CC BY
73
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-268X print doi: 10.32718/nvlvet9113
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua/
UDC 332.2.021.8; 338.24.021.8
Methodological problems of reforming the agrarian sphere
V. Mahas1, О. Hrymak2, V. Chemerys2
'Ivan Franko National University, Lviv, Ukraine
2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Mahas, V., Hrymak, О., & Chemerys, V. (2018). Methodological problems of reforming the agrarian sphere. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(91), 62-65. doi: 10.32718/nvlvet9113
The article shows that market reforms in Ukraine are based on methodology inappropriate for these purposes. After all, it was this methodology that defined the logic of the construction and operation of the command-administrative system in the past. This is indicated by the fact that the theory and practice of reforms is based on the collectivist system of values of equality and justice, as well as by the directive nature of reforms, in which the pace, scale and forms of changes in the system of economic relations are defined centrally. The teleological vision of social order nature and the interpretation of them as the result of purposeful human activity are at the heart of this methodology. In this case reforms are carried out on the principles of "social engineering". "Social engineering" cannot be called a scientific method, since it is practically impossible to formulate objective criteria for choosing goals or assessing ways to achieve them. That is, their effects and effectiveness cannot be predicted or substantiated theoretically. Within this approach only those who have an influence on the process of forming decisions, or who owns the right of their practical implementation, has a crucial role. The result of the teleological thinking dominance in the practice of Ukraine's market transformation is that trends and forms of economic development are determined by the ideas and knowledge of a narrow circle of politicians, officials and scholars. According to the theory of dispersed knowledge, market and competition of Friedrich von Hayek, no scholar or official, any collegial body from among them, in fact, is not able to acquire the required amount of knowledge that would allow to determine the optimal ways of development and solving of local and global economic problems. This is only possible if the space is released to realize the knowledge and initiative of millions of people. This requires a change in the paradigm of reforms from teleological to evolutionary. That is, the essence of the reforms is not to be limited to the definition of specific areas and forms of economic development, but to the creation of prerequisites for evolutionary development on the basis of the freedom to realize individual interest and competition. The article offers the main directions of implementation of an alternative evolutionary approach: restriction and decentralization of state power, ensuring freedom of entrepreneurship, demonopolization of the economy and reduction of the level ownership concentration. In particular, it is emphasized that for the development of rural areas, it is especially important to take effective preventive measures to avoid concentration of land tenure.
Key words: teleological paradigm, evolutionary paradigm, social engineering, economic policy, agrarian reform.
Методолопчш проблеми реформування аграрно'1 сфери
В.М. Магас1, О.Я. Гримак2, В.А. Чемерис2
1Львiвський нацюнальний yuieepcumem iMem 1вана Франка, м. Львiв, Украша
2Львiвський нацюнальний ymieepcumem ветеринарног медицини та бютехнологш iMemi С.З. Гжицького, м. Львiв, Украша
У статтi показуеться, що f^^ei реформы в Украгш Трунтуються на неприйнятнш для цих цтей методологи. В it o^oei ле-жить телеолоачне бачення природи сусптьних порядтв, трактування ix як результату цiлeспрямoванoi дiяльнoстi людини. Ре-форми в такому разi здшснюються на засадах "сощальног' тженери'. "Сoцiальнy тженерт " не можна назвати науковим методом, осктьки при цьому практично неможливе формулювання об 'ективних критерив вибору цтей чи оцшки шляxiв гх досягнення.
