Methodological approaches to assessing the competitiveness of enterprises Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 339.137:334.723

МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 П1ДПРИСМСТВА

Дикань В.Л., д.е.н., професор, Пономарьова Т.В., здобувач (УкрДАЗТ)

У cmammi до^джено методи оцiнки конкурентосnроможностi тдприемства на ocHoei системного до^дження його конкурентних позицш.

Ключовi слова: конкуренщя, конкурентоспроможтсть, конкурентт позици, методи оцшки конкурентоспроможностг тдприемства, потенцшна конкурентоспроможтсть.

Постановка проблеми та ii зв'язок з науковими чи практичними завданнями. В умовах ринково! eKOHOMiKH тдприемство, що постачае свою продукцш на ринок, не може тривалий час займати, стшку позицш, спираючись у сво!й стратеги тшьки на показники конкурентоспроможносп продукцп, тобто не враховувати власт сукупт витрати пов'язанi i3 створенням та реалiзацiею ще! продукцп. При входжент на новий ринок, при появi нових конкурентiв, при прийняттi ршень про розширення виробництва або цього скорочення, при здiйсненнi iнвестицiй у модертзацш технологiчного обладнання або оновлення продукцп, що випускаеться, необхiдна оцшка всього пiдприемства а не окремого цього виду продукцп.

Визначення рiвня

конкурентоспроможносп пiдприемства е початковим моментом планування дiяльностi та розробки стратеги конкурентоспроможносп пiдприемства. Для функцiонування оргатзацшно-економiчного механiзму забезпечення

конкурентоспроможностi тдприемства необхщна система оцiнки конкурентоспроможностi тдприемства, яка б врахувала iнтереси iнвесторiв, пiдприемств, споживачiв, держави. Для визначення положення пiдприемства на ринку необхщна оперативна та об'ективна методика оцшки потенцшно! конкурентоспроможностi

пiдприемства та ефективносп використання потенцшно! конкурентоспроможностi

пiдприемства.

Анал1з останнгх до^джень та публшацш. 1снують рiзнi методи та способи оцшки та вимiрювання конкурентоспроможностi пiдприемства.

Окремою групою в методах оцiнки конкурентоспроможносп тдприемства е матричш методи. До них вщносяться наступнi [1, с. 25-38].

1. Матриця «зростання/доля», що розроблена ведучою консалтинговою компанiею Boston Consaiting Croup (БКГ). Найбiльш конкурентоспроможн будуть тi, що займають

© Дикань В.Л.

Пономарьова Т.В.

значну частку на швидко зростаючому ринку.

2. Матриця «привабливють галузi/позицiя в конкуренцп», що створена компанieю General Electric. Найбшьш конкурентоспроможнi згiдно ще! моделi е пiдприeмства, як1 мають бiльш сильнi позицп в конкуренцп та працюють в бiльш привабливих галузях.

Наступний пiдхiд до оцшки конкурентоспроможносп використовуе систему показнишв, що вшображають ефективнiсть використання пiдприемством ресурав.

Концептуальною основою даного пiдходу можна вважати твердження М. Портера, що конкурентоспроможтсть вшображае

продуктивнiсть використання ресурав тому, щоб пiдтримувaти конкурентоспроможнiсть на високому рiвнi, пiдприемство повинно дбати про найбшьш повне та ефективне використання вах ресурав, як в нього е у розпоряджент, та здобуваються для майбутнього використання. Виходячи з цього конкурентоспроможнiсть можна вимiряти за допомогою визначення продуктивносп використання ресурсiв, яка представляе собою найбшьшу вiддaчу, нaйбiльший результат, що приходиться на одиницю витрачених ресурав [7, с. 291-296].

Використовуючи запропоновану Портером методолопю, пропонуеться використовувати в якостi оцiнки продуктивносп показник рентабельносп виробництва.

