CC BY
112
УДК 330.837:351.863
М1СЦЕ 1НСТИТУЦ1ЙНО1' КОРУПЦИ В СИСТЕМ1 ЕКОНОММНОТ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
Петренко Н.В.
У статтi розкрито особливостi корупци як iнституцшного явища та дослджено УУ роль в системi економ^чноУ безпеки держави. Придiлено увагу наслдкам УУ прояву на життя суспльства.
Предметом досл'дження е теоретичн!' та практичнi засади формування та реалiзацiï полiтики протиди корупци в системi економ^чноУ безпеки держави.
Метою дослдження е теоретико-методологчне досл'дження полiтики протид'й корупцУУ у частин узагальнення та систематизаци теоретичних положень, як складово'У системи економ^чноУ безпеки держави, розроблення i удосконалення практичних економ^чних заходов щодо забезпечення протиди корупцУУ та зниження УУ р^вня в УкраУн.
В роботi використанi методи системного та комплексного пдходу, а також традицiйнi методи наукового п знання економ чних явищ процес в, а саме пор вняння, теоретичного узагальнення, аналзу, синтезу, систематизаци.
1нформац1йною базою досл^дження е законодавчi та нормативно-правовi акти Верховноï Ради УкраУни, Кабнету Мiнiстрiв УкраУни, спрямован на протидiю корупци, статистичн матерiали Свтового Банку, анал1тичн1 матерiали науково-дослдних установ УкраУни.
Результатом роботи стало уточнення категориально-понятийного апарату, а також обфунтування концепцИ протиди нститу^йнт корупцУУ як загрозi економ!чнш безпец держави.
Данi результати можна використати при обфунтуванш програм економ^чноУ безпеки держави.
Висновки: 1нституцйна корупця на теперiшнiй час являеться однею з головних загроз економ1чн1й безпец держави, створюючи надвисок трансак^йш витрати, що призводить до стримання нормальних темп в розвитку економ ки.
Ключов'1 слова: корупця, iнституцтна корупця, хабар, нацюнальна безпека, запобгання i протидiя корупци, трансак^йн! витрати.
МЕСТО ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОЙ КОРРУПЦИИ В СИСТЕМЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ГОСУДАРСТВА
Петренко Н.В.
В статье раскрыты особенности коррупции как институционального явления и исследована ее роль в системе экономической безопасности государства. Уделено внимание последствиям ее проявления на жизнь общества.
Предметом исследования являются теоретические и практические основы формирования и реализации политики противодействия коррупции в системе экономической безопасности государства.
Целью исследования является теоретико-методологическое исследование политики противодействия коррупции в части обобщения и систематизации теоретических положений, как составляющей системы экономической безопасности государства, разработка и усовершенствование практических экономических мероприятий по обеспечению противодействия коррупции и снижение ее уровня в Украине.
В работе использованы методы системного и комплексного подхода, а также традиционные методы научного познания экономических явлений и процессов, а именно сравнения, теоретического обобщения, анализа, синтеза, систематизации.
Информационной базой исследования являются законодательные и нормативно-правовые акты Верховной Рады Украины, Кабинета Министров Украины, направленные на противодействие коррупции, статистические материалы Всемирного банка, аналитические материалы научно-исследовательских учреждений Украины.
Результатом работы стало уточнение категориально-понятийного аппарата, а также обоснование концепции противодействия институциональной коррупции как угрозы экономической безопасности государства.
Данные результаты можно использовать при обосновании программ экономической безопасности государства.
Выводы: Институциональная коррупция в настоящее время является одной из главных угроз экономической безопасности государства, создавая сверхвысокие трансакционные издержки, что приводит к сдерживанию нормальных темпов развития экономики.
Ключевые слова: коррупция, институциональная коррупция, взятка, национальная безопасность, предупреждения и противодействие коррупционеров, трансакционные затраты.
ROLE INSTITUTIONAL CORRUPTION IN THE ECONOMIC SECURITY
Petrenko N.V.
In the article the features of corruption as an institutional phenomenon and investigated its role in the economic security of the state. Attention is paid to the consequences of its manifestation in society.
154
Ekohomí4h^ вюник ушверситету | Випуск № 33/1
© Петренко Н.В., 2017
The subject of research is theoretical and practical principles of forming and implementing policy against corruption in the system of economic security.
The study is theoretical and methodological research in anti-corruption policy of generalization and systematization of theoretical propositions, as a component of economic security, development and economic improvement of practical measures to ensure the fight against corruption and reducing its level in Ukraine.
The paper used the methods of systematic and comprehensive approach, as well as traditional methods of scientific knowledge of economic phenomena and processes, such as comparison of theoretical generalization, analysis, synthesis, systematization.
The information base of research is legal and normative acts of the Supreme Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, aimed at combating corruption, the World Bank statistical data, analysis of research institutions of Ukraine.
