CC BY
13
2. Вплшський В.В. Аналiз, моделювання та управлшня економiчним ризиком : навч.-ме-тод. noci6H. [для студ. ВНЗ] / В.В. Вгглшський, П.1. Верченко. - К. : Вид-во КНЕУ, 2000. - 292 с.
3. Геоеколопчний ризик : навч. поабн. / В.В. Тарасова... та iH.; Мшютерство аграрно! по-лiтики Укра!ни, НАУ. - Житомир : Вид-во ЖДУ iM. 1вана Франка, 2009. - 358 с.
4. 1лляшенко С.М. Управлшня еколопчними ризиками iнновацiй : монографiя / С.М. 1лля-шенко, В.В. Божкова. - Суми : ВТД "Ушверситетська книга", 2004. - 214 с.
5. Козьменко О.В. Страховий ринок Укра!ни у контекст сталого розвитку : монографiя / О.В. Козьменко. - Суми : ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. - 350 с.
6. Методолопя ощнювання екологiчних ризигав : монографiя / Г.В. Лисиченко, Г.А. Хмшь, С.В. Барбашев; Нацiональна академiя наук Укра!ни, Мiнiстерство Укра!ни з питань надзви-чайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильсько! катастрофи, 1н-т геохiмil навколишнього середовища, Укра!нське ядерне товариство. - Одеса : Изд-во "Астроп-ринт", 2011. - 367 с.
7. Сааджан И.А. Страхование экологических рисков: принципы и экономический механизм : монография / И.А. Сааджан, С.К. Харичков; Ин-т пробл. рынка и экон.-экол. исслед. НАН Украины. - Одесса, 2006. - 160 с.
8. Статистичний зб. "Регюни Укра!ни". - Ч. I / за ред. О.Г. Осауленка, Державна служба статистики Укра!ни. - К., 2012. - 310 с.
9. Страхування : тдручник [для студ., асшр. i викл.] / за ред. В.Д. Базилевича. - К. : Вид-во "Знання", 2008. - 1019 с.
Василишин Х.Р. Научно-методические основы оценки экологического риска в Украине в контексте реализации экологического страхования
Предложены этапы методики количественной оценки экологического риска в Украине в условиях неопределенности на основании показателя взвешенного среднегеометрического значения величины деструктивных факторов. Обоснован перечень показателей, характеризующих состояние экологической безопасности в Украине. Определено эмпирическое значение экологического риска в Украине. На основании разработанной методики, усовершенствован подход к определению нетто-ставки, нагрузки и тарифной ставки в экологическом страховании в разрезе отдельного вида экологического риска.
Ключевые слова: экологическое страхование, экологический риск, количественная оценка экологического риска, интегральный показатель экологического риска, тарифная ставка.
Vasylyshyn Kh.R. Scientific-methodological framework of environmental risk assessment in Ukraine in the context of environmental insurance
The stages of method for quantitative assessment of an environmental risk in Ukraine are proposed. It is identified the list of the indicators characterizing a condition of environmental safety in Ukraine. The empirical value of environmental risk in Ukraine is defined. It is improved approach to definition a net rate, a loading and a gross rate in environmental insurance.
Keywords: environmental insurance, environmental risk, quantitative assessment of an environmental risk, integral indicator of an environmental risk, gross rate.
УДК338.5.018.5 + 339.13.012.434 + 338.516 Доц. Л.М. Буяк, канд. екон. наук;
викл. В.К. Паучок, канд. екон. наук -Терноптьський нащональний економiчний утверситет
МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ВПЛИВУ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ВИБО-Р1В НА Л1БЕРАЛ1ЗОВАНУ ЕКОНОМ1КУ
Описано математичну модель впливу комерцшного фшансування загальнодер-жавних виборiв на економiчнi процеси в крашах з сильно лiбералiзованою економжою. Встановлено концептуальну модель макроекономiчних процешв за умов перюдичного проведення загальних виборiв, на яга власники великих шдприемств витрачають значну
частину сво!х коштiв. Описано рiвняння моделi в формi системи звичайних диференщ-альних рiвнянь. Виконано якiсний аналiз розв'язгав ще! моделi. На цiй основ! показано, що кoмерцiйне фiнансування власниками великих тдприемств свое! участi у загальних виборах у кра!нах з сильно лiбералiзoванoю екoнoмiкoю призводить до попршення еко-нoмiчних, сoцiальних й пол!тичних обставин у таких кра!нах.
