CC BY
12
УДК 674.074 Доц. Л.Я. Сорока, канд. техн. наук;
проф. П.В. Бтей, д-р техн. наук - УкрДЛТУ
МЕТОДИ П1ДВИЩЕННЯ СТАБ1ЛЬНОСТ1 ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ ОПЕРАЦ1Й У СТОЛЯРНОМУ ВИРОБНИЦТВ1
Розглянуто питання шдвищення стабiльностi технологiчних операцш, а також шляхи шдвищення виходу заготовок шд час сушшня.
Doc. Lu. Ya. Soroka, Prof. P. V. Biley - USUFWT Increasing of technological operations stability in wood-working
Stability rise of technological operations have been considered the ways of blanks yield increasing during drying have been discussed.
Технолопчний процес виготовлення сучасних столярних B^o6iB, на прикладi вшон, включае таю етапи: розпилювання пиловочних колод на дошки, сушшня, розкрш дощок, видалення дефектних дiлянок деревини, фрезе-рування шипiв, поздовжне склеювання брусюв, поперечне склеювання брус-кiв у брус, катбрування бруса, розкрiй бруса в роз]шр, шипування для вшон-ного з'еднання, профiлювання деталей, збирання вшка, шлiфування, обробка антисептиком, Грунтування, фарбування, монтаж склопакетiв i фурттури, герметизац1я вiкна i пакування готового виробу.
Сушшня деревини - найтривалша i найдорожча технологiчна опера-щя. Вiд виконання ще! операци значною мiрою залежить якiсть вiконних i дверних блокiв. Використання волого! деревини у виробах рiзко зменшуе !х термiн експлуатаци i призводить до нерацюнальних витрат сировинних, ма-терiальниx та енергетичних ресурсiв. До таких же наслщюв призводить i низька яюсть сушiння, яка мае мшце при застосуваннi недосконалого облад-нання i технологи. Нами проведено пасивний експеримент на рядi деревооб-робних та меблевих шдприемствах по визначенню якостi заготовок. 2665 заготовок, яю йдуть на стiльцевi виробництво, перед сушшням були просорто-ваш i з них було забраковано 549 (20,7 %) через таю дефекти: кривизна 286 (10,8 %), гниль i сучки - 137 (5,2 %), невiдповiднiсть номiнальному розмiру -92 (3,5 %), трщини та iншi дефекти - 34 (1,2 %). У деяких париях ввдбрако-вувалось до 39,6 % заготовок. Наявними були таю дефекти: неввдповвдшсть номшальному розмiру - 13 %, сучки - 8,7 %, кривизна - 6,9 % та iншi (гниль, косослой, трiщини...) - 10,9 %.
Несортована пилопродукцiя мае ввдповвдно i низькi показники якост сушiння. Наприклад, пiсля сушiння ЧМЗ товщиною 22...50 мм на Стрийсько-му МК була виявлена значна юльюсть дефектiв (для бука 23...32 %, для дуба 28...35 %), а на Мукачiвському МК для букових ЧМЗ товщиною 25...32 мм юльюсть дефеклв становила 17,1 %. Для шдвищення стабшьносл техноло-пчно! операци сушiння деревини необxiдно проводити попередне сортування пилопродукци. Наприклад, попередне сортування букових ЧМЗ на Мука-чiвському МК дозволило знизити загальну кiлькiсть дефектiв сушiння до 5,8 %, з яких: жолоблення - 4,5 %, трiщини - 1,3 %. Таким чином, дефекти сушшня знизились майже в три рази - ввд 17,1 % до 5,8 %.
22
Сучасш теоретичш розробки в деревообробному i меблевому виробництвах
Науковий вкник, 2002, вип. 12.5
Технолопчний процес виготовлення столярних B^o6iB е складною виробничою системою. Для ii' аналiзу й синтезу, визначення законо]шрностей функцiонування i оцiнки ефективностi необхвдно застосувати математичне моделювання.
Сучасний стан науки про технолопю виготовлення столярних виробiв характеризуеться головним чином описом даного процесу i рецептурними реко-мендац1ями для застосування певного типу обладнання i встановлення ввдповщ-ного його режиму роботи. Ц описи не завжди мають строго конкретну логiку чи математичну форму, що вiдповiдно не дозволяе використовувати ix для роз-робки методiв керування даним теxнологiчним процесом. (в т.ч. стабшьшстю теxнологiчниx операцiй) i для його оптимiзацii. Нинi iснуюча методика анатзу якостi процесу функдiонування автоматичних лiнiй, потокiв столярного вироб-ництва розроблена з урахуванням окремих груп однорiдниx факторiв. Вона не враховуе сукупного впливу всix чи бшьшосп основних збурювальних факторiв на процес роботи окремих верстатав, допомiжниx меxанiзмiв, потоков i лiнiй в цтому, 'ix структури, параметрiв i стану обладнання.
