CC BY
10
Орипнальна стаття = Original article = Оригинальная статья
DOI: https://doi.org/10.25305/unj.98083
Метастатичне ураження ппоф1за. Особливосп д1агностики та застосування х1рурпчного л1кування
Гук М.О.1, Тесленко Д.С.2, Мумлев А.О.1, Яцик В.А.1, Оконський Д.1.2, Аксьонов Р.В.2, Кубряк Д.В.3
1 Вщдтення транссфеноТ'дальноТ нейрохiрурпï, 1нститут нейрохiрурпï iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни, КиТв, УкраТна
2 Вiддiлення ендоскотчноТ' та кранюфащальноТ' нейрохiрурrïï
3 групою ад'ювантних мет^в лiкування, 1нститут нейрохiрурпï iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни, КиТв, УкраТна 3 Вщдтення субтенторiальноï нейроонкологп, 1нститут нейрохiрурпï iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни, КиТ'в, УкраТна
Над1йшла до редакцп 11.01.2018 Прийнята до публ/кацИ' 12.02.2018
Адреса для листування:
Тесленко Дмитро Серпйович, вщд/лення ендоскоп/чно/ та кранюфац/ально/ нейрох/рурп/ з групою ад'ювантних метод1в л1кування, 1нститут нейрох/рургИ' ¡м. акад. А.П. Ромоданова, вул. Платона Майбороди, 32, Ки'/в, УкраУна, 04050, e-mail: info@ pituita ry.com.ua
Вступ. Метастаз у ппофнз - рщюсна патолопя, яка потребуе негайноТ диферен^аци з шшими процесами хiазмально-селярноï дтянки. Мета: вивчити особливосп клш^и та шструментальноТ дiагностики метастатичного ураження гiпофiза для проведення диференцшноТ дiагностики з iншою онкологiчною патолопею селярноТ дiлянки та визначення показань до хiрургiчного лiкування.
Матерiали та методи. Ретроспективно проаналiзовано клiнiчний переб^ захворювання та данi нейровiзуалiзацiï у 73 пащен^в з метастатичним ураженням гiпофiза. Стан хворих оцiнювали з урахуванням кл^чноТ картини, даних обстежень iз застосуванням методiв нейровiзуалiзацiï, а також дослщження рiвня гормонiв.
Результати. Найчастшими клiнiчними симптомами у хворих з метастазами в гiпофiз були: нецукровий дiабет, окоруховi розлади, зоровi порушення та гiпопiтуïтаризм, на магштно-резонансних томограмах - об'емне ураження гiпофiзарноï нiжки, гантелеподiбна форма або звуження пухлини в дiафрагмальному отворi, втрата пперштенсивност нейрогiпофiза, пiдвищення контрастностi твердо!' мозковоТ оболонки навколо гiпофiзарноï ямки, ураження ппоталамуса, гiперiнтенсивнiсть зорових траков, внутрiшньопухлинний крововилив, при використаннi мультистральноТ комп'ютерноТ томографiï - деструкцiя стшок турецького сiдла та руйнування нормально!' структури суаджх кiсткових утворень. Висновки. На пiдставi клiнiчних та дiагностичних особливостей установлено показання до оперативного втручання та прооперовано 35 хворих iз метастазами у гiпофiз.
