CC BY
8
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ,
д.е.н., професор, Нацональна академ'т внутр1шн1х справ МВС Укра'ни
Матриця становления як фактор дев1антносл нацюнально! елп*и
У статтi розглядаються первинн девантн умови становлення певних прошарк'ю втчизняно1 ел'пи як фактор наступно1 ïï кримногенносл.
Ключов'1 слова: арха'за^я меха^зму с^лкування, незавершена модернiзацiя, метаморфози мкроматриц станов-лення та формування.
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ,
д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел МВД Украины
Матрица становления как фактор девиантности национальной элиты
В статье рассматриваются первичные девиантные условия становления определенных слоев отечественной элиты как фактор последующей ее криминогенности.
Ключевые слова: архаизация механизма общения, незавершенная модернизация, метаморфозы микроматрицы становления и формирования.
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
Matrix formation as a factor deviance national elite
This article discusses the primary deviant conditions of formation of certain segments of the national elite as a factor in its subsequent criminality.
Keywords: archaism mechanism of communication, incomplete modernization, the metamorphosis of microarray development and formation.
Постановка проблеми. Небезпека ¡снування широко! сфери дев^нтних явищ, напю- та кримЫальних дтнь сучас-hoï ел™, бюрократ' як активного суб'екта цих процесс обу-мовлюе необхщнють продовження та поглиблення системного ïx вивчення, зокрема причин та факторв ïx виникнення. У зв'язку з цим розгляд законом^ностей впливу первинних факторв дев^ци на процеси гальмування модерызацп (ре-формування) сусптьних вщносин е актуальним напрямом економнних досл¡джень, засобом поглиблення вивчення природи тЫьових процес¡в ¡ механ¡зм¡в, ïx детУзацп.
Необх¡дн¡сть протиди т¡ньов¡й економ¡ц¡ та корупци знайшла в¡дображення у ряд¡ важливих законодавчих, нормативно-правових акт¡в держави, таких як: проекти сучасного законо-давства щодо протиди корупци, закони Укра'ни «Про антико-рупц¡йну стратег¡ю Укра'ни» (2014), «Про засади запоб¡гання
¡ протиди корупци» (2011), Указ Президента Укра'ни «Про не-в¡дкладн¡ додатков¡ заходи щодо посилення боротьби з ор-ган¡зованою злочинн¡стю ¡ корупцюю» (2003, №84/2003), проект Державно'' програми детУзаци економ¡ки, Указ Президента Укра'ни «Про першочергов¡ заходи щодо детУзаци економ¡ки та протиди корупци» (2005, №1615/2005), постанови КабЫету МУстрв Укра'ни з питань вщстеження про-цес¡в т¡н¡зац¡ï' економ¡ки та розроблення рекомендацм щодо обмеження и зростання, ц¡лий ряд в¡домчих актв тощо.
Анал!з дослщжень та публкащй з проблеми. До вггчиз-няних досл¡джень з т¡ньовоï' економ¡ки вщносяться прац¡ В.Д. Базилевича, А.В. Базилюка, 0.1. Барановського, В.М. Бородю-ка, Г.С. Буряка, З.С. Варнал¡я, А.С. Гальчинського, Я.Я. Дяченка, С.0. Коваленка, 1.1. Мазур, В.0. Мандибури, 0.В. Турчинова та ¡н. Значний внесок у розробку адмУстративно-правових ¡ кри-
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2014
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 12 (163)/2014
3
м\нально-правових аспекта протидУУ корупцУУ зробили вггчиз-нян вченНюристи. Однак у зв'язку з недостатнм системним вивченням явища т\ньовоУ економки, законом\рностей, ме-хаызмв, суб'ектв 'Ух детУзацп виникае потреба у подальшому спец\альному дослщженн цих процесв
Метою статт'1, таким чином, е дослщження фактора роз-витку процесс дев\ацУУ в середовищ\ ел\тних прошарюв, ви-хщних 'УУ ланок у вигляд\ ¡снування особливих механ\зм\в ста-новлення та формування крим¡ногенних процесс.
