CC BY
64
Орипнальна стаття
УДК 616-073.756.8-073.8:616.8-089«312»
Робак К.О., Чувашова О.Ю.
Вщдш нейрорадiологií та радiонейроxiрургiT, 1нститут нейрохiрургií iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши, КиТв, УкраТна
Метод MarHiT0pe30HaHCH0i TpaKTorpa0ii: cy4acHi можливост вiзyaлiзaцм Ta викоpиcтaння в нейpохipypriчнiй npaктицi
Вступ. Представленi сучаснi можливосп магнiторезонансноT (МР) трактографiT в нейровiзуалiзацiT та пiд час планування нейрохiрургiчного втручання з приводу рiзних об'емних утвореннях головного мозку (ГМ).
Метa. Вивчити можливостi МР-трактографiT для застосування в нейрохiрургiчнiй практицi шляхом оцшки стану провiдних шляхiв (ПШ) при рiзних об'емних утворень ГМ та Tx вплив на траeкторiю основних ПШ.
Мaтеpiaли тa методи. Магнiторезонансна томографiя (МРТ) з побудовою МР-трактограм проведена у 143 хворих з рiзними об'емними утвореннями ГМ, з них 82 — опероваш з подальшою пстолопчною верифiкацiею.
Резyльтaти. За даними МР-трактографи, глiоми характеризувалися iнфiльтрацiею, руйнуванням волокон ПШ та основних ПШ у зон росту пухлини, змщенням ПШ за Tx локалiзацiT поблизу пухлини внаслщок TT об'емноT дiT. Об'емш утворення вузлового типу (невриноми, меншпоми, солiтарнi метастази, кiстознi утворення, кавернозш ангiоми) характеризувалися змiщенням волокон ПШ та основних ПШ без порушення Tx цiлiсностi. За умови значного об'емного впливу утворення на речовину ГМ спостер^али стоншення ПШ внаслщок стискання його волокон. Хiрургiчну тактику при об'емних утвореннях ГМ, зокрема, при глюм^ визначали за ступенем ураження основних ПШ.
Висновки. МР-трактографiя — передовий метод, що дае змогу оцшити ступшь ураження ПШ за наявносп об'емних утворень ГМ, дан якоT використовують в сучаснш нейроxiрургiT. Ключовi cловa: гл'юми, невриноми, мен/нпоми, метастази, кавернозн'1 ангюми, МР-трактограф/я, пров/дн/ шляхи.
yKp. нейpохipypг. жypн. — 2014. — №3. — С. 72-78.
Над1йшла до редакцп 22.05.14. Прийнята до публ1кацп 17.06.14.
Адpеca для лиcтyвaння: Робак Кр1ст1ана Олепвна, Вддл нейрорад1ологп та рад1онейрох1рургИ, 1нститут нейрох1рургИ ¡м. акад. А.П. Ромоданова, вул. Платона Майбороди, 32, Ки/в, УкраУна, 04050, e-mail: krisrobak@ ukr.net.
B^yn. Сучасна нейрорадюлопя мае в своему арсеналi нешвазивний метод вiзуалiзацiT — МР-трак-тограф^, яка дозволяе створювати об'емш моделi пучюв волокон ПШ бiлоT речовини ГМ на дифузшно-тензорних зображеннях (ДТЗ). Метод заснований на принципах дифузiйно-зваженоT магнiторезонансноT томографiT (ДЗМРТ), дозволяе вiзуалiзувати траек-торiю ПШ бiлоT речовини ГМ, оцшювати Tx цiлiснiсть.
За допомогою ДЗМРТ вивчають змiни у волокнах ПШ (напрямку i швидкост дифузiT) за таких патолопчних процесiв ГМ, як: пухлини, аномали розвитку ЦНС, порушення при черепно-мозковш травмi, запальнi процеси, порушення кровооб^у ГМ, нейродегенеративнi захворювання, фокальна ептепая [1]. На пiдставi аналiзу цих даних вияв-ляють змiни м^роструктури ПШ ГМ, зокрема, ураження аксошв, оцiнюють вираженiсть демiелiнiзацiT, глюзу або iншиx патологiчниx процесiв, за наявносп об'емного впливу на навколишш структури — змiни траекторiT ПШ бто: речовини ГМ [1, 2]. ДЗ МРТ та ДТЗ дозволяють визначити вимiряний коефiцiент дифузiT (ВКД) i фракцiйну анiзотропiю (ФА), що
вщображають процеси у бiлiй та арш речовинi ГМ. Для визначення дифузií в тканинах будують пара-метричнi кольоровi дифузiйнi карти, на яких колiр кожного пiкселя вщповщае ВКД.