Ключовi слова: ппоф'1з; метастаз; кл/н/ка; д/агностика; оперативне л/кування
Украшський нейрохiрургiчний журнал. 2018;(1):78-83
Pituitary metastatic lesion. Features of diagnosis and surgical interventions
Mykola O. Guk 1, Dmytro S. Teslenko 2, Arthur O. Mumliev 1, Ruslan V. Aksyonov 2, Dmytro V. Kubryak 3
Viktor A. Yatsyk 1, Dmytro I. Okonskyi ■
1 Department of Transsphenoidal Surgery, Romodanov Neurosurgery Institute, Kyiv, Ukraine
2 Section on Neuroendoscopy and Craniofacial Surgery, Romodanov Neurosurgery Institute, Kyiv, Ukraine
3 Subtentorial Neurooncology Department, Romodanov Neurosurgery Institute, Kyiv, Ukraine
Received: 11 January 2018 Accepted: 12 February 2018
Address for correspondence:
Dmytro S. Teslenko, Department of Transsphenoidal Surgery, Romodanov Neurosurgery Institute, 32 Platon Mayboroda St., Kyiv, Ukraine, 04050, e-mail: info@pituitary.com.ua
Introduction. Pituitary metastases (PM) are a rare pathology requiring immediate differentiation with other processes of the chiasmosellar region. Objective. To study the features of the clinic and instrumental diagnostics of pituitary metastatic lesion for differential diagnosis with another sellar region tumor and determination of indications for surgical treatment. Materials and methods. Seventy-three patients with pituitary metastases were retrospectively analyzed. The patients assessed taking into account the clinical picture, using neuroimaging examinations, hormonal examination. Results. The frequent clinical symptoms in patients with pituitary metastases included diabetes insipidus, oculomotor disorders, visual disturbances and hypopituitarism. The common MRI symptoms for PM were the following: hypophyseal stalk extensive lesions, dumbbell tumor or tumor narrowing in the diaphragmatic aperture, neurohypophysis hypertension loss, increased contrast of the dura mater around the hypophyseal fossa, hypothalamic damage, hyperintensity in the optic tract, intra-tumor hemorrhage. Frequent MSCT- symptom in patients with PM was the destruction of the Turkish saddle walls along with the destruction of adjacent bone formations structure. Conclusions. Based on the analyzed clinical and diagnostic features, indications for surgical intervention were determined and 35 patients with PM were operated.
Key words: pituitary; metastases; clinical picture; diagnostics; surgical treatment
Ukrainian Neurosurgical Journal. 2018;(1):78-83
© Гук М.О., Тесленко Д.С., Мумлев А.О., Яцик В.А., Оконський Д.1., Аксьонов Р.В., Кубряк Д.В., 2018
Метастатическое поражение гипофиза. Особенности диагностики и применения хирургического лечения
Гук Н.А.1, Тесленко Д.С.2, Мумлев А.О.1, Яцик В.А.1, Оконский Д.И.2, Аксенов Р.В.2, Кубряк Д.В.3
1 Отделение транссфеноидальной нейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
2 Отделение эндоскопической и краниофациальной нейрохирургии с группой адъювантных методов лечения, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
3 Отделение субтенториальной нейроонкологии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
Поступила в редакцию 11.01.2018 Принята к публикации 12.02.2018
Адрес для переписки:
Тесленко Дмитрий Сергеевич, Отделение эндоскопической и краниофациальной нейрохирургии с группой адъювантных методов лечения, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова, ул. Платона Майбороди, 32, Киев, 04050, Украина, e-mail: info@ pituita ry.com.ua
Вступление. Метастаз в гипофиз - редкая патология, требующая немедленной дифференциации с другими процессами хиазмально-селлярной области.
Цель: изучить особенности клиники и инструментальной диагностики метастатического поражения гипофиза для проведения дифференциальной диагностики с другой онкологической патологией селлярной области и определения показаний к хирургическому лечению.
Материалы и методы. Ретроспективно проанализировали клиническое течение заболевания и данные нейровизуализации у 73 пациентов с метастатическим поражением гипофиза. Состояние больных оценивали с учетом клинической картины, данных обследований с использованием методов нейровизуализации, а также исследования уровня гормонов. Результаты. Частыми клиническими симптомами у больных с метастазами в гипофиз были: несахарный диабет, глазодвигательные расстройства, зрительные нарушения и гипопитуитаризм, на магнитно-резонансных томограммах - объемное поражения гипофизарной ножки, гантелеподобная форма или сужение опухоли в диафрагмальном отверстии, потеря гиперинтенсивности нейрогипофиза, повышение контрастности твердой мозговой оболочки вокруг гипофизарной ямки, поражение гипоталамуса, гиперинтенсивность зрительных трактов, внутриопухолевое кровоизлияние, при использовании мультиспиральной компьютерной томографии - деструкция стенок турецкого седла и разрушение структуры соседних костных образований. Выводы. На основании клинических и диагностических особенностей установлены показания к оперативному вмешательству и прооперированы 35 больных с метастазами в гипофиз.