Виклад основного материалу. Сучасн¡сть б часом стр\мкого п¡днесення нац¡í, а також занепаду старо' парадигми панування пострадянських елгг, для яких характеры наявнкть значно'У пи-томо'У ваги напвкримЫальноУ та крим¡нальноí форми Ух ¡снування та функцюнування. Це обумовлюе необхiдн¡сть висунення як одного з найсуттевших фактор¡в модерн¡зац¡У сусптьних вщно-син кра'Уни, наявн¡сть соц\ально-адекватного управл¡ння, пере-х¡д до моделi високоефективного державно-адм¡н¡стративного управл¡ння, створення патрютично'У, соц¡ально-в¡дпов¡дальноУ, моб¡льноУ, в¡дкритоУ сусп¡льству пол\тично'У та економ¡чноУ елг ти, яка б враховувала головы ¡нтереси сусального розвитку. У зв'язку з цим пошук законом¡рностей дев¡ац¡йного розвитку вггчизняно'У ел¡ти, причини УУ деформаци, переродження, кримг нал¡зац¡У, перетворення на гальмiвний, паразитарний фактор на певних етапах розвитку сусптьства потребують спецнльно-го розгляду, що потребуе звернення до моделi формування та становлення суб'ектв цих дев¡ац¡йних прошарк¡в ел¡ти на рв-н¡ м¡кроматриць механ¡зм¡в «включення» ¡ндив¡дуального у тканину со^ально'У реальност¡. 1ншими словами, це означав, що у об'ективних сусп¡льних процесах, де переважна роль належить макропроцесам, присутн\ моменти на рiвнi малих груп, що ви-значен¡ свщомою д¡eю та особливими ц¡лями окремих груп ¡нди-в¡д¡в, особливо серед елггних прошарк¡в.
Атрибутивними сторонами мкроматриц формування та становлення особи (МФСО) е особливий механ¡зм УУ сптку-вання, який мае три взаемозв'язан сторони: комун¡кативну, ¡нтерактивну та перцептивну. Комункативна сторона сптку-вання, або комункацт у вузькому значенн¡ слова, виявля-еться у обм¡н¡ ¡нформа^ею м¡ж ¡ндив¡дами, що знаходяться у процес сп¡лкування. 1нтерактивна сторона визначае орга-н¡зац¡ю взаемодУУ м¡ж особами, вщносин сп¡лкування. Перцептивна сторона спткування формуе процес сприйняття на фй основ¡ взаeморозум¡ння. Bс¡ ц сторони, з урахуван-ням МФСО об'екта досл¡дження, мають дев¡антний характер.
Субстантивними соцiально-економiчними характеристиками МФСО, кримЫогенних фактор¡в у д¡яльност¡ певних прошаркв серед в¡тчизняноí ел¡ти е формування при певних умовах механiзмiв арха'УзацУУ (недомодерн¡зац¡У) сп¡лкування у формi другого (чи малого) сусп¡льства. Такими передумова-ми е становлення особи у соц\ально-арха'Узованому просто-р¡ - депресивних репонах, дев¡антному оточуючому соц\аль-ному середовищ¡, деформованих с¡мейних вщносинах тощо.
0соблив¡стю соц¡ально-економ¡чноí структури кра'Ун се-лянськоУ цив¡л¡зац¡í, до складових яко'У в¡дноситься наявн¡сть широких немодерызованих зон (по в¡дношенню до домЫую-чих краУн) сусп¡льних в¡дносин, особливо у тЫьових, закри-тих кримЫальних чи нап¡вкрим¡нальних зонах МФСО, соцЬ альний досв¡д сп¡лкування в яких активно трансформувався згодом у розвинут форми дев\ац\йно'У д¡яльност¡ особи.
