CC BY
7
УДК 338.32
МЕХАН1ЗМ 1НВЕСТУВАННЯ П1ДПРИ6МСТВ - 1НСТИТУЦ1ЙНИХ УЧАСНИК1В БУД1ВЕЛЬНОГО ЕНЕРГОКЛАСТЕРА
©2018 КЛИМЧУК М. М.
УДК 338.32
Климчук М. М. Мехашзм швестування пщприсмств - iнституцiйних учаснимв будiвельного енергокластера
Метою cmammi е формування мехашзму '¡нвестування тдприемств - iнституцшнихучаснишв буд'юепьного енергокластера, в рамкахякого буде достджено можпивкть залучення додаткових ф'шансових pecypcie для реап'вацизаход'ю енергозбереження через eMiciio мун1ципальних обл!гацш. Вивчення практики мщевихзапозичень в УкраЫ продемонструвала фрагментаршсть наявно/системи, проте, за умови належно'1 нормативно-правовоI бази та врахування doceidy тших крат, розвиток ринку мщевих запозичень може стати джерелом ф'шансових pecypcie для реап'ваци проект'ю енергозбереження. За результатами проведеного досп!дження надано пропозицИ щодо формування мехашзму iнвестування nidnpu-емств - ¡нституц1йних учаснишв буд'юепьного енергокластера, де в його структурi виокремлено важеш, ¡нструменти, методи ф'шансування заход'ю енергозбереження, визначено координацшний центр буд'юепьного енергокластера та запропоновано учаснишв цього штеграцшного формування. Залежно eid pienie економмно!системи виокремлено переваги реашзацимехашзму iнвестування тдприемств - iнституцшних учаснишв буд'юепьного енергокластера.
Ключоеiслова: енергозбереження, мутципапьнi обл!гаци, ¡нвестицИ, емюя, буд'юепьний енергокластер. Рис.: 1. Табл.:1.Шл.:11.
Климчук Марина Миколшвна - кандидат економЫних наук, доцент кафедри орган/зацИ та управлШня буд1вництвом, КшвськиВ нацюнальний ynieepcumem буд'юництва та apximemypu (просп. Поттрофпотський, 31, Kuie, 03680, Украша) E-mail: klimarinchuk§gmail.com
УДК 338.32
Климчук М. Н. Механизм инвестирования предприятий -институциональных участников строительного энергокластера
Целью статьи является формирование механизма инвестирования предприятий - институциональных участников строительного энергокластера, в рамках которого будет исследована возможность привлечения дополнительных финансовых ресурсов для реализации мероприятий энергосбережения через эмиссию муниципальных облигаций. Изучение практики местных заимствований в Украине продемонстрировала фрагментарность существующей системы, однако, при условии надлежащей нормативно-правовой базы и учета опыта других стран, развитие рынка местных заимствований может стать источником финансовых ресурсов для реализации проектов энергосбережения. По результатам проведенного исследования представлены предложения по формированию механизма инвестирования предприятий-институциональных участников строительного энергокластера, где в его структуре выделены рычаги, инструменты, методы финансирования мероприятий энергосбережения, определен координационный центр строительного энергокластера и предложены участники этого интеграционного формирования. В зависимости от уровня экономической системы выделены преимущества реализации механизма инвестирования предприятий - институциональных участников строительного энергокластера. Ключевые слова: энергосбережение, муниципальные облигации, инвестиции, эмиссия, строительный энергокластер. Рис.: 1. Табл.:1. Библ.: 11.
Климчук Марина Николаевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры организации и управления строительством, Киевский национальный университет строительства и архитектуры (просп. Воз-духофлотский, 31, Киев, 03680, Украинаj E-mail: klimarinchuk§gmail.com
UDC338.32
Klymchuk M. M. The Mechanismfor Investing the Enterprises as Institutional Participants in a Construction EnergyCluster
The article is aimed at forming a mechanism for investing the enterprises as institutional participants in a construction energy cluster, within the terms of which there will be a possibility to research the attracting of additional financial resources for the implementation of energy saving measures through the issue ofmunicipal bonds. Studying the practice oflocal borrowing in Ukraine has demonstrated the fragmentation of the existing system, however, provided an appropriate regulatory framework and taking account of the experience of other countries, the development oflocal borrowing market can become a source of financial resources for the implementation of energy saving projects. Based on the results of the carried out research, proposals on the formation of a mechanism for investing the enterprises as institutional participants in a construction energy cluster are presented; levers, instruments, methods of financing energy saving measures are identified in the structure of such a mechanism; the coordinating center of construction energy cluster is defined, and participants of this integration formation are suggested. Depending on the level of economic system, the advantages of implementing the mechanism for investing the enterprises as institutional participants in a construction energy cluster are allocated.
