CC BY
12
8. Шубин Г.С. Сушка и тепловая обработка древесины / Г.С. Шубин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть". - 1990. - 336 с.
9. Salin J.-G. Numerical prediction of checking during timber drying and a new mechano-soorptive creep model / J.-G. Salin // Holz Roh- Werkstoff. - 1992. - Vol. 50. - Pp. 195-200.
10. Perre P. A physical and mechanical model able to predict the stress field in wood over a wide range of drying conditions / P. Perre, J. Passard // Drying Technology. - 2004. - Vol. 22 (no. 1-2). - Pp. 27-44.
11. Salin J.-G. Drying of liquid water in wood as influenced by the capillary fiber network / J.-G. Salin // Drying Texhnology. - 2008. - Vol. 26 (no. 5). - Pp. 560-567.
12. Svensson S. Strain and shrinkage force in wood under kiln drying conditions. Measuring strain and shrinkage under controlled climate conditions, equipment and preliminary results / S. Svens-son // Holzforschung. - 1995. - Vol. 49. - Pp. 363-368.
13. Bodic J. Mechanics of Wood and Composites / J. Bodic, A. Jayne // Van Nostraind Reinhold. - New York. - 1982. - 712 p.
Прусак Ю.В. Определение двумерного вязкоупругого состояния древесины в процессе сушки с учетом цилиндрической анизотропии
Рассмотрено влияние процессов влагопереноса на напряженное состояние древесины с учетом цилиндрической анизотропии тепломеханических свойств. Реализована сформулированная математическая модель деформирования древесины при сушке, которая позволяет определить двумерное напряженно-деформированное состояние в условиях изотермического влагопереноса. Установлены закономерности влияния технологических параметров сушки на процессы вязкоупругого деформирования и массопе-реноса для древесины с учетом анизотропии тепломеханических характеристик. Приведены результаты численного эксперимента и проанализировано распределение радиальных и тангенциальных напряжений в древесине в зависимости от изменения влаги.
Ключевые слова: математическая модель, вязкоупругое деформирование, массо-перенос, анизотропия, сушка древесины.
Prusak Yu.V. The Definition of Two-dimensional Viscoelastic State of Wood during the Drying Process Concerning the Cylindrical Anisotropy
The influence of moisture transfer processes on the stress state of wood based on cylindrical anisotropy of heat mechanical properties is considered. We have implemented a formulated mathematical model of timber deformation during drying process which enables identification of two-dimensional intense-deforming state under the conditions of non-isothermal humidity transfer. Some new laws for the influence of technological parameters on visco-elas-tic deformation and mass transport for the process of drying of wood taking into account the cylindrical anisotropy are defined. The results of numerical experiment are described and also the distribution of radial and tangentially stress in wood depending on changes mass transfer is analysed.
Keywords: mathematical model, viscoelastic state, mass transfer, anisotropy, drying of wood.
УДК 519.765 Асист. 1.Ю. Хомицька;
проф. В.М. Теслюк, д-р техн. наук - НУ "Львiвська полтехтка"
МЕТОД СТАТИСТИЧНОГО АНАЛ1ЗУ ФУНКЦЮНАЛЬНИХ СТИЛ1В АНГЛШСЬКО! МОВИ НА ФОНОЛОГ1ЧНОМУ Р1ВН1
Проаналiзовано стушнь ди стильового та мовного факторш шд час диференщаци художнього, розмовного, газетного та наукового функщональних стилiв англшсько! мови на фонолопчному ршш. Доведено, що критерieм диференщацп стилiв можна вва-жати середш частоти груп приголосних фонем. Запропоновано модель визначення ю-тотних i неютотних вщмшностей мiж зiставленими текстами, що репрезентують досль джуваш стил^ Встановлено залежшсть стилерозмежувально! здатносп груп приголосних фонем вщ позицп фонеми у словi (фонема на початку слова, фонема в кшщ слова).
