CC BY
8
Науковий в^ник Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Економiчнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences
ISSN 2519-2701 print
https://nvlvet.com.ua/index.php/economy_doi: 10.32718/nvlvet-e9232
UDC 378.14:619:578/579
Visualization method in teaching veterinary microbiology, immunology and virology
G.I. Garagulya1, S.G. Matkovska1, I.I. Panikar2
'Kharkiv state zooveterinary academy, Kharkiv, Ukraine 2 Odessa State Agrarian University, Odessa, Ukraine
Garagulya, G.I., Matkovska, S.G., & Panikar, I.I. (2019). Visualization method in teaching veterinary microbiology, immunology and virology. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences, 21(92), 180-185. doi: 10.32718/nvlvet-e9232
Pedagogical science has in its arsenal a number of methods of teaching educational information. Visibility is one of the main principles of didactics. There are auditory, visual and kinesthetic teaching methods. The task of the teacher is to develop and use such methods that allow the best way to convey information to the student. The article is devoted to the description of visual models developed by teachers of the Department of Microbiology, Virology and Immunology of the Kharkov State Zooveterinary Academy. The models allow visualization of various biological objects: blood cells and tissues of the animal's body, bacteria, viruses, molecules. Models are made of dense material and have a magnet. Due to this model is easily attached to the magnetic board. The models reflect the morphological and functional features of the depicted objects. Thus, the color of blood cells corresponds to their color in a smear, the color of bacteria — to a color when stained by Gram, and the different colors of molecules can mean their different function. Most often, models are used in the teaching of immunology. They help to visually show the various factors of immunity and their interactions. Using models, one can create illustrations of the most difficult topics: "Immune response", "The role of cytokines in the immune response", "Immunodeficiency and autoimmune diseases", "Serological reactions in the laboratory diagnosis of infectious diseases". The use of models helps in understanding information, its memorization and allows reflecting the dynamics of processes in immunology, virology and microbiology. To study the effect of the method of visual models on the quality of perception of educational information and analysis of the effectiveness of using models, we conducted a survey among students. The positive role of models in the study of veterinary microbiology, immunology and virology was noted by all students who participated in the survey.
Key words: teaching microbiology, virology and immunology, visual models of biological objects.
Метод в1зуал1заци у викладанш ветеринарно1 мжрооюлогп, шунологп та в1русологп
Г.1. Гарагуля1, С.Г. Матковська1, I.I. Пашкар2
'Харювська державна зооветеринарна академiя, м. Харкгв, Украгна 2Одеський державний аграрний умверситет, м. Одеса, Украгна
Педагог1чна наука мае в своему арсеналiряд методик подання навчальног тформацп. 1снують аудiальнi, вiзуальнi, ктестетич-т та полшодальж методи навчання, в яких тформащя представлена вiдповiдно в слуховш, зоровш, мотортй формi, або i3 комби нованою подачею тформацп. перед викладачем постае завдання розробити i використати так методи, що дозволять найкраще донести тформащю до студента, в чому допомагае наочтсть, яка дае можливкть перетворювати усну та письмову тформащю у вiзуальну форму. Стаття присвячена опису наочних моделей, розроблених авторами. Моделi дозволяють вiзуалiзувати рiзнi бiологiчнi об 'екти: клтини оргатзму, бактери, вiруси, молекули. Моделi виконаш iз цупкого матерiалу та мають магтт, завдяки
Article info
Received 14.02.2019 Received in revisedform
18.03.2019 Accepted 19.03.2019
Kharkiv state zooveterinary academy, Mala Danilivka, Dergachi district, Kharkiv region, 62341, Ukraine. Tel.: +38-097-455-84-66 E-mail: vetvir.galina@gmail. com
Odessa State Agrarian University, Panteleymonyvska Str., 13, Odessa, 65012, Ukraine.
