CC BY
15
Посилання на статтю_
бвдокимова А.В. Метод оцшювання K0Mn0HeHTiB портфеля при його формуванш на основi штроформацшноТ' моделi / А.В. бвдокимова // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2013 - №1(48). - С. 5-22.
УДК 005.8:005.585:005.12
А.В. бвдокимова
МЕТОД ОЦ1НЮВАННЯ КОМПОНЕНТ1В ПОРТФЕЛЯ ПРИ ЙОГО ФОРМУВАНН1 НА ОСНОВ1 1НТРОФОРМАЦ1ЙНО1 МОДЕЛ1
Формал1зовано метод оцЫювання компонент1в портфеля при його формуванн1 на основ! 1нтроформац1йноТ модел1, встановлен1 зв'язки та законом1рност1 зм1ни остаточноТ ц1л1сноТ оц1нки компонент1в портфеля. На ц1й п1дстав1 визначен1 найб1льш рац1ональн1 параметри методу: в основу розрахунгав доц1льно покласти метод, який базуеться на 1нтроф1зичн1й модел1 зм1ни 1мпульсу; до оц1нювання бажано залучати в1д одного до семи експерт1в, як1 мають центристський оц1ночний стиль, для розрахунюв використовувати характерну для них оц1ночну ен1а-шкалу, стиснену з 01-нос1я до 0,3-0,7-нос1я; для розрахунку остаточних ц1л1сних оц1нок компонент1в портфеля доц1льно застосовувати схему згортання оц1нок компонента окремими експертами. Рис. 15, табл. 8, дж. 20.
Ключов1 слова: формування портфеля проект1в, компонент портфеля, оц1нювання, 1нтроформац1йна модель, цтюна оц1нка, метод, експеримент.
JEL O22
УДК 005.8:005.585:005.12
А.В. Евдокимова
МЕТОД ОЦЕНИВАНИЯ КОМПОНЕНТОВ ПОРТФЕЛЯ ПРИ ЕГО ФОРМИРОВАНИИ НА ОСНОВЕ ИНТРОФОРМАЦИОННОЙ МОДЕЛИ
Формализован метод оценивания компонентов портфеля при его формировании на основе интроформационной модели, установлены связи и закономерности изменения окончательной целостной оценки компонентов портфеля. На этом основании определены наиболее рациональные параметры метода: в основу расчетов целесообразно положить метод, который базируется на интрофизической модели изменения импульса; к оцениванию желательно привлекать от одного до семи экспертов, которые имеют центристский оценочный стиль, для расчетов использовать характерную для них оценочную эниа-шкалу, сжатую от 01-носителя до 0,3-0,7-носителя; для расчета окончательных целостных оценок компонентов портфеля целесообразно применять схему свертывания оценок компонента отдельными экспертами. Рис. 15, табл. 8, ист. 20.
UDC 005.8:005.585:005.12
А.М Evdokimova
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
1
METHOD OF COMPONENTS EVALUATION WHEN FORMING THE PROJECT PORTFOLIO BASING ON INTROFORMATION MODEL
The method of the project portfolio components evaluation at its forming on the basis of introformation model is formalized, and relations and laws of change of final integral mark of components are formalized. On this base most rational parameters of method are set as following: 1) in basis of calculations in the introformation model of method it is expedient to put a method that is based on the introphysical model of the impulse change; 2) it is desirable to attract to evaluation from one to seven experts that have centrist evaluation style, for calculations to use a makeable for them evaluation enia-scale, pressed from 01-valued membership function to 0,3-0,7-valued membership function; 3) for the calculation of final integral marks of components it is expedient to apply the chart of rolling up of marks given by separate experts.
ВСТУП
Постановка проблеми у загальному вигляд'1 та i'i зв'язок ¡з важливими науковими чи практичними завданнями. В сучасних умовах економки розвиток проектно-орieнтованих оргашзацш передбачае необхщнють застосування методологи управлшня портфелями проекпв для досягнення Тх стратепчних цтей. Значною мiрою усшшнють управлшня портфелями проекпв визначаеться результатами етапу Тх формування. Практика свщчить, що на цьому етап одшею з головних задач е забезпечення об'ективносп, точност та достовiрностi оцшок компонент портфелiв [1-5]. В теоретичнш площин задача пщвищення об'ективносН точност та достовiрностi оцшок компонент портфелiв зводиться до розроблення систем оцшювання (критерив, показнимв, оцшювальних шкал), оргашзаци роботи оаб, що реалiзують вимiрювання та приймають оцшочш ршення, методiв визначення штегральних оцiнок, як цiлiсно характеризують компоненти портфеля з позицш його стратегiчних цiлей. Однак специфка компонентiв портфелiв як об'ек^в оцiнювання полягае в Тх складносп, багатомiрностi, нелiнiйностi, цiлiсностi (неiерархiчностi). А це вимагае застосування до Тх оцшювання пiдходiв, методiв та шструменлв, якi е найбiльш близькими до природшх механiзмiв мислення особистостi - цшюного сприйняття та оперування цтюностями, однокрокового когнiтивного процесу, нечiткого формулювання простих суджень.
Анал'з останнiх досл'джень i публЫацш, в яких започатковано розв'язання дано)' проблеми i на як спираеться автор. В найбшьшш мiрi сьогоднi означеним вимогам до оцшювання компонент портфелiв вiдповiдае теорiя несиловоТ взаемодп Ю.М. Теслi [6-8], яка останшми роками почала широко застосовуватись в рiзних областях знань з управлшня проектами [9-12]. Проте задача оцшювання компонент портфеля при його формування з позицп ^еТ теори поки що не розглядалась. Це актуалiзувало завдання розкриття сутност оцiнювання компонентiв портфеля при його формуванн з позицiй положень теори несиловоТ взаемодп, розроблення механiзму, штроформацшноТ моделi, правил та шкал оцшювання компонент портфеля, виявлення базових закономiрностей оцiнювання. Одержанi результати в цьому напрямку отриман та описанi в роботах [13-17].
Видшення не вирiшених ранiше частин загальноi проблеми, котрим присвячуеться означена стаття. На даному еташ це дозволяе перейти до узагальнення одержаних результат та представлення Тх у виглядi методу оцшювання компонент портфеля проек^в на основi штроформацшноТ моделi як цтеспрямованоТ дiяльностi.
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
Стаття мае на метi викладення результалв дослщження вщносно основних положень методу оцшювання компоненлв портфеля проектiв на основi штроформацшноТ' моделi (далi - методу) та обфунтування найбiльш рацюнальних його параметрiв.
ОСНОВН1 РЕЗУЛЬТАТИ
Методи та методики досл'дження. При проведет дослщження були використан методи оргашзаци та планування експерименту, математичного та графiчного моделювання, аналiзу, синтезу, групування.
