CC BY
14
¡нфекци в д1тей
УДК 616.34-022-036-092-053.37 ОЛЬХОВСЬКА О.М.
Харювсыкий нацюнальний медичний унверситет
мехаызми формування вар1анту ключного переб1гу
■ _ ■ V ■ V ■
кишкових 1нфекц1и у д1теи раннього в1ку
Резюме. У 81 дитини ежом 1 мс — 3роки, хворих на тяжк форми шигельозу, сальмонельозу та еше-рихюзу, доЫджено показники iмунноi вiдповiдi (цитокни i СБ-клтини) залежно вгд вираженостi та наявностi основних клжчних проявiв хвороби. Виявлено вплив iмунних показнишв на формування нток-сикацшного синдрому й ексикозу, млявостi, анорексп, блювоти, ол^ури та кетоацидозу. Ключовi слова: кишковi iнфекцii, патогенез, канка, дти.
Вступ
Кишковi шфекци (К1) до тепершнього часу зали-шаються актуальною проблемою педiатрií. У гостро-му перiодi К1 у хворих можливий розвиток токсикозу з ексикозом, гiповолемiчного шоку, гостроí нирковоí недостатностГ, яы е основною причиною несприят-ливих результатiв хвороби [1—3]. НаслГдком перенесе-ноí К1 у частини пацiентiв е дисбактерюз кишечника, хронiчнi захворювання шлунково-кишкового тракту, синдром мальабсорбцп, токсико-дистрофiчний стан та ш., що впливае на подальший психофiзичний розвиток дитини, потребуе значних економiчних ви-трат батьыв. Перебiг К1, як i будь-якоí iнфекцií, зна-чною мiрою залежить вiд стану iмунноí системи, и спроможностi до адекватноí вiдповiдi на вторгнення чужорГдного агента [3—5]. Визначення ролi iмунних показникiв у формуванш клiнiчних проявiв, ступе-ня тяжкост та перебiгу К1 е особливо значимим для практичноí ланки охорони здоров'я. Тому багато на-уковщв вивчають медiатори запального процесу, показники клiтинноí та гуморальноí iмунноí вiдповiдi в рiзнi перiоди К1 [6—10]. Поглиблення наших знань щодо патогенезу, прогнозування варiанту перебiгу хвороби дозволить удосконалити терапiю хворих, сво-ечасно проводити и корекцiю.
Мета роботи — виявлення залежност основних кль нiчних проявiв К1 у дггей вiд реактивностi медiаторiв запалення та клiтинних факторiв iмунiтету в гострому перiодi хвороби.
Матер\али \ методи
У 81 дитини втэм 1 мiс. — 3 роки, хворих на тяжи форми бактерiальних К1, проведено вивчення рiвнiв про- та протизапальних цитокiнiв периферичноí кровi i CD-клiтин залежно вiд наявност чи вiдсутностi основних ктшчних проявiв. На пiдставi клштэ-лаборатор-
них даних у 36 (44,45 %) дггей дiагностовано шигельоз, у 27 (33,33 %) — сальмонельоз, у 18 (22,22 %) — еше-рихюз. Поряд Гз загальноприйнятими методами достижения проводили визначення рГвшв штерлейкГшв (1Ь) кровГ (твердофазним Гмуноферментним методом) Г вмГсту популяцш Гмунних кштин (методом непрямоí iмунофлюоресценцГí з використанням моноклональ-них антитГл до поверхневих антигенГв лГмфоцитГв CD). Оцшку вГрогГдностГ вiдмiнностей мГж групами проводили Гз застосовуванням непараметричного методу за U-критерiем Ушкоксона (Манна — Унта). Математич-но-статистичну обробку отриманих результатiв проводили Гз застосуванням програми 81а11з11са.
Отриман\ результати та Тх обговорення
Результати вГрогГдностГ рГзнищ окремих лаборатор-них показникГв залежно вГд наявностГ основних кшшч-них симптомГв К1 у дГтей раннього вГку надано в табл. 1.
