CC BY
23Финна живого, Т. 18, No 1, 2010. С. 47-51. IMlY.SH'S oftllC ЛИ VC
С)Цимбалюк О.В., Род'жР.В., КальченкоB.I., Костерт С.О. нт\ на м'кчиччччИггnot
УДК 577.1
МЕХАНОК1НЕТИЧН1 ПАРАМЕТРИ СКОРОТЛИВО1 АКТИВНОСТ1 ГЛАДЕНЬКИХ М'ЯЗ1В CAECUM ЩУРА ЗА УМОВ ХРОН1ЧНО1 ДП КАЛ1КСАРЕНУ С107 IN VIVO
хЦимбалюк О.В., 2Родiк Р.В., 2Кальченко В.1., 3KocTepÍH С.О.
1Кигвсъкий нацюналъний утверситет гменг Тараса Шевченка, 21нститут оргатчног xímííНАН Украти 31нститут 6íoxímíí ím. О.В. Палладта НАН Украти, e-mail: otsimbal@univ.kiev. ua
Надшшла до редакцп 12.12.2009
У робота дослщжено вплив хрошчного ш'ектування калжсарену С107 (попередньо встановлена здатнiсть пригшчувати активнiсть №+,К+-АТФ-ази) i його фрагменту М3 на кшетичт параметри скоротливо! активностi гладеньких м'язiв caecum щурiв. За аналогiчних умов, ефект калжсарену С107 порiвнювали з iнгiбiтором №+,К+-АТФ-ази уаба!ном. Згiдно з методом юнетичного аналiзу, визначали нормованi максимальнi швидкост окремо перiодiв скорочення та розслаблення (Vnc та V^ вiдповiдно) скоротливих вiдповiдей на ацетилхолiн (10мкМ) i гшеркалiеву деполяризацiю (80 мМ). Встановлено, що в умовах хронiчного впливу уаба!н не змшюе кiнетичнi параметри скоротливих вщповщей. На вiдмiну вщ уаба!ну, калiксарен С107 та його фрагмент М3 ефективно пригнiчують V,^ Такi результати свiдчать, що дiя калiксарену С107 на м'язи не обмежуеться iнгiбуванням №+,К+-АТФ-ази.
Ключовi слова: гладенью м'язи, caecum, нормованi максимальш швидкостi фаз скорочення i розслаблення, №+,К+-АТФ-аза, уаба!н, калiксарен С107.
ВСТУП
Натрieва помпа плазматично! мембрани, головною функцюнальною частиною яко! е Ка,К-АТФ-аза (КФ 3.6.3.9), - бiлковий комплекс, що забезпечуе тдтримання трансмембранного градаенту iонiв та К+ i залучений до вторинного транспорту глюкози та амiнокислот [1]. У останне десятирiччя було доведено, що ^м безпосередньо! участi у формуванш мембранного потенщалу спокою, цей фермент також виконуе роль трансдуктора сигналiв вщ ендогенних уаба!ноподiбних стеровдв (уаба!ну, диоксину, маринобуфагешну тощо), регулюючи експресiю багатьох гешв [2-4]. Збiльшення концентрацл цих сполук (понад 0,9 нМ у плазмi кровi) супроводжуеться розвитком ряду патолопчних сташв оргашзму, таких як гiпертензiя, гiпертрофiя мiокарду i кардюмюпапя, серцева недостатшсть, порушення водно-сольового гомеостазу та цироз печшки [5-6]. Разом з цим, у медичнш практищ для корекци, зокрема, серцево! недостатносп, використовуються препарати на основi уаба!ну та дигоксину. Тому насьогодш надзвичайно актуальним е питання розробки i до^дження властивостей нових фармакологiчних засобiв корекцл функщонування натрiево! помпи, як не мали б побiчних ефекпв уаба1ну.