Одним з важливих напрямюв практичного застосування МР-трактографií е використання íí даних у передоперацшному плануваннi та нейрохiрургiчнiй навiгацií. У тепершнш час актуальним питанням у нейрохiрургií е прогнозування та забезпечення висо-коí якостi життя пашен^в пiсля операцií. Проблеми реабiлiтацií пашен^в пiсля виконання оперативного втручання мають не менше значення, нiж планування та здшснення самоí операцií. При локалiзацií патоло-гiчного процесу у функцюнально значущих дiлянках ГМ, пошкодженш ПШ обмежуеться можливiсть вида-лення патолопчного вогнища у максимальному обсяз^ а пiсля операцií висока ймовiрнiсть виникнення або прогресування неврологiчного дефщиту [3-5]. Тому основним завданням сучасно!' нейрохiрургií е вида-лення патолопчного вогнища в оптимальному обсязi з збереженням функцюнально значущих зон ГМ в сумiжних дтянках. МР-трактографiя дозволяе оп-
Стаття м'1стить рисунки, яю в'щображаються в друкован'1й версп — у в1дт1нках арого, в електронн1й — у кольорУ.
© Робак К.О., Чувашова О.Ю., 2014
™Mi3yBa™ передоперацшне планування xipypri4Horo доступу та обсягу видалення патолопчного вогнища, надаючи найбшьш повну iнформацiю про топографiю патолопчного процесу, його стввщношення з функ-цiонально значущими дiлянками та ПШ ГМ [5, 6].
Мета: вивчити можливост МР-трактографiï для застосування в нейрохiрургiчнiй практицi шляхом оцiнки стану ПШ за рiзних об'емних утворень ГМ та ïx вплив на траектор^ основних ПШ.
Завдання дослщження.
1. Вивчити стан та х^ ПШ у зонi об'емного утворення та особливосп ïx спiввiдношення.
2. Вивчити можливост використання даних МР-трактографiï у передоперацiйному плануваннi xiрур-гiчного втручання або у нейронав^ацшнш теxнiцi.
Матерiали i методи дослшження. МРТ з побудовою МР-трактограм проведена у 138 хворих з рiзними об'емними утвореннями ГМ, з них оперо-ванi 82 з подальшою гiстологiчною верифiкацiею. Використовували томограф "Philips Intera 1,5 T" (Philips, Нщерланди). Вiк хворих вiд 7 до 69 роюв, у середньому 38 роюв.
Внутрiшньомозковi пухлини пiвкуль великого мозку дiагностованi у 72 хворих, в тому чи^ з високим ступенем анаплази — у 15, з низьким ступенем анаплази та вторинного походження (метастази) — у 57; позамозковi пухлини задньо!' черепно!' ямки (ЗЧЯ) — у 27, з них невриноми — у 17, меншпоми — у 10; кавернозш анпоми твкуль великого мозку — у 12; об'емш утворення стовбура ГМ — у 27, з них юстозно-солщш та юстозш пухлини
— у 5, глюми дифузно-вузлового типу росту — у 4, лкворна юста довгастого мозку — в 1, пухлини IV шлуночка, що вростали у стовбур — у 3, кавернозш анпоми — у 14.
Обстеження хворих включало: стандартну МРТ, Т1 зважене зображення (ЗЗ) з введенням парамагштного контрастного агента (0,2 мл/кг), iмпульсну послщовшсть ДТЗ (DwiSE). Обробку даних, побудову та реконструкшю МР-трактограм проводили на автоматичнш станцп "Dell Precision Workstation 690". Трактограми будували у 3D-реконструцiï, тобто у тривимiрному зображенш, або у 2D-реконструкцiï, що давало можливють простежити xiд ПШ на кожному зрiзi у кожнiй площиш. Для побудови кожного ПШ обирали кшька «дшянок штересу» у точках, через як мають проходити волокна певного ПШ в однш або двох проекшях. Зображення побудованих ПШ у подальшому поеднували з анатомiчним зображенням. ПШ вiдслiдковували у довтьному забарвленнi. За наявностi глiом пiвкулi великого мозку вимiрювали показники дифузи: ФА та ВКД — у зош iнтересу в ураженiй пiвкулi та в аналогiчнiй зонi протилежноï пiвкулi, де показники розцiнювали як норму.
