CC BY
104
Атмов Олександр Олексшович,
кандидат державного управлтня, начальник в1дд1лу правового забезпе-чення Нащональног служби посеред-ництва i примирення.
Акимов Александр Алексеевич,
кандидат государственного управления, начальник отдела правового обеспечения Национальной службы посредничества и примирения
Alexander Oleksiyovych Akimov,
PhD in Public Administration, Head of the legal department of the National Mediation and Conciliation.
МЕХАН1ЗМИ РЕАЛ1ЗАЦЙ ДЕРЖАВНО! еВРО1НТЕГРАЦ1ЙНОТ ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ
Анотацiя. Розглядаються питання комплексного дослiдження мехашз-мiв формування та реа^заци державно! евроштеграцшно! полiтики Укра!ни. Проаналiзовано комплексний механiзм формування та реа^зацп державно! eвроiнтеграцiйно! полiтики на основi системи правових, iнституцiйних, орга-нiзацiйних, полiтичних, економiчних, iнформацiйно-контрольних механiзмiв.
Ключовi слова: державне управлiння, державш органи, громадський контроль механiзмiв державно! политики, eвроiнтеграцiйна полiтика.
МЕХАНИЗМЫ РЕАЛИЗАЦИИ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ЕВРОИНТЕГРАЦИОННОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ
Аннотация. Рассматриваются вопросы комплексного исследования механизмов формирования и реализации государственной евроинтеграционной политики Украины. Проанализирован комплексный механизм формирования и реализации государственной евроинтеграционной политики на основе системы правовых, институциональных, организационных, политических, экономических, информационно-контрольных механизмов.
Ключевые слова: государственное управление, государственные органы, общественный контроль механизмов государственной политики, евроинте-грационная политика.
MECHANISMS FOR IMPLEMENTING THE STATE POLICY OF UKRAINE'S EUROPEAN INTEGRATION
Abstract. The article addresses the complex research mechanisms of formation and implementation of state for European integration policy Ukraine. Analyzed the complex mechanism of formation and implementation State's European integration policy on the basis of legal, institutional, organizational, political, economic, informational control mechanisms.
Keywords: public administration, public authorities, public control mechanisms for public policy, European integration policy.
Постановка проблеми. Над-звичайно важливим питанням для нашо! держави сьогодш е пошук шляхiв i механiзмiв налагодження взаемозв'язюв з глобальним свггом, виршення якого дасть змогу чггко визначити 11 мюце i роль у загально-европейському простора На сьогодш штегращя Укра!ни в бвропейський Союз не лише кшцево визначена на найвищому полiтичному рiвнi, а й стала переконанням бшьшосп гро-мадян Укра!ни. Значна кiлькiсть нормативно-правових докуменпв, що регулюють вiдносини Украши та европейських шституцш, динамiка й трансформащя !х взаемозв'язкiв, на-явшсть спiльних напрацювань свщ-чать про незворотний характер европейських штеграцшних процеав в Укра!ш.
Водночас сшвставлення укра!н-ських поглядiв та позицш бвропей-ського Союзу засвiдчуе наявшсть низки суперечностей. Адже реалiза-щя державно! евроштеграцшно! по-лiтики Украши ввдбувалася переваж-но пiд час iмплементацil положень Угоди про партнерство i сшвробггни-цтво мiж Укра!ною та бвропейським
Союзом (далi - 6С). Однак iз тдпи-санням 2014 р. ново! посилено! Угоди про асощащю мiж Укра!ною та 6С, що також передбачае створення Зо-ни вiльно! торгiвлi мiж Сторонами, наразi необхiдним е вжиття заходiв для iмплементацi! !! положень для подальшо! успiшно! реалiзацi! державно! евроштеграцшно! полiтики Укра!ни та отримання повноправно-го членства в 6вросоюзi в майбут-ньому.
Аналiз останшх дослiджень i пу-блiкацiй. Вивченню теорi! i практики штеграци Укра!ни до 6С ввдводи-лося чшьне мiсце у працях багатьох втизняних учених. Окремi проблеми державного управлшня, фор-мування та реалiзацi! державно! полiтики Укра!ни, зокрема у сферi евроiнтеграцi!, висвiтлюють у сво!х працях такi вченi в галузi державного управлiння, як В. Бакуменко, I. Гри-цяк, П. Надолшнш, Л. Прокопенко, С. Серьогш та iн. Водночас М. Ба-сараб, Н. Гордiюк, I. Рудк, О. Сни-гiр, О. Янша та iншi укра!нськi по-л^ологи придiляли увагу розвитку вiдносин Укра!ни та 6С. Вiтчизнянi економiсти, серед яких А. Балян,
В. Гурова, Л. Демиденко, А. Яценко, дослщжували економiчнi аспекти ев-ропейсько! iнтеграцi! Укра!ни. Нау-ковцi Укра!ни в галузi права, у тому чи^ I. Березовська, О. Гладенко, В. Муравйов, Н. Сюр та шш^ при-свячували сво! пращ основам функ-цiонування 6С i процесу входження правово! системи нашо! держави до европейського правового простору. Проблеми европейсько! iнтеграцi! знайшли вщображення у працях ба-гатьох зарубiжних учених, а саме: Х. Воллес, Д. МакКормк, П. Тейлор, У. Хiчкок тощо.
Незважаючи на те що багатоас-пектна проблематика европейсько! штеграцп Укра!ни була i залишаеть-ся предметом та об'ектом постшних наукових дослiджень, водночас ю-нуе потреба продовження розробок з означено! науково! проблеми в Укра!ш, оскшьки за межами дослщ-ницького штересу в галузi державного управлшня залишилися питання, пов'язанi з комплексним дослщжен-ням механiзмiв формування та реа-лiзацi! державно! eвроiнтеграцiйно! пол^ики Укра!ни.
