Научная статья на тему 'Материалы конференции нейрохирургов Украины, 17–19 сентября 2002, Житомир (деныши) последствия влияния аварии на ЧАЭС на структуры нервной системы и пути их преодоления'

Материалы конференции нейрохирургов Украины, 17–19 сентября 2002, Житомир (деныши) последствия влияния аварии на ЧАЭС на структуры нервной системы и пути их преодоления Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
96
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы —

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Материалы конференции нейрохирургов Украины, 17–19 сентября 2002, Житомир (деныши) последствия влияния аварии на ЧАЭС на структуры нервной системы и пути их преодоления»

HacniflKM Bn^MBy aBapiT Ha HAEC Ha CTpyKTypM HepBOBoT CMCTeMM Ta m^^xM Tx noflo^aHH^

e^ektmbhictb heme^mkameht03hmx meto,ib y nikybahhi xbopmx 3 xpomhhok) pa,ia^whok eh^^anomtiek

CTenaHeHKo I.B., nonoBa I.^., ^MxanoBa T.A., BoH,ap T.C.

iHCTMTyT HeWpoxipyprii iM. aKa,. A.n.PoMo^aHoBa AMH YKpa'iHM, m. Kmib, Ykpama

BpaxoByKHM BMcoKy TepaneBTMHHy pe3Mc-TeHTHicTb XBopMX-niKBi,,aTopiB aBapii Ha HAEC (,HHA Ha HAEC), o6yMoBneHy cyTTGBMM 3HM®eH-hhm a,цaптaцiWнo-кoмпeнcaтopнмx Mo^nMBocTeW onpoMiHeHoro opraHi3My, 6yno flocnifl^eHo e^eK-TMBHicTb BMKopwcTaHHH HeMe,,MKaMeHTo3HMX Me-To^iB y niKyBaHHi цiGi KaTeropii xbopmx. Pe3ynt-TaTM niKyBaHHH o^HKBanMct. 3a MeTo^oM pe3o-HaHcHoi My3MHHoi peKpea^WHoi Tepanii (MPT), HopMo6apMHHoi nepepMBHacToi rinoKcii (Hnr) Ta BHyTpimHtoBeHHoro na3epHoro onpoMiHeHHH KpoBi (B^OK).

OGcTe^eHo 200 xbopmx (^HA Ha HAEC) BiKoM Bifl 35 ,,o 55 poKiB . Cepe, hmx ®iHoK 6yno 23, pemTa — HonoBiKM. Ycix пaцiGнтiв no,i.M.M Ha 4 rpynM 3ane®Ho Bi, npM3HaneHoro MeTo,y niKy-BaHHH. nepmy rpyny cKnanM 57 xbopmx, ot-pMMyBanM TintKM Me,MKaMeHTo3He niKyBaHHH; ,o flpyroi yBiWmnM 47 xbopmx, y hkmx 3acTocyBanM MPT; ,o TpeTtoi — 45 пaцiGнтiв, hkmm npM3Ha-HanocH Hnr, i ,o HeTBepToi rpyro — 51 xbo-PmW, niKyBaBcH 3a MeTo,oM B^OK. Bci mDj-ghtm o,ep^yBa.M Me,MKaMeHTo3Hy TepamK, Ha Tni HKoi пpoвo,цмnмcL. HeMe,MKaMeHTo3Hi MeTo,M niKyBaHHH.

Aiani3 pe3y.bTaTiB flocnifl^eHHH mnHraB y пopiвннnL.нiW oцiнцi e^eKTMBHocTi BMKopMcTaHMX y Ko^Hm rpyпi xbopmx MeTo,iB niKyBaHHH. KniHiHHMW cTaH xbopmx o^HKBaBcH 3a 6a.nt.HoKi cMcTeMoro i 3a ,aHMMM po3po6neHoro MaTeMaTMHHo KniHiHHoro iH,eKcy HKocTi ®mtth. BMBHaBcH Ta-ko® xapaKTep aflam^rnHMX Mo^nMBocTeW opraH-i3My Ha mflcraBi aHani3y 3arantHMX нecпeцм^>iн-hmx pea^iW (rapKaBi).

E^eKTMBHicTt niKyBaHHH BM3HaHanact 3a TeM-пoм ^>yHK^oHant.Horo Bi,HoBneHHH KniiiHHoi cmm-птoмaтмкм i a,aптaцiWнмx pea^iW. KpiM Toro, o^HKBanact. ,MHaMiKa MeTaSoniHHMX i iMyHonor-iHHMX пoкaзнмкiв.

^ocni,®eHHH roKa3ano, пpмзнaнeннн He-

Me,MKaMeHTo3HMX MeTo,iB niKyBaHHH cпpмнG m,a;BMm;eHHK тeмпiв ^>yHK^oHant.Horo Bi,HoBneH-hh: 3a ,MHaMiKoK KnrniHHoi cMMm'oMaTMKM mpM-HT.MBMX aflam'a^WHMX pea^iW (PT, PCA); HpM-3Bo,MTt ,o perpecy pea^iW, пpмтaмaннмx xpo-HiHHoMy cTpecy (XC). Aiani3 TeMmB ^>yHK^o-HantHoro Bi,HoBneHHH ,o3bo.mb 3po6mtm bmcho-bok пpo Te, KniHiHHMW e^eKT y rpyui xbo-Pmx, HKi o,ep®yBanM TintKM Me,MKaMeHTo3He niKyBaHHH, ,ocHraGTtcH цiнoк Sintmoro нaпpy-®eHHH MexaHi3MiB a,aптaцii, b toW Hac hk пpм-3HaHeHHH MPT, Hnr i B^OK пonermyG ,ocHr-HeHHH 6a®aHoro pe3yntTaTy. Цi MeTo,M cпpмн-KTt aктмвiзaцii aHTMoKcM,aHTHMX pe3epBiB opraH-i3My, iH,yKyKTt yTBopeHHH b—eH,op^iHy, Hop-Mani3yKTt ^>yHK^oHanbHy aKTMBHicTt KniTMHHMX MeMSpaH, MaKTt iMyHoMo,ynKKHMW BEnMB.

TaKMM hmhom, пpмзнaнeннн HeMe,MKaMeHTo3-hmx MeTo,iB тepaпii, ,iH hkmx rapHMoBaHa Ha pi3Hi пaтoreнeтмннi naHKM xbopoSm, cпpмнG пi,вм^eннк e^^eKTMBHocTi niKyBaHHH i HopMa-niзaцii пopymeнмx iHTerpaTMBHMX пpoцeciв y Ha,-cerMeHTapHMX ^mpax ronoBHoro Mo3Ky, HKi 3a-6eзпeнyктb a,aптaцiWнi peaкцii Ta roMeocTa3 opraHi3My.

Nonmedicational treatment of patients with chronic radiation encephalopathy

Stepanenko IV., Popova IYr, Lychacheva T.A., Bondar T.S.

In our study we compare application of different nonmedicational treatment modilities for Liquidators. Assessment of clinical, metabolic, immunological data allows to conclude that proposed treatment increases property of rehabilitation therapy.

Особливост д1агностики та прогнозування вщдалених психо-вегетативних розлад1в у л1кв1датор1в аварп на ЧАЕС

Попова 1.Ю, Степаненко I.B., Бондар Т.С., Лiхaчовa Т.А., Попов А.А.,

Степаненко Н.О., Kоpегiнa О.П.

1нститут нейpохipуpгii iM. акад. А.П. Ромоданова АМН Украши, м. Кшв, Украша

Нами обстежено 75 лiквiдaтоpiв aвapii на ЧАЕС з дисциркуляторною енцефaлопaтiGЮ I— III ступешв за методом математичного aнaлiзу ритму серця (РС) i з застосуванням бюгаберне-тичного тдходу i за методом вивчення ix емоц-iйно-особистосниx особливостей (тест-М1Л.). Об-стеження проводилось на початку та в шнщ 21-денного лiкувaння хворих у ^^tampi з при-значенням ноотpопiв, судинорозширювальних пpепapaтiв, бiостимулятоpiв, фiзiотеpaпевтич-них процедур. Поpiвняння отриманих психо-ве-гетативних показнигав дае уявлення про адап-тацшш можливостi хворих.

На пiдстaвi отриманих результатав видше-но 2 групи хворих: з зaдовiльним та незадов-iльним типами процесу aдaптaцii.

При задовшьному типi процесу aдaптaцii до лшування у хворих спостеpiгaли помipне пiдвищення нaпpуженостi меxaнiзмiв pегуляцii РС i помipно виражений тривожно-депресив-ний синдром.

B к1нщ лiкувaння напруження меxaнiзмiв ре-гуляцп РС значно знижувалось, спостер^алась трофотропна aктивaцiя, тобто мобiлiзaцiя фун-кцiонaльниx pезеpвiв змiнювaлaсь ¿х вщновлен-ням i збiльшенням обсягу. Зменшувався ступiнь соцiaльноi дезaдaптaцii в зв'язку з тим, що незначно виражеш тривожно-депресивш прояви, якi виявлялись у шнщ курсу лiкувaння, стимулювали бажання хворих до активно'! лшвщацп труднощ^в в особистих контактах.

У paзi зaдовiльного типу процесу адаптацп до лiкувaння при незначному тдвищенш напруження механ1зм1в pегуляцii РС були значно

виражеш прояви дизрегуляцп. Переважали тривожно-шохондричш прояви, апатична деп-pесiя.

Нaпpикiнцi лiкувaння спостеpiгaлось подальше тдвищення напруження меxaнiзмiв регу-ляцii РС, зростання дизpегуляцii. Тривожно-шохондричш прояви або апатична депремя трансформувались в тaкi форми емоцшно-осо-бистосних pеaкцiй (виражений тривожно-деп-ресивний синдром, апатична депреая, психо-пaтоподiбний синдром), якi не сприяли бажан-ню хворих зм1нити життевий стереотип, у них збер^алась соцiaльнa дизадаптащя.

Отриман! результати дослiдження дозволя-ють у кожному конкретному випадку отриму-вати уявлення про адаптащйт можливост! хворого, призначати адекватну теpaпiю, прогно-зувати подальший пеpебiг захворювання.

Kiadnostical and prognostical value of neurovegetatical testing afther Chernobyl disaster

Popova Yu, Stepanenko I.V., Bondar T.S., Lichachova T.A., Popov A.A., Stepanenko N.k, Koregina E.P.

Adaptative properties (evaliated by mathematical analysis of heart rhytm and test MMPI) were studied in 75 liquidators of Chernobyl disaster.

Research was conducted twice — before and after the course of treatment.

Patients were devided in two groups — with good and bad adaptative properties.

The cbtained results base diagnostical and prognostical value.

Влияние ионизирующей радиации на возникновение онкопоражений мозга у детей младших возрастных групп

Орлов Ю.А., Шаверский А.В.

Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова АМН Украины. Киев, Украина

Цель исследования: выяснить влияние последствий аварии на ЧАЭС на частоту возникновения и виды опухолей головного мозга у детей младшего возраста.

Объект исследования: 181 ребенок в возрасте до 3 лет с опухолями головного мозга, находившийся на лечении в Институте нейрохирургии АМН Украины за период 1981—1990 гг.

Результаты исследования. Материал за период до аварии на ЧАЭС (1981—1985 гг.) составил 39 наблюдений, после аварии — 142 наблюдения. Число больных увеличилось в 3,6 раза. Ежегодная обращаемость возросла с 7,8 до 28,4 соответственно. Еще более выраженный рост обращаемости обнаружен в грудном возрасте (4 детей в дочернобыльский период и 30 — в последующие 5 лет). Увеличение в 7,5 раза. Однако средневозрастные показатели больных существенно не изменились. За первое пятилетие они составили 23,7 мес., за второе — 23,4 мес. Не претерпели значительных изменений половые, локализационные и гис-тобиологические показатели. Мальчики в 1981— 1985 гг. составили 53,7%, в 1987—1991 гг. — 57%. Супратенториальная локализация опухолей составила 52% с колебаниями от 51,3% до 52,2%. Супратенториальное расположение опухолей выявлено у 67% детей грудного возраста и у 47% детей более старшего возраста. Колебания этих показателей по пятилетиям были не существенными. Гисто-биологические формы опухолей по частоте отличаются в возрастных группах и незначительно варьируют во временных отрезках. У детей первого года жизни нейроэктодермальные опухоли составляют 92% (папилломы — 37%, глиомы — 22%, эпендимомы — 18%, медуллобластомы — 15%), краниофарингиомы — 4%, другие формы — 4%. В возрасте от одного до трех лет эти соотношения меняются: нейроэктодермальные опухоли составляют 89% (папилломы — 22%, гли-

омы — 25%, эпендимомы — 20%, медуллобластомы — 22%), краниофарингиомы — 8% и другие формы — 3%. Несколько увеличилась в пост чернобыльский период частота злокачественных форм опухолей (III—IV стадия анап-лазии). В 1981—1985 гг. они составили 56,7% , а в 1987—1991 гг. — 65,8%. Результаты лечения опухолей головного мозга у детей младших возрастных групп неудовлетворительные. Общая летальность составляет 25,9%, послеоперационная — 22,4%, без операции погибает каждый третий больной.

Выводы. Ухудшение радиационной обстановки в Украине негативно сказалось на частоте опухолей головного мозга у детей младших возрастных групп, что привело к росту количества больных более чем в 3,5 раза, а детей грудного возраста — в 7,5 раза. Увеличилась частота злокачественных форм опухолей. На другие показатели (половой состав больных, локализацию опухолей и их гистоструктуру) влияния аварии последствий на ЧАЭС не выявлено.

Influence of the ionizing radiation on the oncogenous injury of the brain in children under 3 years

orlov Y.A., Shaversky A.V.

The purpose of the study to find out influence of failure Chernobyl accident on the frequency and types of brain tumors of the brain in children up to 3 years old.

181 children with brain tumors were under the treatment in Institute of neurosurgery AMS of Ukraine during the period 1981—1991.

Deterioration of radiating conditions had negative influence on the brain tumors incidence in Ukraine. That fact resulted in the increase in such category the patients in 2 times, and in infants 7,5 times. The frequency of the malign ant forms of tumors also has increased.

General results of the treatment of brain tumors in children less then 3 years are poor. Mortality rate was 25,9 %, surgical mortality — 22,4 %, without surgery each third patient died.