Виклад основного матер'алу досл'дження з повним обфунтуванням отриманих наукових результат¡в. Формалiзацiя методу передбачае необхщнють його системного представлення у виглядi взаемопов'язаних структурних елеменпв. Для формалiзацN методу найбтьш близькими е концептуальш положення роботи [18], що передбачае видтити та описати такi структуры елементи: сфера застосування, мета, сутнють, об'ективна основа, основы правила (умови), результат, застосування результату, методики, в яких реалiзуеться метод. Сутнють наведених елеменпв методу зведено у табл. 1.
Таблиця 1
Структуры елементи методу оцшювання компоненлв портфеля при його формуванш на основi штроформацшноТ моделi
Структурний елемент методу Сутнють структурного елемента методу
Сфера застосування Практична д1яльнють з управлЫня портфелями проект1в на етап1 Тх формування.
Мета Отримання повноТ, точноТ та достов1рноТ 1нформац1Т про компоненти портфеля у вигляд1 оц1нок, як1 цтюно враховують ц1нн1сть кожного компонента в рамках р1зних стратег1чних напрямк1в та портфеля як цтого.
Сутнють Визначаеться процедурами розроблення Ытроформацмних правил оц1нювання компонент1в портфеля за заданими з позицм стратег1Т критер1ями 1 показниками та безпосереднього розрахунку ц1л1сних оц1нок компонент1в портфеля на основ! 1нтроформац1йноТ модел1 в неч1тк1й постановц1. Перша процедура реаглзуеться проектними менеджерами в межах задач! формування бази знань експертноТ системи оц1нювання, друга - автоматично експертною системою.
Об'ективна основа Однопорядкова сутн1сть показниюв р1зноТ природи (рейтингових, к1льк1сних та якюних), що характеризують компоненти портфеля (з урахуванням важливост1 стратег1чних напрямгав, в рамках яких вони сформован!, та портфеля в цтому), яка досягаеться за рахунок використання единоТ неч1ткоТ ен1а-шкали для опису показниюв компонент1в в стандартному та робочому (стисненому) вар1антах.
Основы правила (умови) Рац1ональна к1льк1сть показниюв оц1нювання компонента портфелю - 5-6. Зменшення ц1еТ к1лькост1 призводить до зменшення д1апазону, в якому будуть розташовуватись значення остаточноТ оц1нки компонента портфеля. А це, в свою чергу, призводить до зменшення р1зниц1 м1ж оц1нками р1зних компонент1в, що ускладнюе Тх пор1вняння м1ж собою при подальшому в1дбор1 до портфелю. Неч1тке значення базовоТ безумовноТ цтюноТ оц1нки компонента, яка дор1внюе 0,5, представляеться у вигляд1 елемент1в ен1а-терм-множини на шкал1 0,45-0,55.
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
3
Застосування результа^в Для прийняття концептуального ршення про залучення або вщхилення компонентiв при формуванн портфеля проектiв.
В яких методиках мае бути реалiзований Базовi методики розроблення Ытроформацмних правил оцiнювання та розрахунку цiлiсних оцiнок компонентiв портфеля. Допомiжнi методики: первинного формування критерпв та показникiв оцiнювання компонентiв портфеля iз заданням Тх важливостi для досягнення стратепчних цтей та граничних значень з позицм стратеги; формування та використання бази даних компонен^в портфеля; пщготовки iнформацiТ про компонент (проектна заявка, проект або Ыш.) як претендент до потрапляння у портфель.
Граф1чно сутн1сть реал1заци методу представлена у вигляд1 блок-схеми з використанням стандартних граф1чних елеменпв (рис. 1). При цьому, пунктирною л1н1ею позначен! етапи (1, 2, 3А), результат виконання яких використовуеться як вхщна 1нформац1я для безпосередньоТ реал1зацИ базових етап1в (процедур) методу (3Б, 4). Питання того, хто саме I яким чином виконуе ц1 «забезпечуючи»
Сутшстъ нироформащйних правил ощнювавня КП та механЬм IX формал1заш в експертшй систем!
едина ощночна шкала з еша-терм-множиною
Концептуальна модель механЬму оцшювання КП при його формуванш
1ктрофоршшЙ1ш модель розрахунку оцшок ИГ
Рис. 1. Етапи реалiзацiТ методу оцiнювання компонентiв портфеля на основi iнтроформацiйноТ моделi
Розглянемо бтьш детально кожний з етап1в реал1зац1Т' методу.
Етап 1. Виконання етапу передбачае необхщнють визначення ступеню важливост кожного з1 стратег1чних напрямш, в рамках яких оц1нюються компоненти портфеля.
Етап 2. З позицГТ стратепчних ц1лей необх1дно визначити, як1 певн1 показники за якими критер1ями будуть використовуватись для оц1нювання компоненлв портфеля. З тих самих позицш тими самими виконавцями показники ранжируються за критер1ем важливост1 для оцшювання та визначаються граничн значення цих показниш.
Виконання перших двох еташв забезпечуе можлив1сть визначити умови, обмеження та вимоги до портфелю проеклв як цтого; параметри оц1нювання компоненлв портфеля; умови для оптим1зац1Т' та балансування портфеля.
На етап! 3 передбачена можливють одночасного виконання двох задач: формування бази даних компонент1в - претенденлв до потрапляння до портфеля (3А на рис. 1) та розроблення штроформацшних правил оцшювання компоненлв портфеля (3Б на рис. 1).
етапи, знаходиться поза межами даноТ' роботи.
ПОЧАТОК
1
О
О ©^
СУ
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
Формування бази даних компонент1в портфеля мае вщбуватись автоматично за результатами Тх щентифшацп. Структура бази даних повинна забезпечувати можливють подальшого використання ТТ елементiв для оцiнювання. Тобто, в нiй у формалiзованому виглядi повинна бути представлена шформа^я про компонент портфеля, яка дозволяе експертнш системi автоматично переводити Тх в оцшки, якi розраховуються на основi штроформацшноТ моделi. Структура бази даних визначае формат, в якому компоненти портфеля мають бути подан до розгляду (наприклад, заявка). Тодi задача щентифкацп компоненпв портфеля полягае також у перевiрцi iнформацiТ, що мiститься у заявф, на вiдповiднiсть вимогам з позици подальшого використання в базi даних компонентiв портфеля. Для реалiзацГТ цього етапу необхiдно розробити вщповщж допомiжнi методики формування та використання бази даних компоненпв портфеля, а також подготовки iнформацiТ про компонент як претендент до потрапляння у портфель.