The work was clarification categorial-conceptual apparatus and justification of the concept combating institutional corruption as a threat to economic security. These results can be used for substantiation of programs of economic security.
Consequently, institutional corruption at present is one of the major threats to the economic security of the state, creating extremely high transaction costs, which results in restraining the normal pace of economic development.
Keywords: corruption, institutional corruption, bribe, national security, preventing and combating corruption, transaction costs.
Постановка проблеми. За останнш перюд часу коруп^я вийшла за рамки кримшально''' проблеми, i стала становити загрозу нацюнальнш безпец нашо' держави. Розвиток корупци' в державi негативно впливае на сусшльний добробут, рiвень i якють життя населення, стшкють i вщкритють економки, економiчний суверештет держави, нацюнальш штереси, гальмуе активiзацiю економiчноï дiяльностi, зменшуе швестицшну привабливють держави i, вщповщно, зменшуе ВВП, тобто може становити глобальну загрозу для економiчноï безпеки нашоТ держави.
В даний час спостер^аеться небезпечна тенден^я в суспiльствi, що виявляеться в посиленн економiчноï злочинностi, зростаннi хабарництва та корупци на вах державних рiвнях, тобто корупцiя стае детермшантою жип^яльносл суспiльства. Зазначене вище пщривае авторитет влади, послаблюе економiку. А в сучасних реалiях, коли наша кража практично знаходиться в стаж вшни, корупцiя дискредитуе авторитет нашоТ кражи на мiжнароднiй аренi i, як наслщок, становить загрозу нацюнальнш безпецк
Актуальнiсть. Корупцiя в нашш державi зумовлена в значнiй мiрi неефективнiстю державного управлiння, менталiтетом населення, нерозвиненютю iнститутiв громадянського суспiльства, контролю виконавчо''' влади.
Одночасно вона суттево обмежуе соцiальнi, полiтичнi i громадянськ права та свободи людини, а також унеможливлюе перебування чесних i здiбних громадян на державнiй службу сприяе маргiналiзацiï певноТ частини сусшльства, породжуе правовий нiгiлiзм i невiру населення в реальнiсть i можливють формування в Украïнi демократично', со^ально''' та правово' держави.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Концептуальнi пiдходи до дослiдження питань витокiв корупци, и економiчних, правових, соцiальних та етичних джерел, жституцюнальних основ ïï аналiзу можна знайти в працях таких зарубiжних та вiтчизняних вчених як Ю. Бардачов, Т. Веблен, У. Гамтьтон, А. Гриценко, В. Геець, Р. Кл^гаард, Р. Коуз, Д. Кауфман G. Невмержицький, Д. Норт, М. Портер, С. Роуз-Аккерман, К. Хадсон, Л. ^мофеев, О. Турчинов, Ю. Тихомиров, М. Мельник та шших.
Постановка завдання Метою статп е уточнення категорiально-понятiйного апарату, а також визначення впливу шституцшноТ корупцiï на економiчну безпеку держави.
Виклад основного матерiалу. Дослщження проблеми корупцiï' потребуе визначення сутност цього явища та його обов'язкових складових елемен^в. Це можливе за умови вивчення корупци як категори не ттьки правово' та юридично', а й жституцшно'''. Завдяки такому пщходу вдаеться визначити мiсце i роль корупци в со^альних процесах, а також ïï вплив на економiчну безпеку держави.
При дослщженш корупцiï потрiбно використовувати мiждисциплiнарний пщхщ, так як дане явище е предметом дослщження економю^в, юристiв, соцюлопв, фiлософiв, iсторикiв. Так як кожнш дисциплiнi притаманнi сво'' дослiдницькi пщходи до визначення поняття, маемо рiзнi формулювання поняття «коруп^я» та рiзнi розкриття '' сутностi.
З шшого боку, зважаючи на здатнiсть дослщжуваного явища постiйно розвиватися, перетворюватись у рiзнi новi форми прояву, вдосконалюватися, пристосовуватися до наявно'' правово' бази, визначення самого поняття «коруп^я» потрiбно постiйно удосконалювати згiдно з його новими проявами та формами.
Термж «коруп^я» походить вiд сполучення латинських ^в correi та rumpere: correi - обов'язкова причетнiсть декiлькох представниш одше''' iз сторiн до одше''' справи, а rumpere - порушувати, ламати, пошкоджувати, скасовувати. Так утворився самостшний термiн - corrumpere, що означае участь в дiяльностi дектькох (не менше двох) осiб, мета яких полягае у «псуванш», «руйнуванш», «пошкодженнi» нормального розвитку судового процесу або процесу керування справами сусшльства [1, с. 5].