чому легко кр^яться до метало пластиковое дошки. Моделi вiдображають морфологiчнi та функцюнальт особливостi вiдтво-рюваних бiологiчних об 'eктiв. Колiр моделей клтин кровi вiдповiдаe Чх забарвленню при фарбуванн за Романовським, а колiр моделей бактерш - Чх забарвленню при фарбуванн за Грамом, моделi молекул мають рЧзний колiр для вiдображення рiзно'i антигенноЧ структури та рiзних функцш. Використання моделей допомагае в розумтж тформацп, п запам 'ятовуванн та дозволяе вiдобра-жати динамжу процеЫв у ветеринарнш iмунологn, вiрусологii та мтробюлогп. При викладанн ветеринарног мтробюлогп моделi дозволяють легко засвоЧти особливостi морфологп бактерш та Чх тинкторiальнi властивостi. Найчастше моделi використову-ються в куры ветеринарног тунологИ. Вони дозволяють створити мобтьм Ыюстрацп практично до кожноЧ теми лекцт та лабораторних занять. Це особливо важливо тд час розгляду таких важких тем, як "1мунна вiдповiдь та и регулящя", "Роль цитотжв в iмуннiй вiдповiдi", "1мунодефщити та аутошунж хвороби ", "Серологiчнi реакцп в дiагностицi патологи тварин ". Розроблен нами моделi полегшують сприйняття складних тем у вiрусологii, наприклад, "Репродукцiя вiрусiв ", Антигенна структура вiрусiв» та тших. З метою вивчення впливу методу вiзуальних моделей на ятсть сприйняття навчальноЧ тформацп та аналiзу ефективностi використання моделей ми провели опитування серед студентiв. Позитивну роль моделей у вивченж мтроби ологп, iмунологii та вiрусологii вiдзначили уЫ опитаж студенти.
Ключовг слова: викладання мтробюлогп, вiрусологii, iмунологii, наочн моделi бiологiчних об 'ектiв.
Вступ
Актуальтсть теми. Стан освгга е одним i3 факто-piB, що визначають тенденцп розвитку суспшьства. Освгга повинна забезпечити формування у студента сучасного piвня знань та умшь, що неможливо без пвдвищення якосп Гх засвоення. Педагопчна наука мае в своему арсен^ ряд методик подання навчаль-ноГ шформаци. 1снують аудiальнi, вiзуальнi, кшесте-тичш та полiмодальнi методи навчання, в яких шфор-мащя представлена вщповвдно в слуховш, зоровш, моторнш форм^ або iз комбшованою подачею шформаци (Sadovskaja, 2000).
Аналгз остантх дослгджень i публгкацт. Доведено, що у piзних швкуль головного мозку людини piзнi функци. Права твкуля «ввдповвдае» за образне мис-лення, за цшсне сприйняття, за сприйняття просторо-вих форм, а лiва - за мову, лопку, роботу зi знаками. В абсолютно! бшьшосп людей права швкуля включа-еться в роботу першою при ознайомленнi з новою шформашею. Тому для успiшного освоення знань доцшьним е посилення наочно-образноГ складовоГ матеpiалу (Bezuhlyi, 2014). Отже, перед викладачем постае завдання розробити i використати так1 методи, що дозволять найкраще донести iнфоpмацiю до студента, в чому допомагае наочшсть, яка дае можли-вiсть перетворювати усну та письмову iнфоpмацiю у вiзуальну форму (Sadovskaja, 2000).
У педагопщ наочнiсть розумшть як один з основ-них пpинципiв дидактики, вщповщно до якого навчання базуеться на конкретних образах, що безпосе-редньо сприймаються суб'ектами навчання. Засоби вiзуальноi наочностi класифiкують на 3 piзновиди, а саме: натуральш (pеальнi явища, факти, предмети); зображувальш (картини, муляж1, копи); знаково-символьш (формули, гpафiки, дiагpами, схеми). 1н-струментами вiзуалiзацil е piзноманiтнi дiагpами, а також гpафiки, матpицi, карти та iлюстpацil (малюн-ки, фото, модет, вiдео) (Babych & Semenikhina, 2014).
