Методи прогнозування поведінки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності при зміні митної політики держави Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 339.54

Н. В. Осадча,

кандидат економгчних наук, м. Днтропетровсък

МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОВЕД1НКИ СУБ'еКТ1В 30ВН1ШНЬ0ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛЫЮСТ1 ПРИ 3MIHI МИТНО! ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВИ

1. Вступ

Сучасний стан економ1чних в1дносин характеризуется досить швидкими темпами розвитку, що призво-дить до глобал1зацп свггово! економжи \ вщкривае перед нашою державою велию можливосп щодо розвитку влас-но1 економжи. Украша хоч \ досить недавно стала неза-лежною державою, проте вже нимало зробила для того, щоб стабЫзувати свою економ1ку, залучити ¿ноземних швестор1в та заявила про себе як краша з досить могутшм потенщалом.

На сучасному еташ розвитку економжи Украша не здатна розвиватися ¿зольовано. Посилення штеграцшних процешв на макро- та м1крор1вш пояснюеться зростаю-чою взаемозалежшстю економж окремих кра1н \ мае про-яв в укладенш багатостороншх угод щодо регулювання зовшшньоеконом1чно1 д1яльност1.

Членство в СОТ стало на сьогодш практично обо-в'язковою умовою для будь-яко! краши, що прагне штег-руватися у св1тове шсподарство. Тому вступ Украши до СОТ е важливим досягненням зовшшньоеконом1чно1 шмптики Украши й розглядаеться як системний фактор розвитку нацюнально! економжи, л1берал1защ! зовшшньо! торпвлг Але не можна однозначно говорит лише про позитивш наслщки чи про негативш.

Слщ зазначити, що вщ'емне сальдо торпвельнош балансу е нормальним явищем для кра1н, яи тшьки вступили до СОТ (табл. 1).

3 огляду на даш таблищ можна ствердити, що за п'я-тир1чний пер1од шсля штеграцп до системи СОТ жодшй з кра1н — Болгар1я, Чех1я, Ушрщина, Румушя, Словаччина — не вдалося кардинально наростити обсяги експорту та зберегти в1дносно стал1 обсяги ¡мпорту. Факгично це де-монструе суттеве розширення ришав збуту торговель-них партнер1в СОТ за рахунок нових члешв. В1домо, що краши, яи вступили до СОТ, у перпп рж-два втрачають у зростанш валового внутршнього продукту (ВВП). Однак жшм нащональний показник сукупного випуску зрос-тае на 10 — 20 % швидше, шж до вступу в оргашзащю [3].

Вступ до СОТ у цих крашах супроводжувався р1зким зростанням прямих ¿ноземних швестицш. Але Украша вступила в СОТ в перюд початку св1тово! фшансово! кри-зи, тому спод1ватися на це явище приблизно р1к Украша не може.

Вимоги ж МВФ до формування позитивного сальдо торпвельного балансу суперечать стану зовшшньо-торговельно! пол1тики краши, яка с членом СОТ, тому Украша у цш ситуацп перебувае м1ж двох вогшв. 3 одного боку, Укра1ш необх1дний валютний кредит, але 1й важко утримувати позитивне сальдо торпвельнош балансу, з другого — вимоги СОТ не передбачають засоб1в захисту

BHyrpiniHboro ринку. Але уряд Украши таки шшов на ан-тикризовий 3aci6 — шдвищення вв1зного мита на деяю групи TOBapÍB. СОТ, у свою чергу, пообщяла прийняти аналопчш санкщ! для TOBapÍB з Украши.

На внутр1шньому ринку спостер1гаеться тенденщя зниження попиту щодо ¡мпортних TOBapÍB за рахунок па-д1ння платоспроможност1 населения, знещнення нащонально! валюти.

