CC BY
36
УДК 621.
М. В. Швецов, здобувач наукового ступеню Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», м. Харків
О. І. Ганус, канд. техн. наук АК “Харківобленерго”, м. Харків
МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ РИНКУ
ДВОСТОРОННІХ ДОГОВОРІВ
Прогнозирование стойкости рынка двусторонних договоров на основе анализа существующей ценовой эластичности спроса на электричекую энергию.
Прогнозування стійкості ринку двосторонніх договорів на основі аналізу існуючої цінової еластичності попиту на електричну енергію
Вступ
Концепцією функціонування та розвитку ОРЕ України, яка затверджена постановою КМУ від 16.11.2002 року № 1789 [1], визначено що розвиток системи відносин в ОРЕ передбачає поступовий перехід від діючої моделі, шляхом її лібералізації, до повномасштабного конкурентного ринку, який має функціонувати на основі двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії між виробниками електричної енергії та постачальниками і споживачами.
Згідно з вимогами Концепції під час переходу від діючої системи ОРЕ України до нового ринку на основі двосторонніх договорів необхідно до початку функціонування нової моделі ринку створити систему забезпечення роботи ринку двосторонніх договорів та балансуючого ринку, яка повинна включати в себе систему забезпечення обміну інформацією, необхідне вимірювальне і програмне забезпечення (АСКОЕ ОРЕ).
Ці задачі передбачають необхідність розробки комплексу технічних нормативних документів (стандартів, протоколів обміну та ін.), а також комплексу регуляторних нормативних документів, які повинні регламенувати та регулювати взаємовідносини членів ринку при використанні інформаційної системи забезпечення роботи ринку, а також впровадження АСКОЕ відповідно міжнародним стандартам.
Основна частина
У зв'язку з тим, що наслідки від впровадження концепції будуть впливати на економічні показники роботи енергопередавальної компанії, нами проведено власний аналіз існуючої моделі ОРЕ України та задекларованих принципів та етапів її реформування.
Діюча модель “ринку” електроенергетики в Україні є регульованою та неефективною з точки зору стимулювання мінімізації затрат на виробництво, а також технологічних витрат при транспортуванні електричної енергії.
Регулювання, побудоване на основі вартості обслуговування (Cost of Service Regulation, далі також COS - регулювання) гарантує, що в будь якій ситуації виробники та електропередавальні компанії (ПРТ) тільки компенсують всі свої затрати, але не отримають нічого понад цього.
Зазначені положення врегульовані та затверджені Постановами НКРЕ України № 896 від 12.10 2005 р. “Про затвердження Порядку розрахунку тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, АЕС” та № 801 від 01.08.01р. “Про затвердження Процедури встановлення або перегляду тарифів для ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом”.
Існуюче регулювання утримує ціни (тарифи з продажу та тарифи з передачі) на рівні фактичних витрат, але виключає майже всі стимули для мінімізації витрат, навіть стимул, який пов’язаний з терміном дії затверджених тарифів або лагом регулювання
[Joskow, 2000Ь], оскільки тарифи перезатверджуються відносно часто. Діє лише один стимул, якщо його можна так назвати - це стимул пов’язаний з ризиком для компаній понести витрати, які можуть бути визнані НКРЕ необгрунтованими (нецільове використання коштів).
Регулювання в виробництві електроенергії не може ефективно розв’язати дві фундаментальні проблемами: 1) воно не може створити сильні стимули для виробників електроенергії також легко, як це може зробити конкурентний ринок, та 2) мінімізувати самі витрати.
Оскільки електропередавальні компанії є монополістами на закріплених територіях (як правило територія області) то конкурентний ринок серед електропередавальних компаній запровадити навіть теоретично в існуючих умовах не можливо.
Виходячи з цих загальновідомих економічних тезисів в “Концепції розвитку ОРЕ” було передбачено проведення дерегулювання ринку електроенергетики шляхом реструктуризації існуючої моделі та введення ринку двосторонніх договорів, ринку пулу та балансуючого ринку.
Конкурентні ринки створюють достатньо потужні стимули для того, щоб, по-перше, утримувати ціни на електроенергію на рівні маржінальних витрат та, по-друге, мінімізувати самі витрати.