Keywords: energy saving, municipal bonds, investments, emission, construction energy cluster. Fig.: 1. Tbl.:l. Bibl.:ll.
Klymchuk Maryna M. - PhD (Economics!, Associate professor of the Department of Organization and Management of Construction, Kyiv National University of Construction and Architecture ((31 Vozdukhofiotskyi Ave., Kyiv, 03680, Ukraine)
E-mail: klimarinchuk§gmail.com
Усучасних формащях постiндустрiального роз-витку сусшльства, як прюритет актуалiзуеть-ся трансформащя парадигми енергозбереження на ocmbí симбюзу економши й навколишнього середовища. 1з загостренням паливно-енергетично!, еколопчно!, економiчноI криз потребуе розроблення мехашзм фшансування енергозбереження в клас-тернш взаемоди на основi постулапв сучасних кон-
цептш «Environmental economics», «Passive house» «Triple Zero», «nZEB», «Smart-Grid-0-Energy build», «Green Lease», що надасть можливкть виршити еко-лопчш та ресурсш проблеми, тдвищити piBeHb енер-гоефективносй, енергонезалежносй, енергобезпеки держави. Прюритетним е виршення проблематики реал1зацц потенщалу енергоресурсозбереження на будiвельних шдприемствах, де, за оцшками експер-тш, вш становить 55% [7].
Результати досл^ження вказують на значний наявний потенщал енергозбереження в нашiй кра'1-нi. Досягнення Украшою середнього значення енер-гоефективностi за крашами 6С надасть можливiсть знизити рiвень енергоспоживання на 32,3 мнте, що в^пов^дае близько 40 млрд кубометрiв природного газу, а це, своею чергою, майже дорiвнюе його спо-живанню й удвiчi перевищуе його iмпорт у 2014 р. Найбiльший потенщал енергозбереження було зосе-реджено в житловому секторi (11,0 мтне, або 34%) та у промисловост (9,2 мтне, або 28%). Близько п'ято! частини потенщалу енергозбереження зосереджено в секторi трансформаци електроенерги на ТЕС (21%). Зменшення споживання енерги в будинках - це знач-на користь для навколишнього середовища, за раху-нок зниження емiсГi вуглекислого газу. Техшчний по-тенцiал будиншв на територГi 6С визначае зниження емiсíi СО2 на 460 млн тонн на рж, що складае бкьше, нiж зобов'язання 6С у рамках Кютського протоколу. Наприклад, роботи, спрямоваш на покращення енер-гетично'i ефективностi будинкiв, можуть забезпечити створення близько 530 тис. робочих мкць для 6С [9].
Представлена проблематика актуалiзуе досль дження детермiнацГi мехашзму енергозбереження. Так, зокрема, В. В. Бевз [1] надае таку експлшащю органiзацiйно-економiчному механiзму енергозбереження на шдприемствк це сукупнiсть оргашзацшних i економiчних важелiв, якi чинять вплив на економiчнi й оргашзацшш параметри пiдприем-ства, що сприяе формуванню та посиленню енерге-тичного потенцiалу, отриманню конкурентних пере-ваг та ефективносп дiяльностi пiдприемства.
У свош монографи Т. В. Сердюк [10] штерпре-туе органiзацiйно-економiчний механiзм енергозбереження як систему взаемопов'язаних економiчних та оргашзацшних елементiв, спрямованих на акти-вiзацiю економного витрачання ПЕР, впроваджен-ня енергозберiгаючих заходiв з урахуванням шно-вацiйних досягнень в галузi - як технологiчних, так i продуктових. К. I. Докунiна [3] вважае, що структура мехашзму енергозбереження передбачае правовий, оргашзацшно-управлшський, економiчний та техшчний аспекти, взаемодiя яких зрештою повинна мати позитивний економiчний результат.