Гeмopaгiчнi ycклaднeння ЧMT в нaceлeння, rn;o ^oœ^ae na тepитopiï Житoмиpcькoï oблacтi, зaбpyднeнoï paдioнyклiдaми (динaмiчнe cпocтepeжeння aa 198б—2001pp.)

Koвбacюк Б. П., Гopдiйчyк Б.П.

Oблacнa клiнiчнa лiкapня iм. O.Ф.Гepбaчeвcькoгo, м. Житoмиp, Ó^arna

He дивлячиcь m тe, шр пicля aвapiï нa ЧAEC минyлo 15 poкiв, пpoблeмa нacлiдкiв ^eï тex-нoгeннoï кaтacтpoфи нe cтaлa мeнш aктyaль-нoю, aджe та зaбpyднeниx paдioнyклiдaми тe-pитopiяx Укpaïни в 50 тиc. квaдpaтниx кiлo-мeтpiв i cьoгoднi пpoживaють 2,5 млн. чoлoвiк. Haйбiльш пocтpaждaлoю cepeд oблacтeй е Жи-тoмиpщинa. B oблacтi виявлeнo пoнaд 700 зaб-pyднeниx цeзiGм-137 нaceлeниx пyнктiв, a ^ 42% вcix мicт i ал oблacтi. З кapти oблacтi "зниклo" 3б ciл в зв'язку з пepeceлeнням ïx мeшкaнцiв.

Ha тepитopiï, вpaжeнoï paдioнyклiдaми, нaйбiльш Mm^ern xвopoби opгaнiв диxaння, cиcтeми кpoвooбiгy, opгaнiв тpaвлeння, нepвo-вoï тa eндoкpиннoï cиcтeм.

Bивчaючи мeдичнi aвapiï нa ЧAEC

з 1986p., ми звepнyли yвaгy нa тe, щo кinькicть зaкpитиx ЧMT, ycклaднeниx тpaвмaтичними внyтpiшньoчepeпними гeмaтoмaми (TBЧГ), зтач-нo збiльшилocь.

B ocнoвy mmora aнaлiзy пoклaдeнo 2281 mo-cтepeжeння нaд xвopими з TBЧГ, oпepoвaними з цьoгo пpивoдy в лiкyвaльниx зaклaдax o6-лacтi в 1986-2001pp. Taкиx oпepaцiй пpoвeдe-нo: 1985p. — 22 (щ ocтaннiй piH пepeд aвapiGЮ нa ЧAEC, тому цифpи взятi як кoнтpacтнi); 1986p. — 18; 1987p. — 12; 1988p. — 56; 1989p.

— 61; 1990p. — 67; 1991p. — 78; 1992p. — 143; 1993p. — 198; 1994p. — 211; 1995p. — 222; 1996p.

— 160; 1997p. — 203; 1998p. — 194; 1999p. — 215; 2000p. — 221; 2001p. — 200.

Дoмiнyвaли пoбyтoвi тpaвми. Brn xвopиx вщ 2 дo 79 po^. Пepeвaжнy бшьшсть xßopKx c^a-дaли чoлoвiки (76%). 34% xвopиx з TBЧГ злo-вживaли cпиpтним, дicтanи тpaвми в cтaнi aл-кoгoльнoгo cп'янiння.

Cepeд 2281 пoтepпiлиx з cyбдypaльними re-мaтoмaми бyлo 1687 (з ник 20% з xpoнiчними), eпiдypaльними — 316, внyтpiшньoмoзкoвими

— 138, мжжинними — 140.

П лoкaлiзaцiï cyбдypaльнi гeмaтoми poз-пoдiлилиcь тaким чинoм: лoбнo-cкpoнeвi — 514;

тiм'янo-cкpoнeвi — 641; лoбнo-cкpoнeвo-тiм'янi

— 329;тiм'янo-пoтиличнi — 203.Cepeд eпiдy-paльниx гeмaтoм дoмiнyвaли cкpoнeвi i ^pore-вo-бaзaльнi (61%).

Пoчинaючи з 1988p. чиcлo TBЧГ пpoгpecив-нo зpocтaлo i в 1995p. ця цифpa дocяглa 222, щo в 10 paзiв бinьшe, пopiвнянo з ocтaннiм ж-peдчopнoбильcьким poкoм (в aбcoлютниx циф-pax). B ocтaннi 5 poras ц пoкaзники тeж виош (190—220) i тeндeнцiï дo пoмiтнoгo змeншeння щe ж виявлeнo.

Mи звepнyли yвaгy та тe, щo гeмopaгiчнi ycклaднeння ЧMT в piзниx paйoнax oблacтi збiльшyвaлиcя пo-piзнoмy i щo нe ocтaннe мicцe пpи цьoмy вiдiгpaG ступть зapaжeння тepи-тopiï paдioнyклiдaми. Biдпoвiднo дo цьoгo вcя тepитopiя oблacтi пoдiлeнa нa 4 зoни: зoнa вiдчyжeння (цeзiй-137 — 15 га/км тa crpo^^-90 — бiльшe 2 кi/км); зoнa oбoв'язкoвoгo вщте-лeння (цeзiй-137 — 5—15 ю/км тa cтpoнцiй-90

— 0,5—2 га/км); зoнa дoбpoвiльнoгo вiдceлeння (цeзiй-137 — 2—5 ю/км тa cтpoнцiй-90 — 0,2— 0,5 га/км); зoнa paдioлoгiчнoгo кoнтpoлю (цeзiй-137 — мeншe 2 кi/км тa cтpoнцiй-90 — мeншe 0,2 ш/км). Cпocтepeжeння вeлиcь зa xвopими, яи пpoживaли в 2, 3, 4 зoнax i пiдпaдanи пiд дю мaлиx дoз oпpoмiнeння. Mи звepнyли yвaгy Ka cтaн з TBЧГ в дpyгiй i тpeтiй зoнax i виpa-xyвanи ïx кinькicть нa 10 тиc. нaceлeння (вщ^-вiднo 2,0—2,3 i 0,8—1,1 та 10 тиа нaceлeння). Ha нaшy думку, вищeзгaдaнa iнфopмaцiя пiдтвep-джуе чутливють нepвoвoï cиcтeми дo мaлиx дoз oпpoмiнeння i peзyльтaтoм тaкoгo ypaжeння мoжyть бути гeмopaгiчнi ycклaднeння ^и ЧMT, пocтpaдiaцiйнa eнцeфaлoпaтiя 11,3%.

Звичaйнo, в дeякiй мipi в збiльшeннi циф-poвиx пoкaзникiв TBЧГ вiдiгpaлo тe, щo в oc-тaннi poки знaчнo пoкpaщилa дiaгнocтикa цин: ycклaднeнь зaвдяки exoeнцeфaлocкoпiï, кoмп'-ютepнoï тoмoгpaфiï, мaгнiтнo-peзoнaнcнoï тo-мoгpaфiï, a тaкoж пiдвищивcя piвeнь квaлiфi-кaцiï тpaвмaтoлoгiв TMO з питaнь нeйpoтpaв-мaтoлoгiï.

Негативно вплинула на кшьгасть ТВЧГ по-стшна тенденщя до збшьшення числа ЧМТ, зло-вживання спиртним значно! кшькоста населен-ня, соц1ально-економ1чна ситуащя в област i держава Однак потрiбно мати на уваз^ що мова йде про область, територiя яко! бiля 15 тис. квадратних кiлометрiв заражена радюнуклща-ми, i що на сьогоднiшнiй день на тй прожива-ють бшьше 484 тисяч чолов1к, з них 94 тисяч дiтей i вони становлять групу ризику в плат можливих геморапчних ускладнень. Cмертнiсть з розрахунку на 1000 чолов1к в зонах 2 i 3 в 1,5 раза вища за середньообласний показник.

Проблема закрито! ЧМТ в област зали-шаеться актуальною, кореш 11 будуть в по-дальшому вивчатися i аналiзуватися.

Hemorrhagic complications of cranio-cereberal traumas of population that lives in the territory of radionuclide contaminated Zhytomyr region

Kovbasiuk B.P., Gordichuk V.P.

A series of observations over state of traumatic intracranial haematomas of patients, who live in the territory of Zhytomyr region that has suffered after accident on the Chernobyl atomic power station, is summarized in the article. Time of observation — from the moment of accident on the Chernobyl atomic power station.

In all there has been investigated 2281 cases of hemorrhagic complications of cranio-cereberal traumas. There has been noticed progressive growth of number of traumatic intracranial hematomas during 10 years after radionuclide contamination of the region's territory. A supposition has been expressed about connection of small radiation doses and appearance of hemorrhagic complications of closed cranio-cereberal trauma.

Результати х1рурпчного лжування за методом ТЕНТ датей з ДЦП, опромшених у ранньому в1щ або народжених вщ лiквiдаторiв аварп на ЧАЕС

Деньгуб В.В.

1нститут нейрохiрургii !м. акад. АП.Ромоданова АМН Укра!ни, м.Ки!в, Украша

Порушення псиично! д1яльноста у оаб, що зазнали впливу юшзуючого опромiнення, зай-мають провiдне мiсце у структур! захворюва-ност (А.1.Нягу i сшвавт., 1990, 1992; А.К.Нап-реенко, 1993; Ю.1.Канюка, В.В.Деньгуб, 1998).

Дитячий оргатзм, особливо в дородовий период (в утроб! матер!) або ранньому вщ бшьш чутливий до опромшення, тж оргашзм дорос-лих, тому i нервово-псиичт порушення у дггей глибш! та стшкш1 Серед псих1чних розлад!в у дггей значне мюце займають штелектуальш вади — вщ затримки психомовного розвитку до гли-бокого ступеня розумово! вщсталоста (Л.Н.Астахова !з ствавт., 1991; ЯХЗвиняцшвський !з ствавт., 1991; Ю.А.Орлов, 1993; Е.М.Лукьянова, 1995).

У свиовш i вичизнянш лиератур! висвгг-лено дек!лька тдход1в до лжування дггей з це-ребральним парал!чем (ДЦП) у. Так, одн вва-жають, що найперспектившшим е консерватив-ний метод лшування ще! патолог!'! (С.А.Борт-фельд, 1948, 1974, 1995; Т.И.Серганова, 1991, 1993). На думку шших, нейрох!рурпчне лшування дией з ДЦП при розумовш вщсталоста вщкривае нов! можливост вщновлення штелек-туальних функцш (Ю.П.Зозуля, О.А.Щмейко,

В.1.Цимбалюк i ствавт., 1990; ВЯ.Цимбалюк, Л.Д.Шчкур, В.В.Деньгуб, 1998; Н.А.Шчкур, 1999; В.1.Цимбалюк, Л.Д.Шчкур, С.А.Вербовська, 2001). У цшому лтгературний анал!з показав, що коли питання нейрох1рурпчного лшування д!тей з ДЦП знаходиться на стадп вивчення, то питання нейрох1рурпчного лжування оаб з ДЦП, як! були народжен вщ батьшв лжв;цатор!в авар!! на ЧАЕС або опромшеш в ранньому дитячому вщ залишаеться вщкритим.

Було проведено нейропсихолопчне тесту-вання пащешпв за методикою Вассермана, Тра-уготт (1987) та клш1чне спостереження за ними.

Обстежено в динамщ 118 дией з ДЦП з р!зним ступенем розумово! вщсталост вшом вщ 2,5 до 12 рокв. 1з них 23 були народжен вщ лжвщатор!в, 16 опромшеш в дородовий пер1-од, 12 — у ранньому дитячому вщг Ц хвор! склали першу групу.

Решта пащентав, 67 обстежених, мали !нш! причини, що зумовили псих!чш вади.

Уах хворих прооперував через певн про-м!жки часу лшар-нейрох1рург Л.Д. Шчкур у клшщ вщновно! нейрох!рургп 1нституту ней-рох1рургп !м. акад. А.П.Ромоданова АМН Укра!-ни (при госппатзацп, через 6 м!с, через 1 рж

теля першо! операцп) за методом транеплан-тацп ембрюнально! нервово! тканини (ТЕНТ).

На вщдаленому етап теля операцп (близько 5 Mic) у першш груш хворих якогоеь полшшення процейв ВНД не зарееетровано, тодi як у другш групi моторна алалiя регрееувала у 24% пащен^в, еенеорна — у 42%. Вщновилиеь про-цееи еприйняття у 54% хворих, орieнтування у проcторi i чаеi — у 37%. Шеля друго! операцп, яку було проведено через 6 мic теля першо!, епоетергалоеь деяке полшшення д!яль-ноетi процеciв ВНД в першш груй хворих. Так, моторна алалiя регрееувала у 14% з них, еенеорна — у 32%. Вщновилиеь процееи еприйняття у 41% пащентав, орieнтування у простор! i чае! — у 24%. Значно динамачнше i по-втшою м1рою (на цьому етат) вщновлювалиеь процееи ВНД у пацденпв друго! групи. Мотор-на алал!я утримувалаеь тшьки у 32% оперо-ваних, еенеорна — у 26%. Процее еприйняття вщновивея у 78% обетежених, ор1ентування у проетор! i чае! — у 7,2%.

Незначне полшшення етану, яке мало м!еце у пащентав першо! групи (опромшених), теля друго! операцп звелоеь нашвець теля третьо! операцп. Так, теля третьо! операцп на вщда-леному етап (через 3—5 м!е) моторна алал!я регрееувала у 7% хворих, еенеорна — у 41%. Процее еприйняття вщновивея у 35%, ор1енту-вання у простер i чае! — у 16%. У другш груш моторна алал!я мала м!еце у 22% пащенлв, еенеорна — у 17%. Процееи еприйняття вщно-вилиея у 85% обетежених, ор1ентування у простор! i чае! — у 93%.