Бiльш повну оцiнку

конкурентоспроможностi дозволяють отримати методи, що базуються на теорп ефективно! конкуренцп, згiдно яко! конкурентоспроможнi е тдприемства де нaйкрaщiм чином оргатзовано виробництво, збут продукцп та ефективтше упрaвлiння фiнaнсaми .

Прикладом цього тдходу може бути методика консультацшно! американсько! фiрми «Дан енд Брендстрит», що мiстить три групи показнишв [8, с. 65-83].

В першу групу входять показники, ефективносп виробничо-збутово! дiяльностi пiдприемствa. У другу - показники, що

характеризують стан виробничо! сфери дiяльностi пiдприeмства. Третю групу формують показники, що пов'язанi з фшансовою дiяльнiстю пiдприeмства.

Позитивною як1стю даного методу е використання показник1в, що дозволяють проводити аналiз роботи тдприемства в ц1лому. Разом з тим е ряд недолiкiв.

По-перше вш не враховуе можливiсть окремих груп показник1в для тдсумково! оцiнки конкурентоспроможносп.

По-друге деяк1 показники дублюють один

одного.

По-трете даний метод не враховуе прямi показники конкурентоспроможностi продукцп -яшсть та цiну. Застосування не прямих показник1в (наприклад, вiдношення чистого прибутку до чистих продаж, або до чисто! вартосп матерiальних активiв) характеризуе бiльше ефективнiсть оргашзацп та функцюнування системи збуту та просування продукцп, нiж 11 реальну конкурентоспроможшсть.

1снують також комплекснi пiдходи, яш можна класифiкувати за двома напрямами.

1. Тi, що базуються на окремих показниках конкурентоспроможносп.

2. Т^ що передбачають розробку зведеного показника конкурентоспроможносп.

Розглядаючи перший напрямок можна видiлити концепцп, що базуються на несистематизованому та систематизованому наборi показнишв. Перша концепцiя представлена в розробках I. Н. Герчиково!, Ноздрьово! Р. Б. та Л. I. Цигичко.

Так I. Н. Герчикова видме наступнi показники [2, с. 249-254]:

- конкурентоспроможшсть продукцп та ефект вщ 11 реалiзацп;

- вщношення вартостi реалiзовано! продукцп до И шлькосп за поточний перюд;

- вiдношення прибутку до загально! вартостi продаж;

- вiдношення загально! вартосп продаж до вартосп матерiально-виробничих запаав;

- вiдношення загально! вартосп продаж до вартосп нереалiзовано! продукцп;

- вiдношення суми дебiторсько! заборгованосп до загального обсягу продажу;

- завантаження виробничих потужностей;

- портфель замовлень;

- обсяг катталовкладень.

Недолiком даного пiдходу е рекомендащя обмежитись показниками виробничо-збутово! дiяльностi тдприемства, не розглядаючи його фiнансовий стан.

Ноздрьова Р. Б. та Цигичко Л. I. [6, с. 166168] пропонують вивчати конкурентнi позицп пiдприемства за допомогою порiвняння

тдприемства конкурентоспроможшсть якого аналiзуеться, з тдприемствами-конкурентами. При цьому об'ектами оцiнки е: обсяг виробництва; обсяг збуту; частка в загальному обсязi виробництва дано! продукцп; мюце в експортi; активи тдприемства; чистий прибуток; амортизацiйнi вщрахування; довгострокова заборгованiсть; обсяг капiталовкладень; вщрахування у фондi; показник норми прибутку на катталовкладення; середнi витрати виробництва; розмiри оборотних засобiв; чистий прибуток за кожним видом продукцi!; оцшка технiчного рiвня кожного виду продукцп; рiвень

конкурентоспроможностi кожного виду продукцп.

Даний шдхщ слiд було б доповнити шформащею по абсолютним фшансовим результатам (чистий прибуток) характеристикою вiдносно! доходностi (рентабельностi) продукцi! виробничих фондiв всього майна пiдприемства.