В. В. Джеджула у сво1х працях актуалiзуе, що органiзацiйно-економiчний механiзм енергозбереження промислових шдприемств - це сукупнiсть економiчних, оргашзацшних, мотивацшних методiв i способiв, що спрямоваш на економiчно обгрунтова-не виявлення та максимальне використання потенщалу енергозбереження з метою мiшмiзащi питомих ви-трат на виробництво продукци та зменшення еколо-пчного навантаження на навколишне середовище [2].
Однак значна юльюсть дослiджень недостатньо повно розкривають проблематику залучення додат-кових фшансових ресурсiв для реалiзащi проектiв
енергозбереження за рахунок емiсíí мунiципальних облiгацiй в кластернiй взаемоди.
Метою статтi е формування мехашзму швесту-вання пiдприемств - шституцшних учасникiв будь вельного енергокластера, в рамках якого буде досль джено можливкть залучення додаткових фiнансових ресурав для реалiзацГi заходiв енергозбереження через емiсiю мунiципальних облiгацiй.
Енергозбереження - один з прюритетних век-торiв iнвайроментального розвитку сучасних бiзнес-структур, що надае можливiсть при по-стiйному вiдтвореннi досягнути низку конкурентних переваг шдприемствами в динамiчному ринковому середовищi [7].
У наш час кластеринг стае найбкьш популярною формою оргашзаци виробничо-комерцiйноi дiяльнос-тi, що обумовлено трендами та викликами в реальному секторi економки. Як зазначають автори, глобаль зацiя та пов'язаний з нею симбюз потенцiалiв е вира-зом переваг i можливостей, якi можна отримати вна-слiдок об'еднання сил i конкурентних переваг спкьно працюючих суб'ектiв. Шдтвердженням вищенаведеноI гiпотези е результати дошджень, проведених С. Фа-бiанi та Дж. ПеллегрШ у 1998 р., яю свiдчать про те, що шдприемства, якi працюють в iзолящI, тобто поза кластерами, що функщонують в безпосереднiй близь-костi в1д них, отримують до 40% менше доходiв [11].
На основi аналiзу представлених дослiджень можна зробити висновки, що формування кластерiв мае економiчне шдгрунтя, оск1льки вони надають можлившть досягнути вищо'1 продуктивностi, кон-курентоспроможност та прибутковостi. У ракур-а пiдвищення енергобезпеки, енергонезалежностi держави прюритетом е формування будiвельного енергокластера, що надасть можлившть виокремити основнi напрями впровадження енергоефективних заходiв, визначити джерела 1х фiнансування, сприяти розвитку шфраструктури на рiвнi регiону та розвитку ринку ЦП.
Формування та реалiзацiя мехашзму залучення фшансових ресурав у проекти енергозбереження надасть можливкть залежно в1д рiвня економiчноi сис-теми досягти переваг, що представлен в табл. 1.
Нами було проведено грунтовне дослiдження мiжнародних практик фiнансування проектiв енергозбереження пров^дними крашами свiту в ракура адаптаци сучасних управлiнсько-регуляторних тех-нологш до умов функцiонування будiвельних шдприемств Украши, що надало можливкть iдентифiкувати практично-прикладнi вектори, якi можуть бути до-ц1льними для нашо! держави:
+ впровадження нетрадицiйних i в^новлю-
вальних джерел енерги; + модернiзацiя житла та устаткування; + ефективне управлiння фiнансуванням захо-дiв енергозбереження;
Таблиця 1
Переваги мехашзму швестування шдприсмств - iнституцiйних учаснимв будiвельного енергокластера
в pозpiзi piвнiв eK0H0Mi4H0i системи
Рiвнi економiчноí системи Результат
Мега piBeHb (глобальний) Ствopення нaдiйнoгo iнвaйpoментaлbнoгo базису poзвитку свтово'|' екoнoмiки. Фopмуютbся та pеaлiзуються глoбaлbнi стpaтегiчнi пpiopитети в контекст eHepro-peсуpсoзбepeжeння
MaKpopiBeHb Пiдвищeння piвня eнepгoнeзaлeжнoстi, забезпечення досягнення цiлeй дepжaвнoi пoлiтики у сфepi eнepгoзбepeжeння
Мeзopiвeнb Софально-еконо!^чний poзвитoк мунщипалтелв, зpoстaння еколопчно'|' безпеки тepитopii, пiдвищeння piвня eфeктивнoстi функцюнування систем eнepгeтичнoi iнфpaстpуктуpи i пофащення блaгoустpoю мiсbких тepитopiй; фiнaнсувaння пpoeктiв eнepгoзбepeжeння чepeз eмiсiю мунiципaлbних обл^ацм
Мiкpopiвeнb (пiдпpиeмствo) Упpoвaджeння eнepгoeфeктивних технолога, що надасть можливкть пiдвищити piвeнb peнтaбeлbнoстi, кoнкуpeнтoспpoмoжнoстi, eфeктивнoстi виpoбничo-кoмepцiйнoi дiялbнoстi
Нaнopiвень Отpимaння яккних, eкoнoмiчнo обфунтованих послуг пiдпpиeмств ЖКГ. Забезпечення кoмфopтнoстi споживача
Джерело: авторська розробка.