Ключовг слова: середня частота груп приголосних фонем, статистичш характеристики стилiв, позицш фонеми у словi.
Вступ. Проблема розмежування мовних рiзновидiв методами матема-тично1 статистики не отримала остаточного виршення на сучасному етапi роз-витку структурно!' та математично!' лшгвктики i залишаеться актуальною. Без-заперечним е те, що вiдсутнiсть единих критерiíв класифiкацií мовних рiзнови-дiв спричинила трактування проблеми розмежування функцюнальних стилiв пiд рiзним кутом зору.
Статистичний метод е надiйним шструментом подолання неоднозначного виокремлення та висвилення стильових характеристик та визначення з бшь-шою точнiстю стильових особливостей, що, своею чергою, дае змогу чггмше розмежувати стилi в системi функцiональних стилiв англiйськоí мови та док-ладнiше охарактеризувати 'х вiдмiннi та схожi риси.
Розкриттю специфiки дií механiзму функцiонування одиниць дослщжу-ваного фонологiчного рiвня сприяе моделювання. Позаяк, кожен ршень мови може бути змодельованим у свш особливий, вiдмiнний вiд iнших рiвнiв, спосiб, результатом моделювання всiеí мовно! системи е комплекс не однотипних, а рь знотипних моделей-пiдсистем. Проблему моделювання фонолопчно1 шдсисте-ми дослщжувало багато дослiдникiв, бо з уах рiвнiв мови фонологiчний е най-бiльш впорядкованим i тому найлегше може бути формалiзованим. Серед ваго-мих робiт щодо моделювання, варто навести роботи С. К. Шаумяна, який роз-глядае модель як символiчний апарат гшотетично-дедуктивно1 системи та семь отичний аналог дослiджуваного об'екта [16, с. 370]. Проблему моделювання фо-нолопчних систем вирiшуе Р.Г. Пютровський у планi виявлення у фошчних та графiчних об'ектах семiотичних сутностей мови та íх системних вщношень [6, с. 7]. Статистичнi моделi фонологiчного ршня широко представленi у досль дженнях В.1. Перебийнiс [10].
У нашому дослiдженнi розроблено модель, яка у новому комплексному аспекта репрезентуе взаемодда фоностатистичних структур функцюнальних стилiв англiйськоí мови.
Новизною дослщження е розроблена модель вiдстаней функцюнальних стилiв англiйськоí мови на фонолопчному рiвнi, яка на вiдмiну вщ наявних, враховуючи позицда фонеми у слов^ визначае спiввiдношення до стильового i мовного факторiв вiдповiдно бшьшою чи меншою кiлькiстю груп фонем, за якими методами математично1 статистики встановлено ктотш вiдмiнностi мiж попарно зктавлюваними стилями. Модель дае змогу з бшьшою точнктю розмежувати функцюнальш стилi на фонологiчному рiвнi, визначаючи ступiнь дií стильового i мовного факторiв.
Об'ектом дослщження е процес визначення спiввiдношення якiсних i кiлькiсних характеристик груп приголосних фонем у фонолопчнш пiдсистемi системи функцюнальних стилiв англiйськоí мови (художнього, розмовного, на-укового та газетного).
Предметом дослвдження е модель визначення ступеня взаемодií фоностатистичних структур дослщжуваних стилiв на основi встановлених методами математично1 статистики iстотних вiдмiнностей.
Матерiалом дослщження е тексти, що належать до таких функциональных стил1в i пiдстилiв: розмовний стиль (тексти на щоденно-побутов1 теми), газетный стиль (статп з The Daily Telegraph), науковий стиль (статп з Acta Metal-lurgica), художнiй стиль, який охоплюе поезда (поеми Дж.Г. Байрона i Т. Мура), драматургiю (драма Б. Шоу), художню прозу (прозовi тексти Дж.Г. Байрона).
