CC BY
37
ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТА ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКТ1В С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
ECONOMIC EFFICIENCY OF PRODUCTION AND AGRICULTURAL PRODUCTS ALTERATION
УДК 330.341:338.439
Бренич I. G., acnipaHT ©
Льегеський нацгональнийутеерситет ветеринарноХмедицины та ôiomexHonoziù iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
MEXAHI3M ВПРОВАДЖЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В АГРОПРОДОВОЛЬЧУ СФЕРУ
У cmammi розглянута тновацтна д1яльтсть як еизначалъний фактор економ1чного розеитку peziouy. Розглядаютъся питания cymi i значения тновацт та досл1джуються проблеми ¡нновацтног д1яльност1. Визначенм основтумови, що сприяютъ покращенню тновацтних процеав. Окрему у вагу придыено механизму епроеадження тновацтних технологий в агропродоеолъчу сферу та рег1ональним особлиеостям. Визначем умоеи, що сприяютъ покращенню тновацтного розеитку регюну.
Ключов1 слова: шновацп, гнноеацтт технологи, механизм гнноеацтного розеитку.
УДК 330.341:338.439
Бренич И. Э.
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С. 3. Гжицкого
МЕХАНИЗМ ВНЕДРЕНИЯ ИННОВАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В АГРОПРОДОВОЛЬСТВЕННОЙ СФЕРЕ
В статье рассмотрена инновационная деятельность как определяющий фактор экономическогоразвития региона. Рассматриваются вопросы сущности и значения инноваций и исследуются проблемы инновационной деятельности. Определении основные условия, способствующие улучшению инновационных процессов. Отдельное внимание уделено механизму внедрения инновационных технологий в агропродовольственной сфере и региональным особенностям. Определены условия, способствующие улучшению инновационного развития региона.
Ключевые слова: инновации, инновационные технологии, механизм инновационного развития.
© Науковий KepiBHHK - д.е.н., професор Музика П. М. Бренич I.G., 2015
172
UDC 330.341:338.439
Brenych I. E.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
MECHANISM OF IMPLEMENTATION INNOVATIVE TECHNOLOGIES IN
THE AGRI-FOOD SPHERE
In this paper the innovative activity as a determinant of economic development. The questions of fact and value innovation and the problems of innovation activities. Determination of the main conditions that promote the improvement of innovation processes. Special attention is paid to the mechanism for the introduction of innovative technologies in the agri-food sector and regional features. Conditions that contribute to the improvement of regional innovation
Key words: innovation, innovative technologies, mechanism innovation development.
Як свщчить практика, недолши юнуючо1 системи вщносин м1ж сшьгоспвиробниками i шдприемствами харчово! промисловосп не дають можливосп реал1зувати ïm наявний виробничий штелектуальний потенщал, запровадити hobî види продукцп i технологи. Роз'еднанють сировинно1 бази, промислових шдприемств, наукових установ i оргашв влади, неузгоджешсть ïx д1яльносп веде до неефектного використання i втрати pecypciB розвитку.
Мехашзм впровадження шновацшних технологш агропродовольчу сферу мае стати д1евим засобом забезпечення шновацшного розвитку в ycix ланках технолопчного ланцюга виробництва харчово! продукцп.
Мехашзм впровадження шновацшних технологш у агропродовольчу сферу perioHy е, по cyri, комплексною системою шструмент1в забезпечення шновацшного розвитку(правових, економ1чних, адмшстративних, оргашзацшних, освпгах, пропагандистських тощо), пов'язаних единими цшями, принципами i забезпечених вщповщними ресурсами.
Сутшсть цього мехашзму стае зрозумшою, якщо вщкреслитися вщ традицшних уявлень про необхщшсть стимулювання впровадження нововведень. Стимулювання не е достатшм для реашзацп шновацшного розвитку. Мотивацшш важел1 не завжди виявляються д1евими, що пояснюеться низкою об'ективних (високий зовшшнш ризик проектов), а частоте суб'ективних причин(небажання розвитку, задоволення юнуючим станом тощо). Тому мехашзм мае саме забезпечувати шновацшний розвиток, не залишаючи шдприемствам i оргашзащям шшого шляху, окр1м запровадження шновацш. Це не означае, що вш мае будуватися на принцип! самовиживання шдприемств (який, до реч1, був досить д1евим на Заход^ але не виправдав себе в умовах Украши). Навпаки, слщ створити умови, коли шдприемщ не тшьки не зможуть вщмовитися вщ шновацшно1 д1яльносто, але й усвщомлять ïï необхщнють, високу результативнють, hobî можливосп i прагнутимуть шновацшного розвитку.