Великий тлумачний словник сучасно'' укра'нсько'' мови подае ктька дефжщш «корупцiя», а саме:
- коруп^я - це дiяльнiсть осiб, уповноважених на виконання функцш держави, спрямована на протиправне використання наданих 'м повноважень для одержання матерiальних благ, послуг та жших переваг;
- корупцiя - це пряме використання посадою особою свого службового становища з метою особистого збагачення;
- коруп^я - пщкупнють, продажнють урядовцiв i громадських дiячiв [2]
У визначеннi, що запропоноване G. Невмержицьким корупцiя е соцiально-полiтичним явищем, змiстом якого е обумовлена пол^ичними, економiчними i психолопчними факторами система негативних поглядiв, переконань, установок i дiянь окремих громадян, посадових оаб владних iнститутiв, державних i недержавних оргашзацш, полiтичних партш, громадських органiзацiй, спрямованих на задоволення особистих корисливих, групових або корпоративних штереав шляхом пщкупу, хабарництва, зловживання владою, надання пiльг i переваг усупереч сусшльним вiдносинам [3, с. 6]
Закон Укра'ни «Про засади запоб^ання i протидiï корупци» визначае, що коруп^я - це використання особою наданих 'й службових повноважень та пов'язаних iз цим можливостей з метою одержання неправомiрноï вигоди або прийняття общянки/пропозици' тако''' вигоди для себе чи шших оаб або вщповщно общянка/пропози^я чи надання неправомiрноï вигоди особ^ або на ïï вимогу iншим фiзичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих ш службових повноважень та пов'язаних iз цим можливостей. [4].
Економiчне дослiдження явища корупцiï бере початок з роботи С. Роуз-Акерман, де коруп^я розглядаеться як економiчна поведiнка в умовах ризику, пов'язаного iз здiйсненням правопорушення i можливою вiдповiдальнiстю за нього [5] .
Деяк науковцi пропонують вiдображати визначення корупци у виглядi формули. Одним з перших це зробив професор Р. Кл^гаард, який вивiв знамениту «формулу корупци» [6, с. 84]:
Коруп^я = влада монополш + свобода дш (дискрецiя) - пщзвп"нють
Р. Клiтгард зазначае, що незаконна поведшка процвiтае там, де службовц мають монопольну владу над Рентами, коли службовцi користуються широкими дискрецшними повноваженнями, а також за умов слабко' пiдзвiтностi.
Однак Р. Кл^гард стверджуе, що зменшення корупцiйних можливостей можливе шляхом уникнення ситуацiй, коли чиновник мае монопольн повноваження, пщкртлеш дискрецiйним правом при загально низькому рiвнi пiдзвiтностi. [6, ст.94].
Завдяки вщсутносп у чиновника монопольного права на розв'язання питань, що знаходяться в межах його компетенци знижуеться ризик укладання ним корупцшно''' угоди.
Бтьшють ортодоксальних економiстiв (Сьюзан Роуз-Аккерман, Андрiй Шляйфер, Роберт Вiшнi) розглядають корупци через органiзацiйно-економiчнi мотиватори, в основi яких лежить принцип неможливост формалiзацiï процесу дiяльностi чиновникiв, внаслщок чого бiльшiсть адмiнiстративних послуг вщбуваються в умовах обставин, якi важко спрогнозувати [7-8]. 1нший неокласик, Гарi Беккер, розглядае корупцiю крiзь призму очкуваних вигiд та втрат чиновника, здатного до протиправних дш. Також, вчений розглядае i психолопчну насолоду чиновника вщ протиправних дiй, близьку до азарту, насиллю тощо [9]. Згщно його теори морально-етичн властивостi вiдносяться до причин, що стримують корупцю. Беккер вважае, що мiнiмiзацiя корупцй' можлива шляхом матерiального стимулювання чиновникiв та жорстко'' системи санкцш.
На вiдмiну вiд неокласиш, iнституцiоналiсти критикують будь-якi спроби розглядати корупцш поза iсторичними i культурними контекстами.
Л.Тимофеев, в прац «1нституцюнальна корупцiя. Нарис теорiï» вiдзначае, що коруп^я е нiчим iншим, як економiчним регулятором цiни товару та послуги, по тим чи шшим причинам виведеним в сферу тшьових вщносиу [10].
Держава - це бюрократичний шститут, а бюрократiя напряму пов'язана з коруп^ею. Таким чином, де е шститут держави, там завжди е прояви корупцй', як вiдрiзняють сво'ми лише сво'ми масштабами в рiзних кражах.
Нова шституцшна економiчна теорiя вiдкривае новi можливост для економiчних дослiджень. З погляду нового iнституцiоналiзму корупцiя - це угода мiж органiзацiями чи фiзичними особами, яка зменшуе трансакцiйнi витрати шента (порiвняно зi звичайними за певних шституцюнальних меж) та збагачуе агента, порушуючи формальы i/або неформальы обмеження, i яка не мае надшних iнституцiйних механiзмiв забезпечення [11].