Перспективним базисом для створення фармакологiчних речовин нового поколiння зi спрямованою дiею е, зокрема, калшсарени -макроциклiчнi чашоподiбнi сполуки, яш мiстять високовпорядкован лiпофiльнi порожнини [7-10]. Для деяких з них показано здатшсть специфiчно
модифiкувати ioH-ipaHcnopTHi системи плазматично! мембрани i внутршньоклпинних органел. Зокрема, калшсарени С97, С99 та С107 (наведено шифри) були здатн бiльш ефективно, поpiвняно з уаба!ном, пригшчувати актившсть №+,К+-АТФ-ази плазматично! мембрани гладеньком'язових клiтин матки свиш, печшки щура та спеpматозо!дiв людини, але щ солуки не змiнювали базальну М§2+-АТР-азну актившсть; структурний фрагмент калшсарену С107 - сполука М3 (наведено шифр) практично не впливала на актившсть №+,К+-АТФ-ази [11-14]. За умов хрошчно! дп в дослiдах in vivo на препаратах плазматичних мембран гепатоципв щура було показано здатшсть калшсарену С107 збеpiгати iнгiбiтоpнi якост щодо №+,К+-АТФ-ази [15].
З метою з'ясування закономipностей впливу пpигнiчення налево! помпи калiксаpенами на функцiонування гладеньких м'язiв (ГМ) ми вивчали дто калiксаpену С107 та його структурно! частини фрагменту М3 на механошнетичш параметри викликаних ацетилхолiном та гiпеpкалiевою деполяpизацiею скорочень багатоклiтинних препаратов кшьцевих ГМ caecum щура.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
Калшсарен С107 та його фрагмент сполуку М3 синтезували та характеризували iз використанням методiв ядерного магштного резонансу та iнфpачеpвоно! спектроскопи у вiддiлi хiмi!' фосфорашв 1нституту оргашчно! хiмi! НАН Укра!ни (зав. ввддшу -член-кор. НАНУ проф. В.I.Кальченко). Структурш формули зазначених сполук наведено нижче:
Цимбалюк О.В., Родк Р.В., Кальченко В.1., Костер1н С. О.
О OH
OH
Калжсарен С107: (5,17-ди(фосфоио-2-пiридiл-метил)амiио-11,23-ди-mреm-бутил-26,28-дигiдрокси-25,27-
дипропоксикалжс[4]-арен); Сполука М3: 4-гiдроксианiлiно(2-пiридил)метилфосфонова кислота.
Як можна побачити i3 структурних формул, у випадку калiксарену С107 амiнофосфоновi групи на верхньому вiнцi макроциклу лок^зоваш на протилежних фенольних фрагментах калшсарену, а саме - в положениях 5 та 17. Ввдзначимо, що калiксарен С107 складаеться як би i3 3-х частин: калшсареново1 „чашГ' (молекулярна основа i3 4-х циктчно розташованих бензольних кшець) i двох амiнофосфонових груп, пов'язаних з фенольним фрагментом (еквiвалеит - сполука М3).
Хронiчиу дiю пiдвищених концентрацш калiксареиу С107 та, у порiвняльному аспект уабашу, дослiджували на нелшйних бiлих щурах популяцiï вiварiю бюлопчного факультету Киïвського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. За основу взято протокол до^дження, який було розроблено рашше для уабаïну [16]. Експериментальш групи формували зi щурiв-самцiв вшом 6 - 8 тижнiв. Тварин випадковим чином дiлили на 5 груп: iитактнi щури (група № 1); щури, яким iн'ектували фiзiологiчний розчин (0,9% NaCl) iз вмютом неполярного розчинника
диметилсульфоксиду (ДМСО) (група № 2); а також щури, яким ш'ектували розчини вiдповiдних ефекторiв, що були розведенi в фiзiологiчному розчинi: уабаïн (група № 3); калшсарен С107 (група № 4); фрагмент М3 (група № 5).
Усi ш'екцшш розчини (групи тварин №№ 2 - 5) готували так, щоб вони мiстили ДМСО у концентраци 1% (оскiльки калiксарен С107 та фрагмент М3 е нерозчинними у вод^ тому ïx маточнi розчини й готували в ДМСО). 1н'екцп здшснювали виутрiшньом'язово (об'ем одноразовоï ш'екцл - 50100 мкл). Сумарна дiя зазначених речовин тривала 6.5 мюящв. Першого дня тваринам груп №№ 3, 4 i 5 було введено речовини у дозах (розрахованих на 1 кг ваги тварини): уабаïн - 34 мкг/кг, калiксарен С107 - 46.3 мкг/кг, сполука М3 - 23.7 мкг/кг (у випадках у«х трьох груп використовували еквiмолярнi концентрацiï зазначених речовин, що ввдповвдало значенню 45,8 нмоль/г ваги тварини) [16]. Пот^м щурам щодня протягом десяти тижнiв вводили речовини у дозах
ввдповвдно 27.8, 37.9 та 19.4 мкг/кг (е^молярш концентраци - 36,3 нмоль/г ваги тварини). Наступш чотири мiсяцi у«м тваринам три рази на тиждень iн'ектували речовини у концеитрацiï першого дня.
