CC BY
19
УДК 343.123.12:343.37
Н. Л. Гула
Львiвський державний ушверситет внутршшх справ, викладач-методист Навчально-методичного центру
ЗАХОДИ ОПЕРАТИВНИХ П1ДРОЗД1Л1В ОВС ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИН1В У СФЕР1 Ц1ЛЬОВИХ СПЕЦ1АЛ1ЗОВАНИХ ДЕРЖАВНИХ ФОНД1В
© ГулаН. Л., 2015
Розглянуто питання щодо дiяльностi оперативних пщроздтв ОВС у попередженнi злочишв у сфе|р щльових смец1ал1зованн\ державних фонд1в. Визначено основш поняття попередження злочишв у зазначенiй сфер1, якi здшснюють оперативш пращвники з метою мшiмiзацií настання злочинного результату. Окреслено особливост використання оперативно-розшукових та iнших заходiв у попередженш i заиобпанш економмчних злочишв у сфер1 цiльових спецiалiзованих державних фондiв.
Ключов1 слова: оперативш пщроздши, державш фонди, попередження злочишв, профилактика злочинiв, заиобпання злочинiв, оперативно-розшуковi заходи.
Н. Л. Гула
МЕРОПРИЯТИЯ ОПЕРАТИВНЫХ ПОДРАЗДЕЛЕНИЙ ОВД ОТНОСИТЕЛЬНО ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ ПРЕСТУПЛЕНИЙ В СФЕРЕ ЦЕЛЕВЫХ СПЕЦИАЛИЗИРОВАННЫХ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ФОНДОВ
Рассмотрен вопрос относительно деятельности оперативных подразделений ОВД в предупреждении преступлений в сфере целевых специализированных государственных фондов. Определены основные понятия предупреждения преступлений в отмеченной сфере, которые осуществляются оперативными работниками с целью минимизации наступления преступного результата. Очерчены особенности использования оперативно-розыскных и других мероприятий в предупреждении и предотвращении экономических преступлений в сфере целевых специализированных государственных фондов.
Ключевые слова: оперативные подразделения, государственные фонды, предупреждения преступлений, профилактика преступлений, предотвращения преступлений, оперативно-розыскные мероприятия.
N. L. Hula
MEASURES OF OPERATIVE SUBDIVISIONS IN RELATION TO WARNING OF CRIMES IN THE FIELD OF THE HAVING A SPECIAL PURPOSE SPECIALIZED STATE FUNDS
In the article a question is considered in relation to activity of operative subdivisions in warning of crimes in the field of the having a special purpose specialized state funds. The basic concepts of warning of crimes in the marked sphere, that come true by operative workers with the aim of minimization of offensive of criminal result, are certain. The features of the use of operative searchand other measures are outlined in warning and prevention of economic crimes in the field of the having a special purpose specialized state funds.
Key words: operative subdivisions, state funds, warning of crimes, prophylaxis of
crimes, prevention of crimes, operative search measures.
Постановка проблеми. Одним i3 3aco6iB державного регулювання сощально! полггики е функцiонування цшьових спецiалiзованих державних фондiв, якi становлять особливу ланку фшансово! системи держави, яка мае конкретне цiльове призначення та визначену законодавством самостшшсть у забезпеченнi сощального захисту населення. У той же час за статистичними даними встановлено, що кожного року викрадають кошти з вказаних фондiв на суму до 20 млн. грн. у рш, з яких ввдшкодовуеться близько 60 % [1].
Вщповщно до Державно!' програми профилактики правопорушень пiдроздiли ОВС мають завдання не допустити викрадення матерiальних цiнностей iз зазначених фондiв через здшснення попереджувальних заходiв. Аналiз слщчо-судово! практики пiдтверджуе, що пiдроздiли ОВС зазнають труднощiв у попередженi злочишв у сферi цшьових спецiалiзованих державних фондiв. Обставинами, якi негативно впливають на таку дiяльнiсть, е: латентшсть злочинiв; вчинення злочинiв органiзованими трупами; наявшсть корупцii у зазначенiй сфер^ недосконалiсть законо-давства щодо застосування заходiв попередження та iн. Все це зумовлюе розроблення та удоско-налення методики запобiгання злочинам у зазначенш сферi оперативними пiдроздiлами ОВС.
