CC BY
32
ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ &ш\
УДК519.713: 504.064
МЕТОД КОМПАРАТОРНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ В СИСТЕМІ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
КОЗУЛЯ Т.В., БІЛОВА М.О.____________________
Обґрунтовується методичне забезпечення відповідності вимогам екологічності системних об’єктів за концепцією сталого розвитку і аналізуються отримані результати з його реалізації. Розглядається практичне застосування методу компараторної ідентифікації рівня екологічної якості на регіональному рівні дослідження соціально-еколого-економічних систем..
Вступ
Сучасна екологічна ситуація потребує зміни традиційних підходів - переходу від контролюючої діяльності до регулюючих методів, які б дозволили порівнювати між собою різні фактори впливу на навколишнє середовище (НС), узгоджувати соціально-еколого-еко-номічні інтереси з забезпеченням балансу між екологією та соціально-економічною сферою.
Для розв ’язання задачі оцінки якості НС доцільним є звернення до сучасних розробок в галузі інтелектуальних моделей, які б поєднували функції узагальненої корисності з оцінкою альтернатив розв’язання задач структурної і параметричної ідентифікації.
Незважаючи на те, що на сьогодні запропоновано і розроблено безліч різноманітних комплексних показників якісного екологічно безпечного функціонування навколишнього природного середовища, актуальність таких робіт не втрачає вагомості за умови реалізації концепції сталого розвитку, суть якої полягає у поєднанні та узгодженості в екологічній оцінці економічного, екологічного та людського розвитку при відсутності зниження якості і безпеки життя людей, збереження природного стану НС й соціального прогресу [1, 2].
Системне узгодження та збалансування цих трьох складових пов’язано з узгодженістю оцінки відповідності розвитку окремої системи вимогам екологічної якості і безпеки. Взаємозв ’язок природоохоронної та економічної складових потребує вартісної оцінки техногенних впливів на навколишнє середовище. Індикатором екологічного розвитку соціальної системи вважається передусім рівень здоров’я населення [1].
РИ, 2013, № 3
Т аким чином, важливою проблемою на шляху втілення концепції сталого розвитку є формування системи вимірів для кількісного і якісного оцінювання відповідності вимогам екологічності систем. Головними вимогами до зазначеної системи вимірів є інформаційна «повнота» і адекватність представлення взаємопов’язаної тріади складових сталого розвитку.
На даний момент різнорідні системи прийнято оцінювати індексами: система задається у вигляді детермінованого набору показників у кожному блоці, які шляхом математичних обчислень зводяться у три індекси. Індекс сталого розвитку прийнято визначати як суму індексів розвитку економічної, соціальної та екологічної сфер з певними ваговими коефіцієнтами, тобто як деяку адитивну оцінку [1]. Адитивні моделі такого виду орієнтовані на оцінювання явних (прямих) властивостей системи, рівень яких безпосередньо, як сума, визначається властивостями елементів, що утворюють систему. Однак система характеризується емерджентістю як системною властивістю, що не зводиться до простої суми властивостей її елементів, а визначає її як цілісність. Враховуючи вказане вище, дати оцінку таким системам достатньо складно, а тому необхідно створити методику з визначення природи зв’язків між станами, в яких може знаходитись система, та оцінити ці зв’язки.
1. Мета та задачі дослідження
Метою роботи є обґрунтування нового підходу до визначення екологічної оцінки стану системних об ’ єктів для підвищення об ’ єктивності, зниження системності та покращення ефективності прийняття рішень з використанням методу компараторної ідентифікації в багатофакторному аналізі. Відповідно до цілі дослідження поставлені такі задачі:
1) надати зміст запропонованих методик оцінки екологічної якості складних систем за концепцією сталого розвитку при використанні основ теорії компара-торної ідентифікації;
2) розробити алгоритмічне забезпечення реалізації методик оцінки екологічності соціально-еколого-еко-номічних систем;
3) проаналізувати практичні результати розрахунків за методиками і визначити ефективність запровадження компараторної ідентифікації для системи оцінювання стану складних екологічних систем.
2. Методика дослідження і аналіз результатів
В рамках теорії компараторної ідентифікації розгляда -ються завдання математичного опису сенсорних систем, структурної ідентифікації невідомого оператора та визначення його параметрів, що може бути використано для визначення оцінки якості складних систем -еколого-економічної, соціально-економічної, еколо-го-соціальної і соціально-еколого-економічної, при дослідженнях за концепцією сталого розвитку [2].