АналГз отриманих даних свГдчить про вГрогГдну рГз-ницю за показниками iмунно'í вГдповГдГ (цитокГнами Г CD-клiтинами) залежно вГд ступеня вираженостГ ш-токсикацГйного синдрому, р < 0,001. Так, порГвняння вмГсту цитокГнГв периферично'í кровГ хворих у гострому перюдГ залежно вГд ступеня вираженостГ штоксикацш-ного синдрому виявило вГрогГдне тдвищення останнГх у хворих Гз значною ГнтоксикацГею: 1Ь-1, z = 5,123; 1Ь-2, z = 5,641; 1Ь-4, z = 3,705; 1Ь-6, z = 5,695; 1Ь-8, z = 4,862 (Р < 0,001 для вшх). У той же час у цих хворих виявлено значне зниження вмГсту CD-лiмфоцитiв: CD3, z = -6,716; CD4, z = -6,804; CD8, z = -6,804; CD14, z = -5,148; CD16, z = -2,501; CD19, z = -2,098 (р < 0,001). Отже, тдвищення вмГсту штерлейкГшв пе-риферично'í кровГ на фош зниження показникГв вмГсту CD-лiмфоцитiв сприяе розвитку ГнтоксикацГйного синдрому у хворих.
1нфекцН в dimeu
4(39) • 2012
Таблиця 1. В1рогщн1сть р1зниц1 лабораторних показниюв хворих на К1 залежно вд наявност основних кл1н1чних прояв'т (z, за U-Kp^epieM Улкоксона (Манна — Уíтнi))
Показник 1нтокси- Мля- Анорексiя Бшьу Блюво- Ексикоз Олiгурiя Кето- Дiарея
кацiя BiCTb животi та ацидоз
IL-1, пкг/мкл 5,123 2,111 -0,31 -0,77 1,41 3,893 0,90 2,051 -0,72
IL-2, пкг/мкл 5,643 2,602 -1,51 -0,54 2,111 4,493 1,08 2,642 -1,03
IL-4, пкг/мкл 3,713 1,55 -0,76 -0,52 1,971 3,453 0,73 1,63 -1,61
LI-6, пкг/мкл 5,693 1,77 -1,66 -0,58 1,991 4,373 0,83 2,672 -0,39
IL-8, пкг/мкл 4,863 1,79 -1,29 -1,13 2,732 4,933 1,16 2,702 -0,55
CD3 (%) -5,723 -1,961 1,43 0,19 -0,87 -3,643 -0,34 -1,06 0,18
CD4 (%) -6,983 -1,45 1,14 0,44 -0,99 -5,123 -1,55 -2,221 0,29
CD8 (%) -6,803 -1,80 2,331 -0,33 -1,89 -4,383 -1,04 -2,291 -0,23
CD14 (%) -5,153 -1,09 1,39 0,44 -0,76 -2,613 -0,85 -1,06 0,98
CD16(%) -2,503 -0,64 0,86 0,38 -0,08 -2,121 -1,23 -0,52 1,07
CD19(%) -2,093 0,08 2,211 -1,39 1,13 0,49 -0,49 -0,19 0,13
Примтки: вipогiднiсть ознаки:1 — р < 0,05;2 — р < 0,01;3 — р < 0,001.
Виявлено, що пщвищення piBHiB 1Л-1 i 1Л-2 у по-еднанш 3i зниженням вмюту CD3-кпiтин супроводжуе розвиток млявостi хворих. Так, у хворих i3 симптомом млявостi вipогiдно вищими були piвнi цитокiнiв 1Л-1 (z = 2,11; р < 0,05) та 1Л-2 (z = 2,60; р < 0,01). У той же час при наявност цього симптому вipогiдно нижчим був piвень CD3 (z = -1,975; р < 0,05).
На розвиток анорекси у хворих впливало пщвищення вмiсту CD8- (z = 2,333; р < 0,05) i CD^-rah™ (z = 2,209; р < 0,05), яке було вipогiдним при порГвнянш з показни-ками дней, у яких вщмови вiд ж не спостеpiгали.
Нами виявлено вipогiдну piзницю за показника-ми 1Л-2, 1Л-4, 1Л-6, 1Л-8 дiтей залежно вщ наявностi блювоти. При вщсутносп синдрому блювоти piвнi цих штерлейюшв у хворих були вipогiдно нижчими: 1Л-2 (z = 2,107; р < 0,05), 1Л-4 (z = 1,79; р < 0,05), 1Л-6 (z = 1,998; р < 0,05), 1Л-8 (z = 2,728; р < 0,01). Тож тд-вищення piвнiв вищезазначених цитокiнiв сприяе роз-витку блювоти при К1 у дiтей.