Метою до^дження е визначення ступеня ввдаленосп та близькосп художнього, розмовного, газетного та наукового стилiв за встановленими за се-реднiми частотами груп приголосних фонем iстотними та неiстотними вiдмiн-ностями.
Запропонований метод передбачае виконання таких завдань для досяг-нення поставлено!' мети: за критерiй диференщацп стил1в вибрати середнi час-тоти груп приголосних фонем; перевiрити вiрнiсть гiпотези: середнi частоти груп приголосних фонем x генерально! сукупностi (функщонального стилю) пiдлягають нормальному розподшу; визначити обсяг робочо! вибiрки, на основi якого можна отримати iнформацiю про генеральну сукупнiсть (функцiональний стиль); продиференцдавати дослiджуванi функцiональнi стилi шляхом аналiзу величин типу x" - x" для трьох випадкiв позицп фонеми у словц розробити модель, яка визначае стушнь дп мовного та стильового факторiв пiд час диферен-цдавання стилiв.
Основна частина. Використаний у дослщженш статистичний метод дав змогу встановити обсяг вибiрки, на основi яко! отримано достовiрнi данi про генеральну сукупшсть (дослiджуваний стиль) та продиференцiювати дослщжува-нi стилi (художнiй, розмовний, газетний, науковий) на фонолопчному рiвнi.
Середню частоту груп приголосних фонем вибрано за критерш диферен-цiацií стилiв. Для конкретизацп величини X подаемо ü у виглядi X", де r поз-начае текст, що репрезентуе функцiональний стиль, а - групу фонем, виокрем-лених за акустико-артикуляцiйними ознаками (групи губних, передньоязико-вих, середньоязикових, задньоязикових, носових, сонорних, щiлинних, з1мкне-них фонем).
Для отримання iнформацií про критерiй диференцiацií X" на основi да-них робочо! вибiрки, використавши критерiй згiдностi x2 [1-3, 5, 7-9], доведено, що частоти груп приголосних фонем шдлягають нормальному розподшу. У робота використано 5 %-й рiвень значущосп. Вирахувана величина е такою, що при заданому числi степешв вшьносп v, ймовiрнiсть появи ще! величини p(x2) > 0,05 i частота групи фонем розподiляеться вщповщно до р1вняння
1 (x-m)2
f(X) =—1— • Г —2 , (1)
— 2р
де: f (x) - густина нормального розподшу, m - середне значения частоти гене-рально! вибiрки; —2 - дисперс1я частоти генерально! вибiрки.
Iнформацiю про середнi частоти груп приголосних фонем отримано, встановивши, що вони теж шдлягають нормальному розподшу (теорема Ляпунова) [3, 5, 7]. Використавши критерш Ст'юдента
t =
x - x0
jn, (2)
s
встановлено границ величини X0 - X - значения рiзницi середнiх частот гене-рально!' сукупностi та робочо!' вибiрки. Величина X0 - X для вибраного ршня значущосп 0,05 знаходиться в таких границях з iмовiрнiстю 0,95:
-А < X0-X < А, (3)
де: А = кп 5; кп = ^, де гп - значення величини г для заданих юлькосп порцш
Iп л/п
п i ршня значущостi 0,05.
За результатами дослвджень встановлено, що обсяг в 31000 фонем е дос-татшм для отримання достовiрноí iнформацií про генеральну сукупнiсть (фун-кцiональний стиль).
Застосувавши критерiй Ст'юдента, доведено, що значення рiзниць х" - х"; х" - х" при вибраному рiвнi значущостi 0,05 е величинами ктотними.
Повну оцiнку дисперсп вирахувано за формулою
= Щ=М" - х")2+- х")2
52 =
п1 + п2 -1
Отже, отримано
г = -
п1 ■ п2
п1 + п2
При п1 = п2 = 31 отримуемо таку формулу:
г = 3,937
х" - х"
(4)
(5)
(6)
Значення величини г подано в таблиц [5, с. 538; 11, с. 778].