Таким чином, проведен! доел!дження евщчать про прогред!енттеть патолопчного про-

n;ecy y onpoMiHeHMx npw He3HaHH0My ("3aTyxaro-HOMy") Bi^HOB^eHHi BH^ nionH oпepaцi'i

TEHT. TaKa flWHaMiKa noHCHMGTBCH Ha Hamy flyM-Ky, mKifl^WBOM fliero ioHi3yronoro onpoMiHeHHH. EHT niflTprawye «BM^MBaHHH» ypaKeHwx HewpomB i CTWMy^MG n^acTWHHy peopraHi3a^ro TKaHWHW Mo3Ky peцппieнтa (Lawrence J.M., 1994; Whitbu K.I et al., 1991), Tofli hk paflia^H flie mKifl^WBo He TintKn Ha mo3ok amtwhw, a n Ha EHT. TaKa flyMKa niflTBepfl^yGTBCH ^iTepaTypHWMW flaHWMW (A.n.PoMoflaHoB, 1993; O.P.Bhhhh^kmm, 1993, 1998; A.T.Hocob, M.I.maMaGB, I.r.PameeBa, 1993; ro.n.3o3y^H, 1998; M.I.KaHMKa, B.B.^eHtryS, 1993, 1998), HKi cBiflHaTb, m;o fliH ioHi3yroHoro onpoMiHeHHH Mo^e Syra npHMoro (ypaKeHHH TKa-hmhh) i onocepeflKoBaHoro — iHToKcma^MHoro. y TaKoMy pa3i MoKHa npwnycrara, m;o He3HaHHe ("3aTyxarone") BiflHoB^eHHH y onpoMiHe-

hwx fliTen noHcHMGTtcH iHToKcma^ero opraHi3My B3ara^i i ro^oBHoro Mo3Ky (EHT) 3oKpeMa. Bpa-xoByroHW cпeцм^>iкy no^inmeHHH ncwxiHHwx npo-цeciв nic^H onepa^i TEHT, y onpoMmeHwx xbo-pwx, HeoSxiflHo Ha ^ohi BiflHoBHo'i npoBoflWTW fle3-iHToKcma^MHy Tepaniro.

The results surgical treatment by the method TENT all

childrens with the spastic form of cerebral palsy radiating in the early ages or when they were born by the workers of CHAES

Dengub V.V.

The conducted researches testify to weep of the process for the functions,, irradiated at minor calming down restoring, of higher nervous activity after the operation of a transplantation embrio of a nervous tissue. At treatment on a background it is necessary by reduction to conduct disintoxication therapy.

Динампка пеихчних порушень теля лжування у хворих, як потерпли вщ радиоактивного опромшення внаелдок аварп на ЧАЕС

Дудар Г.К., Деньгуб В.В.

1нетитут нейрох!рургп !м. акад. А.П. Ромоданова АМН Укра!ни, м.Ки!в, Укра!на

Пеих!чт порушення при ютзуючому опро-мшент — дуже поширене явище (А.К. Наприе-нко, 1993; Ю.1. Канюка, В.В. Деньгуб, 1993, 1998). Серед причин, що призводять до таких роз-лад!в, доелщники вказують наеамперед на ек-зогенно-оргатчт (М.М. Л!ванов, 1964; Л.О. Кри-жановеька, 1992; Ю.П. Зозуля, 1998) та пеихо-генно-травмукга (В.П. Антонов, 1987; Ю.А. Алек-еандровеький, 1988; 1.Н. Хамзюк, 1991).

Вважають, що екзогенно-оргатчний чинник при цьому вдаграе провщну роль у розвитку еимптом!в порушення пеихши. В його етрук-тур! видшяють: пряму (А.П. Ромоданов, 1993; А.Р. Винницький, 1993, 1998 i ш.) та опоееред-ковану дш юшзуючого опромшення.

Для вивчення динамши пеихтчних порушень, що виникають теля опромшення, на вщдале-ному етап теля лшування було обетежено 539

ос!б в!ком в!д 20 до 67 рок!в. Б!льш!сть пац!ент!в отримали дозу вщ 2 до 50 бер, 56 — вщ 51 до 100 бер, 23 — вщ 101 до 200 бер. Нейропсихо-лог!чне обстеження хворих проводили за методиками Вассермана, Трауготт (1987), Розенц-вейга, Анастаз! (1982), А.Й. Пол!щука (1968).

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Проведен! досл!дження дають можлив!сть у вщдалений пер!од (через 3—9 рогав п!сля опромшення), вид!лити так! синдроми: 1) г!пом-нестичний — у 96% пац!ент!в; 2) астеносуб-депресивний — у 51% ; 3) психооргатчний — у 30%; 4) астетчний — у 26%; 5) астено-деп-ресивний — у 13%; 6) апатико-абул1чний — у 3%; 7) абсес!йно-фоб!чний — у 7%; 8) еп!леп-тичний — у 7% Отриман! результати сп!впа-дають з даними наших попередн!х досл!джень (Ю.1. Канюка, В.В. Деньгуб, 1998).

Диференц!йований п!дх!д до л!кування пси-хопатолог!чних стан!в передбачав загальну та !ндив!дуальну терап!ю. В основ! загального лшування (для вс!х груп хворих) були призначення сорбент!в, судинна, в!там!нна та ноотропна те-рап!я. При астеносубдепресивних та астенодеп-ресивних синдромах застосовувались !нг!б!то-ри зворотного захоплення серотон!ну, як! ма-ють психостимулюючий ефект, '¿х рекоменду-вали вживати зам!сть трицикл!чних антидеп-ресант!в, оск!льки при цьому стан! у хворих виражена церебростен!чна симптоматика. Од-ночасно проводили психотерап!ю ! г!пноз.

У раз! апатико-абул!чного синдрому на фон! судинно' та в!дновно' терап!' використовували психостимулятори, транкв!л!затори та !нш! психотропн! препарати з стимулюючим ефек-том. Т!льки в окремих випадках пац!ентам з р!зко вираженою церебростен!ею призначались психостимулятори. При абсес!йно-фоб!чному синдром! застосовували мал! нейролептики. Хворих з еп!синдромом л!кували протисудом-

ними препаратами i ноотропом пантогамом, глутамшовою кислотою та транквктзаторами.

Пiсля лшування (через 3—5 рогав) стан здо-ров'я хворих полшшився: 1) гшомнестичний синдром залишився у 82%; 2) астеносубдепресив-ний — у 2%; 3) психооргатчний — у 30%; 4) астетчний — у 5%; 5) астенодепресивний — у 1%; 6) апатико-абулiчний — у 3%; 7) абсесш-нофобiчний — у 7%; 8) епшептичний — у 7% обстежених.

Таким чином, у процеа лшування динамь ка клшчно! картини була такою: у частини хворих спостергалося деяке полiпшення нерво-во-психiчного стану, в 21% випадгав регресу-вав астен1чний синдром. У 61% пащентав зник-ли депреая та дратiвливiсть. Зменшилися частота i вираженiсть дiенцефальних пароксизмiв та епшептичних нападiв.

Полiпшення загального стану хворих, тдви-щення '¿хньо:[ працездатноста були нестiйкими. Вони тривали 1—2 м1с, пiсля чого стан хворих знову погiршувався.

Отже, особливють динамiки психiчних по-рушень пiсля лiкування у хворих, яга зазнали впливу юшзуючого опромiнення, полягала у проградieнтностi патологiчного процесу i хви-леподiбного його перебiгу з тимчасовим пол-iпшенням стану тсля л1кування. Такi хворi по-требували систематичного медичного нагляду та лшування.

Kynamics of mental distyrbing after treatment of ill people wich were suffered as a result of an accident on CHAES from radioactive radiation

Dudar G.K., Dencub V.V. Uniqueness of dynamic of dynamic of mental disturbing after the treatment of ills, with were under influence of ionic radiation, was contained progression of this process was variable with short improvement after the of treatment, that's why are have to be under the systematic monitoring and treatment.

Динамжа психоневролопчних порушень у д^ей яш отримали ЧМТ на фош iонiзуючого опромiнення

Кеворков Г.А., Деньгуб В.В., Дудар Г.К.

1нститут нейрохiрургii iм.акад.А.П.Ромоданова АМН Укра1ни, м. Кшв, Укра1на

Психоневрологiчнi порушення у оаб, яга зазнали радюактивного опромшення та отримали ЧМТ, займають значне мюце серед ме-дичних наслщгав катастроф, стихiйних лих та

воен (Ю.А.Александровський та спiвавт., 1991; А.С.Напреенка, 1993).

Даних про частоту психiчних розладiв у дiтей, яга, перенесли ЧМТ тсля опромшення,

b ëiTepaTypi HeSaraTo. TaK, i3 flocTynHèx HaM flœepeë, BpaxoByMHè i flaHi iHTepHeTy, BifloMo, ùo y onpoMiHeHMX fliTeé piçHoro Biêy, HKi 3a3Ha-ëè HMT, ncwxonaToëoriHHi 3MiHè, He po3KpèBa-MTb noBHoTè npoSëeMè. ÏpoBeflern flocëiflœeHHH cBi^naTb npo HaHBHicTb y hhx TaKèx po3ëafliB, hk noMipHoBwpaœeHi 3araët.HoMo3KoBi 3MiHè, ce-pefl HKèx nacTo 3ycTpinaMTtcH 3HèœeHHH caMo-KpèTèKè, rineppeaKTMBHicTb, BC^. HMT pi3Horo cTyneHH THœKocTi 3MiHK>GTbcH nepeSir 3axBopM-BaHb Ha ôoHi onpoMiHeHHH HMT (Ë.B. ËixTepMaH Ta cniâaBT., 1993).

3 ypaxyBaHHHM ëiTepaTypHèx flaHMx Syëo npoBefleHo flocëiflœeHHH noflaëbmèx po3poSoK Këacèôiêa^é ncwxonaToëoriHHwx, HeBpoëoriHHèx nopymeHb i MeTofliB ëiêyBaHHH.

TaK,116 fliTeé BiêoM Bifl 3 flo 16 poêiâ, HKi oTpèMaëè HMT cepeflHtoro Ta THœKoro cTyneHiB Ha ôoHi ioHi3yMHoro onpoMiHeHHH, oScTeœeHo b flèHaM^i, flo i nicëH ëiêyBaHHH. HeoSxiflHo 3a3Ha-hmth, ùo uj na^GHTè, HKi 3a3Haëè HMT, nepefl thm 3Haxo^MëMcb Ha TepèTopiï, 3apaœeHié pafl-ioHyKëiflaMè, a TaKoœ cepefl hhx Syëè fliTè ëiKBiflaTopiâ aBapii Ha HAEC (flaHi opraнiзaцiï "^ira HopHoSèëM").

BiëtmicTb na^GHTÎB Maëè flo3y onpoMiHeHHH Bifl 2 flo 11 Sep. HeéponcèxoëoriHHe oScTeœeHHH ïx npoBoflèëè 3a MeTo^èKaMè fl,. BeKcëepa, (1949), A.É. noëiùyêa, (1968), BaccepMaHa, TpayroTT, (1987). npoBe^eHi flocëiflœeHHH flaëè MoœëèâicTb Ha BiflflaëeHoMy eTani nicëH onpoMiHeHHH Bèfli-ëèTè y fliTeé HaHBHÎcTb TaKèx cèHflpoMiB:

1. ^peSpocTeHiHHoro, ùo npaKTèHHo MaB мicцe y Bcix xBopèx (98%) 3 roëoBHèM SoëeM, 3anaMoponeHHHM, MeTeoëaSiëtHoM flpaTiBëèâi-ctm, cëaSêicTM, Bi^nyTTHM BècHaœeHHH npè Ôi3èHHèx i po3yMoBèx HaBaHTaœeHHHx, BereTa-thbhom ëaSiëtHicTM, nopymeHHHM cHy.

2. AcTeHoHeBpoTèHHoro 3 flècôopiHMè, HKèé BèHBëeHo y 72% xBopèx. ^é cèHflpoM npoHB-ëHBcH ni^BèùeHoM (HeafleKBaTHoM) flpaTBëèBicTM, nopymeHHHM noBefliHKè.

3. TpèBoœHo-ôoSiHHoro cèHflpoMy 3 inoxoHfl-pèHHo-icTepoiflHèMè eëeMeHTaMè, ùo BèHBëHB-

ch y 42% oScTeœeHèx.

4. ÔopMyBaHHH flè^HpKyëH^éHoï eH^ôaëo-naTiï — y 38% xBopèx.

5. TinoMHecTHHHoro cèHflpoMy — y 63% naцiGнтiв.

^èôepeH^éHèé niflxifl flo ëiêyBaHHH xBopèx nepeflSanaB 3araët.Hy Ta iHflèBiflyaëbHy TepaniM. 3araëtHMM flëH Bcix rpyn xBopèx Syëo: fle3iHToK-cma^éHe ëiêyBaHHH Ha ôoHi npè3HaneHHH cop-

SeHTiâ Ta cyflèHHèx npenapaTiâ, BiTaMiiiâ, ho-oTponiâ, aHTèoKcè^aHTiB.

npè ^peSpocTeHiHHoMy Ta acTeHoHeBporan-HoMy cèHflpoMax 3acTocoByBaëèct. ceflaTèBHa ÔiToTepaniH i TpaHKBiëi3aTopè 3 ncèxocTMMyëM-mhom fliGM. ^ocTaTHto eôeKTèBHoro npè ëiêyBaHHi xBopèx 3 цнм chh^pomom BèHBèëact KoMSiHa^H iicTeHoHy Ta aKToBeriHy.

npè TpèBoœHo-ôoSiHHoMy cèHflpoMi bhcoko eôeKTèBHèMè Syëè aHKcèoëiTèKè Ta Maëi Heé-poëenTèKè.