Використання наочних обpазiв може перетворити наочшсть iз допомiжного, iлюстpуючого засобу в пpовiдний, продуктивний методичний зааб, що спри-ятиме кращому засвоенню знань (Kolenkina, 2014). Термш "вiзуалiзацiя" походить вiд латинського visualis - той, що сприймаеться очима, наочний. Одш автори вважають вiзуалiзацiю як готове представлен-ня числово! та текстовоГ iнфоpмацii у виглядi графь к1в, дiагpам, таблиць, карт; iншi стоять на позицп, що
вiзуалiзацiя - це процес представлення даних через зображення з метою максимально! зручносп Гх розу-мшня; надання видимоГ форми об'екту, суб'екту, процесу тощо (Babych & Semenikhina, 2014). Вiзуалi-зацiю pозумiють як будь-який спосiб забезпечення можливостi спостертати pеальнiсть, а пiд вiзуальною моделлю pозумiють будь-яку констpукцiю, яка iмiтуе сутнiсть об'екта пiзнання i сприймаеться вiзуально (Raputo, 2019). Можна сказати, що найвища яшсть засвоення шформаци досягаеться за безпосереднього поеднання слова викладача та представленого учням зображення в процеа навчання (Puljaevskaja, 2016). Вiзуалiзацiя iнфоpмацii завдяки змiстовому стиснен-ню дозволяе подавати ГГ в компактнш та зpучнiй для використання форм^ Такий метод враховуе фiзiологi-чнi фактори збеpiгання шформаци в мозку, що ввдбу-ваеться не лшшно, списком, аналогiчно мовi чи письму, а в переплетенш ^в з символами, образами, вщ-чуттями (Gorlicyna, 2012).
Понятiйне i вiзуальне мислення на пpактицi знахо-дяться в постiйнiй взаемодii. Вони, доповнюючи одне одного, розкривають piзнi сторони дослiджуваного поняття, процесу або явища. Словесно-лопчне мислення дае нам бшьш точне i узагальнене ввдображен-ня дiйсностi, але це ввдображення е абстрактним. У свою чергу, вiзуальне мислення допомагае оргашзу-вати образи, робить Гх цшсними, узагальненими, повними (Bezuhlyi, 2014).
Мета роботи. Розробити, створити та використати у навчальному процес вiзуальнi моделi, яш iмiту-ють основш об'екти або стpуктуpнi елементи, що розглядаються пiд час вивчення дисциплш на кафедpi мшробюлоги, вipусологii та iмунологii ХаршвськоГ державноГ зооветеринарноГ академи; провести опитування студентiв щодо ефективносл методу вiзуалiза-цп навчальноГ шформаци.
Завдання до^дження: 1)описати розроблений нами метод вiзуалiзацii навчального матеpiалу при викладаннi ветеринарноГ мiкpобiологii, iмунологii та вipусологii; 2)пpоаналiзувати можливостi тдвищення якостi засвоення навчального матеpiалу при викорис-таннi запропонованого методу.
MaTepia™ i методи дослiджень
Матеpiалом дослвдження е методика викладання ветеринарних дисциплш: шкробюлоги, iмунологii та вipусологii за допомогою вiзуальних моделей бюлоп-
hhhx o6'eKTiB. B xogi gocnig®eHHa BHKopHCTaHi TaKi MeTogu: TeopeTHHHHH aHani3 negaroriHHoi nrreparypH, MeTog negaroriHHoro eKcnepuMeHTy, negaroriHHoro MogenoBaHHa Ta KoHcTpyoBaHHa, a TaKo® MeTog aHKe-TyBaHHa.
Pe3yntTaTH Ta ix oSroBopeHHH
y 2018-2019 HaBna^bHoMy po^ b HaBnanbHoMy nnaHi nigroToBKH cne^amcriB BeTepHHapHoro npo^ino noHoBneHo aK caMocTifey gu^H^i^ npegMeT "BeTe-pHHapHa iMyHonoria". 3a gocBigoM Hamoi po6oTH y 2009-2012 poKax, BHKnagaHHa BeTepHHapHoi iMyHonorii Mae cboi oco6nHBocTi. Cepeg hhx 6araToBHMipHicTb gu^H^m^ mupoK 3B'a3KH iMyHonorii 3 TaKHMH Hay-KaMH aK aHaTOMia, ricTonoria, xiMia, HopManbHa Ta na-TonorinHa $i3ionoria, reHeTHKa, m^e^inm xBopo6u, anepronoria, TpaHcnnaHTonoria, iMyHonaronoria, $ap-MaKonoria Ta iHmHMH. Ba®nHBHMH e gBa acneKTH BHKnagaHHa iMyHonorii: 1) 6inbmicTb cTygeHTiB, aKi paHi-me BHBHanu iMyHonorio, xapaKTeproyBanu ii aK ogHy i3 gy®e cKnagHHx gu^H^m; 2) 3 120 rogHH, BigBegeHHx Ha BHBneHHa BeTepHHapHoi iMyHonorii', 60 rogHH - цe caMocriHHa po6oTa cTygeHTa. To® BHKnagan nocTae nepeg 3aBgaHHaM MaKcHManbHo "y^inbHHTH" iH^opMa-^o 6e3 ii cnpo^eHHa a6o cKoponeHHa. Heo6xigHo, ^o6 HoBa iH^opMaqia 3Haxoguna onopy b Konumrnx 3HaHHax i yaBneHHax, ^o6 iн$opмaцia Hagxoguna b mo3ok pi3-hhmh KaHanaMH, cTpyKTypyBanaca i yTBopoBana y cBi-goMocTi HoBi кoнцeптyanbнi Mepe®i.