Ключевые слова: гипофиз; метастаз; клиника; диагностика; оперативное лечение
Украинский нейрохирургический журнал. 2018;(1):78-83
Вступ
Ниш у свт спостер^аеться збтьшення кть-кост дiагностованих пухлин [1-3,5,6]. У зв'язку iз удосконаленням методiв дiагностики та л^ування збтьшуеться тривалють життя онколопчних хворих. Наслщком цього е бтьше виявлення метастазiв злоя-юсних пухлин, зокрема в головний мозок [4,5,7]. Так, поширення метастазування раку в головний мозок становить вщ 10 до 30 випадюв на 100 тис. населення на р^. За даними л^ератури, частота дiагностуван-ня вторинних уражень гiпофiза - вщ 1 до 19% [8,9]. Вщзначено, що у разi виявлення за даними нейровЬ зуалiзацN пухлинного утворення в селярнш дтянц та за наявносп онколопчного анамнезу це утворення в 90% випадюв е метастазом [10-13]. Частота мета-стазiв у гiпофiз, як дають симптоматику, становить вщ 4,5 до 3,0% [13-16].
Мета: вивчити особливост клш^и та шстру-ментальноТ дiагностики метастатичного ураження гiпофiза для проведення диференцшно'Т дiагностики з шшою онколопчною патолопею селярноТ дшянки та визначення показань до хiрургiчного л^ування.
Матерiали i методи
Проаналiзовано кл^чний переб^ захворювання та дан нейровiзуалiзацiТ у 73 пашен^в iз метастазами у п-пофiз, як перебували на л^уваны та пщ спостереженням у ДУ «1нститут нейрохiрургiТ iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни» в перюд iз 2005 до 2015 р.
Дiагноз «метастази у ппофнз» пстолопчно тд-тверджено у 35 (47,9%) хворих. Ц пащенти були класиф^оваш як «^агностована група». У решти пашен^в (52,1%) дiагноз було встановлено на пiдставi результат нейровiзуалiзацií, клiнiчних виявiв, кл^ч-ного переб^у, збiльшення вмiсту пухлинних маркерiв кровi та комбiнацií цих чинниюв (друга група).
Oci6 чоловiчоí стат було 35 (47,9%), жiночоí
- 38 (52,1%). Середнш вiк па^ен^в чоловiчоí статi
- (60,8±2,4) року, пашен^в жiночоí статi - (52,2±2,1) року. За розподiлом осiб рiзноí статi за вiковою озна-кою статистично значущоí вiдмiнностi мiж групами не виявлено. Серед пашен^в переважали особи в^ом вiд 61 до 70 роюв (25 (34,2%)).
Уам пaцiентaм було проведено магштно-резо-нансну томографию (МРТ) та/або мультиспiрaльну комп'ютерну томогрaфiю (МСКТ) головного мозку, aнaлiз кровi на гормони гiпофiзa: за показаннями визначали вм^т адренокортикотропного гормону, кортизолу, тиреотропного гормону, тироксину, про-лактину, а також лютеМзувального гормону, фолЬ кулостимулювального гормону, aнтидiуретичного гормону. Вибiрково виконували МР-aнгiогрaфiю та остеосцинтиграф^.
Результати та ix обговорення
Симптоми на момент дiaгностики метaстaзiв у гiпофiз були рiзномaнiтними: порушення зору - в 35 (47,9%) хворих, нецукровий дiaбет - у 27 (36,9%), недостатшсть функци aденогiпофiзa - в 16 (21,9%),
офтальмоплепя - в 21 (28,8%), астено-вегетативний синдром - у 15 (20,5%), головний бть - у 13 (17,8%), нудота/блювання - в 5 (6,8%), втрата апетиту - в 2 (2,7%), ептриступи - в 1 (1,4%). Симптоми, як рщко можна спостер^ати при найпоширешшш патологи селярноТ дтянки - аденомах гiпофiза, таю як не-цукровий дiабет i офтальмоплегiя, були частими при метастазах у гiпофiз.