Hk Sa3oâi 3acoSè y xBopèx 3 rinoMHecTMHHMM chh^pomom BèKopècToByBaëècb HooTponHi, cy-flèHHi Ta зaraëbнoзмiцнмвaëbнi npenapaTè.

nicëH ëiêyBaHHH 3flopoâ'H naцiGнтiв noëinmè-ëoct. TaK, y nacTèHè xBopèx KoHcTaToBaHo noë-inmeHHH HepBoBo-ncèxinHoro cTaHy, b 75% bh-naflêiâ perpecyBaB ^peSpocTemHHMé cwH^poM, acTeHoHeBpoTMHHMé cwH^poM bhhhk b 60% bh-naflêiâ. 3MeHmMëwcb nacToTa Ta BwpaœeHicTb flieH-цeôaëbнмx napoKcè3MiB. Aëe noëinmeHHH 3araët-Horo cTaHy Syëo HecTiéKèM. Ïpw flècnaHcepHoMy HarëHfli 3a xbopmmm BèHBëeHo, ùo TpwBaëicTb Sëaronoëy^Horo nepiofly y hhx flopiBHMBaëa 1— 3 Mic, nicëH noro cTaH 3HoBy noripmyBaBcH Ha ÔoHi po3yMoBHx HaBaHTaœeHb y mKoëi. y fliTeé 3 KypcoM HaBHaHHH "mKoëa Ha floMy" ncwxoHeBpo-ëoriHHi nopymeHHH MeHme BwpaœeHi.

y xBopwx ^gï rpynè c nocTepiraëact TaKa 3aKoHoMipHicTt: hkùo flмôepeнцiéoвaнe ëiêyBaH-hh Syëo po3nonaTo Ha paHHtoMy eTani nicëH HMT, to b SiëtmocTi BènaflKiB peccTpyBaëact no3MTMBHa flèHaMiêa KapTMHM TpaBMaTMHHoï xbo-poSè. Цe noHcHMGTbcH flBoMa ôaKTopaMè: no-nep-me, Bpa3ëèBicTM Ta nëacTMHHicTM HepBoBoï ch-cTeMè y fliTeé, no-flpyre, 3HaHHèM ynoâiëtHeH-hhm nporpafliGHTHocTi npoцecy xBopoSè Ta 3rëafl-œyBaHHHM xBèëenofliSiocTi éoro nepeSiry npè yMoâi, ùo цi xBopi oTpèMaëè цiëecnpнмoвaнe ëiêyBaHHH Ta afleKBaTHe po3yMoBe i ncнxoeмoц-iéHe HaBaHTaœeHHH Ha BiflflaëeHoMy eTani TpaB-MaTèHHoï xBopoSè.

The dynamic of psychoneurological disturbances in children after brain trauma of influence of irradiation

Kevorkov G.A., Dencub V.V., Dudar G.K. Distinctive feature of this group of children were: the reduction of pathologic processes progression, wavelike current in condition, when the treatment started at once after trauma and continues in dynamic, it mean that the patients were under the systematic control and treatment.

Кшшчш пpoяви пicлятpaвмaтичнoï eнцeфaлoпaтiï пpи дп ioнiзyючoгo випpoмiнювaння

Швaб 1.Я., Дяюв B.B.

Львiвcький дepжaвний мeдичний yнiвepcитeт ím. Дaнилa Гaлицькoгo, м. Львiв, Укpaïнa

У xвopиx, якi та фoнi xpoнiчнoгo ioнiзyю-чoгo oпpoмiнeння мaлими дoзaми пepeнecли лeгкy чepeпнo-мoзкoвy тpaвмy (ЛЧMT), вipo-гiднo чacтiшe виявляютьcя cyб'GKтивнi тa o6-'ективш cимптoми ypaжeння нepвoвoï cиcтe-ми, шж у пaцiGнтiв кoнтpoльниx ^уп. Дoвe-дeнo, щo чacтoтa cyб'eктивниx cкapг xвopиx знaчнo пepeвaжaG oб'eктивнi (peaльнi) нeвpo-лoгiчнi cимптoми. Cepeд нeвpoлoгiчниx ^мп-тoмiв вiддaлeнoгo пepioдy у 48,4% тaкиx xвo-pиx ocнoвними були пpoяви вeгeтo-cyдиннoï нeдocтaтнocтi.

Koнcтaтoвaнo явнe пepeвaжaння тoнycy та-pacимпaтичнoï нepвoвoï cиcтeми (77,1%) у ocí6, якi пepeнecли ЛЧMT та фoнi впливу юшзую-чoгo випpoмiнювaння. У 51,2% xвopиx цiGÏ Tpy-пи вeгeтaтивнa peaктивнicть бyлa cпoтвope-нa, у 36,6% — зoнижeнa i тiльки у 12,2% — нopмaльнa. Bизнaчeння вeгeтaтивнoï дiяльнocтi opгaнiзмy зa мeтoдoм мaтeмaтичнoгo aнaлiзy

cepцeвoгo pитмy пoкaзaлo вipoгiднe нaпpyжeн-ня peгyлятopниx мexaнiзмiв, якi пiдтpимyють poбoтy вcix cиcтeм opгaнiзмy i cepцeвo-cyдин-нoï cиcтeми зoкpeмa.

Haйвищий piвeнь тpивoжнocтi (у 34% — витокий i у 60% — cepeднiй) вcтaнoвлeнo у ocí6, якi зaзнaли кoмбiнoвaнoгo впливу ЛЧMT i ioнiзyючoгo випpoмiнювaння. Piвeнь внyтpi-шньoгo ?-випpoмiнювaння icтoтнo нe пoзнaчивcя нa ^y^rn тpивoжнocтi.

Haйчacтiшe cимптoми вeгeтo-cyдиннoï ди-cтoнiï вдавлет^я у ocí6 з витким piвнeм тpи-вoжнocтi, щр cвiдчить пpo тicний взaGмoзв'я-зoк циx пopyшeнь тa пpo едит пaтoгeнeтичнi мexaнiзми виникнeння ïx, тобто зa paxyнoк poзлaдy дiяльнocтi лiмбiкo-peтикyляpнoгo юэм-плeкcy, нa щo в^зують змiни бioeлeктpичнoï aктивнocтi в мeдioбaзaльниx тa мeдiocтoвбy-poвиx вiддiлax гoлoвнoгo мoзкy.

MexaRieMM poзвиткy eнцeфaлoпaтiï толя лeгкoï чepeпнo-мoзкoвoï тpaвми пpи xpoиiчиoмy впливi мaлиx дoз ioRiзyючoгo випpoмiReRRя

Дякiв B.B., Шeвaгa B.M.

Львiвcький дepжaвRий мeдичRий yнiвepcитeт ím. Дaиилa Гaлицькoгo, м. Львiв, УкpaÏRa

У гoлoвнoмy мoзкy i вcьoмy opгaиiзмi пiддoc-лiдниx бiлиx щypiв, яга та фoнi внyтpiшньoгo oпpoмiнeння мaлими дoзaми paдiaцiï ^pe^c-ли лeгкy чepeпнo-мoзкoвy тpaвмy (ЛЧMT), ви-явлeнo знaчнy iнтeнcивнicть пpooкcидaRтнoï CTeM^ щo нe нiвeлЮGтьcя aктивнicтю aнтиoк-cидaнтнoгo зaxиcтy. B ткaнинax гoлoвнoгo мoз-ку твapин чepeз б míc пicля oдepжaння ЛЧMT та ф<эш xpoRiчнoгo paдiaцiЙRoгo oпpoмiнeння зa-peGcтpoвaнo piзкe yпoвiльнeння пpoцeciв вщнэв-лeння мopфoфyнкцioнaльнoгo cтaнy нeйpoнiв, a тaкoж збepeжeнi змiни мiкpoциpкyлятopнoгo cyдиннoгo pycлa, викликaнi чepeпнo-мoзкoвoю тpaвмoю. Xpoнiчнe oпpoмiнeння твapин галь-муе poзвитoк внyтpiшньoклiтиннoï peпapaтив-нoï peгeнepaцiï, a oтжe, зaтpимyG вiднoвлeння мopфoфyнкцioнaльнoгo ^гану ткaнини гoлoвнo-гo мoзкy. У ocí6, якi пepeнecли ЧMT, тa пiддoc-

лiдниx твapин виявлeнo oзнaки poзвиткy нeй-poiмyннoгo пpoцecy гyмopaльнoгo тa клiтиннo-гo типiв. ^йвищий piвeнь пpoтимoзкoвиx aн-титiл був у nюдeй i твapин, яга зaзRanи cyкyп-нoï дiï oпpoмiнeння тa нacлiдкiв ЛЧMT. Haйб-^rne пpoтимoзкoвиx aнтитiл виникaG дo aити-гeRiв нeйpoRiв тa мiGлiнoвиx crpyraryp, щo мoжe cвiдчити пpo ïxню бiльшy вpaзливicть пpи дiï ioнiзyючoгo випpoмiнювaння i чинникiв тpaвми.

Oтpимaнi нaми клiнiчнi й eкcпepимeн-тaльнi дaнi дaють пiдcтaвy cтвepджyвaти, щр у вeликoï чacтини xвopиx з ЛЧMT, якi пpoживaють нa paдioaктивнo зaбpyднeниx тe-pитopiяx, у вiддaлeний пepioд пicля oдep-жaння ЛЧMT poзвивaGтьcя виpaжeнa нeдo-cтaтнicть цeнтpaльниx peгyлятopинx cиcтeм opгaнiзмy, пoв'язaнa з дecтpyктивними змiнaми в гoлoвнoмy мoзкy нa нeйpoнaльнo-му i мoлeкyляpнoмy piвняx.

Влияние последствий аварии на ЧАЭС на состояние зрительного анализатора в отдаленный период

Задоянный Л.В., Жданова В.Н., Новикова Н.Н., Братусь Н.Н.

Институт нейрохирургии им. акад. Ромоданова А.П. АМН Украины, г. Киев, Украина

Обследовали 200 человек, пострадавших при аварии на ЧАЭС, в отдаленный (10—15 лет) период. Большинство больных предъявляли жалобы на быструю утомляемость, боль в глазных яблоках, затуманивание, мерцание, появление плавающих "мушек", периодическое двоение, покраснение век, ухудшение зрения.

При всем полиморфизме субъективных ощущений объективная симптоматика была выражена в меньшей степени.

Так, признаки хронического конъюнктивита наблюдали у 5% больных, прозрачность оптических сред была нарушена за счет помутнения хрусталиков у 4% больных.

Объем движений глазных яблок был нарушен у 3% больных вследствие пареза отводящих нервов.

Наиболее выраженными были изменения микроциркуляции в бульбарной конъюктиве, в состоянии сосудов глазного дна, а также электрической чувствительности и лабильности зрительного анализатора. Так, при биомикроскопии конъюктивы обнаружили сужение просвета и уплотнение стенок артериол, замедление кровотока, агрегацию эритроцитов, стазы, сладж-феномен, ретроградный кровоток.

На глазном дне отмечали ангиодистонию, ангиопатию, ангиосклероз.

У 75% больных отсутствовала спонтанная венозная пульсация сетчатки (в норме сохранена у 80% людей). По данным офтальмодина-мометрии у 1/3 обследованных была тенденция к снижению давления в центральной артерии сетчатки и только у 15% — давление было повышено.

Изучение электрической чувствительности зрительного анализатора показало, что у 70% больных наблюдалось четко повышался порог электрической чувствительности. При норме 40—60 мка порог повышался до 70—100 тка. И

это при том, что имели место высокая острота зрения и зрительные нервы не были изменены.

Таким образом, нейроофтальмологическое исследование больных, пострадавших после аварии на ЧАЭС, обнаружило значительные нарушения в состоянии микроциркуляции конъюктивы, состоянии сосудов глазного дна, венозной пульсации сетчатки и нервной проводимости зрительного анализатора.

Мы считаем, что эти изменения возникают вследствие выраженных нарушений церебральной гемодинамики и сосудистой иннервации. Подтверждением этому есть обнаруженная у большинства больных вегетативно-сосудистая дистония и значительные колебания общего кровяного давления.

Ухудшение обмена и функционального состояния мозговой ткани и зрительных нервов ведет к изменению электрической проводимости, даже при нормальных функциях зрения, о чем свидетельствует повышение порога зрительной чувствительности.

Данная категория больных требует длительного наблюдения и проведения повторных курсов соответствующего лечения.

The influence of Chernobyl accident consequences on the visual analyzer

Zadoyany L.V., Zhdanova V.N., Novikova N.N., Bratus N.N.

The article deals with visual analyzer state in 200 patients suffered Chernobyl accident. There were revealed changes of microcirculation in bulbar conjunctiva vessels of visual bottom, electric sensibility of visual analyzer. Deterioration of metabolism and functional state of cerebral tissue and visual nerves leads to fluctuation of electric conductivity, even in normal visual functioning, that is confirmed by increase of visual sensibility threshold.

The aforementioned category of patients requires continuous observation and performance of repeated courses of the corresponding treatment.

Пicляpaдiaцiйнa eнцeфaлoпaтiя тa нeйpoiмyннi peaкцiï

oppaniGHy

Лicяний M.I.