т дieве нормативно-правове регулювання енер-
госпоживання; + iнтегрованiсть фiнансових ресурс1в (державно-
приватне партнерство); + реалiзацiя концептуальних засад «Passive House», «Triple Zero», «Green Lease» [5; 7].
На основi цих досл^джень виникла потреба у вивченш переваг i недолiкiв фшансування проектiв енергозбереження через емiсiю мунщипальних обль гацiй та розроблення вкповкного механiзму.
Мехатзм швестування тдприемств - шсти-туцшних учаснитв будiвельного енергокластера -це сукупшсть методiв, форм, шструменйв i важелiв фiнансового забезпечення процесу функцюнування будiвельного енергокластера з урахуванням реалiза-ци заходiв з енергозбереження та енергетично'' ефек-тивносп, а також державного (мунiципального) регулювання цих процеав (рис. 1).
Упредставленому механiзмi виокремлено ме-тоди фшансування - способи i прийоми, за допомогою яких обгрунтовуються i контролю-ються конкретнi управлiнськi ршення, пов'язанi з по-шуком джерел фшансування, побудови ix рацюналь-но'' структури i використання:
1. Бюджетне фшансування. Базовим принципом выбору претендентш на отримання фiнансовиx кошпв з державного та мунiципального бюджепв на модернiзацiю житлово-комунально'' iнфраструктури та економш енергоресурсiв е використання конкурс-них процедур, якi спрямованi на в^дДр конкретних iнвестицiйниx проектiв.
2. Мунщипальш запозичення - залучення ко-шпв в обмiн на зобов'язання ix повернення з в1дсот-ками (емiсiя облiгацiй, залучення кредитiв i т. iн.). По-
зикове фшансування проекту зводиться до перетво-рення економи, одержувано'' вiд проведення енерго-ефективних заxодiв, у потоки грошових надходжень, якi можуть бути використаш для виплати основно'' суми позикових кошпв та вiдсоткiв.
3. Змшане фшансування здшснюеться шляхом комбiнацii перерахованих методiв, iнструментiв i ва-желiв.
У процесi реалiзацii фiнансовиx в1дносин у сфе-рi енергозбереження та енергоефективност в рамках будiвельного енергокластера використовуються таи iнструменти, як контракты зобов'язання, що забез-печують мехашзм реалiзацii окремих управлiнськиx рiшень суб'екта економiчниx вiдносин i фiксують щ вiдносини з iншими економiчними суб'ектами.
Важелi фшансового мехашзму - форми впливу на процес прийняття та реалiзацii управлшських рь шень. У рамках представленого мехашзму розглянемо бкьш докладно методи фшансування у взаемозв'язку з деякими його шструментами i важелями.
Кожна форма мкщево! позики мае свою сферу застосування. Баншвськ кредити переважно вико-ристовуються для покриття короткострокових касо-вих розривiв, вексельш позики - для покриття дефь циту мунiципального бюджету, а облкацшш позики -для фшансування довгострокових кашталовкладень. Найбiльш вагому роль у фшансуванш проектiв мк-цевого розвитку вщграють саме мiсцевi облтацшш позики як спосiб запозичення для регюнальних i мк-цевих оргашв влади, що надаеться на певний термш, протягом якого позика мае бути погашена.