При застосуваннi методiв нейровiзуалiзацiТ для дiагностики вiдзначили таку особливють метастазiв у гiпофiз, як розмiр новоутворення. На нашу думку, метастази у гiпофiз малого розмiру не виявляють тому, що вони переб^ають безсимптомно або малосимптоматично i потребують цiлеспрямованих МР-послщов-ностей, як не виконують без показань.
Розмiр метастазiв у гiпофiз становив вщ 20 до 60 мм, у середньому - (30,9±10,6) мм.
Основним м^цем ураження метастазами була дтянка нейрогiпофiза - 16 (45,8%) спостережень (табл. 1). Вщзначили велику частоту уражень стебла гiпофiза - 7 (20,0%).
МРТ гiпофiза - найшформатившший метод дiагностики пухлинних утворень дтянки турецького сiдла, який дае змогу не лише визначити наявшсть метастазу гiпофiза, а й оцшити його розташування в турецькому адл^ отримати данi про взаемовщно-шення пухлини з оточуючими тканинами, зоровими нервами, хiазмою, а на раннш стадií - побачити ш-фтьтративш процеси.
За даними МРТ (табл. 2), супутш iнтракранiальнi ураження виявлено у 2 пащен^в (серед неоперо-ваних - у 12). Накопичення контрасту було добрим у 31 хворого, тодi як у 4 (11,4%) пухлини слабко контрастувалися.
Специфiчними МРТ-знахщками були: об'емне ураження в гiпофiзарноí шжц - у 7 (20,0%) хворих, гантелеподiбна форма (рис. 1) або звуження пухлини в дiафрагмальному отворi - у 16 (45,7%), втрата пперштенсивност нейрогiпофiза - у 16 (45,7%), пщвищення контрастностi твердоí мозковоí оболонки навколо гiпофiзарноí ямки - у 6 (17,1%), ураження ппоталамуса - у 7 (20,0%), пперштенсившсть у зо-ровому трактi (рис. 2) з/без ураження внутршньо!' капсули - у 4 (11,4%), внутршньопухлинний крово-вилив - у 6 (17,1%).
Таблиця 1. Розподт спостережень за локалiзацieю MeTacra3iB у rino0i3i
Структура гiпофiза Юль спосте KiCTb эежень
абс. %
Аденогiпофiз 4 11,4
Нейрогiпофiз 16 45,8
Тотальний варiант 8 22,8
Стебло 7 20,0
Усього 35 100,0
Таблиця 2. Знахщки, виявленi пiд час проведення МРТ у хворих з метастатичним ураженням гiпофiза
МРТ-симптом Юль спосте шсть эежень
абс. %
Супутш штракрашальш ураження 2 5,7
Поширення на гiпоталамус 7 20,0
Поширення на стебло 7 20,0
Втрата пперштенсивност нейрогiпофiза 16 45,8
Апоплекая пухлини 6 17,1
Звуження пухлини в отворi дiaфрaгми 16 45,7
Гiперiнтенсивнiсть навколо зорового тракту 4 11,4
Накопичення контрасту 31 88,6
Накопичення контрасту в оточуючш твердш мозковiй оболонцi 6 17,1
Рис. 1. МРТ з внутршньовенним контрастуванням (саптальна площина) Гiстологiчно верифiкований метастаз у гiпофiз iз пухлини в легенi. Червоним колiром обведено перетяжку пухлини на рiвнi дiафрагмального отвору, що зумовлюе íí гантелеподiбну форму
Рис. 2. Саптальна ^воруч) та аксiальна (праворуч) площини МРТз внутрiшньовенним контрастуванням. Пстолопчно верифiкований метастаз у гiпофiз iз пухлини в легенi. Червоним колiром обведено дiлянку гiперiнтенсивностi вздовж зорових нервiв
Залучення в pier метастазу стебла ппофнза зза-вичай виявлялося вузловим або неправильно! форми потовщенням i контрастним посиленням. Задня частка гiпофiза може не вiзуалiзуватися або через перери-вання регулярного перенесення нейросекреторних гранул вниз по лшш, або через одночасну шфтьтра-шю задньо! частки (рис. 3).