Мета статтi. Обгрунтування меха-нiзмiв державного управлiння щодо формування та реалiзацi! державно! eвроiнтеграцiйно! пол^ики Укра!ни.
Виклад основного матерiалу. Спершу слiд наголосити, що мехашзм державного управлiння будь-якою сферою дiяльностi — "це система взаемоузгоджених важелiв, за допомогою яких здшснюються конкретнi заходи, через як держава впливае на суспiльну дiяльнiсть людей з метою досягнення визначених цшей" [1, с. 204]. Складшсть i масш-табнiсть об'екта державного управ-
лшня, тобто суспшьства, зумовлюе необхiднiсть формування узагальню-ючого великого механiзму — державного мехашзму управлiння [5, с. 375].
Отже, державний мехашзм — це "структура i пiдпорядкування всiх державних органiзацiй, що здшсню-ють покладеш на них законодавчi завдання i функцi!. Державний меха-нiзм — у першу чергу, управлшський мехашзм, що дie на пiдставi закону, застосовуе таи методи управлшня, як переконання, економiчний вплив, примус, регулювання, керiвництво державними справами" [2, с. 40]. Державний мехашзм — система вах державних оргашзацш (наприклад, державш органи, державнi пiдпри-емства i державнi установи), що реа-лiзують завдання i функцi! держави. Державш органи — це певним чином оргашзоваш групи оаб (колективи) i посадовi особи, якi дiють на правовш основi i здiйснюють сво! повноважен-ня шляхом прийняття та реалiзацi! державно-владних (загальнообов'яз-кових) рiшень. Система державних оргашв становить державний апарат.
Державш тдприемства i держав-нi установи — це таю оргашзаци, яи пiд керiвництвом державних органiв безпосередньо реалiзують завдання i функцi! держави у сферi виробни-цтва матерiальних (пiдприeмства) чи нематерiальних (установи) благ. Державш тдприемства i державнi установи не е державними органами, оскшьки не виступають суб'ектами державно! влади [15, с. 118].
Зпдно зi словником термМв з конституцшного права "за бшьш вузького трактування державного мехашзму вш ототожнюеться з дер-жавним апаратом, а за бшьш широ-
ким — ^м державних оргашв, охо-плюе всi iншi iнститути держави, що становлять !! органiзацiйну основу, у тому чи^ iнститути державно! територи, громадянства, державно! власностi, бюджетно!, грошово! i банкiвсько! систем, державних систем осв™, науки, культури, охорони здоров'я, сощального забезпечення тощо. Вiдповiдно виокремлюються органiзацiйно-полiтична, оргашза-цiйно-економiчна, оргашзацшно-со-цiальна i органiзацiйно-культурна складовi державного мехашзму" [15, с. 118]. Так само релевантним е те, що "залежно вщ засобiв, як використо-вуються у конкретних мехашзмах державного управлiння, вони мо-жуть бути полггичними, економiчни-ми, сощальними, органiзацiйними та правовими, а також комплексними вiдповiдно до основних сфер сус-пiльно! дiяльностi" [5, с. 375], ввдпо-вiдно до "Енциклопедп державного управлшня".
Особливостi вщповвдних мехашз-мiв зумовлюе специфiка державного управлшня. Конкретнi механiзми державного управлшня, що опису-ють регулювання певних сфер жит-тедiяльностi населення, е достатньо громiздкими [Там само]. Вщповщно механiзм державного управлiння е складним утворенням, яке системно поеднуе в собi рiзнi елементи. Вш е складовою державно-управлiнсько! системи. Тому варто звернути ува-гу на бшьш вузьке i бшьш широке трактування механiзмiв формування i реалiзацi! державно! полiтики, на якi роздiляе механiзми дослiдниця О. Труш. У широкому значеннi державна пол^ика реалiзуеться через державний мехашзм управлiння,
до складу якого входять мехашзми державного управлiння та мюцевого самоврядування, механiзми функщ-онування приватного i громадсько-го секторiв тощо. У бшьш вузькому сена "реaлiзaцiя державно! пол^ики здiйснюеться за допомогою комплексного мехашзму державного управлшня, який включае нaбiр окремих мехaнiзмiв (правовий, оргашзацш-ний, економiчний тощо), що дае змо-гу реaлiзувaти конкретний напрям державно! пол^ики вiдповiдно до сфер суспiльно! дiяльностi" [13].
Потрiбно наголосити на тому, що серед дослщниюв з державного управлшня немае единого погляду на кшьюсть i змiст складових комплексного мехaнiзму державного управлшня. Як зазначено в "Енциклопедi! державного управлшня", "залежно вщ зaсобiв, яю використовуються у конкретних мехaнiзмaх державного управлшня, вони можуть бути пол^ тичними, економiчними, сощальни-ми, оргашзацшними та правовими, а також комплексними вщповщно до основних сфер суспшьно! дiяльностi" [5, с. 376]. Крiм того, там зауважено, що "оскшьки фактори державного упрaвлiння можуть мати економiчну, соцiaльну, полiтичну i правову основу, комплексний мехашзм державного управлшня мае бути системою економiчних, мотивацшних, оргаш-зaцiйних, пол^ичних i правових ме-хaнiзмiв" [7, с. 264].
Тому дaлi у статт визначимо i сха-рактеризуемо комплексний мехашзм формування та реaлiзaцi! державно! евроштеграцшно! полiтики.