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 91 62
IIAVKOßllii Hit ник
Article info
Received 17.08.2018 Received in revised_ form
11.09.2018 Accepted 12.09.2018
Ivan Franko National University of Lviv, ave. Freedom, 18, Lviv, 79000, Ukraine. E-mail: v_magas@ukr.net
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-067-260-45-34 E-mail: grumo@i.ua
При такому пiдходi вирШальне значения мае те, хто найбтьше впливае на процес формування рШень чи кому належить право Х практичног реалiзацii. Результатом домтування телеологiчного мислення у практищ ринкових перетворень Украгни е те, що напрями та форми економiчного розвитку визначаються уявленнями та знаннями вузького кола оыб iз числа полШитв, чиновнитв та науковщв. У статтi пропонуються основт напрями реалЬзаци альтернативного еволющйного тдходу через: обмеження та децентралiзацiю державног влади, забезпечення свободи тдприемницьког дiяльностi, демонополгзацт економти та зменшення рiвня концентрацп власност1 Пiдкреслюеться, що особливо важливе значення мае вжиття ефективних заnобiжних заходiв щодо недопущення концентрацп землеволодтня.
Ключовi слова: телеолог1чна парадигма, еволющйна парадигма, сощальна iнженерiя, економiчна полтика, аграрнареформа.
Вступ
Характеризуючи методолопчш тдходи до вирь шення питань ринкових перетворень та економ1чного розвитку в Укра!ш, можна видшити дв1 особливосп. Перша полягае в тому, що через ввдсутшсть цшсного теоретично обгрунтування ринкових перетворень, вони фактично ведуться методом експерименту, тобто "спроб" 1 "помилок". У результат!, - формування економ1чно! политики ввддано на ввдкуп галузевим чиновниками 1 так званим експертам, яш, володшчи вузькофаховими знаннями, рщко коли спроможш осягнути вплив пропонованих ними заход1в не те що на економ1ку в цшому, а й на розвиток тих галузей, яш вони представляють.
З шшого боку, через традицп телеолопчного мислення, успадкованого в1д централ1зовано! системи, переважна бшьшють новоспечених "фах!вщв !з питань реформ" здатна пропонувати шляхи виршення актуальних проблем не шакше як через "буд1вницт-во", "впровадження", "стимулювання" 1 т. п. Реал1за-ц1я пропозицш такого роду передбачае пряму участь державних структур. Отримання таким чином влад-них повноважень на визначення "зверху" напрям1в та форм економ1чного розвитку не пльки суттево збшь-шуе ризики та руйшвш наслщки в1д можливих поми-лкових ршень, а й, що особливо актуально в умовах Укра!ни, сприяе узурпаци политично! влади.
Метою стати е окреслення проблемних питань методологи та практики формування аграрной поливки в Укра!ш та шлях1в !х виршення.
Методологiя та методи дослвдження
На противагу телеолопчнш парадигм! та принципам "сощально! шженер!!", що визначили суть реформ в Укра!ш 1 як ввдкрили необмежений просир для сощальних експерименлв, у стати пропонуеться альтернативний еволюцшних пвдхщ.
У робот! використовуються загальнонауков! методи дослщження, яш характерш для нормативно! еко-ном1чно! думки, а саме: лопчний метод 1 метод аналь зу та синтезу.
Результати та Ух обговорення
Анал1з основних щей, що визначають змют ринкових перетворень в Укра!ш, свщчить про збереження в практищ реформування командно-адшшстративно! системи методологи, яка лежала в основ! И станов-лення 1 розвитку. Зокрема, на це вказуе безплатний 1 неконкурентний характер здшснено! приватизации В И основ! лежить колективютська система щнностей
р1вност1 та справедливости яка в кореш суперечить шдиввдуалютичнш систем! щнностей свободи 1 конкуренции на як1й грунтуеться ринкова економша.