Зазвичай метастази у гiпофiз характеризуются швидким темпом росту, що зумовлюе певнi рентге-нологiчнi особливост^ якi е корисними для диферен-цiальноí дiагностики насамперед з макроаденомами гiпофiза: вiдносно нормальний pозмip адла (piст за короткий пеpiод), часпше руйнування кiстки, а не ремоделювання, часто виявляють звапнення твердо! мозково! оболонки в дiлянцi поряд з турецьким адлом i дiaфpaгми турецького адла.
МСКТ проведено всiм хворим з метастазами у гiпофiз, яким було виконано оперативне втручання. За даними МСКТ, у 45% хворих турецьке адло було змшеним, але рщко - збiльшеним, у 4 (11,4%) - роз-мipи турецького адла були збшьшеж незначно, у 2 (5,7%) - значно, при цьому вщзначено деструкшю одного з передшх нахилених вiдpосткiв, у 3 (8,6%)
- збтьшення pозмipiв з деформашею турецького ад-ла, його спинки, клиноподiбних вiдpосткiв, у 6 (17,1%)
- спостер^али поеднання деструкци турецького сiдлa i тiлa основно! кiстки. Вiдзнaчено тaкi змiни спинки турецького адла, особливо при параселярному рос-ти часткове руйнування, пряме або косе змщення дозаду, повна деструкшя, дестpукцiя з обростання
або частковим залученням '!'! залишкiв у пухлину. Вщсутшсть змiн турецького адла спостер^али у 10 (28,6%) хворих. Уа змiни турецького сiдлa були пов'язаш зазвичай з локалiзацieю, розмiром, а головне
- з напрямком росту пухлини.
Пухлини вiзуалiзовано на комп'ютерних томогра-мах у 35 (100%) хворих. Межi пухлини були слабко виражеш у 10 хворих, пом^ш - у 15, ч^ко вираженi
- у 10. Щшьшсть метастазiв у гiпофiз порiвняно з нормальною мозковою тканиною була знижена у 4 (11,4%) хворих, не вiдрiзнялася вщ не! (iзоiнтенсивна)
- у 2 (5,7%), була пщвищеною - у 19 (54,3%), нерiв-номiрно змiнена (зони зниження i пiдвищення) - у 10 (28,6%). Зона знижено! щiльностi вiдповiдала юсп або некрозу. Змiна щiльностi була виражешшою в мiру збiльшення об'ему пухлини. Це е головною ознакою для встановлення дiагнозу за допомогою МСКТ при метастазах у гiпофiз. Форма супраселярно! частини пухлини частше була округлою або овальною, iнодi
- неправильною. У бiльшостi випадюв пухлина скла-далася з одного-двох, рщше - трьох вузлiв.
Перифокальний набряк навколо метастазiв у п-пофiз рiзного виду i розмiру (маленька i велетенська пухлина) виявлено у 5 (14,3%) хворих. У бшьшосп пашен^в пухлина поширювалася за межi турецького сiдла, демонструючи шфтьтративний характер росту. При проведены пстолопчно-рентгенолопчного зiставлення не вдалося виявити ч^ко! кореляци мiж видом метастазу в гiпофiз та його розмiром i характером росту (р>0,05).
