CC BY
27
УДК 330.4:336.221.11
МЕХАН1ЗМИ РЕАЛ1ЗАЦ11 РЕГУЛЯТОРНО1 ПОЛ1ТИКИ В СИСТЕМ1 РОЗПОД1ЛУ ДОХОД1В СУБ'еКТ1В СУСПМЬНО-ЕКОНОМШНИХ В1ДНОСИН
В.В. Сафонов
Одеський нацюнальний економ1чний унгверситет, Одеса, Украгна
Сафонов В.В. Мехатзми реалгзаци регуляторноi полтики в системг розподшу доходгв суб'ектгв суспыьно-економгчних вгдносин.
У статп розглянут мехашзми регуляторно! полижи в систем розподiлу доходiв суб'екпв cуcпiльно-економiчних вiдноcин. Доведена певна фрагментаршсть, недостатня комплекcнicть у дослвд-женнi змш, що вiдбулиcя в cиcтемi розподшу доходiв населення, вiдcутнicть чiткого подання про границi державного втручання в сферу розподшу, та застосуван-ня заcтарiлих пiдходiв до оцiнки ефективносп реалiзацu державних функцiй у данш облаcтi. Пропонуються шляхи вирiшення цих проблем.
Ключовi слова: суб'екти cоцiально-економiчних вiдноcин, доходи населення, людський капiтал
Сафонов В.В. Механизмы реализации регуляторной политики в системе распределения доходов субъектов общественно-экономических отношений.
В статье рассмотрены механизмы регуляторной политики в системе распределения доходов субъектов общественно-экономических отношений. Доказана определенная фрагментарность, недостаточная комплексность в исследовании изменений, произошедших в системе распределения доходов населения, отсутствие четкого представления о границах государственного вмешательства в сферу распределения и применения устаревших подходов к оценке эффективности реализации государственных функций в данной области. Предлагаются пути решения этих проблем.
Ключевые слова: субъекты общественно-экономических отношений, доходы населения, человеческий капитал
Safonov V. V. Regulatory policy implementation mechanisms in the subjects of social and economic relations income distribution.
The article discusses the regulatory policy mechanisms of subjects of social and economic relations income distribution. We prove a certain fragmentation, lack of complexity in the study of system of income distribution changes, the absence of the state intervention limits in distribution sphere clear understanding and use of outdated approaches to evaluating the effectiveness of the implementation of state functions in this area. The ways to solve these problems. Solutions to these problems have been proposed.
Keywords: social and economic relations subjects, household incomes, human capital
Вумовах переходу Украши вщ сощалкти-чно1 економiчноï системи до кашталюти-чно1, а згодом перехщ до ринкових вщносин, глобалiзацiйнi процеси в свт та активний европейський вектор ставлять перед нацюнальним господарством багато суттевих питань. Одним з них е система розпод^ доходiв населення, ïï полшшення та вдосконалення, а також як результат - вплив на яшсть життя населення в цшому.
Ц процеси, а також значне збшьшення частки сфери послугу у ВВП значно посилюють конкуренщю на ринку пращ, та прискорюють i загострюють майнове розшарування населення та змши у доцшьному коефщенп диференщацп доходiв i споживання населення, тобто внесли суттево знизили добробут населення.
Отже, потрiбнi новi тдходи до розкриття змкту та ролi вiдносин розподiлу доходiв населення, котрi б вiдповiдали новим умовам, та сприяли бiльш ефективному розвитку та вико-ристанню людського капiталу, а отже й бшьш ефективному функцiонуванню суспiльного вироб-ництва.
Найбшьший вплив на систему розподiлу доходiв населення мають iнструменти державного регулювання, отже в першу чергу потрiбно переосмислити й сформувати новi тдходи до вив-чення i реалiзацiï державноï полiтики в цiй сферг
Анaлiз останшх дослiджень та публшацш
Аналiз дослiджень i публiкацiй останшх рок1в. Проблемами iнституцiйного розвитку та удоско-налення окремих аспектiв державно1' полiтики в сферi доходiв суб'екпв суспiльно-економiчних вiдносин займались так1 вчеш: Саблук П.Т., Малiк М.Й., Кужель В.В., Гришова 1.Ю., Булавка О.Г., Кропивко М.Ф, Лупенко Ю.О., Замлинський В.А., Крюкова 1.О., Чирва О.Г., Худолш Л.М., Кваша С.М., Стоянова-Коваль С.С., Пугачов М.1., Шпичак О.М. [1-8], проте ще багато аспекпв державного впливу на систему розпод^ доходiв населення мало розробленi, вщсутня системнiсть та комплекснiсть в дослщженнях та рекомендацiях щодо змiн у цш системi. Недооць нена важливють та вплив системи розподiлу доходiв на як1сть життя населення. Немае чггкого вiдображення границi державного втручання у сферу розпод^ доходiв.