Що стосуеться власне аграрной' сфери, то в ход! ро-здержавлення сшьськогосподарських пщприемств реалйзована розподшьча щея права трудових колекти-в1в { окремих !х члешв на "зароблену" частку суспшь-ного майна. В основу земельно! реформи була закла-дена вдея права кожного громадянина на землю. Вона знайшла свш розвиток вщ вде!' земельних бошв, якою проголошувалось рйвне право вах громадян на рйвну земельну дйлянку, до ще! рйвного подшу в межах окремих територш. Спочатку - до права на середню земельну частку тих працюючих громадян { пенсюне-р1в з !х числа, яш в межах окремих мйсцевих рад мали пряме (пращвники колгосшв { радгоств) та непряме (пращвники сощально! сфери) вщношення до сшьсь-кого господарства. Шзтше, - до права на земельний пай тих пращвнишв та пенсюнерйв, яш мали тшьки пряме вщношення до тодаштх сшьгоспшдприемств.
Методолопчну основу нишшшх реформ становить телеолопчне бачення природи суспшьних порядков, тобто трактування !х як результату "сввдомо!", тобто цшеспрямовано! даяльносп людини. Реформи у такому раз! здшснюються методом "сощально! йнженерй!". Як зазначае Карл Поппер (Роррег, 1994), "шженер чи технолог розглядае шститути рацюнально, як засоби, що служать певнш мет!, { як будйвничий, вш судить про них цшковито з огляду на !х придатшсть, ефекти-внйсть, простоту { таке шше". Тому, мислення "соцйа-льного йнженера" мае чйтко виражений цйлеспрямова-ний характер, воно тдпорядковане досягненню наперед визначено! мети. Зрозумйло, що засоби, яш слу-жать досягненню мети, при цьому перетворюються на ц1л1 нижчих рангйв, адже вважаеться, що !х досягнен-ня автоматично наближае до основно! мети.
Як наслйдок, здййснення окремих заходйв економй-чно! реформи перетворюеться на самощль, а сама вона набувае "планового", "директивного" характеру, йз централйзованим зазначенням темпйв, масштабйв { форм зм1н в систем! економ!чних в!дносин. Не випад-ково, що аграрна реформа за традищею стала ощню-ватись у в!дсотках господарств, в яких було зд!йснене паювання майна чи земл!, за числом утворених "ринкових форм господарювання", за шльшстю виданих державних акпв на землю тощо.
"Соц!альну !нженерш" важко назвати науковим методом, осшльки при цьому практично неможливе формулювання об'ективних критер!!в вибору ц!лей чи оцшки шлях!в !х досягнення. Практично головним принципом "сощально! !нженер!!" е вщсутшсть будь-яких принцип!в. При такому шдход! вир!шальне значення мае лише те, хто впливае на процес формуван-
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, уо1. 20, по 91
63
ня piшeнь тa/чи ^му нaлeжить пpaвo ïx пpaктичнoï peaлiзaцiï. Boни ж виxoдять iз влacниx мipкyвaнь пpo дoцiльнicть тa мoжливicть здiйcнeння тиx чи iншиx зaxoдiв.
Для cпoдвижникiв peфopм це cтвopюe шиpoкe голе для дoвiльнoï iнтepпpeтaцiï cyтi oкpeмиx peфopмa-TOp^rax зaxoдiв тa oцiнки ïxньoï peзyльтaтивнocтi. Tax, нaпpиклaд, oчeвидний пpoвaл зaxoдiв пaювaння мaйнa кoлeктивниx гocпoдapcтв (чepeз пoвнy неввдш-вiднicть пpoгoлoшeниx цшей iз фaктичними peзyльтa-тaми) бyлo пpoгoлoшeнo лише "пepшим" eтaпoм pe-фopмyвaння. Згiднo з вибyдyвaними зaднiм чиcлoм "тeopeтичними" кoнcтpyкцiями зaвдяки пaювaнню y кoлгocпникa мaлo лише "пpoбyдитиcя" тaк звaнe "го-чуття влacникa". Bиявилocь, щo нaдaлi вiн мaв би знaйти "гocпoдapя" нa cвoe мaйнo, a тoй cвoeю чep-гoю пoвинeн був ще й ввдшутати ефективну "фopмy гocпoдapювaння". Зaвepшилиcя yce це тим, щo "roc-пoдapiв" тa eфeктивнi фopми гocпoдapювaння дoвeлo-cя cпiшнo визнaчaти в "yкaзнoмy" пopядкy в peкopднo кopoткий тepмiн дo 1 квiтня (Дня Смixy) 2000 poкy. Сaмe щ^го вимaгaв Укaз Пpeзидeнтa Укpaïни "npo нeвiдклaднi зaxoди щoдo пpиcкopeння peфopмyвaння aгpapнoгo ceктopa eкoнoмiки" вiд 3 грудня 1999 poкy. B peзyльтaтi, як пpoгoлocив oдин iз aвтopiв цьoгo yкaзy Пaвлo Гaйдyцький (Haidutskyi, 2000), "мeтa, визнaчeнa Укaзoм Пpeзидeнтa нa пepший пepioд pe-фopмyвaння, - oдepжaти нa зeмлi peaльнoгo влacникa - дocягнyтa".