За даними Нацюнального ¡нституту стратег¡чних дослЬ джень, дв¡ третини сучасноУ украУнськоУ ел¡ти (в тому числ¡ пол\тично'У) становлять особи, старш¡ 50 рокв. Майже 87% походять ¡з стьсько'У м¡сцевост¡ або невеликих м¡ст, що за укладом життя мало вщрУзняються вщ с¡л, депресивних реп-онв тощо. Таке походження у зв'язку ¡з самим цив¡л¡зац¡йним типом вггчизняного сусп¡льства властиве переважн¡й бть-шост населення краУни, що пережило як фiзичне винищен-ня династичноУ ¡нтелгенцп, так ¡ стр¡мку урбан¡зац¡ю останнк десятил¡ть. Фундаментальними дев¡ац¡йними характеристиками соцУально-економнно'У структури зон особливоУ со-ц¡альноí уразливост¡, у тому числ\ МФСО, е персон¡ф¡кац¡я в¡дносин, недосконалють механ¡зм¡в контролю насилля та дуалiзм норм. 1накше кажучи, трансформац¡я «малого» сус-п¡льства у сучасне е процесом незавершеним. Це ще один вагомий аргумент на користь розбудови со^ально адекватно' державно-адмУстративно'У системи, яка повинна базу-ватися на засадах модерызованого сусп¡льства.
Одним ¡з прояв¡в незавершеного характеру модерн\за-цп малих груп МФСО е невтьний виб¡р партнер¡в для со-цУально-економнно'У взаемодУУ. Bиб¡р партнера залежить вщ його приналежност¡ до певноУ системи персоыфкова-них крим¡нальних чи напвкримЫальних общинних вщносин, а отже, вщ залежност\, побудованоУ на общинних зв'язках. Можливост сусптьного регулювання та контролю за цими зв'язками значно знижеы, осктьки вони вщкидаються системною общинною оргаызацвю, а отже, набувають характеру тЫьових. Реально виключена можливють селекцУУ партне-рв для функцюнально рвнопланово'У дтльност - сусптьно'У, комерц\йно'У тощо. Вимога особистого як вихщно'У передумо-ви для здмснення економнних д\й перетворюе будь-якого члена локального общинного сусптьства на унверсально-го партнера, пов'язаного сптьною вщповщальнютю за долю общини. Локальне сусптьство - с\м'я, община, мафт, ор-ган\зован\ злочинн угруповання - завжди е самодостатн\м, ¡зольованим, а отже, \ ворожим до навколишнього середо-вища, протиставленим щодо нього, т\ньовим.
У межах локального общинного сусптьства вся сукупнють його сусп\льних вщносин зводиться \ визначаеться вщноси-нами м\ж «своУми» внутр\шн\ми персон\ф\кованими вщно-синами. Ця форма малого сусптьства диференц\юе статус його члена залежно вщ системи особистоУ залежност\. Таким чином, соц\альна орган\зац\я традицмного сусп\льства, «традиц\йний порядок характеризуеться потр\йним градюн-том: часовим (центральна роль традицУУ \ прецеденту), про-сторовим (локал\зац\я трансакц\й) та ¡ерарх\чним (вщносини панування та п\дпорядкування)» [1, с. 80].
Система традиц\йного архаУзованого сусптьства може адаптуватися до ¡снування позалокальних вщносин (ринко-вих, цивтьних, комерц\йних) за умови, що вони пщпорядко-вуються лог\ц\ та адрес\ персонфкованих в\дносин. Орвнта-ц\я на систему особистоУ залежност\ в\д ¡ерархУУ локального сусптьства продовжуе в\дтворюватися \ на макросоц\аль-ному р\вн\ при трансляцУУ общинних в\дносин на вищий соцЬ ально-економ\чний р\вень.
