CC BY
29
В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ
УДК 616.516.5-085.276
Мехашзми антипруритогенно!' та протизапально!' дй' 1нмунофламу при атошчному дерматит
Бочарова В.В.
Запор1зький державний медичний утверситет
МЕХАНИЗМЫ АНТИПРУРИТОГЕННОГО И ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНОГО ДЕЙСТВИЯ ИНМУНОФЛАМА ПРИ АТОПИЧЕ-СКОМ ДЕРМАТИТЕ Бочарова В.В.
Инмунофлам в комплексном лечении больных атопи-ческим дерматитом оказывает противовоспалительное и антипруритогенное действие.
THE MECHANISMS OF INMUNOFLAM'S ANTIPRURITUS AND ANTI-INFLAMMATORY ACTION UNDER ATOPIC DERMATITIS Bocharova V.V.
In complex treatment of patients with atopic dermatitis In-munoflam has anti-inflammatory and antipruritus effect.
Постановка проблеми, "й" зв'язок з важ-ливими науковими та практич-ними завданнями. Атотчний дерматит (АД) - генетично детермшоване алерпч-не захворювання шюри з численними ланками патогенезу, що е одним i3 факторiв не-достатньо' ефективностi його лiкування. У хворих на АД мають мiсце дефекти на Bcix рiвнях Г-кл^инного iмунiтету [1-4]:
- зниження числа 7^мфоцит1в (Тл), функ-цiональна ix неповнощннють;
- переважання 77-xелперiв 2-го типу (Th2) над (Th1); саме вщ ще' iмунноi дисфункци за-лежить пперчутливють шкiри до рiзноманiтниx стимулiв, а також зниження ii резистентност як до патогенно', так i до умовно патогенно' мiкро-флори;
- внаслщок характерно' для АД гшерпроду-ци реагiнiв (iмуноглобулiнiв Е - Ig E), стае мож-ливим безпосередне зв'язування антигену (аГ) i активна i'x презентацiя Th2.
З урахуванням важливостi iмунниx порушень для розвитку АД, продовжуеться пошук нових засобiв впливу на iмунну ланку його патогенезу. До таких препарапв у вщношенш до АД можна вiднести i 1нмунофлам, який, за даними розроб-никiв, мае iмуномодулюючу, протизапальну, антиоксидантну, адаптогенну, антимутагенну, знеболюючу дiю. Розробка таких метсдов л>
кування е одним iз напрямкiв планових комп-лексних науково-дослщних робiт Запорiзького державного медичного ушверситету та Донець-кого нащонального медичного унiверситету iм. М. Горького (№№ держ. реестрацii, вщповщ-но - 0107и005122 та 0208и004249).
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй, в яких започатковано розв'язання проблеми, свщ-чить про те, що одшею з «ключових» молеку-лярних систем у розвитку АД е цитокши рiзно-го клiтинного походження. Бшьшють сучасних методiв лiкування спрямовано на вплив у вщно-шеннi до прозапальних цитокiнiв (негативацiя iх ефекту) або на стимуляцiю синтезу проти-запальних цитокiнiв. Перевага вiддаеться комплексному шдходу до призначення вщповщно].' терапii [5-7].
Мета дослiдження - вивчити антипрури-тогеннi та антизапальш ефекти 1нмунофламу в системi комплексного лшування хворих з рiзни-ми формами АД.
Матерiали та методи. Пiд спостереженням знаходилось 70 хворих на АД вшом вщ 17 до 45 роюв (чоловiкiв - 30, жiнок - 40); серед них вiдмiчалась:
- еритематозно-сквамозна форма (ЕСФ) -у 22 (31,4 %) хворих;
- еритематозно-сквамозна форма з лiхенiфi-кащею (ЕСЛФ) - у 24 (34,3 %);
1-2 2010
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
Бочарова В.В. МЕХАН1ЗМИ АНТИПРУРИТОГЕННО1 ТА ПРОТИЗАПАЛЬНОIД111НМУНОФЛАМУ..