Метою статi е дослщження механiзмiв реалiзацil регуляторно1 политики в системi розподiлу доходiв суб'екпв суспшьно-економь чних вiдносин та запропонування шляхiв и вдосконалення з огляду на сучаснi умови. Виклад основного матерiалу дослiдження
На основi методолопчних положень про двойсту природу дослщжувано1 категорп можна сформулювати розумiння розпод^ доходiв як економiчного явища й економiчного процесу, як1 е взаемодоповнюючими сторонами одного економь чного феномена й сшввшносяться один з одним як статичний i динамiчний аспекти аналiзу. Розподiл доходiв як економiчне явище являе собою систему економiчних вiдносин, що зложилися в даному суспшьст iз приводу спiввiдношення мiж доходами рiзних iндивiдiв або 1хтх груп, вираженого через ступiнь дохщно-майново! диференщацп населення. Розмiр одержуваного доходу визначаеться вшповшно до мiри вкла-деного фактору виробництва, мiрою потреби (сощальш трансферти) або у вшповшносп зi сформованими неформальними вiдносинами мiж суб'ектами розподiльних вiдносин (особистi зв'язки, суспiльне становище.) Розподiл доходiв як економiчний процес трактуеться як замкнутий цикл, що характеризуеться послiдовною змшою етапiв визначення частки в зробленому продукп кожного суб'екта розпод^ шляхом и перетво-рення в конкретнi форми доходiв.
Ми вважаемо, що розподш доходiв варто розглядати як систему взаемодп «базисних» вiдносин розпод^ прав власностi, ресурсiв i факторiв виробництва й «настроювальних» вшно-син властиво розпод^ доходiв. У структурi «надбудови» системи розпод^ доходiв видшено три фази розпод^: первинна, вторинна й шнцева. Таким чином, систему розпод^ доходiв можна представити як замкнутий цикл, що поеднуе ринковий (первинний i к1нцевий) i неринковий (вторинний) розподш доходiв.
При переходi вш централiзованоl моделi розпод^ до децентралiзованоl моделi вiдбулися наступнi якiснi змши системи: а) права власностi, ресурси й фактори виробництва були перерозпо-дшеш мiж учасниками розподiльного процесу, з'явилися новi форми власностi, що знайшло вiдбиття в збiльшеннi питомо1 ваги «базисних» вiдносин у розподiли доходiв; б) слiдом за появою нових форм власносп з'явилися новi форми факторного розпод^ доходiв, а старi форми трансформувалися у форми, адекватш сучасним економiчним умовам (наприклад, розподш доходiв вiд здiйснення спекулятивно1 дiяльностi в розпо-дiл доходiв вш здiйснення шдприемницько1 дiяльностi як перехш зi сховано1 в явну форму); в) так1 фактори деформацп первинного розпод^ доходiв як невiдповiднiсть реального розпод^ декларованому принципу розпод^ по пращ й пнорування слiдом за приватною власшстю форм розпод^ доходiв, обумовлених нею, змiнилися
новим фактором деформацп первинного розпод^ - нерiвнозначною оцiнкою рiзних факторiв виробництва, додання невиправдано велико1 значимостi фшансовому катталу й заниження оцiнки пращ; г) скоротилися обсяги державно1 учасп в перероз-подiльному процесi в частиш соцiального захисту й сощального забезпечення населення; д) вшно-влена дiя цiнового механiзму концевого розпод^ доходiв.
Завданнями перетворення розпод^ доходiв повиннi стати: а) збiльшення питомо1 ваги в розподiлi доходiв «базисних» вшносин за рахунок надiлення iндивiдiв реальними правами власностi; б) вшновлення балансу грошових оцiнок рiзних фага^в виробництва й подолання деформацiй на фазi первинного розпод^ доходiв; в) збереження в колишньому обсязi або помiрне збiльшення частки друго1 фази в розподш доходiв за умови модершзацп системи соцiального захисту й сощального забезпечення населення; м) подолання надшрно1 диференщацп доходiв на стадп концевого розпод^.
Для реалiзацil названих заходiв необхiдно активна участь держави в регулюванш розпо-дшьних вiдносин. Функцп держав, являють собою основш напрямки його дiяльностi, обумовлеш конкретними соцiально-економiчними й юторич-ними умовами, а також стратепчними щлями й завданнями його майбутнього розвитку. Серед функцш держави в системi розпод^ доходiв населення видiленi наступш: економiчна, сощаль-на, iнституцiональна й шновацшна. Економiчна функцiя реалiзуеться через створення загально-господарських умов функщонування розпод^ доходiв. Соцiальна функцiя реалiзуеться за допомогою створення й розвитку системи сощального захисту населення. 1нститущональна функщя укладаеться в закршленш в нормативно-правових актах норм i правил поведiнки учасник1в розпо-далу доходiв. Змiст шновацшно1 функцп бачиться в стимулюванш шновацшно1 активностi за допомогою змши параметрiв розпод^ доходiв.