Визначення мехaнiзмiв у склaдi комплексного мехaнiзму формування та реaлiзaцi! державно! еврош-
теграцшно! пол^ики пропонуемо здiйснювати з точки зору системного тдходу як фундаментального у теори державного управлшня. Так, системний пiдхiд — це "видшення елементiв системних об'eктiв державного управлшня, визначення !х якюних i кiлькiсних характеристик, взаeмодi!; опис структури дослщжу-вано! системи, зв'язюв, способiв пе-редавання внутрiшньо! та зовшшньо! шформаци" [5, с. 53].
Отже, комплексний мехашзм формування та реалiзацi! державно! eвроiнтеграцiйно! пол^ики — це вiдносно самостiйна система з визна-ченою структурою, шструментами i першочерговими завданнями. Такий пiдхiд уможливлюе розробити комплексний мехашзм формування та ре-алiзацi! державно! eвроiнтеграцiйно! полiтики як науково обгрунтований споаб пiзнання тих процеав, якi вiдбуваються в державi у зв'язку з реалiзацieю державно! евроштегра-цiйно! полiтики. Вiдповiдно комплексний мехашзм формування та ре-алiзацi! державно! eвроiнтеграцiйно! полiтики охоплюе систему правових, шституцшних, органiзацiйних, по-лiтичних, економiчних, шформацш-но-контрольних механiзмiв, якi ма-ють використовуватись у комплекс для досягнення мети державно! ев-роiнтеграцiйно! полiтики Укра!ни.
Далi проаналiзуeмо детальнiше правовий механiзм у складi комплексного механiзму формування та реа-лiзацi! державно! евроштеграцшно! полiтики. Правовий механiзм державного управлшня — "один з важ-ливих механiзмiв державного управлшня, що складаеться iз сукупностi правових засобiв, за допомогою яких
поведшка суб'eктiв суспiльних вщ-носин приводиться у вщповщшсть до вимог i дозволiв, що мiстяться в нормах права" [13] або ж це "комп-лекси взаемопов'язаних юридичних засобiв, якi об'eктивованi на нормативному рiвнi, необхiднi та достат-ш для досягнення певно! мети" [5, с. 378]. Право посщае важливе мюце в комплексному механiзмi державного управлшня, адже норми права визначають завдання управлшня, а також те, як вони формуються; функ-ци оргашв державного управлшня; структуру системи оргашв державного управлшня та !х взаемодш; вщ-носини мiж суб'ектами i об'ектами державного управлшня тощо.
Загалом правовий механiзм державного управлшня — це норматив-но-правове забезпечення державно! евроштеграцшно! пол^ики, до яко-го належать: Конститущя Укра!ни; мiжнароднi договори; договори мiж Укра!ною та 6С, зокрема Угода про асоцiацiю мiж бвросоюзом та Укра-!ною; закони Укра!ни; державнi про-грами; постанови Верховно! ради Укра!ни (далi — ВРУ); укази Президента Укра!ни; постанови i розпоря-дження Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни (далi — КМУ); нормативно-правовi та програмнi документи центральних оргашв державно! влади Укра!ни.
Вщповщно до Закону Укра!ни "Про державш цiльовi програми" вони визначаються як "комплекс вза-емопов'язаних завдань i заходiв, якi спрямоваш на розв'язання найваж-ливiших проблем розвитку держави, деяких галузей економжи або ад-мiнiстративно-територiальних оди-ниць, здшснюеться з використанням коштiв Державного бюджету Укра-
!ни та узгоджеш за строками вико-нання, складом виконaвцiв, ресурс-ним забезпеченням" [10]. Держaвнi програми забезпечують досягнення поставлено! КМУ мети шляхом кон-центрaцi! економiчних, фiнaнсових, оргaнiзaцiйних, iнформaцiйних, мо-тивацшних ресурсiв на прiоритетних напрямах розвитку держави.
Необхiдною умовою функщо-нування правового мехaнiзму е д^ яльнiсть державних оргaнiв, адже держава формуе правовий проспр, здшснюе через сво! органи пра-вотворчу, правозахисну i правоохо-ронну дiяльнiсть. Слiд зауважити, що правовий мехашзм державно! евро-iнтегрaцiйно! полiтики формуеться шд впливом рiзних фaкторiв, зокре-ма стану реaлiзaцi! державно! евро-iнтегрaцiйно! полiтики Укра!ни. Так, договiрно-прaвовою основою сшв-прaцi 6С та Укра!ни до пiдписaння i початку реaлiзaцi! Угоди про асоща-щю мiж Укра!ною та бвропейським Союзом (дaлi — 6С), мiж Сторонами була Угода про партнерство та сшвробггництво мiж ними, спрямо-вана насамперед на сшвроб^ництво i партнерство мiж Укра!ною та 6С в економiчнiй, полiтичнiй та iнших сферах. Однак ця Угода не передба-чала глибоко! iнтегрaцi! з перспективою членства в 6С. Варто наголосити також i на вдосконaленнi норматив-но-правово! бази в Укра!ш у рiзних сферах вiдповiдно до европейських стандарпв, aдaптaцiю нaцiонaльного законодавства до норм i стaндaртiв 6С як одного з чинникiв усшшно! ре-aлiзaцi! державно! евроiнтегрaцiйно! пол^ики Укра!ни.
