розпо-дiл ризику, отримання быьшо'' iнформацГi про майбутнiй вибiр i результати. Управлiння фiнансовими ризиками на шляхом ''х мшiмiзащi передбачае процес розробки та реалiзащi управлiнських фiнансових рь шень для зменшення або нiвелювання поте-нцшних негативних наслiдкiв. Мiнiмiзацiя фiнансових ризиюв може здшснюватись методами наведеними в табл. 1.
Таблиця 1 - Методи MiHiMi3a^ï ризиюв в управлшш фтансовою дiяльнiстю_
Назва методу
Характеристика
Локалiзащя ризиюв
Розмежування системи прав та вщповщальносп таким чином, щоб наслiдки ризикових ситуацш не впливали на реалiзацiю управлшських рiшень_
Мiнiмiзащï ризикiв або утримання ризику у межах прийнятного
Визначення мМмальних розмiрiв високолiквiдних активiв пщприемства, встановлення граничного розмiру позикових кош™ у господарському обiгу; встановлення максимального розмiру депозитного вкладу, розмiщеного в одному банку; лiмiтування концентрацГï ризикiв; отримання вщ контрагентiв певних гарантiй при наданш комерцiйних кредитiв та позик
Розсiювання ризиюв
Здшснюеться шляхом диверсифiкацГï напрямкiв дiяльностi пiдприемства
Ухилення вiд ризикiв
Вщмова вiд спiвпрацi з ненадiйними партнерами, вщмова вщ роботи над ризиковими проектами, пошук гарантiв._
Лiмiтування фiнансових ризиюв здшснюеться шляхом установлення вщповщних фшансових нормативiв, тобто верхньоï межi кош-тiв чи ресурав, за окремими напрямами фь нансовоï дiяльностi з метою фiксацГï можли-вих фiнансових втрат на допустимому для пщприемства рiвнi.
Хеджування як метод зниження фшансових ризиюв представляе собою страхування ризиюв вщ несприятливих змш цiн на будь-яю товарно-матерiальнi цiнностi по контрактах i комерцiйних операцiях, що передбачають по-стачання (продажГ) товарiв в майбутшх перь одах [8]. Хеджування фшансових ризиюв передбачае зменшення ймовiрностi 1х виник-нення за допомогою деривативiв або похщ-них щнних паперiв таких як ф'ючерси, опщо-
ни, свопи. Механiзм хеджування полягае в проведенш протилежних фiнансових опера-цiй з ф'ючерсними контрактами та опщонами на товарнiй i фондовш бiржах.
Варто зазначити, що хеджування е достатньо складним процесом мiнiмiзацiï ризиюв, осю-льки вимагае надшного прогнозування кон'юнктури ринку та розумшня законiв його функцiонування. Вщмовитись вiд викори-стання хеджування варто в наступних випад-ках:
- пщприемство не знае про можливi ризики або можливостi зменшення цих ризиюв;
- обмшш курси чи проценты ставки будуть залишатися незмшними або змiнюватися на ïï користь.
Диверсифжащя пiдприемницькоï дiяльностi полягае в розподыенш зусиль i катталовк-ладень мiж рiзними видами дiяльностi, яю не пов'язанi один з одним та виражатися в формах, що представлен на рис. 2.
Диверсифжащя може здшснюватись за такими напрямками [9] :
- вертикальну - розподы ресурав мiж абсолютно рiзними, несхожими видами дiяльнос--п;
- горизонтальну диверсифiкацiю - розподiл ресурсiв мiж рiзними пiдприемствами схожо-го профiлю дiяльностi.
Диверсифiкацiя дозволяе знизити виробничi, комерцшш та iнвестицiйнi ризики. На прак-тицi диверсифiкацiя може не тыьки зменшу-вати, але i збыьшувати ризики. Збiльшення ризикiв вiдбуваеться у випадку, коли пщпри-емець вкладае грошi в область дiяльностi, в якш його знання та управлшсью здiбностi обмеженi.
Страхування фiнансових ризиюв е досить по-пулярним методом управлшня ризиками в розвинених крашах, в той же час даний метод е одним iз найбыьш складних та проблемних видiв страхування. Фiнансовi ризики е об'ектом майнового страхування. У вщповщ-ностi до закону Украши «Про страхування» страхування фшансових ризиюв вщноситься до добровольного страхування. Варто зазначити, що на сьогодш, чiткого визначення та класифжацп фiнансових ризикiв у законодав-ствi Украши немае.