Розроблення ¡нтроформац1йних правил оцнювання компонент¡в портфеля. Для можливост розрахунку цшюних оцшок компонентiв портфеля на основi iнтроформацiйноТ моделi на даному кроц необхiдно формалiзувати нечiткi шкали, як являють собою правила «трансформаци» значень показникiв компонентiв у базовi безумовнi, умовнi та остаточнi цтюш оцiнки компонентiв. Тобто, завдання проектних менеджерiв як експертiв зводиться до формування (розроблення) неч^ких шкал для заданих показниш оцiнювання компонентiв портфеля, але за дотримання умов Тх штроформацшно правильного стану [16]. Основою виконання цього завдання е штроформацшш правила оцшювання компоненлв портфеля та мехашзм Тх формалiзацiТ в експертнш системi [15], а також запропонована едина оцшочна шкала з еша-терм-множиною [14].
Етап 4. За своею сутнютю задача етапу зводиться до «трансформаци» певних значень компоненлв портфеля у безумовш, умовнi та остаточн цiлiснi оцiнки з використанням оцшочноТ енiа-шкали. Виконуеться автоматично експертною системою. В основу розрахунш оцiнок покладена запропонована штроформацшна модель оцiнювання компоненлв портфеля в нечiткiй постановцi [13, 16, 17]. Завдяки цтюному пщходу до оцiнювання, який реалiзуе штроформацшна модель, отриман оцiнки компонентiв будуть вiдображати Тх цiннiсть в рамках стратепчних напрямкiв, за якими вони були подаш до розгляду, а також в рамках портфеля в цтому [17]. Цим досягаеться «автоматична» оптимiзацiя портфеля за критерiем досягнення його стратепчних цтей та балансування портфеля. Тобто, найвищi оцiнки отримають компоненти, реалiзацiя яких забезпечить найбтьш результативне та ефективне досягнення стратепчний цiлей портфеля. При цьому, компоненти з найвищими оцшками будуть збалансоваш за критерiем «представництва» стратегiчних напрямш. Для подальшоТ роботи з вщбору компонентiв до портфеля необхiдно упорядкувати розраховаш оцiнки в порядку зменшення. Що е останшм кроком методу.
Термшолопчна система методу представлена 27-ма термiнами та Тх визначеннями (табл. 2).
Таблиця 2
Термшолопчна система методу оцшювання компоненлв портфеля проеклв на основi iнтроформацiйноТ моделi
№ Термш Визначення
1 Портфель проекпв наб1р проект1в або програм та Ыших роб1т, об'еднаних разом з метою ефективного управл1ння ними для досягнення стратепчних цтей
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
5
2 Формування портфеля проекпв сукупнють посл1довних процес1в збору 1нформац1Т про умови, обмеження та вимоги до портфеля, формал1зацп процедур управлЫня 1 параметр1в оц1нювання портфеля; 1дентиф1кац1Т, оц1нки, приоритезац1Т компонент1в портфеля; оптим1зац1Т, балансування та авторизац1Т портфеля проект1в
3 Компонент портфеля проект або програма, як1 потенц1йно можуть виконуватись в рамках портфеля
4 Об'ективнють ¡нформацп про компонент портфеля параметр результату оцЫювання, який характеризуе ступ1нь його «незалежност1» в1д суб'ективного особистюного сприйняття компонента портфеля проектних менеджер1в, як1 приймають оц1ночн1 р1шення
5 Точнють Ыформацп про компонент портфеля параметр результату оцЫювання, який характеризуе його наближенють до «1стинного» значення
6 Еталонна оц1нка компонента портфеля модель значень сукупност1 показник1в компонента, як1 визначен1 у в1дпов1дност1 з фактичними значеннями сукупност1 показник1в компонента за допомогою шкал, гранича значення яких являють собою позитивну та негативну еталонн1 оц1нки компонента
7 Достов1рнють Ыформацп про компонент портфеля параметр результату оц1нювання, який характеризуе його вщтворенють та повторн1сть незалежно в1д ктькост акт1в оц1нювання одним або Ышими проектними менеджерами
8 Проектний менеджер як об'ект несиловоТ взаемодп 1нформований елемент простору, який створюе та сприймае несилов1 (1нформац1йн1) впливи, за рахунок чого зм1нюе св1й 1нтроформац1йний стан
9 1нтроформац1я проектного менеджера внутр1шня орган1зац1я проектного менеджера як об'екта несиловоТ взаемодп, яка вщображае його ставлення до д1йсност1 (тобто певний ступ1нь згоди/незгоди з нею) 1 виражаеться проявами - «рухом» в напрямку «за» або «проти»
10 1нтроформац1йно правильний стан проектного менеджера стан, в якому власний дефУт проектного менеджера сп1впадае з проявленим ставленням до д1йсност1 (або стан, в якому внутр1шне суб'ективне ставлення менеджера вщповщае його 1нформованост1 та визначеност1, як1 сформован! за в!дсутност! додаткового ¡нформацмного впливу ззовн!)
11 Зм1на 1нтроформац1Т проектного менеджера п!двищення або зниження певного ступеню згоди/незгоди проектного менеджера з дмснютю пщ впливом зовн1шн1х ¡нформац!йних вплив1в
12 Деф1н1т проектного менеджера - числова характеристика можливост1 прояву проектного менеджера в стан1 «не згоден» по вщношенню до стану 1ншого менеджера. Може бути представлена у 1мов1рнюному (власна в1ропднють) або неч1ткому (власна приналежнють) вигляд1
13 Критер1й оцЫювання метрика, з позицп якоТ розглядаеться компонент портфеля як об'ект оц1нювання
14 Показник оц1нювання характеристика (рейтингова, ктькюна або як1сна), яка в1дображае властивост1 компонента портфеля з позиц1й критерпв
15 Безумовний показник компонента портфеля показник, за яким розраховуеться базова безумовна цтюна оц1нка компонента
16 Умовний показник компонента портфеля показник, за яким розраховуеться умовна цтюна оц1нка компонента
17 Оц1нка компонента портфеля вщм1тка на шкал1 оц1нювання, яка ц1л1сно характеризуе стан компонента портфеля з урахуванням певних показниюв в рамках певних критерпв оц1нювання
18 Базова безумовна цтюна оц1нка компонента портфеля оц1нка компонента портфеля, яка характеризуе його як явище цтого без урахування показнигав, як1 бтьш детально описують компонент
19 Умовна цтюна оц1нка компонента портфеля уточнена оц1нка компонента портфеля, яка характеризуе його як явище цтого з урахуванням ыформацп про певний показник
20 Остаточна цтюна оц1нка компонента портфеля «фЫальна» оц1нка компонента портфеля, яка характеризуе його як явище цтого з урахуванням вс1х показниюв, як1 використовуються при оц1нц1 компонента
6 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
21 Визначенють проектного менеджера упевненiсть менеджера щодо «сили руху» базовоТ безумовноТ цiлiсноТ оцiнки компонента портфеля в напрямку збтьшення/зменшення (наближення/вiддалення до еталонного компонента) з урахуванням iнформацií про певний його показник
22 1нформованють проектного менеджера упевненють менеджера про «рух» базовоТ безумовноТ цтюноТ оцiнки компонента в напрямку збтьшення/зменшення з урахуванням Ыформацп про певний його показник
23 Цтюне оцЫювання компонента портфеля формування судження про компонент портфеля, яке цтюно вщображае його одночасну вщдаленють вiд негативного еталонного компонента та наближенють до позитивного еталонного компонента
24 Остаточне цтюне оцЫювання компонента портфеля формування судження про компонент портфеля, яке цтюно вщображае його одночасну вщдаленють вщ негативного еталонного компонента та наближенють до позитивного еталонного компонента з урахуванням стратепчних цтей портфеля
25 1нтроформацмы правила оцiнювання компонен^в портфеля судження проектного менеджера про сутнють та шкалу оцЫювання компонента портфеля за даним показником в рамках даного критер^, сформоване в Ытроформацмно правильному стаы
26 lнтроформацiйна модель несиловоТ взаемодп в нечiткiй постановцi модель змЫи Ытроформацп об'екта несиловоТ взаемодп, представлена за допомогою неч^ких змЫних
27 lнтроформацiйна модель оцЫювання компонентiв портфеля модель розрахунку оцЫок компонентiв портфеля на основi ЫтроформацмноТ моделi несиловоТ взаемодп в неч™й постановцi
Анал1з наведених термов та Тх визначень показав, що Тх можливо I доц1льно розподтити за трьома групами: категорГТ, базов1 та допом1жн1 терм1ни. В основу групування покладена модель цшюного розгляду д1яльност1 «П1рам1да 3М» [19], за якою категори охоплюють (обмежують) базов1 та допом1жн1 терм1ни, а базов1 терм1ни охоплюють допом1жн1. До групи категорш доц1льно в1днести терм1ни (3), (23). Групу базових термов складають: (1), (2), (6), (8), (17), (25), (27). До групи допом1жних належать термши: (4), (5), (7), (9)-(16), (18)-(20), (21), (22), (24), (26).