Одночасно зі зниженням цін конкурентна середа повинна створити стимули для їх більш чіткого визначення, постачальники зіткнуться з необхідністю здійснювати балансуючі закупки електричної енергії на оптовому ринку за маржінальними цінами в реальному часі. Конкуренція на оптовому ринку безумовно буде заохочувати встановлення цін в реальному часі для роздрібних споживачів.
Т акий спо сіб формування роздрібної ціни в реальному часі частково вже реалізовано “регулятором” за допомогою зонних тарифів (постанова НКРЕ від 20.12.2001 № 1241 "Про тарифи, диференційовані за періодами часу" зі змінами), але постачальники, які працюють в умовах конкуренції - постачальники за нерегульованим тарифом-отримають додаткові стимули надавати власним споживачам можливість перейти на роздрібні тарифи в реальному часі, оскільки такий спосіб ціноутворення в найбільшій мірі відображує структуру його витрат.
Електрична енергія є продуктом який виробляється та споживається безперервно усіма споживачами, тому ці її фізичні властивості призводять до того, що маржінальні витрати на виробництво швидко змінюються та відповідно швидко змінюється його вартість для кінцевого споживача. Жодний товар не має властивостей такої швидкої зміни ціни його виробництва та подальшої поставки.
Виходячи з того, що ринок збуту електричної енергії в Україні не забезпечений достатньою кількістю диференційних приладів (систем) обліку - АСКОЕ, ЛОЕ; і коливання цін реального часу не доводяться до споживачів то в діючих умовах для споживачів відсутній смисл гнучко реагувати на коливання ціни. Навіть компанії роздрібного збуту - постачальники за нерегульованим тарифом, які працюють на конкурентній основі, також не поспішають застосовувати до споживачів ціни реального часу.
В економіці чутливість попиту до ціни називають ціновою еластичністю попиту або просто еластичністю попиту. Якщо в наслідок 10 %-ї зміни ціни попит змінюється на 5 %, 10 % або 15 %, то кажуть, що еластичність становить 0,5, 1,0 та 1,5 відповідно.
На сьогоднішній день зміна погодинних тарифів в ОРЕ на 10 % взагалі не призведе до зниження попиту в окремі години.
Це підтверджується наступними фактами - при фактичному підвищенні роздрібних тарифів з лютого 2007 року до лютого 2013 року на 205 % по першому класу та на 189 % по другому класу (табл. 1), профіль зведеного погодинного обсягу сальдованого надходження (споживання споживачами області) в мережі АК “Харківобленерго” за ці періоди залишився незмінним, що наведено нижче на діаграмі 1 на в табл. 2.
Таблиця 1
Роздрібні тарифи за класами для споживачів України (в розрізі лютого місяця) в період з 2007 по 2013 роки
Тарифи для споживачів України без ПДВ (коп./кВт-год.)
лютий 1 клас 2 клас
2007 рік 24,52 33,18
2008 рік 30,98 42,68
2009 рік 43,59 58,46
2010 рік 48,50 64,28
2011 рік 60,34 75,63
2012 рік 69,81 89,62
2013 рік 75,11 95,61
лютий 2 о о року
лютий 2 О О 00 року
лютий 2 О О СО року
х лютий 2010 року
й и т ю * 2011 року
й и т ю л + 2012 року
—І—лютий 2013 року
години доби
Діаграма 1. Аналіз профілю сальдованого надходження в мережі АК “Харківобленерго” за лютий 2007 ^ 2013 років у відносних величинах.
Аналогічна ситуація має місце в інших областях України. Це дозволяє зробити висновок, що попит в Україні на електричну енергію є нееластичним у зв’язку з тим що споживачі не отримують сигналів про ціну електроенергії в реальному часі. Попит може стати більш еластичним, якщо у споживачів були б стимули купувати та використовувати обладнання, необхідне для реагування на зміну тарифів.
Таблиця 2
Погодинне надходження в мережу АК «Харківобленерго» (в розрізі лютого місяця)
в період з 2007 по 2013 роки.