Нормaтивно-прaвовi засади державно! евроштеграцшно! полiтики
регламентують всi вщносини, що ви-никають пiд час формування та реа-лiзaцi! державно! евроштеграцшно! политики. Вони визначають прaвовi iнструменти i правове середовище дiяльностi всiх суб'ектiв, якi залу-чеш до процесу формування та реа-лiзaцi! державно! евроiнтегрaцiйно! полiтики Укра!ни: органи державно! влади та шститути громадянського суспiльствa. Як зазначено в "Енци-клопедi! державного упрaвлiння", правове регулювання спрямоване на досягнення яисного впорядку-вання сусшльних вiдносин як свое! мети: "мехашзм правового регу-лювання вiдiгрaе роль своерщного юридичного "мосту", що поеднуе ш-тереси суб'ектiв з практикою !х реа-лiзaцi!, доводить процес державного управлшня до логiчного результату" [5, с. 379].
Так, шституцшний мехашзм державного управлшня — мехашзм формування i реaлiзaцi! державно! евроштеграцшно! пол^ики, який охоплюе дiяльнiсть iнституцiйних елементiв, якi представляють суб'ек-тiв державно! евроiнтегрaцiйно! полiтики, у тому чи^ на основi ш-ституцiйних засад спiвробiтництвa Укра!ни з 6С. Наприклад, I. Бабець визначав шституцшний мехашзм щодо державного управлшня мiж-народним сшвроб^ництвом регiонiв як "складову мехaнiзму державного упрaвлiння мiжнaродним спiвробiт-ництвом регiонiв, що е сукупшстю норм i правил функщонування ор-гaнiв державного упрaвлiння та правового забезпечення мiжнaродного сшвроб^ництва на загальнодержав-ному та регюнальному рiвнях" [1, с. 205].
Одне з визначень "шституцшного мехашзму" тлумачить його як "мето-дологiю впливу не лише на форму-вання шституцш, !х взаeмозв'язкiв, а й забезпечення !х функцiонування i трансформаций Iнституцiйний меха-нiзм налiчуe таю фази: "1) формуван-ня окремих шституцш; 2) побудова шституцшно! матриц (структура базових iнституцiй у взаемозв'язках i взаeмодi!); 3) формування шсти-туцiйного середовища; 4) шститу-цшне забезпечення функцiонування певного сектору, тобто шдключення механiзму примусу — створення ш-ституцiями такого середовища, яке прямо чи опосередковано впливае на поведшку економiчних агентiв; адап-тащя; 5) пiдготовка iнституцiй чи шституцшного середовища в щлому до трансформаций тобто iнституцiйна динамiка" [3, с. 94].
1ншим визначенням "шституцш-них механiзмiв" е таке: "сукупнiсть взаемозв'язюв мiж формальними та неформальними шститущями дер-жави, якi сприяють поступовому ево-люцiйному розвитку правил i процедур, санкцiй i стимулiв, стримувачiв i противаг у процесах i результатах виробництва, розподiлу, обмшу, спо-живання благ, та забезпечують уз-годження та коригування штереав рiзних суспiльних груп, координацiю сумюно! дiяльностi на шляху досяг-нення щлей розвитку всie! системи" [12], яке надала О. Ткачова. Потрiб-но наголосити, що В. Мармазов i Г. Друзенко використовували як тер-мш "iнституцiйний механiзм", так i "iнституцiональний механiзм" [9]. Ми вважатимемо !х тотожними i ви-користовуватимемо термiн "шсти-туцiйний мехашзм", адже саме про
iнституцiйне забезпечення европей-сько! iнтеграцi! йдеться на офщш-ному сайтi КМУ.
1нституцшний механiзм формування та реалiзацi! державно! ев-роiнтеграцiйно! полiтики включае: 1) суб'екти державного управлш-ня — Президент Укра!ни, Верховна Рада Укра!ни, органи виконавчо! влади вищого, центрального та ре-гюнального рiвнiв, уповноваженi органи з питань державно! евроште-грацiйно! полiтики; 2) органи сшвп-рацi мiж Укра!ною та 6С вiдповiдно до УПС, Угоди про асощацш мiж Укра!ною та 6С та iн.; 3) органи та посадовi особи мюцевого самовря-дування; 4) недержавнi оргашзаци (громадськi органiзацi!, полiтичнi партi!, сусшльно-пол^ичш групи, засоби масово! iнформацi! та iншi об'еднання громадян).
Таким чином, iнституцiйний мехашзм державного управлшня включае шститути його формування та реалiзацi! на рiвнi громадянського суспiльства, державному та мiждер-жавному рiвнях.
Оргашзацшний механiзм державного управлiння — це "сукупшсть рiзних за своею природою конкрет-них процесiв i дiй, що ведуть до утво-рення та вдосконалення взаемозв'яз-кiв мiж складовими елементами в механiзмi управлiння i мають оргаш-зовувати регулювання, управлiння в штересах державно! влади, ефектив-ну дiяльнiсть державно-управлiн-сько! системи. Основне призначення органiзацiйних елементiв у складi комплексного механiзму управлiн-ня — формування i посилення ор-гашзацшного потенцiалу суб'eктiв управлiння як складово! частини
системи управлшня" [13]. О. Федор-чак, наприклад, характеризуе у тому чи^ й оргашзацшний мехaнiзм у склaдi комплексного мехaнiзму державного управлшня як "об'ек-ти, суб'екти державного управлшня, !хш цiлi, завдання, функци, методи упрaвлiння та оргaнiзaцiйнi структу-ри, а також результати !х функцюну-вання" [14].
Оцiнкa ефективносп оргашзацш-ного мехaнiзму пов'язана безпосеред-ньо з оцiнкою структури управлшня.