Ключовi слова: теоретична економжа, фiзична екoнoмiка, пoлiтична система, ви-бори, ринкова економжа.
Емтричт спостереження за економжою нашо! кра!ни, шших кра!н ко-лишнього Радянського Союзу, а також - кра!н Африки та деяких сучасних ос-тр1вних колонш - показують, що в цих кра!н вщбуваються схож! економ!чт процеси, пов'язат з формуванням та функцюнуванням державно! влади. Зокре-ма, в таких кра!нах полиична (державна) влада належить особам, котр1 мають надзвичайно велик статки. Бшьшють же громадян, з незначними статками, мають м1зерний вплив на владу та оргатзащю суспшьного життя.
Змагаючись м1ж собою на перюдичних загальнодержавних виборах власники великих маетностей витрачають значну частину сво!х заощаджень на передвиборчу (полггачну) рекламу. Частково таю видатки вони компенсують зменшенням заробино! плати найнятим робиникам (або майже екв1валентним скороченням кшькосп робочих мюць), тдвищенням цт на продукщю сво!х тдприемств. Таю ютотт змти у структур! витрат власниюв найбшьших тд-приемств позначають на загальному економ1чному стат бшьшосп громадян суспшьства, вони впливають на макроеконом1чний стан кра!ни. З огляду на це, постае актуальна задача - дослщити з допомогою метод1в економжо-матема-тичного моделювання економ1чш процеси в кра!нах, де на полггичш вибори власники великих тдприемств перюдично витрачають значну частину сво!х за-ощаджень.
Розглянемо концептуальну модель економжи [1], в яюй вщбуваються назван! вище процеси. Будемо вважати, що економжа тако! кра!ни випускае один агрегований продукт цтою pa. Його виробляють мал! i середш тд-приемства (!хня юльюсть n1a) та велик! тдприемства (n2a). На цих тд-приемствах працюе nc^ робггаиюв. За полиичну владу змагаються лише n2a власниюв великих тдприемств. Це змагання полягае у поширенш полиично! реклами (пропаганди). У кра!т д!е n1r малих рекламних тдприемств i n2r великих рекламних тдприемств, на яких працюе n0r робиниюв. Цша одинищ рекламного продукту pr. Вс групи власниюв i робиниюв мають заощадження вщ-повщно u{ (i = 0,1,2;j = a,r). Частку цих заощаджень a-j (i = 0,1,2;j = a,r) вони витрачають на особисте споживання; a0j = 1; (j = a,r;); 0 <ap < 1; (i = 1,2;j = a,r). Власники тдприемств витрачають частку заощаджень Pj (i = 0,1,2;j = a,r) на виробнич! потреби; Ду = 0; (j = a,r); 0 < p,j < 1 (i = 1,2; j = a,r). Власники великих тдприемств витрачають частку заощаджень Уу (i = 0,1,2; j = a,r) на полггач-ну рекламу; Ytj = 0; (i = 0,1; j = a,r); 0 < y2j < 1; (j = a,r). Ц частки становлять за-гальну структуру витрат: aу + в + Yj = 1; (i = 0,1,2; j = a,r).
Кшьюсть продукту, який виробляють пiдприeмства агрегованого сектору, описуе виробнича функцiя ЕЛв^ина/ра) (1 = 1,2), яка залежить вiд катталоза-безпечення р^т/Ра на одне робоче мюце на одиницю вартостi продукцп.
Кiлькiсть замовлення рекламного продукту описуе функщя Я(^2/«2// рг) (j = а, г), залежна вщ капiталовитрат на полiтичну рекламу у2/и2^рг. Функщя ¥а е зростаючою, всюди опуклою, ^а(0) = 0.