Для п1лотноТ апробаци методу проведено машинний експеримент з використанням ус1х розрахункових формул штроформацшноТ модел1. Розглянемо його основн1 етапи та отриман результати.
Перш за все, для пщвищення точност1 оц1нок на запропонованш оц1ночн1 ен1а-шкал1 доц1льно вщобразити оц1ночний стиль експерта. З урахуванням положень роботи [20], нами запропоновано п'ять найбтьш характерних тип1в оцшочного стилю: пом1ркований (ПМ), песим1стичний (ПС), оптимютичний (ОП), центристський (ЦТ), полярний (ПЛ) (рис. 2). Пор1вняння шкал експерт1в цих оц1ночних стил1в показало, що, на вщмшу в1д ПМ-стилю (рис. 2а), ПС-стиль (рис. 2б) мае бтьшу зону нос1Тв, яку займають функц1Т приналежност1 низьких ранпв 14 (л1ва зона 01-шкали), а ОП-стиль (рис. 2в) - навпаки, мае бтьшу зону носив, яку займають функци приналежност високих ранпв 6-9 (права зона 01-шкали). На вщмшу вщ зазначених оцшочних стил1в, для ЦТ-стилю функц1Т приналежност середн1х ранг1в 4-6 займають найменшу зону носив (0,4) у пор1внянн1 з ПМ-, ПС-та ОП-стилями (0,5). Для ПЛ-стилю зона носив для ранпв 4-6 найбтьша I складае 0,6.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
7
• ' . О 3 о.4 0.£ 0.6 0.Т О.в
а) пом1ркований
0 1 0,2 а.Э D.J 0,5 0,6 0,7 Ой 09
б) песимютичний
с l oj 0.4 со * o.s о.у
в) оптимютичний
0,1 0,2 : > 0.4 0,5 0.0 0,7 0.0
г) центристський
_t—1
---4 0.6
-«-в 0,4
—(—■Т 05 0,1
---Э 0
o.s ал 0.7 0£ 0.0
д)полярний
Рис. 2. Бaзовi еша-шкали для рiзних оцiночних стилiв
Задача машинного експерименту зводиться до виявлення законом1рностей впливу к1лькост1 експерт1в, ix оц1ночного стилю на значення показниш функц1й приналежност1 ранг1в еша-шкали. Для цього були проведено дектька серш експерименту.
В перш1й сери дослщжувався пом1ркований оц1ночний стиль ПМ. Ктькють експерт1в вар1ювалась в1д 1 до 7. Для кожного вар1анту ктькосп експерт1в розраховувались показники функцш приналежност1 для ранг1в в1д 1 до 9 двома штроф1зичними методами теори несилово! взаемоди: метод 1 базуеться на закон! збереження ктькосп руху, а метод 2 - на закон збереження енерги [7, с.107-137]. Усього було проведено 126 розрахунмв. В друг1й сери експерименту в якост базового досл1джувався вплив песимютичного оц1ночного стилю ПС на показники функцш приналежност ранг1в еша-шкали. В цьому експеримент1в к1льк1сть експерлв вар1ювалась в1д 1 до 5. Загальна ктькють розрахунк1в склала 90. В якост базово! безумовно! цшюноТ оц1нки в ус1х розрахунках використовувалось неч1тке число 0,5 з параметрами inf=0,5, core=0,51, sup=0,52.
Пор1вняльний анал1з характеру зм1ни функц1й приналежност1 доводить, що, незалежно вщ методу розрахунку та оцшочного стилю експерт1в, при збтьшенш к1лькост1 експерт1в спостер1гаеться зсув core ранпв 1-5 вл1во, а ранпв 6-9 -вправо (рис. 3, 4). При цьому цей зсув спостер1гаеться як для одного експерта (рис. 3а,в та рис. 4а,в), так i для бшьшоТ ктькосп експертв (рис. 3б,г та 4б,г). Зсув б1льш 1нтенсивний для функцш приналежносп, розрахованих методом 1.
Збтьшення к1лькост1 експерт1в призводить також до того, що в зонах 1-3 та 7-9 ранпв спостер1гаеться зменшення розм1ру носив, а для ранпв 4-5 - його збтьшення. Для ПМ-стилю з1 збтьшенням ктькосл експерт1в зб1льшуеться розм1р носив для 5-го та 6-го ранпв, а для ПС-стилю - 4-го та 5-го ранпв. Бтьш детально ц1 змши проявились у наступнш серп експеримент1в.
