CC BY
33Механика роботи серця в умовах втрати рівноваги
Сишко Д.В., Савіна К.Д.
Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського
Анотації:
Розглянуто вплив вестибулярного навантаження на показники по-циклової механіки серця у спортсменів. Досліджено показники механіки роботи серця у спортсменів у спокої та після вестибулярних навантаженнях. У експерименті брали участь 87 спортсменів у віці 20-25 років. Вестибулярне навантаження надавалося за допомогою проби Барані. Встановлені типологічні особливості реагування серцево-судинної системи на вестибулярні навантаження. Одержані результати дали нам можливість розділити обстежених на три групи відносно тим змінам серцевої діяльності які відбувались. Отримані дані що до оптимальної фазової діяльності серця в умовах погрози втрати рівноваги.
Ключові слова:
механіка серця, вестибулярна стійкість, вестибуловегетатив-ний тип реакції.
Сышко Д.В., Савина К.Д. Механика работы сердца в условиях потери равновесия. Рассмотрено влияние вестибулярной нагрузки на показатели по-цикловой механики сердца у спортсменов. Исследовались показатели механики работы сердца у спортсменов в покое и после вестибулярных нагрузках. В эксперименте принимали участие 87 спортсменов в возрасте 20-25 лет. Вестибулярная нагрузка моделировалась с помощью пробы Барани. Установлены типологические особенности реагирования сердечно-сосудистой системы на вестибулярные нагрузки. Полученные результаты дали нам возможность разделить обследованных на три группы в соответствии с изменениями сердечной деятельности, которые происходили. Получены данные, относительно оптимальной фазовой деятельности сердца в условиях угрозы потери равновесия.
механика сердца, вестибулярная устойчивость, вестибуловегетативный тип реакции.
Syshko D.V., Savina K.D. Mechanics of heart work in the conditions of loss equilibrium. The influence of the vestibular loading on the indexes of mechanics of heart at sportsmen is considered. The indexes of mechanics of work of heart were explored at sportsmen at peace and after vestibular loadings. In the experiment 87 sportsmen took part in age 20-25 years. The vestibular loading was designed by the Barani test. The typology features of reaction of the heart-vessels system on the vestibular loadings are set. The got results gave us the possibility to divide inspected into three groups in accordance with the changes of cardiac activity, which took place. Data are got, in relation to optimum phase operation of heart in the conditions of threat of loss of equilibrium.
mechanics of heart, vestibular stability, vestibule-vegetative type of reaction.
Вступ.
Дослідження вестибуловегетативних реакцій надає можливості, не тільки вивчення вестибулярної стійкості, але й дозволяє виявленню вегетативного статусу, та розумінню механізмів, що впливають на вегетативні показники [1; 2; 3].
Однією з реактивніших систем, яка активно реагує на будь яку функціональну пробу є серцево-судина система. Звісно, що вестибулярне навантаження, э функціональною пробою спроможною суттєво змінювати показники серцево-судинної системи. Але, показники які характеризують роботу серцево-судинної системи змінюються не однаково. Звісно, що під впливом вестибулярних подразнень змінюються більш показники виробництва серця, такі як частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, ударний об’єм серця, серцевий викід [4; 5]. Також суттєво змінюються під впливом вестибулярних подразнень й стан кров’яносних судин, наприклад, тонус судин та їх діаметр. Але є показники які ще не достатньо вивченні при різному функційному станові. К таким показникам выдносяться, показники фазової діяльності серця. І дійсно, ряд авторів [2; 6] вказує що є протилежні погляди в оцінки значень таких показників, як фаза вигнання крові, фаза изоволюметричного збільшення внутрішлуночкового тиску, та ще інші. На наш погляд вивчення фазової діяльності серця при неспецифічних навантаженнях, якою є вестибулярне навантаження, має де які перспективи.
Дослідження проводилися відповідно до планів науково-дослідної роботи кафедри теорії й методики фізичної культури й кафедри медико-біологічних основ фізичної культури Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за темою: «Медико-біологічне обґрунтування системи фізичного виховання» (№ держ. реєстрації 010Ш005752
© Сишко Д.В., Савіна К.Д., 2011
( 2001-2005рр.)), за темою: «Функціональні й адаптаційні можливості організму учнів і студентів до фізичних навантажень і впливів довкілля» ( № держ. реєстрації 0106Ш03077) ( 2006-2010рр.)), відповідно зі «Звідним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури та спорту за 2006-2010рр.» Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту за темою 2.4.1. кафедри біології спорту Національного університету фізичного виховання України «Системний аналіз морфофункціональних перебудов організму людини в процесі адаптації до фізичних навантажень» ( № держ. реєстрації 0106Ш10778).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - вивчити вплив вестибулярного навантаження на механіку роботи серця у спортсменів
Завдання дослідження:
1. Дослідження показників механіки роботи серця спортсменів у спокої.