Ураження ПШ бiлоï речовини ГМ оцшювали за критерiями: змщення, iнфiльтрацiя, руйнування.
Iнфiльтрацiя — вiзуалiзацiя ПШ в зонi патолопч-ного МР-сигналу без порушення його ц^сносп, змiни траекторiï, за незначного зниження ФА; змщення
— вiдxилення траекторп ПШ вiд його нормальноï анатомiчноï орiентацiï без порушення цiлiсностi, за нормальноï або дещо зниженоï ФА; руйнування — вщ-сутнiсть вiзуалiзацiï ПШ або його часткова вiзуалiзацiя за значного зниження ФА.
Даш МР-трактографп дозволяли провести вiзу-альну оцшку волокон ПШ у зош росту пухлини та основних ПШ, що локалiзувалися поблизу пухлини. Хiрургiчна тактика визначалася ступенем ураження основних ПШ. При змщенш ПШ без порушення Тх цiлiсностi обирали тактику максимально можливого видалення патолопчного вогнища у зош, обме-женш ПШ. В дшянщ руйнування частини волокон та стоншення основних ПШ, що локалiзувалися у зонi iнфiльтрацiТ пухлиною, хiрургiчна тактика вимагала щадного видалення пухлини по перифокальнш зонi на межi з ПШ [5, 6].
Результати та |'х обговорення. За даними МР-трактографiТ глiоми з високим ступенем анаплази ха-рактеризувалися шфшьтрашею, руйнуванням волокон ПШ, змщенням волокон внаслiдок об'емного впливу пухлини [7-9]. В 11 (15,2%) хворих за наявносп доб-роякiсноТ глюми з шфтьтративним типом росту у дЬ лянцi iнфiльтрацiТ пухлиною спостер^али руйнування асоцiативних волокон (рис. 1). По перифери пухлини волокна були розсунут^ огинали пухлину.
За наявносп доброякiсних глiом з кiстозним компонентом у 4 (5,5%) хворих коротк асо^ативш волокна огинали пухлину, основы ПШ змщеш без ознак шфшьтраци i порушення цiлiсностi. Розрив ПШ спостер^али при поеднаннi вираженого перифокаль-ного набряку, iнфiльтрацiТ i об'емноТ дiТ пухлини у 7 (9,7%) хворих.
За даними МР-трактографи, при злояюсних глю-мах (ШЧУ ступеня анаплази) у 45 (62,5%) хворих в центрi пухлини спостер^али руйнування волокон —в
Рис. 1. Хворий К., 28 р. Фiбрилярна астроцитома з шфтьтративним типом росту (бта стртка) скроневоТ частки на Т2ЗЗ (А) та 3D (Б, В) МР-трактограмах. У дiлянцi шфшьтраци пухлиною руйнування (вщсутшсть) волокон. Червоною стрiлкою позначенi комiсуральнi волокна колша мозолистого тiла; жовтою — волокна його потовщення.
стромi пухлини волокна або не вiзуалiзувалися, або частково вiзуалiзувалися, як поодинок коротк волокна (рис. 2, 3). Волокна навколо пухлини були змщеш до перифери, iнфiльтрованi, розрiзненi. При поеднанш iнфiльтрацií нервових волокон з вираженим набряком спостер^али розрив та руйнування нервових пучюв у зош набряку, волокна вiзуалiзувалися переважно по перифери зони набряку у виглядi окремих розрiзнених пучкiв — у 27 (37,5%) хворих (рис. 4).
У 12 хворих за наявносп метастатично: пухлини коротк асоцiативнi волокна по перифери утворення
змщеш, огинали його, основы ПШ змiщенi пухлиною без порушення 'х цiлiсностi або шфтьтраци.