Зпдно з типовою моделлю концептуально! структури оргашзацшного мехaнiзму державного управлшня до його складу належать: 1) об'екти державного управлшня; 2) суб'екти державного управлшня; 3) цш, завдання, функци, методи управлшня суб'екпв державного управлшня; 4) оргашзацшш структури та результати !х дiяльностi [7, с. 264].
Загалом оргашзацшний мехашзм формування та реaлiзaцi! державно! евроштеграцшно! полiтики направлений на забезпечення функцюну-вання суб'екпв державно! евроште-грaцiйно! полiтики, у першу чергу вш охоплюе: 1) формування кадрового забезпечення державно! евро-штеграцшно! полiтики, у тому чи^ шляхом пiдготовки, перешдготовки та пiдвищення квaлiфiкaцi! фaхiвцiв з европейсько! iнтегрaцi!; 2) забезпечення мaтерiaльними i технiчними ресурсами формування та реaлiзaцiю державно! евроiнтегрaцiйно! полгти-ки з метою !! усшшного виконання.
Потрiбно виокремити й еконо-мiчний мехaнiзм формування та ре-aлiзaцi! державно! евроiнтегрaцiйно! полiтики, у межах якого вщзначимо також фшансовий мехaнiзм. Еко-
номiчний мехaнiзм — це "мехашзми державного упрaвлiння банювською, грошово-валютною, iнвестицiйною, iнновaцiйною, кредитною, податко-вою, страховою дiяльнiстю тощо" [14], тобто економiчнi чинники европейсько! штеграцп Укра!ни, включа-ючи фшансовий мехашзм реaлiзaцi! державно! полiтики штеграцп нашо! держави до 6С. Фшансовий мехашзм В. Столяров та I. Москалюк ви-значали як "складову частину госпо-дарського мехашзму, що являе собою сукупшсть фшансових стимулiв, ва-желiв, iнструментiв, форм i способiв регулювання економiчних процейв i вiдношень" [11]. Крiм того, фшансовий мехашзм можна визначити як "сукупшсть форм i методiв створен-ня i використання фондiв фiнaнсо-вих ресурсiв з метою забезпечення рiзномaнiтних потреб державних структур, господарських суб'екпв i населення" [16, с. 72]. Саме тому фшансовий мехашзм включае щ-ни, податки, шльги, дотаци, субси-дi!, штрафи, сaнкцi!, кредити тощо, а його складовими е фшансове про-гнозування i планування, фiнaнсовi показники, лiмiти, резерви, нормати-ви i система управлшня фшансами. Отож фiнaнсовий мехашзм забезпе-чуе регулювання фiнaнсово!, швес-тицiйно! та iнновaцiйно! дiяльностi через складання стратеги розвитку, бюджетування та фшансування державно! пол^ики, направлено! на ш-тегрaцiю до 6С [Там само].
Метою фiнaнсово! частини еко-номiчного мехaнiзму формування та реaлiзaцi! державно! евроiнтегрaцiй-но! пол^ики е створення умов для залучення фшансових ресурйв для ефективного виконання завдань дер-
жавно! евроштеграцшно! полiтики, у тому чи^ шляхом цiльового вико-ристання як бюджетних кошпв, так i фшансово! допомоги 6С Укра!нi вщ-повщно до вiдповiдних програм 6в-росоюзу (6ПС, СхП тощо) та !х ф^ нансових iнструментiв. Крiм того, до цього мехашзму формування та реа-лiзацi! державно! eвроiнтеграцiйно! пол^ики вiднесемо й фiнансування заходiв з реалiзацi! державно! евро-iнтеграцiйно! пол^ики вiд представ-никiв громадянського сусшльства (iнститутiв та громадян), а також бiз-несу.
Слiд наголосити також на пол^ тичному механiзмi формування та ре-алiзацi! державно! eвроiнтеграцiйно! пол^ики як одному з визначальних на вйх етапах державно! полiтики: як на етат !! формування, так i ета-пi !! реалiзацi! та оцiнки. Полiтичний механiзм "формування економiчно!, соцiально!, фiнансово!, промислово! политики тощо" [14], тобто механiзм формування i реалiзацi! державно! eвроiнтеграцiйно! полiтики шляхом полiтичного дiалогу.
Важливо зауважити, що взаемо-вiдносини полiтичного керiвництва та державного управлiння слiд вра-ховувати при розробцi механiзмiв формування та реалiзацi! державно! eвроiнтеграцiйно! политики. Справдi, у визначеннi цiлей i напрямiв державно! полiтики, ^м ВРУ, КМУ i державно! адмшютраци, активну участь беруть полiтичнi парти, нау-ковi iнститути i центри, засоби масо-во! iнформацi!, неурядовi громадськi органiзацi!, профспiлки тощо. Вщ-так, як зауважуеться в "Енциклопе-дi! державного управлiння", "все це ускладнюе проблему знаходження
сощального консенсусу рiзних пол^ тичних i сощальних сил з даного пи-тання в умовах поличного плюра-лiзму. Велике значення мае також позищя виборцiв, на яку орieнту-ються пол^ичш i державнi лiдери" [4, с. 123]. Тобто политика впливае на формування i реалiзацiю державно! eвроiнтеграцiйно! полiтики так само, як i громадянське суспiльство.
Також слiд схарактеризувати ш-формацiйно-контрольний механiзм державного управлшня як один з важливих механiзмiв формування та реалiзацi! державно! евроштеграцшно! пол^ики, що полягае у шдго-товцi, прийняттi та контролi за вико-нанням управлшських рiшень з боку громадськостi на основi повного i до-стовiрного iнформування про процес формування та реалiзацi! державно! eвроiнтеграцiйно! полiтики. Вважа-емо, що iнформацiйно-контрольний механiзм державного управлшня за своею суттю та значенням можна фактично ототожнити з громадським мехашзмом державно! евроштеграцшно! пол^ики, що визначений за-конодавчо i випливае з прав людини i громадянина Укра!ни вщповщно до Конституцi! Укра!ни як сукупносл юридичних можливостей та засобiв, яю направленi на забезпечення iн-терейв та потреб громадян у рiзних сферах життя вiдповiдно до европей-ських стандартiв.