Скоротливу активнiсть дослiджували в iзометричному режимi на препаратах кшьцевих м'язiв слiпоï кишки (caecum). Кiльцевi смужки caecum (середнiй розмiр - 1.5 х 10 мм), очищеш ввд слизово1' оболонки, розмiщували в робочш камерi об'емом 2 мл та з проточним розчином Кребса (швидшсть протшання - 5 мл/хв.), термостатованiй при 37оС. Мультиклiтинному препарату надавали пасивний натяг (10 мН) i залишали на 1 годину (до появи спонтанних скорочень постшно1' амплiтуди i частоти та скорочень, викликаних ацетилxолiном i гiперкалiевим розчином, з постйними механошнетичними параметрами). Реестращю сигналiв проводили використовуючи електричний потенщометр Н339.
Для дослiдiв використовували розчин Кребса (мМ): 120,4 NaCl; 5,9 KCl; 15,5 NaHCO3; 1,2 NaH2PO4; 1,2 MgCl2; 2,5 CaCl2; 11,5 глюкоза; рН розчину становив 7,4. При використанш ефективно1' концеитрацiï ацетилxолiну (АХ) (10 мкМ) спершу готували його концентрований водний розчин (з розрахунку додавання 1% розчину речовини до шнцевого об'ему), алiквоту якого вносили в розчин Кребса до одержання потрiбноï концентраций Гiперкалiевий розчин (ГКР, концентращя юшв К 80 мМ) готували шляхом iзотонiчноï замши у вихвдному розчин! Кребса необxiдноï частини юшв Na на е^молярну кшьшсть юшв калiю.
Осшльки в робот! передбачався аналiз скоротливих ввдповвдей гладеньком'язових препаратов, одержаних з р1зних тварин, важливо було використовувати об'ективш критерiï для пор!вняння механошнетичних параметрiв. Тому ïx аналiз здiйсиювали ввдповвдно до методу, описаного ранiше [17]. У основу методу покладено трансформащю перiодiв скорочення та розслаблення, як! являють собою Б-под!6ш крив! i математично можуть бути описанi загальною формулою:
МЕХАНОК1НЕТИЧН1 ПАРАМЕТРИ СКОРОТЛИВО1 АКТИВНОСТ1 ГЛАДЕНЬКИХ М'ЯЗ1В CAECUM ЩУРА ЗА УМОВ ХРОН1ЧНО1 Д11 КАЛ1КСАРЕНУ С107 IN VIVO_
f = f
J J y,
m n y n '
t +t
де: f - миттева (в момент часу t) сила, fm -максимальна сила, т - характеристичний час (чисельно дорiвнюе часу, в який спостерiгаеться напiвмаксимальне значення сили 'fn), n -логарифмiчний коефiцiент крутизни механок!нетично! криво!.
В процеа аналiзу механокiнетичних кривих здшснювали лiнеаризацiю фаз скорочення i розслаблення в координатах {ln[(fm - f)/f]; ln t}. Час, в який досягаеться fm, приймався початковою точкою вiдлiку фази розслаблення t = 0; поточному значенню часу t вiдповiдало значення миттево! сили f За фазу розслаблення приймали фрагмент скоротливо! вiдповiдi пiсля досягнення ею fm, а фазою скорочення вважали частину механограми вiд початку змши сили до fm.