Реалiзацiя функцп держави в системi розпод^ доходiв припускае дш алгоритму державного регулювання розпод^ доходiв, структурi якого видiляються п'ять елеменпв: етап одержання шформацп, етап ухвалення рiшення, етап впливу на об'ект регулювання, етап одержання результатов i зворотний зв'язок мiж ними. Характерною рисою ди алгоритму державного регулювання доходiв населення в украшськш економiцi е порушення зворотного зв'язку мiж його елемен-тами, що приводить до прийняття рiшень i застосуванню коштiв й iнструментiв впливу, неадекватних сучасним господарським реалiям.
Особливосп реалiзацil функцiй держави в розподш доходiв обумовленi рiзною спрямо-вашстю iнтересiв численних суб'ектiв, що утво-рять державу як певним чином оргашзовану спiльнiсть iндивiдiв; з'еднанням у державi як господарюючому суб'ектi ознак радянського й пострадянського перiодiв; залежшстю динамiки
comanbннx H iннoвamHннx BHTpaT gep®aBH Big gu-HaMÎKH цнкniв; nepeganero noBMBa-
®ern no peani3amï comanbннx $ункцiн 3 gep®aB-нoгo нa peгioнanbннH piвeнb; bhcokhm ступeнeм gн$epeнцiaцiï, кoнцeнтpaцiï H nonaproamï goxogiB нaceneннa; cra6inbmc™ crpyKTypH po3noginy. y aKocri ogmeï 3 oснoвннх pue gep®aBH BapTo нaзвaтн тeнgeнцiï go caмoycкnagнeннa H нapocтaн-ra 3aKpuTocTi gep®aBroro anapaTa.
Peani3ama eкoнoмiннoï ^ymmï b cynaraux yMo-Bax зgiHcнroeтbca nig BnnuBoM нaстyпннх ^aKTopiB: 3 ogнoгo 6oKy, TynuKoBa Konia eкстeнснвнoгo pocTy h comanbнo-eкoнoмiннa Kproa oстaннboгo poKÎB gHKTyroTb нeo6хigнiстb onTHMi3yBaTH CTpyKTypy кoнconigoвaнoгo 6wg®eTy, 3 iнmoгo 6oKy, Kypc ra cra6ini3amro comanbнo-eкoнoмiннoгo po3BHTKy нe go3Bonae ckopothth BHTpaTH нa comanb^ c$epy. y gaнoмy 3B'a3Ky нa nepmuH пnaн BHxogaTb 3axogu mogo po3BHTKy peanbroro ceKTopa eкoнoмiкн, oптнмiзaцiï oпogaткoвyвaннa H crpyKTypH gep®aB-ннх BHTpaT. flep^aBra noniTHKa b gamH o6nacri Bro^^e^ca oco6nHBocTaMH пoвegiнкн gep®aBH aK cy6'eKTa peгynroвaннa. Oco6nHBocraMH peani3a-mï iнстнтymoнanbнoï $yнкцiï b cynaraux yMoBax e $opManbmcrb нopм i npaBun po3noginy goxogiB, 3 nona giï aKux, aK npaBHno, BunagawTb i^uBigu h гpyпн, mo BonogiwTb cпeцн$iнннм вnagннм pecyp-com, i ogronaCTe нapocтaннa goцeнтpoвнх cun y paMKax нe$opмanbнoгo po3noginy pecypciB i ^aKTopiB внpo6ннцтвa h вigцeнтpoвнх cun y paMKax po3noginy 6rog®eтннx зo6oв'aзaнb.
Po3nogin goxogiB cynepennuBuH no cboïh npupogi. y CTpyKTypi nporapin po3noginy goxogiB Mo®m BHginHTH внyтpimнi npoTupinna, o6yMoBnem нaaвнicтм b cy6'eKTiB po3noginy goxogiB ogrocnpa-мoвaннx i взaeмoвнкnroнннx imepeciB, i зoвнimнi npoTupiHHa, o6yMoBnem TiCTHM B3aeMo3B'a3KoM po3noginy i3 пpoцecaмн внpo6ннцтвa, o6мiнy h cпo®нвaннa.
BapTo BuginaTH внyтpimнi nporapinna нa piвнi imepeciB e^^Mi^ux cy6'eKTiB Mi®: a) gep®aBow h нaceneннaм, пpegcтaвneннм oKpeMHMH goMo-гocпogapcтвaмн a6o iнgнвigaмн; 6) $ipMoro aK нocieм iнтepeciв po6oтogaвцa h iнgнвigoм aK нaHмaннм po6iтннкoм; b) 6amoM i goMorocno-gapcTBoM (i^uBigaMu) aK пoзннanbннкaмн h вкnagннкaмн 6aнкiв; г) goмoгocпogapcтвaмн (i^H-BigaMH) i ïxmMH гpyпaмн, mo кoнкypyмтb Mi® co6ow b пpoцeci po3noginy goxogiB; g) i^uBigaMu, mo BxogaTb b og^ goмoгocпogapcтвo. Ponb gep®aBH b go3Boni внyтpimнix nporapin yKna-gaeTbca b MaKcuManbro Mo®nHBoMy 3reoco6-nroвaннi Bnaœux iнтepeciв (6opoTb6a 3 Kopynmero, nomyKoM пoniтнннoï peнтн) i cтвopeннi мexaнiзмiв yзгog®eннa пpнвaтннx i cycпinbннx iнтepeciв. y cyna^ux yMoBax giï gep®aBH b gaнoмy нaпpaмкy rocaTb $opмanbннн xapaKTep, ^umari Mipu œ onuparoTbca нa peanbro c^opMoBam eKoroMinm вigнocннн.