Громадський механiзм склада-еться з: 1) полiтичних, економiч-них i громадянських прав громадян; 2) гарантш захисту прав i свобод громадян; 3) повноважень об'еднань громадян, неурядових громадських органiзацiй у галузi прав i свобод громадян, а також впровадження евро-
пейських стандарпв у рiзних сферах життя; 4) проведення громадського обговорення проекпв документiв щодо формування та реaлiзaцi! державно! евроiнтегрaцiйно! политики, монiторинг !! реaлiзaцi!, тобто впро-вадження громадського контролю щодо формування та результапв ре-aлiзaцi! державно! евроiнтегрaцiйно! полiтики.
Слщ зауважити, що шформа-цiйно-контрольний мехашзм державного упрaвлiння складаеться з двох компоненпв: iнформaцiйного i контрольного мехашзму державного упрaвлiння. Тому дaлi визначимо кожен з них. Ыформацшний меха-нiзм державного управлшня запро-ваджуе iнформaцiйне забезпечення в державному управлшш через засоби масово! iнформaцi!, застосування Ы-тернет-ресурсiв, складання зв^носп, розвиток електронного врядування тощо. Можна говорити про те, що знаходження, зберiгaння, викори-стання, обмш iнформaцiею е части-ною управлшсько! дiяльностi.
Вирiзняють двi основш форми ш-формування громaдськостi у сферi державного упрaвлiння. Перша форма — оперативне шформування — е важливою частиною досягнення стратепчних щлей оргaнiв державно! влади. Воно означае надання шфор-мaцi! про т заходи, якi оргaнiзовують або в яких беруть участь органи державно! влади максимально наближе-но до режиму реального часу. Тобто оперативне шформування спрямо-ване на висв^лення поточно! роботи шляхом таких зaходiв: прес-анонс на веб-сaйтi органу державно! влади; надсилання прес-анонсу чи прес-ре-лiзу засобам масово! шформаци; про-
ведення брифiнгiв, прес-конферен-цш; трaнсляцiя зaходiв у прямому ефiрi; виступи предстaвникiв оргaнiв державно! влади у засобах масово! iнформaцi! тощо [8, с. 251].
Стратепчне ж шформування на-правлене саме на перспективу i на координaцiю цього процесу i полягае в наданш об'ективно! i повно! iнфор-маци про мету, змiст та мехашзм ре-aлiзaцi! державно! полiтики, а також результати !! реaлiзaцi!. Основною формою стратепчного iнформувaння е проведення шформацшних кампа-нiй. Стверджуеться, що шформування громадськосп у сферi державного упрaвлiння в Укрa!нi направлене пе-реважно на висвiтлення дiяльностi керiвникa органу державно! влади, а не на роз'яснення громадськос-п цiлей, прiоритетiв, стрaтегiчних i тактичних плашв роботи оргaнiв державно! влади у певних сферах державно! пол^ики, а також причини й очшуваш результати прийнят-тя держаних ршень у рiзних сферах сусшльного життя [8, с. 251-252].
Важливою складовою шформа-цiйно-контрольного мехaнiзму державно! евроштеграцшно! полiтики е мехашзм контролю. Дaлi визначи-мо поняття контроль у державному упрaвлiннi — "це сукупнiсть форм упрaвлiнського впливу, спрямованих на забезпечення законносп й стабшь-ностi суспiльного порядку i державного устрою, дотримання Конститу-цi! та iнших нормативно-правових aктiв, забезпечення додержання за-конних прав та свобод людини i гро-мадянина, пiдвищення ефективностi управлшня та його подальшого роз-витку" [8, с. 307]. Також "Енцикло-педiя державного упрaвлiння" надае
визначення поняття "контроль у сферi державного управлшня". Вiн е важливою функщею державно! влади та управлшня, передбачае всесторонне i постiйне вiдстеження й ко-ригування розроблення i здiйснення державно! полпики у певнiй сферi, виконання державних щльових про-грам, реалiзацiю нормативно-право-вих актiв. Отож цi заходи включають контроль за прийняттям ршень i за !х виконанням [5, с. 255].
Контроль з боку громадськосп (громадський контроль) е одним з видiв контролю i одним з найваж-ливiших, на нашу думку, в шфор-мацiйно-контрольному механiзмi формування та реалiзацi! державно! евроштеграцшно! полiтики через принцип демократизму. Громадський контроль полягае в оцшщ громадсь-кiстю ступеня виконання органами державно! влади !х завдань та дотри-мання певних норм. Важливою осо-бливiстю громадського контролю, на вiдмiну вщ iнших видiв контролю, е те, що громадський контроль здшс-нюеться саме громадсьистю з метою забезпечення виконання органами державно! влади прав i свобод грома-дян, е !х захистом.
Отже, громадський контроль — це форма участ громадськостi в управлшш для збiльшення його ефективносп. Слiд зауважити, що вiдкритiсть та прозорють дiяльностi органiв державно! влади е запорукою ефективносп громадського контролю. Громадяни та !х об'еднання ви-ступають суб'ектами громадського контролю, наприклад, громадсью оргашзаци, професiйнi спiлки, твор-чi оргашзаци, органи самооргашзаци населення, збори громадян за мюцем
проживання, засоби масово! шфор-мацi!, громадяни тощо. Потрiбно на-голосити на значнiй ролi саме неза-лежних засобiв масово! шформаци у забезпеченнi громадського контролю у демократичнш державi.