Для проведения полтпси захисту внутр1шнього ринку в1тчизняних виробник1в й споживач1в, наприклад, Полыца використовуе особистий шдх1д до кожно! краши:

— у випадку ввозу продукцп з кра1н, з якими немае угод про сшвробиництво або вщсутш сертиф1кати по-ходження продукцп, установлюеться тарифна ставка, що становить вщ 20 до 100 %, а на деяку продукц1ю складае 395 % (група 22.08 ТН ЗЕД — спирт етиловий);

— для кра1н, з якими укладеш двосторонш угоди (до них належить i Украша) д1е шльшва тарифна ставка, що майже в 3 рази менша, шж у першому випадку;

— для кра1н-члешв СОТ, яи також с членами СС, NAFTA, CEFTA, та кра1н, з якими укладеш угоди про вшьну торпвлю, установлюються менш1 пшьгов1 ставки, шж для кра1н, що не входять в СОТ.

Украша може впроваджувати под1бну систему захисту в1тчизняного товаровиробника, пристосовуючи II до cboIx економ1чних особливостей, тобто шдтримки npio-ритетних для економ!ки галузей [2].

1ншим виходом з цього становища с впровадження прихованого протекцюшзму, тобто впровадження внутр1шшх податюв на споживання ¡мпортних TOBapÍB чи надання шльг деяким пр!оритетним галузям економ!ки Украши. Але вимоги МВФ для отримання валютного кре-дитування зач!пають систему шльг, тому що зменшення певних митних податюв повинно компенсуватися скасу-ванням ряду шльг щодо податку на додану варпсть та впровадження ряду акциз!в.

Невизначешсть сучасно! cbítoboi економ1ки, вступ до СОТ шд час кризи, падшня нащонального добробуту та в1дсутшсть стабшьност сприяе i процвианню злочишв у сфер1 експортно-1мпортних операщй, велику частку яких можна в1днести на ухилення в1д сплати податюв (мита), що призводить до недобору koihtíb до Держбюджету Украши. Головним чином це занижения митно! вартост1 TOBapÍB та контрабанда.

Уся д1яльшсть митнищ спрямована на забезпечення дотримання державними органами, суб'ектами зовшш-Hb0eK0H0MÍ4H0i д1яльност1, а також громадянами прав i обов'язюв в сфер1 митно! справи, тому одним з головних напрямюв и д1яльност1 повинна стати процедура визна-чення та контролю митно! вартост1 TOBapÍB.

Таблиця 1

Димам ¡ка сальдо торгшельного балансу окремих европейських краш, що приедналися до

СОТ у 1995 — 1996 pp., млн. евро [1].

PlK ^^^^ Болгар1я Чех1я Угорщина Польша Румушя Словаччина

1996 -234,4 -2902,0 -1933,0 4781,1 -1810,1 -148,1

1997 6,8 -4140,3 -1869,5 -14685,8 -2511,9 -1820,0

1998 -634,7 -2174,3 -2394,4 -16393,9 -3156,9 -2094Д

1999 -1406,2 -1746,6 -2796,8 -17421,8 -1773,8 -1025,5

2000 -1831,0 -3393,0 -4311,7 -18739,2 -2909.1 -994,5

У пракгищ й Teopiï не ¿снуе методологи прогнозу поведшки суб' екпв зовшшньоеконом1чно1 д1яльност1 при змш mhthoï полиики. Це обумовлено тим, що митна варт1сть TOBapie е специф1чною категор1ею, на яку впливае нимало фактор1в. Особливо це важливо для прогнозу поведшки суб'екпв при змш податковош навантаження, що актуально в сучасних умовах, коли мигш ставки то зростають, то зменшуються. Украша перебувае в стадп невизначеносп mhthoï поттики. 3 одного боку KpaÏHa приедналась до СОТ, з ¿ншого, криза вимагае вщ уряду шлях1в щодо захисту на-щональних товаровиробниюв, тобто прогнозування поведшки суб' екпв зовшшньоеконом1чно1 даяльносп при зм1нш податкових ставок та напрями визначення можливосп переходу суб'ектав вщ одного режиму декларування mhthoï вартосп TOBapie до imnoro е акгуальним напрямом достд-ження у сучасш часи, тому що дозволить визначити межу виникнення бажання в шдприемщв перейти до «пньово-ш» сектору економжи.