За даними МР-трактографи та ДТЗ, руйнування ПШ виявлене у 37 (51,3%) хворих, переважно за наявносп глюбластоми. Руйнування ПШ зумовлене поеднанням набряку, шфтьтраци пухлиною та и об'емного впливу. Найбшьше значення мае стан КСШ, бо вщсутшсть його шфтьтраци пухлиною е одним з провщних критерив для субтотального видалення пухлини.
За даними ДТЗ проводили ктьюсну оцшку по-казниюв дифузií в дiлянцi ураження пухлиною. Так, в
й^КЯ^ШРВ
Рис. 2. Хворий Р., 33 р. Анапластична астроцитома лобово-мозолисто' локалiзацií. На МР-трактограмах у зонi пухлини (бiла стртка) спостерiгали руйнування волокон, по перифери пухлини — розрив розрiзнених нервових пучюв (синiй). У мозолистому тЫ у дiлянцi росту пухлини — частковий розрив та шфтьтрашя (жовта стртка) комюуральних волокон (рожевий).
Рис. 3. Хвора Л., 43 р. Анапластична астроцитома лобово-^м'яно' дтянки. На МР-трактограмах спостер^али руйнування асошативних волокон в центрi пухлини, по перифери — волокна змщеш (бузковий), переважно до ^м'я та донизу. Корковоспинномозковий шлях (КСШ) (синш) безперервний, вщтиснутий пухлиною кзаду, траекторiя його подiбна до дуги.
Рис. 4. Хворий П., 52 р. Глюбластома лобово-мозолисто' локалiзацií. Пухлина оточена вираженою зоною набряку. На МР-трактограмах спостер^али обрив (бiла стрiлка) пучка комюуральних волокон (рожевий) колiна мозолистого тта в зонi iнфiльтрацií пухлиною та виражений перифокальний набряк. У зош набряку асошативш волокна вщсутш (зруйноваш), по периферií цiеí зони — поодинок пучки волокон (бузковий).
зош шфтьтраци пухлиною за наявностi доброякiсноí глюми в усiх 15 хворих вщзначали деяке зниження ФА та тдвищення ВКД. ВКД в зонi шфтьтраци пухлиною становив у середньому (1,56±0,275)х10-3 мм2/с, ФА — 0,403±0,123. Показники дифузи в дiлянцi пухлини при злояюсних глiомах варiабельнi, проте, ФА в зош шфтьтраци пухлиною та перифокального набряку менша, шж у контралатеральнш пiвкулi. Так, в зош ш-фiльтрацií пухлиною в уах 45 хворих вiдзнaчaли змен-шення ФА та ВКД. У зош розпаду (некрозу) ФА значно знижена. ВКД в стромi пухлини в зош накопичення контрaстноí речовини становив (1,12-0,56±0,172)х10-3 мм2/с, ФА — 0,11-0,59±0,01. У зонi пухлинного набряку ВКД становив у середньому (0,899±0,27)х10-3 мм2/с, ФА — 0,17±0,11. Руйнування ПШ внaслiдок iнфiльтрaцií пухлиною та набряку проявлялося його перериванням за даними МР-трактографп та гранично низькою ашзотротею (ФА 0,06±0,01). ФА та ВКД за вторинного ураження (метастази) менши у порiвняннi з такими у неураженш бiлiй речовинi ГМ: ВКД у межах (0,78-0,82±0,276)х10-3 мм2/с, ФА — 0,12-0,46±0,009. За наявносп солiдних метaстaзiв з некрозом у центрi ВКД aнaлогiчний такому при глюбластом1.
З позамозкових пухлин най-бiльший iнтерес викликали тi, що локaлiзувaлися у мосто-мо-зочковому кут ЗЧЯ, якi справляли об'емний вплив на стовбур ГМ, та пов'язаш з великими черепними нервами (V, VII, VIII) [10-12]. За наявносп невриноми присшково-завиткового нерва та меншпоми мосто-мозочкового кута, особливо за великих пухлин, у передоперацшному плануванш вкрай важливо вiзуaл iзувaти х^ волокон лицевого та тршчастого нервiв, íх спiввiдношення з пухлиною, а також морфолопчну форму при стисканш нервiв пухлиною [10, 11, 13, 14].
