CC BY
19
УДК: 371.7+373.51
Даниленко Г. М., Нестеренко В. Г.
МЕДИКО-СОЦ1АЛЫНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЫНОТД1ЯЛЬНОСТ1
УЧН1В ОСНОВНОГ ШКОЛИ
Харкшський нацюнальний ушверситет ¡меш В.Н. Каразша (м. Харкт)
Стаття виконана в рамках НДР ДУ «ЮЗДП НАМИ»: Розробити систему профтактичних захо-д1в з оптим!заци навчально! д1яльност1 академ1чно зд1бних д1тей пщ час !х адаптаци до основно! школи за умов меритократично! осв1ти», N° державно! рее-страцм0115и001017.
Вступ. В сучасному сусгпльств1 необхщы нави-чки швидко! реакци на змшу обставин \ своечасне швидке ршення нових завдань. Академ1чно здг 6н\ учы пристосоваы до под1бних швидких ршень, але середы школи не готов! до таких учыв. Сучасна школа працюе на стереотипах та дуже впливае на зд1бних д1тей.
Основы ц1нност1 шктьно! освгги на протяз1 ба-гатьох роюв, а також \ зараз, це вщповщнють знань заздалегщь визначеним правилам та також ранг ше визначеним вщповщям. Треба вщмггити також переваги словесного навчання в школг Академ1чн1 усп1хи часто зв'язаы з володЫням усною та пись-мовою мовою. В такому випадку важпива не ттьки орипнальнють ¡де1, а, перед уЫм, форма, в яюй ця ¡дея подана. Для зд1бно! дитини таке становище не-можпиве. Швидке схоплення, вщмшна пам'ять, сила збагачення, зацкавленютьта незалежнють розсуд1в витрачаються даремно пщ впливом старо! нудно! програми. В результат!, обдарована дитина буде пристосовуватися до сво!х звичайних ровесниюв, та II поведЫка буде схожа на поведЫку однокласниюв. Обдарована дитина почне пщлаштовувати вико-нання завдання по якост1 та юлькост! вщповщно до спод1вань вчителя. Часто в школ1 обдарована дитина вщчувае брак уваги з боку дорослих. В середнм школ1 бтышсть вчител1в ор1ентуються саме на учыв з «низьким порогом вщключення, а саме вони частое вщповщають на сво! питания, бо впевнеы, що учы самостмно не зможуть знайти правильну вщ-повщь. У цм ситуаци обдарована дитина створюе певы перешкоди \ трудной^ в робот1 викладача. Для нього, особливо в початковм школ1, прагнення правильно виконати завдання вчителя, правильно \ швидше за ¡нших вщповюти на його питания — просто цкава розумова гра, свого роду змагання, \ вш раыше ¡нших пщымае руку. Бшы±юст1 вчител1в просто нколи дбати про обдаровану дитину, а ¡нод1 1м навггь заважають учы з вражаючими знаниями \ не завжди зрозумтою розумовою активнютю. Не-адекватний психолопчний р1вень пщготовки вчите-
ля для роботи з такими учнями призводить до того, що, оцЫюючи сво1х пщотчних, вчител1 вщзначають в них, насамперед, демонстративнють, бажання все робити по-своему, ютеричнють, небажання, а ¡нколи \ невмшня слщувати прийнятим зразкам \ т. д. Слщ зазначити, що под1бы оцшки е наслщок неадекватного розумшня вчителями особистюних особливостей \ законом1рностей розвитку обдаро-вано! дитини. Факторами, що сприяють формуван-ню занижено! самооцшки, е об'ективы \ суб'ективы трудной^ входження обдаровано! дитини в дитячий колектив. Результати психолопчних доогмджень по-казують, що у пщлгшв, що володють неабиякими розумовими зд1бностями, часто виявляються труд-нон^ в спткуваны, низький р1вень соц1ально! компетентное^, вони бтьш замкнеы в собг Таким чином, можна казати про наявнють ¡нтелектуально-соц1аль-ноТ нер1вном1рност1, яка характеризуемся наявню-тю високого р1вня розвитку ¡нтелекту та недостатньо сформованими \ (або) апробованими соц1альними навичками. У школ1 обдароваы д1ти \ тдгмтки дуже часто отримують образлив1 пр1звиська, суть яких зводиться до звинувачення у «всезнайства, де-монстрацю сво!х досягнень. Причини цих проблем варто шукати, насамперед, у прагнены дитини до еднання з колективом \ визнання (як це не парадоксально). Кожна людина, як вщомо, вщчувае потребу в щентифкаци. Обдарованою дитиною задоволення ц1е! потреби пов'язуеться, насамперед, з викорис-танням наявниху нього видатних зд1бностей, якими можна здивувати однокласниюв. Безумовно, воло-дючи кращою пам'яттю, бтьш живою уявою, бага-тим словниковим запасом \ гострим почуттям гумо-ру, обдарована дитина буде демонструвати свою перевагу. I у вщповщь замють оч1куваного визнання, вона наштовхуеться на вщчуження \ нерозум1ння од-нол1тк1в. В результат! негативного ставлення до здг бностей обдаровано! дитини самих близьких \ авто-ритетних людей, неприйняття однокласниюв, вона робить висновок, що найважпивше — бути таким, як уст Саме це забезпечить, на II думку, визнання та комфортне ¡снування, а також дозволить уникнути почуття вщстороненост1 [1,4].