Отже, позитивною яшстю першо! концепцi! е оцшка конкурентоспроможносп на конкретному ринку на основi детального вивчення виробничих, збутових, фшансових можливостей пiдприемства, оргашзацп управлiння, а також привабливостi продукцп для споживача. Однак вiдсутнiсть належно! систематизацi!

запропонованих показник1в для дослщження дiяльностi пiдприемство ускладнюе проведення аналiзу.

Друга концепцiя базуеться на систематизованш оцiнцi конкурентоспроможностi.

Так, А. Оливье, А. Дайян, Р. Урсе [1, с. 512-514] пропонують вивчати сильш та слабш сторони пiдприемства за допомогою багатокутника конкурентоспроможносп використовуючи вгам основних критерпв: як1сть, цiна, фшанси, торгiвля, пiсля продажне обслуговування, зовшшня полiтика, пiдготовка перед продажем, концепщя товару на якому базуеться дiяльнiсть. Це допомагае при спiвставленнi схеми "багатокутника конкурентоспроможносп" для об'екпв, що дослщжуються визначити сильнi та слабш сторони тдприемства по вщношенню до конкурента.

Експерти Американсько! асоцiацi! управлшня М. Кастенс, Н. Палей [10, с. 23-24; 12, с. 52-53; 13, с. 81-82] в якосп деталiзованого варiанту дослiдження конкурентних позицш пiдприемства рекомендують використовувати контрольнi аркушi в формi систематизованих таблиць.

При цьому використовують наступш групи показник1в для контрольно! оцшки: фiнанси; виробничий потенщал; склад робочо! сили; технологiя та науково-дослщний потенцiал; органiзацiя та управлшня; маркетинг.

Таким чином, чггке розмежування всiх складових конкурентоспроможностi шляхом видшення основних критерi!в, пiдвищуе

ефективнiсть аналiтично! роботи, та е головною перевагою методичних пiдходiв друго! концепцi!.

ВидЫення невиршених частин загальног проблеми. Однак, на нашу думку, виявлення конкурентних переваг тдприемства в даному випадку е не досить ефективним, осшльки наведенi критерп визначаються за допомогою експертних оцшок. Багато в чому така ситуащя обумовлена тим, що окремi критерп включають в себе елементи, як не мають к1льк1сно! оцiнки. Порiвняння пiдприемств за окремими показниками не може бути достатньою основою для об'ективно! оцшки конкурентних переваг.

Формування цтей статти Тому у подальшому постае проблема дослщження методик оцшки конкурентоспроможносп пiдприемства на основi системного дослщження конкурентних позицiй пiдприемства.

Виклад основного матерiалу

до^дження. Актуальтсть використання комплексних методичних пiдходiв, нацiлених на розробку зведеного показника рiвня конкурентоспроможносп обумовлена залежнiстю iснуючих методiв оцшки рiвня

конкурентоспроможностi пiдприемства за методом експертних оцшок. Тому, на нашу думку, у напрямку визначення рiвня

конкурентоспроможностi пiдприемства можна видiлити двi концепцi!, що грунтуються на несистематизоват та систематизованi показники для кожного критерш оцiнки

конкурентоспроможностi.

Представники першо! концепцi! В. П. Gферiн та В. В. Мопм [5, с. 43-53] пропонують оцiнювати конкурентоспроможнiсть за допомогою п'яти вщносних показник1в (обсяг продаж, частка ринку, прибуток, рентабельтсть виробництва та чисельнiсть персоналу). Щ показники визначаються дiленням показник1в конкретного тдприемства на кращi !х значення в галузi чи групi тдприемств, що аналiзуються. За допомогою вщносних показник1в автори рекомендують розрахувати зведений показник

конкурентоспроможностi, що визначаеться адитивним чи мультиплiкативним методом. Якщо вагомiсть даних показник1в рiзна, вони перемножуються на коефiцiенти вагомосп, як1 визначаються експертним методом.