Метою дослщження е визначенi заходiв з попередження злочинiв у сферi цшьових спещаль зованих державних фондiв оперативними пiдроздiлами ОВС.
Стан дослщження. Теоретичш основи сучасних методик профилактики злочинiв у сферi економiки, зокрема бюджетнш сферi, е науковi пращ вггчизняних i зарубiжних науковцiв у галузi кримiналiстики, кримiнального процесу й теори оперативно-розшуково! дiяльностi, зокрема: В. I. Антипова, В. Т. Бшоуса, В. I. Василинчука, А. Ф. Волобуева, О. М. Джуж^ В. О. Глушкова, В. I. Галагана, О. О. Дудорова, О. Ю. Заблоцько!, А. П. Закалюка. А.В. 1щенка, М. I. Камлика, Н. С. Карпова, О. В. Копана, О. В. Копщи, О. С. Користша, В. С. Кузьмiчова, В. Д. Лнрiчева, В. В. Лисенка, С. Д. Лук'янчикова, Г. А. Матусовського, Д. Й. Никифорчука, I. М. Нщети, В. С. Овчинського, Ю. Ю. Орлова, М. Л. Погорецького, В. М. Поповича, Л. П. Скалозуба, М. П. Стрельбицького, С. С. Чсрнявського, М. С. Шумила та шших вчених.
Попередження злочишв е комплексною дмльшстю. Крiм "попередження злочишв", вживають термiни "профилактика". "запобтання", "припинення" злочинiв. Якщо проаналiзувати лiтературу стосовно цього питання, то з'ясовуеться, що вказаш термiни вживаються не тшьки в кримiнологiчному аспект^ але i в iнших сферах дмльносл, наприклад, у медичний практищ, а саме як заходи, спрямоваш на забезпечення високого рiвня здоров'я i недопущення захворювань. Запобiгання злочинам - складний процес, а його змют вiдрiзняеться вiд iнших видiв дiяльностi. При цьому видшяють низку складових, а саме: профилактика, запобтання та припинення злочинiв. Кожний iз цих елементiв пор!вняно самостiйний, але вони взаемопов'язаш, мають одну й ту ж мету -не допустити вчинення злочину.
Як правильно зазначае А. П. Закалюк, цей термш зазвичай вживають щодо певно' загрози, яка вже юнуе. Запобтання означае дмльшсть, що перешкоджае вчиненню злочишв. Мета запобiжноi дiяльностi - перешкодити вчиненню злочишв, скоротити !хню дмльшсть i тим самим зменшити розмiри злочинностi [2, с. 318].
Словники украшсько! мови "запобкти" визначають як синошм "ввдвертати", як усунення певно!' бiди, небезпеки [3, с. 210].
Украшський вчений Е. О. Дщоренко визначае оперативно-розшукову проф1лактику як "...комплекс заходш, зд1йснюваних поза рамками i методами ОРД, спрямовано! на попередження злочишв з боку кримшально активних ошб i зд1йснення на них необхвдного виховного впливу" [4, с. 13].
I. П. Козаченко розушв оперативно-розшукову профилактику як спецiалiзовану складову "...оперативно! роботи органiв внутрiшнiх справ, що виконуеться оперативними апаратами (сшвробггниками) мшщи з метою виявлення причин злочишв i умов, якi сприяють !х вчиненню,
виявлення та профшактичного впливу на oci6, ввд яких можна очшувати вчинення злочишв, запобшання злочинним нам1рам та злочинам, що готуються, з використанням негласних сил, засоб1в i метод1в" [5, с. 37].
Ю. Ю. Орлов зазначае, що профшактика, на ввдмшу ввд припинення та ввдвернення злочишв, спрямована на запобшання не конкретного злочину, який мае бути вчинений, а ймов1рних злочишв, як можуть бути вчинеш. Вчений зазначае, що тд час ввдвернення та припинення злочишв об'екти запоб1жного впливу е, зазвичай, цшком конкретними. Це, ввдповвдно, нам1р певних ошб вчинити злочин, ди з готування до його вчинення, або ж безпосередньо конкретш злочинш ди. У ход1 профшактики об'екти запоб1жного впливу пов'язаш з невизначеним колом злочишв та часто (у раз1 загально!' профшактики) - з невизначеним колом ос1б [6, с. 1046].
