CC BY
20
УДК 616.31-008.8-053.4/.5:616.711-007.5
МЕТАБОЛ1ЗМ КОЛАГЕНУ В РОТОВ1И Р1ДИН1 Д1ТЕИ З ДИСПЛАСТИЧНИМ
СКОЛ1ОЗОМ
Проведено дослщження метаболiзму колагену в ротовш рiдинi у 50 дiтей з диспластичним сколюзом вiком 1112 роюв та 25 осiб контрольно! групи того ж вку. Виявлено тдвищений його розпад в порiвняннi зi здоровими дтми, свiдченням чого е достовiрне збiльшення екскрецп оксипролiну в 1,5-2 рази в залежносп вiд ступеня тяжкостi захворювання. Шдвищення екскрецп оксипролiну при гiнгiвiтi та карiесi свiдчить про активiзацiю катаболiзму колагену при цих захворюваннях. У 59,42±4,18% дiтей зi сколiозом виявлений дефщит аскорбшово! кислоти, особливо це по]штно при сколiозi II ступеня тяжкост (91,89±4,49%), що призводить до порушення синтезу колагену, та утворенню неповноцшно! сполучно! тканини. Недонасиченiсть оргашзму дiтей зi сколiозом аскорбiновою кислотою, високий процент розповсюдженост карiесу та гшпв^у у дiтей з пповтмшозом С е пiдставою для призначення втмшу С в комплексi лжувально-профшактичних заходiв для профiлактики стоматологiчних захворювань у цих дiтей.
Ключовi слова: диспластичний сколюз, оксипролiн, аскорбiнова кислота, карiес, гiнгiвiт, дiти.
Робота е фрагментом НДР "Удосконалити методи профыактики та л1кування основных стоматолог1чних захворювань у дтей 1з факторами ризику" (шифр АМН 079.10, державний реестрацшний № 011Ш006760).
До значущих медико-сощальних проблем XXI стор1ччя вщносяться спадков! порушення сполучно! тканини. Це обумовлено широкою поширешстю мультифактор1альних чинниюв, що являються фоном для розвитку асоцшованих захворювань, яю характеризуються особливостями ктшчного перебпу та не високою ефектившстю стандартно! терапп. Прояви дисплазп сполучно! тканини на сьогодшшнш день знайом! майже кожному лшарю: терапевту, пед1атру, кардюлогу, ортопеду, стоматологу, адже розповсюджешсть !! в популяцп сягае 70% [2, 8, 9, 13].
Зпдно сучасних уявлень причиною сколютично! хвороби е глибою вроджеш обмшш порушення сполучно! тканини, яю приводять до розладу !! функцп !, передуем, процешв юсткоутворення. Прогресування сколюзу бшьшють автор1в пов'язують з порушенням мшерального обм1ну та зниженням щшьносп юстково! тканини. Встановлено, що вщ функцюнально! активност складових елеменпв, яю входять до складу юстково! системи, залежить р1вень метабол1чних процешв в структурах тканин пародонту { альвеолярному паростку [3, 11, 14, 16, 18, 19].
Одним ¿з основних компоненпв оргашчного матриксу мшерал!зовано! тканини е структурний бшок колаген, який не тшьки визначае арх!тектошку та мехашчш властивосп м1жкл1тинно! речовини, але й вщграе провщну роль у мехашзм! мшератзацп тканини на вс1х !! етапах: формування центр1в кристашзацп (нуклеацп) та утворення кристал1в пдроксиапатиту (ештаксп). Тому для адекватно! оцшки можливих вар!анпв порушення процесу мшерал!зацп необхщно обов'язково мати вщомосп про стан процесу колагеноутворення. Наявшсть у структур! колагену специф!чних ам!нокислот, як! не зустр!чаються в !нших б!лках дозволяе простежити за його обм!ном, анал!зуючи вм!ст продукту розпаду колагену - оксипролшу [5, 6].