8
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
Рис. 3. Порiвняння взаемного розташування функцш приналежностi для рiзних рангiв, розрахованих методами 1 (а, б) та 2 (в, г) для ПМ-стилю, одного (а, в) та чотирьох (б, г)
експер^в
О 61 »1 Я пл ПГ о >
а 01 ал ал ш а^ ал а.г ал
г
Рис. 4. Порiвняння взаемного розташування функцiй приналежностi для рiзних рангiв, розрахованих методами 1 (а, б) та 2 (в, г) для ПС-стилю, одного (а, в) та чотирьох (б, г)
експер^в
Встановлено, що при збтьшенш кшькосп експерлв спостер1гаеться зб1льшення вщстаж м1ж ядрами ранг1в, як1 розташован в центральн1й зон1. Так, для ПМ-стилю це стосуеться ранпв 5 та 6 (рис. 3), а для ПС-стилю - ранпв 4 та 5 (рис. 4). Це свщчить про те, що змша оцшочного стилю суттево впливае не ттьки на загальний характер змши функц1й приналежност1, а I вщображаеться на локальних особливостях цих змш. Так1 особливост1 спостер1гаються I для випадку, коли в оц1нц1 приймають участь експерти з р1зними оцшочними стилями. Це випливае з анал1зу третьо''' сери експерименту. В цш сери були розрахован1 функцИ приналежност для п'яти експерт1в, кожний з яких характеризувався одним 1з запропонованих в робот1 оц1ночних стил1в. Юлькють розрахунк1в склала 18.
Виходячи з встановленого характеру змшу положення функцш приналежност в крайн1х та центральнш зонах, доц1льно провести четверту сер1ю
б
а
в
г
в
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
9
eкcпepимeнтy для оцшочного ЦТ-етилю. Цeй оцшочний етиль вiдpiзняeтьcя тим, що функци пpиналeжноcтi pангiв 4, 5, 6 мають мeнший pозмip ноciïв (тобто, бтьш отионут1 одна до одно!), шж фyнкцiï пpиналeжноcтi iншиx pангiв (pиc. 2г). Чeтвepта cepiя eкcпepимeнтy аналог1чна дpyгiй cepiï. Загальна ктькють pозpаxyнкiв також склала 90.
Для вcтановлeння вiдмiнниx ознак м1ж оцшочними стилями були доcлiджeнi дв1 xаpактepиcтики функц1й пpиналeжноcтi. Пepша xаpактepиcтика - змша pозмipy нос1я функцй' в залeжноcтi в1д оц1ночного стилю, мeтодy pозpаxyнкy та pангy (pиc. б, б). Дpyга xаpактepиcтика - змша вщстаж м1ж ядpами двоx cyc^rnx функц1й пpиналeжноcтi (pиc. 7, 8).
s « а
ï Ï * В Ï т в
б
Рис. б. Змша pозмipy ноciя функци в залeжноcтi вiд оцiночного стилю, pангy, pозpаxована
мeтодом 1
в
б
а
в
Рис. б. Змша pозмipy ноciя функци в залeжноcтi вiд оцiночного стилю, pангy, pозpаxована
мeтодом 2
Сптьний анал1з pиc. б та pиc. 6 показуе, що мeтод 2 для ycix оцiночниx стил1в дае мeншy зм1ну pозмipy нос1я пpи збiльшeннi к1лькост1 eкcпepтiв. Пpи цьому зони, в якиx cпоcтepiгаетьcя збiльшeння або змeншeння pозмipy нос1я, залeжать в1д оц1ночного стилю. Так, для стил1в ПМ, ЦТ та мeтодy 1 збiльшeння cпоcтepiгаетьcя для pангiв 5, 6, а для ПЦ-стилю - для pангiв 4, 5. Для мeтодy 2 xаpактep дeкiлька 1нший. Для ПМ-стилю зона збiльшeння pозшиpилаcь i оxоплюе pанги 4, 5, 6, для ПС-стилю - pанги 3 -6, а для ЦТ-стилю - pанг 4 - 7. Для peшти pангiв спо^^^еться змeншeння pозмipy нос1я пpи збiльшeннi к1лькост1 eкcпepтiв.
Для комплeкcноï оцшки xаpактepy зм1н pозмipy нос1я в залeжноcтi в1д оц1ночного стилю та мeтодy оц1нки був pозpаxований показник cepeднього
значeння в1дносного вiдxилeння pозмipy нос1я для ycix pангiв K¡-s. Цeй
показник pозpаxовyвавcя як вiдношeння суми вiдxилeнь носив для двоx i бiльшe eкcпepтiв в1д його значeння для одного eкcпepта до cepeдньоï вeличини нос1я для вcix eкcпepимeнтiв одного pангy (табл. 3).
1o
"Упpавлiння пpоeктами та pозвиток виpобництва", 2013, № 4(48)
Таблиця 3
Значення показника середнього вiдносного вiдхилення розмiру носiя
для уЫх рангiв, %
Оцшочний стиль Метод 1 Метод 2
ПМ 501 319
ПС 512 314
ЦТ 433 282
Як бачимо, найменше значення вiн мае для ЦТ-стилю та методу 2 розрахунку. Це е пщставою рекомендувати саме такий оцшочний стиль на метод як основу для розробленого методу оцшювання компоненлв портфеля на основi штроформацшно''' моделi.
Додатковою пiдставою правомiрностi такого ствердження е даш, наведенi на рис. 7, 8 про змшу вщсташ мiж ядрами функцiй приналежносп сусiднiх рангiв. Природно вважати, що чим меншi цi вiдхилення залежать вщ кiлькостi експертiв, тим метод розрахунку можна вважати кращим.
б
Рис. 7. Зм1на вщсташ м1ж ядрами сусщшх функц1й приналежност1, розрахована методом 1
г-| з-: 4-: н
! г. м
г-1 и «
!-' Н
я >г «
и н н н
б
Рис. 8. Зм1на в1дстан1 м1ж ядрами сус1дн1х функцш приналежност1, розрахована методом 2
Розрахуемо аналопчний показник середнього значення вщносного вiдхилення розмiру носiя, який iменуемо як середне значення вiдносного
вщхилення вiдстанi мiж ядрами сусiднiх ранпв Кс-с (табл. 4).
Таблиця 4
Значення показника середнього значення вщносного вщхилення вщсташ мiж
ядрами сусщшх ранпв, %
Оцшочний стиль Метод 1 Метод 2
ПМ 424 275
ПС 444 283
ЦТ 340 218
а
в
а
в
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
11
Як бачимо, найменше значення показник (також, як I попереднш) мае для ЦТ-стилю та методу 2 розрахунку. Тому саме цей оцшочний стиль та метод 2 розрахунку рекомендуеться використовувати при реал1заци методу оцшювання компоненлв портфеля на основ! штроформацшноТ' модел1.
ОБГОВОРЕННЯ
Обфунтування отриманих результат'^. Отриман результати та пром1жн1 висновки викривають шшу вщкриту задачу - вибору схеми згортання оцшок дектькох показник1в проекту. Розглянемо дв1 так1 можлив1 схеми.