Нехай існує деяка сукупність об’єктів X0, X1, X2,..., Xn загальною кількістю n, кожен з яких характеризуєть-
59
ся m певних параметрів та знаходиться у деякому початковому стані S :
X0 (x00 ,x01 ,x02 ,--,x0m) 5 S0 ;
X1 (x10, x11, x12 x1m) , S1 ;
X2 (x20 , x21 , x22 x2m ) , S2 ;
Xn (xn0 , xn1, xn2 ,••, xnm ) , Sn ;
i = 1;n, j = 1;m.
Постає питання пошуку нового підходу, що дозволив би визначати об’єкт, який максимально відповідає потребам суспільства, а також його структурну здатність приводити до виникнення процесу, який спричиняє перехід системи у новий екологічно відповідний стан S1 або збереження її стану на деякий час S0 з переходом до нового стану (рис. 1).
Процес
Рис. 1. Схема екологічної відповідності розвитку систем
S
0
S
S
0
S
Для методу компараторної ідентифікації характерною є методика порівняння заданого результату вимірювання з еталоном за певною шкалою. Ми пропонуємо розробити таку шкалу для кожного окремого випадку
- для фіксованого j обирається одне еталонне значення параметра У j, яке буде мінімальним або максимальним значенням параметра x^ серед усіх Xn залежно від фізичного змісту кожного з параметрів. Загальна кількість еталонних значень буде складати m.
Оскільки фізичний зміст параметрів є різним, то необхідним є їх нормування, що полягає у порівнянні розглянутої встановленої властивості системи x ij з її еталонним значенням У j і знаходженні частки:
nij =
yj
x
У
(1)
Надалі пропонується три варіанти отриманого відношення, що характеризує стан системи: ni = 1 - оптимальний, nij >> 1 та nij << 1 - незадовільний, який свідчить про високий рівень відхилення від відповідності вимогам екологічного розвитку.
З метою встановлення міри відповідності запропоновано визначення відхилення від еталонного значення, прийнятого на одиницю, у вигляді:
A ij =
h-1
maxnj - minnj
(2)
Оптимальним слід вважати значення A ij = 0, однак допустимим буде відхилення на 20% [3], а тому на даному етапі еталонними значеннями будуть
A чє[0;0.2].
Для вибору екологічно відповідного рівня за станом з досліджених об’єктів запропоновано використати метод компараторної ідентифікації: усі значення A ^ проходять через найпростіший компаратор, що має один вхід і один вихід. Якщо значення A^, що поступає на вхід компаратора, входить в проміжок [0,0.2], відповідь на виході компаратора буде ТАК, тобто 1. В іншому випадку на виході компаратора буде НІ, тобто
0 [4].
Таким чином, кожен з об’єктів X i буде характеризуватись множиною kim , де кожне kij дорівнює 0 або 1. На наступному кроці використовується компаратор більш складного виду (рис. 2): він має m входів та 1 вихід. Такий компаратор застосовується для кожного
Xi: на вхід подаються відповідні значення kij і, якщо
всі вони дорівнюють 1 - на виході буде значення ТАК. Такий об’єкт є «нормальним» - він не потребує внесення коректив в управління. Однак, якщо хоч один з k ij дорівнює 0 - об’ єкт потребує регулюючих змін для отримання початкових параметрів або за рахунок управляючих дій необхідно покращити екологічні відповідності вимогам соціально-екологічної безпеки [3, 4].
Входи
ki1
ki2
kij
У1
У 2
yj
>
>
K
t
->
Вихід
Рис. 2. Схема компаратора
Запропоновану методику І оцінки екологічної відповідності можна використовувати у випадках, коли потрібно визначити рейтинг об’ єктів за їх станом. На перше місце рейтингу пропонується розмістити об ’ єкт, для якого найбільша кількість характеристик kij приймає значення 1. Надалі пропонується сформувати нову вибірку об’ єктів, яка більше не буде включати в себе названий об’єкт. Розрахунки проводяться заново, починаючи з пошуку еталонних значень параметрів У j . За тим же принципом обирається об’ єкт, який займає друге місце рейтингу. Формується оновлена вибірка. Таким чином, розрахунки проводяться до моменту повного розміщення розглянутих об’єктів у певній послідовності за значеннями екологічних відхилень (рис. 3).