y gucepTa^HroMy gocnig®eннi Buginem ra-cтyпнi зoвнimнi nporapinna no $a3ax вigтвopeннa Mi® po3noginoM goxogiB h: a) внpo6ннцтвoм, mo
npoaBnawTbca b нeвigпoвigнocтi BHTpaT oтpнмaннм pe3ynbTaTaM кo®нoï 3i cтopiн внpo6нннoгo npo^cy; 6) o6мiнoм, mo npoaBnawTbca b norau6-neннi Mi®rany3eBoï gн$epeнцiaцiï goxogiB i reeKBi-
вaneнтнoмy o6мiнi Mi® piзннмн c^epaMH
eкoнoмiннoï gianb^cri; b) cпo®нвaннaм, mo npoaBnawTbca b gucnponopmax po3noginu Kyni-вenbнoï cпpoмo®нocтi goxogiB piзннx гpyп нaceneннa. Ponb gep®aBH b go3Boni зoвнimнix npoTupiH po3noginy goxogiB нaceneннa yKnagaeTbca b пpoвegeннi з6anaнcoвaнoï coцianbнo-eкoнoмiннoï noniTHKH no onTHMi3amï cTpyKTypu cycпinbнoгo внpo6ннцтвa, пigтpнмцi peanbroro ceKTopa eкoнo-MiKH, po3BHTKy cтpaтeгiннo Ba®nHBHx гanyзeн i пogonaннм pecypcoвнgo6yвнoï зane®нocтi нa-цioнanbнoï eкoнoмiкн, aKTHBi3amï peгynммнoï $yнкцiï gep®aвннx coцianbннx raparniH
Оcнoвнi нaпpaмкн peaniзaцiï $yнкцiн gep®aBH b cucTeMi po3noginy goxogiB y cynacmË yкpaïнcbкiн eкoнoмiцi пpegcтaвneнi пoкaзннкaмн eкoнoмiн-нoгo pocTy h нaгpoмag®eннa h внкopнcтaннa nмgcbкoгo KaniTany.
3 MeTow пogonaннa нee$eктнвнocтi c^opMoBa-roi' cucTeMH po3noginy goxogiB пpoпoнyeтbca Mogenb po3noginy goxogiB y Buraagi gpeBa «цini -3aco6u» нa ocMBi gocaгнeннa eкoнoмiннoï e$eK-тнвнocтi h comanb^ï opieнтoвaнocтi po3noginy goxogiB (puc. 1).
flaнa Mogenb Bigo6pa®ae cucreMy po3noginy goxogiB, mo e cnony^oro naнкoм Mi® pe3ynbTa-TaMH e^^Min^ro pocTy H нaгpoмag®eннaм нaцioнanbнoгo 6araTCTBa. Poзвннeнi poзпoginbнi мexaнiзмн нa cragiï цнкniннoгo nigHoMy cnpuawTb e$eктнвнoмy po3noginy gogaткoвoгo npogyKTy Mi® iнgнвigaмн i ïxmMH ^ynaMH H paцioнanbннм po3noginoM внгig, ogep®yвaннx cucTeMow нaцioнa-nbroro гocпogapcтвa b цinoмy нa пigвнmyвanbнoï xBHni цнкny, cTHMynMMHH iнтeнcн$iкaцiм cycninb-нoгo внpo6ннцтвa H нaгpoмag®eннa ramo^^^ro 6aгaтcтвa 3aBgaKH nepexogy нa iннoвaцiHннH mnax po3BHTKy. y toh ®e Hac, 3a goпoмoгoм poзвннeннx poзпoginbннx мexaнiзмiв Mo®nHBo e$eктнвнe 3any-нeннa eneмeнтiв нaцioнanbнoгo 6aгaтcтвa y внpo6ннннH пpoцec.
Ha зaпpoпoнoвaнiH cxeMi MeTow нynboвoгo piвнa e $opмyвaннa mboï Mogeni po3noginy goxogiB, gocaгнeннм aKoï cnpuae вigнoвneннa eкoнo-Minroï e$eктнвнocтi H coцianbнoï opieнтoвaнocтi po3noginy goxogiB. Екoнoмiннa e$eктнвнicтb po3-noginy goxogiB внзнaнaeтbca Hepe3 cTHMynMMHHH BnnHB po3noginy нa eкoнoмiнннH picT i пpoцecн нaгpoмag®eннa H внкopнcтaннa nrogcbKoro KaniTany, a coцianbнa opieнтoвaнicтb yKnagaeTbca b nogo-naннi нagмipнoгo goxigнo-мaHнoвoгo poзmapyвaн-нa нaceneннa 3a gonoMororo pimeннa npo6neMH 6igнocтi H $opмyвaннa cepegнboгo Knacy.
y aKocri Mep no $opмyвaннм eкoнoмiннoï e^e^raB^cn H coцianbнoï opieнтoвaнocтi po3no-giny goxogiB пoтpi6ннH KoMnneKc 3axogiB, peani3o-вaннx нa кo®нiH $a3i po3noginy. flna pimeннa npo6neMH 6igнocтi H $opмyвaннa cepegнboгo Knacy нa 6a3ucroMy piвнi BapTo peani3yBaTH 3axogy mogo
вдосконалювання вiдносин власносп, що припу-скають надiлення вах громадян реальними правами власносп на природнi ресурси.