Кшьюсть продукту, виробленого рекламними тдприемствами, описуе виробнича функщя ¥г(вги1г/рг) (1 = 1,2), яка залежить вщ катталозабезпечення ргиг1 рг на одне робоче мюце на одиницю вартост продукцп. Функцiя ¥г е зростаючою, всюди опуклою, ^а(0) = 0.
Функцiя потреби у поличному рекламному продуктi Я мае область опуклост справа вщ нуля аргументу, що пов'язано з бажанням власниюв великих тдприемств вплинути на самоорганiзацiю мiсцевих громад. 1нша область опуклостi функцп Я (за великих значень 11 аргументу) пов'язана з бажанням от-римати (через рекламу-пропаганду) загальнодержавну владу. З цього випливае, що функщя Я мае область вгину, яка лежить мiж двома областями опуклость З полггичного погляду, така область вгину функцп потреби у платнiй полиичнш рекламi вiдповiдае слабкому iнтересу тдприемщв-полииюв до управлiння в масштабах адмшютративно окремих земель.
Споживання агрегованого продукту описуе функщя споживання &ацир/ра) (1 = 0,1,2; j = а,г), яка залежить вщ кутвельно! спроможностi вшх груп споживачiв.
Будемо вважати, що ринок пращ мiж великими i малими тдприемства-ми розподiлений вщповщно до розмiру виробничих витрат власниюв цих тдприемств:
в р = щЯ/иц/ъ- (,. = 0,1,2; / = а, г ).
Тк=0 Пк/Рк/и/р/
Робiтники отримують сталу зарплату 5 (/ = а, г). Власники тдприемств зазнають накладних виробничих витрат X/ (1 = 1,2; / = а,г). Робггаики сплачують податок на дохiд к0. Власники тдприемств сплачують податок на прибуток к1 i податок на фонд заробино! плати к2.
Частка витрат на полиичну рекламу е перюдичною функцiею часу 72/ = Т2/(®2/ + р2/) (/ = а, г), (р2/ - стала фаза, яка описуе умови початку вибор-чих витрат; де ю2/ = 1/Т - частота змши витрат на виборчу рекламу, яка е обер-неною до тривалосп перiоду повторення Т виборiв.
У моделi одиницею часу е тривалють виробничого перiоду т, тому Т = цт, де ц - кiлькiсть виробничих перiодiв, як умiщаються в перiод мiж за-гальнодержавними виборами. Зауважимо, що тривалють виробничого перiоду т не е сталою величиною вщносно фiзичного (астрономiчного часу). Тому фун-кцiя у2/(ю2/1 + () може iмiтувати своерiдний "релятивютський ефект": коли тривалiсть виробничого перюду т скорочуеться вiдносно тривалостi перюду
повторення виборiв Т (у вимiрi астрономiчного часу), тодi частота (о2у змен-шуеться. Це означае, що в сусmльствi виникае "об'ективний" зв'язок мiж частотою виборiв 1/Т i частотою повторення виробничого циклу 1/т.
й 2
-
а о с
а ж 2 ш
Витрати пщприемця на вибори
Кльюсть робочих ьйсць (зарплата)
\ / Час
" Моменти вибор1в Рис. 1. Схематична тюстращя динамжи збтьшення витрат власниками тд-приемств на вибори та синхронного збтьшення цши споживчих товара; й скоро-ченням млькост1 робочих мкць вдносног зарплати)
Вважатимемо динамiчними моделi заощадження вшх груп споживачiв й виробниюв и- (г = 0,1,2; у = а, г) й цiни агрегованого ра i рекламного рг продуклв.
Розглянемо рiвняння моделi. Швидкiсть змiни заощаджень робiтникiв и0у (у = а,г) пропорцшна рiзницi вщ доходу (зарплати), зу (у = а,г), зменшено! на податок к0, i видатком на особисте споживання:
-Г- = Зу(1 - Ко) - Ра<(^0иоу/Ра),
т
(1)
де у = а, г.