Досл!дження !з застосуванням !зотоп!в показали, що обмш колагену у м!нерал!зован!й субстанц!! вщбуваеться у 5 раз!в швидше, шж в !нших тканинах. Таким чином, на кшьюстъ оксипрол!ну, що видшяеться з сечею в норм! та при патолог!!, впливае переважно обмш саме колагену мшератзовано! тканини. З цього випливае, що за вмютом оксипролшу можна судити про штенсивнють обмшу колагену в оргашзм! [6].
Одним !з фактор!в, необхщних для синтезу колагену, п!дтримки нормально! структури ! функц!! сполучно! тканини являеться аскорбшова кислота. При недостатньому вмют !! в орган!зм! можуть сформуватися умови для порушення синтезу колагену. Це положення особливо актуальне у зв'язку з тим, що за даними В.Г. Майданника (2002) практично у вшх регюнах Укра!ни протягом усього року деф!цит аскорбшово! кислоти серед дитячого населення складае 70-100% [12].
Глибок! метабол!чн! процеси, що лежать в основ! формування структурно-функцюнально! резистентност! твердих тканин зуб!в та пародонта, прот!кають при участ! в!там!ну С. Аскорб!нова кислота бере активну участь у окислювально-в!дновлювальних процесах, тому що мае високу константу швидко! взаемод!! з радикалами, актив!зуе хемотаксис та фагоцитоз, сприяе утворенню та дозр!ванню колагену, знижуе проникшсть судинно! ст!нки. Значна роль аскорбшово! кислоти у бюсинтез! гормональних форм в!тамшу Д, а його дефщит призводить до порушення обмшу кальщю ти виникненню остеопоротичних змш [7, 10, 17].
Метою роботи було вивчення особливостей метаболiзму колагену у дтей з диспластичним сколюзом для подальшо! розробки патогенетично обгрунтованих лшувально-профiлактичних заходiв при стоматолопчнш патологи у цих дiтей.
Матерiал та методи дослiдження. Для виршення поставлено! задачi нами було обстежено 50 дтей 11-12 рокiв, хворих на диспластичний сколiоз 1-11 ступешв тяжкостi (основна група) та 25 здорових дтей того ж вшу (контрольна група). Ураженiсть зубiв карieсом та поширенiсть захворювань тканин пародонту ощнювали за загальноприйнятою методикою, рекомендованою ВООЗ.
Вмiст оксипролiну визначали за методом О.Ве^шап i Я. Ьох1еу, в модифшащ! С.С. Тетянець [15]. Колориметричне визначення, що базуеться на реакщ! шрол-2-карбоново! кислоти, яка утворюеться при окисненнi оксипролiну з парадиметиламшобензальдепдом.
Насиченiсть органiзму аскорбiновою кислотою визначали за допомогою проби Роттера в модифшаци Н.М. Якiвця [20].
Результати дослщження та 1х обговорення. Проведет дослщження виявили достовiрне пiдвищення виведення оксипролiну в ротову рiдину у дтей з диспластичним сколiозом в порiвняннi зi здоровими дiтьми (табл. 1).
Таблиця 1
Екскрещя оксипролiну з ротовою рщиною у дiтей з диспластичним сколюзом в залежност
вiд ступеня тяжкост (М±т)
Група д1тей Кшьюсть д1тей Екскрещя оксипролшу, ум.од.
контроль 25 74,40±2,44
основна I стутнь сколюзу 36 98,28±3,57*°
II стутнь сколюзу 14 152,36±7,96*
загалом в грут 50 113,42±4,79*
Примаки: 1. * - в1ропдшсть вщмшностей показнигав основно! та контрольно! груп (р<0,001); 2. - в1ропдшсть вщмшностей показнигав I та II ступешв тяжкост сколюзу (р<0,001).