Недолiком цього пiдходу е обмежене коло, переважно абсолютних показнишв. Так, потрiбно було б, шформацш про чисельнiсть персоналу доповнити показником ефективносп

(продуктивностi працi). Показники обсягу продаж та прибутку дублюють вщповщно показники частки ринку та рентабельносп виробництва, що визначаються на !х основi.

Ще одним прикладом дано! концепцп е розгляд конкурентоспроможностi на основi двох

складових: конкурентоспроможнiсть продукцп та ефективностi виробництва в порiвняннi з конкурентами [4, с. 239-240; 13, с. 13-15]. Показник конкурентоспроможносп виробництва

(Кв) розраховуеться за формулою

К = К * К , (1.1)

в п е ' 4 '

де К п - загальний показник конкуренто-спроможносп продукцп, К - iндекс вщносно! ефективностi.

На вiдмiну вiд першо! в другш концепцi! здiйснюеться систематизоване дослщження конкурентних позицiй пiдприемства.

В дослщжуваних роботах оцiнюють конкурентоспроможнiсть по трьом критерiям: технiко-економiчний стан тдприемства, конкурентоспроможтсть продукцi! та фiнансовий стан тдприемства [5 с. 14-17].

В розглянутому пiдходi чiтко не визначет показники технiко-економiчного стану

пiдприемства. Слщ ввдштити, що визначення фiнансового стану тдприемства за допомогою двох показнишв, що вщображають вщношення дебiторсько! та кредиторсько! заборгованостi та платоспроможностi е недостатньо коректним, осшльки не враховуеться фшансова стшшсть, доходнiсть, дiлова та ринкова активтсть пiдприемства.

У свповий практицi застосовують iндикаторний пiдхiд, що виявляе конкурентнi переваги пiдприемства за допомогою двох критерпв: економiчно! та сощально! конкурентоспроможностi [9, с. 136-149].

Для оцшки економiчно!

конкурентоспроможностi використовують п'ять iндикаторiв:

- iндикатор ефективносп бiзнесу (КРп );

- iндикатор ефективностi використання економiчного простору (КТ );

- iндикатор попиту споживачiв на продукцiю тдприемства (КЕп);

- iндикатор рiвня доходу робiтникiв

пiдприемства (КД п);

- iндикатор ефективностi використання часу (КЧп).

В результатi загальний фактичний рiвень

економiчно! конкурентоспроможностi (РЕКп)

мае вигляд

п^гг КРп + КТп + КЕп + КДп + КЧп

РЕК =-п-п-п-—-- ^ тах,

п КРу + КТу + КЕу + КДу + КЧу

(1.2)

де КРп, КТп, КЕп, КДп, КЧп - бальнi оцшки

п п п п п

значень iндикаторiв конкурентоспроможностi, що аналiзуються;

КРу, КТу, КЕу, КДу, КЧу - бальн оцiнки

значень iндикаторiв базового рiвня для дослiдження конкурентоспроможностi.

В якосп базових рiвнiв для дослщження конкурентних позицiй пiдприeмства

розглядаються:

- свггов^ нацiональнi та галузевi нормативи;

- показники провщних пiдприeмств (лiдерiв);

- критичт рiвнi iндикаторiв, при яких пiдприeмство стае конкурентоспроможним.

Такий тдхвд дозволяе виявити резерви покращення конкурентних позицш тдприемства за допомогою визначення рiзницi мiж високим показником того чи шшого iндикатора та показником тдприемства.

Сощальна конкурентоспроможнiсть

складаеться з трьох iндикаторiв дiяльностi пiдприемства:

- оцшка споживачами та суспiльством

(споживчий рейтинг - СРп);

- оцшка конкурентами (дшовий рейтинг -

ДРп);

- самооцшка пращвниками та власниками (престижний рейтинг - МРп).