1снуе два можливих варiанти присвоения населениям доходiв вiд використання природних ресурав: перший - через розподiл вилучених
доходiв мiж всiма громадянами, представляеться не ефективним, оск1льки в цьому випадку буде вiдбуватися так називане «прощання» сировинних доходiв, i вщсутня виражена соцiальна спрямо-ванiсть.
Забезпечення стимулюючого впливу РД на екожмчне зростання
Забезпечення стимулюючого впливу РД на накопичення i використання людського катталу
I фаза РД
— створення умов для розвитку реального сектора економши;
— створення шституцшних умов формування самозайнятосп (малих форм
тдприемництва);
— проведення полiтики зайнятостц
— регулювання оплати працi в бюджетному сектор^
Скорочення дохiдно-майиовоï диференщацп населення
Подолання бiдностi
Формування середнього класу
ЗАСОБИ
Базисний рiвень -вдосконалення вдаосин власностi
II фаза РД
— вдосконалення механiзму дохдао-майнового оподаткування;
— вдосконалення системи соцiального захисту непрацездатного населення на основi концепцп «середнього рiвня життя»;
— вдосконалення
системи соцiального страхування працездатного населення на основi компенсацiйного
принципу.
Створення системи мониторингу формування новоï моделi РД
III фаза РД
— створення системи регулювання транспортних i торговельних надбавок на ринках продовольства, житла,
енергоресурсiв
Рис. 1. Альтернативна модель розпод^ доходiв (РД) у виглядi дерева «цiлi - засоби»
Бiльше кращим е другий варiаит: iивестуваиня иацiоиальиого дивiдеиду, у реальний сектор кошпв, вилучених iз сировинного сектора - екоиомiки, у галузi соцiальиоï сфери, у сполученш
з використанням частини сировинних доходiв як стабшзатор соцiальио-екоиомiчиого розвитку (збереження резервного фонду.) З метою забезпечення прозоросп використання коштiв, що иадiйшли в державний бюджет у виглядi на-цiоиальиого дивiдеиду, иеобхiдио законодавчо закршити за ними позиачеиi напрямки використання. Даний тдхвд також допоможе виршити проблему мiжгалузевоï' й мiжрегiоиальиоï' дифе-реицiацiï' населення по доходах i пiдтримати стратегiчио важливi галузг Реалiзацiя даного варiаита перерозподiлу сировинних доходiв зажадае перегляду системи оподатковування видобутку корисних копалин на основi змiии пiдходу до оцшки природно1 ренти, ïï дифе-ренщаци вiдповiдио до географiчиих, геологiчиих i господарсько-економiчних критерiïв.
На emani первинного розподшу потрiбно створити умови для розвитку реального сектора екоиомiки не тшьки за допомогою перерозподiлу доходiв, вилучених як природна рента в сировинному секторi, але й активного залучення доходiв населення в економiчний кругообп як внутрiшне джерело iнвестицiй, чому може сприяти участь у прибутку працiвникiв за допомогою подальшого акцiонування пiдприемств середнього бiзнесу; створити шституцюнальт умови формування самозайнятостi (малих форм тдприемництва); проводити активну полггику зайнятостi й регулювання оплати пращ в бюджетному секторц розширити участь державного сектора в стратепчно важливих галузях.
Пiдтримка малого тдприемництва е не тшьки формою ршення проблеми безробiття, але й основою формування середнього класу будь-якоï розвиненоï держави, тому розвиток форм самозайнятосп населення, особливо в умовах фiнансово-економiчноï кризи, здобувае особливу актуальшсть. У цей час, не дивлячись на ряд пшьг, наданих суб'ектам малого й середнього тдприемництва, а також реалiзацiю державноï програми тдтримки малого пiдприемництва, зберiгаються значнi адштстративт бар'ери, складнiсть процедур оформлення необхiдноï документацiï, корупцiя, жорстк1сть податкового режиму, що перешкоджають розширенню сектора. Для формування умов розвитку малого тдприемництва необхшне скорочення адштстра-тивних бар'ерiв (спрощення процедури й скорочення строив реестрацп малих пiдприемств), розширення цшьових фондiв пiдтримки малого пiдприемництва й заохочення венчурного креди-тування й впровадження нових технологiй з метою тдвищення продуктивностi працi.