60
РИ, 2013, № 3
Рис. 3. Схема алгоритму методики І
Для перевірки отриманих результатів була використана методика ІІ, відповідно до умов якої при формуванні рейтингу враховується загальна сума відхилень параметрів кожного окремого об ’ єкта від норми. Перше місце рейтингу визначено мінімальною сумою
відхилень параметрів A j .
Поступове видалення з вибірки об’єктів за збільшенням суми відхилень дозволяє отримати повний рейтинг об’єктів від найкращого до найгіршого екологічного стану (рис. 4).
Запропонований підхід компараторної ідентифікації екологічної якості за поданими алгоритмами методик реалізований для визначення стану міст з високороз-виненою промислово-соціальною інфраструктурою (Хі) за такими показниками: хп - приріст жителів у 1990-2000 рр., млн.;хі2 - кількість чоловік на приміщення; xi3 - відсоток заробітку, що йде на харчування; х14 — відсоток будинків з водо- та електропостачанням; х і5 - кількість телефонів на 100 жителів; х і6 - кількість смертей на 100000 новонароджених; х і7 -кількість вбивств на 100000 жителів; xi8 - відсоток дітей у середніх школах; хі9 - рівень шуму (за шкалою від 1 до 10) (табл. 1).
РИ, 2013, № 3
61
Відповідно до фізичного змісту наведених параметрів для нормування обирають еталонні значення за таких вимог: у1 - приріст населення має бути максимальним (свідчить про високу народжуваність); у2 — кількість людей на приміщення має бути мінімальною (свідчить про якість умов для проживання); у3 — процент заробітку, що йде на харчування, має бути мінімальним (свідчить про високий рівень заробітних плат та низьку вартість продуктів харчування); у4 — процент будинків з електро- та водопостачанням має проживання); у 5 — кількість телефонів на 100 жителів має бути максимальною (свідчить про добробут населення); у 6 — кількість смертей на 100000 новонароджених має бути мінімальною; у7 — кількість вбивств на 100000 жителів має бути мінімальною; у8 — відсоток дітей в середніх школах має бути максимальним (свідчить про освіченість населення та рівень добробуту); у9 — рівень шуму має бути мінімальним (свідчить про якість умов для проживання) (табл. 2).
Нормування здійснюється шляхом ділення відповідних даних з табл. 1 на дані табл. 2 (див. формулу (1)).
Отримані результати заносять у відповідну таблицю. Наступним є визначення відхилення від відповідності на одиницю існуючого розкиду за формулою (2):
Iх -1 „ . .
у _ . Результати розрахунків порівнюють
х max х min
для встановлення більш відповідного екологічним вимогам міста за методом компараторної ідентифікації (див. рис. 2), отримуючи оціночну табл. 3.
За вихідними даними таблиці 3 визначено, що найбільш придатний для проживання Т окіо-Йокогама, він виводиться на перше місце рейтингу. Далі здійснюється перерахунок відхилення від відповідності на одиницю існуючого розкиду (2) для залишених міст з встановленням міри відповідності за компаратором за параметрами (див. рис. 3) (табл. 4).
Таким чином, отримуємо друге за рейтингом місто — Лос-Анджелес. Надалі відповідно до алгоритму знов будують таблиці відхилень і компараторної оцінки з метою встановлення наступного за рейтингом міста.