рік Надходже -ння за лютий місяць тис. кВт-год. Погодинний обсяг надходження за лютий місяць, тис. кВт-год
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
2007 рік 652269 2145 1 2038 7 1992 7 1993 9 2056 7 2171 8 2406 2 2700 9 2945 2 3099 3
2008 рік 713173 2381 3 2250 7 2192 5 2203 1 2257 1 2405 2 2667 3 2990 5 3208 0 3359 2
2009 рік 621 691 20 807 19 582 19 027 18 936 19 253 20 515 22 630 24 998 27 144 28 572
2010 рік 692 927 23 559 22 212 21 643 21 550 21 890 23 098 25 373 28 064 30 147 31 761
2011 рік 732 100 24 615 23 328 22 756 22 659 23 099 24 467 26 864 29 913 32 391 34 059
2012 рік 762 727 26 241 24 658 23 944 23 665 23 916 25 423 27 709 31 089 33 816 35 630
2013 рік 653 504 21 938 20 328 19 668 19 415 19 622 21 031 23 344 26 563 29 052 30 691
11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
200 7 рік 312 02 303 74 302 65 304 06 303 13 296 88 298 85 321 43 324 85 312 79 301 65 290 82 263 55 233 75
200 8 рік 339 68 334 35 332 36 333 87 331 70 321 47 323 47 346 06 350 51 341 39 330 65 313 09 286 00 255 64
200 9 рік 29 032 28 774 28 606 28 658 28 644 28 394 28 987 30 900 31 346 30 513 29 580 28 201 25 690 22 902
201 0 рік 32 245 31 994 31 786 31 923 31 824 31 335 31 948 34 085 34 482 33 621 32 676 31 109 28 689 25 913
201 1 рік 34 405 34 157 34 049 34 032 33 934 33 234 33 579 35 664 36 049 35 214 34 172 32 484 29 870 27 106
201 2 рік 36 180 35 781 35 648 35 544 35 169 34 402 34 791 36 816 37 149 36 351 35 405 33 775 31 208 28 417
201 3 рік 31 208 30 901 30 862 30 869 30 529 29 944 30 222 32 032 32 409 31 776 30 876 29 338 26 778 24 110
Запропонований в Концепції розвитку ОРЕ перехід на двосторонні договори, на думку авторів, лише опосередковано може вплинути на поліпшення еластичності попиту, оскільки на додаткові конкурентні ринки (ринок двосторонніх договорів та
балансуючі ринки) покладаються дуже великі сподівання, щодо зміни структури ОРЕ завдяки введенню роздрібних тарифів реального часу за двосторонніми договорами з постачальниками та споживачами.
На нашу думку, політика регулювання більш ефективно може вплинути на два ключові аспекти структури ринку - систему комерційного обліку та вибір системи сплати за електроенергію. що зможе значно підвищити еластичність попиту на електроенергію. Це в подальшому надасть можливість зменшити потребу в інвестиціях для вводу нових пікових генеруючих агрегатів.
Виходячи з викладеного виникає питання, яке стосується використання тези о перевагах цін реального часу як аргументу на користь дерегулювання - чи може такий механізм ціноутворення бути реалізований в умовах діючого регулювання?
Технічно для ПРТ не є проблематичним встановити лічильники електроенергії, які працюють в реальному часі - диференційні з необхідним локальним устаткуванням - ЛОЕ або АСКОЕ (у разі включення НКРЕ необхідних для цього витрат в інвестиційну складову тарифу на передачу всім ПРТ) та отримувати зі споживачів кошти за тарифами, які визначатимуться у відповідності з маржінальними витратами на її виробництво та транспортування до споживача.
Еластичність попиту - це ключовий параметр структури, на який можна ефективно впливати при правильних проектних рішеннях. Якщо врахувати, що характерні для існуючого ринку значення еластичності неприємні для створення ефективної структури нового ринку, а можливості для виправлення існуючої ситуації більш-менш реальні, то було б розумно до реалізації реформування ОРЕ розробити та впровадити програму переходу на тарифи реального часу для всіх споживачів (окрім населення). Лише після досягнення 70 % сумарного споживання електроенергії за погодинними тарифами (отримавши більшу частину ефекту підвищення еластичності попиту) розпочати реформування ОРЕ.
Ефект зниження вартості виробництва під час переходу до встановлення ціни в реальному часі не викликає сумніву, але наскільки він велик?