Даний метод дозволяе розраховувати незалежн! вiд fm показники - нормоваш на значення fm максимальн! швидкостi розслаблення та скорочення (враховуючи вiдсутнiсть принципових вiдмiнностей мiж характером протшання фаз скоротливо! вiдповiдi м'язiв) Vn:
n-1 n+1
Vn =
-(1/fm )df / dt ) =
(n -1) n ■ (n + 1)
4пт
Експериментальш дан! обробляли методами вар!ащйно! статистики iз використанням програми OriginPro 8. Перевiрку вибiрок на !х приналежн!сть до нормально розподiлених генеральних сукупностей здiйснювали за допомогою критерда Шаиiро-Уiлка. Для визначення вiрогiдних вiдмiнностей мiж середн!ми величинами двох вибiрок використовували t-критерiй Стьюдента для незалежних груп даних, у випадку одночасного порiвняння бiльшо! кiлькостi вибiрок - дисперсшний аналiз. У всiх випадках достовiрними вважали результати за умови значення ймовiрностi Р, менше 5% (Р < 0.05). Результати представлен! як середне арифметичне ± стандартна похибка середнього. Кiлькiсть дослiдiв n вiдповiдае кiлькостi тварин, дослiджених у кожному випадку.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Нашi попередн! дослiдження виявили, що калiксарен С107 володiе здатнютю модифiкувати скоротливу активн!сть ГМ caecum щура, причому особливост! його впливу не вiдтворювали ефект!в, якi спричиняв класичний iнгiбiтор №,К+-АТФ-ази уаба!н [14].
Для з'ясування особливостей хронiчного впливу тдвищених концентрацш уаба!ну та калшсарену
С107 на функщонування ГМ к!шк!вника було обрано класичн! ефектори, як! ефективно моделюють електро- та фармакомехашчне спряження збудження-скорочення. У першому випадку застосовували iзотонiчний ГКР; вш спричиняе скоротливу вiдповiдь, головна частина яко! обумовлюеться iонами Са2+, що надходять до ГМК через потенщалкероваш Са2 -канали L-типу [18]. Фармакомехашчне спряження моделювали використанням збуджувального медiатора АХ, рецептори до якого (М2 i М3 типу) представлеш у мембран! ГМК [19].
У нашш попереднш ро6от! було показано, що в умовах in vitro короткочасне апткування (30 хв) калшсарену С107, як i уаба!ну (обидв! сполуки в концентрац!! 10 мкМ), в однаков!й м!р! спричиняло пригн!чення максимально! сили скорочень, викликаних АХ i ГКР [14]. В аналопчних умовах фрагмент М3 в!ропдно, але слабк!ше пор!вняно з С107, пригшчував ампл!туду скорочення, !ндукованого ГКР i не впливав на цей параметр АХ-скорочення. Вартою уваги була здатшсть обох речовин (на в!дм!ну в!д уаба!ну) зменшувати значення параметра Vnr : така тенденщя не залежала в!д джерела активащйного сигналу, але була в!рог!дно бшьш виражена у випадку АХ-викликаних скорочень.
Оск!льки у випадку експеримент!в in vivo ми не могли об'ективно пор!внювати амплггуду скоротливих в!дпов!дей, у дан!й робот! було застосовано метод кшетичного анал!зу [17]. В!дпов!дно до цього методу для пор!вняння скоротливих ввдповвдей використовували незалежн! в!д максимально! сили скорочень параметри максимальних нормованих швидкостей пер!од!в скорочення (Vnc) та розслаблення (Vnr).
Як видно з рис. 1А, скоротлив! ввдповвд на аплшування ГКР гладеньком'язових препарат!в, одержаних в!д тварин р!зних груп, в!др!знялись за окремими к!нетичними параметрами. Кшетичш параметри скорочень препарат!в, отриманих ввд щур!в груп №1 та №2 ^нтактш i тварини, яким вводили 1% розчин ДМСО) не в!др!знялись. Скорочення препарат!в caecum щур!в, яким вводили уаба!н (група № 3), мали показники Vnc та Vnr, як! статистично не в!др!знялись ввд контрольних (Р>0.05). У випадку ГКР-викликаних скорочень препарат!в в!д тварин групи №4 (оброблен! кал!ксареном С107), то максимальна нормована швидкють пер!оду скорочення Vnc мала тенденц!! до зниження, як! не були п!дтвердженн! статистично (87.1±14.6 %, n = 6, Р>0.05), а в!дпов!дний показник дляперюду розслаблення в!рог!дно знижувався (58.8±14.5 %, n = 6, Р<0.05). Присутшсть у орган!зм! щур!в фрагменту М3 супроводжувалась в!рог!дним зниженням показник!в як Vnc так i Vnr на 74.2±15.2 % (n = 6, Р<0.05) та 64.7±12.7 (n = 6, Р<0.05) в!дпов!дно.
n
т
n
Цимбалюк О.В., Родк Р.В., Кальченко В.1., Костер1н С. О.