У ближчoмy чaci з'яcyвaлocя, щo бiльшicть iз циx "peaльниx" влacникiв зeмлi нecпpoмoжнi не те, щo гocпoдapювaти та нiй, a й нaвiть oraarnra вapтicть дepжaвниx aктiв нa землю. %му ïx дoвeлocь видaвaти зa paxyнoк плaтникiв пoдaткiв. Зoкpeмa, та це бyлa зaлyчeнa пoзикa Miжнapoднoгo бaнкy peкoнcтpyкцiï тa poзвиткy та cyмy пoнaд 195 млн дoлapiв США (paтифiкoвaнa Зaкoнoм Укpaïни № 1776-IV ввд 15.06.2004 p.).
^и тaкoмy пiдxoдi пpичини виникнення негативна явищ в eкoнoмiцi вбaчaютьcя не y пoмилкoвocтi тиx чи rnmax peфopмaтopcькиx piшeнь, a y "фopмaль-нoмy" xapaктepi ïx впpoвaджeння, a6o ж - y "него^ь дoвнocтi" чи "нepiшyчocтi" пpи ïx пpoдoвжeннi. B№ пoвiднo уже тpeтe дecятилiття, як кoжeн нacтyпний y^arn^R^ ypяд бepe нa ceбe зoбoв'язaння "op^M-pити" i "paдикaлiзyвaти" peфopми. У вcix випaдкax тi, xto це пpoгoлoшye, дaють зpoзyмiти, щo для ниx a6-coлютнo вiдoмo, як caмe пoвиннa ycyвaтиcя тaк звaнa "фopмaльнicть" чи щo caмe буде пpeдмeтoм ïx "roD^i-дoвнocтi" i "piшyчocтi", щo вoни не cyмнiвaютьcя в ycпiшнocтi пpoпoнoвaниx ними зaxoдiв i т. п.
Рeфopмyвaння мeтoдoм coцiaльнoгo eкcпepимeн-тyвaння пpизвoдить дo тoгo, щo будь-як1 зaxoди втpa-чaють cмиcл, якщo вoни не дoвoдятьcя дo лoгiчнoгo зaвepшeння. Taкoю ocтaнньoю кpaпкoю y земельнш peфopмi мae cтaти вiдмiнa мopaтopiю нa пpoдaж аль-cькoгocпoдapcькиx земель. Ha cxиляння cycпiльнoï думки дo вiдмiни мopaтopiю cпpямoвaнa шaлeнa ^o-пaгaндa з бoкy дepжaвниx тa oлiгapxiчниx ЗМ1. звaжaючи та це, бiльшa чacтинa гpoмaдян втетутають пpoти, ocкiльки впeвнeнi, щo та^адтом цьoгo cтaнe
мacштaбний пepepoзпoдiл тa кoнцeнтpaцiя аль^то-гocпoдapcькиx упдь y pyкax oлiгapxiв.