Рис. 3. Сaгiтaльнa (лiвоpуч) та фронтальна (праворуч) площини МРТ з внутршньовенним контрастуванням. МР-картина ураження стебла гiпофiзa: метастаз веpифiковaного гiстологiчно раку молочно! залози
Рис. 4. Саптальна площина МСКТ головного мозку (лiвоpуч) та саптальна площина МРТ головного мозку (праворуч) з внутршньовенним контрастуванням. МСКТ демонструе руйнування юстки турецького адла та схилу основно! юстки у патента з веpифiковaним гiстологiчно раком нирки
Xipypri4He лкування пухлин, як поширювалися в порожнину кавернозного синуса (20 хворих), ста-новило серйозну проблему з огляду на особливост топографнчноТ анатомiï важливих нейроваскулярних структур, розташованих у синуа. Кореляцiï мiж сту-пенем ураження кавернозного синуса та розмiром метастатичного ураження ппофнза не виявлено (ко-ефiцieнт кореляцiï Пiрсона -0,210 при р=0,227). При стандартнiй мiкроскопiчнiй трансназальнш операцiï вiзуалiзацiя кавернозного синуса та його вмюту пiд мiкроскопом була неможлива. Пщ час ендоскопiчноï операци завдяки можливостi безпосереднього вiзу-ального контролю як за ходом внутршньо!' сонно!' артери, так i за робочим шструментом у порожнинi кавернозного синуса, значно пщвищуеться радикаль-шсть видалення пухлини та безпечнiсть операци, а ризик пошкодження судинно-нервових утворень кавернозного синуса - знижуеться.
У 35 хворих найчастшою первинною пухлиною був рак легень (34,3%), молочних залоз (22,9%), нирки (8,6%), прямо: кишки, простати, кровi (всi по 5,7%)
У чоловшв найчастiшою первинною пухлиною (52,9%) рак легень, по^м у порядку зменшення - рак нирки, прямое кишки, простати, у жшок - рак молочноï залози (44,4%), легень (16,6%), горташ, кровi, нирки, пiдшлунковоï залози, меланома. Статистично зна-чущим (р=0,031) було переважання в оаб чоловiчоï стaтi раку легень, а у жшок - раку молочное залози як первинних локaлiзaцiй.
На пiдстaвi даних наших спостережень можна стверджувати, що найчастше метастази в гiпофiз мають легеневе походження. Виявлено сильний кореляцшний зв'язок мiж локaлiзaцieю первинного вогнища, яке спричинило метастаз у гiпофiз, та статтю пaцieнтa: у чоловiкiв - це рак легень, у жшок - рак молочное залози.
Кл^чна симптоматика у хворих iз метастазами у гiпофiз зумовлена 1х швидким темпом росту, великим розмiром, частим поширенням у кавернозний синус i такими топогрaфiчними особливостями, як ураження задшх вiддiлiв гiпофiзa та стебла. Дiaгностикa мета-статичних пухлин - комплексна, оскшьки жоден з методiв дiaгностики не володie винятковою специфiч-шстю. Характерними ознаками метaстaзiв у гiпофiз при зaстосувaннi методiв нейровiзуaлiзaцiï е: великий розмiр метастазу, ураження нейрогiпофiзa, стебла, гaнтелеподiбнa форма, часте поширення в кавернозний синус, геморапчш порушення в пухлинi.
Нaйчaстiшими МРТ-симптомами для метaстaзiв у гiпофiз е: об'емне ураження гiпофiзaрноï нiжки, гaнтелеподiбнa форма або звуження пухлини в дiaфрaгмaльному отворi, втрата гiперiнтенсивностi нейрогiпофiзa, пiдвищення контрaстностi твердоï моз-ковоï оболонки навколо гiпофiзaрноï ямки, ураження ппоталамуса, гiперiнтенсивнiсть зорових трaктiв з/без ураження внутрiшньоï капсули, внутрiшньопух-линний крововилив.
На користь метaстaзiв у гiпофiз за даними МСКТ свiдчить деструкцiя стшок турецького сiдлa iз руй-нуванням нормaльноï структури сусiднiх кiсткових утворень, рщко - aтрофiя (див. рис. 4), яку визна-
чають за стоншенням стiнок турецького сiдлa, дуже рщко виявляють локальне або тотальне стоншення клиноподiбних вiдросткiв, нерiвномiрний внутршнш контур стiнки турецького сiдлa.