Головною метою дп мехашзму е сталий прогресивний розвиток ycix сфер сощально-економ1чно1 системи регюну, адже тшьки комплексшсть розвитку дозволяе забезпечити прогрес у кожнш ланщ господарства i життед1яльносто людей. Мехашзм шновацшного розвитку агропродовольчо1 сфери е оргашчною складовою мехашзм1в сощально-економ1чного розвитку perioHy i краши. 3 цього випливають другорядш, але не менш важлив1 цш: шдвищення якосп життя, i
173
комплексне забезпечення реал1зацп штерес1в сшьськогосподарських виробниюв, промислових пщприемств, держави 1 населения у процес1 розвитку.
Ефективнють системи поширення сшьськогосподарських знань та шформацшно! системи, досягнень науки залежить вщ р1вня сирийняття потенцшними сиоживачами, готовшстю останшх у конкретному середовищ1 иеретворити здобутки вчених у товарш вироби, що уособлюють НТП [8].
Отже, мехашзм вировадження шновацш у регюнальну агроиродовольчу сферу мае забезпечити реал1защю ряду завдань:
• стимулювання наукових розробок, що мають на мет1 створення нових технологш I продукта агропродовольчо! сфери;
• ефективну передачу досягнень науки, знань 1 результата наукових розробок у виробництво;
• фшансування шновацшних проекта та ирийнятних для шдприемств агроиродовольчо! сфери умов;
• справедливий розподш результата шновацшних проекта;
• иоглиблення агропромислово! штеграцп;
• розроблення, ексиертизу 1 суироводження шновацшних програм 1 проекпв;
• освпу, шдготовку 1 перешдготовку кадр1в;
• формування шновацшного способу мислення;
• участь держави 1 регюнальних оргашв влади у шновацшнш д1яльносп шдприемств агропродовольчо! сфери регюну.
На практищ слщ спиратися не лише на науковий потенщал регюну, але й стимулювати сшвпрацю з науковими установами, що знаходяться в шших регюнах кра!ни та за кордоном. Хибною е думка про необхщнють всшякого запоб1гання витоку шформацп з наукових установ. Слщ ч1тко розмежувати захист штелектуально! власносп та запобшання розповсюдженню розробок 1 результата дослщжень. Захист штелектуально! власносп передбачае унеможливлення контрафактного використання результата наукових пошуюв 1 ставить за мету забезпечити насамперед дотримання економ1чних штерес1в дослщниюв. Проте обмш знань на законнш основ! лише сприяе подальшому розвитку науки 1 техшки.
Прискорення впровадження шновацш у виробництво можливе лише за умови створення вщповщно! шформацшно! системи двосторонньо! дп, що мае своечасно сповщати науковщв про потреби виробниюв 1 шдприемщв про досягнення науки. Про необхщнють тако! системи свщчить штерес з боку вчених [7].
Вкладення кашталу у шновацшш проекти вважаеться швестищею ¿з шдвищеним ризиком, що в умовах нестабшьносп економ1чного, пол1тичного 1 сощального середовища Укра!ни робить таю проекти непривабливими для потенцшних стороншх швестор1в [1], а можливосп самофшансування шдприемств 1 фшансування з боку держави, як показав анатз, е обмеження. За таких обставин необхщно оптим1зувати ризики 1 економ1чний штерес швестор1в, що е можливим лише за умов надання !м беззаперечних гаранта доходное^ д1яльност1 (можливосп повернення вкладених кошта). Як ми вже зазначали, саме фшансування е головним важелем стимулювання шновацшно! активносп шдприемств, а шструментом мае стати пшьгове кредитування шновацшних проекта коштами держави, регюшв 1 швестор1в. Мова йде про до фшансування проекта державою, оскшьки повне фшансування бюджетними коштами в умовах обмеженосп грошових ресурс1в на жаль неможливе. На перших етапах розвитку шновацшно! д1яльносп бшьшу увагу дослщники пропонують придшити кашталовкладенням у реконструкщю та техшчне переозброення, як бшьш дешевим
174
способом оновлення виробництва [8]. Ми не можемо погодитися з таким шдходом, оскшьки реконструкщя \ техшчне переозброення обмежено шновацшними заходами. Вони не можуть забезпечити справжнього зльоту виробництва \ врешт> решт ведуть до необхщносп знову вкладати кошти. Лише радикальш шновацп забезпечують справжнш яюсний стрибок виробництва \ дозволяють отримати досить тривалу перевагу на ринку.