Швидюсть змiни заощаджень и1а власниюв малих пiдприемств агрегованого сектора змшюеться пропорцiйно до рiзницi мiж !хшм доходом вiд збуту продукцп й витратами на особисте споживання.
-ща 3 г Пг£)аа
= ЕЕ У р02(аиу/Ра) - 60^1 а1 Ра) "
— г=0 у=а п1а
П0аР\а П1а
(2).
[а(1 - К) + Ра(Аа + К)¥аваЩа!Ра)]
Швидюсть змши заощаджень и1г власникiв малих рекламних тд-приемств пропорцiйна рiзницi вщ 1хнього доходу, отриманого вiд замовниюв реклами, i видатками на особисте споживання та заробгтну плату робггаикам й виробничi потреби.
= £ р£ (у2}«2}/ Рг) - РаД ((гЩг/Ра) -
' " . (3)
- "ОгАг [^(! - к) - Рг(! + + к^(Ал,./рг)] "1г
Швидкiсть змши заощаджень и2а власникiв великих тдприемств про-порцiйна рiзницi мiж 1хшм доходом вiд збуту продукцп та видатками на вироб-ничi потреби, особисте споживання й полггачну рекламу.
"и^л = £ £ "Р^РаД (иу/Ра) - б(а2аи2а/Ра) ~
" г=0 }= а п1а (4)
--[а(1 - К2) + Ра(Ма + КЩваи2а/Ра)] - Рг^^а^а/Рг)
"2а
Швидкiсть змiни заощаджень и2г власниюв великих рекламних тд-приемств пропорцшна рiзницi мiж доходом, отриманим вщ замовникiв реклами, i видатками на особисте споживання, на рекламу робггаикам i виробничi потреби на полггачну рекламу.
(¡и2г £ тР2} Р,£ (иу /Р, ) - рД (уЩу/Ра ) -
п . (5)
- ПОгВъ- [^,(1 - Ко) - Р,(1 + + К 1)^г(Р7ги2г /Рг)] - Рг^(а2ги2г/Р,)
"2г
Швидкiсть змши щни агрегованого продукту Ра пропорцшна рiзницi
мiж попитом на нього та його пропорщею: "р,
"7 =
3 г 2
£ £ Пг/2(ацЩ}1 Ра) - £ поаОуп га^а(вгаига /Ра) г=о ]=а г=1
(6)
де уа - коефщент iнерцiйностi ринку.
Швидкiсть змши щни продукту полиично! реклами пропорцшна рiзницi мiж 11 потребою та обсягами 11 виробництва рекламними тдприемствами:
"ррг
иг=Гг
г 2
£ "2}Б( У2}«2}/рг) -£ ПоЛпЕгвггигг/Рг)
}=а г=1
(7)
де уг - коефщент iнерцiйностi.
Рiвняння (1)-(7) описують економiчнi процеси, що вщбуваються в сус-пiльствi з перюдичними виборами, якi Грунтуються на комерцшнш полiтичнiй рекламi (пропагандi). Цi рiвняння мають единий розв'язок за початкових умов:
и0 = иу(Го) (г = 0,1,2;} = а,г); р° = Ра(?о); Рь = Рь(?о). (8)
Розглянемо висновки, що випливають з ще1 модел^ У нiй наявно вщоб-ражено особливий ресурс шдивща - "кшьюсть влади, що йому належить". Поз-начимо цю "кiлькiсть влади" символом щ. Кiлькiсть влади (крiм виняткових ви-падюв, якi тут не взято до уваги) прямо залежить вщ кiлькостi рекламного продукту щ2}- = щ (Б(у2уы2^ рг)) (} = а, г). У розробленш моделi прийнято припущен-ня, що ресурсом щ володiють лише власники великих пiдприeмств. Проте ко-жен iндивiд володie певною "юльюстю влади". Тому структуру суспiльства за шдивщуальною "кiлькiстю влади" описуе розподш рщ,(щ>). Цей розподiл вщоб-ражае полiтичну структуру суспiльства. Наприклад, у Радянському Союзi в роки рабсько! працi в'язнiв ГУЛАГу i колгоспникiв розподiл "кiлькостi влади" був дискретним, i залежав вiд "зони" (форми ув'язнення й примусу до пращ), в якш перебував шдивщ [2].