Загальноосв1тня програма часто виявляеться нудною для зд!бно'! дитини \ в насл1док цього у дитини з'являеться ворожютьдо школи. Порушення в по-вед1нц1 можутьз'являтисятому, що навчальний план
не вщповщае i'x зд1бностям. IrpoBi ¡нтереси. Обда-рованим д1тям подобаються склады ¡гри i нецкав! Ti, якими захоплюються i'xHi однолики. Внаслщок цього обдарована дитина опиняеться в ¡золяцм, йде в себе [2]. Обдароваы дгги люблять брати участь у складних irpax i головоломках. Те, чим займаються його однокласники на перервах, зовЫм не прива-блюе тако! дитини. 3 uie'i причини у нього може бути мало друз1в, а то зовЫм i не бути. Внаслщоктого, що таке дитя залишаеться абсолютно один i незрозу-мший н1ким, з'являеться вщчуття самотност1, i того, що йому нав1ть пограти не з ким, дитина йде в себе i створюе якусь захисну капсулу вщ навколишнього свггу [3].
Нонконформ1зм. Обдароваы дп"и, вщкидаючи стандарты вимоги, не схильы до конформ1зму, особливо якщо ui стандарти йдуть врозр1з з i'x ¡нтер-есами. Невщповщнють м!ж ф1зичним, ¡нтелектуаль-ним i соц1альним розвитком. Обдароваы д1ти часто вважають за краще спткуватися з д1тьми старшого BiKy. Через це 1м часом важко ставати лщерами. Прагнення до досконалостг Для обдарованих д1тей характерна внутршня потреба досконалостг Звщси вщчуття незадоволеност1, власно! неадекватнос-Ti i низька самооцЫка. Потреба в уваз1 дорослих. В силу прагнення до тзнання обдароваы д1ти нерщко монопол1зують увагу вчител1в, батьюв та ¡нших дорослих. Це викликае проблеми у стосункахз ¡ншими дпъми. Нерщко обдароваы дгги нетерпимо став-ляться до д1тей, що стоять нижче i'x в ¡нтелектуаль-ному розвитку. Вони можуть вщштовхувати оточую-чих зауваженнями, що виражають презирство або нетерпЫня. Таким чином, збереження i розвитокоб-дарованост1 — це проблема прогресу сусптьства та реал!заци його творчого потенц1алу [2,5].
Мета роботи: визначення медико-соц1альних фактор1в, що впливають на учыв основно! школи.
Об'ект i методи дослщження. Дослщження проводилося в умовах природного ппеычного екс-перименту. Було проведено анкетування 1000 учыв основно! школи. Опитування проводилося конфг денцмно. Отримаы дан1 були оброблеы в електро-нних таблицях Excel за допомогою вар1ац1йно! статистики. Згщно даниханкетування було сформовано 3 групи. Розподт груп було визначено згщно даних
усп1шност1 навчання: 1 група - учы, яю навчаються переважно на «вщмшно», «добре» та «вщмЫно», 2 група учыв, яю навчаються на «добре», «добре» та «задовтьно», 3 група - учы, яю навчаються переважно на «задовтьно» чи «незадовтьно».