Незалежно в1д схеми, кожний експерт попередньо вибудовуе свою рангову шкалу оцшок для кожного показника (рис. 9а). Це вш робить, не маючи шформаци про фактичн значення показниш компоненлв портфеля, тобто, знаходячись в штроформацшно правильному стаж. Дал1 на п1дстав1 фактичних значень показниш компонент1в (рис. 9б) автоматично розраховуються рангов! значення цих показниш (рис. 9г) на основ! використання рангових шкал оц1нок
(рис. 9в).
Рис. 9. Послiдовнiсть формування вхщноТ iнформацií для розрахунку остаточноТ цiлiсноí оцiнки компонента портфеля за рiзними схемами згортання
На основ! розрахованих рангових значень показник1в шляхом використання базовоТ ен1а-шкали для вщповщного оц1ночного стилю експерт1в (рис. 9д) розраховуються параметри функц1й приналежност1 (inf, оогвб sup) для кожного показника компонента портфеля та кожного експерта. На цьому завершуеться формування вхщноТ шформаци для розрахунку остаточноТ цтюноТ оцшки компонента портфеля за р1зними схемами (рис. 9е). На пщстав1 проведеного анал1зу впливу оц1ночного стилю на характер змши функц1й приналежност ен1а-шкали пропонуеться в якост базовоТ використовувати ен1а-шкалу ЦТ-стилю.
За схемою 1 згортання на першому етап на основ! вх1дноТ шформаци (рис. 10а) з використанням базових формул штроформацшноТ модел1 оцшювання компоненлв портфеля (рис. 10б) розраховуються остаточш ц1л1сн1 оц1нки компонента в1д кожного окремого експерта (рис. 10в). На цш основ! з використанням базових формул штроформацшноТ модел1 (рис. 10г)
12
"Управлiння проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
розраховуеться остаточна цтюна оцшка компонента, яка згорнута за першою схемою (рис. 10д).
За схемою 2 згортання на першому етапi на основi вхщноТ шформаци (рис. 10а) з використанням базових формул штроформацшноТ моделi оцiнювання компонентiв (рис. 10е) здшснюеться згортання оцiнок кожного показника компонента вщ кожного окремого експерта в штегральну оцiнку показника (рис. 10ж). Наступним кроком iнтегральнi оцiнки кожного показника компонента з використанням базових формул штроформацшноТ моделi оцшювання (рис. 10з) згортаються в остаточну цшюну оцiнку компонента (рис. 10и).
Рис. 10. Схеми розрахунку остаточноТ цтюноТ оц1нки компонента портфеля
Аналiз наведених схем згортання при розрахунку остаточноТ цтюноТ оцшки компонента портфеля показуе, що залишаеться вiдкритим питання щодо впливу варiанту згортання на етап «е». Тобто, необхiдно визначити вплив схеми згортання оцшок окремих експерлв одного показника на iнтегральну оцшку цього показника. Для цього проведемо серш експериментiв.
В експериментi розглядались шють експертiв. Для уникнення впливу оцшочного стилю експертiв, вважалось, що вс вони мають однаковий стиль.
Перша схема передбачала попарне групування експертних оцшок, отримання трьох щентичних результалв згортання, як потiм згортались в один результат (схема 6-3-1). При кожному наступному згортанн використовувались формули несиловоТ взаемоди в нечггкш постановцi. Друга схема передбачала перше згортання трьох експертних оцшок в одну, а полм отриман два щентичних результати згортались в один (схема 6-2-1). Обидвi схеми застосовувались як для методу 1 розрахунку оцшок, так i для методу 2. Розрахунки проводились для ПС-, ПМ-стилю. За результатами цих розрахунш була визначена вщносна рiзниця мiж отриманими результатами за цими двома схемами. Як видно з аналiзу табл. 5, 6, ця рiзниця практично вщсутня.
^м того, було встановлено, що у випадку, коли експерти мають рiзнi оцшочш стил^ в залежностi вiд схеми згортання, виникають вщхилення за показником лiвоТ межi зони носiя функцп приналежност до 50% для методу 1 та до 25% для методу 2 (табл. 7, 8). Але ^ вщхилення характеры ттьки для рангу 1, який дуже рщко може застосовуватись при оцшцк
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
13
Таблиця 5
Порiвняння результалв згортання оцшок експерлв ПМ-стилю одного показника за двома схемами та двома методами
Один експерт ПМ-стилю
Ранг Метод 1 Метод 2
( [6-3-1]-[6-2-1] ) / [6-2-1] * 100, % ( [6-3-1]-[6-2-1] ) / [6-2-1] * 100, %
1пГ соге вир ¡^ соге вир
1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
2 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
3 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 -0,7
4 0,0 -0,8 -1,2 1,8 -1,1 -1,1
5 0,0 -0,4 0,3 0,9 -1,2 0,5
6 0,0 0,0 -0,1 0,0 0,4 0,0
7 -0,1 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0
8 -0,1 0,0 0,0 0,1 0,0 0,0
Таблиця 6
Порiвняння результатiв згортання оцшок експерлв ПС-стилю одного показника за двома схемами та двома методами
Один експерт ПС-стилю
Ранг Метод 1 Метод 2
( [6-3-1]- 6-2-1] ) / [6-2-1] * 100, % ( [6-3-1]-[6-2-1] ) / [6-2-1] * 100, %
Ш соге вир ¡пГ соге вир
1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 -5,6
2 0,0 0,0 -5,9 0,0 6,3 -1,1
3 0,0 -0,9 -1,9 0,0 -0,9 -0,7
4 0,0 -0,1 1,3 0,7 -1,5 0,4
5 -0,3 0,3 0,0 0,2 0,4 0,2
6 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 -1,1
7 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
8 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Таблиця 7
Порiвняння результалв згортання оцiнок ексnертiв рiзних оцiночних стилiв одного показника за двома схемами та двома методами для вхщних даних, розрахованих
методом 1
Вхщш данш розраховаш Методом 1
Ранг Метод 1 Метод 2
( [6-3-1]-[6-2-1] ) / [6-2-1] * 100, % ( [6-3-1]-[6-2-1] ) / [6-2-1] * 100, %
Ш | соге вир ¡пГ соге вир
1 0,0 0,0 -50,0 0,0 0,0 -25,0
3 0,0 0,0 -33,3 0,0 0,0 0,0
4 0,0 -3,8 -20,0 0,0 0,0 1,6
5 0,0 -0,1 0,0 0,0 -0,7 0,0
6 0,2 0,0 0,0 0,2 0,0 0,0
Результати наведеного експерименту свщчать про те, що згортання уах оцiнок експертiв можна проводити одноетапно.
Для перевiрки цього твердження необхщно перейти до розрахунку остаточноТ цтюноТ оцшки компонентiв портфеля на тестових прикладах.