Iнcтитyт нeйpoxipypгiï iм. aкaд. A.П. Poмoдaнoвa AMH Укpaïни, м. kmïe, Укpaïнa

Cepeд бaгaтьox диcкyciйниx питaнь cyчac-нoï paдioбioлoгiï aктyaльним g питaння пpo xa-paктep змiн в iмyннiй cиcтeмi, ïx нacлiдки тa знaчeння для poзвиткy coмaтичнoï пaтoлoгiï. Ocoбливo вaжливим g вивчeння пopyшeнь iмyннoï cиcтeми пpи пicляpaдiaцiйнiй eнцeфa-лoпaтiï y ocí6, якi зaзнaли oпpoмiнeння, шр oбyмoвлeнo зaгaльнoвизнaним yявлeнням пpo т^ний бaгaтoлaнцюгoвий зв'язoк мiж ÖHC i iмyнiтeтoм тa знaчeнням piзниx гyмopaльниx чинникiв (кaтexoлaмiнiв, нeйpoгopмoнiв, ^й-poмeдiaтopiв, цитoкiнiв, aктивниx мoлeкyл типу No) в нeйpoiмyннiй peгyляцiï. Пpи таля-paдiaцiйнiй eнцeфaлoпaтiï бyдь-якoгo cтyпeня тяж^ст^ якa oб'GднyG piзнi нeвpoлoгiчнi CTa-ни, (вiд cиндpoмy xpoнiчнoï втоми, пcиxo-вe-гeтaтивниx диcфyнкцiй тa пopyшeнь) дo ди^ циpкyлятopнoï eнцeфaлoпaтiï тa iншиx cклaд-нiшиx opгaнiчниx пcиxoнeвpoлoгiчниx poзлaдiв, мoжyть виникaти piзнoплaнoвi змши в мepeжi нeйpoiмyннoï peгyляцiï. Щ змiни ви^и^к^ь-cя тaкими чинни^ми: дiGЮ мaлиx дoз oпpoмi-^ння нa opгaнiзм y цiлoмy, гoлoвний мoзoк тa iмyннy cиcтeмy зoкpeмa, пcиxoeмoцiйним диcтpec-cиндpoмoм, poзвиткoм мeтaбoлiчнoгo, cyпepoкcидaнтнoгo й aнтигeннoгo диcбaлaнcy, фopмyвaнням змш y дiяльнocтi нepвoвoï тa iмyннoï cиcтeм, щo пpизвoдить дo пopyшeння нeйpoпeптиднoï i цитoкiнoвoï peгyляцiï, poз-витку ayтoiмyнниx peaкцiй тa фopмyвaння нeйpoгeннoгo iмyнoдeфiцитy. Eкcпepимeнтaльнi дocлiджeння виявили мвну пocлiдoвнicть y

пopyшeнняx iмyннol cиcтeми пpи дil мaлиx дoз oпpoмiнeння в paннi cтpoки. B мющ oпpoмi-нeння знижyвaлacь фyнкцioнaльнa aктивнicть T-лiмфoцитiв, зpocтaлa cпoнтaннa пpoлiфepa-тивнa здaтнicть лiмфoцитiв, змeншyвaлacь ïx фaгoцитapнa aктивнicть. Пpoвeдeнi дocлiджeн-ня cвiдчaть, щo лишe piзнoбiчнa кoмплeкcнa oцiнкa клiнiчнoï гyмopaльнoï мeдiaтopнoï лaн-ки тa визнaчeння xapaктepy ayтoiмyнниx pe-aкцiй дoзвoляють визнaчити ocнoвнi iмyнoпa-тoлoгiчнi мexaнiзми poзвиткy eнцeфaлoпaтiï; пepeвaгa oднoгo типу iмyнниx pea^rn (ци-тoкiнiв, aбo ayтoaнтитiл aбo клiтинниx фaк-тopiв) oбyмoвлЮG клич^ poзмaïття пpoявiв пicляpaдiaцiйнoï eнцeфaлoпaтiï. Piзнoбiчнi змiни в пeвниx лaнкax iмyннoï cиcтeми пpи дiï paд-ia^ï, a caмe пopyшeння пpиpoднoгo нecпeци-фiчнoгo iмyнiтeтy, диcбaлaнc в cMm^i цитогатв I i II типу, eндoгeннa aктивaцiя лiмфoцитiв, пopyшeння cпeцифiчнoгo iмyнiтeтy, фopмyвaн-ня ayтoiмyнниx pea^rn g пpичинaми xpoнiч-ниx пepcиcтeнтниx iнфeкцiй, знижeння pern-paтивнo-peгeнepaтивниx пpoцeciв в opгaнiзмi, poзвиткy iмyнoдeпpecивниx, ayтoiмyнниx, лiмфoпpoлiфepaтивниx cиндpoмiв, якi вини-^ють пpи дiï мaлиx дoз oпpoмiнeння.

Пoдaльшe визнaчeння cпpямoвaнocтi i сту-пeня зaгaльниx iмyнниx змiн, ocoбливocтeй пo-pyшeння нeйpoiмyннoï peгyляцiï тa aктивнocтi ayтoiмyнниx peaкцiй нa piзнi aнтигeни мoзкy дacть змoгy ж лишe poзшиpити yявлeння пpo пaтoгeнeз, a й пpинципoвo змiнити лiкyвaння пicляpaдiaцiйнoï eнцeфaлoпaтiï.

Äo питaния мнoжиннocтi цepeбpaльниx aнeвpизм у житeлiв

Чopнoбильcькoï aoRM

Цiмeйкo O.A., Kиpичeнкo B.M., Mopo8 B.B., Cкopoxoдa I.I., Aльдapф A.I.

Iнcтмтyт нeйpoxipypгiï iм. aкaд. A.П. Poмoдaнoвa AMH Укpaïнм, м. ^'rn, Укpaïнa

З плинoм чacy ми зiткнyлиcь нe тiльки з кiлькicним pocтoм cyдиннoï пaтoлoгiï гoлoвнoгo мoзкy у жмтeлiв Чopнoбмльcькoï зoни, aлe й з ïï тpaнcфopмaцiGЮ, «oмoлoджeнням» тa iнши-ми oзнaкaми пaтoмopфoзy xвopoб, пoв'язaниx iз дiGЮ paдiaцiйнмx фaктopiв.

Пiд нaшмм ^^qa^ пepeбyвaлo 52 xвopмx,

oпepoвaниx з пpивoдy poзpивiв мнoжинниx aнeвpизм, з piзниx peгioнiв Укpaïни; пoлoвмнa з нж — житeлi пiвнiчниx paйoнiв Kиïвcькoï, Чepнiгiвcькoï, Житoмиpcькoï тa Piвнeнcькoï oблacтeй, якi нaйбiльшe пocтpaждaли вщ aвapiï нa ЧAEC. 25% тaкиx xвopмx з iншмx oблacтeй — ^ yчacники лiквiдaцiï aвapiï. B щаж^му

випадку множиншсть мшкопод1бних аневризм була шдтверджена ангюграфачними дослщжен-нями та тд час операцш.

Анал1з результатав спостереження показав, що в оаб з швтчних репотв Укра'ни та лжвща-тор1в аварiï на ЧАЕС протягом останшх 2—3 рокiв перед субарахно'дальним крововиливом (САК) виявлялись виражеш ознаки гiпоталамiч-ного синдрому iз подальшим формуванням тран-зиторних форм гшертотчно' хвороби. Це були хворi молодого в1ку, як1 мали вщ 25 до 45 рокв.

Що стосувалося контингенту осiб з мшко-подiбними аневризмами з iнших областей Ук-ра'ни, то це були пащенти в1ком вiд 40 до 50 рогав i старш1, у яких виявлено ознаки ранньо-го атеросклерозу в поеднанш з артерiальною гiпертензiGЮ або без не':. Гiпоталамiчнi прояви у цiGÏ категорiï хворих в початкових стадiях захворювання були або вщсутт, або вираженi незначною мiрою.

Кризовий перебiг церебрально' форми гшертошчно' хвороби нам видаеться головною причиною виникнення множинних аневризм з подальшим розривом одше' з них у одного i того ж хворого. В результата спостереження ми прийшли до висновку, що в генезi виникнення

Ta po3BMTKy mho^mhhmx aHeBpM3M npoBi^Hy poët. Bi^irpae «CTiéKMé naTOëoriHHMé CTaH» (ça TepMi-HOëorieM H.n. BexTepGBo'i), HKMé ôopMye ,naHH;K>r rinoTaëaMiHHwé cmh^pom — apTepiaëBHa rinep-TeH3in — MHoœèHHi aHeBpM3MM.

iHmwé bmchobok noëHrae b ToMy, ùo Hace-ëeHHH HopHoSwëbCbKoï 3ohm Siëtme ça iimMX cxwëBHe ^o poçBèTKy naToëoriï ça TaKoM cxe-mom. Mho^mhh aHeBpM3MM y ^oro KoHTMHreHTy çycTpinaëwcH B^Bini nacTime, Hiœ cepe^ tmx, xto npoœMBae b mmwx perioHax. npw ^oMy noMiTHy poëb Bi^irpaMTb He TiëBKM ^oçm onpoMiHeHHH, aëe é ncMxoeMo^éHi Ta co^aëBHo-eKoHoMiHHi ÔaKTopM hk nycêoâi MexaHiçMM poçBMTKy cy^MH-hoï naToëoriï.

To the question of cerebral multitude aneurysm in the patients from Chomobyl zone

Tsimeyko O.A., Kirichenko V.M., Moroz V.V., Skorokhoda I.I, Aldarf A.I. We presenting the results of treatment of 52 patients with multitude aneurysm from different Ukraine' regions, so as from the Chomobyl zone, in which such anomaly have been diagnosted two times more. The reason of the development of aneurysm is me pathological chain «hypothalamic syndrome-arterial hypertension-multitude aneurysm», as well as the doze of irradiation, psychoemotional, social and economic factors.

Влияние последствий аварии на Чернобыльской АЭС на структуру и характер опухолей головного мозга у детей

Лобастов А.Г., Щипицин С.И.

Днепропетровская государственная медицинская академия, г. Днепропетровск, Украина

Увеличение частоты онкологических заболеваний на территории Украины и, в частности, Днепропетровской области, через 10—15 лет после аварии на Чернобыльской АЭС является несомненным фактом влияния радиации на характер метаплазии клеток человеческого организма. Особенно это касается органов, участвующих в непрерывном развитии, к которым и относится головной мозг ребенка.

Целью данного наблюдения является оценка количественного и качественного изменения структуры и характера опухолей головного мозга у детей, возникшие вследствие аварии на Чернобыльской АЭС.

Мы проанализировали истории болезни детей в возрасте до 14 лет, оперированных по поводу опухолей головного мозга в период с 1980 по 1985 г. и с 1995 по 2001 г. Всего с 1980

по 1985 г. было прооперировано 32 ребенка. Опухоли I степени злокачественности (менин-гиома, эпендимома, ангиоретикулома) выявили у 6 детей, II степени (астроцитома) — у 2, III—IV степени (анапластическая менингиома, недифферинцированная астроцитома, недиффе-ринцированная эпендимома, глиобластома, ме-дуллобластома) — у 24 человек. Отношение злокачественных опухолей к доброкачественным составило 3:1. С 1995 по 2001 г. прооперировали 81 ребенка. Опухоли I степени злокачественности (менингиома, эпендимома, ангиоре-тикулома) отмечали у 14 детей, II степени (ас-троцитома) — у 6, III—IV степени (анапласти-ческая менингиома, недифферинцированная астроцитома, недифферинцированная эпенди-мома, глиобластома, медуллобластома) — у 61 ребенка. Отношение злокачественных опухолей

к доброкачественным по-прежнему составило 3:1, но при этом вырос удельный вес медул-лобластом — с 14 до 32.

Увеличение количества оперативных вмешательств не может быть объяснено только улучшением диагностики и выявляемости опухолей у детей, поскольку количество опухолей через 10 лет после чернобыльской катастрофы возросло в 2,5 раза. И хотя соотношение злокачественных опухолей к доброкачественным сохранилось прежнее 3:1, все же обращает на себя внимание повышение удельного веса медуллобластом в структуре всех опухолей,

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

что нельзя не связывать прямо с чернобыльской катастрофой.

Role of Chernobyl's AES catastrophe on structure and character tumors of the brain for children

Lobastov A.G., Schipitzyn S.I.

32 kids suffering with tumors of the brain were operated since 1980 till 1985 and 81 kids suffering with tumors of the brain were operated since 1995 till 2001. Age of children ranged from 1 to 14 years. The ratio of malignant tumors to benign has made 3:1 for both groups of the patients. The quantity of tumors in 10 years after of a crash on Chernobyl's AES has grown in 2,5 times and for group of children were operated since 1995 till 2001 the densities of medulloblastomas has grown.

Эпидемиология опухолей головного мозга: статистические факторы

Розуменко В.Д.

Институт нейрохирургии им. акад. А.П.Ромоданова АМН Украины, г.Киев, Украина

В настоящей работе на основании данных эпидемиологических исследований, проведенных в Австралии, Англии, Германии, Италии, Молдове, Норвегии, России, США, Тайване, Украине, Финляндии, Франции, Швеции, Японии и других странах, анализируются факторы, определяющие статистические показатели и обосновывающие существующую тенденцию роста заболеваемости первичными и метастатическими опухолями головного мозга.

Так, например, в США, по данным "Регистра опухолей мозга", заболеваемость первичными опухолями головного мозга в 1990 г. составляла 8,2 на 100 000 населения, в 1995 г. она увеличилась до 10,9 на 100 000 населения, а в 2000 г. этот показатель достиг 12,8 на 100 000 населения. Таким образом, в США в 1990 г. было выявлено 20 500 новых случаев первичных опухолей мозга, в 1995 г. — 28 500, а в 2000 г. — 35 000. 40% первичных опухолей головного мозга относятся к доброкачественным, 60% — к злокачественным. Значительно в большей степени прогрессируют метастатические опухоли головного мозга. Если в 1990 г. в США было диагностировано 20 700 случаев метастатического опухолевого поражения мозга, то в 1995 г. — 80 000, а в 2000 г. — 150 000. Практически в 10— 15% случаев злокачественные опухоли мета-стазируют из других органов в головной мозг. У мужчин наиболее часто в мозг метастазиру-ют раковые опухоли легких, толстой кишки и почек (около 80%), у женщин — рак молочной

железы, легких, толстой кишки и меланомы (до 80%). Тенденция роста заболеваемости как первичными, так и метастатическими опухолями головного мозга имеет место во всех странах.

В Украине по данным, опубликованным в "Бюллетене национального канцер-реестра Украины", заболеваемость злокачественными опухолями головного мозга в 2000 г. составила 4,6 на 100 000 населения. Сведений о первичных доброкачественных и метастатических опухолях головного мозга в "Бюллетене национального канцер-реестра Украины" не имеется.

Факторы, определяющие рост заболеваемости опухолями головного мозга:

- ухудшение экологической обстановки на планете Земля; в индустриально-промышленных странах злокачественные опухоли выявляются чаще, чем в странах с более экологически "чистой" природной окружающей средой;

- частота возникновения опухолей головного мозга (преимущественно злокачественных) возрастает у людей старших возрастных групп; после 60 лет каждые последующие 10 лет жизни увеличивают на несколько порядков вероятность возникновения опухоли, что обусловлено общебиологическими принципами развития организма; в высокоразвитых в социально-экономическом отношении странах с более высокой средней продолжительностью жизни, составляющей 75—85 лет, регистрируются и более

высокие показатели заболеваемости опухолями мозга;

- "скачкообразный" подъем статистических показателей возникновения опухолей головного мозга в последние 10 лет связан в определенной степени с разработкой, внедрением и широким распространением таких современных методов ранней диагностики опухолевого процесса, как компьютерная томография (КТ), магнитно-резонансная томография (МРТ), по-зитронно-эмиссионная томография (ПЭТ), од-нофотонная эмиссионная компьютерная томография (ОФЭКТ);

- значительное увеличение числа больных с метастатическими опухолями головного мозга обусловлено как общим ростом заболеваемости раковыми опухолями различных органов, так и в связи увеличением продолжительности жизни этой категории онкологических больных в результате клинического применения передовых медицинских технологий и более совершенных методов лечения, что увеличивает резерв времени для возможного дальнейшего прогрессирования заболевания и ме-тастазирования процесса из основного очага в другие органы;

- определенное влияние на статистические показатели частоты выявления опухолей головного мозга оказывают уровень общей культуры и медицинского просвещения населения,

степень обеспеченности прохождения профилактических медицинских осмотров, доступность диагностического обследования; нельзя исключить и психогенный фактор онконасто-роженности населения, активизирующий степень обращаемости в медицинские учреждения.

