CC BY
34
^ЗГ/дитинн
На допомогу пед1атру / To Help the Pediatrician
к wl
УДК 661.321-002-053.5:615.2 DOI: 10.22141/2224-0551.15.1.2020.196753
Абатуров О.С. ©, Токарева Н.М.
ДЗ «Днпропетровська медична академя МОЗ Укра/ни», м. Дн!про, Укра/на
Мюцеве лкування фарингiту в дiтей
For citation: Zdorov'e Rebenka. 2020;15(1):19-23. doi: 10.22141/2224-0551.15.1.2020.196753
Резюме. Госmрi рестраторт захворювання (ГРЗ) у структурi загальног захворюваностi поадають перше мсце, що тдтверджено тформацтними бюлетенями Всесвтньог оргатзаци охорони здоров'я, i сьогодт за-лишаються серйозною проблемою для охорони здоров'я й економки рiзних держав, тому ращональний тд-хiд до гх лкування е важливим для кожного практикуючого педiатра. В етiологiчнiй структурi ГРЗ кожт 15—20 ротв вiдбуваються суттевi змти структури основних збуднитв, що, безсумтвно, суттево впливае на iснуючi дкностичт й лкувальт заходи щодо терапи ГРЗ. Практично при будь-якт етшлоги захворювання в клтчнт картит будуть присутт симптоми фарингту й тонзилофарингту. Проблема ефективного лжу-вання гострих рестраторних вiрусних тфекцт й запобкання гм е актуальною в усьому свМ, що пов'язане з гх значною поширетстю, схильтстю до рекурентного перебиу й значними матерiальними затратами на лкування. Основним критерiем вибору терапи е мiнiмiзацiя медикаментозного навантаження при достатнш ефективностi лжування. З огляду на складтсть вибору препарату при призначент етштропно'г терапи при лжувант гострих рестраторних захворювань верхнiх дихальних шляхiв у дтей особливого значення набувають препарати, здатт справляти мкцевий протизапальний i саногенетичний ефект. Найбшьш доцшьне засто-сування комбтованих препаратiв, що надають комплексну (антимкробну, протизапальну й знеболювальну) дт одночасно. У статтi наведет сучаст до^дження, а також досвiд практикуючих педiатрiв щодо вибору оптимальног лкарськог форми мкцевого антибактерiального препарату для дтей, старших вiд шестирiчного вту, при лкувант шфекцш верхтх дихальних шляхiв у дтей.
Ключовi слова: гострi рестраторт захворювання; комбiнованi препарати; Стрепсшс®; тонзилофарингт; фарингти
Вступ
Гос^ ресшраторш захворювання (ГРЗ), яы, за да-ними ВООЗ, щорiчно вражають понад мтьярд насе-лення краш усього свпу (www.who.org.), i сьогодш зали-шаються серйозною проблемою для охорони здоров'я й економiки рiзних держав. Упродовж останшх майже ста роив у структурi загально! захворюваност ГРЗ не-залежно вщ вшового цензу посщають перше мюце, що тдтверджено шформацшними бюлетенями ВООЗ та офщшними статистичними й ешдемюлопчними уря-довими звггами рiзних краш iз проблем здоров'я дити-ни. Рiвень захворюваносп на ГРЗ у датей перевищуе рь вень ушх шших шфекцш у 7—7,5 раза, що в 1,5—3 рази бтьше, шж у дорослих [1, 2].
В етюлопчнш структурi ГРЗ кожш 15—20 роыв вщ-буваються суттевi змши структури основних збудниыв, що, безсумшвно, суттево впливае на юнукш дiагнос-
тичш й лшувальш заходи щодо терапи ГРЗ. У дитячш популяци бтьше за шших схильш до ресшраторно! ш-фекци дгги, яю вiдвiдують дитячi (шыльш й дошкiльнi) установи [10].