Виявлено суттевi pозбiжностi показниюв Гмунно! вiдповiдi залежно вщ наявностi ознак ексикозу. Нами виявлено вipогiдно вищi piвнi цитокiнiв у хворих iз симптомом дегщратацп (1Л-1: z = 3,895; 1Л-2: z = 4,498; 1Л-4: z = 3,454; 1Л-6: z = 4,374; 1Л-8: z = 4,932; p < 0,001 для вшх). Вмют CD-клiтин у цих хворих був вipогiдно нижчим (CD3: z = -3,636, р < 0,001; CD4: z = -5,119, р < 0,001; CD8: z = -4,382, р < 0,001; CD14: z = -2,609, р < 0,01; CD16: z = -2,124, р < 0,05). Можна припусти-ти, що виражена цитоюнова реактивнють на фош зни-ження показниюв кштинного iмунiтету сприяе розви-тку дегщратацшного синдрому.
Проведення поpiвняльного аналiзу виявило сут-теву piзницю за концентращею 1Л-1, 1Л-2, 1Л-6, 1Л-8 та вмютом CD4 i CD8 у хворих залежно вщ наявностi ознак кетоацидозу. Так, розвитку кетоацидозу спри-яли вipогiдно вищий piвень цитоюшв 1Л-1 (z = 2,046; р < 0,05), 1Л-2 (z = 2,638; р < 0,01), 1Л-6 (z = 2,669; р < 0,01), 1Л-8 (z = 2,702; р < 0,01) i вipогiдно низью показники вмiсту CD4 (z = -2,215; р < 0,05) i CD8-лiм-фоцитiв (z = -2,299; р < 0,05) поpiвняно з хворими, у клiнiчнiй картиш яких кетоацидоз не реестрували.
Нами не виявлено вГрогщно! piзницi в piвнях до-слiджуваних показниюв у дггей залежно вщ наявностi дiаpейного синдрому.
Таким чином, виявлено суттевi роз6Гжносл в рГвнях окремих лабораторних показниюв залежно вщ наяв-ност чи вщсутносл тих чи шших клшчних симптомГв. Значнiй штоксикацп сприяло пiдвищення рГвшв цитоюшв периферично! кров^ зниження вмюту CD-кштин. Шдвищення р1вшв цитоюшв 1Л-1 i 1Л-2 сприяло розвитку млявосл, кетоацидозу та ознак дегщратаци, окрГм того, пщвищення рГвня 1Л-2 — розвитку блювоти. Шдвищення вмюту цитоюшв 1Л-4, 1Л-6, 1Л-8 су-проводжувало появу синдрому блювоти i дегщратаци, а 1Л-6 та 1Л-8 — ще й розвиток кетоацидозу. Поява ознак дегщратацп вiдбувалась на xni низьких показникiв кш-тинно! ланки 1мунно! вщповщ (CD3, CD4, CD8, CD14, CD16), млявост — на xni низького вмюту CD3-клiтин, кетоацидозу — низького вмюту CD4- i CD8-клiтин. Висою показники CD8- i CD19-клiтин сприяли розвитку анорекси. Отже, визначення вищенаведених лабораторних показниыв хворих на reCTpi К1 може бути перспективним щодо пошуку шляхГв удосконалення терапп. На нашу думку, призначення засобiв, що спро-можш вiдновлювати виявленi нами порушення Гмунно! вщповщ, сприяли б швидкому регресу клшчних симп-томГв i прискорювали одужання хворих.
Висновки
1. У дггей раннього вшу, хворих на бактеpiальнi кишковГ шфекцп, вщбуваються змши показниюв за-гальнозапально! реакцп та Гмунно! вщповщ.
2. Вираженють цитоюново1 реакцп та клиинно! ланки Тмуштету обумовлюе формування особливостей семютики хвороби.
3. Стушнь виpаженостi штоксикацшного синдрому i синдрому ексикозу визначаеться пщвищенням рГвня цитоюшв (IL-1, IL-2, IL-4, IL-6, IL-8) i зниженням показниюв вмюту CD-кштин (CD3, CD4, CD8, CD14, CD16-лiмфоцитiв) периферично1 кровГ хворих на К1.