Зпдно з чинним законодавством мiсцевi органи влади можуть залучати мiсцевi запозичення, дотри-муючись певних вимог:
Органи мунщипальноТ' влади
Управлiння фшансовими ресурсами
Координацшний центр будiвельного енергокластера
Фактори управлiння
Механiзм iнвестування niдnриeмств - iнституцiйних учасникiв будiвельного енергокластера
Процеси прямого впливу
Процеси опосередкованого впливу
1нструменти: Енергетична стратепя УкраТни на перiод до 2035 р. «Безпека, енергоефективысть, конкурентоспроможнiсть»; Мунщипальы програми енергозбереження; Фонд енергоефективностi; енергоаудит
Об'ект управлiння -БУДВЕЛЬНИЙ ЕНЕРГОКЛАСТЕР
Бу^вельы пщприемства; ЕСКО-компанп;
Фiнансово-кредитнi установи; Науковi та навчальнi оргаызаци; Мунiципалiтети; Держенергоефективнос^
Методи ф':нансування:
мунiципальнi запозичення; бюджетне та змшане фiнансування
Вiдсоткова ставка по мунщипальних облiгацiях
Важелi
Оподаткування (податковi кредити та льготи)
а
Тарифи на комунальн послуги
О
ЯАВ-методика
О
I
Штрафи i санкцп
а
JL
Прибуток швестора
Енергетичний перфоманс-контракт
О
а
Державнi гарантп
О
о са
Пщвищення рiвня енергоефективностi учасни^в
будiвельного енергокластера
Рис. 1. Механiзм iнвестування шдприемств - iнституцiйних учасникiв будiвельного енергокластера
О ш т
<
О ш
сукупний обсяг запозичень до мкцевого бюджету не може перевищувати обсягу дефщи-ту бюджету розвитку мкцевого бюджету на в^дпов^ний рiк;
кошти вк розмiщення облiгацiй, якi отримуе емкент, залучаються до фiнансування лише бюджету розвитку в^пов^дного мiсцевого бюджету;
видатки на обслуговування боргу мшцевих бюджетiв не можуть щорiчно перевищувати 10% видатйв вiд загального фонду в^по-вiдного мiсцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного перiоду, коли плануеться обслуговування боргу;
порушення графiка погашення основное суми боргу та платежiв щодо його обслуговування з вини позичальника позбавляе права в^-пов^ну раду здшснювати новi запозичення протягом наступних 5 роив [4].
Використання запозичень органами мкцевого самоврядування в Украiнi чико регулюеться державою. Без погодження МШстерства фь нансiв Украши, яке ощнюе доцiльнiсть запозичень i здатнiсть мунщипалггету виконати взятi на себе фiнансовi зобов'язання, випуск мунiципальних об-мгацш неможливий. Мiнiстерство фiнансiв Украши також контролюе щльове використання залучених кошйв та вчаснiсть розрахункiв.
Основними проблемами, що перешкоджають становленню та розвитку ринку мкцевих запозичень в Укра'М, е:
+ зростання ризику несвоечасного повернен-ня та сплати платежiв за борговими зобо-в'язаннями;
+ низький рiвень мунiципального фiнансового менеджменту;
+ недостатня лiквiднiсть i привабливiсть мунщипальних облггацш порiвняно з шшими
борговими цшними паперами фондового ринку;
+ низький рiвень пiдготовки працiвникiв в^-пов^дних структурних пiдроздiлiв органiв мiсцевого самоврядування щодо проведення роботи з подготовки та забезпечення випуску цшних паперiв; + вiдсутнiсть механiзму захисту прав кредито-рiв з контролю за щльовим використанням позикових коштiв; + неефективне управлiння коштами резервних
фондiв позик; + вiдсутнiсть дiевоi системи мониторингу реа-лiзацГi iнвестицiйних проекпв та оцiнки ве-личини кредитних ризишв за ними; + в^дсутшсть прозоростi iнформацГí щодо дь яльносп емiтентiв [6].