Перший крок у порiвняннi розроблених схем розрахунку остаточноТ цтюноТ оцшки компоненлв портфеля доцтьно провести на тестовому прикладк Для 14 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
цього розглянемо умовний компонент портфеля, який оцшений 6-ма показниками. М^мальне значення показника - 0,1, максимальне значення - 0,9. Bei ^i мають промiжнi значення з рiвномiрною вщстанню в 0,16 (рис. 11а).
Таблиця 8
Порiвняння результатiв згортання оцшок eKcnepTiB рiзних оцiночних стилiв одного показника за двома схемами та двома методами для вхщних даних, розрахованих
методом 2
Вхщш данш розрахованi Методом 2
Ранг Метод 1 Метод 2
( [6-3-1]-[6-2-1] ) / [6-2-1] * 100, % ( [6-3-1]-[6-2-1] ) / [6-2-1] * 100, %
inf core sup inf core sup
1 0,0 0,0 -50,0 0,0 0,0 -25,0
3 0,0 0,0 -25,0 0,0 0,0 0,0
4 0,2 0,1 0,0 0,2 -0,1 0,0
5 -6,7 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
6 0,2 0,1 0,0 0,2 -0,1 0,0
Для виключення ефекту впливу оцшочного стилю експерта в цьому експеримент усi експерти розглядались як там, що мають ЦТ-стиль. На рис. 11б приведет параметри функцш приналежностi показникiв компонента портфеля, яка е вхiдною шформа^ею для розрахунку остаточноТ' цшюноТ' оцшки компонента. На пiдставi щеТ' шформаци розраховано iнтегрованi значення функцiй приналежностi в залежностi вiд кiлькостi експерлв (рис. 11 в). Ця шформа^я застосовуеться в подальшому для розрахунку остаточноТ' цшюноТ' оцiнки компонента за схемою згортання 2 (рис. 10).
На пiдставi даних рис. 11б розрахован оцiнки компонента, якi наведет на рис. 12а. На основi феТ' шформаци для рiзноТ кшькосп експертiв розрахована остаточна цiлiсна оцшка компонента за схемою згортання 1 (рис. 12б та рис. 13а), а на основi даних рис. 11в - остаточна цiлiсна оцшка компонента за схемою згортання 2 (рис. 12в та рис. 13б). Як бачимо, ядро носив оцшки, отриманоТ за схемою 1, мають менше значення, шж оцiнки, отримаш за схемою 2 (рис. 12г). При цьому, значення ядра за схемою 2 не залежить вщ кшькосп експертiв (рис. 136).
Схема 1
Экс inf core SUD ml' tori SL1I> ¡»Г core inf COrt SUD in! СОГЙ SUD inf core
1 X07 O.IO 0.13 0.25 0.26 0.375 0.375 0.42 0.5 0.5 0.58 0.625 0.625 0.74 0.75 0.873 0.9 0.935
<1.065 0.1 0.12S 0.25 0.26 0.375 0.375 0.42 0.5 0.5 0.58 0.625 0.625 0.74 0.75 0.873 0.9 0.935
3 [1.065 0,1 0,1 iS 0,25 0,26 0,375 0,375 0.42 0,5 0.5 0,58 0,625 0,625 0,74 0.75 0,873 0.9 0,935
-1 [1.065 0.1 O.l 0.25 0.26 0.375 0.375 0.42 0.5 0.5 0.58 0.625 0.625 0.74 0.75 0.873 0.9 0.935
5 0.065 0.1 O.l iS 0.25 0.26 0.375 0.375 0.42 0.5 0.5 0.58 0.625 0.625 0.74 0.75 0.873 0.9 0.935
fr ir fr 6) rt fr fr
0.1 0.26 0,42 a) 0,58 0,74 0,9
Всего inf core sup inf core sup inf core Мф inf core sup inf core sup inf core sup
, 0,07 0.10 0.15 0.25 0.26 035 0.354 0.42 0.505 0.505 0.58 0.628 0.628 0.74 0.752 0.874 0,9 0.937
2 0,079 0,1 0,178 0,178 0,2й 0,295 0,327 0,42 0.66S 0,498 0,58 0,662 0,662 0,74 0,809 0,809 0.9 0,916
3 0,053 0,1 0,141 0,123 0,2й 0,389 0,291 0,42 0,692 0,492 0,58 0,683 0,683 0,74 0,84 0,84 0,9 0,94
4 0,019 0,1 0,229 0,092 0,26 0,365 0,262 0,42 0,712 0,487 0,58 0,697 0,697 0,74 0,86 0,739 0.9 0,981
5 0,098 0,1 0,208 0,208 0,26 0,484 0,238 0,42 0,729 0,484 0,58 0,708 0,5 0,74 0,915 0,708 0,9 0,915
В)
Рис. 11. Параметри функцш приналежност для тестового компонента портфеля
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
15
Рис. 12. ОцЫки leoneora кoмпoнeнтa пopтфeля, poзpaxoвaнi за piзними cxeмaми
згopтaння
ч 0.1 од tí ai as ал 07 «л v
а) за cxeмoю 1
а м is « м м ой о.т м flí
б) за cxeмoю 2
Рис. 13. Функци пpиналeжнocтi ocтaтoчниx цiлicниx оцЫок кoмпoнeнтa, poзpaxoвaниx за piзними cxeмaми для piзнoï кiлькocтi eкcпepтiв
По мipi збiльшeння к1лькост1 eкcпepтiв, ця piзниця зб1льшуеться (pиc. 14).
4-v
С üll 9Î ti 0,4 tí Di O,? Oí Üí
a)
0.1 02 O.J M OA O* 07 ЧЯ
O D.1 42 Ы O* O S ОД OJ Ой QS
1б
г) д)
Рис. 14. Змiнa piзницi мiж ядpaми фyнкцiй пpинaлeжнocтi, poзpaxoвaниx за piзними cxeмaми: IO - cxeмa 1 ; ЦО - cxeмa 2 "Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2013, № 4(4В)
Сптьним для першоТ' та друго'Т схем згортання е той факт, що, незалежно вщ кiлькостi експертiв, носи функцш приналежностi остаточноТ цiлiсноТ оцшки компонента покривають практично всю зону своеТ визначеностi (рис. 14). Це можна пояснити проявом крайових ефеклв, ям з'являються по мiрi збтьшення кiлькостi експертiв при оцiнюваннi, незалежно вщ Тх оцiночного стилю.
Для зменшення впливу зони крайового ефекту пропонуеться використати процедуру стиснення оцшочно'Т еша-шкали i розташування усiх дев'яти функцш приналежност рангiв на носи 0,3 - 0,7 (рис. 15). Як бачимо, в цш зон крайових ефект мае мЫмальний вплив.