4. Виявлене зниження показниюв клгганного 1му-нiтету е теоретичною пiдставою щодо можливост ви-
4(39) • 2012
1нфекцН в dimeü
користання в терапп хворих на К1 iмунокорегуючих 3aco6iB.
Список л1тератури
1. Георгынц М.А. Септичний шок у дтей. Принципи дiагностики та штенсивног терапи: Навч. noci6. для nrnapie-iHmepHie i лiкарiв-слухачiв закл. (ф-тiв) тслядиплом. освти / М.А. Георгiянц, В.А. Корсунов. — Х.: Золотi сторнки, 2009. — 248 с.
2. Yamaguchi H. Escherichia coli endotoxin enhances acute renal failure in rats after thermal injury/H. Yamaguchi, Т. Kita, H. Sato// Burns. — 2003. — V. 29(2). — Р. 133-138.
3. McKiernan C.A. Circulatory shock in children: an overview/ C.A. McKiernan, S.A. Lieberman // Pediatr. Rev. — 2005. — V. 26(12). — P. 451-60.
4. Buzby J.C. The economics ofenteric infections: humanfoodborne disease costs/ J.C. Buzby, T. Roberts// Gastroenterology. — 2009. — V. 136. — Р. 1851-1862.
5. Дьяченко А.Г. Иммунология и иммунопатология острых кишечных инфекций, вызванных патогенными энтеробактери-ями /А.Г. Дьяченко, П.А. Дьяченко //Вкник СумДУ. — 2001. — № 1. — С. 10-17.
6. Sharma R. Balance of bacterial pro- and anti-inflammatory mediators dictates net effect of enteropathogenic Escherichia coli on intestinal epithelial cells / R. Sharma, S. Tesfay, F.L. Tomson [et al.] // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. — 2006. — V. 290. — P. 685-694.
7. Кузнецов С.В. Роль простагландитв у формувант клшчного eapiammy nepe6isy шигельозу у dimeü / С.В. Кузнецов, Т. С. Жаркова // Современная педиатрия. — 2010. — № 3. — С. 58-60.
8. Хандамирова О.О. Цитокиновый профиль у детей с воспалительными заболеваниями кишечника/О.О. Хандамирова// Педиатрическая фармакология. — 2008. — Т. 5, № 6. — С. 132132.
9. Мощич О.П. 1нтерлейкш-1 при гострих кишкових шфекщях у дтей / О.П. Мощич, С.О. Крамарев, О.В. Корбут, 1.В. Шпак// 1нфекцштхвороби. — 2004. — № 1. — С. 77-78.
10. Жеребцова Н.Ю. Провоспалительные цитокины при острых кишечных инфекциях, вызванных энтеробактериями, у детей/Н.Ю. Жеребцова, Д.А. Валишин, А.Р. Мавзютов//Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. — 2007. — № 3. — С. 48-52.
Отримано 24.03.12 □
Ольховская О.Н.
Харьковский национальный медицинский университет
механизмы формирования варианта клинического течения кишечных инфекции у детеИ раннего возраста
Резюме. У 81 ребенка в возрасте 1 мес. — 3 лет, больных тяжелой формой шигеллеза, сальмонеллеза и эшерихио-за, исследованы показатели иммунного ответа (цитокины и CD-клетки) в зависимости от выраженности и наличия основных клинических проявлений заболевания. Выявлено влияние иммунных факторов на формирование интоксикационного синдрома и эксикоза, вялости, анорексии, рвоты, олигурии и кетоацидоза.
Ключевые слова: кишечные инфекции, патогенез, клиника, дети.
Olkhovska O.M.
Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
mechanisms of forming of clinical course variants of intestinal infections in infants
Summary. In 81 children aged from 1 month to 3 years with severe forms of shigellosis, salmonellosis and colibacillosis there were studied the indices of immune response (cytokines and CD cells) depending on intensity and presence of main clinical symptoms of disease. Impact of immune factors on forming of toxic syndrome and exicosis, flaccidity, anorexia, vomiting, oliguria and ketoacidosis was discovered.
Key words: intestinal infections, pathogenesis, clinical picture, children.