Результати дослщження та Тх обговорення. Навчальна д1яльнють займае значну частину життя школяра. Показником успшностт навчально! д1яль-ност1 - е шктьы оцЫки. В груп11, деучы займаються на «добре» та «вщмЫно» виявлено, що серед вщ-мЫниюв переважна ктькють д1вчат. ОцЫки «добре» та «вщмЫно» розподтяться без суттево! р1зниц1 за гендерними показниками. У груп1 2 бачимо невели-ку перевагу д1вчат з показником успшностг «добре» та так саме невелика перевага хлопав в отриманы оцшок «добре» та «задовтьно». У груп1 3 суттевих гендерних вщмЫностей не виявлено.
Навчання в основнм школ1 ускладнюеться низкою бюлопчних зм1н в оргаызм! пщпггка таких, як гормони, змЫи контур1в тта, р1зю змЫи настрою, тощо. В перюд навчання в основнм школ1 форму-ються соц1альн1 зв'язки та, в деяких випадках, соцг альы залежност1 одно! людини вщ ¡ншо!. У таблиц! 2 приведено дан1 щодо розрахунку школяр1в на допо-моги !х друз1в. Згщно таблиц! найбтьш невпевнеы в соб1 д1вчата групи 3, майже 48% з них розрахову-ють на допомогу друга/ подруги завжди. 3 групи 1 лише 35% учыв завжди розраховують на допомогу друз1в. У груп1 2 завжди розраховують на допомогу друз1в 40% учыв. Таю велик! вщсотки у вщповщях про постмний розрахунок на допомогу друз1в можуть свщчити про невпевнен!сть в соб\ та невизна-ченють власних прюритет1в. 1нод1 мають потребу у допомоз! друз1в 59% респондент!в 1 групи, 55% - 2 групи та 45% - 3 групи. Проте е негативна тенденщя серед учыв основно! школи: 3% учыв 1 групи вщ-повти, що не мають друз1в, тому \ не розраховують на !х допомогу, серед них майже 4% хлопав та 3% д1вчат. Серед учыв 2 групи не мають друз1в майже 2% хлопав та 1,3% д1вчат. У груп1 3 7,3% хлопав та 1,1% д1вчат не мають друз1в. Це може бути ознакою сощально! дезадаптаци в сусптьств! або вщсутност! втьного часу для спткування та знайомств з одно-л1тками. Найбтьш самост1йними виявилися хлопц1 та д1вчата 3 групи, 10,5% хлопав та 10% д1вчат за-
Таблиця 1.
Розподш вщповщей учн1в щодо розрахунку на допомогу друга/подруги, % до тих,
хто вщповт (%±т)
Розрахунок на допомогу Група 1 Група 2 Група 3
5 ю о ^t с; СМ ■3 1L m — Хлопц1 (п=94) 03 --- н ю OS ^t Т т— ш II 2 ^t О ^ ю ■Э Я: m — Хлопц1 (п=260) 03 sr 03 X см ш II > „ 5 со О CD с; СМ ■3 1L m — Хлопц1 (п=158) Р см 03 о X т— ш II
Завжди 35,1+3,2 35,7+5,3 34,8+4,1 40,0+2,3 37,1+3,3 42,5+3,3 40,6+3,3 34,7+4,3 47,8+5,9
iHOfli 58,7+3,3 59,5+5,4 58,0+4,2 54,9+2,3 55,7+3,4 54,4+3,3 44,7+3,4 47,6+4,5 41,1+5,2
Школи 3,1+1,2 1,2+1,2 4,3+1,7 3,5+0,9 5,4+1,5 1,8+0,8 10,1+2,1 10,5+2,8 10,0+3,2
Не маю 3,1+1,2 3,6+2,04 2,9+1,4 1,5+0,6 1,8+0,9 1,3+0,8 4,6+1,4 7,3+2,3 1,1+1,1
Таблиця 2.