Попит на корупцшш угоди залежить вщ двох груп чинникiв. Перша - шституцюнальш чинники виникнення корупцй' - приводить до зростання рiвня трансакцшних витрат бюрократичних процедур та мотиваци клiента до укладання корупцшно''' угоди. Друга група - чинники спрощення укладання корупцшно''' угод - приводить до зменшення рiвня трансакцшних витрат корупцшно''' угоди. При пщвищенш ефективносп чинних формальних правил, усуненш iнституцiональних чинникiв виникнення бюрократично'' корупцй' можна досягти зменшення ïï рiвня.
До iнституцiональних чинникiв виникнення корупцй' вщноситься невiдповiднiсть формальних правил етичним нормам сусптьства, неефективнiсть формальних правил, неефективна 'х реалiзацiя. Високий рiвень корупцй' в нашiй державi обумовлений неефективнють iнституцiональних рамок. Це обумовлено юнуванням старих i нових формальних правил, що приводить до 'х неузгодженостк
До чинникiв спрощення укладання корупцшно''' угод належить рiвень корумпованосп кра'ни, наявнiсть у суспiльствi «корупцшних» традицiй, недосконалiсть адмiнiстративноï системи держави.
Коруп^я тiсно пов'язана iз здшсненням влади i впливае на прийняття i реалiзацiю полiтичних рiшень, i як явище не юнуе поза нею.
Тобто, простiше, коруп^я це бюрократiя, яка оплачуеться, тобто чиновник за сво''' послуги отримуе додаткову винагороду.
Множина визначень сутност корупци свiдчить про складнiсть даного явища та вимагае бтьш глибокого та всебiчного аналiзу феномену корупци в умовах iнституцюналiзацN св^овоГ економки та посилення процесу iнформацiйноl глобалiзацп.
Сфера впливу корупци, ii масштаби i наслiдки суттево впливають на розвиток економки.
Корупцiя безпосередньо вливае на економiчний розвиток держави, вона е елементом економiчних вiдносин сусптьства. Пiд впливом корупци вiдбуваються негативн змiни в економiцi. Корумпований чиновник мае значний вплив на стан економки в державк Крiм того, коруп^я е одним iз основних чинниш теперiшньоl економiчноl кризи, i вона ж призвела до масштабних протестiв у нашiй краМ восени 2014 року, коли громадяни вийшли з протестами на вулицю, виступаючи проти корумпованоТ влади.
Економiчний аспект корупци також полягае у сегрегаци пщприемництва корумпованими чиновниками. Загальновiдомим е факт, коли для отримання дозволу, лщензи чи певно! довiдки пщприемець, крiм обов'язкового платежу, змушений окремо вщдячувати чиновника для сприятливого чи прискореного виршення питання. При цьому, хабар мае мюце навiть тодк коли сприятливе вирiшення питання належить пщприемцю за законом. З шшого боку економiчний аспект цiеl сторони тюно переплiтаеться з моральним.
Така класифка^я дае змогу розкрити бтьш повну сутнють та особливостi прояву корупци, а також доповнити визначення поняття «коруп^я».
З шшого боку, економiчний аспект дослщження корупци мае бути прюритетним. У свою чергу вш проявляеться ще й у тому, що рiвень корупци е одним з визначальних показниш рiвня економiчноl свободи у тiй чи шшш кран [8, с.39].
Виходячи з вищевикладеного, пропонуемо визначити шституцшну корупцш як неформальну норму взаемоди державних посадових осiб з громадянами, в основi яко''' лежить принцип надання послуги за особисту винагороду або шшу корисливу вигоду державному службовцю.
На сьогодн в УкраМ зафiксовано надзвичайно високий рiвень корупци, визнаний не ттьки вiтчизняними i зарубiжними аналiтиками, експертами, громадськими та мiжнародними органiзацiями, але й нав^ь вiтчизняними представниками вищих органiв законодавчоУ та виконавчоУ влади.
громадськi оргашзаци релiгiйнi шституци ЗМ1
вiйськова сфера бiзнес освiтня система полiтичнi парти парламент охорона здоров"я державна служба правоохоронн органи судова
0 10 20 30 40 50 60 70
за даними дослщження, %
Рисунок 1. Найкорумпован^ сфери в Укра!ш
Складено автором за [13].
Класифкуючи корупцiю згiдно ролi кожного з учасниш корупцшно''' угоди ми видтяемо 7 основних форм корупци (табл.1).