- лiхено!дна форма (ЛФ) - у 24 (34,3 %) хво-рих.
Ус пащенти ранiше отримували стандартне л^вання, але захворювання у них часто заго-стрювалось (хронiчний рецидивний переб^). Для виконання мети дослiдження хворi були розподiленнi на двi репрезентативш групи, по 35 осiб в кожнш, у залежностi вiд метсдов !х л> кування:
- хворим 1 групи призначалась стандартна тератя вiдповiдно до рекомендацiй МОЗ Укра!-ни (СТ);
- хворим 2 групи на фош стандартно! терапп призначався 1нмунофлам (замiсть стандартно! iмунотерапi!) - зранку за 30 хвилин до !жi внут-рiшньо по 1 капсулi 1 раз на день, запиваючи 1 склянкою води; курс лшування складав 30 дшв; через тиждень хворим призначали дру-гий курс прийому 1нмунофламу, без одночасно-го прийому iнших лшарських засобiв для внут-рiшнього застосування (1Т).
Порiвняльна характеристика результатiв л> кування хворих з рiзними формами АД представлена на рис. 1.
15
—♦- -ЕСФ-СТ (C-З-Р)
■ -ЕСФ-1Т(С-З-Р)
—А- -ЕСЛФ-СТ(С-З-Р)
—X- -ЕСЛФ-1Т(С-З-Р)
—ж- -ЛФ-СТ(С-З-Р)
• -ЛФ-ГГ(С-З-Р)
Pruritus
Inflammatio
Regress
Рисунок 1. Динам1ка сверблячки (1), запалення (2) та регрес (3) висипки у хворих на р1зш форми АД, лшэва-них методами стандартно! терапп (СТ) та з використанням шмунофламу (1Т)
Результати та Тх обговорення. Як свщчать данi, що наведенi на рис. 1, у хворих з усiма формами АД (ЕСФ, ЕСЛФ, ЛФ):
- 1 групи динамша основних дослщжених показниюв (сверблячка - С, запалення - З, регрес висипки - Р) була приблизно однаковою; незважаючи на те, що мiж середшми величинами цих показниюв були вiдмiнностi у хворих з рiзними формами АД, ця рiзниця була недос-товiрною (р > 0,05); регрес сверблячки, гострих проявiв запалення та висипки на шкiрi (у днях) складав, вщповщно:
1) у хворих з ЕСФ - 24,36 ± 0,5;
33,36 ± 0,5; 34,36 ± 0,5;
2) у хворих з ЕСЛФ - 26,0 ± 0,6;
33,58 ± 1,83; 37,92 ± 0,29;
3) у хворих з ЛФ - 27,5 ± 0,52;
33,67 ± 1,18; 39,17 ± 0,72;
- 2 групи, лшованих методом 1Т, мала мюце
1-2 2010 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
достовiрна (р < 0,05) рiзниця регресу гострих ознак запалення мiж ЕСФ та ЕСЛФ, ЕСФ та ЛФ; регрес сверблячки, гострих проявiв запалення та висипки на шкiрi (у днях) складав, вщ-повщно:
1) у хворих з ЕСФ - 18,27 ± 1,42;
19,82 ± 0,98; 25,18 ± 1,33;
2) у хворих з ЕСЛФ - 18,5 ± 0,67;
24,42 ± 1,85; 27,17 ± 0,45;
3) у хворих з ЛФ - 19,25 ± 1,29;
27,33 ± 1,07; 29,75±1,76.
За дослiдженими показниками мала мюце достовiрна рiзниця мiж усiма формами АД 1 та 2 груп.
Значний протизапальний ефект шмунофла-му може залежати вщ дii таких його складових частин, як стероiди (стигмастерол та кампаст-рол). У цьому випадку можна припустити, що цi стерощи е селективними супресорами про-
В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ
дукци антигенпрезентуючими Г-клггинами цитокiнiв i, зокрема, штерферону гама (IFNy) «Thl-походження». За рахунок цих же факторiв зсув iмунноi вiдповiдi вiдбуваеться в бiк Th2 гуморального шляху, що може свщчити про син-xронiзуючий вплив цього препарату на синтез цитоюшв рiзного профiлю та/або рiзного поход-
С
VI
н
X
г и н 1 3 А II I Я
ження.