В у^х 17 хворих VII нерв, а також власш пучки завиткового та пристшкового нервiв вiзуaлiзувaлися единим провiдним пучком як комплекс VП/VШ нервiв, що зумовлене спор^нешстю розмiрiв та íх aнaтомiчноí близькiстю розташув ання, а також обмеженням розмiру вокселя [13-15].
П р и н е в е л и к и х iнтрaкaнaльних невриномах присшково-завиткового нерва ^аметром до 15 мм) цЫсшсть волокон провiдного пучка комплексу VII/VШ нервiв не порушувалася — у 7 (41,1%) хворих, при великих штра-екстраканальних пухлинах ^аметром 20-30 мм i бтьше)
спостерiгaли стоншення, руйнування та розрив волокон — у 10 (5,9%) хворих (рис. 5).
При невриномах та мешнпомах мосто-мозочкового кута дiaметром понад 15 мм — у 19 (70,3%) хворих вщзначали змщення пухлиною провщного пучка тршчастого нерва без порушення його цЫсностк Меншпоми мосто-мозочкового кута без ознак поширення у внутршнш слуховий хщ (у 6 хворих) справляли об'емний вплив на тршчастий нерв та комплекс VП/VШ нервiв, змщуючи 1х, а також спричиняли змiщення й деформашю мосто-мозочкового ПШ. При поширенш менiнгiом у внутрiшнiй слуховий хщ спос-терiгaли переривання нервових волокон та стоншення провщного пучка — у 4 хворих (рис. 6).
Вплив позамозкових пухлин, що локaлiзувaлися у мосто-мозочковому кут^ на КСШ в уах 20 хворих об'емний — ПШ деформований, змщений, без порушення цтюносл.
При локaлiзaцií об'емного утворення у стовбурi мозку дуже важливо знати розташування, стан та змшу траектори КСШ, що слщ мати на увaзi тд час
Рис. 5. Хворий Г., 48 р. 1нтра-екстраканальна невринома VIII нерва. Провщш волокна в штраканальнш чaстинi пухлини (червона стрiлкa) спостер^ають як щiльний пучок, в екстраканальнш чaстинi — волокна розiрвaнi, розрiзненi, частина з них зруйновaнi. Волокна мосто-мозочкового ПШ змщеш медiaльно (бiлa стрiлкa), огинають пухлину.
Рис. 6. Хвора В., 48 р. Меншпома мосто-мозочкового кута злiвa з поширенням у внутршнш слуховий хщ. Розрив (стрiлкa) провiдного пучка комплексу VII/VШ нервiв (рожевим), який стоншений. Провщш волокна мосто-мозочкового ПШ (сишм) деформовaнi, огинають пухлину.
планування xipypri4Horo доступу для видалення па- В ycix 27 хворих спостер^али змши траектори ПШ, толопчного вогнища [16]. переважно ïx змiщення (рис. 7).
Новоутворення, що локалiзувалися у стовбурi За наявностi кавернозних ангiом з ознаками кро-
мозку, справляли лише об'емний вплив на КСШ та вовиливу (з утворенням внутршньомозкових гематом) мосто-мозочковi ПШ, без порушення ïx цшсностК у 6 хворих, ^м змiщення, визначали стоншення ПШ,
внаслщок стискання його волокон, без порушення цшюносп (рис. 8).
Пюля xiрургiчного втручання з видален-ням кавернозно: ангiоми з гематомою у ран-ньому пiсляоперацiйному перiодi спостер^али вiдновлення товщини ПШ у 4 хворих (рис. 9). У 2 хворих вщзначали деяк змiни траектори ПШ, що проходили поблизу тсляоперацшного дефекту паренxiми ГМ, який i зумовлював цi змiни.
При порiвняннi функцiонального стану хворих, оперованих з приводу об'емних новоутворень ГМ з використанням системи мультимодально' нейронав^аци чи мiкроxiрур-гiчноï теxнiки, за даними МР-трактографи, встановлене збiльшення кшькосп хворих, у яких iндекс Карновськ перевищував 70 балiв. У 78 (95,2%) хворих тяжюсть неврологiчниx розладiв вiдповiдала такiй до операцiï. Пов-ний регрес неврологiчниx симптомiв вщзна-
Рис. 8. Хворий П., 32 р. Кавернозна анпома моста та лiвоï нiжки мозку з формуванням внутрiшньомозковоï гематоми внаслiдок крововиливу. На МР-трактограмах лiвий КСШ (жовтий) стоншений, змiщений гематомою медiально, мае S-подiбний xiд, огинае гематому.