1ншим проявом незавершено'У модерн\зацУУ сусп\льства з розвинутою общинною пам'яттю на р\вн\ МФСО е недо-сконалий контроль насилля, у тому числ\ по в\дношенню до
4 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 12 (163)/2014
MAKPOEKOHOMI4HI ACПEKTИ CУЧACHOÏ EKOHOMIKÈ
жеpтв тiньoвoï екoнoмiки, opгaнiзoвaнo'ï злoчиннocтi, ^имЬ нaлiтетy. Для cyчacнoгo cycпiльcтвa xapaктеpнoю oзнaкoю e iнcтитyцioнaлiзaцiя нacилля, якa мaтеpiaлiзyeтьcя y мoнoпo-лп деpжaви нa йoгo здiйcнення. Hезaвеpшенa мoдеpнiзaцiя, нaвпaки, виявляeтьcя y pyйнyвaннi цieï мoнoпoлiï, пеpеxo-дi дo cвoepiднoï oлiгoпoлiï нa нacилля, зoкpемa пcевдoпpa-вoве зaбезпечення, cyб'eктaми якoгo виcтyпaють чи^ен-нi cyб'eкти opгaнiзoвaнoï злoчиннocтi, cепapaтиcтcькi cили в cycпiльcтвi, теpopизм toi|o, a нa нaйвищиx пoвеpxax aдмiнi-cтpaтивнo-влaднoï веpтикaлi (пpи виxoдi нa piвень poзвинy-TOÏ MФCO] acимiляцiя мoнoпoлiï деpжaви нa нacилля зaмi-щyeтьcя aбcoлютнoю мoнoпoлieю кpимiнaлiтетy пpи влaдi нa зacтocyвaння нacилля тa нa oтpимaння мoнoпoльнo'ï ^имЬ нaльнo-aдмiнicтpaтивнoï pенти.
Oдним з кpитеpiïв незaвеpшенo'ï мoдеpнiзaцiï cycпiльcтв oбщиннoï opгaнiзaцiï, зoкpемa нa piвнi MФCO, e дyaлiзм нopм, якi oцiнюють пoведiнкy, з oднoгo бoкy, членiв cвoeï мa-лoï cпiльнoти, i з ^rno^ - тиx, xтo знaxoдитьcя пoзa цим cyc-пiльcтвoм, - чyжиx. Cтyпiнь iнтенcивнocтi дyaлiзмy нopм e мipoю пpocyвaння тoгo чи ^rno^ cycпiльcтвa пo шляxy мo-деpнiзaцiï: чим бiльш двo'ïcтi нopми, як icнyють y cycпiльcтвi, тим менш cycпiльcтвo, яке е oб'eктoм дocлiдження, нaлежить дo cyчacнoгo cycпiльcтвa. Гoлoвнa зaкoнoмipнicть змiни тен-денци йoгo poзвиткy пoбyдoвaнa нa нacтyпнoмy: зpocтaння зaлежнoгo cтaнy тpaдицiйнoгo cycпiльcтвa, пocилення тиcкy нa ньoгo з 6o^ нopм cyчacнoгo cycпiльcтвa пpoдyкye yмoви для вiдпoвiднoгo елacтичнoгo пocилення apxai^a^í пеpшo-гo, йoгo дyaлiзмy нopм, a oтже i тiнiзaцiï cycпiльниx вiднocин. Haв'язaнi ззoвнi нopми, як вiдбивaють екcпaнciю дoмiнyю-чиx екoнoмiчниx зacaд poзвиткy y пpocтip тpaдицiйнoï ега-нoмiки, acoцiюютьcя в пoведiнцi i'í екoнoмiчниx aгентiв iз зo-внiшнiм вopoгoм, викликaють пpoтидiю тa вiднocнy тiнiзaцiю, тoдi як «^ol» нopми cтимyлюють дoбpoвiльне пiдкopення, coлiдapнicть тa пpиcтocyвaння дo ïx вимoг.