За результатами розрахунків Стівена Стофта [2] економія витрат становитиме -3 %, а роздрібні ціни знизяться на 2,25 % від встановлення тарифів реального часу при зміні коефіцієнта навантаження з 60 % до 80 % та при пропорційній вартості електроенергії на оптовому ринку 3/8 від її роздрібної вартості.
Оскільки в Україні ця пропорція становить 5/8 (в лютому 2013р. середьороздрібний тариф для споживачів АК “Харківобленеро” становив - 605,3 грн/1Мвт^год, а закупівельний з ОРЕ - 355,35 грн/1Мвт^год), то робимо висновок, що при застосуванні тарифів реального часу в Україні роздрібні ціни можуть знизитися на 3,75 %, а економія витрат може досягти 4 %.
Інтегральний ефект для споживачів від цього 4 %-го зниження витрат на виробництво електроенергії буде меншим у зв’язку з необхідністю споживачу понести додаткові витрати, які пов’язані зі зміщенням навантаження в зони не пікових годин та полягатимуть в придбанні більш складного електрообладнання та змінити режим електроспоживання. Фактично споживачі будуть зміщувати навантаження до точки, де маржінальні витрати споживачів на забезпечення цього зміщення співпадуть з маржінальною економією витрат на куповану електроенергію. Орієнтовна оцінка повних витрат споживачів на забезпечення зміщення навантаження може становити до 1/3 від загального обсягу економії їх витрат, не враховуючи витрат на введення обліку в реальному часі та нової системи платежів за електроенергію.
В підсумку чиста економія витрат від введення цін (обліку) реального часу становитиме орієнтовно 2,5 % від діючих роздрібних тарифів.
Однак до сьогоднішнього дня регулюючим органам та Уряду держави не вистачає рішучо сті, виходячи з політичних та інших міркувань, перейти до системи ціноутворення за погодинним принципом. На фоні цього стає дещо незрозумілими плани введення конкурентного оптового ринку, які можуть вимагати ще більшої рішучості та інтелекту ніж запровадження системи оплати електроенергії за цінами реального часу в умовах
існуючої регулятивної системи.
Однак не зважаючи на всі існуючі складнощі політичного та соціального впливу на державну цінову політику в сфері електроенергетики сміливо можна констатувати, що будь-який шлях розвитку ОРЕ необхідною передумовою потребує запровадження диференційного обліку у споживачів (АСКОЕ або ЛОЕ), як ефективного інструменту збереження паливних ресурсів та економії всіх галузей економіки на вартості спожитої електричної енергії.
Наявність погодинного обліку (АКОЕ, ЛОЕ) - обліку реального часу надасть можливість споживачам отримувати правильні цінові сигнали стимулюючі їх також до впровадження новітніх технологій з енергозбереження в виробництві. Додаткові капіталовкладення або інвестиції в енергозбереження самих споживачів будуть значно меншими ніж затрати виробників на побудову додаткових пікових потужностей та можливу побудову електромереж для приєднання цих потужностей до єдиної електромережі України (з подальшим покладанням всіх понесених витрат на споживачів). За розрахунками МЕА, в середньому, кожний інвестований в енергозбереження долар дозволить уникнути більше двох доларів капітальних вкладень в закупівлю (добичу) енергоносіїв з їх транспортуванням та впровадженням нових пікових генеруючих потужностей [3].
Треба визнати, що при застосуванні діючих зараз диференційованих за періодом часу тарифів хоч і забезпечується зміна цін в необхідні проміжки часу, але нічого не дає з точки зору підвищення еластичності попиту на електроенергію. Якщо ціна в ОРЕ підвищується, диференційовані тарифи для споживача залишаються незмінними тоді коли ціни реального часу зміняться. Тому від диференційованих за періодом часу тарифів треба переходити до цін ОРЕ реального часу які будуть надавати споживачам правильні цінові сигнали.
Також треба визнати, що діючий соціальний підхід в державі до роздрібних цін для споживачів, який полягає в приведенні роздрібних цін до єдиних (однакових для всіх споживачів на території всієї України) що запроваджено Постановою НКРЕ № 707 від 26.08 2005р. “Про затвердження Порядку розрахунку єдиних роздрібних тарифів на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, на території України” повністю унеможливлює поліпшення показника еластичності попиту та вже призвело до майже повної відсутності реакції зі сторони попиту на зміни цін реального часу в ОРЕ.