о.о o.t QJ о :з о.-1 о <j d.t о в 1,с \______' V______J
-¡ОНИ крайового ГС'.-к: v - ' *
Рис. 15. Модель стиснення оцЫочноТ еыа-шкали з 01-носiя до 0,3-0,7 ноая
Висновки. Узагальнення отриманих результат1в дозволяе зробити так1 основн1 висновки щодо найбтьш рац1ональних параметр1в методу оцшювання компонент1в портфеля.
1. В основу розрахунш в 1нтроформац1йн1й модел1 методу доцтьно покласти метод, який базуеться на штроф1зичнш модел1 зм1ни 1мпульсу (метод 2).
2. До оцшювання бажано залучати вщ одного до семи експерт1в, як1 мають центристський оцшочний стиль, для розрахунк1в використовувати характерну для них оцшочну еша-шкалу, стиснену з 01-нос1я до 0,3-0,7-нос1я.
3. Для розрахунку остаточних цтюних оц1нок компонент1в портфеля доц1льно застосовувати схему згортання оцшок компонента окремими експертами (схема 2).
Перспективи подальших досл'джень у даному напрямку. Встановлення найбтьш рацюнальних параметр1в методу оцшювання компонент1в портфеля дае пщстави запропонувати правила побудови експертноТ системи для його реал1заци.
Л1ТЕРАТУРА
1. Rothman, J. Why Cost is the Wrong Question for Evaluating Projects in Your Project Portfolio [Electronic source]/ Johanna Rothman. - Avaliable at: http://java.dzone.com/articles/why-cost-wrong-question.
2. Об утверждении методики расчета показателей и применения критериев эффективности региональных инвестиционных проектов: Приказ Минрегиона РФ от 31 июля 2008 г. №117 // Бюллетень нормативных актов федеральных органов исполнительной власти. - 18 августа 2008 г. - №33.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
17
3. 36ipHMK iнформацiйно-методичних матерiалiв щодо проведення Всеукрашського конкурсу проек^в i програм розвитку мюцевого самоврядування / Укладачi Малiков С.В., Тертишна О.А., Авоян А.А., Безщасна Т.О., Власова М.В., 1сакова В.Н. -К.: Державний фонд сприяння мюцевому самоврядуванню в Укра'ы, 2012. - 72 с.
4. Форум спшьноти практикiв на навчальнш платформi «1нноваци та кращi практики мiсцевого самоврядування» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mx.despro.org.ua:8081/.
5. Фшальний форум побажань учасникiв Всеукрашського конкурсу проек^в та програм розвитку мюцевого самоврядування [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mx.despro.org.ua:8081/mod/forum/view.php?id=3171.
6. Тесля, Ю.М. Несиловое взаимодействие [Текст]: монография. - К.: Кондор, 2005. -196 с.
7. Тесля, Ю.М. Введение в информатику природы [Текст]: Монография / Ю.М. Тесля. -К.: Маклаут, 2010. - 255 с.
8. Тесля, Ю.Н. Понятийный аппарат теории несилового взаимодействия [Текст]/ Ю.Н. Тесля, О.В. Тесля // Управлшня розвитком складних систем. Зб. наук. праць. - К.: КНУБА, 2010. - Вип. 1. - С. 46-52.
9. Олешенко, М.М. Метод прогнозування чисельност захворювань вщ впливу шкщливих речовин, який базуеться на моделi несилово''' взаемодп [Текст]/ М.М. Олекаенко // Схщно-европейський журнал передових технологй - Харюв. - 2009. - №1. - С. 34-38.
10. Тесля, Ю.М. Застосування рефлекторного пщходу до побудови штелектуальних систем оцшки швестицшних пропозицш [Текст]/ Ю.М. Тесля, П.В. Каюк, М.Л. Чернова // Всеукр. зб. наук. праць: Прничш, буфвельш, дорожн та мелюративш машини. - К.: вид-во КНУБА. - 2009. - №73. - С. 82-87.
11. Чернова, М.Л. Моделi i методи рефлекторно' експертно' системи оцшки швестицшних пропозицш [Текст]: автореф. дис... канд. техн. наук: 05.13.22 / Марина Леон^вна Чернова; Ки'вський нац. ун-т будiвництва i архiтектури. - К., 2013. - 19 с.
12. Медведева, О.М. Цiннiсно-орiентоване управлшня взаемодiею в проектах: методолопчш основи [Текст]: автореф. дис... д-ра техн. наук: 05.13.22 / О.М. Медведева / Ки'в. нацюн. ун-т буд-ва та архтектури. - К., 2013. - 44 с.
13. Свдокимова, А.В. Застосування теори несилово''' взаемодiï для штегрально''' оцiнки проектiв та варiантiв 'х продовження [Текст] / А.В. Свдокимова // Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2012. - №1(41). - С. 136-142.
14. Свдокимова, А.В. Застосування трансформованих функцш приналежност для оцшки проектних пропозицш щодо соцiально-економiчного розвитку громади [Текст] / А.В. Свдокимова // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. -Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2013. - №1(45). - С. 138-145.
15. Медведева, О.М. Особливосл формалiзацiï суджень експер^в вщносно критерiальних показнигав проектних пропозицiй при застосуванш для прийняття оцiночних ршень iнтроформацiйних моделей на нечiтких множинах [Текст] / О.М. Медведева, А.В. Свдокимова // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. -Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2013. - №2(46). - С.77-86.
16. Medvedieva, E. Introformation model of the project evaluation / E. Medvedieva, A. Evdokimova // TEKA Commission of Motorization Power Industry in Agriculture. -Poland, Commission of Motorization and Energetics in Agriculture, Lugansk, The Volodymyr Dahl East-Ukrainian National University, 2013. - Vol.13. - №4. - Р. 149-160.
17. Свдокимова, А.В. Концептуальна модель мехаызму оцшювання компонент портфеля при його формуванш в термшах теори несилово' взаемодп [Текст] / А.В. Свдокимова // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2013. - № 3(47). - С. 94-109.
18. Колесников, Л.А. Основы теории системного подхода [Текст]/ Л.А. Колесников. - К.: Наукова думка, 1988. - 176 с.
19. Рач, В.А. Управление рисками в проектах, реализуемых в условиях переходной экономики: финансовые продукты для реального сектора в Украине [Текст]/ В.А. Рач, Д.В. Рач // Мат. мiж. конф. 14-16 червня 2000 р. Семшар «Управлшня проектами при кредитуваны реального сектора». - К., 2000. - С. 25-26.
18
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
20. Выбойщик, И.В. Оценочный стиль как один из факторов точности оценивания [Электронный ресурс] / И.В. Выбойщик. - Режим доступа: http://psibook.com/articles/otsenochnyy-stil-kak-odin-iz-faktorov-tochnosti-otsenivaniya.html. - Загл. с экрана.
Рецензент статт Стаття надмшла до редакцп
д.т.н., проф. Тесля Ю.М. 28.10.2013 р.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2013, № 4(48)
19