Про необхщнють поглиблення агропромислово! штеграцп як обов'язково! умови розвитку йдеться у багатьох працях в1тчизняних вчених [2, 3]. Важливою проблемою залишаеться виб1р форми штеграцп аграрного \ промислового виробництв, 1 в цей виб1р залежатиме вщ конкретних умов регюнально! агропродовольчо! сфери, налагоджених сталих зв'язюв м1ж виробниками 1 переробниками сшьськогосподарсько! продукцп, штерес1в розвитку регюну.
Одними ¿з важливих еташв втшення шновацш е розроблення, експертиза 1 супроводження шновацшних проекпв. Як показуе досвщ, р1вень подготовки фах1вщв шдприемств 1 знань шдприемщв не завжди вщповщае вимогам ефективно! реал1зацп шновацш. За таких умов необхщне залучення спещашспв вщповщно! квал1ф1кацп до розроблення проектно! документацп (техшчних проекпв, техшко-економ1чного обгрунтування, б1знес-плашв). Важливим е також проведения всеб1чно! експертизи проекпв, насамперед на предмет життездатносп, 1 постшний мошторинг за !х реал1защею з метою своечасного внесения коректив, залучення додаткових фшансових кошт1в, запоб1гання ризиюв. Ц1 функцп можуть бути покладеш як на окремих залучених спещалют1в-експерт1в (науковщв та практиюв), так 1 на спещально утвореш регюнальш консалтингов1 служби (агенцп), що можуть д1яти при наукових або освпшх закладах 1 шдтримуватися державою. До реч1, у науковш лператур1 зустр1чаються ще! створення таких служб або навпъ шформацшно-консультацшних систем [6].
Пщприемщ мають постшну потребу у консалтингу, однак сьогодшшнш р1вень 1х свщомосп не дозволяе усвщомити вигоди вщ такого сшвробпництва - це питания часу.
Умовою розвитку шновацшно! д1яльносп е пщвищення квал1ф1кацшного р1вня 1 р1вня знань кер1вниюв та пращвниюв шдприемств. Головну роль тут мають з1грати заклади освпи. До подготовки 1 переподготовки фах1вщв вищо! квал1ф1кацп необхщно залучити провщних спещалют1в 1 вчених у галуз1 шновацш та швестицш, сшьського господарства, техшки та технологш.
Одним з основних фактор1в, що сприяе шновацшну активнють, е людський фактор - ментальшсть (консерватизм сшьськогосподарського товаровиробника, небажання врахувати провщний досвщ) [8]. Це здаеться дивним, оскшьки консерватизм 1 несхильнють до ризиюв притаманш в основному великим шдприемствам, що погоджуються на невеликий вщсоток прибутку на вкладений каштал за умови мшмального ризику [1], а умовою зростання малих шдприемств у конкретному середовищ1 е схильнють до ризику. Такий стан пояснюеться невщповщнютю усталеного способу мислення, що сформувався за чаав планово! економши 1 стихшного ринку переходного перюду, сьогодшшшм вимогам цившзованого ринкового середовища. Формування шновацшного способу мислення е, на нашу думку, найскладшшою задачею. II виршення можливе за умови комплексного використання освпшх, пропагандистських 1 мотивацшних заход1в. На бшьш шзшх стад1ях розвитку можливе формування шновацшного мехашзму, здатного до самостшного руху 1 саморозвитку. На жаль, це не е ближньою перспективою.