З урахуванням вищезазначеного, синхрош-зацiя - «ключовий» меxанiзм ди 1нмунофла-му, але, у вщношенш до АД, це в бшьшш мiрi стосуеться безпосередньо процесу запалення i дещо у меншiй мiрi - сверблячки. Ц меxанiзми зазначенi на рис. 2.
Л-Л.С-рГгЧНЙ рея Е-ГСТз-Т fAlJ) аилф ¡ЛЛТПГНШТЙГО типу
(1L4 алл Ü о з. е i
УХИО-ЯГр акТанГ-ОМ i акТиватор-ом)
i е nisHÜi ф-aal. АР
Рисунок 2. «Патоф1зюлопчш мгшет» синхрошзуючо! терапй' АД (сегменти патогенезу)
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 2010
Бочарова В.В. МЕХАН1ЗМИ АНТИПРУРИТОГЕННО! ТА ПРОТИЗАПАЛЬНО! Д1!1НМУНОФЛАМУ...
Як свщчать даш, наведеш на рис. 2, важли-ве мюце в синхрошзацй функщональних систем, яю е порушеними у хворих на АД, займае IFNy «7Ы-походження». У той же час на рiвень цього цитокшу можуть впливати рiзномашт-нi молекулярш сполуки «АПК-походження» (АПК-антигенпрезентуючi клiтини). Особливо це може мати вщношення до «макрофагально-го» неоптерину. Синхрошзацй взаемовщносин потребують i iншi системи, що залучаються до патогенезу АД.
Л1ТЕРАТУРА
1. Этиологические факторы и некоторые имму-нопатогенетические аспекты аллергических дерматозов / Ю.С. Лобкова, О.С. Лобкова, Е.Н. Михальцова, М.С. Лобкова // Медицинская иммунология. - 2006. - Т. 8, № 2-3. -С. 205-206.
2. Атопический дерматит: гетерогенность клинических форм и разнообразие механизмов патогенеза / Ю.В. Сергеев, Д.К. Новиков, А.В. Караулов, А.Ю. Сергеев // Иммунопатология, аллергология, инфектология. - 2001. - № 3. - С. 61-73.
3. Львов А. Атопический дерматит / А. Львов // Врач. - 2003. - № 11. - С. 24-28.
4. Феденко Е.С. Факторы риска развития атопи-ческого дерматита / Е.С. Феденко // Лечащий врач. - 2002. - № 4. - С. 20-23.
Висновки. Використання 1нмунофламу в системi комплексного л^вання хворих на АД забезпечуе виразний протизапальний ефект при вах формах цього дерматозу. Антипруритоген-ний ефект препарату в бшьшш мiрi спостерь гаеться при ерггематозно-сквамознш формi АД.
Перспективою подальших дослщжень може стати дiагностика розвитку запалення на раншх стадiях процесу, а також розробка методiв лшу-вання, яю б потенщювали синхрошзуючий ме-ханiзм дй 1нмунофламу.
5. Specific sublingual immunotherapy in atopic dermatitis. Results of a 6-year follow-up of 35 consecutive patients / F. Mastrandrea, G. Serio, M. Minelli et al // Allergol. Immunopathol. (Madr) . - 2000. - Vol. 28, No 2. - Р. 54-62.
6. Noh G. Pilot study of IFN-gamma-induced specific hyposensitization for house dust mites in atopic dermatitis: IFN-gamma-induced immune deviation as a new therapeutic concept for atopic dermatitis / G. Noh, K. Lee // Cytokine. - 2000. - No 12. - Р. 472-476.
7. Heterogeneity of atopic dermatitis defined by the immune response to inhalant and food allergens / G. Fabrizi, A. Romano, P. Vultaggio et al // Eur. J. Dermatol. - 1999. - Vol. 9. -P. 380-384.
1-2 2010
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