Рис. 7. Хвора С., 30 р. Юстозна пухлина стовбура ГМ. Змшена траекторiя обох КСШ (блакитний), якi змщен пухлиною влiво (бiльше правий КСШ), без порушення ïx цшюносп. Правий КСШ огинае капсулу пухлини, стиснутий, вщтиснутий пухлиною влiво, зливаеться з зображенням лiвого КСШ. Обидва КСШ у стовбурi ГМ вiзуалiзуються единим пучком.
Рис. 9. Хворий П., 32 р. Стан тсля видалення внутрiшньомозковоï гематоми. Товщина лiвого КСШ (бузковий) подiбна до такоï правого КСШ (жовтий), проте, вiзуалiзуеться у виглядi двох пучкiв (стрiлки), що проходять попереду та позаду тсляоперацмного дефекту.
чений у 2 (2,4%) хворих, частковий — у 2 (2,4%), попршення стану тсля xipypri4Horo втручання, тд час якого використовували даш МР-трактографи, не спостер^али.
Результати дослщження, проведеного у хворих за рiзних за пстолопчним типом об'емних новоутворень суб-супратенторiальних вщдЫв ГМ, переконливо свiдчать про доцшьшсть проведення МР-трактографiï в сучаснiй нейрохiрургiï для оптимального плануван-ня та видалення патолопчних вогнищ, збереження функцюнально значущих зон ГМ та ПШ.
Безперечна перспективнiсть методу МР-трак-тографи при аномалiях розвитку ЦНС, порушеннях пiсля черепно-мозковоï травми, запальних процесах, порушеннях кровооб^у ГМ, нейродегенеративних захворюваннях.
Висновки. 1. МР-трактографiя забезпечуе важ-ливу iнформацiю про стан основних ПШ ГМ та змши |'х траeкторiï за наявностi вогнищевого ураження.
2. Даш МР-трактографИ мають важливе практич-не значення у нейронав^аци та пiд час планування мiкрохiрургiчного втручання, вибору оптимального хiрургiчного доступу, визначення адекватного обсягу видалення новоутворення. У 95,2% хворих тяжюсть невролопчних розладiв вiдповiдала такiй до операци, у 2,4% — вiдзначений регрес невролопчних симпто-мiв, погiршення стану тсля хiрургiчного втручання з використанням МР-трактографи не спостерiгали.
3. Для глюм, як за високого, так i низького сту-пеня анаплази характернi iнфiльтрацiя та руйнування коротких волокон ПШ в зон пухлини. Руйнування ПШ, розташованих у зош шфшьтраци пухлиною, спостерЬ гали за наявносп злоякiсних глiом та доброяюсних глiом, при поeднаннi вираженого перифокального набряку, шфшьтраци та об'емного впливу пухлини. За наявносп великих доброяюсних глiом спостер^а-ли поеднання шфшьтраци та руйнування волокон в зош пухлини, 1х змщення по перифери пухлини. При локалiзацiï основних ПШ поблизу пухлини вщзначали змiну 1х траекторiï (змiщення) внаслiдок об'емного впливу пухлини.
4. Для об'емних новоутворень вузлового типу (не-вриноми, меншпоми, сол^арш метастази, кiстознi ут-ворення, кавернозш ангiоми тощо) характерним було змщення волокон ПШ без порушення ïх цiлiсностi. Виявляли як змщення коротких асоцiативних волокон навколо утворення, так i змшу траекторiï основних ПШ, що проходили поблизу утворення. За значного об'емного впливу новоутворення на тканину ГМ виявляли стоншення ПШ, стискання його волокон.
Список л^ератури
1. Diffusion-tensor MR imaging and fiber tractography: a new method of describing aberrant fiber connections in developmental CNS anomalies / S.K. Lee, D.I. Kim, J. Kim, D.J. Kim, H.D. Kim, D.S. Kim, S. Mori // Radiographics. — 2005. — V.25. — Р.53-65.
2. Використання дифузшно-тензорних зображень в невролопчнш практик (огляд лп-ератури) / О.С. Сальшкова,
В.1. Рудиця, К.О. Робак [та iH.] // Променева дiагностика, променева терашя. — 2007. — №2. — С.35-39.