Тодi загальний фактичний рiвень сощально! конкурентоспроможностi (РСКп) розраховуеться

РК = СРп + ДРп + ^ тах, (1.3)

СРН + ДРН + МР:

де СРнп , ДР"п ,МРнп - аналопчш нормативи чи фактичнi рiвнi у конкуренпв в балах.

В результата загальний фактичний рiвень (ЗРКп) мае вигляд

ЗРК =

РЕК +РСК„

РЕК" + РСК

(1.4)

де РЕКРСКп" - аналогiчнi нормативш чи

фактичнi загальнi рiвнi конкурентоспроможносп у конкурентiв, в балах.

Шдводячи пiдсумок аналiзу методiв оцiнки конкурентоспроможносп тдприемства, вважаемо, прюритетне положения мають методики оцiнки зведеного рiвня конкурентоспроможносп, основою якого е систематизований набiр показнишв, при умовi використання надшних експертних оцiнок.

Достовiрнiсть оцiнки

конкурентоспроможносп перш за все залежить вщ !х можливостi постiйного сканування ринку, в тому чи^ за межами кра!ни. Вiдсутнiсть чи перекручення шформацп про дiяльнiсть конкурентiв може створити у керiвникiв пiдприемства необгрунтовану думку про переваги над конкурентами, привести до самозаспокоення та послаблення зусиль, що пов'язат з пiдтримкою необхiдного рiвня конкурентних переваг. Тому, для отримання коректних результатiв необхiдно пiдсилення стратепчного потенщалу пiдприемства, здатностi до макроекономiчного аналiзу ситуацп в кра!т та за И межами, здатносп до аналiзу економiчноl кон'юнктури ринк1в товарiв та послуг.

Загальна методика оцшки

конкурентоспроможносп наведена на рис. 1.

Висновки даного досл^ження i перспективи подальших робт у цьому напрямку. Виходячи з вище сказаного сформулюемо основнi положення, як1 необхiдно враховувати при ощнщ конкурентоспроможностi пiдприемства.

Методика комплексно! оцшки конкурентоспроможносп пiдприемства призначена для виявлення наявних ресурсiв тдприемства, оцшки ефективносп використання потенщалу конкурентоспроможносп i визначення рiвня його конкурентоспроможносп вiдносно пiдприемств, як1 функцiонують в однш галузi та належать однш продуктовiй групi.

Конкурентоспроможнiсть пiдприемства -це реальна та потенцшна спроможтсть тдприемства проектувати, виготовляти та збувати, в тих чи шших конкретних умовах, продукцш, яка користуеться бшьш прюритетним попитом у споживачiв при умовi ефективно! господарсько! дiяльностi та !! практично! прибутково! реалiзацi! в умовах конкурентного ринку.

Рисунок 1 - Методика комплексно! оцтки конкурентоспроможностi тдприемства

Показник рiвня конкурентоспроможносп тдприемства вщображае вщносний рiвень величини та ефективностi використання потенцшно! конкурентоспроможностi в порiвняннi з шшими пiдприемствами (тдприемствами-конкурентами), що представлен на даному ринку i функцiонують в однiй галузi та продуктовш групи.

Застосування дано! методики на практищ дозволить оцiнити:

- величину потенцшно! конкурентоспроможносп;

- ефектившсть використання потенцшно! конкурентоспроможносп;

- вщносний рiвень конкурентоспроможностi пiдприемства в порiвняннi з пiдприемствами конкурентами.

Оцiнка конкурентоспроможносп

тдприемства здшснюеться у вiдповiдностi до чотирьох основних етапiв:

- оцшка величини потенцiйно! конкурентоспроможностi пiдприемства;

- оцшка ефективносп використання потенцшно! конкурентоспроможносп тдприемства;

- розрахунок вдексу конкурентоспроможносп тдприемства;

- оцшка рiвня конкурентоспроможносп тдприемства.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Ахматова М. Теоретические модели

конкурентоспособности [Текст] / М. Ахматова, Е. Попов // Маркетинг. - 2003. - №4 (71). - С. 25-38.