Найбтьш частою iнфекцiйною патологieю верхнiх дихальних шляхiв як у дiтей, так i в дорослих e гострий фарингiт [28]. Гострi фарингiти навпъ без антибактерь ального лiкування заюнчуються одужанням, а усклад-нення за вщсутноста антибютикотерапи малоймовiрнi. Нерацiональне призначення антибютиыв призводить до медикаментозно-iндукованих побiчних ефектiв, поширення стiйких до антибютиюв мiкроорганiзмiв у суспiльствi та збтьшення кiлькостi первинних медич-них консультацш через хвороби, що здатнi до самолш-в1даци.
Тому для лшування запальних захворювань глотки бажано використовувати мiсцевi антисептичнi про-
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Абатуров Олександр Свгенович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри пед1атрГ|" 1 i медично"'" генетики, ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра"'"ни», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, Укра'на; e-mail: alexabaturov@i.ua
For correspondence: Oleksandr Abaturov, MD, PhD, Professor, Head of the Department of pediatrics 1 and medical genetics, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine', Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: alexabaturov@i.ua Full list of author information is available at the end of the article
тизапальнi препарати, ят можна застосовувати як у виглядi мототерапй', так i у складi комплексного лшу-вання. Вибiр мюцевого антисептичного препарату при лiкуваннi шфекцш верхнiх дихальних шляхiв у дггей повинен також Грунтуватися на специфщ клiнiчного перебiгу гострих фарингiтiв у дитячому вщь
Етюлопя гострого фаринпту
Використання сучасних методiв дiагностики дозво-ляе встановити етiологiчний фактор у 56,0—80,0 % ви-падкiв, практично при будь-якш етюлоги захворюван-ня в ктшчнш картинi ГРЗ будуть присутнi симптоми фарингiту. За останш роки захворюванiсть з уражен-ням глотки зросла й вщзначаеться тенденщя до по-дальшого зросту [3]. Дослщження останнiх роив щодо етюлоги гострих фарингiтiв показало, що найчастiше причинно-значущими чинниками виступають вiруси (риновiруси, аденовiруси, вiруси грипу i парагрипу, вь рус Епштейна — Барр, коронавiруси) [3, 7, 11].
Бактерiальнi шфекци е причиною 5—15 % випадыв фарингiту. Найбiльш поширеною бактерiальною причиною гострого фарингiту е ß-гемолптчний стрепто-кок групи А (GABHS, або Streptococcus pyogenes) [13, 16]. Як етюлопчш фактори фарингтв р!дше зус^чають-ся Fusobacterium necrophorum, Streptococcus dysgalactiae equisimilis, Moraxella catarrhalis, Haemophilus influenzae, Arcanobacterium haemolyticum, Staphylococcus aureus [18].
KAiHi4Ha картина гострого фаринпту
Проявами гострого фаринпту в дитини зазвичай е рiзке печшня, першшня й сухость у горлi, бть при ковтаннi, характерний болiсний поверхневий кашель, регюнарний лiмфаденiт. Як бактерiальнi, так i вiруснi фарингiти супроводжуються проявами загального ш-токсикацiйного синдрому у виглядi пiдвищення тем-ператури тiла (при бактерiальних процесах переважно до фебрильно! лихоманки), зниження апетиту, дратав-ливiстю або млявiстю дитини [28].
Впчизняш фахiвцi в ктшчнш практицi вже звикли використовувати термш «гострий тонзилофаринпт» з огляду на високу частоту поеднаного ураження слизово! оболонки глотки й шднебшних мигдаликiв.
Для гострих фарингiтiв будь-яко! етюлоги характерний виражений больовий синдром. Найчастше саме больовi вщчуття дитини примушують батькiв зверну-тися до лшаря [4]. Постiйний та штенсивний больовий синдром значно порушуе самопочуття дитини, пояс-нюе вiдмови дитини вщ прийняття !ш й ускладнюе пе-роральний прийом лiкарських засобiв.