Однак слщ пам'ятати про те, що громадський контроль не мае дер-жавно-владного змiсту, а тому р^ шення громадськосп за результатами перевiрок, як правило, мають рекомендацiйний характер [8, с. 310]. Громадсью слухання, соцюлопчш та статистичнi дослiдження, громад-ська експертиза проектiв i акпв ор-ганiв державно! влади, публшаци у засобах масово! iнформацi!, участь громадськосп в роботi колегiальних оргашв влади, аналiз звернень громадян i результатiв дiяльностi тощо можна виокремити як засоби реалi-заци громадського контролю в державному управлшш.
Важливо вщзначити також, що поеднання державного та громад-ського контролю (так званий держав-но-громадський контролшг), який визначае "Енциклопедiя державного управлiння", в органах державно! влади шдвищуе ефективнiсть державно! полпики у рiзних сферах сус-пiльного життя, створюе систему ш-формацiйного забезпечення процесу управлшня за участю громадськос-тi. Вщмшшсть же контролiнгу вiд контролю полягае у тому, що контро-лiнг е тим шструментом управлiння, який направлений на майбутне, а контроль направлений на минуле, на виявлення помилок в управлшськш дiяльностi. Так, контролшг в органах державно! влади — це "штегрована система управлшня адмшютратив-ними шдроздшами державно! служ-
би, що Грунтуеться на комплексному використанш методiв планування, облiку, aнaлiзу, контролю та прогно-зування й спрямована на шдвищення ефективностi упрaвлiнських ршень та !х орiентaцiю на довгострокову перспективу" [6, с. 346].
Потрiбно наголосити, що контро-лшг тiсно пов'язаний з iнформaцiею, адже вш спираеться на еднiсть ш-формaцiйно! бази, фахово! та персонально! вiдповiдaльностi, а також на домовленосп щодо очiкувaних ре-зультапв. Бiльше того, сучасна кон-цепщя контролiнгу е упрaвлiнською концепцiею, що "шдтримуе процеси прийняття рiшень в управлшня за допомогою цiлеспрямовaного забез-печення iнформaцiею з метою досяг-нення кiнцевих цiлей i результапв дiяльностi" [6, с. 347-348].
Залучення громадськосп до ш-формaцiйно-контрольного мехашз-му державно! евроiнтегрaцiйно! полпики дасть можливiсть забезпечити зворотний зв'язок як необхщний ш-струмент громадянського сусшль-ства у сферi реaлiзaцi! державно! полiтики iнтегрaцi! Укра!ни до 6С. Iнформовaнiсть громадян щодо реа-лiзaцi! державно! евроiнтегрaцiйно! полiтики, !! монiторинг та контроль, а також вплив та участь громадськос-тi у реaлiзaцi! державно! евроштегра-цiйно! полпики е необхiдною i дiе-вою складовою доброго врядування.
Слщ пам'ятати, що електронне урядування е одним з ефективних мехaнiзмiв забезпечення принципу вщкритосп у державному управлш-нi [8, с. 471], а також принципу вщ-критостi у державному управлшш [8, с. 474]. Тому варто розвивати, по-пер-ше, демократичш форми взaемодi!
оргaнiв державно! влади та друкова-них i електронних зaсобiв масово! ш-формaцi! в Укрa!нi; по-друге, засоби електронного урядування. Взaемодiя громадян в електронному урядi вiд-буваеться нaйчaстiше шляхом ефек-тивного надання послуг органами державно! влади та структурами бiз-несу громадянам як споживачам дер-жавних послуг i забезпечення у тому чи^ прозоростi !х роботи. При цьо-му актуальною нaрaзi е оргaнiзaцiя громадського контролю за здшснен-ням державою сво!х функцiй шляхом залученням громaдськостi до учасп в електронному урядувaннi.
Ыструменти взaемодi! оргaнiв державно! влади та громадськос-тi шляхом розвитку електронного врядування: 1) надання повно! до-стовiрно! iнформaцi! громадськос-п про дiяльнiсть оргaнiв державно! влади; 2) залучення громадськосп до формування та реaлiзaцi! державно! полпики; 3) надання послуг з використанням можливостей Ытер-нету; 4) налагодження зворотного он-лайн зв'язку з громадянами щодо альтернативних вaрiaнтiв державно! полпики, !! реaлiзaцi! та оцшки; 5) громадський контроль за дiяльнiс-тю оргaнiв державно! влади.
Таким чином, з метою впрова-дження европейських стандарпв доброго врядування в Укра!ш важ-ливою е направлешсть оргaнiв державно! влади на взаемодш з гро-мaдськiстю, а також защкавлешсть i активна участь громадян у процей формування та реaлiзaцi! державно! евроiнтегрaцiйно! полiтики Укра!ни. Вiдповiдно громaдськостi потрiбно проявляти актившшу позицiю щодо контролю над реaлiзaцiею державно!
евроштеграцшно! полпики Укра!ни, а органам державно! влади забезпе-чувати iнформацiю та реальну здат-нiсть впливу громадян на !! реалiза-цiю та оцшку.