к ж я Вптрати пщприемця Доходи пщприемця /
й на вибори перевшцують
с С його дох1д
'5 г /
** / \ 1
1 ш ! _ * / ' 1 ' / | 1 / » ч
; Витрата пщприемця на вибори Час
'......Момента виборж.....
Рис. 2. Схематичт графжи динамжи доходiв тдприемщв та 1хн1х витрат на вибо-ри, ят тюструють нестачу коштгв на вибори
У розробленш моделi вщображено "змагання за владу" лише мiж влас-никами великих пiдприемств, що, на жаль, вщбуваеться в кра1нах з сильно лiбе-ралiзованою економжою. Розглянемо деякi висновки, якi випливають з форма-лiзму моделi. Кшьюсть влади залежить вщ кiлькостi кошпв, вкладених у поль тичну рекламу щ2}- = щ(5(^2}«2у/рг)) (} = а,г). Якщо функцiя Щх) швидко зрос-тае, тодi пропаганда приносить "велику кiлькiсть влади". Тому власники великих тдприемств намагаються використати пропагандистськi методи, яким вщ-повiдае швидкий рiст функцп Щ(х). Зрозумiло, що для цього пропаганду вигщно будувати навколо щей, як викликають сильну емоцiйну реакщю. Нинi в нашiй краш до таких "щей з сильною емоцшною реакщею" належать антагонiстично конфронтацiйнi гасла (нащональш ще1 та родовi архетипи). За таких умов кож-ш новi вибори посилюють неприязнь мiж двома "електоральними таборами". Хоч такий процес призводить до громадянського конфлжту, громадянсько1
вшни i становить загрозу iснуванню держави, це тсюльки не змiнюе тактики "змагання за владу" серед власникiв великих тдприемств. Зауважимо, що нинi в нашш кра1т таку конфронтацiйну рекламу поширюють, опираючись на онов-леш архетипи колишньо1 комутстично1 пропаганди.
Змагання за владу в сильно лiбералiзованiй економщ вiдбуваються на фонi роздшення суспiльства за величиною заощаджень. Значення функцш $(У}Щ1 рг), вирахуване з розв'язюв моделi, сильно вiдрiзняються для громадян з малими доходами i власникiв пiдприемств. Це означае, що економiчний лiбера-лiзм призводить до поляризацп суспiльства за рiвнем свобод i повноважень, пов'язаних з утворенням та управлшням громадськими оргашзащями. Так бшь-шiсть громадян втрачають вплив на суспшьне життя. Зб^ання бiмодального розподiлу за величиною заощаджень ри(и) iз бiмодальними розподiлом за "юль-кiстю влади" в сучасному суспiльствi вiдоме пiд назвою "влада грошей".
Виборчi витрати власникiв великих тдприемств становлять джерело доходу власниюв рекламних пiдприемств, котрi здшснюють полiтичну пропаганду. Це призводить до с^мкого збiльшення капiталу и2г власникiв рекламних пiдприемств. На цш основi вони стають учасниками "змагань за владу". 1сто-рично це проявляеться в тому, що внаслщок виборiв у лiбералiзованому сус-пшьст владу отримують власники телерадiокомпанiй ("медiа-магнати"). Передача влади власникам телерадюкомпанш становить ризик, пов'язаний з приду-шенням свободи слова, виникненням шформацшно! агресп, руйнуванням куль-тури, адже свобода шформацп та вiльний розвиток культури несумiснi з комер-цшною пропагандою задля отримання влади. Натомють власники телерадь окомпанiй закономiрно намагаються вщновити сибаритську психологiю "хлiба i видовищ", адже вона слугуе основою для дiевостi 1хтх засобiв пропаганди.