y BHpimeHHi 6araTbox 3aBgaHb nig nac BHKnagaHHa BeTepHHapHoi iMyHonorii, a TaKo® MiKpo6ionorii Ta
Bipyconorii, Ha gonoMory HaM npuftmnu MeTogu yHaon-HeHHa HaBnanbHoi iH^opMaqii. npo BHKopHcraHHa oKpeMHx 3 hhx mh rn^opMyBanu b nonepegmft cTaTTi (Harahulia & Matkovska, 2017). HoBe noBigoMneHHa cTocyeTbca cTBopeHHa HoBoro cnoco6y Bi3yani3aaii HaBnanbHoi iн$opмaцii.
Cepeg 3aco6iB Bi3yanbHoi HaonHocri Hamy yBary npHBepHyna Mo®nHBicTb BHKopucTaHHa Mogeneft. 3rigHo 3 KnacH^iKa^eo, aKy BHKopucTOByoTb b пegaroriцi, Mogenb e o6pa3Ha 3o6pa®yBanbHa (HaTypanbHa o6pa3oT-Bopna) HaonHicTb, iHcTpyMeHToM aKoi e inroa^^a, CTaTHcTHHHa 3a BHgoM nogaHHa iH^opMaaii. Bi3yanbHa Mogenb noBHHHa 6yTH iH^opMaTHBHoo Ta ageKBaTHoo ToMy HaBnanbHoMy MaTepiany, ^o aHani3yeTbca.
Ao nonaTKy HaBnanbHoro poKy mh po3po6unu i ctbo-punu i3 nigco6HHx MaTepianiB pag Mogeneft, aKi go3Bo-nunu nepe3 3o6pa®eHHa HagaTH BHgHMoi $opMH ochob-hhm o6'eKTaM, aKi BHBnaooTbca b Kypcax BeTepHHapHoi MiKpo6ionorii, iMyHonorii Ta Bipyconorii. Mogeni KniTHH Ta aHTHTin aBnaoTb co6oo nnacKi npegMeTH, Bupi3aHi i3 ^inbHoro HeTKaHoro KonbopoBoro MaTepiany, Ha 3Bopo-THift cTopoHi aKHx npuKpinneHo HeBenn^KHH MarHiT, Mogeni MoneKyn - ^ cHHTeTHHHi KynbKH 3 npuKneeHHM MarHiToM. Po3Mipu Mogeneft KniTHH opraHi3My TBapuH -9 caHTHMeTpiB (giaMeTp), 6aKTepianbHHx KniTHH - Big 2,5 go 5,0 cm b 3ane®HocTi Big $opMH 6aKTepii, goB®HHa Mogeneft aHTHTin pi3HHx KnaciB - Big 5 go 15 cm, Mogeni MoneKyn MaoTb giaMeTp 1,5 cm.
AygHTopii Ka^egpu o6nagHaHi iHTepaKTHBHHMH Mar-HiTHHMH gomKaMH. 3aBgaKH MarHiTaM Mogeni nerKo KpinnaTbca go gomKH. Cepeg cKoHcTpyftoBaHHx e Mogeni KniTHH, BipyciB Ta MoneKyn (gHB. puc. 1 i Ta6n. 1).