В. I. Василинчук, здшснюючи дослвдження, дшшов висновку, що профшактика злочишв у сфер1 економши мае лише суто декларативний характер. Пвдтвердженням цього е проведене ним опитування оперативних пращвниюв ОВС, у якому на запитання: "Чи е актуальною профшактика злочишв у сфер1 економши у Вашому оперативному пвдроздш?" - 88,4 % респондента ввдповши заперечливо, i лише 11,6 % стверджували, що це питання е актуальним. Пояснити це можна тим, що головним показником ощнювання роботи оперативного пвдроздшу е кшьюсть викритих злочишв, ввдшкодування завданих збитюв, а не профшактика правопорушень [7, с. 22-23].
Виклад основних положень. Оперативно-розшукове попередження - головний напрям протиди економ1чнш злочинносп у сфер1 цшьових спещал1зованих державних фонд1в. По-перше, попередження злочишв пор1вняння з розслвдуванням злочишв менш витратне. Невипадково практики зазначають, краще попередити вчинення злочишв, шж пот1м займатися \х розслвдуванням, для того, щоб викрити злочинця, необхвдно проводити цший комплекс слвдчих (розшукових) дш, а це витрата фшансових, матер1альних i шших ресуршв. По-друге, незаконно вилучеш грошов1 засоби 1з зазначених фонд1в способом привласнення або розтрати в результату перестають "працювати" на користь держави. По-трете, злочинш ди можуть спричинити сощальну напружешсть в тому або шшому регюш Украши. Засоби фонд1в розраховаш на забезпечення сощального захисту малозабезпечених шмей i шших категорш громадян. По-четверте, зовс1м не виключена в1рогвдшсть використання викрадених засоб1в для фшансування оргашзованих злочинних груп (криминального б1знесу). Все це, природно, пвдштовхуе на ухвалення передушм пвдроздшами ОВС д1евих заход1в щодо попередження економ1чних злочишв.
Проблему попередження злочишв було ввдзначено у цшьовш програм1 щодо посилення боротьби 1з злочиншстю на 1995-2000 рр., затверджено!' ухвалою Уряду. Передбачалося розробити проект Закону Украши "Про боротьбу з економ1чною злочиншстю", який пвдготував колектив автор1в ДПЗСЕ (Департамент протиди злочинносл у сфер1 економши), але, на жаль, в подальшому вш не був прийнятий. Ниш правоохоронш органи краши не мають спещального закону. Правовою основою попереджувально!' дкльносл е п. 1 ст. 7 ЗУ "Про оперативно-розшукову дмльшсть" зазначено, що "пвдроздши, як здшснюють оперативно-розшукову дмльшсть, зобов'язаш: ...вживати необхвдних оперативно-розшукових заход1в щодо попередження, своечасного виявлення i припинення злочишв та викриття причин i умов, як сприяють вчиненню злочишв, здшснювати профшактику правопорушень".
У юридичнш лггератур1 найчастше розр1зняють: кримшолопчне i оперативно-розшукове попередження злочишв. Автор враховуе те, що обидва поняття невдентичш, вони мають безл1ч ввдмггних особливостей, про як описано в спещальнш i юридичнш лггератур1 [8, с. 48].
Тим часом слвд наголосити, що i кримшолопчне, i оперативно-розшукове попередження мають т1сний взаемозв'язок, утворюючи щось цЫсне. Тшьки завдяки цьому наведет види дмльносп мають деяю переваги пор1вняно, наприклад, з виявленням або припиненням злочишв.