Mетaмopфoзи мiкpoмaтpицi cтaнoвлення тa фopмyвaння cyчacнoï кpимiнaлiзoвaнoï елiти y poзвинyтiй фopмi зaвеpшy-ютьcя cтвopенням в^й небезпечнoгo coцiaльнo-екoнoмiч-нoгo yтвopення - пapaзитapнo'ï елiтнo'ï cтpyктypи. Пapaзи-тapнa елiтнa cтpyктypa, якa виниклa як pезyльтaт poзвиткy метaмopфoз девiaцiйнo'ï мaтpицi незaвеpшенo'ï мoдеpнiзaцï'' вiтчизнянoгo cycпiльcтвa, - це cфеpa гocпoдapювaння, пoeд-нaнoгo cинкpетичними зв'язкaми з aдмiнicтpaтивнo-влaдним pеcypcoм, для oбмеженoгo кoлa ocí6, |o виpocли з нaпiв- тa кpимiнaльниx кiл, зaбезпечениx oлiгapxiчними, пoлiтичними вiднocинaми, кopyпцiйними зв'язкaми з вищими щ^блями aд-мiнicтpaтивнoï тa cyдoвo'ï влaди, пpaвooxopoнниx opгaнiв, вщ-cyтнicтю екoнoмiчнoï, пoлiтичнo'ï кoнкypенцï'' y пoeднaннi з не-oбмеженим дocтyпoм дo нaцioнaльниx pеcypciв ^ai^. Фopмa icнyвaння елiтнoгo cектopa opгaнiчнo нaбyвae oзнaк opгaнiзo-вaниx фopм девiaцiйнoï дiяльнocтi, y тому чиcлi злoчиннo'ï -aльтеpнaтивниx тiньoвиx центpiв влaди, paзoм з тiньoвим лoвим зaбезпеченням. Eлiтнa екoнoмiкa - це зaкpитa cфеpa нapoднoгo гocпoдapcтвa, |o мoнoпoлiзoвaнa oлiгapxiчними cтpyктypaми, якi мaють нa мет oтpимaння нaдвиcoкиx дoxo-дiв, oлiгapxiчнoï pенти зa дoпoмoгoю викopиcтaння знaчнoю мipoю cпекyлятивнoгo фiнaнcoвoгo кaпiтaлy [2, c. 1Q]. Icнyючa як пaнyючa тiньoвa cтpyктypa, елiтнa екoнoмiкa ymopKie, вщ-пoвiднo дo ^olx пoтpеб, i тiньoвy пoлiтичнy, coцiaльнo-екoнo-
мiчнy iнфpacтpyктypy, якa oбyмoвлюe тiньoвий pежим функцЬ oнyвaння pядoвиx cyб'eктiв гocпoдapювaння.
Гoлoвним видoм мoнoпoлïí, якa e cиcтемoyтвopюючим aтpибyтoм для фyнкцioнyвaння пapaзитичнoгo елiтнoгo мк-тopa, виcтyпae мoнoпoлiя нa екcплyaтaцiю aдмiнicтpaтивнo-влaднoгo pеcypcy opгaнiв деpжaвнo'ï влaди нa ^orci кopиcть [3, c. 15Q-167].
Icнyвaння елiтнoï екoнoмiки зa межaми впливу, pегyлювaн-ня тa кoнтpoлю деpжaвнoï влaди, виведення ïï з-пiд кoнтpoлю cycпiльcтвa пеpетвopюe ïï нa нaймoгyтнiшy чacтинy cyчacнoï тi-ньoвoï дiяльнocтi - нa ocнoвний двигун, кaтaлiзaтop пoшиpен-ня тiнiзaцïï екoнoмiчнoгo життя чеpез пеpеклaдaння фicкaльнo-гo тягapя нa плечi пеpеciчнoï екoнoмiки. Пoявa елiтнoгo cектopa як гoлoвнoгo тiнiзaтopa екoнoмiки дiлить тiньoвий екoнoмiчний пpocтip нa тpи ocнoвнi чacтини - тiньoвий елiтний cектop, тiньo-вий opдинapний (cектop cеpедньoгo тa мaлoгo бiзнеcy], тiньo-вий apxaïзoвaний (нефopмaльний) cектop. Питoмa вaгa ocтaн-ньoгo cеpед мiкpo- i мaлиx вiтчизняниx пiдпpиeмcтв y дaний чac cтaнoвить близькo 7Q% виpoбництвa.