На вiдмiну в^ iнших фiнансових iнструментiв, мунiципальнi облиаци мають низку переваг, що надають можлившть залучити додатко-вий позичковий каштал пiд невеликi вiдсотки та на в^дносно нетривалий строк. Середня дох1дшсть му-нiципальних облiгацiй коливаеться на рiвнi 10-12%. На в^мшу вiд векселя, випуск облiгацiй мкцево! по-зики надае можливiсть уникнути негативного впли-ву ефекту перерозподлу коштiв, у результатi якого мунщипалиети змушенi продавати векселi iз 15-40% дисконтом кшцевим iнвесторам, що погашають 1х за номiналом негайно, шляхом сплати податшв, або пред'являють векселi до погашення за номiналом шс-ля закiнчення строку обiгу [8].
Комплексний шдид до фiнансування проекпв енергозбереження та пiдвищення енергетично! ефек-тивностi надасть можливiсть створити умови для шдвищення якостi життя населення, розвитку еко-номiки та сощально! сфери мiста, полiпшення еко-лопчно! безпеки територи, пiдвищення ефективностi функщонування систем енергетичноI шфраструкту-ри, рiвня благоустрою мiських територiй та управлш-ня державним майном.
Перевага облiгацiй також полягае в тому, що вони е рiзновидом довгостроково! позики для емь тента, за яко! н1хто не може обмежувати його само-стiйностi, як це бувае у випадку з баншвським кредитом. Разом з тим - це шструмент для шдвищення дохкносп власного кашталу емггента за умови, що норма прибутку з швестици, фiнансованоi облиащя-ми, буде вищою вк процентноI ставки за облиащями. У цьому разi дохiднiсть капiталу зросте. Доходи за мунщипальними облiгацiями в бiльшостi зарубiжних краш звiльненi вiд оподаткування за умови, що вони випускаються з метою фшансування сощальних, а не приватних заходiв [4].
На сьогодншнш день ризики iнвестування в мунщипальш облиаци в Украiнi залишаються до-сить високими. Умовно сукупнiсть цих ризишв мож-
на систематизувати за трьома основними трупами: npaBOBi ризики, eKOHOMÍ4HÍ ризики (або ризики неплатежу) та макроекономiчнi ризики [6].
ВИСНОВКИ
Вивчення практики мiсцевих запозичень в Укра!-нi продемонструвало фрагментаршсть наявно! системи, проте, за умови належно! нормативно-право-во! бази та врахування досвiду iнших краш, розвиток ринку мiсцевих запозичень може стати джерелом фь нансових ресурав для реал1зацц проектiв енергозбереження. За результатами проведеного доЫдження надано пропозици щодо формування механiзму ш-вестування пiдприeмств - iнституцiйних учаснишв будiвельного енергокластера, де в його структурi ви-окремлено важелi, шструменти, методи фiнансування заходiв енергозбереження, визначено координацшний центр будiвельного енергокластера та запропоновано учасниюв цього iнтеграцiйного формування. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бевз В. В. Розвиток мехашзму енергозбереження на пщприемствах харчовоТ промисловостi. Вчен записки: зб. наук. праць. 2011. № 13. С. 169-173.
2. Джеджула В. В. Енергозбереження промислових пщприемств: методолопя формування, мехашзм управлш-ня : монографiя. Вiнниця : ВНТУ, 2014. 346 с.
3. Докушна К. I. Теоретичн аспекти формування еко-номiчного механiзму енергозбереження. Комунальне госпо-дарство мкт. 2012. № 106. С. 341-350.
4. 1ващук Н. Роль банш на ринку мунщипальних цш-них паперiв. ВсникТНЕУ. 2007. № 4. С. 65-71.
5. Климчук М. М. Управлшня фiнансуванням енергозбереження на бу^вельних пiдприeмствах: мiжнародний досвiд. Бiзнес 1нформ. 2016. № 2. C. 65-70.
6. Кравченко В. Запозичення: боргова яма чи ряив-не коло мкцевого самоврядування в кражах зарубiжжя? // Проблеми трансформацп теритс^альноТ оргашзацп влади / наук. ред. М. Пухтинський. КиТв : Алка, 2005. С. 503-510.