Ще одним принциповим недоліком в конкурентному ринку електричної енергії, який планується впровадити (ринок двосторонніх договорів), зі сторони попиту є -можливість для споживачів “забирати” електроенергію з мережі без наявності договорів з виробниками [Ruff 1999, стр. 28; FERC 2001b, стр. 4]. На ринку електроенергії, на відміну від інших ринків, відсутня фізична можливість забезпечити примусове виконання умов двосторонніх контрактів в темпі процесу зміни ціни реального часу. Це призведе до того, що системний оператор буде змушений виконувати функції замикаючого постачальника (тобто постачальника “останньої руки”) в реальному часі, а оскільки лише ринок реального часу є фізичним, а всі інші ринки (ф’ючерсні - на місяць, на добу) - фінансовими, то для балансування системи системному оператору необхідні відповідний інструмент визначення погодинного споживання та виробництва, а саме -загальне АСКОЕ ОРЕ яке буде охоплювати АСКОЕ (ЛОЕ) всіх учасників ринку.
Оскільки на сьогоднішній день попит лише мінімально реагує на ціну реального часу, то вірогідно, що сучасні криві попиту та пропозиції не перетинатимуться, що є серйозним недоліком ринку, який не розглядався жодним з підручників по економіці
[4].
Висновки
1. Виходячи з того, що на сьогоднішній день біля 11 % електричної енергії в ОРЕ купується ПНТ, які визначають обсяги споживання власних споживачів за допомогою автоматизованими системами обліку (ЛОЕ або АСКОЕ), то після реалізації першого
етапу переходу до РДДБР, в цих лімітах, вірогідно цей 11-и відсотковий РДДБР буде стійким, оскільки ці обсяги продажу на конкурентній основі з ОРЕ спостерігаються декілька останніх років, а роль балансуючого ринку буде виконувати “пул”.
2. Строки реалізації другого та третього етапів реформування, на думку авторів,ирямо залежатимуть від технічного станусистемобліку (їхавтоматизащї та диференціації) у іншкїчаснини споживачів та, відтонідаю, їа теснізкаїготевкості (можнивосгі) ваати ^аснсяамнРДДГООскшькинадосягжяеис реаульеаеу з виведентм 10 % обсягу ьпежввання на конкурентну аеноиу чернз ПНТ Україні :сн^добс^.г^еісїі дрвеі 1р реків, починаючи з 200д рюі^ - рік свокррщжєния “Кснцеьци )ї<збуцоеи овтомряисираних ежстем облічу евекнуо^^тупа в (мовах снрррврчк^^’С тя иругжй та тжееій ерено запрдпоновсуого ре фанмузаннр можусь бвииреа.^із(^^^а^і, ье деокутвсов^ненеиіше і^^^я^еу^ь 5-7рочів, )^сс^.тькч немпи впоаюацження нвтво^їін:псот^но^о погодинного облі^ с^г^і^і^п^^^онрту онолі повільнимижа с^і^^мо^.аеЕ^іві^^о шу чсрловимогапи ПУЕЕ,а неоинзюмічуою де ціа^^р^ї^стю та підтверджується даними приведеного аналізу в табл. 3.