(
IV
4
• *
VV
o
c
m
a
©
5
1 3
2
Phc. 1. Pi3HoBHgu Mogeneft: 1 - Mogeni iMyHorno6yniHiB pi3HHx KnaciB; 2 - Mogeni KniTHH opraHi3My TBapHH;
3 - Mogeni 6aKTepianbHHx KniTHH; 4 - Mogeni HyKneiHoBHx khcjot i MoneKyn 6inKiB; 5 - Mogenb Bipycy
Та6^нцн 1
XapaKTepucTHKa MogejeH, po3po6jeHux Bipycojorii
i CTBopeHHx gja BuKjagaHHa BeTepHHapHoi MiKpo6iojorii, iMyHojorii Ta
.flucuunjiHa O6'eKT XapaKTepucTuKa MogejeH npu3HaneHHa (po3giju gucuunji-hu, ge peKoMeHgoBaHo BuKopucTo-ByBaTu Mogeji)
BeTepuHapHa MiKpo6iojoria EaKTepii EaKTepii Mop^ojoria Ta TuHKTopiantHi BjacTu-BocTi 6aKTepiH AHTureHHa cTpyKTypa 6aKTepiantHux KjiTuH 3arajbHa MiKpo6iojoria CepojoriHHi MeTogu gocjigxeHb
BeTepuHapHa iMyHojoria KniruHu AHTureHu AHTuTina OKpeMi MojeKyju iMyHoKoMneTeHTHi KjimHu HopMantHi Ta iH^iKoBam KjiTuHu Pi3HoBugu aHTureHiB Pi3Hi Kjacu aHrmin 3 pi3Horo cneuu^iH- HicTro KoMnjeMeHT, uuToKmu, HyKjeiHoBi kucjotu 3aranLHa i cneuiajbHa iMyHojoria
BeTepuHapHa Bipycojoria Bipycu Mop^ojoria Ta aHTureHHa cTpyKTypa BipyciB 3aranLHa i cneuiajbHa Bipycojoria
BHKopucTaHHa po3po6jeHux i CTBopeHHx MogejeH Mo^Ha npoinrocTpyBam Ha KoHKpeTHHx npuKjagax BHBHeHHa oKpeMHx po3gijiB Ta TeM.
OgHiew 3 nepmux TeM y BHBneHHi MiKpo6iojorii e TeMa "Mop^ojoria 6aKTepiH". Mogeji 6aKTepiajbHux K^iTHH CTBopeHi 3 BpaxyBaHHaM He jume nponopuiH b ix po3Mipax, a h 3rigHo 3 xapaKTepoM $ap6yBaHHa 3a rpa-mom, aKHH e HanBa^juBimuM gu^epeHuiajbHo-giarHocTHHHHM MeTogoM $ap6yBaHHa 6aKTepiH. TaKuH nigxig gae Mo^juBicTb noB'a3aru TeMy, aKa po3rjaga-eTbca y gaHuH MoMeHT, 3 HacTynHuMu TeMaMu i c^opMy-BaTu MiuHuH 3B'a3oK y 3acBoeHHi m^opMaqii npo Mop-^ojorinHi Ta TuHKTopiajbHi oco6juBocTi pi3Hux rpyn 6aKTepin (puc. 2).
^lopipOAor ifi Kf° °flra>ii3M/fl
© * ^
noor&ri^
A. -' -
Pwbu-M >
tA/V
Wfe
Phc. 2. Mogeji 6aKTepiH b 3aje®Hocri Big $opMu KjiTuH Ta ix TuHKTopiajbHux BjacmBocTen
CKjagHuMu gja cnpuHHarra crygeHTaMu e TeMu po-3gijiB MiKpo6iojorii Ta Bipycojorii "CepojoriHHi MeTo-gu gocjig^eHHa y giarHocruui iH^eKqinHux xBopo6". 3HanHo cnpo^yroTb npouec po3yMiHHa Mogeji 6aKTepiH Ta BipyciB 3 pi3How amureHHoro crpyKiyporo Ta Mogeji aHTuTij pi3Hoi cneuu^inHocTi (puc. 3).
Al
Phc. 3. Mogeji amureHHoi cTpyKTypu Bipycy i cneuu^inHux aHTuTij, aKi B3aeMogiwTb 3 BignoBigHuMu KoMnoHeHTaMu Bipycy
CTBopeHi HaMu Mogeji HaH6ijbm 3aTpe6yBaHuMu e b Kypci iMyHojorii. npaKTuHHo Ko^He 3aHarra Mo^Ha yHaonHWBaTu 3a gonoMorow MogejeH KjiTuH Ta peno-buh. Oco6jubo ue gonoMarae 3po3yMira HaHcKjagHimi iMyHojorinHi npouecu, HanpuKjag: B3aeMogia KjiraH b xogi iMyHHoi BignoBigi, pojb uuTOKimB b iMyHHiH Big-noBigi, iMyHoge^iuuTu, ayToiMyHHi 3axBopwBaHHa (guB. puc. 4-5).