7. Култов П. М., Климчук М. М. Управлiння енергоз-береженням на бу^вельних пiдприeмствах: теорiя, мето-дологiя, практика : монографiя. lвано-Франкiвськ : Фолiант, 2017. 344 с.
8. Скиба М. Перспективи становлення ринку мунщипальних цшних паперiв в УкраТ'ш. Аналтичшзаписки щодо проблем i подй суспшьного розвитку. 2009. Червень. URL: http://www.niss.gov.ua/Monitor/june2009/12.htm
9. Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв УкраТни «Про схвалення Концепцп впровадження механiзмiв стабть-ного фшансування заходiв з енергоефективностi» вiд 13.07.2016 р. № 489-р. URL: http://www.kmu.gov.ua/control/ uk/cardnpd?docid=249189954
10. Сердюк Т. В. Органiзацiйно-економiчний меха-нiзм енергозбереження в промисловост : монографiя. Bi-нниця : УН1ВЕРСУМ-Вшниця, 2005. 154 с.
11. Fabiani S., Pellegrini G. Un'analisi quantitative della imprese nei distretti industriali italiani: redditvitá, produttivitá e costo del lavoro. L'Industría. Rivisita di economía e política industríale. 1998. Vol. 19.
REFERENCES
Bevz, V. V. "Rozvytok mekhanizmu enerhozberezhennia na pidpryiemstvakh kharchovoi promyslovosti" [Development of energy saving mechanism at food industry enterprises]. Vcheni zapysky, no. 13 (2011): 169-173.
Dokunina, K. I. "Teoretychni aspekty formuvannia eko-nomichnoho mekhanizmu enerhozberezhennia" [Theoretical aspects of the formation of the economic mechanism of energy saving]. Komunalnehospodarstvo mist, no. 106 (2012): 341-350.
Dzhedzhula, V. V. Enerhozberezhennia promyslovykh pid-pryiemstv: metodolohiia formuvannia, mekhanizm upravlinnia [Energy saving of industrial enterprises: methodology of formation, management mechanism]. Vinnytsia: VNTU, 2014.
Fabiani, S., and Pellegrini, G. "Un'analisi quantitative della imprese nei distretti industriali italiani: redditvita, produttivita e costo del lavoro" L'Industria. Rivisita di economia e politica industríale. Vol. 19 (1998).
Ivashchuk, N. "Rol bankiv na rynku munitsypalnykh tsin-nykh paperiv" [Role of banks in the market of municipal securities]. Visnyk TNEU, no. 4 (2007): 65-71.
Klymchuk, M. M. "Upravlinnia finansuvanniam enerhozberezhennia na budivelnykh pidpryiemstvakh: mizhnarodnyi dosvid" [Management of energy saving financing at construc-
tion enterprises: international experience]. Biznes Inform, no. 2 (2016): 65-70.
Kravchenko, V. "Zapozychennia: borhova yama chy riativne kolo mistsevoho samovriaduvannia v krainakh zarubi-zhzhia?" [Borrowing: a debt hole or salvage range of local self-government in foreign countries?]. In Problemy transformatsii terytorialnoi orhanizatsii vlady, 503-510. Kyiv: Atika, 2005.
Kulikov, P. M., and Klymchuk, M. M. Upravlinnia ener-hozberezhenniam na budivelnykh pidpryiemstvakh: teoriia, metodolohiia, praktyka [Energy Saving Management at Construction Companies: Theory, Methodology, Practice]. Ivano-Frankivsk: Foliant, 2017.
[Legal Act of Ukraine] (2016). http://www.kmu.gov.ua/ control/uk/cardnpd?docid=249189954
Serdiuk, T. V. Orhanizatsiino-ekonomichnyi mekhanizm enerhozberezhennia v promyslovosti [Organizational and economic mechanism of energy saving in industry]. Vinnytsia: UNIVERSUM-Vinnytsia, 2005.
Skyba, M. "Perspektyvy stanovlennia rynku munitsypal-nykh tsinnykh paperiv v Ukraini" [Prospects for the formation of the market of municipal securities in Ukraine]. Analitychni zapysky shchodo problem i podii suspilnoho rozvytku. 2009. http:// www.niss.gov.ua/Monitor/june2009/12.htm
<
O u
154 BI3HECIHQOPM № 5 '2018
www.business-inform.net