Кінцевий рейтинг має вигляд: 1. Токіо-Йокогама. 2. Лос-Анджелес. 3. Нью-Йорк. 4. Сеул. 5. Буенос-
Таблиця 1
Вхідні дані з оцінки якості промислових міст
Місто Населення міста в 1990- 2000рр., млн. Чоловік на приміщення Відсоток заробітку, що йде на хар-чуван-ня, % Відсоток будинків з водо- та електро-постачанням, % Те-лефо-нів на 100 жителів Смертей на 100000 новона-роджених Вбивств на 100000 жителів Відсоток дітей в середніх школах, % Рівень шуму (1-10 балів)
Токіо- Йокогама 0,8 0,9 18 100 44 5 1,4 97 4
Мехіко 5,4 1,9 41 94 6 36 27,6 62 6
Сан-Паулу 4,7 0,8 50 100 16 37 26,0 67 6
Нью-Йорк 0,6 0,5 16 99 56 10 12,8 95 8
Шанхай 3,6 2,0 55 95 4 14 2,5 94 5
Лос- Анджелес 2 0,5 0,9 94 35 9 12,4 90 6
Калькутта 3,9 3,0 60 60 2 46 1,1 49 4
Буенос- Айрес 1,4 1,3 40 86 14 21 7,6 51 3
Бомбей 4,2 4,2 57 85 5 59 1,1 49 5
Сеул 1,7 2,0 34 100 22 12 1,2 90 7
Таблиця 2
Оптимальні значення для наданих параметрів стану міст
Населення міста в 1990-2000рр., млн. Чоловік на приміщення Відсоток заробітку, що йде на харчування, % Відсоток будинків з водо- та еле-ктропоста-чанням, % Телефонів на 100 жителів Смертей на 100000 новона- родже- них Вбив ств на 10000 0 жителів Відсоток дітей в середніх школах, % Рівень шуму (1-10 балів)
max min min max max min min max min
У1 У 2 У 3 У 4 У5 У 6 У7 У8 У 9
5,4 0,5 0,9 100 56 5 1.1 97 3
62
РИ, 2013, № 3
Таблиця 3
Результати використання компараторної оцінки даних
Місто Населення міста в 1990- 2000рр. , млн. Чоловік на приміщення Відсоток за-робітку, що йде на харчування, % Відсоток будинків з водо-та елект-ропоста-чанням, % Телефонів на 100 жителів Смертей на 100000 новона- родже- них Вбивс тв на 100000 жителів Відсоток дітей в середніх школах, % Рі- вень шу- му (1-10 ба- лів) X
і 2 3 4 5 6 7 8 9
Токіо -Йокогама 0 1 0 1 0 1 1 1 1 6
Мехіко і 0 0 1 0 0 0 0 0 2
Сан- Паулу і 1 0 1 0 0 0 0 0 3
Нью- Йорк 0 1 0 1 1 1 0 1 0 5
Шанхай 0 0 0 1 0 1 1 1 0 4
Лос- Андже- лес 0 1 1 1 0 1 0 1 0 5
Каль- кутта 0 0 0 0 0 0 1 0 1 2
Буенос- Айрес 0 0 0 0 0 0 0 0 1 1
Бомбей 0 0 0 0 0 0 1 0 0 1
Сеул 0 0 0 1 0 1 1 1 0 4
Таблиця 4
Компараторна оцінка перерахованих даних для залишених за рейтингом міст
Місто Населення міста в 1990- 2000рр., млн. Чо- ловік на примі щен- ня Відсоток заробітку, що йде на харчування, % Відсоток будинків з водо- та електропостачанням, % Те- лефо нів на 100 жи- телів Смертей на 100000 новона- родже- них Вбивст в на 100000 жителів Відсоток дітей в середніх школах, % Рі- вень шу- му (1-10 ба- лів) X
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Мехіко 1 0 0 1 0 0 0 0 0 2
Сан- Паулу 1 1 0 1 0 0 0 0 0 3
Нью- Йорк 0 1 0 1 1 1 0 1 0 5
Шанхай 0 0 0 1 0 1 1 1 0 4
Лос- Анджелес 0 1 1 1 0 1 0 1 0 5
Калькут- та 0 0 0 0 0 0 1 0 1 2
Буенос- Айрес 0 0 0 0 0 0 0 0 1 1
Бомбей 0 0 0 0 0 0 1 0 0 1
Сеул 0 0 0 1 0 1 1 1 0 4
РИ, 2013, № 3
63
Айрес. 6. Шанхай. 7. Сан- Таблиця 5
Паулу. 8. Мехіко. 9. Бом- Загальні сума відхилень
бей. 10. Калькутта.
За алгоритмом методики ІІ (див. рис. 4) визначають загальну суму відхилень (табл. 5).
Відповідно до отриманих даних визначають рейтинг, що має вигляд: 1. Токіо-Йокогама. 2. Лос-Анджелес. 3. Нью-Йорк. 4. Сеул.
5. Шанхай. 6. Буенос-Ай -рес. 7. Сан-Паулу. 8. Мехіко. 9. Бомбей. 10. Калькутта.
Отже, маємо майже однакові результати за двома методиками (незначні відмінності у 5 і 6 місті), але на відміну від поширеної методики ІІ, запропонована методика компараторної ідентифікації вже на першому кроці аналізу дозволяє встановити рівень стану з екологічних питань для аналізованих об’єктів: для прикладу визначено задовільний рівень, оскільки за всіма показниками не отримано на виході компаратора 1, а тільки в межах відхилення 0,2 [3].