Так, екскрецiя оксипролiну загалом у дiтей зi сколiозом була в 1,5 рази вище, але бiльш помiтна рiзниця прослiдковувалась у дтей з II ступенем сколюзу, де екскрещя оксипролшу перевищувала показники здорових дтей в 2 рази (р<0,001). Вiдмiннiсть кiлькiсних змiн показника у дтей з I та II ступенем сколюзу свщчить про пряму пропорцiональну залежнiсть вираженостi ушкодження колагенових структур у них зi ступенем тяжкостi сколiозу.
Вивчення ще! складово! ротово! рiдини у дтей з гiнгiвiтом та iнтактним пародонтом показало, що екскрещя оксипролiну була завжди вищою при хронiчному катаральному гшпвт як в основнiй, так i в контрольнiй групах, що безумовно пов'язано пщвищеним розпадом колагену при запальних процесах в пародонт (табл. 2).
Таблиця 2
Екскрецiя оксипролiну ротовою рщиною у д^ей з диспластичним сколюзом в залежност вiд
стану тканин пародонту (М±т)
Група д1тей Юль-юсть Екскрещя оксипролшу, ум.од.
Контроль д1ти, що мають хрошчний пнпв1т 12 82,50±2,64°°
д1ти з штактним пародонтом 13 66,92±2,86
Основна д1ти, що мають хрошчний пнпв1т 37 118,76±5,65*°
д1ти з штактним пародонтом 13 98,23±8,36*
Примггки:1. * - в1рогщшст вщмностей показнимв основно! та контрольно! груп (р<0,001); 2 - в1ропдшсть вщмшностей з показниками дггей без гшпв1ту: - р<0,05; - р<0,001.
Проте, у дтей зi сколiотичною хворобою з штактним ясеневим краем екскрецiя оксипролiну була в 1,2 рази вищою, шж у дтей контрольно! групи з хрошчним гiнгiвiтом, що говорить про кататтичну спрямованiсть обмiну колагену у дтей зi сколiозом, незалежно вщ наявностi захворювань тканин пародонту. Отримаш данi узгоджуються з даними лтератури, якi свiдчать про порушення та зниження стiйкостi сполучно! тканини у ошб з диспластичним сколiозом [3, 4, 18]. Вивчення ротово! рщини дггей iз карiесом та з штактними зубами показало, що екскрещя оксипролiну була вищою за наявност карiозного процесу в 1,3 рази в основнш групi та в 1,5 рази в контрольнш (р<0,001), що являеться результатом наявностi деструктивних змiн в твердих тканинах зуба, пов'язаних з розвитком даного патолопчного стану (табл. 3).
При проведенш язиково! проби у всiх дтей зi сколiозом швидкiсть знебарвлення фарби Тшьманса складала 20,85±0,58 секунди, що вщповщало верхнiй межi норми. У дтей з II ступенем сколюзу знебарвлення вщбувалося повiльнiше (26,32±0,83 секунди), що вказувало на недостатне
забезпечення оргашзму вгамшом С в цих дггей. У здорових дiтей показник знаходився в межах норми (11,02±0,75 секунди) та достовiрно вiдрiзнявся вщ показникiв хворих дiтей (табл. 4).
Таблиця 3
Екскрецiя оксипролiну з ротовою рщиною в залежностi вщ наявностi зубiв, уражених _карieсом (М±т)__
Група д^ей Юль-юсть Екскрещя оксипролшу, ум.од.
контроль д1ти, що мають кар1ес 17 80,00±2,39°
д1ти з штактними зубами 8 54,63±7,34
основна д1ти, що мають кар1ес 39 120,18±5,40*°
д1ти з штактними зубами 11 89,45±6,78*
Примаки: 1. *- в1ропдшсть вщмшностей показнигав основно! та контрольно! груп (р<0,001); 2. показниками дггей без кар1есу (р<0,001).
в1ропдн1сть в1дм1нностей з
Таблиця 4
Насиченiсть оргашзму д^ей зi сколiозом аскорбшовою кислотою (М±т)
Групи д^ей Язикова проба в модифжацп Н.М. Яювця, сек.