Рисунок 2 - Форми диверсифкацй' фшансових ризиюв
Сутшсть страхування фшансових ризиюв по-лягае в захисп майнових штереав пщприем-ства при настаннi страхово'' поди (страхового випадку) спецiальними страховими компаш-ями (страховиками) за рахунок грошових фо-ндiв, що формуються ними шляхом одержан-ня вщ страхувальника страхових премiй (страхових внесюв) [9].
До страхування фiнансових ризиюв вщно-ситься:
- страхування бiржових та валютних ризикiв;
- страхування кредитних ризиюв;
- страхування ризику неплатежу;
- страхування швестицшного ризику;
- втрата прибутку внаслщок перерв у вироб-ництвi;
- страхування швестицшного ризику;
- страхування недоотримання прибутку;
- страхування на випадок зниження обумов-леного рiвня рентабельности
- страхування ризику засновника.
Передача ризику поеднуеться iз зовшшшм страхуванням, та здiйснюеться за певними напрямами: передача ризику шляхом укла-дання договору факторингу, договору поручительства, бiржових угод тощо.
Факторинг включае комплекс послуг, що на-даються клiенту спецiалiзованою компанiею в обмш на уступку дебггорсько'' заборговано-
сть Завдяки факторингу, пiсля поставки товару (надання послуг) продавець негайно отримуе в формi авансу значну частину вщ суми деб^орсько'' заборгованосп, що виник-ла (до 95%), не чекаючи на платiж вщ покуп-ця.
Найбiльш розповсюдженими в практищ фь нансового управлiння методами компенсацп ризиюв е:
- резервування частини фшансових ресурав для забезпечення подолання негативних фь нансових наслiдкiв;
- впровадження «премп за ризик» та системи штрафних санкцiй;
- введення стратепчного планування;
- впровадження дiевоï' системи маркетингу;
- лобiювання законопроект, нейтралiзую-чих або компенсуючих чинниюв ймовiрних ризикiв;
- емiсiя конвертованих привыейованих акцiй;
- боротьба з промислово-економiчним шпи-гунством;
- створення асощацш, фондiв взаемно'' пiдт-римки та допомоги.
Висновки
Мехашзм страхування для пiдприемства до-цiльно використовувати за будь-яко'' ймовiр-ностi збитку, за умови, що розмiр збитку се-
реднш або значний. У випадку, коли розмiр збитку малий, страхування недощльно. Якщо виходити з того, що велик фiнансовi потоки характернi здебiльшого для великих i серед-нiх пщприемств, то можна зробити висновок про необхщшсть страхового захисту, в першу чергу, великих i середнiх пщприемств (осю-льки для таких пщприемств не властивий малий збиток). Ефектившсть самострахуван-ня знижуеться в мiру збiльшення прибутко-востi пiдприемства i зростае зi збiльшенням прибутковостi лжвщних високонадiйних ш-вестицiй.
Проведений порiвняльний аналiз методiв мь нiмiзацГi i нейтралiзацГi фiнансових ризикiв показам наявшсть достатньо'' кiлькостi ш-струментiв управлшня фiнансовими ризика-ми (уникнення ризиюв або вiдмову вiд них, прийняття ризикiв на себе, запобiгання збит-кiв i т. ш.).
Отже, управлшня фшансовими ризиками т-дприемства основуеться на передбаченш та
Список шформацшних джерел
нейтралiзащi i'x негативних наслiдкiв. Для ус-пШНО'' дiяльностi пiдприeмствам необхiдно враховувати чинники ризику при прийнятт управлiнських рiшення, основуючись на методах управлiння ризиками. Для ефективного управлшня фшансовими ризиками i ризиками взагалi необхщно спиратися на науковi розробки, вмыо комбiнувати вiдомi методи i застосовувати ix в щоденнш роботi. Основне завдання побудови системи полягае в тому, щоб система управлiння фшансовими ризиками була простою, прозорою, практичною i вiдповiдала стратегiчним щлям пiдприемст-ва.
Напрямки подальшого розвитку дослщжень в цiй областi пов'язанi з розробкою методич-них рекомендацiй щодо управлiння фшансо-вими ризиками з урахуванням класифжацш-них ознак та галузево'' належностi пщприемс-тва.