З тoчки зopy здopoвoгo глузду, нiякi peфopмaтop-змiни не пoвиннi пiдлягaти фopcyвaнню чepeз яку зaвoднo paйдyжнy пepcпeктивy, в яку вipять ïï ^ти-льники, без твepдиx гapaнтiй ycmmBocri дaнoгo зaxo-ду з точки зopy йoгo eфeктивнocтi. Taкoж y npo^ci пpийняття piшeнь пoвиннo бути нeпopyшним ^ara-лo, зa яким ввoдятьcя тiльки тi нoвi елементи, щoдo eфeктивнocтi якиx нeмae cyмнiвiв, i, y випaдкy ^ora-лeжнoгo, e мoжливicть вiдxoдy нa пoпepeднi пoзицiï з нaймeншими coцiaльнo-eкoнoмiчними тa шлггични-ми втpaтaми. Tiльки ^и тaкoмy пiдxoдi мoжнa гoвo-prnrc пpo те, щo peфopмaтopи ycвiдoмлюють cвoю пpoфeciйнy тa мopaльнy вiдпoвiдaльнicть пepeд нинь шнiми i ^ивдешими пoкoлiннями. Oчeвиднo, щo цим вимoгaм жoдним чинoм не вiдпoвiдae cкacyвaння зeмeльнoгo мopaтopiю. Пpoтe це не зyпиняe нинiшнix aгpapниx eкcпepимeнтaтopiв.
Meтoдoлoгiчнoю aльтepнaтивoю тeлeoлoгiчнoмy пiдxoдy e фopмyвaння eкoнoмiчнoï' пoлiтики нa бaзi eвoлюцiйнoï пapaдигми. npo цю нeoбxiднicть змши пapaдигми впepшe зaзнaчив Юpiй Бaжaл (Bazhal, 1993). Евoлюцiйний xapaктep peфopм не пepeдбaчae визнaчeння "звepxy" кoнкpeтниx нaпpямiв, фopм i тeмпiв cycпiльнo-eкoнoмiчниx змiн. Гoлoвнe зaвдaння - cтвopeння пepeдyмoв для peaлiзaцiï caмopeгyлюю-чт i caмoopгaнiзyючиx cил cycпiльcтвa, яш б "знизу" зaбeзпeчyвaли пoшyк шляxiв тa зacoбiв пpиpoдниx, eвoлюцiйниx змш в cиcтeмi eкoнoмiчниx вiднocин. ^и цьoмy ocнoвним кpитepieм eвoлюцiйнoгo poзвит-ку e picт пpoдyктивнocтi eкoнoмiчнoï cиcтeми.
Hapaзi ж, peзyльтaтoм дoмiнyвaння тeлeoлoгiчнoгo миcлeння в пpaктицi pинкoвиx пepeтвopeнь Укpaï'ни e те, щo нaпpями тa фopми eкoнoмiчнoгo poзвиткy ви-знaчaютьcя уявленнями тa знaннями вyзькoгo кoлa ocí6 iз чиcлa oкpeмиx пoлiтикiв, чинoвникiв тa тауто-вцiв. Пpaктичнa кopиcнicть ïx зтань пpи виpiшeннi кoнкpeтниx питaнь poзвиткy нeзнaчнa. Адже нa pин-товт зacaдax пiд cвoï iдeï' вoни не здaтнi зaлyчити пpивaтнi pecypcи, a cвoïx pecypciв тa/aбo нeoбxiднoгo opгaнiзaцiйнoгo дocвiдy 1м, зaзвичaй, бpaкye. У ^a-щoмy paßi вoни гoтoвi виpiшyвaти кoнкpeтнi пpoблe-ми зa iнoзeмнi гpaнти чи юэшти плaтникiв пoдaткiв, нaпpиклaд - poзвивaти oптoвi pинки, aгpapнi бipжi, тopгoвi дoми, дopaдчi cлyжби, кooпepaцiю, poздaвaти дepжaвнi aкти, пiднiмaти зepнoвy галузь чи твapинни-цтвo i т. д. i т. п.