Розподш вщповщей учтв щодо розрахунку на власш сили, % до тих, хто вщповш (%±т)
Груп а 1 Група 2 Група 3
Розра-хунок на власш сили > _ 5 ю о ^ с; см ш — Хлопщ (п=94) 03 ---н СО 03 X т— ш II 2 ■3 11 ш — Хлопц1 (п=260) 03 03 х см ш II 5 со о со с; см ш — со ю ¥ с 'В с о с; X Р N 03 о X т— ш II
Завжди 86,3+2,3 84,0+4,1 87,3+2,9 79,8+1,9 81,9+2,6 78,0+2,8 71,4+3,2 75,2+3,9 64,6+5,3
1нод1 11,4+2,2 11,1+3,5 11,9+2,8 18,4+1,9 15,3+2,5 21,0+2,8 19,4+2,8 17,4+3,5 23,2+4,7
Нколи 2,3+1,0 4,9+2,4 0,7+0,7 1,8+0,6 2,8+1,1 0,9+0,7 9,2+2,0 7,4+2,4 12,2+3,6
Не маю 0,0+0,0 0,0+0,0 0,0+0,0 0,0+0,0 0,0+0,0 0,0+0,0 0,0+0,0 0,0+0,0 0,0+0,0
Таблиця 3.
Розподт вщповщей учтв щодо задоволення своТм становищем у груш, % до тих,
хто вщпов1в (%±т)
Задоволення становищем у грут Група 1 Група 2 Група 3
> ~ 5 ю О с; СМ ш — Хлопщ (п=94) ?8 03 X т— ш II > _ 2 ■5 11 ш — Хлопц1 (п=260) 03 03 х см ш II ¡З-Е > ~ 5 со о со с; СМ Ш — Хлопц1 (п=158) Рем 03 о X т— ш II
Повшстю задоволений 52,6+3,3 54,0+5,4 52,6+4,3 49,5+2,3 53,6+3,3 44,8+3,3 45,2+3,3 49,6+4,3 39,8+5,1
Скор1ше задоволений 39,9+3,3 35,6+5,2 41,6+4,2 43,6+2,3 39,6+3,2 47,8+3,3 40,0+3,2 34,8+4,1 46,2+5,2
Скор1ше НЕ задоволений 6,6+1,7 10,3+3,3 4,4+1,8* 5,9+1,1 5,5+1,5 6,5+1,6 11,7+2,1 11,1+2,7 12,9+3,5*
Не задоволений 0,9+0,6* 0,0+0,0* 1,5+1,0 1,0+0,5 1,3+0,7 0,9+0,6 3,0+1,1* 4,4+1,8* 1,1+1,1
Примака. Умовн1 позначки: * — р<0,05.
значили, що ыколи не розраховують на допомо-гу друз1в. У гругм 1 цей показник склав 1,2% серед хлопав та 4,3% серед д1вчат. У груп1 2 5,4% та 1,8% вщповщно. Учы уЫх груп усышност1 ¡нод1 розраховують на допомогу сво!х друз1в, про це можна сказати, отримавши результат 59% в 1 груы, 55% у 2 груп1 та 45% у 3 груп1 (табл. 1).
Позитивним в цьому опитуваны е те, що отрима-но 0% вщповщей на питания про вщсутысть власних сил. Отже, уЫ учы вщчувають, що вони мають власы сили. Завжди впевнеы та розраховують на власы сили 87,3% д1вчат та 84% хлопав 1 групи, 78% дг вчатта 82% хлопав 2 групи, 65% д1вчатта 75% хлопав 3 групи. 1нод1 покладаються на власы сили 12% д1вчат та 11% хлопав 1 групи, 21% д1вчат та 15% хлопав 2 групи, 23% д1вчат та 17% хлопав 3 групи. За даними таблиц! виявлено негативну тенденцю серед учыв: е вщсоток школяр1в, яю ыколи не розраховують на власы сили ¡такими е 12% д1вчатта 7% хлопав 3 групи, яю навчаються на «задовтьно» та часом мають «незадовтьно»; 1 % д1вчат та 3% хлопав 2 групи, яю навчаються на «добре»; 1% д1вчат та 5% хлопав 1 групи, яю навчаються на «вщмЫно» (табл. 2). 3 цього можна зробити висновок, що учы невпевнеы в соб1, невпевнеы у власних силах та завжди розраховують на допомогу ззовы.