MeTog Bi3yaji3aqii po3rjagaeTbca aK npegcTaBjeHHa iH^opMauii, ^o cnpuae "Hapog^eHHro" igeH, gonoMarae po3i6paTuca b cKjagHux noHaTTax, HaqijeHe Ha y3a-rajbHeHHa i aHaji3 Teopii Ta gocBigy. BuKopucraHHa hobux $opM Bi3yajbHo-rpa$inHoro Bigo6pa®eHHa Ha-BnajbHoi iH^opMauii aKTyaji3ye npouecu po3yMoBoi giajbHocTi, aK nig nac no6ygoBu, TaK i b npoueci Ha-BnaHHa Ta Kompojro, npunoMy Mogeji BucTynawTb b aKocTi MaTepiajbHoi ochobu ncuxiHHoro o6pa3y, Hagaw-hu HoMy 6araToBuMipHicTb, HaoHHicTb, jaKoHiHHicTb Ta cTucjicTb 3a yMoBu 36epiraHHa 3MicTy iH^opMauii (Sadovskaja, 2000; Gorlicyna, 2012; Bezuhlyi, 2014; Kolenkina, 2014; Raputo, 2019).
CxeMa
Cf^U^cp iHHoV
i^lf M Mot' ftigfWg i
Tti
AO, K
A
; v 1
k
u
# •
T^M'ifri
VikW^I
Sm
\ ¡ri''-
•rv
Phc. 4. InocTpa^a go TeMH "Cпeцн$iннa iMyHHa BignoBigb
Cq tok i
nes
A PC
\/ mil
uw
CD4+
o
haeropka^e
CD4*
TczSl
£
fi
DV
m
iU^j jP^ecrelioh -x^ C
'#¿3I" ii
CTL
olu-Vevua
.on
Phc. 5. IJOCтpацiа go TeMH "Ponb цнтoкiнiв b iMyHHift BignoBigi"
Ana BHBneHHa BnnHBy MeTogy Bi3yanbHHx Mogeneft Ha aKicTb cnpHHHarra HaBHanbHoi iн$opмaцii mh npoBe-nu onHTyBaHHa cTygeHTiB 3 BHKopucTaHHaM aHKeT. Cepeg gBaHaguaTH nuTaHb aHKeTH nonoBHHa crocyBanacb no3HTHBHoro BnnHBy, a nonoBHHa - HeraTHBHoro. Cepeg KpuTepiiB oцiнкн BpaxoByBanu 3po3yMinicTb (He3po3y-MinicTb) Ta acKpaBicTb (HenpuBa6nHBicTb) Mogeneft, Mo®nHBicTb noKpa^yBaTH (a6o 3aBa®aTH) po3yMiHHO HaBnanbHoi iн$opмaцii, Bigo6pa®yBaTH B3aeMogio 6io-norinHHx o6'eKTiB Ta gHHaMiKy пpoцeciв (hh BigBoniKa-th Big noacHeHHa), a TaKo® o6'eKTHBHa Heo6xigHicTb
BHKopucTaHHa Mogeneft napanenbHo 3 inocтpaцiaмн b neкцiax Ta po6onux 3omHTax.
B onHTyBaHHi B3anu ynacrb 66 cTygeHTiB 2-3 KypciB ®BM, aKi BHBHaoTb iMyHonorio Ta Bipyconorio. Cepeg onHTyBaHHx 98,5% BigMiTHnu no3HTHBHHH BnnHB Moge-neft Ha npo^c 3acBoeHHa hoboi' iн$opмaцii, a caMe: noKpa^eHHa po3yMiHHa i 3anaM'aToByBaHHa aK caMHx o6'eKTiB BHBHeHHa, TaK i ix B3aeMogio, gHHaMiKy 6iono-riHHHx пpoцeciв. BiciM cTygeHTiB BigMiTHnu HegoniKH MeTogy: Tpoe onmyBaHux (4,5%) BigMiTHnu, ^o Mogeni HacTKoBo BigBoniKaoTb Big ycHoro noacHeHHa, HeTBepo (6,1%), ^o Mogeni He cniBnagaoTb 3 BnacHHMH yaBneH-
HaMH 3o6pa®eHux o6'eKTiB, i jume oguH cTygeHT (1,5%) noBigoMHB npo HegocTaTHe po3yMiHHa nproHaueHHa Mogejeu, aje Big3HauuB ïx 3oBHimHW npHBa6jHBicTb.
npaKmmna 3nanuMicmb gocjig^eHb b ToMy, mo bo-hh nojermywTb 3acBoeHHa HaBuajbHoro Marepiajy, cTBopwwTb 6a3y gja Mogepm3auiï HaBuajbHux noci6HH-kîb i B^e BnpoBag^ern y HaBuajbHuu npouec Ha Ka$eg-Pi.