Важливим аспектом е те, що коруп^я загрожуе нацiональнiй безпецi та сусшльному ладу Украши, системно i комплексно впливае на дiяльнiсть владних i полiтичних iнститутiв, пiдривае довiру громадян до влади, ускладнюе вщносини нашоГ держави з iноземними партнерами. ^м того, вплив корупци вщображаеться у поглибленнi соцiальноl нерiвностi громадян i загостреннi соцiальноl напруженостi у сусптьствк Також, корупцiя приводить до негативних економiчних наслiдкiв, а саме: послаблюе економiчну
систему держави, зводить нашвець eKOHOMi4Hi реформи, порушуе конкуренты умови ведення 6i3Hecy, сприяючи розвитку недобросовюно'Т конкуренци та iнше.
Зпдно даних Transparency International УкраТна в 2016 роц посiла 131 мюце 3i 176 позицiй у свпювому рейтингу сприйняття корупци, опинившись поруч з Роаею, Непалом, Казахстаном та 1раном. Як вiдомо, 1ндекс сприйняття корупци базуеться на незалежних опитуваннях, в яких беруть участь мiжнароднi фiнансовi та правозахиснi експерти, в тому чи^ Свiтового банку, Freedom House, World Economic Forum тощо.
Таблиця 1. Кпасиф^ащя основних форм корупци
Форма корупци Характеристика
Хабар Одержання чиновником матерiальних благ за вчинення в штересах хабародавця дiй, якi входять до компетенци цього чиновника
Зловживання Умисне, з корисливих мотивiв чи в шших особистих штересах або в штересах тре™ оаб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч штересам служби
Вимагання Примушування людини заплатити грошi або надати iншi цшносп в обмiн на певнi ди або бездiяльнiсть з використанням сили та залякувань або з перевищенням повноважень
Розкрадання Умисне, протиправне, безоплатне звернення певним способом державного чи громадського майна на власн потреби чи потреби шшоТ' особи з корисливих мотивiв
Розтрата за участю шших осiб Незаконне i безоплатне витрачання чиновником чужого майна, яке йому ввiрене чи перебувало в його вщанш, в результат чого полтшуеться майнове становище шших оаб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, збтьшення доходiв шших оаб.
Непотизм Ситуа^я, коли хтось iз родини займае високу посаду при владi та використовуе ТТ для отримання родичами робочих мiсць або шшо'Т користi
Пщкуп Передача або обiцянка передачi грошовоТ' або iншоT матерiальноT винагороди особам за вчинення протиправних дш.
Розроблено автором за [12].
На рисунку 2 вщображено динамку 1ндексу сприйняття корупцiТ за останн 5 рокiв.
Рисунок 2. Динамка 1ндексу сприйняття корупцГ|'
Складено автором за [12].
Як показуе аналiз рисунку 1 УкраТнi не вдаеться подолати 30-бальний бар'ер, що зветься «ганьбою для наци».
Виконавчий директор Transparency International УкраТна Я. Юрчишин вважае, що безкарнють i недiевiсть системи правосуддя не дають УкраТ'ш здiйснити прорив у подоланнi корупци [12].
Потрiбно вiдзначити, що зазначений показник не е точним вщображенням ктькосл корупцiйних проявiв i Тх характеру, а вказуе на загальне думку свiтових експертiв щодо рiвня корумпованостi влади в краТнi, що вщповщно, формуе ТТ мiжнародний iмiдж.
Таблиця 2. Динамка iндексу сприйняття корупци в Укра!ш з деякими iншими кранами CBiTy
1ндекс сприйняття корупци, рiк Рейтинг i показник кра'ши-лщера Рейтинг i показник для Украши, i кра'н поряд з нею Рейтинг i значення показника крани аутсайдера
2012 1.Данiя (90) / Фiнляндiя (90) / Нова Зеландiя (90) 142.Камерун (26) 143.Бангладеш (26) 144.Украша (26) 145.Гвiнея-Бiссау (25) 146.Ер^рея (25) 176.Сомалi (8) / ^вшчна Корея (8) / Афганютан (8)
2013 1.Данiя (91) / Нова Зеландiя (91) 142.Папуа Нова Гвшея (25) 143.Нiгерiя (25) 144.Украша (25) 145.1ран (25) 146.Гвiнея (24) 177.Сомалi (8) / ^вшчна Корея (8) / Афганютан (8)
2014 1.Данiя (92) 140.Коморос 141.Уганда 142.Украша (26) 143.Кенiя (25) 144.Бангладеш (25) 175.Сомалi (8) / ^вшчна Корея (8)
2015 1.Дашя (91) 128.Нкарагуа (27) 129.Камерун (27) 130.Украша (27) 131.Непал (27) 132.1ран (27) 168.Сомалi (8) / ^вшчна Корея (8)
2016 1.Данiя (90) / Нова Зеландiя (90) 129.Непал (29) 130.Роая (29) 131.Украша (29) 132. Гватемала (28) 133.Киргизстан (28) 176.Сомалi (10)
Складено автором за [12].