Значна вираженiсть больового синдрому при ура-женнi глотки пов'язана з подразненням чутливих не-рвiв глоткового сплетшня внаслiдок запального проце-су в слизовш оболонцi. Для слизово! оболонки глотки характерна висока й чутлива шнерващя, особливо в задшх i бокових в!ддтах. Найважливiшою терапевтич-ною проблемою при лiкуваннi гострих захворювань дихально! системи в дггей е виршення питання про необхщшсть призначення антибактерiальноl терапй'.
Стд зазначити, що саме бактерiальнi гострГ фарингит становлять величезну загрозу через ГмовГрний
розвиток ускладнень, таких як гостра ревматична лихоманка, лiмфаденiти шийних лiмфатичних вузлiв [9, 12, 22].
Це також обумовлюе необхгднють своечасного призначення антибактерiальних препарапв. Препаратами вибору при захворюваннях верхшх дихальних шляхiв, асоцiйованих Í3 ß-гемолггачним стрептококом групи А, згiдно з рекомендащями та консенсусами практично вшх кра!н свiту, протягом останнiх десятирiч залиша-ються препарати пенiцилiну — пенщилш V або амок-сицилш [6, 25, 30].
Для мюцевого лшування рекомендуеться призначення антисептичних лшарських засобiв. Антисептики е класом антимiкробних агентiв, що мають бактерицидну дiю [31]. На додаток до бактерицидно! активносп деякi антисептики, таи як амiлметакрезол (amylmetacresol, AMC) i 2,4-дихлорбензиловий спирт (2,4-dichlorobenzyl alcohol, DCBA), мають противГрус-ну дш [23] i викликають анестезiю, полегшуючи больовий синдром [19].
Вибiр препарату для мiсцевоT терапй'
Головною метою використання антисептичних лшарських засобiв стае елiмiнацiя бактерiальних i вь русних патогенiв, зниження активностi запального процесу слизово! оболонки верхнiх дихальних шляхГв, запобiгання розвитку ускладнень за рахунок поширен-ня запального процесу на iншi вiддiли респiраторного тракту, профилактика вторинного iнфiкування пошко-джено! слизово! оболонки i якомога швидше усунення больових вщчутпв у дитини [7, 9].
Бгльшють мiсцевих антибактерiальних засобiв мають анестезуючу дш, однак при призначеннi !х дiтям слiд враховувати !х лiкарську форму.
Щ препарати застосовуються у виглядi льодяникiв для розсмоктування, спре!в для зрошення слизових оболонок, розчишв для полоскання ротово! порож-нини, розчишв для шгаляцш, дiя яких у першу чергу спрямована на полегшення болю в горлi з доставкою активних iнгредiентiв безпосередньо на уражеш дь лянки.
У дiтей використання ргдин для полоскання обме-жено тим вшом, коли дитина свiдомо може полоска-ти рот i горло (не використовуються в дггей майже до 8-рГчного вщу).
Аерозолi для зрошення зГву досить ефективнi, дгють безпосередньо в осередку ураження й мають тривалий перiод дГ!. Однак аерозолi не завжди мають приемнi смаковi якосп, у зв'язку з чим !х регулярне й повнощн-не застосування в дггей може бути обмежене.
Льодяники для розсмоктування мають перевагу перед аерозолями й ргдинами для полоскання рота й горла, тому що вони е препаратами повгльного вивгль-нення, постшно доставляють активш шгредГенти до уражених дГлянок.
На додаток до полегшення болю льодяники мають здатнють пгдсилювати вироблення слини, що чинить пом'якшувальну дГю.
Як показали сучасш дослГдження, а також досвгд практикуючих педГатрГв, льодяники е оптимальною ль
карською формою мюцевого антибактерiального препарату для датей починаючи з 6-рГчного вГку [8].