Таблиця 3
Динаміка встановлення диференційногообліку на закріпленій (ліцензованій) території АК“Харківобленерго”
Пері- од НрПмзну орккч Оінпеісап нівонпкоеіо Вспять В н-в- кр ррнрнсі АК "ХОЛ"
Бзд воруне В н-в- кр ррнрксі АК "ХОЛ" ПоРвн В н- в- кр ррнрнсі АК "ХОЛ"
2СС7 р- Протрржооркі нівонпкоро 2 579 451 4С8 179 2 987 63С
Вспять нівонпкоріо 75 238 18 869 1 С87 298 765 594 1 193 262 8С4 411
% програмованих 3,43 2,39 0,04 0,03 0,25 0,08
2СС8 р- Протрржооркі нівонпкоро 4С11 998 1 1С5 271 5 116 1 269
Вспять нівонпкоеіо 76 С87 2Т 873 1 С94 772 885 826 1 2С3 837 934 989
% програмованих 5,28 4,18 0,1 0,03 0,43 0,14
2СС9 р- Протрржооркі нівонпкоро Є 389 1 257 2 434 483 7 823 1 74С
Вспять нівонпкоеіо 76 877 28 411 1 137 644 996 427 1 214 521 1 С24 838
% програмованих 7,01 4,43 0,22 0,05 0,65 0,17
2С1С р- Протрржооркі нівонпкоро 6 477 1 386 4 3С2 659 1С 779 2 С45
Вспять нівонпкоеіо 77 678 Т1 891 1 15С 824 1 С38517 1 228 5С2 1 С7С 4С8
% програмованих 8,34 4,35 0,38 0,07 0,88 0,2
2С11 р- Протрржооркі нівонпкоео 7 4ЄС 1 512 6 332 1 164 13 782 2 676
Вспять нівонпкоеіо 78 665 32 481 1 157 991 1 С52 479 1 236 656 1 С84 96С
% програмованих 9,47 4,66 0,55 0,11 1,12 0,25
2 - о Л 2 Протрржооркі нівонпкоео 8 328 1 462 8 328 1 398 16 544 2 86С
Продолжение таблицы 3
Всього лічильників 78 477 32 3G1 1 179 449 1 G79 524 1 125 926 1 111 825
% програмованих 10,62 4,53 0,71 0,16 1,47 0,26
2G13 р. Програмовані лічильники 9 373 1 544 9 781 1 584 19 154 3 128
Всього лічильників 78 975 31 892 1 191 335 1 G92 168 1 27G 31G 1 124 G6G
% програмованих 11,87 4,85 0,83 0,15 1,51 0,28
З аналізу табл. 3 також можна констатувати, що на сьогодні лише 11,87 % лічильників надають можливість ведення погодинного обліку у споживачів (окрім побуту). Але і цей показник було досягнуто на протязі шістьох років - на початок 2007 року він становив лише 3,43 %. З цих 11,87 % відсотків лічильників застосовуються як комерційні для погодинного обліку менше половини, оскільки багато споживачів мають «денний» графік споживання і закуповувати електроенергію їм значно дешевше за єдиним тарифом оскільки застосування погодинного обліку (АСКОЕ або ЛУЗОД) не є обов’язковим.
Початок реформування при відсутності еластичносі попиту споживання та стагнації динаміки впровадження диференційного обліку у споживачів, на думку авторів, призведе лише до:
2.1. Виведення з “пулу” 11% обсягів продажу від загального обсягу;
2.2. На подальші 5-7 років може послабити стійкість існуючого ринку і ОЕС в цілому, оскільки персонал СО та ОР буде змушений тривалий час вести власну роботу в розрізі двох ринків за різними принципами та різними програмними засобами.
Таким чином робимо висновок та пропонуємо - початок реформування ОРЕ розпочати лише після досягнення коефіцієнту цінової еластичності попиту на електроенергію зі сторони споживачів хоча б на рівні 0,2 , який засвідчить появу цієї еластичності попиту на ринку збуту електричної енергії України.
3. До початку реформування ОРЕ розглянути можливість розробки та впровадження програми переходу на тарифи реального часу для всіх споживачів (окрім населення) з метою отримання більшої частини ефекту підвищення еластичності попиту на електроенергію зі сторони споживачів.
Список літератури
1. “Концепція функціонування та розвитку ОРЕ України яка” - затверджена постановою КМУ від 16.11.2002 року № 1789.
2. Joskow, P. 2000b. Deregulation and regulatory reform in the U.S. electric power sector. Paper prepared for the Brookings-AEI Conference on Deregulation in Network Industries, Washington, D.C.
3. Ruff, L. 2001. Origins of the Original UK pool. Private memorandum to Stephen Littlechild.
4. FERC U.S. 2001b. Ensuring sufficient capacity reserves in today’s energy markets: Should we? And how do we? Study team discussion paper. Washington, D.C.
МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ РИНКУ ДВОСТОРОННІХДОГОВОРІВ
М. В.ШВЕЦОВ,здобувач науковогоступеню, О.1. ГАНУС, канд. техн. наук
Прогнозирование стойкости рынка двусторонних договоров на основе анализа существующей ценовой эластичности спроса на электричекуюэнергию.
Поступила в редакцию 25.02 2013 г.