2. Вивчення показників механіки роботи серця спортсменів при вестибулярних навантаженнях.
3. Визначення механізмів що впливають на показники механіки роботи серця.
Дослідження були проведені на 87 спортсменах, віком від 20 - 25 років. При допомозі реаналізатора РА5- 01 реєстрували показники фазової діяльності серця. У приладі використаний перетворювач біоелектричних сигналів та блок - аналізатор, який автоматично реєструє та математично обробляє показники з диференцірованої реограми. Датчики накладувалися в тетраполярному відведені за методом Кубічека в модифікації Пушкаря.
Показники реєстрували до та після вестибулярних навантажень. В якості вестибулярних навантажень використовувалися обертання у кріслі Барані, за методом Воячека (10 обертів за 10 секунд, голова під кутом 30° вниз з заплющеними очами ).
------------------------------------------------------- Педагогіка, психологія та медико-біологічні
Таблиця 1
Показники механіки роботи серця у спортсменів різних груп до та після вестибулярних подразнень.
Показники Перша група п =37 Друга група п=22 Третя група п=28
та групи до після до після до після
0.826 0.828 0.882 0.970* 0.956 0.930
ТСЦ, с ± ± ± ± ± ±
0.05 0.0053 0.05 0.06 0.1 0.12
0.147 0.137 * 0.138 0.139 0.132 0.136
ТП, с ± ± ± ± ± ±
0.01 0.005 0.009 0.009 0.005 0.008
15.8 14.6 * 16.38 14.5 13.7 15.0
ВТП, % ± ± ± ± ± ±
0.7 0.8 2.03 1.44 1.16 1.77
0.270 0.272 0.260 0.277 0.255 0.260
ФВ, с ± ± ± ± ± ±
0.005 0.008 0.011 0.018 0.01 0.017
Де позначка * свідчить про вірогідність відрізнень на рівні р<0.05 до та після вестибулярних подразнень.
Реєстрували такі показники фазової діяльності серця:
• тривалість серцевого циклу (ТСЦ), с .
• тимчасовий показник (ТП), с; котрий складається з фази внутрішлуночкового переміщення крові, фази изоволюметричного збільшення внутрішлуночко-вого тиску крові та першої фази максимального вигнання крові.
• відносний тимчасовий показник(ВТП), %. Це процентне
• співвідношення ТП до ТСЦ.
• фаза вигнання (ФВ), с; яка складається з першої та другої фази максимального вигнання крові.
Результати дослідження.
Одержані результати дали нам можливість розділити обстежених на три групи відносно тим змінам серцевої діяльності які відбувались.
В першу групу увійшли спортсмени у яких серцевий викід зростав після вестибулярних подразнень, в другу групу - серцевий викід зменшувався, в третю - серцевий викід не змінювався. Обстежені спортсмени, яких складало 87 осіб, з них 37 увійшло в першу групу, 22 в другу групу, та 28 в третю групу.
Таким чином показники фазової діяльності серця у представників різних груп, до та після вестибулярних навантажень змінювалися по різному (табл.1).
Так, тривалість серцевого циклу в першій групі суттєво не змінювалася, але тимчасовий показник та відносний тимчасовий показник зменшувалися після вестибулярних подразнень, це свідчить про то що скорочуються фази внутрішлуночкового переміщення крові, фази збільшення внутрішлуночкового тиску крові та першої фази максимального вигнання крові. Цікаво відзначити, що фази вигнання крові суттєво не змінювалася. А це свідчить про два факти: з одного боку збільшується друга фаза максимального вигнання крові, що сприяє більш повному вигнанню крові з шлуночків, з другого боку, так як тривалість серцево-
го циклу залишилась незмінною, то це говорить про збільшення діастоли, що сприяє оптимізації коронарного кровообігу, та кісно-відновлюваних процесів в міокарді. Таким чином, одержані дані про стан серця при вестибулярних навантаженнях у спортсменів першої групи свідчать про позитивну адаптацію к таким навантаженням.