У лггератур1 з кримшологи пвд попередженням злочишв найчастше розум1еться дмльшсть "суб'еклв i учасниюв профшактики: а) з виявлення, нейтрал1заци або усунення причин злочинносп i окремих ïï вид1в, а також умов, що сприяють вчиненню злочишв (загальна профшактика);
б) з виявлення, здшснення профшактично! ди i утримання вiд повторного вчинення злочинiв особами, приватнi особливостi, як вказують на реальну можливiсть переходу на злочинний шлях, а також здшснення профшактичних дш на !х найближче оточення з метою позитивного корегування цих осiб (iндивiдуальна профшактика)" [9, с. 253].
З наведеного визначення виходить, що розробники цього визначення ототожнюють поняття "попередження злочишв" i "профшактика злочинiв".
Вивчення спещально! i юридично! лiтератури в межах дослвдження дозволило видшити основнi напрями дмльносп пiдроздiлiв ДПЗСЕ (Департамент протидй злочинностi у сферi економiки) щодо оперативно-розшукового попередження злочин1в у сферi цiльових спещаль зованих фондiв. До !х числа, зокрема, слiд зарахувати:
1) здшснення оперативно-розшуковог профилактики. Таку профшактику проводять сшвро-бiтники ДПЗСЕ в двох напрямах: а) виявлення i усунення (нейтралiзацiя) причин злочишв i умов, що сприяють !х вчиненню (загальна профшактика); б) виявлення ошб, вiд яких можна очшувати вчинення злочинiв та здiйснення профшактично! ди стосовно них з метою недопущення реалiзацi!' !х злочинних намiрiв (iндивiдуальна профшактика) [10, с. 104].
У зв'язку з цим слвд зазначити, що в окремих монографкх з проблем теори ОРД висловлюються думки про модель оперативно-розшуково! профшактики злочин!в. Цю думку, зокрема, ввдстоюе професор I. В. Василинчук [7, с. 37-38]. Ми шдтримуемо вченого i вважаемо можливим розгляд цього виду профшактики через призму модел^ бо цю д!яльшсть можна подати як систему;
2) запобггання економ1чним злочинам, що замишляються I готуються, на об'ектах даног сфери на стадп замаху.
У напрямку пвд запобтанням маеться на увазi "дмльшсть, направлена на недопущення злочишв", що замишляються або готуються, а пвд припиненням - "ди, що забезпечують припинення вже початих злочишв на стади замаху або подальших епiзодiв при триваючих або так званих сершних злочинах" [11, с. 121].
Дмльшсть з попередження злочинiв переслiдуе окремi цiлi. Як показуе дослiдження, основними з яких е:
а) протидгя кримтогенним процесам у сустльствг, забезпечення заборони злочинностг г нейтралгзацгг гг негативних наслгдтв. Вивчення пвдтверджуе, що ниш продовжуе збертатися тенденцм кримiналiзацi! сфери цшьових спецiальних державних фондiв. Зосередження значних фiнансових засобiв у цих фондах, природно, приваблюе окремих економiчних тiньових бiзнесових структур отримати державне замовлення щодо виконання окремих робгг та надання послуг. Не випадково, одним з основних заходiв у Положенш по ДПЗСЕ МВС Укра!ни передбачено у взаемоди з контролюючими органами та !х територiальними пiдроздiлами проведення наступальних i результативних заходiв щодо нецшьового використання бюджетних коштiв та недопущення нанесення збитюв бюджетнiй системi Укра!ни [1, с.4];
б) усунення загрози злочинних посягань на ттереси особи, сустльства I держави, що охороняються законом. Для цього пвдроздшам ДПЗСЕ пропонуеться узяти пвд постшний оперативний контроль и об'екти сощально-бюджетно! сфери, усшшне функщонування яких забезпечить надiйнiсть функщонування системи сощального захисту населення. Важливютю тако! дiяльностi зазначених пiдроздiлiв, е сфера цшьових спецiалiзованих державних фондiв, !! стiйкiсть в умовах ринкових ввдносин. На думку автора, необхвдшсть надiйного захисту зазначених фондiв ввд злочинних посягань продиктована також наявного проблемою перекриття каналiв розкрадання кошпв пiд час здiйснення державних закушвель у цiй сферi;
в) профилактика вчинення злочитв особами з явно вираженою протиправною поведткою. МВС Укра!ни розглядае одним з прюритетних напрямiв дмльност пiдроздiлiв ДПЗСЕ (п. 2.2 Положення) (ввдтворення системи загально! i iндивiдуально!' профшактики правопорушень. Практична реалiзацiя цiе! функцi! стосуеться дiяльностi пвдроздшв ДПЗСЕ щодо осiб, якi перебу-вають на облiку, що потребують профшактично! дi! з використанням гласних i негласних заходiв.