Питаниям дослщження та прогнозування тенденщй поведшки суб'екпв шдприемницько! д1яльносп займало-ся багато вчених: B.I. Ляшенко [3], I.M. Остапенко [4], В.П. Маслов [5], O.JL Боровик [6], Е.С. Ветенець [7], Хем-ди A. Taxa [8]. Але щ вчеш не придшили уваги прогнозу-ванню поведшки суб'екпв зовшшньоеконом1чно1 д1яль-hoctî, тобто шхто з них не розробив методику прогнозу дш суб'оспв зовшшньоеконом1чно1 д1яльносп шд впли-вом змши державно! mhthoï полтпси.

2. Мета

Метою статп е розробка метод1в прогнозування тенденщй поведшки суб'екпв зовнпнньоекошжпчшм дошьносп шд впливом змши державно! mhthoï политики на приклада прогнозу ди eKcnoprepiB-iMnopTepiB при переход! держави шд полггики вшьно1 торпвл1 до протекцюшзму й навпаки.

3. Результата дослвджень.

Для розробки iitraxiB контролю за правильшстю та

достов1ршстю визначення митно! вартост1 товар1в необ-хщно врахувати можлив1сть переходу суб'екпв зовшш-ньоеконом1чно1 д1яльност1 вщ одного засобу декларування митно 1 вартост до шшого при змш митно! полиики держави, що передбачае, у свою чергу, зм1ну митно-та-рифнош та нетарифного регулювання.

Для розв'язання поставленого завдання дощльно використати метод експертних ощнок для складання ан-кети опитування декларанпв (суб'екпв зовшшньоеконо-м1чно! д1яльносп), статистичний анал1з для складання мат-рищ ймов1рностей переходу та модел1 марковських про-цемв для прогнозування ймов1рност1 використання схем «бшого», «шрого» та «чорного» експорту (¿мпорту), стану банкрутства та переор1ентацп сфери д1яльностг

Експертами необх1дно залучати респонденте з р1зних репошв Украши, яи можуть бути [ декларантами, [ представниками митних оргашв, незалежними експертами з цього питания. Опитування дощльно здшснити з ви-користанням методу анкетування. Питания в анкет1 доц-шьно сформувати [ ситуацшними, тобто характеризува-ти перехщ вщ одного стану економжи до шшого, й ощню-ючими фактичний стан системи.

Слщ зазначити, що складання матрищ ймов1рнос-тей переходу з одного стану до шшого за допомогою експертних ощнок можливе з використанням вщповщей на питания, яи р1зняться за своею структурою та побудо-вою. Прикладом питания, яке буде ощнене експертами й даватиме можлив1сть виявити ймов1ршсть переходу з протекцюшзму до вшьно! торпвл1 е таке: «Розставте прюри-тети ваших можливих дш при зниженш митних ставок на 5 % на експорт (шпорт) деяких вид1в товар1в (насшня, шюра, худоба, газ, нафта та вуглеводш в газопод1бному сташ тощо). При цьому респонденту буде запропонова-но розставити ранги (ощнки) можливих шлях1в 1х поведшки у вщповщнш таблищ:

Декларування mhthoï вартост! зпдно з вс1ма внмогамн чинного законодавства Занижения митно! вартост! товар ¡в Пошук i використання ,днших" шлях1в митного оформления й контролю Переор1ентащя сфери д1яль-hoctî, банкрутетю

На основ! даних анкетування можна оцшити так! ймо-BipHOCTi: SJ— декларування митноУ вартост! згщно з вимо-гами законодавства; S2— занижения митноТ вартост!; S3 — пошуку й використання «шших» шлях1в митного оформления й контролю; S4— резервний стан (банкрутство, вих1д з ринку, переор!ентащя на новнй вид д1яльноеп).

Доцшьно розглянути систему поведшки декларантами двома блоками. У першому розглянути ситуащю переходу вщ вшьноУ торпвл! до полггики протекцюшзму, у другому — навиаки (перех1д в1д протекцюшзму, який icHye пщ час кризи, до вшьноУ торпвлО,

Загальна кшькють отриманих анкет склала 165.