Оскшьки метою хiрургiчного лiкувaння е полт-шення якостi життя хворих, ми дотримувалися при-нципiв обг'рунтованого рaдикaлiзму з урахуванням гiстобiологiчних i нейровiзуaлiзуaльних особливос-тей метaстaзiв у гiпофiз. До чинникiв, якi визначали тактику хiрургiчного лiкувaння, вiдносили: високий операцшний ризик виникнення неврологiчного де-фщиту, iнфiльтрaтивний рiст метaстaзiв у гiпофiз у бiк кавернозного синуса, геморапчш порушення в тканиш пухлини.
На пiдстaвi ретельного aнaлiзу даних нейровiзу-aлiзaцiï нами запропоновано тaкi показання до прове-дення хiрургiчного втручання з приводу симптомних метaстaзiв у гiпофiз: нaявнiсть метастазу в гiпофiз, прилеглого до зорового перехресту, що зумовлюе зоровi порушення, поширення метастазу в кавернозний синус з розвитком окорухових порушень та локального больового синдрому, метастаз у гiпофiз з наявшстю мас-ефекту, наявшсть об'емного утворення з невщомою пстолопею.
Звичайно, головною тдставою для хiрургiчного лкування слiд вважати випадки, коли можна сплану-вати радикальне видалення. Це переважно метастази без знaчноï шфшьтраци кавернозного синуса, але ïх виявляють лише у поодиноких випадках з ранньою дiaгностикою захворювання (17%). За вщсутност тaкоï можливостi або шших зазначених показань до нейрохiрургiчного втручання хворого направляли до онколога на лкування, обсяг i специф^а якого визначались основним захворюванням та наявшстю шших вериф^ованих метaстaзiв. Застосування ней-рохiрургiчного втручання при метастазах у гiпофiз як пaлiaтивного на термшальнш стaдiï захворювання та у декомпенсованих пащен^в ми вважали недоцшьним.
Висновки
1. Основними клiнiчними виявами при метастазах у гiпофiз у хворих дослiджувaноï групи були: цент-ральний нецукровий дiaбет, окоруховi розлади, зоровi порушення, гiпопiтуïтaризм.
2. Методи нейровiзуaлiзaцiï дають змогу отримати даш про гiстобiологiчнi та топогрaфiчнi особливосп пухлини, напрямок поширення, розмiри вузла, ступшь ураження сумiжних неврально-судинних структур. При метастазах у гiпофiз часто спостер^аеться не-вiдповiднiсть мiж незначним ступенем швази за даними МРТ та виражешстю неврологiчних (насамперед окорухових) розлaдiв.
3. Можливостi та доцшьшсть застосування ней-рохiрургiчного лкування при метастазах у гiпофiз за-лишаються обмеженими. Комплексна оцiнкa клш^о-iнструментaльних даних та своечасно проведена ди-ференцiйнa дiaгностикa з шшою пaтологiею селярноï локaлiзaцiï дають змогу визначити тактику л^ування та запоб^ти проведенню невиправданих нейрохiрур-гiчних операцш високого ступеня склaдностi.
References
1. Kim YH, Lee BJ, Lee KJ, Cho JH. A case of pituitary metastasis from breast cancer that presented as left visual disturbance. J Korean Neurosurg Soc. 2012 Feb;51(2):94-7. doi: 10.3340/ jkns.2012.51.2.94. PubMed PMID: 22500201; PubMed Central PMCID: PMC3322215.
2. Altay T, Krisht KM, Couldwell WT. Sellar and parasellar metastatic tumors. Int J Surg Oncol. 2012;2012:647256. doi: 10.1155/2012/647256. PubMed PMID: 22312541; PubMed Central PMCID: PMC3263702.
3. Branch CL Jr, Laws ER Jr. Metastatic tumors of the sella turcica
masquerading as primary pituitary tumors. J Clin Endocrinol Metab. 1987 Sep;65(3):469-74. doi: 10.1210/jcem-65-3-469. PubMed PMID: 3624409.