середнш показник у д1тей з кар1есом у д1тей без кар1есу у д1тей з хр. пнпв1том у д1тей без гшпвпу
контроль 11,02±0,75 13,40±0,92аа 6,65±0,61 13,84±1,29# 9,25±0,79
основна I ступть сколюзу 18,84±0,63* 19,82±0,67*а 16,29±1,36* 21,85±0,57*# 13,17±0,88*
II стутнь сколюзу 26,32±0,83*° 26,53±0,83*°а 19,00±0,00° 26,88±0,84*°# 20,00±0,82*°
Загалом в грут 20,85±0,59* 22,04±0,61*аа 16,38±1,31* 23,56±0,53*# 13,71±0,86*
Примаки:* - в1ропдшсть вщмшностей показнимв основно! та контрольно! груп (р<0,001); - в1рогщшсть вщмшностей показнигав I та II ступешв тяжкост сколюзу: (р<0,001); - в1ропдшсть вщмшностей з показниками д1тей без кар1есу: - р<0,05, - р<0,001; - в1ропдшсть вщмшностей з показниками дггей без гшпвпу (р<0,001).
Разом з тим, дефщит аскорбiново! кислоти виявлений у 59,42±4,18% дiтей зi сколюзом, особливо це помiтно при сколiозi II ступеня тяжкостi (91,89±4,49%). У дтей контрольно! групи недонасиченiсть аскорбшовою кислотою спостерiгалася лише у 10,77±3,85% (р<0,001). При цьому, в групах дней з карieсом i хрошчним гiнгiвiтом вiдсоток дiтей з дефщитом аскорбiново! кислоти в 2,2 та в 3,8 рази вщповщно перевищував показник у дiтей, що не мали цих стоматологiчних захворювань. Аналопчна тенденцiя вiдбувалася i у здорових дтей з хронiчним гiнгiвiтом (табл. 5).
Таблиця 5
Поширемсть гiповiтамiнозу С у д^ей, хворих на диспластичний сколюз (М±т)
Групи д1тей Д1ти, оргатзм яких недонасичений аскорбшовою кислотою
Сер. пок-к % з кар1есом % без кар1есу % з гшпв1том % Без гшпвпу %
контроль 10,77±3,85 16,67±5,75 - 24,00±8,54# 2,50±2,47
основна I стушнь сколюзу 47,52±4,97** 54,79±5,83**а 28,57±8,54 66,67±5,80**### 14,28±5,92
II стушнь сколюзу 91,89±4,49**°° 89,19±5,10**°° 100,00±0,00 91,18±4,86**° 66,67±27,22*
загалом в грут 59,42±4,18** 66,97±4,50**™ 31,03±8,59 70,00±15,28*## 18,42±6,29*
Примаки: *- в1рогщшсть вщмшностей показнигав основно! та контрольно! груп: *- р<0,05, ** - р<0,001; - в1рогщшсть вщмшностей показнимв I та II ступешв тяжкост сколюзу:- р<0,01, - р<0,001; - в1рогщшсть вщмшностей з показниками дггей без кар1есу: - р<0,05, -р<0,001; - в1рогщшсть вщмшностей з показниками дггей без гшпвпу: - р<0,05, ## - р<0,01, ### - р<0,001.
1. Таким чином, вивчення особливостей метаболiзму колагену у дней з диспластичним сколiозом виявило пiдвищений його розпад в порiвняннi зi здоровими дiтьми, свiдченням чого е достовiрне пiдвищення екскрецi! оксипролшу та дефiцит вiтамiну С.
2. Попршення цих показникiв свiдчить про активiзацiю процесiв, пов'язаних iз катаболiзмом колагену, що слiд враховувати при плануванш всiх лiкувально-профiлактичних заходiв у дано! категорп хворих, що мають стоматологiчну патологiю. Особливо! уваги заслуговують дiти з травматичними порушеннями юсток лицевого скелету та тi, що потребують об'емного оперативного втручання на них, адже процес репаративно! регенерацн у них значно впливае на яюсть формування кiстково! мозолi.