Пapaзитapнa елiтнa cтpyктypa, ïï cyб'eкти, якi, як пpaвилo, зpocли як нocïí вyзькoкopпopaтивниx, aнтипaтpioтичниx, aн-тинaцioнaльниx iнтеpеciв, кpимiнaльниx тpaдицiй, з oглядy нa œoe дoмiнyюче cтaнoвище в екoнoмiчнiй CTpy^ypi, виcтyпae як oдин iз гoлoвниx меxaнiзмiв, якi е пiдcилювaчем дегpaдa-ц^', apxaïзaцïí cycпiльниx вiднocин чеpез iнвaзiйний тиcк дo-мiнyючиx ^ann нa екoнoмiкy cелянcькoгo (тpaдицiйнoгo] cyc-пiльcтвa, пocилення в нiй пpoцеciв тiнiзaцïí тa кpимiнaлiзaцïï.
Пoшиpення мoдеpнiзaцiйниx тpендiв MФCO cеpед cyчac-нoï елiти i зaмiщення нею apxaïзoвaниx, пapaзитapниx ïï cег-ментiв cтaнoвлять oдне iз гoлoвниx cтpaтегiчниx зaвдaнь кa-дpoвoгo зaбезпечення cycпiльниx pефopм в Укpaïнi.
Висновки
Oдним iз нaйcyттeвiшиx фaктopiв мoдеpнiзaцïí cycпiльниx вiднocин кpaïни е нaявнicть coцiaльнo-aдеквaтнoгo yпpaв-лiння, пеpеxiд дo мoделi виcoкoефективнoгo деpжaвнo-aд-мiнicтpaтивнoгo yпpaвлiння, cтвopення пaтpioтизмy, co-цiaльнo-вiдпoвiдaльнoï, мoбiльнoï, вiдкpитoï cycпiльcтвy пoлiтичнoï тa екoнoмiчнoï елiти, яга б вpaxoвyвaлa гoлoвнi iн-теpеcи cycпiльнoгo poзвиткy. У зв'язку з цим пoшyк зaкoнo-мipнocтей девiaцiйнoгo poзвиткy вiтчизнянoï елiти, пpичини ïï дефopмaцïí, пеpеpoдження, кpимiнaлiзaцïí, пеpетвopення нa гaльмiвний, пapaзитapний фaктop нa певниx етaпax poзви-тку cycпiльcтвa пoтpебyють cпецiaльнoгo poзглядy, |o пo-тpебye звеpнення дo мoделi фopмyвaння тa cтaнoвлення cyб'eктiв циx девiaцiйниx пpoшapкiв елiти нa piвнi мiкpoмa-тpиць меxaнiзмiв «включення» iндивiдyaльнoгo y тганину co-цiaльнoï pеaльнocтi.
Cyбcтaнтивними coцiaльнo-екoнoмiчними xapaктеpиc-тикaми MФCO, кpимiнoгенниx фaктopiв y дiяльнocтi певниx пpoшapкiв cеpед вiтчизнянoï елiти e фopмyвaння пpи певниx yмoвax меxaнiзмiв apxaïзaцiï (недoмoдеpнiзaцiï) cпiлкyвaння y фopмi дpyгoгo (чи мaлoгo) cycпiльcтвa.
Ocoбливicтю coцiaльнo-екoнoмiчнoï cтpyктypи кpaïн cе-лянcькoï цивiлiзaцïí, дo cклaдoвиx якoï вiднocитьcя нaявнicть ix^po^x немoдеpнiзoвaниx зoн (пo вiднoшенню дo дoмiнyю-чиx кpaïн] cycпiльниx вiднocин, ocoбливo y тiньoвиx, зaкpи-™x кpимiнaльниx чи нaпiвкpимiнaльниx зoнax MФCO, coцi-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKparni № 12 (163)/2014
5
альний досвщ спткування у яких активно трансформувався згодом у розвинут форми дев1ац1йно1 дтльност особи.
Фундаментальними дев^цмними характеристиками соцЬ ально-економнно''' структури зон особливо'!' соц1альноУ ураз-ливосл, у тому числ1 МФСО, е персонфкацт вщносин, не-досконалють мехаызмв контролю насилля та дуалвм норм. 1накше кажучи, трансформацт «малого» сусптьства у су-часне е процесом незавершеним.