Запропоновані методики протестовані на об’ єктах глобального моніторингу за методологією виміру сталого розвитку (СР) і порівнянням з отриманими результатами розрахунку індексу СР і рейтингу, наданих у роботі [1] (табл.6).
Таблиця 6
Вхідні дані глобального моніторингу
Країна Насе- лення 2005- 2006 р.р. Кількість телефонів на 100 жителів Ди тя ча см ер тні сть Су- куп- ний % осві- чено- го насе- лен- ня Три-ва-лість життя (р)
Болгарія 0 36,77 16 81,5 72,7
Ірландія 46559 50,24 6 99,9 78,4
Угорщи- на 0 36,12 9 89,3 72,9
Фінлян- дія 28607 52,35 5 101 78,9
Чилі 153307 23,04 12 86,1 78,3
Т окіо-Йокогама 1,789
Мехіко 5,036
Сан-Паулу 4,56
Нью-Йорк 2.56
Шанхай 3,446
Лос-Анджелес 2,494
Калькутта 5,947
Буенос-Айрес 4,339
Бомбей 5,919
Сеул 3,445
Об’єктами дослідженняXl є країни, стан яких визначено такими показниками СР, взятими за основу екологічної відповідності: xn - приріст населення у 2005-2006 рр.^^ - кількість телефонів на 100 жителів; xl3 - дитяча смертність; xl4 - сукупний відсоток освіченого населення; xl5 - тривалість життя у роках.
Відповідно до алгоритму (див. рис. 3) визначають оптимальні значення для кожного критерію (табл. 7). 64
Таблиця 7
Значення параметрів з оцінки відповідності
Приріст насе- лення Кількість телефонів на 100 жителів Дитяча смерт- ність Відсоток освіченого населення Три-ва-лість життя (р)
max max min max max
153307 52,35 5 101 78,9
За методикою І (див. рис.3) отримують нормовані значення параметрів (табл. 8).
Таблиця 8
Результати нормування вихідних даних
Країна На- селен ня 2005- 2006 р.р. Те-лефо нів на 100 жителів Ди- тяча смер- тніст ь Від- соток осві- чено- го насе- лення Три-ва-лість життя (р)
Болгарія 0 0,702 3,2 0,807 0,921
Ірландія 0,304 0,96 1,2 0,989 0,994
Угорщина 0 0,69 1,8 0,884 0,924
Фінляндія 0,187 1 1 1 1
Чилі 1 0,44 2,4 0,852 0,992
Далі встановлюють відхилення відповідності на одиницю існуючого розкиду за формулою (2) і формують оціночні вихідні дані (табл.9).
Таблиця 9
Розрахунок відхилення відповідності
Країна На- се- лен ня 2005 2006 р.р. Те- ле- фо- нів на 100 жи- те- лів Ди- тяча сме ртні сть Від- со- ток осві че- нос- ті насе лен ня Три ва- ліст ь жит тя (р) X
Болгарія 1 0,53 1 1 1 4,53
Ірландія 0,69 0,07 0,09 0,05 0,08 0,99
Угорщина 1 0,55 0,36 0,6 0,96 3,48
Фінляндія 0,81 0 0 0 0 0,81
Чилі 0 1 0,63 0,76 0,09 2,49
За компараторною оцінкою відповідно до алгоритму (див. рис. 3) встановлюємо послідовно рейтинг країн за рівнем їх сталого розвитку (табл. 10).
У двох країн - Ірландії та Фінляндії - однакова сумарна кількість одиниць. Для еталону порівняння прийнято Фінляндію, оскільки вона має мінімальну суму значень відхилень (табл. 9). Вона виводиться на перше місце рейтингу. Аналогічним чином здійснюється перерахунок для всіх інших країн і встановлюється
РИ, 2013, № 3
Таблиця 10
Результати компараторної оцінки
Країна Насе лен- ня 2005 2006 р.р. Кі- лькі сть теле фо- нів на 100 жите лів Ди- тя- ча сме ртні сть Су- куп- чий % осві- че- ності насе- лен- ня Три-ва-лість життя (р) Е
Болгарія 0 0 0 0 0 0
Ірландія 0 1 1 1 1 4
У горщина 0 0 0 0 0 0
Фінляндія 0 1 1 1 1 4
Чилі 1 0 0 0 1 2
остаточний рейтинг, який порівняно з результатами оцінки рівня СР для 113 країн у роботі [1]:
1. Фінляндія (№ 1) 4. У горщина (№30)
2. Ірландія (№9) 5. Болгарія (№39)
3. Чилі (№20)
Результат рейтингу за загальною сумою відхилень є цілком аналогічним:
1. Фінляндія (0,813) 4. Угорщина (3,485)
2. Ірландія (0,996) 5. Болгарія (4,532)
3. Чилі (2,497)
Таким чином, отриманий рейтинг цілком відповідає рейтингу сталого розвитку, що надано у роботі [1] за індексним методом. Це свідчить про практичну здатність наданої методики щодо її використання для розв’язання задач екологічної оцінки якості НС на глобальному рівні - визначення рейтингу сталого розвитку країн і задач відповідності вимогам екологічної рівноваги при дослідженні природно-техногенних об’єктів з додатковими можливостями встановлення першочергових факторів порушень вимог безпеки і загального рівня екологічної невідповідності.