175
Взаемовщносини у агропродовольчш сфер! регюну у процес! реал!заци функцш \ задач мехашзму ¡нновацшного розвитку показан! на рис. 1.
Рис.1. Взаемовщносини у агропродовольчш сфер1 регшну у процеа реал1зац1'1 функц1й 1 задач мехашзму ¡нновац1йного розвитку
Впровадження мехашзму шновацшного розвитку агропродовольчо! сфери у реально функцюнуючу виробничу систему вимагае адаптац1! до конкретних рег1ональних умов господарювання.
Виходячи з наявних природно-ктматичних умов, виробничого \ кадрового потенщалу, пр1оритетними напрямками розвитку АПК у Карпатському рег1он1, на нашу думку, мають бути:
• рослинництво ( виробництво зернових культур, соняшнику, баштанних культур, овоч1в та фрукт1в, винограду);
• свинарство;
• птах1вництво;
• розведення велико! рогато! худ оби;
• молочне скотарство;
• в!вчарство.
Сл!д врахувати наявн!сть потужного виробничого потенщалу, що може забезпечити значне зб!льшення обсяг!в виробництва ! переробки зерна та соняшнику, м'яса птиц!, свинини, яловичини ! молока.
Економ!чними ! соц!альними ц!лями пол!тики розвитку агропродовольчо! сфери Карпатського рег!ону мають бути:
• формування економ!чно ефективного конкурентоспроможного с!льськогосподарського виробництва ! харчово! промисловост! на основ! використання шновацшних технолог!й;
176
• науково-техшчна \ науково-виробнича штегращя виробничих шдприемств агропродовольчо! сфери, наукових установ \ освггшх заклад1в;
• забезпечення зайнятосп населення(особливо на сел!), досягнення прийнятого р1вня доход1в робггниюв;
• шдвищення якосп життя населения, сощальна розбудова села.
Економша агропродовольчо! сфери мае рухатися не розр1зненими
шдприемствами, а !х об'еднаннями, трупами, мережами, з горизонтальними, вертикальними 1 регюнальними зв'язками.
Формування штегрованих структур у агропромисловому комплекс! мае давш традицп у багатьох кра!нах свпу. Результати !х д!яльносп доводять, що утворення сшьськогосподарськими 1 харчовими шдприемствами штегрованих регюнальних оргашзацшних структур веде до мш1м1зацп трансакцшних витрат, зменшення шформацшно! асиметрп 1 ризиюв ринкових трансакцш [5].
Вертикальна штегращя за технолопчним принципом е взаемовипдною, оскшьки мал! ф1рми зменшують витрати на ¿нновацп та ризик 1 отримують замовлення на виробництво товару, якому гарантований збут, а велик! компанп збшьшують сво! ринков! можливосп [5].
Для реал!зацп шновацшних метод1в необхщна протекцюшстська макроеконом1чна политика держави, державне фшансування найбшьш важливих проекпв на конкурснш основа
Для стимулювання розвитку АПК регюну, на нашу думку, доцшьно застосувати набутий у шших кра!нах досвщ створення регюнальних штегрованих виробничих структур. Так, наприклад, у Белгородськш обласп Росп для стимулювання розвитку АПК створюються територ!альш кластери, у яких технолопчш процеси здшснюються за схемою повного замкненого циклу: вщ виробництва корм1в до переробки виробничо! сировини 1 реал1заци готово! продукцп через власну торговельну мережу [4].
Серед юнуючих оргашзацшних форм сшьськогосппщприемств перевагу слщ вщдати великим вертикально штегрованим спещал1зованим шдприемствам з виробництва 1 переробки сшьгосппродукцп. Вони мають низку суттевих переваг: чггка економ1чна перспектива, вщсутшсть явних меж м1ж ними через рухомють економши. Дослщження особливостей виробництва продовольчо! сировини (сезоншсть, перюдичшсть або постшшсть виходу продукцп), потреби переробних потужностей у сировиш, розм1р1в 1 структури сформовано! сировинно! зони дозволяе оц!нити в!дносини м!ж с!льгоспвиробниками ! переробними п!дприемствами ! можлив!сть надання !м необх!дно допомоги нас!нним матер!алом, х!м!катами, засобами виробництва, серв!сними послугами, грошовими коштами при вирощування продукцп та !! транспортуванн! п!сля збирання врожаю у рослинництв! або закшченш виробничого циклу у тваринництв!. Насамперед це стосуеться в!дгод!вл! молодняку, вирощування овочево-баштанних культур тощо.