Пвдроздши ДПЗСЕ, реалiзовуючи цi цiлi, в свош повсякденнiй дiяльностi виконують безлiч завдань, основними з яких е:
- протидiя кримiнальним процесам на всш обслуговуванiй територи, забезпечення зменшення злочинностi;
- виявлення i аналiз причин i умов, якi сприяють вчиненню злочишв, вживання заходiв з ïx усунення i нейтралiзацiï;
- встановлення i припинення факпв приготування до злочину i замаху на злочин;
- встановлення ошб, протиправш дiï яких не мiстять ознак злочину, але дають шдстави для ухвалення до них заxодiв профшактичних дш;
- залучення до роботи з попередження злочинiв суспшьних об'еднань правооxоронноï спрямованостi i громадян.
Аналiз результатiв дослiдження, проведеного автором, дав змогу визначити основний перелш заxодiв, здiйснюваниx в цшях локалiзацiï кримiногенноï ситуацiï у сферi цшьових спецiалiзованиx державних фондiв, до них належать:
- розроблення i здшснення комплексних мiжвiдомчиx оперативно-профшактичних заxодiв "Фонди", скерованих на виявлення i припинення факпв розкрадань i нецшьового використання засобiв цшьових спещашзованих державних фондiв. Необхвдшсть цшьового проведення заxодiв багато в чому обумовлена тим, що на об'ектах ще!' сфери профiлактичнiй робот не придшяеться належно!' уваги. Заходи, що проводяться на державному i регюнальному рiвняx, як правило, не орiентують сили i засоби на виявлення i припинення правопорушень економiчноï спрямованостi на об'ектах зазначеноï сфери. Так, вибiркове дослiдження показуе, що тшьки в окремих випадках (у 27 % планах проведення спещальних операцш) були оxопленi i об'екти вказаноï сфери;
- проведення циклу телерадюпередач i публiкацiй з питання профшактики правопорушень економiчноï спрямованостi, що здшснюються на об'ектах цiеï сфери, за результатами дмльносл пiдроздiлiв ДПЗСЕ частково висвгглюються в громадсько-правовому тижневику "1менем закону" та ш. (11 %);
- проведення в системi службовоï пiдготовки занять з особовим складом шдроздшв ДПЗСЕ з вивчення практики та методики попередження, виявлення та припинення конкретних злочишв, передбачених ст. 190, 191, 210, 211, 364, 365, 366, 367, 368 КК Украши. Обумовлетсть цього напряму подготовки сшвробггниюв визначаеться тим, що кримшальш провадження ввдкриваються в 90 % за матерiалами оперативних шдроздшв ДПЗСЕ i 10 % за матерiалами ДФ1У за вчинення злочишв двох i бшьше роюв давностi;
- виявлення та усунення причин i умов вчинення економiчниx (тяжких i особливо тяжких) злочишв у названш сфер1 Доцшьно вносити пропозицiï щодо шформування органiв державноï влади, оргашв мiсцевого самоврядування, керiвникiв цшьових спецiалiзованиx держаних фондiв про виявленi причини i умови, що сприяють вчиненню економiчниx злочинiв на пiдконтрольниx 1м об'ектах. Проте сьогоднi робота в цьому напрямку проводиться недостатньо. Пвдтвердженням тому слугуе те, що таю пропозици, навiть за наявностi серйозних недолтв i упущень, вносилися до вказаних шстанцш лише за кожним десятим розслвдуваним злочином, внаслiдок чого виявлеш кримiногеннi чинники, практично, залишилися без профiлактичноï дй\ Правопорушення економiчноï спрямованостi, переважно з цiеï причини, набули деякого поширення. Тшьки за один квартал 2014 р. сшвробггники ДПЗСЕ спшьно з пращвниками ДФСУ у боротьбi з правопорушеннями на споживчому ринку виявили понад 50 факпв зловживань з використання бюджетних коштiв, якi полягали у неввдрахуванш обов'язкових платежiв до бюджету. Заслуговуе особливоï уваги i та обставина, що в планах роботи управлшь з протиди злочинам у сферi економiки в 67 % випадюв взагалi не передбачалися заходи профшактичного характеру, якi прямо або побiчно стосувалися дослiджуваноï сфери.