3. Висновки
Запропоновано новий підхід до оцінки стану об’ єктів навколишнього середовища з позицій сталого розвитку, що ґрунтується на методі компараторної ідентифікації. Аналіз одержаних результатів показав доцільність використання принципу системності з оцінки «стан-відповідність-фактори порушення рівно-ваги-рейтинг першочергових рішень». Обґрунтовано переваги впровадження компараторної ідентифікації в методику оцінки стану об ’ єктів, що дозволяє врахувати зв’язки між системами різної природи та передбачає визначення сталого розвитку країни не за усе-
редненими проміжними результатами, а шляхом врахування всіх наборів даних, якими вона характеризується.
Запропонована методологія оцінки якості системних природно-техногенних об’єктів (рис. 1-4) дозволила отримати такі науково-практичні результати:
1) відповідно до цілей удосконалення системного аналізу для розв’язання задач СР запропоновано алгоритмічне забезпечення реалізації методик оцінки екологічної якості складних об ’ єктів із застосуванням основ теорії компараторної ідентифікації (рис. 3, 4);
2) отримані збіжні рейтинги за результатами оцінки соціально-екологічного стану міст за двома запропонованими методиками (табл. 4,5);
3) встановлено ефективність запровадження компа-раторної ідентифікації для розробки системи оцінювання стану складних природно-техногенних і соц-іально-еколого-економічних систем.
4. Новизна отриманих результатів
У роботі вперше запропоновано:
1) системність підходу з аналізу складних за змістовністю об’ єктів і невідповідностей їх стану поставленим вимогам безпеки (рис. 1);
2) впровадження основ компараторної ідентифікації з метою надання комплексної узагальненої оцінки досліджених системних об ’ єктів і встановлення рейтингу як для систем, так і для факторів порушень вимог безпеки (рівноваги «система - НПС»).
Література: 1. Згуровский М. З. Глобальное моделирование процессов устойчивого развития в контексте качества и безопасности жизни людей / М. З. Згуровский, А. Д. Гвишиани. К.: Політехніка, 2008. 331 c. 2. Петров К. Э. Компараторная идентификация модели формирования индекса устойчивого развития / К. Э. Петров // Системні дослідження та інформаційні технології. 2009. №1. С. 36-46. 3. Машина Н. І. Економічний ризик і методи його вимірювання / Н. І. Машина. К.: Центр навчальної літератури , 2003. 188 с. 4. БондаренкоМ. Ф. Про загальну теорію компараторної ідентифікації / М. Ф. Бондаренко, С. Ю. Шабанов-Кушнаренко, Ю. П. Шабанов-Кушнаренко // Біоніка інтелекту: наук.-техн. журнал. 2008. № 2 (69). С. 13-22.
Надійшла до редколегії 13.09.2013
Рецензент: д-р. техн. наук, проф. Шаронова Н.В.
Козуля Тетяна Володимирівна, д-р техн. наук, професор кафедри комп’ютерного моніторингу і логістики НТУ «ХПІ». Адреса: Україна, 61002, Харків, вул. Фрунзе, 12, тел. 8-057-707-64-74; 8-057-707-65-05, E-mail:
kozulia @kpi. kharkov. ua.
Білова Марія Олексіївна, магістр кафедри комп’ютерного моніторингу і логістики НТУ «ХПІ». Адреса: Україна, 61093, Харків, вул. Соціалістична, 63, кв.138, тел. : 8050-323-86-68, E-mail: maria_belova-91 @mail.ru.
РИ, 2013, № 3
65