Метаморфози мкроматриц становлення та формування сучасно'!' крим1нал1зованоУ ел™ у розвину™ форм1 завер-шуються створенням вкрай небезпечного соцвльно-еко-номнного утворення - паразитарно'!' елгжо''' структури.
Паразитарна елгтна структура, и суб'екти, яю, як правило, зросли як носи вузькокорпоративних, антипатрютичних, ан-тинацюнальних ¡нтересю, кримЫальних традицм, з огляду на
свое домЫуюче становище в економ¡чн¡й структур¡, виступае як один ¡з головних механвмю, як¡ е п¡дсилювачем деграда-цп, арха'''заци сусп¡льних в¡дносин через ¡нвазмний тиск до-м¡нуючих кра'н на економку селянського (традиц¡йного) сусптьства, посилення в н¡й процес¡в тУзаци та крим¡нал¡зац¡í.
Список використаних джерел
1. Тевено Л. Множественность способов координации: равновесие и рациональность в современном мире / Л. Тевено // Вопросы экономики. - 1997. - №10. - С. 80.
2. Потемкин А. Элитная экономика / А. Потемкин. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 357 с.
3. Предборський В.А. Теорт ™ьово'[ економ1ки в умовах транс-формацмних процесс / В.А. Предборський. - К.: Задруга, 2014. -400 с.
В.П. ПАВЛЕНКО, к.е.н., здобувач, О.Ю. РУДЧЕНКО,
д.е.н., професор, НДЕ1 М1некономрозвитку i торпвл Украни
Удосконалення формування та реал1зацм дивщендно! полп*ики в державному сектор!
У статт розглядаються питання вдосконалення формування та реапзацп дивiдeнднo¡ полтики в державному ceKmpi економки Украни, запропоновано методичн подходи щодо диферен^ацн нарахування дивiдeндiв, а також заходи щодо контролю за ¡хньою сплатою.
Ключов! слова: дивщендна полтика, дивщенти, державний сектор.
В.П. ПАВЛЕНКО, к.з.н., соискатель, А.Ю. РУДЧЕНКО,
д.э.н., профессор, НИЭИ Минэкономразвития и торговли Украины
Совершенствование формирования и реализации дивидендной политики в государственном секторе
В статье рассматриваются вопросы совершенствования формирования и реализации дивидендной политики в государственном секторе экономики Украины, предложены методические подходы к дифференциации начисления дивидендов, а также меры контроля за их выплатой.
Ключевые слова: дивидендная политика, государственный сектор.
V.P. PAVLENKO, candidate of Economic Sciences, A. RUDCHENKO,
PhD, professor, Research economic institute Ministry of economic development and trade of Ukraine
Improvement of forming and realization of dividend politics in state sector
The article deals with issues of improvement of formation and realization the dividend policy in state sector of Ukrainian economy as well as methodological approaches of dividend charging differentiation and control methods of their payout.
Keywords: dividend policy, state sector.
Постановка проблеми. Формування та реалвацп дивЬ дендно' полггики держави в сучасних умовах мае важливе значення, осктьки, по-перше, визначае умови функцюну-вання господарських товариств держсектору стосовно про-порцм розподту чистого прибутку, а по-друге, сприяе попо-вненню державного бюджету за рахунок дивщендних виплат. Слщ зазначити, що в умовах загострення пол™чно''' ситуаци в кра'н а також наявност военних конфлктю посилюеться значення держави в управлЫы розвитком нацюнально' еко-
номки в цтому та держсектором зокрема, що проявляеться насамперед у доцтьност концентраци фЫансових ресурса та Ух цтеспрямованому використанн на найбтьш важливих напрямах витрат, що дозволяе ситуативно визнати прюри-тетними фюкальы ц^ державно' полггики.
Лнал!з дослщжень та публкацш з проблеми. В еко-номншй л¡тератур¡ питання дивщендно''' полгтики розглядаються переважно на рвы акцюнерних товариств (АТ) приватного сектору, а стосовно державного сектору розгля-
6 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 12 (163)/2014
© В.П. ПАВЛЕНКО, О.Ю. РУДЧЕНКО, 2014