Дал! для складання прогнозу використаемо модель марковських процеЫв. Основою прогнозування змш структури е положения Teopi'i ланцюпв A.A. Маркова, яка дозволяе розглядати змши структури сукупносп як ймов1рнюний процес: iMOßipHicTb знаходження системи у тому чи шшому сташ у певний час визначаються характером розподшу ймов1рностей перебування и в окремих станах в попередшх перюдах i ймов!рностями змши цих стан iß до даного перюду часу чи етапу розвитку.

iMOßipHOCTi 3MiH CTaHiß постають у форм! матриц! Р, елементи якоУ (PJ визначають iMOßipHicTb переходу об'-екту 3i стану i в стан j за один крок розвитку. При переход! в\д режиму вшьноТ торпвл1 до режиму протекцюшзму держава застосовуе ряд протекцюнютських заход!в. Для прикладу в1зьмемо впровадження цих заход!в в три етапи: у момента часу tp t? ty

Можлива поведшка суб'екпв ЗЕД:

51 — суб'ект декларуе митну варт1сть зпдно з BciMa вимогами законодавства;

52 — суб'ект занижуе митну варт1сть;

53 — суб'ект шукае й використовуе «iHmi» шляхи митного оформления й контролю;

54 — резервний стан (банкрутство, вихщ з ринку, переор!ентащя на новий вид д1яльноеп).

При цьому система поведшки суб'екпв зовшшньо-

еКОНОМi4H01 д!яЛЬНОСП при 3MiHi МИТН01 ПОЛЯНКИ MieTHTb

можливють переходу суб'екту вщ одного режиму декларування до шшого й можливють переходу в перший стан (декларування вщповщно до чинного законодавства) при 3MiHi МИТН01 пол^ики (Рис. 1).

Цю систему поведшки суб'екта зовшшньоекономь чно1 д1яльност! в рамках дослщження подшили умовно також на два блоки. Перший — це перехщ вщ вшьноУ торпвл1 до протекцюшзму, другий — вщ протекцюшзму до вшьноУ торпвль

При aHani3i блоку 1, який характеризуе поведшку декларанта при пepexoдi вщ вшьноТ торпвл! до протекцюшзму, було визначено:

1. Вектор iMOßipHOCTeft початкового стану системи мае вигляд: П(о) = (р?,р? ...pS) = (0,7; 0,2; 0,06; 0,04), тобто 70% експер™ вважають, що 70 % декларанпв перебува-ють в стан! декларування товару зпдно з вимогами законодавства; 20 % — декларування TOBapie з занижениям митно1 вартост!; 6 % — ввозить товар нелегально; 4 % — перебувають в сташ банкрутства чи шукае шляхи пере-opieHTanii сфери д!яльность Формування вектору початкового стану можливо здшснювати за статистичними да-ними митнищ (KÜibKOCTi правопорушень), але тод! прихо-

вана частка правопорушень не буде визначена, тому доцшьно використовувати саме метод експертних ощнок.

2. Матриця переходу Р = (р1;), де Рч— умовна ймов!рнють переходу з\ стану 1 до стану При цьому V* Р . = 1

3. Матриця ймов!рностей переходу побудована за результатами експертних оцшок та мае такий вигляд:

. 11= /0,45 0,3 0,1 0,1?

0,05 0,55 0,3 ОД 0,05 0,05 0,85 0,05 0,1 0,1 0,1 0,7у

Блок II, який характеризуе перехщ вщ полтжи протекцюшзму до вшьноТторпвл1, мютить таю первинш даш:

1. Вектор iMOßipHOCTeft початкового стану системи

складае: П(о) = (р? р? р° ) = (0,5;0,3;0,05;0Д5).

2. Матриця ймов1рностей переходу побудована за результатами експертних оцшок та мае такий вигляд:

1Ы1=

0,05 0,04 0,01

0,7 0,2 0,05 0,05 0,3 0,35 0,3 0,05 ч0,8 0,1 0,05 0,05

Так, при переход! вщ выьноУ торпвл! до протекцюшзму вщповщно до результате опитування декларанте ймов!рност1 переходу мають такий вигляд (рис. 2).