Рис. 1. Вплив уабашу, калiксарену С107 та його фрагменту М3 в умовах in vivo на механоюнетичш параметри викликаних гiперкалiевим розчином (80 мМ) (А) та ацетилхолiном (10 мкМ) (Б) скорочень гладеньком'язових препаратiв caecum щура: бЫ стовпцi - максимальна нормована швидюсть перiодy скорочення, ^i стовпцi - максимальна нормована швидюсть перiодy розслаблення (M±m, n=6).
Механоюнетичш параметри розраховували i3 використанням методу [17]; за 100 % були прийнят контрольш значення вiдповiдних параметрiв.
Такi результати в умовах хротчно! дл речовин in vivo переважно ввдтворюють тенденцiï змiн скорочyвальноï функцп caecum при 1'х аплiкyваннi in vitro [12, 14]. Так, короткочасне внесення yабаïнy в омиваючий препарати розчин супроводжувалось вiрогiдним зниженням амплггуди ГКР-викликаних скорочень, однак параметри нормованих максимальних швидкостей обох перiодiв залишались без змiн [12]. Разом з тим, за аналогiчних умов калшсарен С107 i його структурний фрагмент М3 знижували не тшьки амплiтyдy скорочень, але також i показники Vnc та Vnr [14].
Нормована максимальна швидюсть Vnc АХ-iндyкованих скорочень препаратов, одержаних ввд тварин груп №3-5, не зазнавала змiн порiвняно з контролем (рис. 1Б). Показники Vnr цих скоротливих ввдповвдей статистично вiрогiдно варiювали в рiзних групах: в грyпi №3 вони залишались на рiвнi контролю (85.7±16,7 %, n = 6, Р>0.05), а в групах №4 i 5 знижувались до 64.3±8.3 % (n=6, Р<0.05) та 82.1±8.7 % (n=6, Р<0.05) вiдповiдно. Такий ефект дослiджених речовин цiлком повторюе тенденцiï результатов наших дослiдiв по 1'х короткочасному аплiкyванню на iзольованих смужках caecum [12, 14].
Можна мiркyвати про внyтрiшньоклiтиннi механiзми, яш призводять до змiни калiксареном С107 та його структурною частиною М3 швидкостi перiодiв розслаблення скоротливих ввдповвдей. Вiдомо, що фазний компонент ацетилхолш-викликаних скорочень вiсцеральних гладеньких м'язiв обумовлюсться iнозитолтрифосфат-залежним вивiльненням Са2+ з саркоплазматичного ретикулуму. Спiввiдношення мiж фазним та тошчним компонентами супроводжуеться
змiною нормованоï максимальноï швидкосп перiодy розслаблення. Нами попередньо було показано [12], що калшсарен С99 (також здатний селективно i бшьш специфiчно, нiж yабаïн, шпбувати №+,К+-АТФ-азу) спричиняв аналогiчнy змiнy Vnr яка, однак, усувалась в присутносп блокатора iнозитолтрифосфатних рецепторiв саркоплазматичного ретикулуму 2-АРВ. Тож у даному випадку також ймовiрно, що крiм здатносп до iнгiбyвання №+,К+-АТФ-ази, калiксарен С107 може змiнювати Vnr за рахунок модифiкyвання вивiльнення Са2+ з внутршньоклггинних депо.
ВИСНОВКИ
Отже, якщо ствставити результати попереднього дослiдження з даними експерименпв in vivo, то можна стверджувати, що обидвi речовини (калшсарен С107 та його фрагмент М3) переважно (крiм Vnc ГКР-скорочень групи №5) не впливають на показники нормованих максимальних швидкостей перюду скорочення ГКР- i АХ-викликаних скорочень, але ефективно пригнiчyють Vnr. Отже, як калшсарен С107, так i його структурна частина М3 зберiгають свш специфiчний, вiдмiнний вiд yабаïнy, ефект на гладеньком'язовi смужки caecum.