Наступним, не менш важливим напрямом попередження злочишв на об'ектах сфери цшьових спецiалiзованиx державних фондiв е шдиввдуальна профшактика з особами, ввд яких можна
очшувати вчинення певних вид1в злочишв. У результат! дослвдження (та опитування сшвробггниюв ДПЗСЕ) встановлено категорiï ос1б, до яких необхвдно застосовувати превентивн заходи:
- особи, що здшснили адмтстративш правопорушення економiчноï спрямованосл на об'ектах названо!' сфери (8 %);
- посадов1 особи, що зловживали сво1ми службовими повноваженнями при використанн вшьних засоб1в зазначених фонд1в, зокрема у раз1 передавання фшансгв комерцшним структурам (21 %);
- особи, що виконують оргашзацшно-управлшсью функцiï на об'ектах фонд1в i живуть на доходи отриманш ввд злочинноï дмльносп, а також володтоть злочинно здобутим рухомим i нерухомим майном i (15 %);
- бухгалтери i матер1ально ввдповвдальн особи, що неодноразово допускали груб1 порушення фiнансовоï дисциплши у веденш первинного i пвдсумкового облшу товарно-матер1альних щнностей i притягувалися до ввдповвдальносп (7 %);
- посадов1 особи контролюючих оргашв (рев1зори, податков1 шспектори, аудитори), що покривали недолши фiнансово-господарськоï д1яльност1 виявлен у зазначених фондах (4 %);
- особи, що здшснюють фштивне тдприемництво i пвдтримують господарсью, ф1нансов1 i торгов! зв'язки з територ1альними структурами пвдроздшами (службами) цшьових спещал1зованих державних фонд1в (11 %);
- посадов1 особи, зап1дозрен1 у пвдтримщ злочинного зв'язку з представниками оргашзованих злочинних груп, до яких входять представники контролюючих оргашв та пвдприемств, установ i орган1зацй, що е платниками податюв i ухиляються ввд поповнення цшьових спещал1зованих державних фонд1в (9 %);
- б1знесмени, що сприяють кер1вникам територ1альних п1дрозд1л1в зазначених фонд1в у в1дмиванн1 грошових кошт1в i 1х легалiзацiï (8 %);
- особи, що в1дбували кримшальне покарання за зд1йснення економ1чних i шших корисливих злочишв або засуджених до покарання, не пов'язаних з позбавленням вол1, i продовжують працювати у зазначених фондах, i вести злочинний спос1б життя (7 %);
- особи, позбавлених судом займати певш посади або займатися певною д1яльшстю на певний перюд, коли не закшчився терм1н покарання, а також умовно засуджених за економ1чш злочини i працюють у зазначених фондах (5 %);
- особи, що отримали умовно-дострокове зв1льнення ввд ввдбування покарання за квал1ф1кован1 вчиненш ними злочини у сфер1 цшьових спещал1зованих державних фонд1в (3 %);
- крим1нальн1 елементи, як1 здшснюють протидто органам досудового розсл1дування у справах про економ1чш злочини, вчиненш на об'ектах вказаноï сфери (2 %).
На нашу думку, для устшного попередження правопорушень у сфер1 ц1льових спец1ал1зованих державних фонд1в необхвдно здшснити так1 заходи:
- запровадити постшний мон1торинг фондових видатк1в через ведення бюджетного паспорту;
- на основ1 даних мошторингу фондових видатк1в (бюджетного паспорту) оргашзувати 1х оперативне супроводження;
- покращити оперативне перекриття основних розпорядниюв фондових кошт1в;
- оргашзувати яюсне та всеб1чне в1дпрацювання зазначених розпорядниюв фондових кошт1в та 1н. [9, с. 89].