У розробленш моделi враховано розрiзненi виборчi витрати п2а, п2г власниюв великих виробничих й рекламних тдприемств. 1хня поведшка спрямова-на на те, щоб отримати "максимум влади" за "мшмальних виборчих витрат". У позначеннях моделi такий критерш виражае умова
тах [РгЯ(у2уи2у/рг) - 72иу], ( } = а, г ),
S,U2 }
яка мае екстремум, якщо функщя Я зростаюча.
Якщо результуючий вплив на виборця залежить вщ вше1 структури пропаганди (вшх 11 форм, яю в моделi виражено лише цiною рг), тодi поведiнку учасникiв виборiв в лiбералiзованому суспiльствi описуе критерiй.
тих|0Рг(ргЯ(Г2уи2}/рг)-72иу),(} = а,г). (9)
1нтеграл ^ (¿(Ууиу/рг) -ууиу)рг мае сенс "виборчого потенцiалу" - учас-
ника виборiв за iснуючого електорату. Вт описуе здатнiсть досягнути пропагандистского ефекту з допомогою вщповщно! витрати коштiв. Критерiй (9) до-сягае екстремуму в точцi найбшьшого з коренiв рiвняння:
рг$(Г2у«2}/рг) - 72У«2} = 0 . ( } = а, г ).
Розв'язок рг цього рiвняння мае значення "щни владного мiсця" за найбiльш ефективних виборчих витратах. Якщо рг > ууиу, тодi влада недоступна. Ця умова також означае майновий ценз участ у владi в лiбералiзованому суспшь-ствi. Додамо, вш дезавуюе пропагандистськi розмови про "сучасний розвиток демократа" та "вiльнi можливосп".
Якщо ефективнiсть виробництва реклами зростае, тодi ¥г е всюди опук-лою. Тому права сторона рiвняння (7) завжди додатна. Це приводить до пос-тiйного зростання рг плати за полiтичну рекламу аж то того, що вартiсть "владного мюця" перевищуе спроможнiсть рекламних витрат окремих власникiв великих шдприемств. Так дедалi менше власниюв пiдприемств здатнi змагатися за владу; виборчi компанп стають (вщ виборiв до виборiв) щораз дорожчими; змшюеться структура витрат на вибори: пропорцп параметрiв а2а, в2а, у2а стають менш корисними для економжи.
Щоб зменшити виборчi витрати окремих власниюв шдприемств, 1м ви-гщно солiдаризуватися i вiдстоювати не п2а + п2г розрiзнених пропагандистсь-ких щей, а мшмальну 1хню юльюсть. Для збереження формально1 процедури виборiв пiдприемцям вигiдно об'еднатися у 2 групи, тодi виборчi витрати одного пщприемця рiвнi 2 р2/(п2а + п2г). Це зауваження показуе, що "двопартшна по-лiтична система" е не стшьки "зразком демократа", скiльки економiчно найбiльш вигiдною формою солщаризацп учасникiв "комерцiйного змагання за владу". Додамо, що витрати на "однопартшш вибори" ще меншi: р2/(п2а + п2г). 1нша сторона економiчноl вигоди вiд "двопартшно1 полиично1 системи" поля-гае в тому, що в нш реклама (вплив на крутизну функцп Б(х)) звужуеться до двох полярних заклиюв. Це скорочуе напрями пропаганди, що вiдповiдно змен-шуе виборчi витрати. Зрозумiло, що така солщаризащя i скорочення напрямiв пропаганди можуть рiзко розходитися з життевими i духовними iнтересами лю-дини. Так, у розвинених кра1нах вони слугують засобом насадження спожи-вацько1, антихристиянсько1 щеологп, а в слаборозвинутих кра1нах - iнструмен-том збереження колошально! залежностi.