2. Герчикова И. Н. Менеджмент: учебник [Текст] / И. Н. Гречикова. - [3-е изд., перераб. и доп.]. - М/: ЮНИТИ, 2002. - 501 с.

3. Дайан А. Академия рынка: Маркетинг [Текст] / А. Дайан, Ф. Букель, О. Оливье, Р. Урсе [и др.]; пер с франц. под. научн. ред. А. Г. Худокормов. - М.: Экономика, 1993. - 571 с.

4. Ермолов М. О. Почему необходимо оценивать конкурентоспособность фирмы: Как продать ваш товар на внешнем рынке [Текст] / М. О. Ермолов; под ред. Б. А. Савинова. - М.: Мысль, 1990. - 481 с.

5. Еферин В. П. Оценка конкурентоспособности при маркетинговых исследованиях [Текст] / В. П. Еферин, В. В. Мотин. - М.: Домодедово, 1993. - 232 с.

6. Ноздрева Р. Б. Маркетинг: как побеждать на рынке [Текст] / Р. Б. Ноздрева, Л. И. Цыгичко. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 304 с.

7. Портер М. Конкуренция [Текст] / М.

Портер. - [2-е изд.]. - М.; СПб.; К.: Вильямс, 2006.

- 608 с.

8. Рубин Ю. Стратегии конкурентного поведения субъектов предпринимательства: поиск рационального выбора [Текст] / Ю. Рубин // Общество и экономика. - 2005. - №2. - С. 65-83.

9. Рыночная экономика: ученик [Текст] /

A. Д. Смирнов, В. Ф. Максимова, И. В. Малькова [и др.]; под ред. А. Д. Смирнова. - М.: Соминтек, 1992. - 160 с.

10. Таран В. А. Маркетинг и конкуренция

- путь интеграции в мировую экономику [Текст] /

B. А. Таран. - Н.-Новгород: Волго-Вятское книжное издательство, 1997. - 178 с.

11. Шевченко Л. С. Конкурентное управление: учебное пособие [Текст] / Л. С. Шевченко. - Харьков: Эспада, 2004. - 520 с.

12. Kastens M. Long-Range Plannung for Your Business. -N.Y. - 1976.- p. 52-53.

13. Palay N. The Managers Guide to Competitive Marketing Stratagies. - N.Y. - 1989. - p. 81-82.

Аннотация. В статье исследованы методы оценки конкурентоспособности предприятия на основе системного исследования его конкурентных предложений.

Ключевые слова: конкуренция, конкурентоспособность, конкурентные позиции, методы оценки конкурентоспособности предприятия, потенциальная конкурентоспособность.

Summary. In the article the methods of estimation of competitiveness of enterprise are investigational on the basis of system research him competition positions.

Keywords, competition, competitiveness, competition positions, methods of estimation of competitiveness of enterprise, potential competitiveness.

Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.

УДК 336.64

ОЦ1НКА ТА БЮДЖЕТУВАННЯ КАП1ТАЛУ ШДПРИСМСТВА ЗА ДОПОМОГОЮ МЕХАН1ЗМУ Ф1НАНСОВОГО ЛЕВЕРИДЖУ

Абрамова 1.М., к.е.н., доцент (Х1Ф УДУФМТ)

Розглянуто поняття бюджетування на тдприемствг, а також представленi умови його ефективного застосування на сучасному етат розвитку тдприемництва в Укра'т.

Ключовi слова: бюджетування катталу, ефективнить використання катталу, фтансовий леверидж, ефект фтансового левериджу.

Вступ. В перюд формування цившзованих закрипстю комерцшно! дiяльностi, актуальним ринкових вщносин, яш супроводжуються питаниям е оцшка ризишв шдприемницько!

© Абрамова 1М. Вкник економжи транспорту i промисловост № 36, 2011