Л1тература:
1. Xie Z, Cai T. Na+-K+-ATPase-Mediated Signal Transduction:
From Protein Interaction to Cellular Function // Mol. Interv. -
2003. - Vol.3 (3). - P. 157-168.
2. Xie Z, Askari A. Na+/K+-ATPase as a signal transducer// Eur. J.
Biochem. - 2002. - Vol.269. - P. 2434-2439.
МЕХАНОК1НЕТИЧН1 ПАРАМЕТРИ СКОРОТЛИВО!' АКТИВНОСТ1 ГЛАДЕНЬКИХ М'ЯЗ1В CAECUM ЩУРА ЗА УМОВ XPQM4HQÏ ДГ1 КАЛ1КСАРЕНУ С107 IN VIVO_
3. Schoner W. Endogenous cardiac glycosides, a new class of steroid hormones // Eur. J. Biochem. - 2002. - Vol.269. - P. 2440-2448.
4. Kawamura A., Guo J., Itagaki Y., Bell C., Wang Y., Haupert G.T., MagilSh., GallagherR.T., BerovaN., NakanishiK. On the structure of endogenous ouabain // PNAS. - 1999. - Vol.96. - P. 6654-6659.
5. Schoner W. , Scheiner-Bobis G. Endogenous and exogenous cardiac glycosides: their roles in hypertension, salt metabolism, and cell growth // Am. J. Physiol. Cell. Physiol. - 2007. -Vol. 293. - P. C509-C536.
6. Bagrov A.Y., Shapiro J.I, Fedorova O.V. Endogenous Cardiotonic Steroids: Physiology, Pharmacology, and Novel Therapeutic Targets // Pharmacol. Rev. - 2009. - Vol.61(1). -P. 9-38.
7. Namor A.F., Pugliese A., CasalA.R. et al. // Phys. Chem. Chem. Phys. - 2000. - P. 4355-4360.
8. Gutsche C.D. Calixarenes Revisited // The Royal Society of Chemistry: Cambridge, 1998. - 220 p.
9. Arena G., Contino A., Gulino F.G. et al. // Tetrahedron Lett. 2000. - Vol. 41. - P. 9327-9330.
10. Pelizzi N., CasnatiA., Friggeri A., Ungaro R. // J. Chem. Soc., Perkin Trans. - 1998. - № 6. - P. 1307-1312.
11. Bemin Т.О., Шкрабак О.А., Костерт С.О., Родж Р.В., Черенок С.О., Бойко B.I., Кальченко B.I. Калжсарени С-97 та С-107 стимулюють вплив оуабашу на №+,К+-АТР-азну активтсть у плазматичнш мембран гладеньком' язових кттин // Укр. бюхгм. журн. - 2006. - T.78, N 6. - C.53 - 63.
12. Цимбалюк О.В., Онуфрийчук О.В., Ве^ч Т.О., Черенок С.О., Кальченко B.I., Мiрошничeнко М.С., Костерт С.О. П^вняльне до^дження впливу оуабашу i калжсарен 6ic-пдроксиметилфосфоново! кислоти на активтсть Na+/K+-
АТФази на мгханоюнетику процесу "скорочення-розслаблення" гладенького м'язу // Фiзика живого. - 2006. -Т.14, № 1. - С. 53-72.
13. Ве^ч Т.О., Костерт С.О., Родж Р.В., Черенок С.О., Бойко B.I., Кальченко В.1. Вплив калжсаренфосфонових кислот на №+,К+-АТР-азну актившсть в плазматичнш мембрат гладеньком'язових клггин // Укр. бюим. журн. - 2006. - Т. 78, №1. - С. 70-74.
14. Онуфрийчук О.В., Цимбалюк О.В., Мiрошничeнко М.С., Родж Р.В., Бойко В.1. Вплив калжсарену С107 та його фрагменту М3 на механокшетичт параметри процесу "скорочення-розслаблення" гладеньких м^в caecum щура // Вюник ВДУ. - 2007. - Т. 62. - С. 10-15.