Завданням державноï полiтики зайнятостi, у першу чергу, повинне стати створення нових робочих мюць у реальному секторi економiки, чому буде сприяти напрямок iнвестицiй у даний сектор за рахунок рiвчака коштiв з видобувних галузей. Крiм того, необхiдно вiдновити престиж-тсть робочих спецiальностей i середнього професiйноï освiти, пiдвищивши рiвень оплати прат працiвникiв даноï професiйноï групи, а
також за допомогою розмщення державних замовлень на пiдготовку фахiвцiв у певнш сферi певноï квалiфiкацiï й забезпечення випускнишв середнiх спецiальних навчальних заклащв робп-никами мiсцями.
Удосконалювання системи оплати працi працiвникiв бюджетноï сфери, по-перше, сприяе зниженню диферентацп оплати працi за рахунок випереджальних темпiв росту заробiтноï плати самих низькооплачуваних працiвникiв, що приводить до розмивання границь мiж квалiфiкованою й неквалiфiкованою працею; по-друге, рют заробп-ноï плати працiвникiв бюджетноï сфери нижче запланованих показник1в i не забезпечуе працiвникам рiвень життя не нижче середнього по краш (дотепер майже в половинi репотв заробiтнi плати 30% працiвникiв сфери освии не забезпечують рiвень життя, що вшповшае прожитковому мiнiмуму); по-трете, нова система оплати працi несе в собi значнi ризики (економiчнi, управлiнськi й соцiальнi.) Крiм того, мшмальний розмiр оплати працi в украшськш економiцi несе iнфляцiйне навантаження (збшь-шення мiнiмальноï заробiтноï плати приводило до росту цш на споживчому ринку) i не виконуе регулюючу функцiю, що пiдтверджуеться статистикою iндексу Кейтса, що значно нижче значень аналопчного показника по станах £С. З огляду на перераховат недолiки використову-вано1' системи оплати прат пращвнишв бюджетно1' сфери, можуть бути сформульованi рекомендацiï з ïï подальшого реформування, серед яких можна назвати наступт: унiфiкацiя системи оргатзаци оплати працi працiвникiв бюджетного сектора на основi галузевого принципу, обмежен-ня автономiï регiонiв i передача функцш по органiзацiï оплати прат пратвнишв бюджетних органiзацiй вiдповiдним органам виконавчоï влади.
На pieHi вторинного розподшу doxodie. Змши в системi оподатковування доходiв населення обумовленi змшами вiдносин власностi. Найваж-ливiшими шструментами перерозподiльноï полi-тики держави е податок на доходи фiзичних оаб, страховi внески в державнi позабюджетт фонди й податки на майно.
Можливосп прогресивного оподатковування заробiтноï плати обмежет в чиннiсть ïï низьких розмiрiв у порiвняннi iз закордонними крашами й великим обсягом схованого розпод^, тому потрiбно поступово збшьшити стандартне подат-кове вiдрахування до величини прожиткового мiнiмуму й граничт значення накопиченого доходу - до прожиткового мшмуму вiдповiдноï категорiï населення з одночасною компенсатею «втрат» вш скорочення надходжень прибуткового податку за рахунок тдвищення ставки прибуткового податку на найвищi доходи з наступним вшновленням системи контролю найбшьш значних витрат, з наступною замшою дифере-нцiйованоï шкали податку на доходи фiзичних осiб для рiзних форм доходiв единою ставкою на ва види доходiв [9].
n0Tpi6H0 nepernaHyru CHCTeMy po3noginy goxogiB Big H,3,®.n Mi® piBHaMu 6rog®eTHol CHCTeMH 3 MeToro HacTKoBoro MapKyBaHHa npu6yr-KOBoro nogaTKy, mo HanpaBnae b neBHiH Hacrm Ha 3gincHeHHa 3axogiB mogo comanbHo! nigTpHMKH h 3axHCTy HaceneHHa, i b yMoBax BHxogy 3 ^rnahcobo-eKoHoMinHoi KpH3H nproynuHmu nigBumeHHa HopMaTHBiB BigpaxyBaHb no CTpaxoBHx BHecKax y gep®aBHi no3a6rog®eTHi $oHgu, ocKinbKH ^ 36inbmye nogaTKoBe HaBaHTa®eHHa Ha $oHg onnaTu пpaцi h Mo®e npHBecTH go HoBoro BHTKa BHCHoBKy TpygoBHx goxogiB 3-nig onogaTKoByBaHHa, mo npHBege go po3mupeHHa o6cariB cxoBaHoro po3no-giny goxogiB.
yKpaiHcbKa npaKTHKa Bu3HaneHHa MimManbHux comanbHux CTaHgapTiB Bigpi3HaeTbca Big eBpo-nencbKoi npaKTHKH, mo yKnagarorbca b 3acTocyBaHHi BiTHH3HaHoro CTaTHCTHKoro noKa3HHKa npo®uTKo-Boro MiHiMyMy, mo npu icHyromft мeтogнцi po3paxyHKy e noKa3HHKoM a6conroTHol 6igHocTi, npu цbOмy 3HaneHHa noKa3HHKiB gep®aBHux comanbHux rapamiH b yKpai'HH 3HaHHo Hu®He BenunuHu npo®HTKoBoro MiHiMyMy h He e e^eKTHBHUMH iHCTpyMeHTaMH npoBegeHHa comanbHo! noniTHKu. noKa3HHKH HucenbHocTi rpoMagaH, mo npo®HBaroTb 3a pucoro 6igHocri, нegooцiнeнi Hepe3 3acTocyBaHHa 3aHH®eHux 3Hanern гpaннцi 6igHocTi h BigcyTHocTi o6niKy noKa3HHKiB iH^naml gna ko®ho1' goxigHoi' rpynu.