Для ощнки рiзниць типу х"-х" застосовано двостороннш рiвень значу -щостi 2Q. Вибраний нами рiвень значущосп - 0,05. За результатами шдрахун-кiв встановлено, що якщо 2Q < 0,05, то рiзницi х"-х" е iстотними i величину х" можна вважати критерiем диференщацп функцiональних стилiв англiйськоí мови.
Результати дослщження. Результати диференцiацií художнього (поез1я, художня проза, драматурпя), розмовного, газетного та наукового стилш подано у табл. 1-3. Розроблено модель, яка репрезентуе ввдсташ функцiональних стилiв англiйськоí мови на фонолопчному рiвнi (рис.).
Стиль ПзБ ПзМ Пр Др ГС НС РС
I I I I I I I
ПзБ - 3 4 6 1 2 6
ПзМ 3 3 7 6 6 6
Пр 4 3 7 4 6 7
Др 6 7 7 6 6 4
ГС 1 6 4 6 3 6
НС 2 6 6 6 3 7
РС 6 6 7 4 6 7
Табл. 2. Фонема на початку слова
Стиль ПзБ ПзМ Пр Др ГС НС РС
II II II II II II II
ПзБ - 2 8 6 7 8 6
ПзМ 2 - 5 7 7 6 5
Пр 8 5 - 6 3 6 5
Др 6 7 6 4 7 4
ГС 7 7 3 4 - 6 6
НС 8 6 6 7 6 7
РС 6 5 5 4 6 7
Табл. 3. Фонема в юнц слова
Стиль ПзБ ПзМ Пр Др ГС НС РС
III III III III III III III
ПзБ - 2 5 5 4 6 4
ПзМ 2 - 5 2 4 5 4
Пр 5 5 - 6 4 6 7
Др 5 2 6 - 5 6 4
ГС 4 4 4 5 - 4 3
НС 6 5 6 6 4 - 4
РС 4 4 7 4 3 4 -
ПзБ - поезiя Дж. Г. Байрона, ПзМ - поезiя Т. Мура, Пр - художня проза Дж. Г. Байрона, Др - драматурги Б. Шоу, РС - розмовний стиль, ГС - газетний стиль, НС -науковий стиль.
1ЬБ _|_|_|_|_|_|_ГС
ПзМ _|_|_|_|_|_|_Др
1ЬМ _|_|_|_|_|_|_ГС
Др _I_I_I_I_I_I_не
РС _I_|_I_|_I_I_НС
ПзБ _|_|_|_|_|_ Др
ПзБ _|_|_|_|_|_ РС
ПзМ_|_|_|_|_|_ НС
Пр _|_|_|_|_|_ Др
Пр _|_|_|_|_|_ НС
ГС _|_|_|_|_|_ НС
ГС 11111 рс
ПзМ _|_|_|_|_ Пр
ПзМ _|_|_|_|_ РС
ПзМ _|_|_|_|_ Пр
Пр_I_I_I_I_рс
ГС_|_|_I_Др
РС _|_|_|_Др
Пр_|_|_ГС
ПзБ _|_ ПзМ
Рис. Модель визначення вiдстаней художнього (поезiя, художня проза, драматургия), розмовного, газетного та наукового стшпв на фонологiчному рiвнi
У плаш лшгвктично! штерпретацц отриманих даних [12-15, 17-19] спос-тережено, що найбшьш вдалим для встановлення ктотних розходжень виявив-ся випадок позицл фонеми на початку слова при порiвняннi газетного стилю з поезкю Дж.Г. Байрона. У цьому випадку вибiрки ктотно розрiзняються за сь
мома групами фонем. Для випадку позицп фонеми в кшщ слова iстотнi розхо-дження встановлено для чотирьох груп фонем.