В таблиц! 3 наведено даы щодо задоволеностт учыв т1ею роллю, що вони вщ1грають у навчальый групг Повыстю задоволеы своею роллю 53% учыв 1 групи, 50% учыв 2 групи та 45% учыв 3 групи. Скорг ше задоволеы, ыж не задоволеы 40% учыв 1 групи, 44% учыв 2 групи та 40% учыв 3 групи. Скорше не задоволеы сво1м становищем 7% учыв 1 групи, 6% учыв 2 групи та 12% учыв 3 групи. ЗовЫм не задоволеы сво1м становищем 1% учыв 1 групи, 1% учыв 2 групи та 3% учыв 3 групи. Показник незадоволеност1 може виявляти проблеми м1жособистюних стосун-юв учыв, а також бути ¡ндикатором усышност1, адже найвищий вщсоток незадоволених виявлено в груп1 учыв з низьким р1внем усышностг
Куршня являе собою ознаку невпевненост1 в соб1 та надае ¡нформац1ю про наявы проблеми в житп учня. Виявлено, що не курятьта ыколи не пробували курити 74% учыв 1 групи, 61% учыв 2 групи та 48% учыв 3 групи. Пробували, але не курять 24% учыв 1 групи, 33% учыв 2 групи та 39% учыв 3 групи. 1нко-ли курять 2% учыв 1 групи, 3% учыв 2 групи та 7% учыв 3 групи. Регулярно курять 3% учыв 2 групи та 6% учыв 3 групи (табл. 4). Серед усышних учыв 1 групи тих, хто курить регулярно не виявлено. Най-бтьше учыв, що курять виявлено в 3 групг Цей показник у сум1 з невдоволеыстю становищем в груп1
Таблиця 4.
Розподш вщповщей учшв щодо куршня, % до тих, хто вщповш (%±m)
Спроби куршня Група 1 Група 2 Група 3
> _ 5 ю о ^ с; in ■5 1L m — Хлопц1 (п=9 4) 03 --- н со OS ^t X т— ш II ¡5-Е- 2 ^t § к ■5 1L ш — Хлопц1 (п=260) 03 sr 03 т см ш II ¡5S 5 со О CD с; см ■5 1L m — Хлопц1 (п=158) Р N 03 о X т— ш II
1. Hi 74,2+2,8 76,6+4,4 73,1+3,7 60,9+2,2 56,6+3,1 67,2+3,0 48,3+3,1 48,1+4,1 50,0+4,9
2. Пробував (-ла), тепер Hi 23,8+2,7 22,3+4,3 24,1+3,6 33,4+2,1 38,4+3,0 27,5+2,9 39,1+3,0 42,3+3,9 33,3+4,7
3. Так, курю i тепер ¡нколи 2,0+0,9 1,1+1,1 2,8+1,4* 2,9+0,7 2,7+1,0 3,3+1,1* 6,9+1,6 3,8+1,5 10,8+3,1*
4. Так, курю i тепер регулярно 0,0+0,0* 0,0+0,0 0,0+0,0 2,7+0,7 2,3+0,9 2,0+0,9 5,7+1,4* 5,8+1,9 5,9+2,3
Примака. Умовнп позначки: * — р<0,05.
та низьким р1внем усгмшност1 може свщчити про невпевненютьу соб1 та мати негативы наслщки для особистост1 в цтому.
Висновки
1. Згщно дослщження найбтьш невпевнеы в соб1 д1вчата групи 3, яю мають низький р1вень усышнос-тг Найбтьший вщсоток цих д1вчат розраховують на допомогу друз1в постмно. 3 групи вщмшниюв лише 35% учыв завжди розраховують на допомогу друз1в. У груп1 2 завжди розраховують на допомогу друз1в 40% учыв. Велию вщсоткиу вщповщяхпро постмний розрахунок на допомогу друз1в можуть свщчити про невпевненють в соб1 та невизначенють власних прг оритет1в. Проте е негативна тенденц1я серед учыв, яю навчаються на «вщмЫно»: 3% цих учыв вщповг ли, що не мають друз1в, тому \ не розраховують на '¡х допомогу, серед них майже 4% хлопав та 3% д1вчат. Серед учыв, яю навчаються на «добре» та «вщмшно» не мають друз1в майже 2% хлопав та 1,3% д1вчат. У груп1 учыв, що навчаються на «задовтьно» 7,3% хлопав та 1,1% д1вчат не мають друз1в. Це може бути ознакою сощально! дезадаптаци в сусптьств! або вщсутностт втьного часу для спткування та зна-йомств з однолггками.