Висновки. Пвдроздши ОВС оперативно-розшукове попередження злочишв у сфер1 цшьових спещал1зованих державних фонд1в реал1зують у раз1 проведення загальних профшактичних заход1в на основ1 здшсненого мон1торингу фiнансово-господарськоï д1яльност1 та спещальних проф1-лактичних операц1й з недопущення викрадення грошових засоб1в. 1ндив1дуально-проф1лактичн1
заходи спрямовуються на виявлення i поставлення на облш осiб, до яких необхвдно вживати превентивш заходи.
Нагальним питання про прийняття спецiального Закону Украши "Про оргашзащю протидii злочинносп у сферi економши" та ввдомчого нормативного закрiплення положень щодо регулярного проведення спещальних операцiй "Фонди".
1. За даними ДДСБЕЗ. МВС Украгни. Аналтична довгдка про стан протиди економ1чним злочинам у 2013р. - К.: ДДСБЕЗ МВС Украти. - 2014. - № 5/2846. - 15 с. 2. Закалюк А. П. Курс сучасног украгнськог кримтологи: теоргя I практика: у 3 кн. Книга 1. Теоретичнг засади та гсторгя украгнськог кримтологгчног науки / А. П. Закалюк. - К.: Видавничий Дгм "1н Юре", 2007. - 424 с. 3. Тлумачний словник украгнськог мови /укл. Т. В. Ковальова, Л. П. Коврига. - Х.: Синтекс, 2002. -672 с. 4. Дидоренко Э. А. Оперативно-профилактическое наблюдение / Э. А. Дидоренко, С. С. Овчинский. - К.: МВД УССР, 1982. - 96 с. 5. Козаченко И. П. Оперативно-розыскная профилактика преступлений. Становление и развитие / И. П. Козаченко // Проблемы совершенствования оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел. - К.: КВШ МВД СССР, 1984. - С. 35-39. 6. Мгжнародна полщейська енциклопедгя: у 10 т. / вгдп. ред.: В. В. Коваленко, С. М. Могсеев, В. Я. Тащй, Ю. С. Шемшученко. - Т. 6. Оперативно-розшукова дгяльнгсть полщи (мглщи). - К.: Атгка, 2010. - 1128 с. 7. Василинчук В. I. Оперативно-розшукова профшактика злочингв у бюджетнш сфер; [Текст] : монографгя. - [2-ге вид.]. К.: ПП "Заграй", 2012. - 344 с. 8. Казаченко И. П. Правовые и организационно-тактические основы оперативно-розыскной профилактики преступлений: дис. ... на соиск. ученой степени докт. юрид. наук в виде научного доклада, выполняющего также функции автореферата. - М.: Академия МВД, 1991. -48 с. 9. Кримтологгя: тдручник для студ. вищ. навч. закл. / [О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратьев, О. Г. Кулик, П. П. Михайленко та т.]; за заг. ред. О. М. Джужи. - К.: Юргнком 1нтер, 2002. -416 с. 10. Мацюк В. Я. Науково-практичний коментар Закону Украгни "Про оперативно-розшукову дгяльнгсть",станом на 01.05.2011 р. / [В. Я. Мацюк, С. А. Панасюк, В. А. Нгколайчук, Б. В. Стрглець, I. В. Попов]; за заг. ред. В. Я. Мацюка. - К.: Видавничий дгм "Професюнал", 2011. -304 с. 11. Попередження та викриття злочингв у сферг економгки тдроздглами Державног служби боротьби з економгчною злочиншстю МВС Украгн: навч. посгб. Л. П. Скалозуб, М. Г. Вербенський, В. I. Василинчук та т.. / за ред. О. М. Джужг. -К.: РВВ МВС Украгни, 2011. - 520 с. 12. Скалозуб Л. П. Оргатзацшнг засади протиди тдроздглами ДСБЕЗ МВС Украгни злочинам у процесг державних закутвель / Скалозуб Л П., Василинчук В. I., Сливенко В. Р. // Науковий вгсник Кигвського нацгонального унгверситету внутргшнгх справ. - К.: КНУВС, 2009. - № 5 (66). - С. 83-90.