Приведенные положения необходимо учитывать при анализе статистических данных, относящихся к эпидемиологии опухолей головного мозга, создании регистра опухолей головного мозга, разработке мер профилактики, ранней диагностики и принципиально новых эффективных методов лечения, оценке результатов лечения и качества жизни больных. Следует указать, что на основании проведенного нами аналитического исследования непосредственной зависимости возникновения опухолей головного мозга в связи с аварией на Чернобыльской АЭС не установлено. Проблема влияния последствий аварии на Чернобыльской АЭС на здоровье населения в регионах с повышенным радиоактивным фоном требует дальнейших исследований.

Epidemiology of brain tumors: factors of statistics

Rozumenko V.K.

This report presents for the first time a detailed an alysis of the distribution and increase incidence rates of primary and metastatic brain tumors.

Дослщження тривалого впливу малих доз юшзуючого опромшення на центральну нервову систему експериментальних

тварин

Зозуля Ю. П., Шамаев М.1., Васильева 1.Г., Люяний М.1., Малишева Т.А.,

Сутковий Д.А., Черченко А.П.

1нститут нейрохiрургii АМН Укра!ни iм.

Негативний вплив наслвдшв Чорнобильсь-ко! катастрофи на здоров'я людей безсумшв-ний. Це доведено численними медичними досл-щженнями, про це свщчать в!ропдш статис-тичш дан!. Спостереження останшх 16 рошв спростували думку про шбито-то юнуючу ре-зистентшсть организму до малих доз рад1ацш-ного впливу. Разом !з тим, недостатньо з'ясо-ваними залишалися особливост реакцп головного мозку i окремих його морфофункцюналь-них утвор!в на тривалу, переважно внутрш-ню, дю малих, "субпорогових" доз юшзуючого опромшення. Саме тако! дл зазнають особи, як! постшно мешкають на рад!ащйно забруднених

акад. А. П. Ромоданова, м. Ки!в, Укра!на територ!ях. Кштчт спостереження не завжди дозволяють точно ввддиференщювати етюло-гш порушень ЦНС, що рееструються в реаль-них умовах: вони е наотдком рад!ацшного ура-ження, чи !х походження пов'язане з шшими негативними чинниками фактор!в (еколопчни-ми, техногенними, побутовими та ш.).

З метою одержання в1ропдних даних про наслвдки тривалого внутршнього впливу малих доз юшзуючого опромшення на ЦНС в 1нсти-туга нейрох1рургп проведено поглиблеш досль дження на експериментальнш модел! (бших щурах та !х потомках 1—3 генераций, що про-тягом тривалого часу (1—6 мю щодобово) от-

римували з 1жею радюнуклщ 137Сб у доз1 600 Бк).

В цей перюд проводилися р1зноб1чн1 клшжо-патоф1зюлог1чт спостереження 1 наступш рад-юметричш, морфолопчш, бюх1м1чш та 1муно-лопчт досл1дження.

У структурах головного мозку експеримен-тальних тварин, що зазнавали тривалого внут-ршнього рад1ац1йного впливу у малих дозах, накопичувався радюнукл1д, найбшьше в кор1, гшоталамуа 1 середньому мозку, де р1вень 137Сб був у межах 1 -10-4—6-10-4%. У тварин-самц1в, пор1вняно з самками, р1вень накопичення радионуклида виявився вищий.

Морфолог1чними досл1дженнями, проведе-ними на мщроскотчному та ультраструктурному р1внях, було встановлено, що характер та обсяг структурних змш в тканинах центрально'! нервово! системи залежить в1д тривалост1 рад1ац1йного впливу 1 в1д типу локомоторно! активности тварини. Ц1 порушення бшьше ви-ражен1 в нейрональних структурах г1потала-муса та середнього мозку. Виявлено, що структурш зм1ни мозку у потомгав мають той же характер, але вони менш шгенсивт, тж у 1хтх опром1нених прабатьк1в та батьгав. Поряд з дегенеративно-деструктивними змшами на-явн1 ознаки адаптативних та репаративних процеав. Доведено, що при тривалому внутр1-шньому впливов1 малих доз юшзуючого опро-м1нення в тканин1 середнього мозку 1 г1потала-муса п1ддосл1дних тварин виникають р1зного ступеня структурн1 зм1ни нейрональних та су-динних утвор1в, як1 зростають з подовженням термшу опром1нення. В значн1й частит нерво-вих кл1тин спостер1гаеться порушення енергоп-родукуючо! 1 б1локсинтезуючо'1 функцш. Разом з тим, в1дбуваеться штенсивтший переб1г син-тетичних реакцш в нейронах середнього мозку пор1вняно з г1поталамусом у в1ддалений пер1од дослщу. Тривалий внутршнш вплив малих доз ютзуючого опромшення викликае разного сту-пеня вираженост1 дегенеративно-дистроф1чн1 зм1ни нейрональних утвор1в кори 1 г1поталяму-су. У молодих тварин, поряд з наявними дист-роф1чними зм1нами, розвиваються процеси ком-пенсаторно-в1дновного характеру (тдвищення рибосомально! активност1 1 поява молодих форм м1тохондр1й у цитоплазм1 нейрон1в), в той час як у старих тварин ц1 зм1ни мають переважно необоротний, деструктивний характер. В1рог1-дних статевих структурних зм1н не було вияв-лено.

Тривале внутршне опромшення актив1зуе перекисне окислення лшдав, що певною м1рою залежить в1д типу локомоторно! активност

тварин. Стутнь порушення бшкового та водно-електрол1тного обмшу, активност ферментав переамшування, кислотноосновного гомеостазу також залежить в1д типу локомоторно'1 д1яльност1 Виявлено напруження компенсатор-них мехатзм1в 1 адаптацшних систем, знижен-ня процеав детоксикацп у I поколшня потомков опром1нених тварин та захисних функц1й цитостаб1л1зуючих систем кл1тин ¿мембран, пригн1ченя процеав синтезу у II поколшня. Тривалий внутршнш вплив малих доз ютзуючого опромшення викликае в тканит д1енцефально-стовбурових в1дд1л1в мозку активац1ю антиок-сидантно'1 системи, в1ропдне зб1льшення вм1сту безб1лкових сульфпдрильних груп, порушення в систем1 переам1нування та окисно-в1дновних процес1в. Зм1ни вм1сту загальних та безбшко-вих тюлових сполук у опромшених тварин ма-ють певн1 в1дм1нност1, що залежать в1д стат1 проявляються швидшим виснаженням антиок-сидантно! системи у тварин-самц1в.

При досл1дженн1 обм1ну нейромед1атор1в встановлено, що, в гшоталамуа опром1нених тварин тдвищуеться вм1ст катехолам1н1в: р1вень норадреналшу та дофам1ну перевищуе конт-рольн1 показники при подовженн1 строк1в оп-ром1нення. В середньому мозку цих тварин у ранн1 строки спостер1гаеться зниження концен-трацп норадренал1ну, дофам1ну та ГАМК, а в шзтший пер1од — нормал1зуеться вм1ст но-радренал1ну 1 тдвищуеться вмют дофам1ну та гаммаам1номасляно! кислоти. Ц1 зм1ни вм1сту катехолам1н1в та ГАМК можуть призводити до порушень в1сцеральних функцш та емоц1йно-повед1нкових реакц1й. У опром1нених тварин порушуеться д1яльшсть регуляторних систем мозку внасл1док зм1н нейромед1аторного складу, що носять статевий характер: тдвищуеть-сяя р1вень дофам1ну у самц1в 1 ГАМК у самок. Нейромед1аторне забезпечення функцюнальних систем мозку у I поколшня опромшених тварин св1дчить про наявтсть у них тих же особ-ливостей поведшкових реакцш, що характерт для 1хн1х батьшв. Встановлено в!ропдш вщмшноста нейромед1аторного складу у тварин II поколшня, як1 св1дчать про формування «нового» нейрох1м1чного гомеостазу.

Було встановлено, що 1мунн1 розлади, як1 полягали у зростанн1 вм1сту аутоантит1л до ней-рональних б1лк1в у експериментальних тварин, що тривалий час зазнавали впливу малих доз рад1ацп, е одшею з патогенетичних ланок кл1н1чно'1 картини тслярад1ацшно1 енцефало-патп. 1мунт порушення характеризуются в1ро-г1дним зб1льшенням прол1феративно1 реакцп Т-1 В-л1мфоцит1в 1 п1двищенням активност1 ауто1-

MyHHMX pea^ié Ta BMicTy anonToTMHHMX HeéT-poôiëiB y caмцiв, a TaKoœ 3HMœeHHHM npoëiôe-paTMBHOï pea^iï B-.пiмôoцмтiв i nocM.eHHHM ceHcM6iëi3aùï HeérpoôiëiB 3BM y caMoK. 3mîhm ÎMyHoperyëHTopHMX pea^ié y noToMKÎB onpoMiHeHMX TBapMH MaMTb KoMneHcaTopHo-npM-ctocobhmm xapaKTep i cnpHMoBam Ha cTa6iëi3aùM roMeocTaTHHHMX pea^ié iMyHoreHeçy. Ix fleêoMneHca^H cTBopMe pM3MK po3BMTKy ëiMÔonpoëiôepaTMBHoï Ta ayToiMyHHoï naToëoriï.

EKcnepMMeHTaëBHi flocëiflœeHHH ôyHK^o-Ha.bHoro cTaHy HepBoBoï cMcTeMM ni^^ocëiflHMX TBapMH BcTaHoBèëè cyTTGBi 3MiHM Moro y BMrëHfli poçëa^iâ a^anTaTMBHoï noBefliHKM, ôopMyBaHHH Hapo6êM Ta 36epeœeHHH ymobhmx ra.bMiBHMX peôëeKciâ i çpocTaHHH piBHH cyapMHoï roToBHocTi. CTyniHb цмx nopyrneHb 3a.eœMTb Bi, ,o3M on-poMiieHHH, Mae iHflMBiflyaëbHMM cTaTeBMM XapaKTep Ta TMnoâi oco6ëèBocTi. EMouiém peaK^ï bm-HMKaMTb y Bi,a;,a;a.neHMé nepio,, 6iëbme BMpaœe-hmm i MoœyTb 6yTM KëacMÔiKoBaHi hk «eMo^MHe poçraëbMyBaHHH». y TBapMH 3 nonaTKoBMM HM3b-kmm piBHeM .okomotophoï aKTMBHocTi TpMBa.MM paflia^MHMM BnëMB BMKëMKae noflajbme ïï 3HM-œeHHH i Ha6yBae XapaKTepy "çaMicHoï eMo^éHoï poçraëbMoBaHocTi". BcTaHoB.eHo 3aëeœHicTb 3MiHM eMo^éHoï aKTMBHocTi onpoMiHeHMX TBapMH Bi, TepMiHy onpoMiieHHH. KpiM Toro, ,oBe-,eHo, ùo BMHB.eHi Bi,MiHHocTi cTpyKTypM po3-ëa,iâ eMo^éHoï noBe,iHKM y onpoMiHeHMX ùypiB 3a.eœaTb Bi, cTaTi TBapMH i nocMëMMTbcH npM no,oBœeHHi TepMiHy onpoMiieHHH. y noToMKiâ onpoMiHeHMX TBapMH BMHB.eHo nocM.eHHH TMno.orinHMX o3HaK, ùo MaMTb cTaTeâi oco6ëMBocTi. ÏopymeHHH a,anTaTMBHoï noBe,iHKM ycna,KoByMTbcH noToMKaMM onpoMiHeHMX TBapMH, MaMTb XapaKTepHi TMno.orinHi Ta cTaTeâi oco6.MBocTi i npoHB.HMTbcH y po3.a,i 6a.aHcy

pyXoBoï, eMoùMHoï i flocëiflHM^Koï aKTMBHocTi. npoHBM cy,oMHoï roToBHocTi y noToMKiâ onpoMiHeHMX TBapMH MaMTb TMno.orinHi Ta cTaTeâi Bi,MiHHocTi i Kope.MMTb 3 nopyrneHHH-MM ra. bMiBHMX MeXaHi3MiB.

TaKMM hmhom, HamMMM KoMn.eKcHMMM ,oc-ëiflœeHHHMM BMHB.eHo Bipori,Hi cTpyKTypHo-ÔyHKùoHa.bHi 3MiHM rinoTa.aMiHHMX Ta cto-B6ypoBMX Bi,,iëiâ ro.oBHoro Mo3Ky, a TaKoœ noBe,iHKoBoro cTaHy ni,,oc.i,HMX TBapMH, HKi TpMBa.MM nac 3a3HaBa.M BHyTpimHboro bï.m-By Ma.MX ,o3 ioHi3yMHoro onpoMiieHHH. ÎTpMMaii pe3y.bTaTM câi,naTb npo cniâicHyBaHHH pyMHiBHMX Ta npMcTocoBHo-pe-napaTMBHMX пoцeciв y ro.oBHoMy Mo3Ky, hk y onpoMiHeHMX TBapMH, TaK i B ïXHiX noToMKiB.

EêcnepMMeHTa.bHi ,oc.i,œeHHH ,o3bo.m.m niTKo oêpec.MTM Ti cTpyKTypHo-ôyHKùoHaëbHi 3MiHM Ta po3.a,M HHC, HKi ,aMTb 3Mory 3po-3yMiTM naToreHeTMHHi ochobm nicëHpafliaùMHoï eH^ôa.onaTiï, ùo po3BMBaeTbcH y oci6, no-TepniëMX BHac.i,oK HopHo6MëbcbKoï KaTacTpo-ôm.

Research of long influence of small dozes of an irradiation on CNS experimental of animals

Zozulia JA, Shamaev M.I., Vasilyeva I.G, Lysiany N.I.. Malysheva T.A., Sutkovoi K.A., Cherchenko A.P.