15. Цимбалюк О.В., Костерт С.О., Черенок С.О., Кальченко В.1. П^вняльне вивчення в дослвдах in vitro та in vivo впливу калжсарену С107 та уабашу на №+Д+-АТФ-азну актившсть в плазматичних мембранах гепатоципв пуав // Укр. бюхш. журн. - 2010. - Т. 82, №4. - С.22-25.
16. Ren Y., Huang R., Lu Z. Ouabain at pathological concentrations might induce damage in human vascular endothelial cells // Acta Pharmacologica Sinica. - 2006. - Vol. 27 (2). - P. 165-172.
17. Burdyga Th.V., Kosterin S.A. Kinetic analisis of smooth muscle relaxation. // Gen. Physiol. Biophys. - 1991. - №10. -P. 589-598.
18. Kuriyama H., Kitamura K., Itoh T., Inoue R.. Physiological features of visceral smooth muscle cells, with special reference to receptors and ion channels // Physiological rew. - 1998. -Vol 78, № 3 - P.811 - 889.
19. T.B. Bolton, S.V. Prestwich, A.V. Zholos, D.V. Gordienko Excitation-contraction coupling in gastrointestinal and other smooth muscles // Ann. Rew. Physiol. - 1999. - Vol. 61. - P.85 - 115.
МЕХАНОКИНЕТИЧЕМКИЕ ПАРАМЕТРЫ СОКРАТИТЕЛЬНОЙ АКТИВНОСТИ ГЛАДКИХ МЫШЦ CAECUM КРЫСЫ В УСЛОВИЯХ ХРОНИЧЕСКОГО ДЕЙСТВИЯ КАЛИКСАРЕНА С107 IN VIVO
Цимбалюк О.В., Родик Р.В., Кальченко В.И., Костерин С.А.
В работе было изучено влияние хронического инъектирования каликсарена С107 (для него ранее установлена способность угнетать активность №+,К+-АТФ-азы) и его фрагмента М3 на кинетические параметры сократительной активности гладких мышц caecum крыс. В аналогических условиях эффект каликсарена С107 сравнивали с ингибитором №+,К+-АТФ-азы уабаином. Согласно метода кинетического анализа, определяли нормированные максимальные скорости отдельно фаз сокращения и расслабления (Vnc та Уш, соответственно) сократительных ответов на ацетилхолин (10 мкМ) и гиперкалиевою деполяризацию (80 мМ). Установлено, что в условиях хронического влияния уабаин не изменяет кинетические параметры сократительных ответов. В отличие от уабаина, каликсарен С107 и его структурный фрагмент М3 эффективно угнетают Vnr. Такие результаты свидетельствуют, что действие каликсарена С107 на мышцы не ограничивается ингибированием Na+,K+-АТФ-азы.
Ключевые слова: гладкие мышцы, caecum, нормированные максимальные скорости фаз сокращения и расслабления, №+,К+-АТФ-аза, уабаин, каликсарен С107.
THE MEKHANOKINETICAL PARAMETERS OF CONTRACTILE ACTIVITY OF RAT CAECUM SMOOTH MUSCLES UNDER THE CONDITIONS OF CALIXARENE C107 CHRONIC ACTION IN VIVO
Tsymbalyuk O.V., Rodik R.V., Kalchenko V.I., Kosterin S.O.
Influence of chronic injection calixarene C107 (for it ability to decrease Na+,K+-ATP-ase activity it was shown before) and its fragment M3 on the kinetic parameters of contractive activity of smooth muscles rats caecum was studied. In analogic conditions the effect of calixarene C107 and the inhibitor of Na+,K+-ATP-ase ouabain was compared. Accordingly method of the kinetic analysis the normalized maximal rate separately of the contraction and relaxation phases (Vnc and Vm, respectively) of contracting answers to the acetylcholine (10 ^M) and high potassium solution (80 mM) were determined. It is shown that in the conditions of chronic influence of ouabain does not change the kinetic parameters of contractile answers. Unlike ouabain, calixarene C107 S107 and its structural fragment M3 caused effective Vnj declining. Such results show that action of calixarene C107 on muscles is not only inhibition of Na+,K+-ATP-ase.
Key words: smooth muscles, caecum, normalized maximal rate of the contraction and relaxation phases Vnc and Vnr, Na+,K+-ATPase, ouabain, calixarene C107