2. Виявлена негативна тенденц1я серед учыв основно! школи. Наявний вщсоток школяр1в, яю
нколи не розраховують на власы сили \ серед них найбтьший вщсоток школяр1в, яю навчаються на «задовтьно» та часом мають «незадовтьно». 3 цього результату можна зробити висновок, що учы невпевнеы в соб1, невпевнеы у власних силах та завжди розраховують на допомогу ззовы. Можпиво через цю невпевненють ц1 учы \ мають низький рг веньусышност! в навчаны.
3. Учы з високим р1внем усышност! в бтьшост1 випадюв вщм1тили, що вони задоволеы сво1м становищем в колективг В цей самий час е незначний вщсоток незадоволених учыв. Проте серед учыв з низьким р1внем усышност! вщсоток незадоволених сво1м становищем у колектив1 значно вищий. В такому раз1 можна сказати, що успшнють в навчаны може впливати на усышнють в цтому.
4. Успшы учы не палять. Серед учыв, що навчаються на «вщмЫно» не виявлено тих, хто палить регулярно та зовЫм незначний вщсоток тих, хто ¡нколи палить.
Перспективи подальших дослщжень. В по-
дальшому буде розроблено комплекс з1 зменшення впливу негативних медико-соц1альних фактор1в на здоров'я школяр1в 0СН0ВН01 школи.
/Итература
1. Kalacheva N.V. Psikhologicheskiye problemy odarennykh podrostkov v uchrezhdeniyakh obshchego srednego obrazovaniya [Elektronnyy resurs] / N.V. Kalacheva // Superinf.ru. - 2013. - Rezhim dostupa k resursu: https://superinf.ru/view_helpstud. php?id=5650. Data dostupa 31.07.2017.
2. Nikoiayeva N. Kakiye problemy voznikayut u odarennykh detey? [Elektronnyy resurs] / N. Nikolayeva // Shkola zhizni. - 2013. -Rezhim dostupa k resursu: https://shkolazhizni.ru/school/articles/61036/. Data dostupa 31.07.2017.
3. Problemy odarennykh detey vshkole [Elektronnyy resurs] //Veselaya shkola. - Rezhim dostupa k resursu: http://veselajashkola. ru/interesno/problemy-odarennyx-detej-v-shkole/. Data dostupa 31.07.2017.
4. Romanova I. 10 problem sovremennogo shkol'nika [Elektronnyy resurs] / I. Romanova. - 2013. - Rezhim dostupa k resursu: http://rweek.ru/2013/10/01/10-problem-sovremennogo-shkolnika/. Data dostupa 03.08.2017.
5. Kharitonova V. Problemy razvitiya sovremennoy shkoly [Elektronnyy resurs] / V. Kharitonova // Psikhologiya. - 2015. - Rezhim dostupa k resursu: http://www.agata.org.ua/problemy-razvitiya-sovremennoj-shkoly/. Data dostupa 03.08.2017.
УДК 371.7+373.51
МЕДИКО-СОЦ1АЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНО'ГД1ЯЛЬНОСТ1УЧН1В ОСНОВНОТШКОЛИ
Даниленко Г. М., Нестеренко В. Г.
Резюме. В стагп наведено даы щодо медико-соц1альних фактор1в, що впливають на поведЫку та ycnim-
HicTb навчально! д1яльност1 учыв основно! школи. Виявлеы тенденци залежност1 ыдгмтюв одне вщ одного.
Також приведен! даы щодо палЫня в залежност! вщ шюльно! ycniLUHOCTi.
В сучасному сусгпльств1 необхщы навички швидко! реакци на змЫу обставин i своечасне швидке ршення новихзавдань. Академ1чно зд1бы учы пристосоваы до под1бних швидких р1шень, але середы школи не готов1 до таких учыв. Сучасна школа працюе на стереотипах та дуже впливае на зд1бних д1тей.