Доказана висока ефективнють льодяниив в усу-неннi симптомГв гострого фаринпту, у першу чергу бо-льового синдрому, що значно покращуе якють життя маленьких пацiентiв. Через низький рiвень всмокту-вання препарату в^дсугаш системний ефект. За раху-нок доставки активного компонента безпосередньо в осередок запалення дГя льодяниыв настае швидко, а за рахунок повгльного змивання активного компонента дГя його тривае довго.
Шдвищуе комплаентнють мГж лГкарем i патентом наявнють приемного смаку, що особливо актуально в педГатричнш практищ.
Сучасний фармацевтичний ринок задовольняе потреби маленьких пащенпв завдяки наявност льодяниыв СтрепсГлс® (Reckitt Benckiser Healthcare International Limited) з рГзномаштними смаковими додатками на основГ AMC i DCBA. При комбшуванш обох дшчих речовин в одному лГкарському засобГ спостерГгаеться синерпзм антибактерГально! дГ!, що дае змогу знизи-ти дозування, необхГднГ для комбшацГ!. ДанГ препара-ти мГстять два основних активних iнгредiенти: AMC (0,6 мг) i DCBA (1,2 мг), що мають антибактерiальнi, противГруснГ й мюцево-анестезукш властивостi [26].
Антибактер'юльна д1я AMC/DCBA
У своему дослгдженш Alan G. Wade та ствавт. [27] продемонстрували антибактерiальну активнiсть препарату щодо певних мiкроорганiзмiв, якг викликають ш-фекцiйний процес у дглянт глотки, таких як Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus, Haemophilus influenzae та Moraxella catarrhalis. Загальне зниження бактерГаль-ного навантаження в ротовш порожниш також спосте-рГгалося в дослГдженш in vivo. Derek Matthews i ствавт. [18] продемонстрували, що AMC/DCBA мають актив-нють проти бгльшост потенцГйно патогенних бактерГй, пов'язаних Гз розвитком фарингГту (табл. 1).
Препарати, що мГстять як AMC, так i DCBA, мають бгльш високу активнГсть проти патогенних бактерГй по-рГвняно з дГею мюцевого антибютика тиротрицину [18].
npo^BipycHa А'я AMC/DCBA
У дослГдженнях in vitro також спостерюалася противь русна активнГсть AMC/DCBA щодо оболонкових вГрушв, якг включають вГрус грипу А, вГрус парагрипу, рестра-торно-синцитГальний вГрус, цитомегаловГрус i коронавь
Таблиця 1. Бактериц
рус (SARS-CoV) [21]. МеханГзм противГрусно! дй' AMC/ DCBA до цього часу залишаеться нез'ясованим. Проте автори припускають, що денатурацГя, рН-Гндукована перебудова третинно! структури вГрусних проте'1нГв е ключовими ефектами дй' AMC/DCBA, яы обумовлюють '1х вГруциднГ властивостГ. Мюцеве застосування препара-тГв, що мГстять AMC/DCBA, сприяе зниженню вГрусно-го навантаження, i пГковий противГрусний ефект прояв-ляеться протягом найкоротшого часу шкубаци — через 1 хвилину. Adrian Shepharda i Stela Zybeshar вважають, що використання даного тотчного методу лГкування у хворих Гз вГрусними фарингГтами знизить необхгднГсть застосування антибютикгв [23].
Знеболювальна А>я AMC/DCBA
Препарати, що мГстять AMC/DCBA, впливаючи на нейрональш натрГевГ канали, викликають мюцеву зне-болювальну дГю i забезпечують зниження больового синдрому при фаринптах [15, 24]. Результати проведе-ного метааналГзу свГдчать про те, що застосування льо-дяникГв Стрепстс® являе собою безпечний варГант лГкування, який вГрогГдно сприяе полегшенню больового синдрому у хворих Гз фарингГтами й тонзилГгами [29].