BlICIIOBK'll
1. MeTog yHaonHeHHa iH^opMauiï 3a gonoMorow Mogejeu cnpuae cTBopeHHW b cBigoMocTi cTygeHTa Bi3ya-jbHoro o6pa3y npegMeTiB, aBum Ta ïx 3B'a3KiB.
2. Mogeji BHKopucTOBywTbca y BHKjagaHHi Tpbox gucuHnjm: BeTepuHapHa MiKpo6iojoria, BeTepuHapHa iMyHojoria Ta BeTepuHapHa Bipycojoria.
3. 3a pe3yjbraraMH onuryBaHHa cTygeHTiB 2-3 Kyp-ciB ^aKyjbTeTy BeTepuHapHoï MeguuuHH, BUKopucraHHa Bi3yaji3auiï 3a gonoMorow Mogejeu cnpomye, noKpa^ye i aKTHBi3ye 3acBoeHHa HaBueHoï iH^opMauiï: 98,5% onu-TyBaHux BigMiTHjH no3HTHBHUH BnjHB Mogejen Ha npouec 3acBoeHHa hoboï iH^opMauiï, 10,6% - BigMiTHju oKpeMi HeraTHBHi ^aKTopu.
nepcneKmueu nodanbwux docmdwenb. nogajbmi gocjig^eHHa Mo^yTb 6yTH noB'a3aHi 3 BHBueHHaM BnjHBy onucaHoro MeTogy BUKjagaHHa Ha aKicTb 3acBo-eHHa cTygeHTaMH HaBuajbHoro MaTepiajy, 3 MeTow ygo-cKoHajeHHa MeTogiB BHKjagaHHa.
References
Babych, O., & Semenikhina, O. (2014). Do pytannia pro spivvidnoshennia poniat naochnist i vizualizatsiia // Fizyko-matematychna osvita. Naukovyi zhurnal. Sumy : SumDPU im. A.S.Makarenka, 2(3), 47-53. https://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/publ/4-1-0-21
Bezuhlyi, D. (2014). Pryiomy vizualnoho podannia navchalnoi informatsii. Fizykomatematychna osvita. Naukovyi zhurnal. Sumy: SumDPU im. A.S.Makarenka, 2(3), 7-15. https:// fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/publ/4-1-0-17 (in Ukrainian).
Gorlicyna, O.A. (2012). Obuchenie studentov pedvuzov vizualizacii znanij. Sovremennoe obrazovanie, 2, 1-9. doi: 10.7256/2306-4188.2012.2.336 (in Russian).
Harahulia, H.I., & Matkovska, S.H. (2017). Metody op-tymizatsii zasvoiennia velykykh obiemiv informatsii v kursi "Veterynarna virusolohiia". Problemy zoo-inzhenerii ta veterynarnoi medytsyny: Zb. nauk. prats KhDZVA, 34(2), 238-242 (in Ukrainian).
Kolenkina, I.N. (2014). Vizualizacija v obuchenii [jel-ektronnyj resurs]. Rezhim dostupu do statti: http://lib.teacher.msu.ru/pub/3052 (in Russian).
Puljaevskaja, A. (2016). Metody vizualizacii informacii [elektronnij resurs]. Rezhim dostupu do statti: http://nitforyou.com/metod-vizualizacia (in Russian).
Raputo, A.G. (2019). Vizualizacija kak neotemlemaja sostavljajushhaja processa obuchenija prepodavatelej [jelektronnyj resurs]. Rezhim dostupu do statti: http://econf.rae.ru/article/5147 (in Russian).
Sadovskaja, I.L. (2000). Metodika korrekcii usvoenija znanij v processe obuchenija biologii v pedagog-icheskom vuze: avtoref. diss. ... kand. ped. nauk. Krasnojarsk (in Russian).