Спостер^аючи i аналiзуючи технолопчний процес столярного вироб-ництва, ми дшшли висновку, що характер взаемоди деревообробних верста-тiв з потоками заготовок, допомiжними меxанiзмами i мiж собою вiдповiдае процесу функцiонування системи виробничого обладнання як рiзновиду СМО визначаеться ii структурою, статистичними характеристиками вхвдного потоку предметав працi (замовлень) i тривалiстю iнтервалiв випуску. Статис-тичнi характеристики тривалостi iнтервалiв випуску заготовок, натвфабри-катiв i готових виробiв вивчаються на пiдставi експериментальних дослвд-жень процесу функцiонування потоюв, лiнiй у столярному виробництвi.
Як показали результати дослвджень, характер функщонування потокiв автоматичних лiнiй у столярному виробнищт вельми далекий вiд детермшо-ваного процесу, який ще беруть за основу в кнуючих сьогодт методиках ix аналiзу i синтезу. Для вих вxiдниx i вихвдних потокiв сировини, заготовок i готових виробiв у всix фазах виробництва сталим протягом тривалого перюду залишаються тiльки середнi значення кшькосп предметiв працi, що надходять до верстату за певний вiдрiзок часу, iнтервалiв часу мiж ними, а також диспер-си цих величин. Розподт iмовiрностi числа предметiв пращ r в потоках з ш-тенсивнiстю Л досить точно i адекватно описуеться розподiлом Ерланга:
P(r)=e--k(f-1w, (1)
i=kr l!
а ймовiрностi тривалостей t iнтервалiв часу мiж сусiднiми предметами пращ та iнтервалiв випуску:
Fe(t) = e-k^e. (2)
i=о i!
Тому для пiдвищення ефективностi технолопчних процесiв столярних виробiв, стабiльностi технолопчних операцш необxiдно враховувати факто-ри, що дтать на верстати, потоки i автоматичнi лiнii (параметри заготовок i
1. Нов1 технологН' в деревообробному та меблевому виробництвах
23
матерiалу, кшьюсть i характер вiдмов обладнання, не синхроншсть роботи окремих вузлiв, переповнення накопичувачiв, накладенi втрати робочого часу i т.д.).
Л^ература
1. Билей П.В. Сушка древесины твердолиственных пород. - М.: Экология, 2002 - 222 с.
2. Дудюк Д.Л., Максимiв В.М., Сорока Л.Я. та ш. Iмiтацiйне моделювання гнучких автоматизованих лшш у лiсовиробничому комплексi. - К.: 1СДО, 1996. - 139 с.
УДК 674.21.07 Доц. М.1. Савенець, канд. техн. наук - УкрДЛТУ
ТЕХНОЛОГ1Я ФОРМУВАННЯ ЗАХИСНО-ДЕКОРАТИВНИХ ПОКРИТТ1В НА ДЕРЕВИН1 ПОЛ1УРЕТАНОВИМИ ЛАКОФАРБОВИМИ МАТЕР1АЛАМИ
Подаш технiко-економiчнi характеристики полiуретанових систем для опоряд-ження деревини, основнi режими формування захисно-декоративних покритпв та приклад реалiзащí.
Doc. M.I. Savenets - USUFWT Technology forming finish covering on wood by polyurethane materials
Technical-technological characteristics of polyurethane systems for finishing of wood are given the main regimes finishing of wood and example of realizing technology.
Полiуретановi (УР) лакофарбовi матерiали забезпечують отримання покритлв з високими експлуатацшними властивостями на виробах, що експлуатуються у середиш примiщень: куxоннi, офiснi, адмiнiстративнi меб-лi, мiжкiмнатнi дверi та ш.
Такi матерiали дають покриття, стшю до ди розчинникiв, xiмiкатiв, мехашчних пошкоджень. Вони ефективно пiдкреслюють текстуру деревини i не видiляють шюдливих речовин при експлуатаци виробiв.
За xiмiчною характеристикою УР лаки е двохкомпонентна система на основi комбшаци алюдно!' смоли, нiтратiв целюлози i затверджувача. До ос-новних техшчних даних таких матерiалiв вiдносять: безколiрнi рiдини з вмш-том нелетких речовин 24±2 %, вxiдною в'язюстю 28...30 сек (ВЗ-4), життездатнiстю натвфабрикатно!' основи не менше 6 мшящв при температу-рi зберiгання 20...23 °С.
Основнi теxнологiчнi параметри матерiалiв.
• робочий склад, мас. %:
■ напiвфабрикатна основа 100;
■ затверджувач 20;
■ розбавник 20.
• робоча в'язюсть, с (за ВЗ-4) 25.30.
• методи нанесення розпилювання, наливання.
• юльюсть шар1в покриття, шт. 2.
• загальш витрати, 240 (наливання),
400 (розпилювання).
24
Сучаснi теоретичнi розробки в деревообробному i меблевому виробництвах