^шчна ефектившсть AMC/DCBA
ДанГ, отримаш в клшГчних дослГдженнях [8], демон-струють, що льодяники зменшують бГль у горлГ, забезпечують зменшення труднощГв при ковтаннГ, причому початок дГ1 лГкарського засобу настае через 5 хвилин, а дГя тривае до 2 годин. Суттево бГльше полегшення по-рГвняно Гз застосуванням льодяниив без вмГсту дГючих речовин також було продемонстроване при лГкуванш тривалютю до 3 днГв. ДослГдження за участю дГтей (вГ-ком 6—16 роив) Гз гострим болем у горлГ продемонстру-вало зниження суб'ективних i об'ективних ознак болю в горлГ за 3 дш лГкування льодяниками СтрепсГлс®.
Льодяники СтрепсГлс® рекомендуються дГтям вГком вГд 6 роив: по 1 льодянику кожнГ 2—3 години. Льодя-ник необхгдно повгльно розсмоктувати до його повно-го розчинення. Не застосовувати понад 8 льодяниив протягом 24 годин.
КрГм антибактерГального ефекту, препарат чинить швидку й тривалу пом'якшувальну й знеболювальну дГю, мае високий профГль ефективноста й безпеки завдяки низькому всмоктуванню активних компонентГв за вгдсутностГ системно'! дГ!, полегшення болю настае вже через п'ять хвилин тсля застосування й тривае до
MiKpoopraHi3M Тестовий контроль (log10 CFUs/mL ± SD) Log скорочення (log10 КУО/мл ± SD)
1 хвилина 5хвилин 10 хвилин
Staphylococcus aureus 6,5 ± 0,1 0,5 ± 0,2 2,2 ± 0,1 3,5 ± 0,1
Streptococcus pyogenes 6,7 ± 0,1 5,7 ± 0,1 5,7 ± 0,1 5,7 ± 0,1
Moraxella catarrhalis 7,2 ± 0,1 0,5 ± 0,1 5,0 ± 0,9 6,2 ± 0,1
Haemophilus influenzaе 7,1 ± 0,1 6,1 ± 0,1 6,0 ± 0,1 6,2 ± 0,1
Fusobacterium necrophorum 6,3 ± 0,0 5,3 ± 0,0 5,3 ± 0,0 5,3 ± 0,0
Arcanobacterium haemolyticum 7,5 ± 0,0 6,5 ± 0,0 6,5 ± 0,0 6,5 ± 0,0
Streptococcus dysgalactiae 7,3 ± 0,0 1,5 ± 0,2 6,3 ± 0,0 6,3 ± 0,0
двох годин [5, 19]. Вш зручний у застосуванш, у складi препарату немае цукру. Препарат подобаеться дiтям, осюльки вщсутш неприeмнi смаковi вiдчуття.
Профль безпеки
Кшшчш данi пiдтверджують ефективнiсть i безпе-ку застосування льодяниюв Стрепстс® при лiкуваннi гострих фарингiтiв [14, 17, 26]. У равдомзованому кль нiчному дослiдженнi [20], заснованому на принципах доказово! медицини, визначений добрий профть безпеки препарату, що особливо важливо в педiатричнiй практицк комбiнування обох дiючих речовин в одному лшарському засобi дае змогу знизити дозування, мат дози AMC (0,6 мг) i DCBA (1,2 мг) не можуть призвести до розвитку токсичних ускладнень; системний вплив препарату практично вiдсутнiй через низьке всмокту-вання в кров.
Висновки
Отже, з огляду на значну поширенють iнфекцiй верхшх дихальних шляхов у дiтей, !х переважно вiрусну етiологiю необидно диференцшовано пiдходити до ль кування гострих фарингтв.
З огляду на антибактерiальну, противiрусну й зне-болюючу дш, характерну для препаратiв, що мютять AMC/DCBA, призначення Стрепсiлс® льодяниюв у складi комплексно! терапи е ефективним i безпечним засобом лiкування неускладнених форм фарингiтiв у дiтей, старших в!д шестирiчного вiкy
Конфлiкт штерес1в. Не заявлений.