Ha ввдмшу вщ тиx, xтo гoтoвi виpiшyвaти aктyaль-нi пpoблeми ceлa зa чужий paxyнoк, e тaкoж тi, як1 не тiльки знaють щo poбити, a й мoжyть i диоть. Це мь льдони звичaйниx житeлiв ciл, пiдпpиeмцiв та бaгaтo iншиx гpoмaдян. ïxнi зтання мaють пpaктичнe зacтo-cyвaння. Boни caмocтiйнo poзв'язyють пpoблeми, нeзвaжaючи m нa щo: нeдocкoнaлe зaкoнoдaвcтвo, кopyпцiю, cвaвiлля кoнтpoлюючиx opгaнiв i т. п. Boни не пpocтo дшть, a й нecyть мaйнoвy вiдпoвiдaльнicть зa пpийнятi ними piшeння. Boни виживaють чacтo вcyпepeч тoмy, дo чoгo ведуть piшeння пpeдcтaвникiв пepшoï гpyпи.
Рoзглядaючи пpoблeми poзвиткy aгpapнoï cфepи нeoбxiднo ycвiдoмити, щo, зпдш з тeopieю poзciянoгo
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 91
64
знання, ринку та конкуренцп лауреата Нобел!всько! преми Фрщр!ха фон Гаека (Hajek, 1989), жоден нау-ковець чи чиновник, жоден колепальний орган i3 !х числа в принцип! нездатнi оволодiти потрiбним обся-гом знань, яш б дозволяли задавати оптимальнi шляхи розвитку, вирiшення локальних i глобальних економь чних проблем (Hajek, 1989). Це можливе лише за умови вившьнення простору для реал!зацп знань та iнiцiативи мшьйошв людей. Тобто, суть реформ мае зводиться не до окреслення конкретних напрямiв та форм економiчного розвитку, а до зв!льнення поля для вияву знань та шщштиви представнишв зазначе-но! друго! групи. У цьому планi, враховуючи нинiшнi економiчнi реали, пропонуеться таке.
Перше - необх!дно суттево обмежити можливостi для деструктивного впливу на розвиток економши з боку представнишв вищезгадано! першо! групи. Адже нинi саме вщ них йде основна загроза нацюнальним iнтересам. При цьому потрiбно виходити iз того, що на сьогодш робота державного апарату не шддаеться "покращенню" на основi часткових ршень, спрямо-ваних на перегляд окремих цшей, завдань, функцiй, прав i повноважень тих чи iнших державних шститу-цiй. Тому необх!дно керуватися принципом "презум-пци непотр!бност!" переважно! бiльшостi нинiшнiх владних структур. Державний апарат потребуе корш-ного скорочення, а тi владнi структури, необх!дшсть iснування яких буде доведена, повинш забезпечити ефективне виконання покладених на них суттево зву-женого кола функцш.
Друге - потрiбно забезпечити свободу для представнишв друго! групи д!яти i застосовувати сво! знання, навики i вмiння в!дповщно до сво!х потреб, цiлей, устремлшь способами, як1 не суперечать так!й же свободi iнших громадян.
Ця проблема не вщлшуеться лише шляхом ство-рення якнайсприятливiших умов для здшснення п!дп-риемницько! д!яльност! на основ! захисту прав влас-носп, зниження податк!в, дерегуляцi! тощо. 1снуе принципова необхiднiсть викорiнення усяких патер-налiстських настро!в, отриманих у спадок в!д сощаль зму та шдтримуваних попул!змом нин!шн!х укра!нсь-ких полиишв.