The results of investigation of consequences of long influence of small dozes of an irradiation on CNS of experimental animals are submitted. The structurally-functional changes are described which are observed mainly in brainstem. The found out changes have age and sexual features, and also are observed at progeny of the irradiated animals. The received results allow to understand the pathogenesis of postradiation encephalopathy, which develops at person of the suffered from Chernobul accident.

AyToMMMyHHbie ryMopaëbHbie pea^MM k нeмpocпeцмôмнecкмм 6e.KaM y Kpbic, o6.yneHHMX 137Cs, Ha ôoie npMeMa pacTMTeëbHbiX nMùeBbX ,o6aBoK

ëm6MH

ÈHcTMTyT HeépoXMpyprMM MM.A.n.PoMo,aHoBa AMH yêpaMHbi, r.ÊMeB, yêpaMHa

ЦeëbM ,aHHoro Mcc.e,oBaHMH HBëHëocb M3y-HeHMe Bo3,eécTBMH BHyTpeHHero o6.yneHMH 137Cs Ha ryMopaëbHbie ayToMMMyHH^ie peaкцмм k Heé-pocпeцмôмнecкмм 6e.KaM (HCB) y Kpûc Ha ôoHe npMeMa pacTMTe.bHûX nMùeBûX ,o6aBoK. 3kc-nepMMeHT npoBe. M Ha 6ecnopo, Hb X 6e. b X Kpb -

caX, noëynaBmMX c kopmom 137Cs (aKTMBHocTb 600 BK B cyTKM) M nMùeBb e , o6aBKM pacTMTe. bHoro npoMcXoœ,eHMH (3.aMMH m TûKBa) b TeneHMe 1 Mec.

B cbiBopoTKe KpoBM ^mbothmx M3yna.M co-,epœaHMe ayToaHTMTe. k HCB: OBM, S-100, NSE

и общему крысиному мозговому антигену (КрМАГ) методом твердофазного ИФА.

При внутреннем облучении 137Сб в течение 1 мес у крыс обнаружили достоверное повышение уровней аутоантител к ОБМ — (19,12+0,60) у.е. при контроле (16,79+0,71) у.е. и к общему КрМАГ — (17,33+0,42) у.е. при контроле (15,17+0,58) у.е., что свидетельствует о развитии аутоиммунного процесса к структурам ЦНС под воздействием облучения (Лися-ный Н.И., Любич Л.Д., 1997; Любич Л.Д., 1996, 1998).

У животных на фоне облучения получавших эламин, установили достоверное снижение уровней аутоантител к ОБМ — (17,13+0,33) у.е. и к общему КрМАГ — (10,68+0,85) у.е. по сравнению с таковым: у облученных животных, не получавших эламин.

При добавлении тыквы в пищевой рацион крыс на фоне облучения достоверных изменений указанных показателей мв не обнаружили, а уровень аутоантител к белку Б-100 достоверно повышался — (10,40+1,89) у.е. при контроле — (5,82+0,41) у.е. По-видимому, это объясняется тем, что у животных, получавших эламин и тыкву, установлено более значимое накопление 137С — (4321+578) Бк, чем у животных, получавших только 137Сб — (2495+253) Бк, что, может быть, связано с увеличением массы тела животных на фоне приема пищевых добавок. Возможно, применение пищевых добавок способствует интенсификации метаболических процессов в организме экспериментальных животных, что увеличивает их массу тела, темп роста и накопление ради-

активного 137Cs. Тем не менее, применение эла-мина, по нашим данным, снижало у облученных животных уровень аутоантител к НСБ, которые являются отражением деструктивных процессов в ЦНС под воздействием облучения.

Таким образом, применение эламина в виде пищевой добавки способствует снижению интенсивности аутоиммунного ответа к нейроан-тигенам, что, по-видимому, отражает защитное антиоксидантное действие этого препарата при воздействии облучения.

Autoimmune humoral responses to neurospecific

proteins in rats after 1-month 137Cs intake and vegetable additions feeding

Liubich L.D.

The experiment was modelled by feeding the animals with 600 Bk of 137Cs and vegetable food additions (elamin and pumpkin) daily during 1 month. The serum content of autoantibodies to neurospecific proteins (NSP): myelin basic protein (MBP), glial marker S-100, neuronspecific enolase (NSE) and whole rat brain antigen (RBA) was studied using the ELISA method.

After 1-month 137Cs intake the rat's blood serum contained statistically significant increased levels of antibodies to MBP and RBA comparing with the intact animals, this evidencing the development of autoimmune responses to CNS structures under the radiation action.

The blood serum from rats, fed with 137Cs and elamin, contained statistically significant decreased levels of antibodies to MBP and RBA comparing with the irradiated animals, fed only with 137Cs.

The rats, fed with 137Cs and pumpkin, didn't reveal the changes in antibody content, except increased antibody level to S-100.

Thus, use of elamin as a food addition contribute to the attenuation of autoimmune responses to neuroantigens, this reflecting the protective antioxidative action of elamin in irradiated animals.

Вивчення впливу малих доз радаацп на клтгини мозку щурiв

в умовах культивування

Cеменова В.М., Верхоглядова Т.П, ^айно Л.П., Булавка А.В., Васлович

В.В.

1нститут нейрохiрургii iм. акад. А.П. Ромоданова АМН Украши, м. Ки:в, Украша

У проблемi ураженост мозку малими дозами радiацii залишаються невивченими аспек-ти, що стосуються ступеня радючутливоста ней-рошв та глюцитш, первинност або вторинност :х ушкодження, здатност цих клiтин поглина-ти радюнуклщи та iн. З'ясуванню цих питань значною м1рою можуть сприяти цшеспрямоват експерименти з моделюванням прямого впливу малих доз радiацii на клггини нервово: ткани-

ни в умовах культивування. В дисоц!йованих та первинних культурах досл!джено чутлив!сть кл!тин ембр!онально' нервово' тканини (ЕНТ) та мозку новонароджених щур!в до впливу малих доз хлористого 137Сб (1,4 мкм у 2 мл жи-вильного середовища), який вводився в куль-тури на 24—48—72 год. П!сля зак!нчення досл!д!в частину культур ф!ксували в 10% розчин! нейтрального формал!ну ! забарвлювали гематок-

ситном Карачч i тютном, за Шсслем. У псто-лопчних препаратах культур оцшювали мор-фолопчш ознаки токсичности порушення струк-тури зони росту, стутнь ушкодження ядра та цитоплазми клггин, а також цитометричш по-казники, визначеш у натвавтоматичному режим! на аналГзаторГ зображення "IBAS-2000" (фГрми "KkNTRkN" Шмеччина) за спещально розробленою програмою. Частину культур вщмивали вГд Гзотопу i повертали у живильне середовище без вмюту радюнуклща для подаль-шого спостереження протязГ 4—5 дГб. Прижит-теву оцшку росту культур проводили в швер-тованому мшроскот "Бюлам-3, ЛОМО".

Встановлено, що присутшсть радюнуклгца у живильному середовиш^ культур обох титв неpвовоi тканини викликае значш морфолопчш ознаки ушкодження нейроципв i глюцитГв. Цей ефект зростае у час!. Так, тсля 24-годинного впливу радюнуклща на культури дистрофГчш та некробютичш змши поширюються на 15— 20% клггин зони росту. Збшьшення експозицii культур з Гзотопом до 48 та 72 год зумовлюе ушкодження бшьшоста нейроцилв та глюцилв. Морфолопчно це проявляеться грубими дест-руктивними змшами у вигляд! карюткнозу та пдропГчно' тpaнсфоpмaцii цитоплазми нейро-цитГв та глюцитав з подальшою деструкщею бшьшоста з них.

Вщносну резистентшсть до Гзотопу виявля-ють найбшьш диференцшоваш форми астро-цитГв, яш вГзуально зберГгають характерну структуру ядра та цитоплазми з вщростками.

Встановлено також, що тсля ввдмивання культур вщ Гзотопу i повернення у звичайне живильне середовище спостерГгаеться частко-ве поновлення зони росту культур за рахунок пpолiфеpaцii глГального компонента. Незважа-

ючи на це, цитометричш показники кл1тин за-лишаються змшеними порГвняно з контрольни-ми в аналопчш строки культивування. З боку клГтин ЕНТ ц змши мають односпрямований характер, тодГ як серед культивованих клГтин мозку вГд новонароджених щурГв спостерГгаеться бшьша варГабельшсть цитометричних вщхилень вГд контрольних показнишв. Напевно, це е на-слГдком 6шьшо' реактивност клГтин мозку щурГв у постнатальний перюд.

Таким чином, результати проведених дос-лГджень з використанням методу культивування тдтверджують дат про чутливГсть клГтин неpвовоi тканини рГзного вшу до впливу мaлоi дози хлористого 137Сs. Разом з тим виявлено можливГсть вГдновлення пролГферацп клГтин культивовaноi неpвовоi тканини тсля видалення Гзотопу Гз живильного середовища. Це свГдчить про те, що шдуковат малою дозою радюнукл-ща структурн змши частини клгтин на рантх етапах можуть бути оборотними при створенш оптимальних умов для нормального метаболГз-му завдяки реалГзацп репаративно-компенса-торних процеав.

Study of influence small dose irradiation on nerve tissue culture of rats brain

Semenova V.M., Verchogliadova T.P, Staino L.P., Bulavka AV, Vaslovitsh V.V.

Susceptibility of neurons and glial cells to influence of radionuclear 137Cs chlorid in culture of embryonic and newborn brain tissue was estimated. In case of adding radionuclear 137Cs chlorid in cultural medium (1,4 mkm/ ml) we have obserwed more pronounced caryotic and cytoplasmatic destructive changes in neurons and astrocytes. This process was more marked in 48-72 hours after adding radionuclear 137Cs chlorid. A fibrose astrocytes were more resistent to small irradiation dose. kn the 5th day after removal of radionuclid from culture medium we have seen the same restoring of cellular elements and proliferation of glial tissue component.

Вплив малих доз радГацп на регенерацш периферичних нервГв

Цимбалюк B.I., Лузан Б.М.

1нститут нейрохГрургп Гм. акад. А.П. Ромоданова АМН Украши, м. Ки'в, Укpaiнa

З огляду на здатшсть неpвовоi тканини до кумуляцп ефектав променевого ушкодження та на особливост перебГгу метаболГчних процеав при надходженш радюнуклдав нами вивчались змши репаративного пстогенезу ушкоджених периферичних нервГв в умовах хрошчного впливу малих доз радГацп при внутршньому опро-мшент. З щею метою лабораторних тварин про-тягом 3 мГс вигодовували iжею, що мГстить

радюактивш цезш i стронцш у сумарнш доз! 50 мзв, а потам тд перитонеальним наркозом виконували перетин адничного нерва у верхнш третин стегна з одного боку i вщразу ж зши-вали його кГнцГ ниткою (№10) при використанн операцшного мшроскопа. Контроль за вщнов-ленням функцп нерва здшснювався електрофь зюлопчним методом через 2 i 8 тиж п1сля опе-paцii за допомогою комп'ютерного аналГзатора

6ionoTeH^aniB nicnH ^oro TBapMH 3a6MBanM i npoBo,,MnM ricTonorinHe ,,ocni,a;®eHHH. npM eneK-TpoHewpoMiorpa^i'i noKa3HMKM noTeH^any flii (n^) i M-Bi^noBi^i nopiBHMBanwcH Ha npoonepoBamM i iHTaKTHiw кiнцiвкax.

y pe3yntTaTi eKcnepMMeHTy 6yno BCTaHoB-neHo, m;o nopiBHHHo 3 KoHTponbHoM rpynoM y TBapMH, HKi 3a3HanM xpoHiHHoro BHyTpimHboro on-poMiHeHHH, cnocTepiraGTBCH ynoBinbHeHHH mBMfl-KocTi npoBe^eHHH iMnynbcy no HepBoBMx bo.ok-Hax, HKe BMHBnHGTbcH B 36inbmeHHi naTeHTHoro nepio^y n^ (^n n^) i M-Bi^noBi^i, a TaKo® y 3MeHmeHHi aMnniTy^M n^ i M-Bi^noBi^i. TaK, y KoHTponbHm rpyni nepe3 2 tm® nicnH onepa^i 3aTpMMKa ^n n^ cKna^ana 47,2% , 3aTpMMKa ^n M-Bi^noBi^i — 65,3%, 3HM®eHHH aMnniTyoM n^ — 56,7%, 3HM®eHHH aMnniTyoM M-Bi^noBi^i — 84,9%. B onpoMiHeHMx TBapMH цi noKa3HMKM cTaHoBMnM Bi^noBiflHo 56,3%, 73,1%, 62,1%, 93,0%. Hepe3 8 tm® y KomponbHiM rpyni 3a3HaneHi na-paMeTpM ^opiBHMBanM 12,0%, 13,3%, 29,1%, 53,8% Bi^noBi^Ho, a B onpoMiHeHiM rpyni — 18,1%, 20,2%, 39,4%, 69,2%.

npM Mop^onoriHHoMy ^ocnifl®eHHi npena-paTiB nepM^epMHHMx HepBiB, no^ap6oBaHMx a3yp-eo3MHoM, 3a BaH-Ti3ooMy i iMnperHoBa-hmx cpi6noM, y TBapMH, m;o 3a3HanM xpoHiHHo-ro paflia^MHoro BnnMBy B ManMx ,o3ax, nopiBHHHo 3 KoHTpontHMMM, B мicцi Ha^pi3y ne-pe3 2 tm® nicnH oпepaцi'i BMHBneHo noBHe no-pymeHHH cTpyKTypM HepBa, oKpeMi ^pi6ii ^par-MeHTM HepBoBMx BonoKoH, KpoBoBMnMBM, pi3Ky HepiBHoMipHicTt ,o3piBaHHH cnonyHHoi TKaHM-hm i flM^epeH^MBaHHH ii eneMeHTiB. HepBoBi BonoKHa B flinHH^ pereHepa^MHoi HeBpoMM y ^ocni^HMx TBapMH 6ynM po3TamoBaHi MeHm yno-pH^KoBaHo, m;inbHicTb ixHboro po3TamyBaHHH 6yna hm®hom, a xi, bo.okoh 3MiHeHMM HaBiTb Ha 3HaHHoMy BiflflaneHHi Bi, nrnii mBa. npMBep-TanM Ha ce6e yBary pi3Ha ToBm;MHa bo.okoh, ix Kon6ono^i6ie 3^yTTH. Cnipani neppoHHMTo 6ynM aTMnoBoi ^opMM, 3aHa^To "3aKpyneHMMM", na-cTMHa 3 hmx 3Haxo^MnMcH y cTaii ^parMeHTa^i. y cy^MHax eniieBpiM BMHBnHnMcb HBMm;a cTa3y i мicцнмм nepMBacKynHpHMM kpobobm.mb.

nopymeHHH cTpyKTypM HepBa y niflflocniflHMx TBapMH 6yno 3HaHHimMM, Hi® y tmx, m;o He 3a3-HanM BnnMBy 90STi 137Cs, HaBiTb nepe3 8 tm® nicnH onepa^i cnonyHHoTKaHMHHMM npomapoK y flinHH^ pereHepa^MHoi HeBpoMM 6yB noMiTHo mMpmMM,

Hi® y KomponbHiM rpyni, a KonareHoBi BonoKHa ^inbHimMMM.