У разi неврахування позицií фонеми в словi отримуемо iстотнi вiдмiн-ностi лише за однiею групою фонем - передньоязикових, що свдаить про певнi закономiрностi функцiонування фонем, ят не залежать вiд позицп фонеми у слов^ та про деяку близьккть поезií Байрона i газетного стилю, зумовлену на-явнктю пласту загальновживаних у щоденному сшлкуванш слiв.
Висновки. Застосований метод дав змогу продиференщювати на фоно-лопчному рiвнi функцiональнi стилi англiйськоí мови. На основi отриманих ре-зультапв дослiдження розроблено модель, яка репрезентуе даю стильового та мовного факторш. У планi теоретично!' цiнностi дослщження встановлено сшв-вiдношення якiсних та кшьккних характеристик груп приголосних фонем фо-нологiчноí пiдсистеми системи функщональних стилш англiйськоí мови. У пла-нi практично1 цiнностi визначено частотш характеристики, за якими можна встановити приналежнкть тексту до певного стилю.
Лггература
1. Альтман Г. Мода та iстина в лшгастищ / Г. Альтман // Проблема квантитативно! лшгвь стики. - Чершвщ : Вид-во "Рута", 2005. - С. 3-11.
2. Бектаев К.Б. Математические методи в языкознании / Калдыбай Бектаев, Раймонд Пиотровский. - Алма-Ата, 1974. - 260 с.
3. Гнеденко Б.В. Курс теории вероятностей / Борис Гнеденко. - М. : Изд-во "Наука", 1988.
- 448 с.
4. Мартыненко Г.Я Основы стилеметрии / Григорий Мартыненко. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1988.
- 173 с.
5. Митропольський А.К. Техника статистических вычислений / Аристарх Митропольсь-кий. - М. : Изд-во "Наука", 1971. - 576 с.
6. Пиотровский Р.Г. Моделирование фонологических систем и методы их сравнения / Раймонд Пиотровский. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1966. - 299 с.
7. Пиотровский Р.Г. Математическая лингвистика / Раймонд Пиотровский, Калдыбай Бектаев, Анна Пиотровская. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1977. - 383 с.
8. Пушак Я.С. Теорш iмовiрностей i елементи математично! статистики / Ярослав Пушак, Богдан Лозовий. - Львгв : Вид-во УкрАД, 2006. - 264 с.
9. Рабик В.М. Основи теори йжгарностей : навч. поабн. / Володимир Рабик. - Л^в : Вид-во "Магнол1я плюс", 2006. - 176 с.
10. Статистичш та структуры лшгвютичш модели Республшанський мiжвiдомчий зб. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1966. - 161 с.
11. Справочник по специальным функциям. - М. : Изд-во "Наука", 1979. - 830 с.
12. Хомицька 1.Ю. Диференщацш функщональних стилв англшсько! мови за ранговими показниками середшх частот груп фонем / 1рина Хомицька // Гумаштарний вюник. - Сер.: Иноземна фшологш. - Черкаси : Вид-во ЧДТУ, 2003. - Число сьоме. - С. 193-196.
13. Хомицька 1.Ю. До проблеми взаемодп розмовного та художнього функцiональних сти-лiв англшсько! мови / 1рина Хомицька // Гумаштарний вюник. - Сер.: 1ноземна фшолоня. Число 12. - Черкаси : Вид-во ЧДТУ. - 2008. - Т. II. - С. 144-148.
14. Хомицька 1.Ю. Залежшсть середшх частот вживання груп приголосних фонем вщ тишв мовленневих жанргв у драмi Б. Шоу "Другий острiв Джона Буля" / 1рина Хомицька // Науковi запуски. - Сер.: Фшолопчш науки (мовознавство). - У 2-ох ч. - Юровоград : РВВ КДПУ ¡м. В. Винниченка. - 2011. - Вип. 96(2). - С. 326-329.