4. Spinelli GP, Lo Russo G, Miele E, Prinzi N, Tomao F, Antonelli M, Giangaspero F, Stati V, Strudel M, Tomao S. Breast cancer metastatic to the pituitary gland: a case report. World J Surg Oncol. 2012 Jul 9;10:137. doi: 10.1186/1477-781910-137. PubMed PMID: 22776141; PubMed Central PMCID: PMC3443051.
5. Chiang MF, Brock M, Patt S. Pituitary metastases. Neurochirurgia (Stuttg). 1990 Jul;33(4):127-31. doi: 10.1055/ s-2008-1053571. PubMed PMID: 2203980.
6. Feiz-Erfan I, Rao G, White WL, McCutcheon IE. Efficacy of Trans-septal Trans-sphenoidal Surgery in Correcting Visual Symptoms Caused by Hematogenous Metastases to the Sella and Pituitary Gland. Skull Base. 2008 Mar;18(2):77-84. doi: 10.1055/s-2007-991105. PubMed PMID: 18769652; PubMed Central PMCID: PMC2435478.
7. Fassett DR, Couldwell WT. Metastases to the pituitary gland.
Neurosurg Focus. 2004 Apr 15;16(4):E8. doi: 10.3171/ foc.2004.16.4.9. PubMed PMID: 15191337.
8. Ito I, Ishida T, Hashimoto T, Arita M, Osawa M, Yokota T, Ishimori T. Hypopituitarism due to pituitary metastasis of lung cancer: case of a 21-year-old man. Intern Med. 2001 May;40(5):414-7. doi: 10.2169/internalmedicine.40.414. PubMed PMID: 11393413.
9. Eksi MS, Hasanov T, Yilmaz B, Akakin A, Bayri Y, Bozkurt SU, Kilic T. Isolated metastasis of breast cancer to the pituitary gland. Neurol India. 2014 Jan-Feb;62(1):70-1. doi: 10.4103/0028-3886.128322. PubMed PMID: 24608461.
10. He W, Chen F, Dalm B, Kirby PA, Greenlee JD. Metastatic involvement of the pituitary gland: a systematic review with pooled individual patient data analysis. Pituitary. 2015 Feb;18(1):159-68. doi: 10.1007/s11102-014-0552-2. PubMed PMID: 24445565.
11. Morita A, Meyer FB, Laws ER Jr. Symptomatic pituitary metastases. J Neurosurg. 1998 Jul;89(1):69-73. doi: 10.3171/ jns.1998.89.1.0069. PubMed PMID: 9647174.
12. Zoli M, Mazzatenta D, Faustini-Fustini M, Pasquini E, Frank G. Pituitary metastases: role of surgery. World Neurosurg. 2013 Feb;79(2):327-30. doi: 10.1016/j.wneu.2012.03.018. PubMed PMID: 22480977.
13. Gilard V, Alexandru C, Proust F, Derrey S, Hannequin P, Langlois O. Pituitary metastasis: is there still a place for neurosurgical treatment? J Neurooncol. 2016 Jan;126(2):219-24. doi: 10.1007/s11060-015-1967-y. PubMed PMID: 26514360.
14. Burkhardt T, Henze M, Kluth LA, Westphal M, Schmidt NO, Flitsch J. Surgical management of pituitary metastases. Pituitary. 2016 Feb;19(1):11-8. doi: 10.1007/s11102-015-0676-z. PubMed PMID: 26238305.
15. Te e ar s R J, Silver man EM. Cl ini c o path olo gic r eview of 88 cases of carcinoma metastatic to the putuitary gland. Cancer. 1975 Jul;36(1):216-20. doi: 10.1002/1097-0142(197507)36:1%3C216::aid-cncr2820360123%3E3.0.co ;2-e. PubMed PMID: 1203849.
16. Komninos J, Vlassopoulou V, Protopapa D, Korfias S, Kontogeorgos G, Sakas DE, Thalassinos NC. Tumors metastatic to the pituitary gland: case report and literature review. J Clin Endocrinol Metab. 2004 Feb;89(2):574-80. doi: 10.1210/jc.2003-030395. PubMed PMID: 14764764.