References
1. Abaturov AYe, Gerasimenko ON. Features of antibacterial therapy for respiratory infections in children. Zdorov'e reben-ka. 2014;(56):61-65. doi:10.22141/2224-0551.5.56.2014.76276. (in Russian).
2. Antipkin YuG, Volosovets OP, Maidannik VG, et al. Children's health status - the future of the country (part 2). Zdorov'e rebenka. 2018;13(2):142-152. doi:10.22141/2224-0551.13.2.2018.129546. (in Russian).
3. Antipkin YuG, Tkachenko VN. Differential diagnosis of exacerbations of chronic pharyngitis. Journal of Ear, Nose and Throat Diseases. 2011;(3):27-28. (in Russian).
4. Zaitseva OV. Acute rhinopharyngitis in pediatric practice. Lechaschii Vrach. 2012;(10):68. (in Russian).
5. Kladova OV. Local antiseptic therapy for infectious diseases of the respiratory tract in children. Praktika pediatra. 2012;(9):52-54. (in Russian).
6. Polunina TA, Vishneva EA. Pharyngitis in children. Pe-
pharyngeal diseases. Doktor.Ru. 2010;(57):22-26. (in Russian).
8. Soldatskiy YuL, Onufrieva EK, Gasparyan SF, Tcshepin NV, Steklov AM. Choosing^ of the optimal local medicine for the treatment of pharyngitis in children. Voprosy sovremennoj pediatrii. 2012; 11 (2) :94-9 7. doi:10.15690/vsp.v11i2.218. (in Russian).
9. Soldatskii IuL. Symptomatic treatment of infection-inflammatory pharyngeal diseases. Lechaschii Vrach. 2014;(10):7. (in Russian).
10. Kriuchko TA, Tkachenko Ola, Shpekht TV. The problem of tonsillitis in pediatric practice. Zdorov'e rebenka. 2010;(22):79-82. (in Russian).
11. Shevchik EA, Nikiforova GN, Bidanova DB. Topical therapy of inflammatory pharyngeal diseases. Meditsinskiy sovet. 2016;(18):121-123. (in Russian).
12. Yulish Yel, Chernyshova OYe, Krivuschev Bl, Glinskaya YeV, Levchenko AA. Pathogenetic therapy for inflammatory diseases of the throat in children. Zdorov'e rebenka. 2013;(44):97-101. doi:10.22141/2224-0551.1.44.2013.86548. (in Russian).
13. Barbieri E, Dona D, Cantarutti A, et al. Antibiotic prescriptions in acute otitis media and pharyngitis in Italian pediatric outpatients. Ital JPediatr. 2019;45(1):103. doi:10.1186/ s13052-019-0696-9.
14. Berry P. Rapid relief of acute sore throat with Strepsils lozenges: a single-blind, comparative study. In: Oxford JS, editor. Developments in acute sore throat relief - efficacy and sensorial benefits of medicated lozenges. London: Royal Society of Medicine Press Ltd; 2008. 44 p.
15. Foadi N, de Oliveira RC, Buchholz V, et al. A combination of topical antiseptics for the treatment of sore throat blocks voltage-gated neuronal sodium channels. Naunyn Schmiedebergs Arch Pharmacol. 2014;387(10):991-1000. doi:10.1007/s00210-014-1016-y.
16. Kalra MG, Higgins KE, Perez ED. Common Questions About Streptococcal Pharyngitis. Am Fam Physician. 2016;94(1):24-31.
17. Marazzi PJ. Strepsils anaesthetic lozenges versus control Strepsils lozenges in the relief of moderate-to-severe sore throat: a double-blind, crossover, multiple-dose, randomized study. In: Oxford JS, editor. Developments in acute sore throat relief - efficacy and sensorial benefits of medicated lozenges. London: Royal Society of Medicine Press Ltd; 2008. 44 p.