Висновки. Отже, з огляду на ви-кладене, можемо зробити таю висновки. Зокрема, до механiзмiв фор-мування та реалiзацi! державно! ев-роiнтеграцiйно! полiтики можемо зарахувати систему правових, шсти-туцшних, органiзацiйних, полпич-них, економiчних, шформацшно-контрольних механiзмiв, якi мають використовуватись у комплекс для досягнення мети державно! евроштеграцшно! полпики Укра!ни — членства в 6С у майбутньому теля устш-но! iмплементацi! положень Угоди про асощащю мiж Укра!ною та 6С.
Таким чином, розширення е важ-ливою частиною стратеги 6С, однак мютить у собi певнi виклики для ста-лого розвитку бвросоюзу в умовах сучасних змш; по-друге, взаемоза-лежний характер процесу розширен-ня i поглиблення eвроiнтеграцi! мае два взаeмопов'язанi вектори: державна полпика 6С на його рiзних рiвнях (нацiональному держав-членiв i над-нацiональному), а також iнших держав щодо штеграци до 6С.
список ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ -
1. Бабець I. Удосконалення мехашз-м1в державного управлшня м1жна-родним сшвробгтництвом областей Укра!ни в умовах евроштеграцп / I. Бабець // Ефектившсть державного управлшня. Зб. наук. праць. — 2009. — Вип. 21. — С. 202-208.
2. Головченко В. В. Юридична термшо-лопя: довщник / В. В. Головченко,
В. С. Ковальський. — К.: Юршком 1нтер, 1998. — 224 с.
3. Грицаенко Л. Л. 1нституцшний ме-хашзм бвропейського Союзу: ав-тореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Л. Л. Грицаенко; Ки!в. нац. ун-т ¡м. Т. Шевченка. — К.,
2010. — 19 с.
4. 6С надае Укра!ш 116 млн евро в межах фшансових угод з урядом // бвробюлетень. — 2011. — № 2, лю-тий. — С. 16.
5. Енциклопед1я державного управлшня: у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентов! Украши; наук.-ред. колепя: Ю. В. Ковбасюк (голова) та ш. — Т. 2: Методолопя державного управлшня / наук.-ред. колепя: Ю. П. Сурмш (сшвголова), П. I. На-дол1шн1й (сп1вголова) та ш.
2011. — 692 с.
6. Енциклопед1я державного управлш-ня: у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентов1 Укра!ни; наук.-ред. колег1я: Ю. В. Ковбасюк (голова) та ш. — Т. 4: Галузеве управлшня / наук.-ред. колепя: М. М. 1жа (сшвголова), В. Г. Бодров (сшвголова) та ш. — 2011. — 648 с.
7. Енциклопед1я державного управлш-ня: у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентов1 Украши; наук.-ред. колепя: Ю. В. Ковбасюк (голова) та ш. — Т. 6: Державна служба / наук.-ред. колепя: С. М. Серьогш (сшвголова), В. М. Сороко (сшвголова) та ш. — 2011. — 524 с.
8. Енциклопед1я державного управлшня: у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентов! Украши; наук.-ред. колепя: Ю. В. Ковбасюк (голова) та ш. — Т. 8: Публ1чне врядування / наук.-ред. колепя: В. С. Загорський (голова), С. О. Телешун (сшвголова) та ш.; Льв1в. репон. шститут держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентов! Украши. — Л.: ЛР1ДУ НАДУ, 2011. — 630 с.
9. Мармазов В. Адаптащя законодав-ства Украши до acquis бвропей-ського Союзу: пiдсумки п'ятирiч-ного шляху [Електронний ресурс] / В. Мармазов, Г. Друзенко // Мшю-терство юстици Украши. — Режим доступу: http://www.minjust.gov. ua/1702. — Назва з екрану.
10. Закон Украши "Про державш щ-льовi програми" вщ 18.03.2004 № 1621-IV [Електронний ресурс] // Верховна Рада Украши. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/1621-15. — Назва з екра-
ну-
11. Столяров В. Ф. Основи формування фшансового мехашзму державного регулювання регiонального розвитку [Електронний ресурс] / В. Ф. Столяров, I. П. Москалюк // Зб. наук. праць. Економiчнi науки. — Вип. 5. — 2009. — Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum%20/ZnpEn/2009_5/9. 0snovy%20formuvannia%20 finansovogo%20mehanizmu.pdf. Назва з екрану.
12. Ткачова О. К. Теоретичш основи шституцшних механiзмiв державного управлшня митною справою [Електронний ресурс] / О. К. Ткачова // Державне управлшня: удо-
сконалення та розвиток. Електрон-не наукове фахове видання. № 6. — 2013. — Режим доступу: http:// www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z = 587. — Назва з екрану. (449)
13. Труш О. О. Мехашзми реаизацп державно! политики у сферi цившь-ного захисту в Укра!ш [Електронний ресурс] / О. О. Труш // Теорiя i практика державного управлшня [Електронний журнал]. — 2010. -№ 4 (31). — Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ Tpdu/2010_4/doc/5/01.pdf. — Назва з екрану.
14. Федорчак О. Класифшащя меха-нiзмiв державного управлшня / О. Федорчак // Наук. вюн. "Демо-кратичне врядування" [Електронне видання]. — Вип. 1. — 2008. — Режим доступу: http://archive.nbuv. gov.ua/e-journals/DeVr/2008-01/O_ Fedorchak.pdf. — Назва з екрану.
15. Шляхтун П. П. Конституцшне право: словник термшв / П. П. Шляхтун. — К.: Либщь, 2005. — 568 с.
16. Яремчук А. С. Мюце фшансового мехашзму в системi державного регулювання економши / А. С. Яремчук, О. А. Горбенко // Наук. пращ ДонНТУ. — Серiя: економiчна. — 2007. — Вип. 32. — С. 68-73.