3. Зокрема, недостатня насиченiсть органiзму дтей зi сколiозом аскорбiновою кислотою е шдставою для додаткового призначення !м вiтамiну С в складi терапевтичних медикаментозних заходiв.
Перспективи подальших дослгджень. В подальших дотдженнях плануеться продовжити вивчення метаболiзму колагену при застосуванш л^вально-профтактичних комплекав у дтей з диспластичним сколюзом.
1. Андриянов В. Л. Заболевания и повреждения позвоночника у детей и подростков/ В. Л. Андриянов, Г.А. Бакров, В.И. Садофьева [и др.] // - Ленинград: Медицина, - 1985. - 256 с.
2. Абакумова Л.Н. Клинические формы дисплазии соединительной ткани у детей / Л.Н. Абакумова // - СПб., 2006. - 36 с.
3. Казьмин А.И. Сколиоз / А.И. Казьмин, И.И. Кон, В.И.Беленький // - М.: Медицина, - 1981. - 272 с.
4. Казьмин А. И. Сколиоз. Теория и практика / А.И. Казьмин // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1981. - №
4. - С. 18-21.
5. Казакова Р.В. Використання структуроутворення змшано! слини в прогнозуванш карieсу зубiв / Р.В.Казакова, М.А. Лучинський, М.В. Бшищук [та ш]. // Матерiали I (VIII) з'!зду Асощацп стоматолопв Украши. -Ки!в, -1999. - С. 72-73.
6. Кадурина Т.И. Наследственные коллагенопатии (Клиника, диагностика, лечение и диспансеризация). - С.Пб.: «Невский диалект», - 2000. - 271 с.
7. Казак С.С. Роль втмшв у розвитку деяких патолопчних сташв та можливi шляхи усунення полiгiповiтамiнозiв у д^ей раннього вжу / С.С. Казак, 1.Г. Прокопенко // Перинатолопя та педiатрiя. - 2003. - №2. - С. 70-75.
8. Кадурина Т.И. Дисплазия соединительной ткани. Руководство для врачей / Т.И. Кадурина Т.И., В.Н. Горбунова // -СПб.: ЭЛБИ, -2009. - 714с.
9. Кадурина Т. И. Принципы реабилитации больных с дисплазией соединительной ткани / Т.И.Кадурина, Л.Н. Аббакумова // Лечащий Врач. - 2010. - № 4. - С. 28-31.
10. Луцкая И.К. Эффективность дифференцированной профилактики кариеса аскорбиновой кислотой / И.К. Луцкая, М.Н. Рося //Стоматология: Респ. межвед.сборник. - Киев, 1990. - Вып. 25. - С. 7-10.
11. Мазур И.П Экспериментально-клиническое обоснование применения биологически активного продукта «Космол» в комплексном лечении заболеваний пародонта / И.П. Мазур, Г.Н. Вишняк, В.В. Поворознюк [и др.] // - Полтава, - 1996. - 127 с.
12. Майданник В.Г. Педиатрия: учебник для студентов высших мед. учеб. заведений III-IV уровней аккредитации / В.Г. Майданник // - Харьков: Фолио, - 2002. - 1125 с.
13. Мартынов А.И. Диагностика и тактика ведения пациентов с дисплазией соединительной ткани в условиях первичной медико-санитарной помощи: методические рекомендации для врачей / А.И. Мартынов, В.М. Яковлев, Г.И. Нечаева [и др.] // - Омск, -2013. - 133 с.
14. Поворознюк В. В. Системный остеопороз в развитии заболеваний пародонта / В.В. Поворознюк, И.П. Мазур, Г.Н. Вишняк [и др.] // Вюник стоматологи. - 1997. - № 4. - С. 554-556.
15. Тетянец С. С. Метод определения свободного оксипролина в сыворотке крови / С. С. Тетянец // Лабораторное дело. - 1985. - № 1. - С. 61-62.