Transparency International Украша коментуючи новий «1ндекс сприйняття корупци», пропонуе HacTynHi п'ять кромв для здiйснення реальних антикорупцiйних 3MiH:
1. Створити ефективну та дiеву систему антикорупцiйного правосуддя i3 залученням iноземних спецiалiстiв як активних учасниш процесу вiдбору суддiв для цих cyqiB. Це разом з ефективною роботою Нацiонального антикорупцiйного бюро та СпецiалiзованоТ антикорупцшно!' прокуратури дозволить активiзувати боротьбу з корупцiею, зокрема гарантуватиме ефективнють перевiрки електронних декларацш.
2. Максимально активiзувати всi можливост для ефективного розслiдування та доведення до суду справ ф^уранлв «санкцшного списку Януковича». Важливо не лише добитися засудження, нехай i заочного, але й повернення викрадених кош^в, як виведених за кордон, так i залишених в УкраМ Це ж стосуеться i фактiв корупци у чиннiй владi.
3. Активно залучати бiзнес, як украшський так i мiжнародний, до встановлення нових прозорих правил взаемовщносин у трикутнику «суспiльство - влада - бiзнес». Методами дерегуляци, прогнозованостi податкового законодавства, становлення реального верховенства права забезпечити стабтьш умови для ведення бiзнесу, змшити його ставлення до Украши.
4. Провести аудит та знизити ступшь секретностi в секторi безпеки та оборони за напрямками: статп державного бюджету, рiчнi плани державних закушвель, iнформацiя про проведення закушвель та укладенi контракти.
5. Налагодити системну комушкацш щодо антикорупцшно!' реформи з сусптьством та мiжнародними партнерами на базi реальних фактiв та досягнень, а не общянок. Чiтко дотримуватися взятих на себе мiжнародних зобов'язань [9].
Окремо потрiбно придiлити увагу другш рекомендаци Transparency International, щодо ефективного розслщування та доведення до суду.
С. Роуз-Акерман твердить, що покарання за корупцш повиннi знаходитись у прямш залежностi вiд розмiру хабара (для державного службовця) та вщ розмiру отримано!' завдяки корупцшнш оборудцi вигоди (для клiента-хабародавця). Таким чином, покарання за однаковi типи порушень не можуть бути однаков^ вони мають змiнюватись залежно вщ розмiру хабарiв [5].
Крiм того, потрiбно враховувати такий важливий момент, як статус оаб, що пщозрюються в корупцiТ. Ефективнiсть боротьби з коруп^ею для громадськостi вимiрюеться статусом особи, яка пщозрюеться в здшсненш корупцiйного правопорушення. Якщо до вщповщальносп притягуються лише дрiбнi чиновники, а чиновники, як займають високi посади уникають вiдповiдальностi, то довiра сусптьства до антикорупцiйних установ буде втрачена. Антикорупцшш заходи не повиннi бути вибiрковими i мають стосуватися вах рiвнiв чиновникiв, а не лише тих, що займають невисок державы посади.
Також, треба розширювати повноваження антикорупцiйних шститу™ i, що е надважливим, позбавити ÎMyHÎTeTy вщ антикорупцiйних розслiдувань чиновникiв всiх ранпв. Антикорупцiйнi органи повиннi проводити широку просвiтницьку дiяльнiсть не лише про корупцшш випадки, а й шформувати про наслiдки розслiдувань для корумпованих чиновниш. Таким чином буде зростатати рiвень довiри суспiльства до ïx дiяльностi. Потрiбно зауважити, що дуже важливи моментом е повернення втраченого державою в результат дiяльностi корупцюнера (вкладiв, майна, незаконних доxодiв), в тому чи^ й вивезеного за межi держави. Для цього антикорупцшш органи повиннi ефективно спiвпрацювати з мiжнародними органiзацiями, що протидiють корупци на мiждержавному рiвнi.
Висновки. Отже, вщсутнють реально!' боротьби з умовами, що породжують корупцiю, призводить до ïï поширенню як по горизонтали так i по вертикалi, захопленню нових установ i сфер впливу, сприяе утворенню корупцiйниx мереж або сптьнот. Корупцiя в таких умовах прагне захопити не ттьки економку, але й полiтику. Ефективнiсть ринковоТ економiки рiзко знижуеться, а iснуючi демократичнi iнститути руйнуються. Ускладнюеться економiчна i полiтична нерiвнiсть населення, збтьшуеться бiднiсть, зростае соцiальна напруженiсть. Пщ загрозу ставляться цiлiснiсть краТни i збереження ïï конституцшного ладу. Тим самим коруп^я перетворюеться в проблему, яка загрожуе нацiональнiй безпецi краши.
Бiльшiсть науковцiв вважають, що коруп^я це багатогранне явище i протидiяти Тй потрiбно не стiльки в юридичному полi, скiльки в поличному, соцiальному та економiчному.