Стан фазової діяльності серця у представників другої групи характеризувався тим що, суттєво збільшувалась тривалість серцевого циклу, при тому що показники ТП, ВТП , ФВ суттєво не змінювалися. Цей факт свідчить про то що серце у цих осіб адаптується к вестибулярному навантаженню за рахунок діастоли серця, що є позитивною реакцією, але змоги к збільшенню більш повного вигнання не має. Механізми цієї реакції можливо тільки припустити, що можливо пов'язані, чи с енергетикою серця, чи с типологічною реакцією, яка залежить від типологічного вегетативного статусу цих спортсменів.
Показники фазової діяльності серця у спортсменів третій групи суттєво не змінювалися, що говорить, про відсутність впливань вестибулярних центрів на роботу серця. Цей факт можливо пов'язан з вестибулярною стійкістю, яка своїм чином можливо залежить від несприятливості вестибулярного апарата к таким вестибулярним навантаженням, а можливо несприятливості вегетативних центрів.
Таким чином одержані результати дають змогу стверджувати про типологічні особливості реагування фазової діяльності серця на вестибулярні подразнення, які у спортсменів можливо пов'язаний не тільки з генетичними факторами, але й з напрямком довготривалого тренувального процесу. Фактори тренувального процессу своим чином діють на механізми регуляції роботи серцево-судинної системи. Чинниками цієї регуляції є насамперед особливості становлення вегетативного балансу, який впливає на тип реагування при «погрозі втрати рівноваги», чи в бік симпатикотонії, чи вагото-
нії. Також важливою детермінантою типологічних реакцій на вестибулярне навантаження є функціональний стан синусового вузлу міокарду, який більшою мірою впливає на показники циклової механіки роботи серця. Тому можно вважати, що при «погрозі втрати рівноваги» у спортсменів зміни в фазової діяльності серця, пов’язані зі змінами функціонального стану автономного контуру роботи серця.
Висновки:
1. Показники механіки серця у спортсменів першої групи (у яких серцевий викід збільшується після вестибулярних навантажень) змінюються після вестибулярних навантажень таким чином, що зменшуються фази внутрішлуночкового переміщення та изоволюметричного збільшення тиску крові, та перша фаза максимального вигнання крові, але збільшується друга фаза максимального вигнання крові та діастола серця.
2. Показники механіки серця у спортсменів другої групи (у яких серцевий викід зменщується після вестибулярних навантажень) змінюються після вестибулярних навантажень таким чином, що збільшується тривалість серцевого циклу за рахунок діастоли серця, що сприяє більшою мірою відновлювальним процесам в міокарді за рахунок оптимізації коронарного кровообігу.
3. Показники механіки серця у спортсменів третьої групи (у яких серцевий викід не змінювався після вестибулярних навантажень) не змінювалися.
4. Різноманітність змін механіки серця після вестибулярних навантажень пов'язана с типологічними особливостями спортсменів, які залежать від становлення вегетативного балансу, чи в бік симпатикотонії, чи ваготонії, а також від функціонального стану синусового вузлу міокарду, який більшою мірою впливає на показники циклової механіки роботи серця.
Подальший напрямок досліджень пов’язаний дослідженням процесів мікроциркуляції кровотоку у спортсменів з різними типологічними особливостями вестибулярної функції.
Література:
1. Афонін В.М. Спеціальна (вестибулярна підготовка) військовослужбовців / В.М. Афонін //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. -2011. - № 2. - С.7-9.
2. Дембо А.Г Спортивная кардиология / А.Г Дембо, Є.В. Земцов-ский. - Л.: « Медицина», 1989. - С. 165-169.
3. Кирьяланс П. Реакция сердечно-сосудистой системы на раздражения вестибулярного аппарата у представителей спортивной гимнастики / П. Кирьяланс, К. Лападрис, Н. Софиадис //Теория и практика физической культуры. - 2002. - № 8. - С. 20-21.
4. Мут’єв А.В. Метод визначення функціонального стану організму за показниками вестибуло-вегетативних реакций / А.В. Мут’єв, Д.В. Сишко, В.Ф. Грушевська //Молода спортивна наука України - 2002. - Вип. 6, т. 2. - С. 340-343.
5. Поліщук Т.О. Вплив функціонального стану організму гімнасток на функцію рівноваги при фізичному втомлені / ТО. Поліщук // Фізіологічний журнал. - 1998. - Т. 44. - №3. - С. 275.
6. Фатенков В.Н. Анализ поцикловой механики сердца / В.Н. Фа-тенков //Оценка производительности и анализ поцикловой работы сердца. - Л.: Наука, 1986. - С. 52-81.
Надійшла до редакції 12.03.2011 р.
Сышко Дмитрий Владимирович, д.н.ФВС., проф.
Савина Ксения Дмитриевна syshko@list.ru