18. Matthews D, Atkinson R, Shephard A. Spectrum of bactericidal action of amylmetacresol/2,4-dichlorobenzyl alcohol lozenges against oropharyngeal organisms implicated
■ ■ Int J Gen Med. 2018;11:451-456. doi:10.2147/
19. McNally D, Simpson M, Morris C, Shephard A, Goulder M. Rapid relief of acute sore throat with AMC/DCBA throat lozenges: randomised controlled trial. Int J Clin Pract. 2010;64(2):194-207. doi:10.1111/j.1742-1241.2009.02230.x.
20. Morokutti-Kurz M, Graf C, Prieschl-Grassauer E. Amylmetacresol/2,4-dichlorobenzyl alcohol, hexylresorcinol, or carrageenan lozenges as active treatments for sore throat. Int J Gen Med. 2017;10:53-60. doi:10.2147/IJGM.S120665.
21. Oxford JS, Lambkin R, Gibb I, Balasingam S, Chan C, Catchpole A. A throat lozenge containing amyl meta cresol and dichlorobenzyl alcohol has a direct virucidal effect on respiratory syncytialvirus,influenzaA andSARS-CoV.AntivirChem Chemother. 2005;16(2):129-134. doi:10.1177/095632020501600205.
22. Regoli M, Chiappini E, Bonsignori F, Galli L, de Martino M. update on the management of acute pharyngitis in children. Ital J Pediatr. 2011;37:10. doi:10.1186/1824-7288-37-10.
23. Shephard A, Zybeshari S. Virucidal action of sore throat lozenges against respiratory viruses parainfluenza type 3 and cytomegalovirus. Antiviral Res. 2015;123:158-162. doi:10.1016/j.antiviral.2015.09.012.
24. Tan TW, Chen BC, Tan HL, Chang CM. Effectiveness of amylmetacresol and 2,4-dichlorobenzyl alcohol throat lozenges in patients with acute sore throat due to upper respiratory tract infection: a systematic review protocol. JBI Database System Rev Implement Rep. 2017;15(4) :862-872. doi:10.11124/ JBISRIR-2016-003034.
25. VazquezMN, Sanders JE. Diagnosis and management of group A streptococcal pharyngitis and associated complications. Pediatr Emerg Med Pract. 2017;14(12):1-20.
26. Wade AG, Morris C, Shephard A, Crawford GM, Goulder MA. A multicentre, randomised, double-blind, single-
Fam Pract. 2011;12:6. doi:10.1186/1471-2296-12-6.
27. Wade AG. A randomised, double-blind, parallel-
froup, placebo-controlled, multiple-dose study of the efficacy of trepsils lozenges in the relief of acute sore throat. In: Oxford JS, editor. Developments in acute sore throat relief - efficacy and sensorial benefits of medicated lozenges. London: Royal Society of Medicine Press Ltd; 2008. 44 p.
28. Weber R. Pharyngitis. Prim Care. 2014;41(1):91-98. doi:10.1016/j.pop.2013.10.010.
29. Weckm ann G, Hauptmann-Voß A, Baumeister SE, Klötzer C, Chenot JF. Efficacy of AMC/DCBA lozenges for sore throat: A systematic review and meta-analysis. Int JClin Pract. 2017;71(10):10.1111/ijcp.13002. doi:10.1111/ijcp.13002.
30. Wessels MR. Clinical practice. Streptococcal pharyngitis. N Engl J Med. 2011;364(7):648-655. doi:10.1056/NEJM-cp1009126.