15. Хомицька 1.Ю. Фоностатпстичш особливост мовно! картини свiту в поемi Дж. Г. Байрона "Корсар" / 1.Ю. Хомицька // Науковi записки. - Сер.: Фшолопчш науки (мовознавство). - Юровоград : РВВ КДПУ ¡м. В. Винниченка. - 2013. - Вип. 119. - С. 177-180.
16. Шаумян С.К. Структурная лингвистика / С.К. Шаумян. - М. : Изд-во "Наука", 1965. -
396 с.
17. Хомицька 1.Ю. Моделювання статистичних структур функщональних стинв англшсь-ко! мови / 1.Ю. Хомицька // Науков1 записки. - Сер.: Фшолопчш науки (мовознавство). - Крово-град : РВВ КДПУ iм. В. Винниченка. - 2015. - Вип. 136. - С. 209-213.
18. Хомицька 1.Ю. Статистичний анал1з англшських поетичних текспв / 1.Ю. Хомицька, В.М. Теслюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.2. - С. 350-356.
19. Хомицька 1.Ю. Модель статистичного анал1зу процесу функцiонування груп англшсь-ких приголосних фонем у систем1 функцiональних стилш / 1.Ю. Хомицька, В.М. Теслюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.3. - С. 364-369.
Хомицкая И.Ю., Теслюк В.Н. Метод статистического анализа функциональных стилей английского языка на фонологическом уровне
Проанализирована степень действия стилевого и языкового факторов при дифференциации художественного, разговорного, газетного и научного функциональных стилей английского языка на фонологическом уровне. Доказано, что критерием дифференциации стилей можно считать средние частоты групп согласных фонем. Предложена модель определения существенных и несущественных различий между сравниваемыми текстами, репрезентирующие исследуемые стили. Определена зависимость стилераз-граничительной способности групп согласных фонем от позиции фонемы в слове (фонема в начале слова, фонема в конце слова).
Ключевые слова: средняя частота групп согласных фонем, статистические характеристики стилей, позиция фонемы в слове.
Khomytska I. Yu., Teslyuk V.M. The Method of Statistical Analysis of English Functional Styles on the Phonological Level
The degree of the effect of style and language factors while differentiating belles - lettres, colloquial, newspaper and scientific styles of the English language on the phonological level has been analyzed. It has been proved that style differentiation criterion can be considered to be mean frequencies of occurrence of groups of consonant phonemes. A model has been suggested to determine essential and unessential differences between the compared texts representing the styles under study. The dependence of style differentiating power of groups of consonant phonemes on the position of a phoneme in a word such as phoneme at the beginning of a word, phoneme at the end of a word is defined.
Keywords: mean frequency of occurrence of groups of consonant phonemes, statistical characteristics of styles, position of a phoneme in a word.
УДК 621.518 Проф. 1.Г. Цмоць, д-р техн. наук; доц. Я.П. Юсь,
канд. техн. наук; астр. В.Я. Антоше1 - НУ '^Miecbrn полтехшка"
ЗАСТОСУВАННЯ ГРАФ1ЧНОГО ПРОЦЕСОРА ДЛЯ ПЩВИЩЕННЯ ШВИДКОДН ПРОЦЕСУ СОРТУВАННЯ ВЕЛИКИХ МАСИВ1В ДАНИХ
Проанал1зовано методи та алгоритми паралельного сортування масивгв даних та особливост архггектури граф1чних процесор1в GPU. Запропоновано розробку програм-них засоб1в паралельного сортування масив1в даних з використанням граф1чного проце-сора GPU та програмно! модел1 CUDA здшснювати на основ1 комплексного шдходу, який охоплюе: дослщження, розроблення метсдав та алгорштшв паралельного сортування великих масив1в даних; графов1 модел1 алгорштшв паралельного сортування ма-сив1в даних; арх1тектуру граф1чного процесора GPU та програмну модель CUDA. Роз-роблено конкретизований потоковий граф алгоритму сортування методом злиття, який
1 Наук. кергвник: проф. 1.Г. Цмоць, д-р техн. наук