Якщо рг > у2уи2у (} = а, г), тодi катталу власникiв великих пiдприемств недостатньо для того, щоб отримати владу. Влада стае недоступна вшм, ^м тих, хто 11 отримав на попередшх виборах. Так виникають передумови перетво-рення "влади, отримано1 шляхом виборiв" на династичну або монархiчну владу. Названа "нестача коштiв на вибори" е не чим шшим, як нестачею часу, щоб 1х накопичити. Тобто, виборчий цикл фшансування виборчих витрат е триваль шим за перiод повторення виборiв. У поняттях розроблено1 моделi це призво-дить (через змiни у вщповщних правилах) до "зниження частоти виборiв" ю2у (} = а, г), тобто - подовженням промiжку часу мiж ними. Якщо ®2}(()^ о (} = а, г), тодi стаеться "аперiодичне згасання ритму виборiв", яке, на жаль, в ю-торп не е винятковим явищем.
Зростання щни рг рекламного продукту, потрiбного для виборiв, мае ко-ливну складову. Це призводить до перюдичного погiршення стану економiки. Збiльшення частки витрат на вибори не лише зменшуе часку виробничих вит-
рат. Також зростають цши на агрегований продукт (через зменшення пропози-цп та для покриття видатюв на вибори). Так кожш наступнi вибори у кра!нах з сильно лiбералiзованою економжою призводять до комплексного погiршення соцiально-економiчноl ситуацп в них.
Додамо, що описанi вище ознаки полiтичних виборiв заторукають есха-толiтичнi питання, адже вони пов'язаш з утратою "справжностГ" людських дiй. Крiм того, змагальнють, арбiтражнiсть, визнання переможця, видовищнiсть, пе-рiодична повторюванiсть, полярнiсть емоцiй уболiвальникiв-електорату, збли-жують "полiтичнi вибори" зi "спортивними видовищами". На глибокий жаль, це зближення показуе замiну цшностей життя на марноту iдолотворення.
З формалiзму розроблено1 моделi та аналiзу ll розв'язкiв випливае висно-вок, що приватне фшансування виборчих витрат у кра1нах з сильно лiбералiзо-ваною економiкою мае рiзко негативш соцiальнi наслiдки, якi розходяться з мо-ральними i духовними цшностями. Спроби пiдвищити дiевiсть реклами-пропа-ганди щоб отримати бiльше влади через застосування гострих полггичних iдей призводять до щннюного розколу суспiльства й громадянсько! вiйни. Тому дис-куси про вдосконалення влади мають враховувати щ закономiрностi.
Л1тература
1. Чернявский Д.С. О проблемах физической экономики / Д.С. Чернявский, Н.И. Старков, А.В. Щербаков // УФН. - 2002, т. 172. - № 9. - С. 1045-1066.
2. Епплбом Е. 1стор1я ГУЛАГу / пер. з англ. А. 1щенка. - К. : Вид. д1м "Киево-Могилянська академ1я", 2006. - 511 с.
Буяк Л.М., Паучок В.К. Математическая модель влияния общегосударственных выборов на либерализированную экономику
Описана математическая модель влияния коммерческого финансирования общегосударственных выборов на экономические процессы в странах с сильно либерализи-рованой экономикой. Определена концептуальная модель макроэкономических процессов в условиях периодического проведения общих выборов, финансируемых владельцами больших предприятий. Описано уравнение модели в форме системы обыкновенных дифференциальных уравнений. Выполнен качественный анализ решений этой модели. На его основании показано, что коммерческое финансирование владельцами больших предприятий своего участия в общих выборах в странах с сильно либерализи-рованой экономикой приводит к ухудшению экономических, социальных и политических обстоятельств в таких странах.
Ключевые слова: теоретическая экономика, физическая экономика, политическая система, выборы, рыночная экономика.
Buyak L.M., Pauchok V.K. Mathematical model of the planned impact on the price of consumer goods in a market economy
The conceptual model of macroeconomic processes is set at the terms of periodic of general elections, on what proprietors of large enterprises outlay considerable part of the facilities. Equations of model is described in the form of the system of ordinary differential equations. The analysis of solution of equation of this model is executed. On this basis, that commercial financing by the proprietors of large enterprises of participating in general elections in countries with the strongly liberalized economy results in worsening of economic, social and political circumstances in such countries.
Keywords: theoretical economy, physical economy, political system, election, market economy.