3. Sanai N. Extent of resection influences outcomes for patients with gliomas / N. Sanai, M.S. Berger // Rev. Neurol. — 2011.
— V.167, N10. — Р.648-654.
4. Chen Y. Differences in the architecture of low-grade and high-grade gliomas evaluated using fiber density index and fractional anisotropy / Y. Chen, Y. Shi, Z. Song // J. Clin. Neurosci. — 2010. — V.17, N7. — P.824-829.
5. Применение данных магниторезонансной трактографии в нейронавигационном сопровождении хирургических вмешательств при опухолях полушарий большого мозга / В.Д. Розуменко, О.Ю. Чувашова, В.И. Рудица, А.В. Розуменко // Укр. нейрохiрург. журн. — 2011. — №2.
— С.65-68.
6. Role of diffusion tensor magnetic resonance tractography in predicting the extent of resection in glioma surgery / А. Castellano, L. Bello, C. Michelozzi, M. Gallucci, E. Fava, A. Iadanza, M. Riva, G. Casaceli, A. Falini // J. Life Sci. Med. Neuro-Oncol. — 2011. — V.14, N2. — P.192-202.
7. "Tumoral pseudoblush" identified within gliomas at high-
spatial-resolution ultrahigh-field-strength gradient-echo MR imaging corresponds to microvascularity at stereo-tactic biopsy / G.A. Christoforidis, M. Yang, A. Abduljalil, A.R. Chaudhury, H.B. Newton, C.R. Epstein, W.T. Yuh, S. Watson, P.M. Robitaille // Radiology. — 2012. — V.264, N1.
— P.210-217.
8. Duffau H. New concepts in surgery of WHO grade II gliomas: Functional brain mapping, connectionism and plasticity — a review / H. Duffau // J. Neurooncol. — 2006. — V.79, N1.
— Р.77-115.
9. White matter integrity assessed by diffusion tensor tractography in a patient with a large tumor mass but minimal clinical and neuropsychological deficits / M. Bozzali, S.E. MacPherson, M. Cercignani, W.R. Crum, T. Shallice, J.H. Rees // Funct. Neurol. — 2012. — V.27, N4. — Р.239-246.
10. Diffusion tensor imaging-based fiber tracking for prediction of the position of the facial nerve in relation to large vestibular schwannomas / V.M. Gerganov, M. Giordano, M. Samii, A. Samii // J. Neurosurg. — 2011. — V.115, N6.
— Р.1087-1093.
11. Displacement of the facial nerve course by vestibular schwannoma: Preoperative visualization using diffusion tensor tractography / T. Taoka, H. Hirabayashi, H. Nakagawa, M. Sakamoto, K. Myochin, S. Hirohashi, S. Iwasaki, T. Sakaki, K. Kichikawa // J. Magn. Reson. Imag. — 2006. — V.24, N5.
— Р.1005-1010.
12. Григорян Ю.А. Тригеминальная невралгия и опухоли мостомозжечкового угла / Ю.А. Григорян, А.Р. Ситников // Рос. нейрохирург. журн. им. проф. А.Л. Поленова. — 2010.
— Т.2, №1. — С.28-41.
13. White matter tract alterations assessed with diffusion tensor imaging and tractography in patients with solid posterior fossa tumors / Y. Carvi, M.N. Nievas, H.G. Hoellerhage, C. Drahten // Neurol. Ind. — 2010. — V.58, N6. — Р.914-921.
14. Three-dimensional in vivo modeling of vestibular schwannomas and surrounding cranial nerves with diffusion imaging tractography / D.Q. Chen, J. Quan, A. Guha, M. Tymianski, D. Mikulis, M. Hodaie // Neurosurgery. — 2011. — V.68, N4.
— Р.1077-1083.
15. Hodaie M. In vivo visualization of cranial nerve pathways in humans using diffusion-based tractography / M. Hodaie, J. Quan, D.Q. Chen // Neurosurgery. — 2010. — V.66, N4.
— Р.788-796.