OTpMMaHi HaMM flam cBiflnaTb npo 3HaHHe nopymeHHH nocTTpaBMaTMHHoi pereHepa^i nepM-^epMHHMx HepBiB b yMoBax xpoHiHHoro Ha^xo^-®eHHH b opraii3M pa^ioaKTMBHMx i3oToniB y ManMx ^o3ax.

CTocoBHo nMTaHb naToreHe3y 3MiH y nepM-^epMHHMx HepBax npM xpoHiHHoMy BnnMBi ManMx ^o3 paflia^i HaMiMoBipHimMMM HaM 3^aMTb-ch TaKi MexaHi3MM:

— npM xpoHiHHoMy BnnMBi (oco6.mbo pa^io-HyKni^iB) Bi^6yBaMTbcH 3HaHHi nopymeHHH b iMyHHiM cMcTeMi 3 po3bmtkom iMyHo,a;e^>^MTy, a TaKo® ayToiMyHHMx pea^iM Ha MieniH, oco6nM-bo y pa3i nopymeHHH ^nicHocTi HepBa, BMHMKa-MTb cKnepoTMHHi i annacTMHHi пpoцecм, 3hm-®yGTbcH nponi^epaTMBHMM пoтeнцian;

— ioHi3yrone onpoMiieHHH npMrmnye cMHTe3 HyKneiHoBMx kmc.ot i 3HM®ye 6inoKcMHTe3yrony ^yнкцiм, ^o, npMpo^Ho, Be^e ^o ynoBinbHeHHH penapaTMBHoro ricToreHe3y HepBiB;

— y nopyrneHHi пpoцeciв pereнepaцii HepBo-bmx bo.okoh Mo®yTb 6paTM ynacTb HeneTanbHi HeBi^HoBHi ymKofl®eHHH (xpoMocoMHi a6epaцii, reHHi MyTa^i), hk^o bohm npM3Bo^HTb ^o po3-na^y o6MiHy penoBMH b HepBoBMx KniTMHax;

— y cTpyKTypHMx 3MiHax nepM^epMHHoro He-pBoBoro cToB6ypa Bi^irpaMTb cbom ponb i He-HeMpoHanbHi eneMeHTM (cnonyHHa TKaHMHa, cy-,o;mhm, mBaHiBcbKi KniTMHM), HKi e pa^ionyTnMBM-MM.

Influence of small doses of radiation on peripheral nerves regeneration

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Tsimbaljuk V.I., Luzan B.M.

The work based on scientific data presents in details the problem of ionizing radiation impact on periferal nerves. It points on the one hand to sufficiently high radioresistance of peripheral nervous system and on the other hand to resulting appearance of nonspecific morfological and functional changes in peripheral nerves even under low doses radiation.

The authors according to their own observation point to considerable violation of regeneration process in injured peripheral nerves under chronic internal irradiation in low doses. This violation reveals itself in reducing speed of nervous fibres germination and their mielinization, in the disturbance of blood microcirculation in injured zone and in strengthening reaction of surrounding connective tissue along with slowing down differentiation of its elements. This data proved correct withe electrophysiological and morphological research methods used.

The work also describes the main pathogenetic mechanism of morphofunctional changes in peripheral nervous system that appears under ionizating radiation impact.

Изучение иммунного етатуеа животных, облученных Cs137 на фоне приема раетительных пищевых добавок

Гнедкова И.А.

Инетитут нейрохирургии им. А.П. Ромоданова АМН Украины, г. Киев

В наетоящее время разрабатываютея различные пищевые добавки е целью возможного очищения организма человека от различных радионуклидов. В евязи е этим в экеперименте мы изучали возможноеть иепользования пищевых добавок —тыквы и эланина на накопление Cs137 у крые .

Комплекеными иммунологичеекими иееле-дованиями уетановили, что поеле векармлива-ния Cs137 в течение 1 мее. у экепериментальных животных отмечали изменения в функциональной активноети лимфоцитов. Уетановили дое-товерное увеличение показателя епонтанной пролиферативной активноети лимфоцитов (13,5+1,9)%, по еравнению е контролем (5,5+0,5)% и доетоверное енижение еупреееор-ной активноети моноцитов-макрофагов — коэффициент еупреееии еоетавлял 1,02+0,1 по еравнению контролем (2,1+0,5). Повышение епон-танной пролиферативной активноети лимфоцитов, при енижение еупреееорной активное-ти моноцитов-макрофагов в определенной ете-пени может отражать риек развития лимфоп-ролиферативных заболеваний. При иепользо-вании пищевых добавок уетановили большее накопление Cs137 (по значению общей радиоак-тивноети) у животных, получавших эламин и тыкву (4321,25+578) бк, по еравнению е таковыми, получавшими только Cs137 (2495+252,8)бк. Возможно, это евязано е увеличением маееы животных на фоне приема пищевых добавок. При приеме эламина доетоверно енижаетея показатель эффекторной активноети нейтрофи-лов 23,7+4,3%, по еравнению е таковым ( 62,3+11,7)% — в контроле; увеличиваетея епон-танный и индуцированный митогеном ФГА про-лиферативный ответ лимфоцитов при доето-верном енижении еупреееорной активноети моноцитов- макрофагов.

При добавлении тыквы в пищевой рацион экепериментальных животных отмечали увеличение епонтанной пролиферативной актив-ноети лимфоцитов и енижение еупреееорной

активноети моноцитов- макрофагов, но в меньшей етепени, чем поеле приема эламина : ко-эффиценты еупреееии — 1,08+0,1 и 0,88+0,1 еоответетвенно

На оеновании проведения комплекеных им-мунологичееких иееледований можно еделать предварительное заключение о том, что применение пищевых добавок, по-видимому, епо-еобетвует интенеификации метаболичееких процеееов в организме экепериментальных животных, что увеличивает их маееу, темп роета и накопление радиоактивного Cs137 по еравне-нию е контролем. Применение эламина доето-верно енижало адгезивную активноеть нейтро-филов по еравнению е контролем. Прием эла-мина также уеугублял енижение еупреееорной активноети моноцитов-макрофагов, вызванное приемом радиоактивного Cs137 , тогда как применение тыквы не влияло на показатели эф-фекторной активноети нейтрофилов и не изменяло ениженную еупреееорную активноеть моноцитов-макрофагов.

Применение пищевых добавок у экепери-ментальных животных, получавших Cs137 в течение 1мее. не предотвращает изменений функциональной активноети иммунокомпетеных клеток. Эти данные предполагают определенную наетороженноеть к применению рекомендуемым пищевых добавок у лиц, проживающих на загрязненных территориях.

The changes in immune status of rats, wich were irradiated with Cs137 in combination with taking a food addition

Gnedkova I.A. The complex immune investigations determined that food addition from elamine and pupkin promotes the bigger Cs137 accumulation because they intensity the metabolic processes. The administration of food additions does not prevent the changes in functional activity of immune cells. Kur results shows, that taking the food additions by patients, which lives in pollutional territories must be very careful.

Особенности иммунных нарушений у крыс различного пола при хроническом внутреннем облучении Об137

Гнедкова И.А.

Институт нейрохирургии им. А.П. Ромоданова АМН Украины, г.Киев

Изучение последствий радиационного воздействия на организм человека обосновало представление о развитии различных дисрегу-ляторных нарушений, особенно в нейроэндок-ринных взаимодействиях Существенное значение для поддержания адекватных нейроэндок-ринно-иммунных взаимоотношений имеет состояние гипоталамо- гипофизарно-адреналовой системы. К настоящему времени также накоплены многочисленные факты о влиянии различных половых гормонов( пролактина, анд-рогенов ) на функциональное состояние клеток иммунной системы.

В связи с этим актуальным являлось проведение комплексных исследований изменения иммунологических показателей у экспериментальных животных, подвергнутых внутреннему облучению Об137 , в зависимости от пола.

Проведенными экспериментальными исследованиями установили некоторые особенности иммунного ответа у самок и самцов до облучения, заключавшиеся в том, что у самок были повышены иммунологические показатели, отражавшие активность аутоиммунных реакций, по отношению к соответствующим показателям у самцов. У самок выявили достоверно более высокие значения сенсибилизации нейтро-филов к альбумину до облучения по сравнению с соответствующим показателем у самцов (30,5±2,5)% и (18,0±2,4)% соответственно. После облучения С137 сенсибилизация нейтрофи-лов к альбумину у самок не увеличивалась, тогда как у самцов она достоверно повышалась. Однако показатель сенсибилизации нейтрофи-лов к ОБМ у самок достоверно повышался после облучения, а у самцов он не изменялся. При изучении распределения рецепторов к лекти-нам было отмечено увеличение содержания К-галактозосодержащего рецептора РЫЛ+ на ней-трофилах, что косвенно отражает содержание

нейтрофилов, вступающих в апоптоз. У самцов содержание PNA+ нейтрофилов до облучения составило 6%, а после облучения оно увеличивалось, примерно, в 3 раза, тогда как повышенное содержание PNA+ нейтрофилов у самок после облучения не увеличивалось.

У самцов и самок отмечали также тенденцию к увеличению пролиферативного ответа Т лимфоцитов после внутреннего облучения. У самок после внутреннего облучения снижались супрессорная активность моноцитов-макрофагов и достоверно — пролиферативный ответа В лимфоцитов, тогда как у самцов увеличивался пролиферативного ответа В лимфоцитов на декстран. По-видимому, выявленные особенности изменений функциональной активности лимфоцитов у самок и самцов до и после внутреннего облучения Cs 137 могут быть связаны с особенностями нейроэндокринной регуляции иммуногенеза. Направленность радиационного воздействия на иммунокомпетентные клетки во многом зависит от исходно состояния лимфоцитов.

Таким образом, снижение супрессорной активности лимфоцитов у самок может обуславливать риск развития аутоимммунной патологии, а у самцов увеличение содержания "апоп-тотических" нейтрофилов может определять риск снижения противоинфекционного иммунитета.

The peculiarities of immune disfunction in rats with different sex under the chronic internal irradiation with Cs137 Gnedkova I.A.

The complex immune investigations determined the depression of lymphocyte's suppressors activity, wich can call forth risk of development the autoimmune pathology. The increased number of PNA+(apoptic) neutrofills was found in males, this leads to the risk of autiinfection immunity's depression.

Морфолопчш особливост нервово! тканини при дефектах

неврально! трубки у д1тей

Орлов Ю.О., Борисова I.O., Шмельова А.А.

1нститут нейрох!рургп акад. А.П.Ромоданова АМН Укра!ни, м. Ки!в, Укра!на.

3 1981р. до 2001 р. нами прооперовано 1198 д1тей з вродженими вадами неврально! трубки (з мозковими гриами — 464, спинномозковими — 134). В уах випадках видалений пщ час опе-рацп матер1ал був дослвджений пстолопчно. Шсля 1986 р. при пстолопчному дослщженш вшсту грижового шшка у 16 хворих виявлено атипов! гл!альш клиини з щшьним розмщен-ням i нер!вношрним розподшом клггинних тш, яш за уама критер!ями вщповщали астроци-томам I—II ступеня анаплазп. Видалена тканина мала вигляд остр!вщв у пухкому ф!брозно-му шар!, що являв собою стшку грижового мшка, або у дшянках, прилеглих до цього шару.

Так! змши нервово! тканини спостер!гались в 5 випадках мозкових гриж (енцефалоцеле), у 10 випадках спинномозкових гриж (мешнгом1е-лорадикулоцеле) та в 1 випадку зареестрова-ного лшоменшгом!елоцеле. Частота цих спос-тережень тсля 1986 р. склала 1,7%. У разы на-явност меншгоцеле та меншгорадикулоцеле под!бних явищ не зафшсовано. На матер1ал1 1981—1986 рр. (96 спостережень) жодного разу не виявлено структур, як! б нагадували типов! астроцитоми.

Подальше спостереження за хворими у пе-р!од в!д 2 до14 рок!в не виявило ознак продов-

женого росту цих "пухлин", що дае тдстави для сумн!в!в про онколог!чне походження зга-даних змш нервово! тканини. Найв1ропдтш1 мор-фолог!чн! зм!ни нервово! тканини при дефектах неврально! трубки е наслщком складних порушень !! ембрюгенезу, як! за морфолопч-ними характеристиками нагадують доброяк!сн! гл1альш пухлини, але !хня природа потребуе подальшого поглибленого вивчення з викорис-танням !муног!столог!чних, генетичних метод!в досл!дження.

Morphological peculiarities of nervous tissue indefects of neural tube in pediatric population

orlov Yu.K, Borisova i.k, Shmeliova A.A.

1198 children with congenital abnormalities of neural tube development (cerebral hernias — 464, spinal hernias — 134) were operated since 1981 till 2001. Atypical glial cells were revealed in 16 patients since 1986 after histologic investigation of hernias that corresponded to astrocytomas of I—II grade according to all criteria.

Such changes were observed in 5 cases of cerebral hernias, in 10 cases of spinal hernias, and in 1 case — of lipomeningocele. According to data of 1981—1986 (96 observations) there were no structures that mimicked atypical astrocytomas.

According to the morphological characteristics complex disorders of embryogenesis of neural tissue that mimic benign glial tumors are the most credible explanations.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.