Зрозумiло, що повнютю викоренити корупцiю не е можливим. Але з нею потрiбно боротися на вищих рiвняx влади, тобто там, де виникають найбiльшi корупцiйнi порушення.
Для зменшення негативних наслщмв корупцiï на нашу думку потрiбно рухатися в двох напрямках -економiчному та iнституцiйному. Серед економiчниx шляxiв можна видiлити наступш:
- створення широкого середнього класу, як бтьш надшноТ опори держави, шж чиновники;
- повноцiнне со^альне забезпечення чиновникiв, включаючи високу зароб^ну плату, медичне страхування, можливiсть безпроцентних шотечних кредитiв;
- зменшення розмiрiв трансакцiйниx витрат, якi передбачаються шституцюнальними межами;
- диференцiацiя оплати прац державних службовцям в залежностi вщ результатiв ïx дiяльностi. Особливо, що стосуеться вищих управлш^в.
Серед шструмен^в формування якiсного iнституцiйного середовища можемо видтити наступнi:
- повноцiнне шформацшне забезпечення громадян з метою ч^кого роз'яснення ïx прав та обов'язш, наслiдкiв правопорушень;
- вiдкритiсть вщомчих систем i належний громадський контроль через публкацш та вiдкрите обговорення внутршньовщомчих документiв у мережi 1нтернет;
- удосконалення iнститутiв громадянського сусптьства, таких, як ЗМ1, профспiлки, збори громад);
- сприяння розвитку дослщницьких шститу^в для проведення аналiтичноï роботи з мошторингу корупцiï' та способiв боротьби з нею;
- використання впливу неформальних шститу^в остраху для змши ставлення до корупцiï .
Антикорупцшш шструменти, що ïx може використовувати у боротьбi з коруп^ею чиновник, який
приймае управлiнськi ршення наступнi:
- пiдбiр службовцiв (виявлення нечесних чиновниш, застосування зовшшшх гарантш чесностi);
- змiна системи винагород та покарань (винагорода конкретних дш та по результатам роботи, пщвищення загального рiвня покарань;
- збiр та аналiз шформаци про факти корупци, оцшка вразливостi органiзацiï до корупци;
- реструктуриза^я стосункiв «начальник-службовець-^ент» (заохочування змагань мiж працiвниками, звуження дискрецшного права, ротацiя службовцiв, роздрiбнення процесу прийняття рiшень);
- змша ставлення до корупцiï (особистий приклад, осв^ш програми, етичний кодекс поведшки, змiна внутрiшньоï культури стосункiв) тощо.
Виходячи з вище викладеного корупцш треба розглядати як складне явище i шляхи подолання його потрiбно шукати в уах площинах. Тобто, боротьба з коруп^ею повинна вестися в рiзниx напрямках, кожен з яких потребуе своТх методiв, матерiального та фiнансового забезпечення, i вщповщно полiтичноï волi. Швидких i простих методiв тут не iснуе, тому керiвництво держави мае бути ршуче налаштоване в даному питаннi, завоювати довiру суспiльства до своеТ дiяльностi. Тобто, щоб iдеï i ц^ держави i суспiльства в боротьбi з корупцiею були спiльними.
Важливий етап боротьби з корупцiею це розробка i реалiзацiя державноТ антикорупцмноТ полiтики на основi консолщацГ| бтьшоТ частини полгтичних сил i при тюнм взаемодй з iнститутами громадянського сусптьства
Функцюнування украТнськоТ стратегiï протиди корупцiï та напрями ïï оптимiзацiï потребують подальшого опрацювання на основi iмплементацiï мiжнародного досвiду.
Зазначене вище окреслюе новi горизонти для наукового осмислення i глибокого вивчення проблеми корупци з метою розумшня природи ï'ï виникнення загалом i зокрема в економiчному просторi нашоТ держави. Виявлення економiчниx причин корупци i ï'ï соцiально-економiчниx наслiдкiв допоможе визначити основы концептуальн напрямки в ï'ï протиди
Отже, розумшня причин юнування явища корупци, а також винайдення перспективних напряммв боротьби з ним е важливою умовою забезпечення економiчноï безпеки держави в цтому.
Список використаних джерел
1. Камлик М.1. Корупця в Укран / М.1. Камлик, € В. Невмержицький. - К. : Товариство «Знання», КОО, 1998. - 187 с.
2. Великий тлумачний словник сучасноУ мови / [уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел]. - К. : ВТФ Перун, 2003. - 1440 с
3. Невмержицький €. В. Корупця як соцально-полтичне явище : особливостi прояв/в i механзми подолання в сучаснй УкраЫ [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. полтолог. наук: спец. 23.00.02 «<Пол'тичн' нститути та процеси (полтичнi науки)» / €. В. Невмержицький. - К., 1999. - 19 с
4. ЗУ «Про засади запобгання i протидУУ корупцУ» вд 07.04.2011 № 3206-VI, ст.1
5. Роуз-Аккерман С. Коррупция и государство: причины, следствия, реформы. - М.: Логос, 2003. с. 120-147.