31. Williamson DA, Carter GP, Howden BP. Current and Emerging Topical Antibacterials and Antiseptics: Agents, Action, and Resistance Patterns. Clin Microbiol Rev. 2017;30(3):827-860. doi:10.1128/CMR.00112-16. OmpuMaHo/Reeeived 08.01.2020
Pe^H30BaH0/Revised 17.01.2020 nprnH^TO go gpyKy/Accepted 20.01.2020 ■
Information about authors
A.E. Abaturov, MD, PhD, Professor, Head of the Department of pediatrics 1 and medical genetics, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine'; Dnipro, Ukraine; ORCID iD: http://orcid.org/0000-0001-6291-5386
N.M. Tokarieva, PhD, Department of pediatrics 1 and medical genetics, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine', Dnipro, Ukraine
Абатуров А.Е., Токарева Н.М.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Местное лечение
Резюме. Острые респираторные заболевания (ОРЗ) в структуре общей заболеваемости занимают первое место, что подтверждено информационными бюллетенями Всемирной организации здравоохранения, и сегодня остаются серьезной проблемой для здравоохранения и экономики различных государств, поэтому рациональный подход к их лечению является важным для каждого практикующего педиатра. В этиологической структуре ОРЗ каждые 15—20 лет происходят существенные изменения структуры основных возбудителей, что, несомненно, существенно влияет на существующие диагностические и терапевтические мероприятия по лечению ОРЗ. Практически при любой этиологии заболевания в клинической картине будут присутствовать симптомы фарингита и тонзиллофарингита. Проблема эффективного лечения и предупреждения острых респираторных вирусных инфекций актуальна во всем мире, что связано с их значительной распространенностью, склонностью к рекуррентному течению и значительными материальными затратами на лечение. Ос-
фарингита у детей
новным критерием выбора терапии является минимизация медикаментозной нагрузки при достаточной эффективности лечения. Учитывая сложность выбора препарата для назначения этиотропной терапии при лечении острых респираторных заболеваний верхних дыхательных путей у детей, особое значение приобретают препараты, которые способны оказывать местный противовоспалительный и саногенетический эффект. Наиболее целесообразно применение комбинированных препаратов, оказывающих комплексное (антимикробное, противовоспалительное и обезболивающее) действие одновременно. В статье представлены современные исследования, а также опыт практикующих педиатров по выбору оптимальной лекарственной формы местного антибактериального препарата для детей старше шестилетнего возраста при лечении инфекций верхних дыхательных путей у детей. Ключевые слова: острые респираторные заболевания; комбинированные препараты; Стрепсилс®; тонзиллофарингит; фарингиты
A.E. Abaturov, N.M. Tokarieva
State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Local treatment of pharyngitis in children
Abstract. Acute respiratory diseases (ARDs) rank first in the structure of the total incidence as confirmed by the World Health Organization newsletters, and remain a serious problem for the healthcare and economy of different countries nowadays. Therefore, a rational approach to their treatment is important for each practicing pediatrician. Every 15—20 years, there are major changes in the structure of the main pathogens taking place in the etiologic structure of ARDs, which undoubtedly has a significant effect on the existing diagnostic and therapeutic measures for the treatment of ARDs. Clinical presentation of the disease of almost any etiology includes symptoms of pharyngitis and tonsillopharyngitis. The issue of effective treatment and prevention of acute respiratory viral infections is relevant worldwide due to the high prevalence, tendency to recurrent course and significant expenses on treatment.
The main criterion for the choice of therapy is minimization of medical burden along with sufficient effectiveness of the treatment. Given the challenging choice of drugs prescribed as etiotropic therapy in the treatment of acute upper respiratory diseases in children, drugs having local anti-inflammatory and sanogenetic effects are of particular importance. The use of combination drugs is most expedient as they have a comprehensive (antimicrobial, anti-inflammatory and painkilling) effect at the same time. The article presents modern researches, as well as experience of practicing pediatricians on the choice of an optimal form of local antibacterial drugs for children of 6 years of age and older in the treatment of upper respiratory tract infections in pediatric patients. Keywords: acute respiratory diseases; combined drugs; Strepsils®; tonsillopharyngitis; pharyngitis