nepe6opoTH o6Me®eHHa icHyronux nigxogiB go BH3HaneHHa pucu 6igHocTi Mo®e nepexig Big KoH^nm! «npo®uTKoBoro MiHiMyMy» go KoH^nm! «cepegHboro piBHa ®uTTa». ^aHa кoнцeпцia npu-nycKae, 3 ogHoro 6oKy, TpaKTyBaHHa 6igHocTi aK aBuma a6conroTHoro, to6to po3paxyHoK ^iKcoBa-Horo 3HaneHHa гpaннцi 6igHocTi, He npuB'a3aHoro go 3HaneHb MegiaHHoro a6o cepegHboro goxogy, 3
iHmoro 6oKy, BignoBigHo go Hel' 6igHicTb po3-rnagaeTbca aK cTaH, npu aKoMy iHguBig caMocriHHo He Mo®e 3a6e3nenuTu piBeHb ®uTTa, xapaKTepHuH gna gaHoro cycninbcTBa 3 ypaxyBaHHaM cynacHux BuMor, nponoHoBaHux go Horo po3BuTKy. KaTeropiro «cepegHboro piBHa ®uTTa» BapTo po3po6mu, rpyH-TyroHucb Ha HacTynHux пpннцнпax:
— BignoBigHicTb Ha6opy cno^uBHux ToBapiB i nocnyr c^opMoBaHoMy xapaKTepy cno®uBaHHa y BepcTBax HaceneHHa i3 cepegHiM piBHeM goxogy 3 ypaxyBaHHaM cynacHux BuMor, nponoHoBaHux go po3BuTKy iHguBiga;
— BignoBigHicTb HopMaTuBiB cno®uBaHHa peanbHo-My piBHro cepegHbogymoBux goxogiB i ^rnaHcu-bux Mo®nuBocTen gep®aBu, mo 3a6e3nenye gna Bcboro HaceneHHa piBeHb ®uTTa He Hu®He cborogeHHa Hepe3 cucreMy coцianbннx rapamiH;
— o6niK oco6nuBocTen cno®uBaHHa b pi3Hux perioHax 3a yMoBu o6oB'a3KoBoro nogaHHa npoeKTy cno®uBHoro KomuKa perioHy Ha eKcnepTu3y 3 MeToro KoHTponro o6rpyHToBaHocTi h BignoBigHocTi HopMaM 3aKoHogaBcTBa.
Ha emani кiнцeeoгo po3nodiny doxodie Heo6xig-ho ctboputu gironun MexaHi3M gep®aBHoro pery-nroBaHHa Tapu^iB, ToproBenbHux i TpaHcnopTHux Hag6aBoK Ha cno®uBHoMy puHKy y 3B'a3Ky 3i 36epe®eHHaM bucokoi HopMu npu6yTKy Ha puHKax npogoBonbcTBa, ®mna h eHepropecypciB.
BlICIIOBK'll
^ocarHeHHa nocTaBneHux mneft Mo®nuBo 3a yMoBu opram3ami 6e3nepepBHoro MomTopuHiy 3MiH y cucreMi po3noginy goxogiB i KopeKTyBaHHa pimeHb BignoBigHo go BcrynHuK iH^opMaml. noKa3HuKu cucTeMu MoHiTopuHry (Ta6n. 1) gomnbHo po3ginuTu Ha crpaTeriHHi, to6to noKa3HuKu кiнцeвoгo pe3ynb-TaTy, i TaKTuHHi - npoMi®m noKa3HuKu.