Позначимо — ймов!рносп переходу системи з

одного стану \ в стан}.

Ймов1рнють переходу мае так! значения: Ри= 0,45; Р12= 0,3; Р13=0,1; Р14 = 0,15 Р21 = 0,05; Р22 = 0,55; Р23 = 0,3; Р24= 0,1 Р31 = 0,05; Р32 = 0,05; Р33 = 0,85; Р34= 0,05 Р„ = 0,1; Р„ = 0,1; Р = 0,1; Р, = 0,7.

41 ' ' 42 ' ' 43 ' ' 44 '

Розраховуемо ймов1рн1сть п!сля 1 такту розрахунк!в. Ймов1рн1сть Р1(1)=2?=1Р1(0)*^1 та в подальшому ведем розрахунюв нових вектору.

Ймов1ршсть стану п!сля перших заход!в впровадження протекц!он1зму визначаеться за форму першого рядка матриц!:

Р,(1) = 0,7*0,45+0,2*0,05+0,06*0,06+0,04*0,1=0,332; Р2(1) = 0,327; Р3(1) = 0,185; Р4 (1) = 0,156

Ймов1рносп стану п!сля другого етапу впровадження протекцюшзму: Р, (2) = 0,19; Р2 (2) = 0,3; Р3(2) = 0,31; Р4(2) = 0,2.

В1дпов1дно ймов!рност! шсля третього етапу:

товар1в зпдно з вимогами чинного законодавства Декларування товарш у режим1 занижения митно! вартост1 («с1рий ¡миорт») к Декларування товарш з порушенням вимог законодавства («чорний ¡миорт») к Резервний стан (банкрутетво, вихщ з ринку, иереор1еитащя на иовий вид д1яльиоет1)

-► 4 4

4-

Рис. 1. Модель поведшки суб'ектазовнипньоеконо]\пчно1 иилыюсп при змпп митноТполитики

0,15

0,10

Рис. 2. Модель поведшки суб'екта зовнипньоеконо]\пчно1 иилыюсп при переход! ввд политики

вшьио! тргш.м до протекцюшзму

Р1 (3) = 0,136;

Р2 (3) = 0,26;

Р3 (3) = 0,39;

Р4 (3) = 0,214.

3 даних розрахунюв можна зробити висновок, що теля третьего етапу переходу (тобто збшынення ставок мита) ймов1ршсть декларування зпдно з вимогами законе давства складатиме 13,6 %, спроби занизити митну вартасть збшынаться та складуть 26 %. Перехщ до незакон-

них пшях1в перевезення товар1в складатиме 39%, хоча в первинному сташ вш склав лише 0,6 %.

21,4 % тдприемщв будуть перебувати в сташ банк-рутства чи переор1ентування свое! д1яльност1, хоча 1х час-тка на першому еташ була менша на 4,8%.

Отже, при збшыненш податкового навантаження ймов1ршсть переходу декларанта до пошуку незаконних шлях1в ввезення товар1в збшыниться майже в 65 раз1в, що зумовлюеться незадоволешетю щодо податкового наван-

Рис. 3. Модель поведшки суб'екта зовнштьоекоио]\пчно1 д1яльносп при переход! ввд протекщошзму

ДО ПОЛИТИКИ ВШЬН01 ПфГШ.М

Таблиця 2

Имотрносп поведшки суб'екпв зовнинньоеконом!чно1 иилыюсп при змип \iirnioY полггики держави, %

Етапи впровадження Перехщвщ вшьно! торпвт до протекцюшзму Перехщ ид протекщошзму до вшьно! торпвл1

& & & & & & &

1 етап 33,2 32,7 18,5 15,6 79,5 11,75 5,75 3

2 етап 19 30 31 20 83,9 8,64 5,64 1,82

3 етап 13,6 26 39 21,4 84,7 8,1 5,6 1,6

таження; частка шдприемщв, яи будуть шукати нов1 сфе-ри застосування свое! пращ чи перейдуть в стан банкрут-ства, складатиме 21,4 %, що на 21 % бшыне, шж в первин-ному сташ.