16. Фщенко В. Я. Структурно-функцюнальний стан юстково! тканини у хворих з тяжкими формами сколютично! хвороби / В.Я. Фщенко, В.В. Поворознюк , В.А. Улещенко [та ш.] // Проблеми остеологи. - 1999. - Т.2, № 2. - С. 30-33.
17. Цебржинский О. И. Некоторые аспекты антиоксидантного статуса / О.И. Цебржинский // Физиология и патология перекисного окисления липидов, гемостаза и иммуногенеза. - Полтава, - 1992. - С. 120-155.
18. Чаклин В.Д. Сколиозы и кифозы / В.Д. Чаклин, Е.А. Абальмасова // - М.: Медицина, - 1973. - 256 с.
19. Шаповалова Г. I. Хiмiчний склад емалi зубiв д^ей, яю мешкають в регюнах з рiзним рiвнем радюактивного забруднення / Г.1. Шаповалова // Вюник стоматологи. - 1999. - №4. - С.42-46.
20. Яковлева В. И. Диагностика, лечение и профилактика стоматологических заболеваний / В. И. Яковлева, Е. К. Трофимова, Т.П. Давидович // Минск: Вышейшая школа, -1994. - 494 с.
МЕТАБОЛИЗМ КОЛЛАГЕНА В РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ ДЕТЕЙ С ДИСПЛАСТИЧЕСКИМ СКОЛИОЗОМ Коротич Н.Н.
Проведено исследование метаболизма коллагена в ротовой жидкости у 50 детей с диспластическим сколиозом в возрасте 11-12 лет и 25 человек контрольной группы того же возраста. Обнаружено повышенный его распад по сравнению со здоровыми детьми, свидетельством чего является достоверное увеличение экскреции оксипролина в 1,5-2 раза в зависимости от степени тяжести заболевания. Повышенная экскреция оксипролина при гингивите и кариесе свидетельствует об активизации катаболизма коллагена при этих заболеваниях. В 59,42 ± 4,18% детей со сколиозом обнаружен дефицит аскорбиновой кислоты, особенно это заметно при сколиозе II степени (91,89 ± 4,49%), что приводит к нарушению синтеза коллагена, и образованию неполноценной соединительной ткани. Ненасыщенность организма детей со сколиозом аскорбиновой кислотой, высокий процент
распространенности кариеса и гингивита у детей с гиповитаминозом С является основанием для назначения витамина С в комплексе лечебно-профилактических мероприятий для профилактики стоматологических заболеваний у этих детей.
Ключевые слова: диспластический сколиоз, оксипролин, аскорбиновая кислота, кариес, гингивит, дети.
Стаття надшшла 18.03.2016 р.
THE DETERMINATION OF COLLAGEN METABOLISM IN SALIVA FOR THE CHILDREN WITH DYSPLASTIC SCOLIOSIS Korotich N. N.
The saliva investigation of collagen metabolism carried out in 11-12 years old 50 children with dysplastic scoliosis and 25 personas with same age in control group. The significant increase of the hydroxyproline saliva excretion in 1.5-2 times was attested about increasing collagen disintegration in patients with dysplastic scoliosis in comparison with healthy children. The collagen catabolism increased and depended on the severity of the base disease.The children with caries and gingivitis have increasing level of collagen saliva elimination. The ascorbic acid deficiency detected in 59,42 ± 4,18% of children with scoliosis that was especially pronounced in 91,89 ± 4,49% children with scoliosis II degree severity and it's a leading cause of collagen synthesis disruption and formation of onnective tissue. The children with scoliosis have undersaturation of ascorbic acid (hypovitaminosis C). These patients have the high percentage prevalence of caries and gingivitis on the background of hypovitaminosis C therefore it's necessary to prescribe vitamin C in complex of preventive and treatment measures for these children.
Key words: dysplastic scoliosis, hydroxyproline, ascorbic acid, caries, gingivitis, children.
Рецензент Ткаченко П.1.