Отже, необхщно запроваджувати нов! висок! технолог!! для виробництва основних вид!в с!льськогосподарсько! продукцп ! перем!щення сировини до переробних шдприемств.
Висновки. Ми вважаемо, що единим перспективним шляхом розвитку регюнально! агропродовольчо! сфери е !нновац!йний на основ! створення великих вертикально штегрованих виробничих структур. Основу таких штегрованих структур мають складати суб'екти господарювання, що виробляють
177
сшьськогосподарську продукщю за прюритетними напрямками розвитку АПК у Карпатському perioHi.
У сво1Й д!яльносп вони мають взаемод1яти з шдприемствами, що забезиечують ix пошвним матер1алом, кормами, переробними шдприемствами, торговельними компашями, транспортними шдприемствами i шдрядними буд1вельно-монтажними оргашзащями. Науково-дослщницьк! установи i оргашзацп мають утворити вщповщний ктмат для здшснення шновацшного шдприемства у штегрованш структур!. I безпечно, як ми вже зазначали, для досягнення иозитивних результата необхщна шдтримка з боку держави: гарантп облает^ фшансування i до фшансування проекта i ирограм.
Лггература
1. Вплшський В. В. Ризик у менеджмент! / В. В. Вплшський, С. I. Наконечний. - К.: TOB «Борисфен-М», 1996. - 336 с.
2. Гладш Н. В. Особливост! иоглиблення агроиромислово! штеграцп / Н. В. Глад!й // Економка АПК. - 2005. - № 5. - С. 55-58.
3. Мазуренко О. В. Розвиток штегрованих формувань в АПК / О. В. Мазуренко // Економка АПК. - 2006. - № 3. - С. 89-93.
4. Савченко Е. Стратегический курс развития аграрной экономики -создание крупних интегрированных формирований / Е. Савченко // АПК: экономика , управление. - 2007. - № 5. - С. 2-8.
5. Стадник В. Чинники i умови реал!зацп Суб'ектами малого б!знесу стратеги шновацшного розвитку / В. Стадник // Регюнальна економка. - 2006. -№ 3. - С. 58-65.
6. Ткаченко В. Г. Комплексное развитие АПК регионов и обеспечение продовольственной безопасности / В. Г. Ткаченко, В. П. Шпичка // Економка АПК. - 2006. - № 5. - С. 16-24.
7. Точилш В. Ринки базових галузей: напрямки розвитку та державного регулювання / В.Точилш // Економют. - 2004. - № 3. - С. 57-59.
8. Шпак Ю. В. 1нновацшна модель регюнального розвитку переробно! сфери АПК / Ю. В. Шпак // Економка АПК. - 2006. - № 3. - С. 65-69.
Стаття надшшла до редакци 14.05.2015
УДК 330.4.519.8
Бурцева Т. I., к.е.н., доцент, Васильченко Л. С., к.е.н., доцент, Горяна I. В., к.е.н., доцент ©
Черкасъкий державный технолог^чнийутверситет, м. Черкасы, Украгна
ЕКОНОМ1КО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЯК ФАКТОР ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ П1ДПРИСМСТВА
В cmammi показано, що сучаст економ^чт тенденцп розвытку тдприемств вымагаютъ пошуку ефектывных мехатзм^в та инструментов становления рынковых в1дносын та потребуютъ новых оргатзацтних форм управл1ння. Вказано роль економгко-математычного моделювання економ!чных об 'ектгв i процессе в забезпеченм прыйняття управл1нськых рШенъ та в процесах економ1чного зростання тдпрыемства. Наголошено на важлывост1 балансовых, оптым1зац1йных моделей, моделей управл1ннязапасамы, теорИ'масовогообслуговування, meopiiizop, мереж та тшых математычных моделей. Також вказано на необх1дмстъ
© Бурцева Т. I., Васильченко Л. С., Горяна I. В., 2015
178