Аналопчно можна проанал1зувати протилежну си-туацпо — перехвд ввд протекцюшзму до вшьно1 торг1вл1,

що с дуже актуальннм на сучасному еташ штеграцшно! полггики Украши.

При переход! вщ протекцюшзму до вшьно! торпвл1 вщповщно до результапв опитування декларанте ймовь рноста переходу мають такий вигляд (див. рис. 3).

Вщповщно до наданих розрахунюв (з урахуванням змши напрямку розвитку та даних опитування респон-денпв) можна визначити ймов1рност1 змши засоб1в дек-ларування.

Имов1ршсть стану теля перших заход1в переходу до полггики вшьно! торпвл1 визначаеться за форму першош рядка матрищ:

РД^О,5*0,9+0,3*0,7+0,05*0,3+0,15*0,8=0,795;

Р (1) =0,1175;

Р3(1)= 0,0575;

Р4(1)=0,03.

Имов1рност1 стану шсля другого етапу переходу до полппки вшьно! торпвлг

Р1 (2) =0,839;

Р2 (2) =0,0864;

Р3 (2) =0,0564;

Р4 (2) =0,0182.

Вщповщно ймов!рност! шсля третьего етапу:

Р1 (3) =0,847;

Р2 (3) = 0,081;

Р3 (3) = 0,056;

Р4(3)=0,016.

3 даних розрахунюв бачимо, що шсля третьош етапу переходу ймов1ршсть декларування зпдно з вимогами чинного законодавства збшыниться на 34,7 % та вщповщ-но ймов1ршсть порушень митних правил зменшиться на 20,83 % (занижения митно! вартост!, пошук «шших» шляхов).

Анал1зуючи даш результати, можна стверджувати,

що перехщ до вшьно! торпвл1 матиме позитивне значения i для декларанте, i для держави, адже ймов1ршсть викори-стання «шших» метод1в впровадження зовшшньоеконо-м1чно1 д1яльносп (у тому числ1 й контрабанди) буде р1зко падати, що пояснюеться тим, що знизиться податковий тиск на шдприемщв. Мае також тенденщя зменшення шдприемщв, яи переор1ентовуються на HOBi сфери д1яль-Hocri чи перебувають у сташ банкрутства, оскшьки такий режим сприяе розвитку шдприемницько! акгивносп.

Висновки.

Держав1 доцшьно враховувати ймов1ршсть застосу-вання р1зних засоб1в поведшки декларанте при змш свое! митно! поттики. За допомогою даних прогноз1в можна розробити шструменти державного впливу на поведшку шдприемщв. При цьому державш органи влади, яи бу-дуть знати поведшку декларанпв, можуть оптишзувати CBOi зусилля в розробщ координувати дй в напряму при-скорення чи сповшьнення переходу вщ одного етапу впровадження МИТНО 1 полггики до шшого.

Це дозволить скласти правильну послщовшсть дш в напрямку посилення митнош контролю при переход! до протекцюшзму чи, навпаки, надання вшьного руху то-BapiB при шшш полггищ.

Запропонована методика не е ушверсальним шструментар1ем, а одним 3i шлях1в виршення питания оптиупзацп дй державних оргашв влади при переход! до ново! митно! полггики. Але вона дозволить ощнити ефек-тившсть впровадження митно-тарифних та нетарифних заход1в держави, проанал1зувати реакщю суб'ектав зовш-шньоеконом1чно1 д1яльност1, що дозволить коригувати впроваджуваш змши для запобтання занижения митно! BaprocTi товар1в або перехщ суб'екпв у «тшь», що, у свою чергу, може вщобразитися у недобор! податюв та невико-нанш план1в з наповнення Держбюджету Украши.

Також можливим вар1антом дш держави е врегулю-вання iHTepeciB шдприемщв у рамках регуляторно! пол1тики. При цьому можлив1 негативш зрушення (банкрутства, вихщ з ринку) можна передбачити та в1дпов1дно державш органи влади повинш розробляти коригуюч1 до (державш ¿нвестици, зниження податковош навантаження на групи шдприемщв, дотацп, надання податковош кредиту тощо).