16. Brainstem corticospinal tract diffusion tensor imaging in patients with primary posterior fossa neoplasms stratified by tumor type: a study of association with motor weakness and outcome / Y.W. Lui, M. Law, J. Chacko-Mathew, J.S. Babb, K. Tuvia, J.C. Allen, D. Zagzag, G. Johnson // Neurosurgery.
— 2007. — V.61, N6. — Р.1199-1207.
Робак К.О., Чувашова О.Ю.
Отдел нейрорадиологии и радионейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
Метод мaгнитоpезонaнcной тpaктогpaфии: cовpеменные возможности визyaлизaции и иcпользовaния в нейpохиpyprичеcкой пpaктике
Bcтyпление. Представлены современные возможности магниторезонансной (МР) трактографии в нейровизуализации и при планировании нейрохирургического вмешательства по поводу различных объемных образований головного мозга (ГМ).
Цель. Изучить возможности МР-трактографии для применения в нейрохирургической практике путем оценки состояния проводящих путей (ПП) при различных объемных образованиях ГМ и их воздействие на траекторию основных ПП.
Мaтеpиaлы и методы. Магниторезонансная томография с построением МР-трактограмм проведена у 143 больным с различными объемными образованиями ГМ, из них 82 — оперированы с последующей гистологической верификацией.
Резyльтaты. По данным МР-трактографии, глиомы характеризовались инфильтрацией, разрушением ПП и основных ПП в зоне роста опухоли, смещением ПП при их локализации вблизи опухоли вследствие ее объемного действия. Объемные новообразования узлового типа (невриномы, менингиомы, солитарные метастазы, кистозные образования, кавернозные ангиомы) характеризовались смещением волокон ПП и основных ПП без нарушения их целостности. При значительном объемном воздействии образования на вещество ГМ наблюдали истончение ПП вследствие сдавления его волокон. Хирургическая тактика при объемных образованиях, в частности, глиомах, определялась степенью поражения основных ПП.
Выводы. МР-трактография — передовой метод, позволяющий оценить степень поражения ПП при объемных образованиях ГМ, данные которой используют в современной нейрохирургии.
Ключевые cловa: глиомы, невриномы, менингиомы, метастазы, кавернозные ангиомы, МР-трактография, проводящие пути.
У^. нейpохipypг. жypн. — 2014. — №3. — С. 72-78.
Поступила в редакцию 22.05.14. Принята к публикации 17.06.14.
Адpеc для пеpепиcки: Робак Кристиана Олеговна, Отдел нейрорадиологии и радионейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова, ул. Платона Майбороды, 32, Киев, Украина, 04050, e-mail: krisrobak@ ukr.net.
Robak K.O., Chuvashova O.Yu.
Department of Neuroradiology and Radioneurosurgery, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov, NAMS of Ukraine, Kiev, Ukraine
MR-tractography method: modern features of visualization and use in neurosurgical practice
Introduction. Modern features of MR-tractography in neuroimaging and at neurosurgical intervention planning at different brain tumors are presented.
The purpose. To study MR-tractography facilities for use in neurosurgical practice by assessing the state of pathways at different brain tumors and their impact on the trajectory of main pathways. Materials and methods. MRI with MR-tractography were performed 143 patients with different brain tumors, 82 of them have been operated with further histological verification.
Results. According to MR-tractography data gliomas were characterized by infiltration, destruction of conductive fibers and main pathways in the area of tumor growth, paths offset due to tumor's volume effect. Nodal tumors (schwannoma, meningioma, solitary metastasis, cystic formation, cavernous angioma) were characterized by offset of conductive fibers and the main paths, without tampering. In case of tumor's significant volume impact on brain tissue paths thinning was observed due to compression of their fibers. Surgical tactics at volume formations, particularly at gliomas, was determined by degree of main paths lesion.
Conclusions. MR-tractography — an advanced method to assess conductive paths lesion degree at brain tumors, it's data are used in modern neurosurgery.
Key words: gliomas, schwannomas, meningiomas, metastases, cavernous angiomas, MR-tractography, conductive paths.
Ukr Neyrokhir Zh. 2014; 3: 72-8.
Received, May 22, 2014. Accepted, June 17, 2014.
Address for correspondence: Robak Kristiana, Department of Neuroradiology and Radioneurosurgery, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov, 32 Platona Mayborody St., Kiev, Ukraine, 04050, e-mail: krisrobak@ ukr.net.