1. Marshall A. Principles of Economics. New York : Cosimo Classics, 2006. 627 p.
2. Pigou A. The Economics of Welfare. 8th ed. London : Macmillan, 1946. 548 p.
3. Keynes J. The General Theory of Employment. The Quarterly Journal of Economics. 1937. Vol. 51.
№ 2. P. 209-223.
4. Neumann J., Morgenstern O. Theory of Games and Economic Behavior. 16th ed. New Jersey : Prince-
ton University Press, 2004. 741 p.
5. Knight F. Risk, Uncertainty and Profit. New York : Augustus M. Kelley, 1964. 454 p.
6. Черкасов В. В. Проблемы риска в управленческой деятельности. Киев : Ваклер, 2002. 320 с.
7. Землячова О. А., Савочка Л. С. Класифжащя фшансових ризиюв та методи 'х зниження. Науко-
вий в^ник: фтанси, банки, твестици. 2012. № 3. С. 50-57.
8. Жихор О. Б., Балясна Ю. С. Управлшня фшансовими ризиками та методи 'х нейтралiзацii на
пщприемствь Фтансово-кредитна дiяльнiсть: проблеми теори та практики. 2011. Вип. 2. С. 149-153.
9. Диба М. I. Суть та види фшансових ризиюв у ra^^i ризик-менеджменту пщприемства. Вс
ник Нацюнальногоутверситету «Львiвська полтехшка». 2008. № 635. С. 22-28.
© Н. В. Корж
Стаття отримана 02.10.2016, прийнята 14.10.2016, оприлюднена online 17.10.2016
Methods of Financial Risk Management
Korzh Natalia
Vinnitsa Institute of Trade and Economics of Kyiv National University of Trade and Economics, Management and Administration Department, Doctor of Sciences (Economics), Associate Professor, Ukraine
Abstract. The essence and nature of financial risks are investigated. Their classification is conducted. The features of financial risk management and the main methods of management are considered. The ways of risk compensation are identified. It is proved that the objective external risk basis is such market imperfections as externalities of enterprises and incomplete information about the operation of the business environment and internal objective basis risk - the objective function to maximise profits in a competitive environment. It is revealed that to compensate market imperfections business entities should develop a strategy that combines fill in missing information and neutralise or minimise externalities that tactically implemented in financial risk management programs.
Keywords: risk, financial risk, risk minimization, hedging, insurance, limiting diversification, the transfer of risk.
UDC 368.013(045) JEL Classification: D81, G3
DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.15-3_
References
1. Marshall, A. (2006). Principles of Economics. New York, USA: Cosimo Classics.
2. Pigou, A. (1946). The Economics of Welfare (8th ed). London, UK: Macmillan.
3. Keynes, J. (1937). The General Theory of Employment. The Quarterly Journal of Economics, Vol. 51, 2,
209-223.
4. Neumann, J., & Morgenstern, O. (2004). Theory of Games and Economic Behavior (16th ed.). New Jer-
sey, USA: Princeton University Press.
5. Knight, F. (1964). Risk, Uncertainty and Profit. New York, USA: Augustus M. Kelley.
6. Cherkasov, V. V. (2002J. Problemy riska v upravlencheskoj dejatel'nosti [Risk Problems in manage-
ment]. Kiev, Ukraine: Vakler (in Russian).
7. Zemliachova, O. A., & Savochka, L. S. (2012). Klasyfikatsiia finansovykh ryzykiv ta metody yikh
znyzhennia [Classification of financial risks and methods of their reduction]. Naukovyi visnyk: finansy, banky, investytsii, 3, 50-57. Retrieved from
http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Nvfbi/2012_3/09.pdf (in Ukrainian).
8. Zhykhor, O. B., & Baliasna, Iu. S. (2011). Upravlinnia finansovymy ryzykamy ta metody yikh
neitralizatsii na pidpryiemstvi [Financial risk management and methods of neutralization of the company]. Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii ta praktyky, Vol. 2, 149-153. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/fkd/2011_2/part1/22.pdf (in Ukrainian).
9. Dyba, M. I. (2008). Sut ta vydy finansovykh ryzykiv u systemi ryzyk-menedzhmentu pidpryiemstva
[Essence and types of financial risks in the system of enterprise risk management]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika", 635, 22-28. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/natural/Vnulp/Menegment/2008_635/04.pdf (in Ukrainian).
© N. Korzh
Received 2016-10-02, Accepted 2016-10-14, Published online 2016-10-17