6. Клтгаард, Роберт. Приборкання корупци / Р. Клiтгаард ; пер. В. К. Горбатько. - Х.: Тарбут Лаам, 2006. - 244 с
7. Rose-Ackerman S. The Economics of Corruption / S. Rose-Ackerman // Journal of Public Economics. -1975. - Vol. 4. - № 2. - P. 187-203.
8. Shleifer A. Corruption / A. Shleifer, R.W. Vishny // The Quarterly Journal of Economics. - 1993. - August.
- P. 599-617.
9. Becker G.S. The Economics of Crime / G.S. Becker // Cross Sections. - 1995. - Fall. - P. 8-15.
10. Тимофеев Л.М. Институциональная коррупция. М. : Российск. гос. гуманит. ун-т, 2000. 365 с.
11.Норт Д. Институты, институциональные изменения и функцио- нирование экономики / Д. Норт [пер. с англ. А.Н. Нестеренко ; предисл. и науч. ред. Б.З. Мильнера]. - М. : Фонд экономической книги «(Начала», 1997. - 180 с.
12.Transparency International. (Електроний ресурс). Режим доступу: http://ti-ukraine.org/news/bezkarnist-ta-nediieve-pravosuddia-trymaiut-ukrainu-na-koruptsiinomu-dni/
13. Global corruption barometer. (Електроний ресурс). Режим доступу:: http://Www.transparency.org/research/ gcb/gcb_
References
1. Kamlyk M.I., Nevmerzhytskyi Ye.V. Koruptsiia v Ukraini. - K.: Tovarystvo «Znannia», KOO, 1998. - 187 s.
2. Velykyitlumachnyislovnyksuchasnoimovy/ [uklad. iholov. red. V.T. Busel]. - K.: VTFPerun, 2003. - 1440s.
3. Nevmerzhytskyi Ye.V. Koruptsiia yak sotsialno-politychne yavyshche : osoblyvosti proiaviv i mekhanizmy podolannia v suchasnii Ukraini: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. politoloh. nauk : spets. 23.00.02 «<Politychni instytuty ta protsesy (politychni nauky)». - K., 1999. - 19 s.
4. ZU «<Pro zasady zapobihannia i protydii koruptsii» vid 07.04.2011 № 3206-VI, st.1.
5. Rouz-Akkerman S. Korruptsyia y hosudarstvo: prychynbi, sledstvyia, reformbi. - M.: Lohos, 2003. s. 120-147.
6. Klithaard, Robert. Pryborkannia koruptsii; per. V. K. Horbatko. - Kh.: Tarbut Laam, 2006. - 244 s.
7. Rose-Ackerman S. The Economics of Corruption // Journal of Public Economics. - 1975. - Vol. 4. - № 2.
- P. 187-203.
8. Shleifer A, Vishny R. W. Corruption //The Quarterly Journal of Economics. - 1993. - August. - P. 599-617.
9. Becker G.S. The Economics of Crime // Cross Sections. - 1995. - Fall. - P. 8-15.
10.Tymofeev L.M. Ynstytutsyonalnaia korruptsyia. M.: Rossyisk. hos. humanyt. un-t, 2000. 365 s.
11.Nort D. Ynstytubi, ynstytutsyonalnыe yzmenenyia y funktsyo- nyrovanye эkonomyky. - M. : Fond эkonomycheskoi knyhy «Nachala», 1997. - 180 s.
12. Transparency International. : http://ti-ukraine.org/news/bezkarnist-ta-nediieve-pravosuddia-trymaiut-ukrainu-na-koruptsiinomu-dni/
13. Global corruption barometer: http://www.transparency.org/research/gcb/gcb_
ДАН! ПРО АВТОРА:
Петренко Наталiя Валерпвна, асшрантка кафедри економiчноТ теори та конкурентно!' пол^ики Кш'вський нацюнальний торговельно-економiчний ушверситет вул. Юото, 19, Китв, Украша, 02000 e-mail: npetrenko79@ukr.net 068-014-38-41
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ:
Петренко Наталья Валерьевна, аспирантка кафедры экономической теории и конкурентной политики Киевский национальный торгово-экономический ушверситет ул. Киото, 19 Киев, Украина, 02000 e-mail: npetrenko79@ukr.net 068-014-38-41
DATA ABOUT THE AUTHORS
Petrenko Nataliya Valerievna, PhD student Economic Theory and Competitive Policy Department
Kyiv National Trade and Economics University
st. Kyoto, 19, Kyiv, Ukraine, 02000
e-mail: npetrenko79@ukr.net 068-014-38-41