Ta6nuua 1. CucreMa noKa3HuKiB MoHiTopuHry ^opMyBaHHa anbTepHaTuBHol Mogeni po3noginy goxogiB
CrpaTeriHHi пoкaзннкн TaKTuHHi noKa3HuKu
— ^aKTuHHun o6car BBn; — 3axBoproBamcTL HaceneHHa (Hucno Bnepme BcTaHoBneHux 3axBoproBaHb Ha 1000 Hon., cMepTHicTb); — gocTynHicTb cepegHboro cпeцianвнoro h Bumoro npo^ecinHol ocBiTu (cniBBigHo-meHHa Baprocri HaBHaHHa 3i cpegHtogy-moBuMu (MegiaHHuMu) goxogaMu HaceneHHa); — noKa3HuKu 3arantHol HepiBHocTi po3no-giny goxogiB 3 ypaxyBaHHaM iHgeKciB cnoxuBHux ^h gna koxhoi goxigHol rpynu (Koe^i^eHT flxuHi, кoe$iцieнт ^oHgiB); — noKa3HuKu HagnumKoBol HepiBHocTi po3-noginy goxogiB (Koe^injeHT flxuHi); — HucentHicTt HaceneHHa 3 goxogaMu Huxne rpaннцi 6igHocri; — HucentHicTt HaceneHHa, mo cTaBuTtca go cepegHboro Knacy. — TeMnu pocTy BBn; — xapaKTep 3anexHocTi TeMniB eKoHoMiHHoro pocTy Big noKa3HuKiB HepiBHocTi po3noginy goxogiB; — xapaKTep 3anexHocTi noKa3HuKiB 3axBoproBaHocTi Big noKa3HuKiB HepiBHocTi po3noginy goxogiB; — xapaKTep 3anexHocTi noKa3HuKiB gocTynHocri ocBiTu Big noKa3HuKiB HepiBHocTi po3noginy goxogiB; — 3arantHi h HacTKu gna koxhoi goxigHol rpynu mgeKcu cnoxuBHux цiн; — noKa3HuKu geKoMno3u^l HepiBHocTi po3noginy goxogiB no gxepenax ^opMyBaHHa goxogiB (npaBy BnacHocTi Ha ^aKTopu внpo6ннцтвa); — noKa3HuKu prouKy 6igHocTi (50% h 60% MegiaHHoro goxogy); — npornTKoBun MiHiMyM; — noKa3HuK «cepegHboro piBHa xurTa»; — cniBBigHomeHHa po3Mipy ochobhux gepxaBHux co^anbHux rapaHTin 3 noKa3HuKoM «cepegHboro piBHa ^mra»; — coцianbннн e^eKT onogaTKoByBaHHa mguBigyanbHux goxogiB i TpaHc^epTiB (nopiBHaHHa кoe$iцieнтiв flxuHi go h nicna cnnaTu nogaTKiB h ogepxaHHa TpaHc^epTiB).
®yHKm! no npoBegeHHro MoHiTopuHry cnig noKnacra Ha MimcrepcTBo eKoHoMiHHoro po3BmKy h TopriBni
yKpalHu
Список л^ератури:
1. Кужель В.В. Державна тдтримка репональних програм iнновацiйного розвитку [Електронний ресурс] / 1.Ю. Гришова, В.А. Замлинський, В.В. Кужель // Економжа: реали часу. Науковий журнал. - 2013. - № 2 . - С. 201-206. - Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/n2.html
2. Гришова 1.Ю. Вплив шститутонально! структури на розвиток шновацшно-швестицшнох дiяльностi тдприемств [Електронний ресурс] / 1.Ю. Гришова, В.О. Непочатенко // Економжа: реали часу. Науковий журнал. - 2013. - № 2 . - С. 47-51. - Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/n2.html
3. Гришова 1.Ю.Державна тдтримка як невщ'емний мехатзм економiчного зростання. Iнституцiйнi чинники розвитку тдприемницьких структур. Колективна монографiя / Щд ред. д.е.н., професора О.О. Непочатенко. - Умань: СПД Сочшський, 2013. - С.36-44.
4. Довщник соцiальних стандартiв, нормативiв, вимог i обмежень (для використання при планувант соцiально-економiчного розвитку сiльських громад i територiй) / П.Т. Саблука, М.Ф. Кропивка, О.Г. Булавка. - К.: НнЦ 1АЕ, 2009. - 90 с.
5. Булавка О.Г., Александров М.С. Сотальний захист, доходи i рiвень життя населення сiльських територш // Органiзацiйно-економiчна модернiзацiя аграрно! сфери: наукова доповщь /за заг. ред. акад.. НААН П.Т. Саблука. - К.:ННЦ 1АЕ, 2011. - С. 50-58.
6. Shpychak О.М. Economic problems of bio fuel production regarding food safety of Ukraine / International Scientific Electronic Journal "Earth Bioresources and Life Quality". - № 1. -February, 2010.
7. Саблук П.Т., М.Ф. Кропивко та ш.. Нацюнальна доктрина реформування та розвитку агропродовольчого комплексу Укра!ни (проект). - Ж. Економжа АПК, №4, 2011 - с.3-6.
8. Саблук П.Т., Кропивко М.Ф. та ш.. Напрями поглиблення аграрно! реформи на сучасному етат розвитку АПК (науково-популярне видання) - К.: ННЦ «1АЕ», 2011. - 37 с.
9. Экономическая теория: Учебник для вузов / [Под ред. Г.П. Журавлевой]. - М.:Инфра, 2000. - 203 с.
Надано до редакцп 10.03.2014
Сафонов Володимир Володимирович / VolodymyrV. Safonov
v-safonov@ukr. net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Мехатзми реалiзацГiрегуляторноi полтики в системi розподту doxodiB ey6'eKmiB сусniльно-економiчних вiдносин [Електронний ресурс] /В.В. Сафонов //Економжа: реалп часу. Науковий журнал. — 2014. — № 3 (13). — С. 218-224. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n3.html