Прогноз тенденщй повед1нки декларанте може роз-роблятися для анал1зу та прийняття стратепчних р1шень з ¿нших напрям1в регуляторно го впливу держави: упровад-ження програм боротьби з контрабандою, змш в законо-давств1 в напряму посилення покарання за нелегальне перевезення товар1в, занижения митно! вартост1.

JliTepaiypa

1. Countries in Transition 2001. WIIW Handbook of Statistics. — The Vienna Institute for International Economic Studies. — 497 p. 2. Baixap M.M. Митна полггика кра!н CC у контекст штеграцп до СОТ: реал1! та перспективи для Украши / М.М. Блгхар // Свггове шсподарство та м1жна-родш економ1чш в1дносини. — 2008. — № 7 (85). — С. 3 — 7. 3. Ляшенко В.И. Регулирование равзвития малого предпринимательства в Украине: проблемы и пути решения / В. Ляшенко. — Донецк : НЭП НАЛ Украины, 2007. — 453 с. — ISBN 966-377-026-0. 4. Остапенко I.M. Марювсь-

ка задача прийняття pinieHb при плануванш рекламно! компанп / I. Остапенко // Сер1я: Економжа та шдприем-ництво. — 2008. — № 6. —С. 149 — 153. 5. Маслов В.П. Комплексные марковские цепи и континуальный интеграл Фейнмана / В. Маслов. — М. : Наука, 1976. — 191 с. 6. Боровик О.В. Досл1дження операщй в економщ / О.Л. Боровик, Л.В. Боровик. — К. : Центр учб. лгт., 2007. — 424 с. — ISBN 966-364-375-7. 7. Ветенець Е.С. Исследование операщй. Задачи, принципы, методология : учеб. пособ. для студ. /Е. Ветенець. —М. : Высш. шк, 2001. — 208с. —ISBN 5-06-003993-5. 8.Таха,Хэмди, А. Введение в исследование операций / Хэмдм А. Таха — М. : Изд. дом «Вильяме», 2001. — 912 с. — ISBN 5-8459-0180-4.

Осадча Н. В. Методи прогнозування поведшки суб'екпв зовшшньоеконо]\пчно1 lisi.ihiiocii при змпп митно1 мо. liniKii держави

У стати дослщжено актуальш питания прогнозування поведшки суб'екпв зовшшньоеконом1чно1 д1яльност1 при 3Mim митно! полггики держави. Надано методику ан-кетування та визначення ймов1рност1 переходу до нових 3aco6iB декларування при змш зовшшшх обставин та зап-ропоновано використовувати Марковсью ланцюги для прогнозування поведшки в процем зм1ни митних ставок.

Ключов1 слова: митний режим, прогноз, Марковсью ланцюги, пол1тика протекцюшзму, пол1тика в1льно! торпвл1, митна полггика.

Осадча Н. В. Методы прогнозирования поведения субъектов внешнеэкономической деятельности при изменении таможенной политики государства

В статье исследованы актуальные вопросы прогнозирования поведения субъектов внешнеэкономической деятельности при изменении таможенной политики государства. Представлена методика проведения анкетирования и определения вероятности перехода к новым способам декларирования при изменении обстоятельств и предложено использовать Марковские цепи для прогноза поведения в процессе изменения таможенных ставок.

Ключевые слова: таможенный режим, прогноз, Марковские цепи, политика протекционизма, политика свободной торговли, таможенная политика.

Osadcha N. V. Methods of predicting behaviour of the subjects of foreign economic activity in changing the customs policy of the state

At the article the actual questions of making prognosis of conduct of the foreign economic activities subjects under the state customs policy changing is analyzed. The methodology of questionnaires fulfilling and possibility definition of transforming to the new declaration methods under the circumstances changing is given. It's proposed to use the Markov's chains for making prognosis of conduct in the process of customs taxes changing.

Key words: customs regimes, prognosis, Markov's chains, protection policy, free trade policy, customs policy.

Стаття надшшла до редакцп 01.10.2009 р.

Прийнято до друку 27.11.2009 р.