В ход1 дослщження виявлено, що д1вчата бтьш впевнеы в co6i, ыжхпопцг Багато учыв основно! школи вщм1тили невпевненють у власних силах, а тому розраховують на допомогу оточуючих. Виявлено, що школяр!, що навчаються на вщмшно не палять.
Ключов1 слова: навчальна д1яльнють, усышнють навчання, основна школа, впевненють в co6i.
УДК 371.7+373.51
МЕДИКО-СОЦИАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА УЧЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ УЧЕНИКОВ ОСНОВНОЙ ШКОЛЫ
Даниленко Г. Н., Нестеренко В. Г.
Резюме. В статье приведены данные о медико-социальных факторах, которые влияют на поведение и успешность учебной деятельности учеников основной школы. Выявленные тенденции зависимости подростков друг от друга. Также приведенные даны относительно курения в зависимости от школьной успешности.
В современном обществе необходимы навыки быстрой реакции на изменение обстоятельств и своевременное быстрое решение новых заданий. Академически способные ученики приспособлены к подобным быстрым решениям, но средние школы не готовы к таким ученикам. Современная школа работает на стереотипах и очень влияет на способных детей.
В ходе исследования выявлено, что девушки более уверены в себе, чем ребята. Многие ученики основной школы отметили неуверенность в собственных силах, а потому рассчитывают на помощь окружающих. Выявлено, что школьники, которые учатся на отлично не курят.
Ключевые слова: учебная деятельность, успешность обучения, основная школа, уверенность в себе.
UDC 371.7+373.51
MEDICO-SOCIAL CHARACTERISTIC OF EDUCATIONAL ACTIVITY OF PUPILS OF THE MAIN SCHOOL
Danilenko G. M., Nesterenko V. G.
Abstract. Data on medico-social factors which influence behavior and success of educational activity of pupils of the main school are provided in article. The taped tendencies of dependence of teenagers from each other. Also brought are given concerning smoking depending on school success.
In modern society skills of fast reaction to change of circumstances and the well-timed fast solution of new tasks are necessary. Academically capable pupils are fitted for similar fast decisions, but high schools aren't ready to such pupils. The modern school works at stereotypes and very much influences capable children.
Object and methods. For the research were involved in 1000 students. The study was conducted using anonymous questionnaires. The data were divided into 3 groups. Separation was carried out on the level of success of training. 1 group - pupils who study perfectly well, well and perfectly. The 2nd group - pupils who study on well, well and satisfactory. The 3rd group - pupils who study on satisfactory and unsatisfactory.
Conclusions
1. According to a research the most diffident girls of group 3 who have the low level of success. The greatest percent of these girls counts on the help of friends constantly. From group of excellent students of only 35% pupils always count on the help of friends. In group 2 always count on the help of friends of 40% of pupils. Big percent in answers about constant calculation to the aid of friends can demonstrate uncertainty in a soba and uncertainty of own priorities. However there is a negative tendency among pupils who study on "perfectly": 3% of these pupils answered that they have no friends therefore do not count on their help, among them there are nearly 4% of children and 3% of girls. Among pupils who study on "well" and "perfectly" have no friends of nearly 2% of children and 1,3% of girls. In group of pupils who study as "well" 7,3% children and 1,1% of the girl have no friends. It can be sign of social disadaptation in society or lack of free time for communication and acquaintances to coevals.
2. The revealed negative tendency among pupils of the main school. The available percent of school students who never count on own forces and among them there is the greatest percent of school students who study on "satisfactory" and at times have "unsatisfactory". From this result it is possible to draw a conclusion that pupils are not sure of themselves, uncertain in own forces and always count on the help from the outside. Perhaps because of this uncertainty these pupils also have the low level of success in study.
3. Pupils with the high level of success in most cases noted that they are happy with the situation in collective. In it the insignificant percent of dissatisfied pupils is a high time to eat. However among pupils with the low level of success percent dissatisfied with the situation in collective much higher. In that case it is possible to tell that the success in study can influence success in general.
4. Successful pupils do not smoke. Among pupils who study on "perfectly" those who smoke regularly are not revealed and absolutely insignificant percent of those who sometimes smoke.
Keywords: educational activity, success of training, main school, self-confidence.
Рецензент — проф. Голованова I. A.
Стаття надшшла 11.08.2017 року