Третiй напрям - децентралiзацiя влади. Централь зацiя владних повноважень та податшв е головним чинником, який обмежуе iнiцiативу органiв мiсцевого самоврядування. Влада на м!сцях зобов'язана, повинна мати можливють та стимули до пошуку шлях!в розкриття потенщалу мiсцевого економiчного розвитку. Важливою передумовою цього е проведення реа-льних реформ, спрямованих на децентралiзацiю бю-джетно! та фiскально! полиики.
У цьому планi необхiдно суттево скоротити та/чи передати 6!льш!сть прав i повноважень, як! зараз належать центральним органам, на рiвень регiональних та районних органiв влади i органiв мiсцевого самоврядування. Необх!дно створити умови, за яких вщ-бувалася б взаемна конкуренц!я територiальних громад за ресурси. При цьому шлях до устху полягав би насамперед у створенш максимально сприятливих умов для потенцшних iнвесторiв.
Четверте - потребують нагального вирiшення про-блеми монополiзацi! економши та концентрацi! влас-ност!. Враховуючи неефектившсть та корумпованiсть нин!шн!х владних структур, ниш единим ефективним шструментом виршення проблеми монополiзацi! е зведення до мшмуму зовн!шн!х тарифних та шших бар'ерiв. Проблеми Укра!ни школи не вирiшаться, якщо доморощенi олгархи, замiсть того щоб перероз-под!ляти доходи та майно на основ! державного рей-дерства, не опиняться перед необх!днiстю доводити свою ефектившсть у чесн!й конкуренц!! з серйозними свгтовими гравцями.
П'яте - це запоб!гання концентрац!! землеволод!н-ня, що на сьогодш е найб!льшою загрозою для розвитку с!льських територш. Створення передумов для скуповування за безцшь десятк!в i сотень тисяч аль-ськогосподарських уг!дь з метою подальшого перепродажу немае шчого сп!льного !з ефективним с!льсь-ким господарством. Неважко також прогнозувати плачевш насл!дки залежност! м!сцево! влади та населенна в!д монопольного працедавця та платника по-датк!в! Тому вжиття необх!дних запоб!жних заход!в щодо недопущення концентрац!! землеволод!ння - це перший i необх!дний крок. Надал! важливо розробити систему принцип!в аграрно! пол!тики, як! б забезпе-чили зростання конкурентоспроможност! аграрно! сфери Укра!ни на основ! посл!довного впровадження политики конкурентного порядку.
Висновки
Результатом домшування телеолог!чного мислення у практищ ринкових перетворень Укра!ни е те, що напрями та форми економ!чного розвитку визнача-ються уявленнями та знаннями вузького кола оаб !з числа пол!тик!в, чиновник!в та науковщв. Це не т!ль-ки п!двищуе ризики прийняття помилкових р!шень, а й сприяе узурпац!! пол!тично! влади, тенденци до чого проявляються в сучаснш Укра!н!.
Альтернативою нин!шньому тдходу е формування економ!чно! политики на основ! еволюц!йно! пара-дигми. Це передбачае здшснення комплексу заход!в з метою створення передумов для ефективно! реал!зацп саморегулюючих i самооргашзуючих сил сусп!льства, що забезпечувало б пошук шлях!в та засоб!в природ-них, еволюц!йних зм!н в систем! економ!чних в!дно-син. При цьому основним критер!ем еволюц!йного розвитку е п!двищення продуктивност! економ!чно! системи.
References
Bazhal, Yu. (1993). Evoliutsiina paradyhma ekonomichnoi reformy. Ekonomika Ukrainy, 8 (in Ukrainian).
Haidutskyi, P. (2000). Zemlia maie vlasnyka. Realnoho!
Uriadovyi kurier, 90 (in Ukrainian). Popper, K. (1994). Vidkryte suspilstvo ta yoho vorohy.
Tom 1. K.: Osnovy, 36, 37 (in Ukrainian). Hajek, F. (1989). Konkurencija kak procedura otkrytija. Mirovaja jekonomika i mezhdunarodnye otnoshenija, 12, 6-14 (in Russian).
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 91
65
