CC BY
115
удк 339.1 иБЬ М31
Л. Пащук, канд. екон. наук, асист. КНУ iменi Тараса Шевченка, КиТв
МАРКЕТИНГОВ1 ЗАСАДИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Б1ЗНЕС-АСОЦ1АЦ1Й
Визначено основн проблеми та перспективы дiяльностi укранських бiзнес-асоцiацiй, розроблено визначення по-няття б/'знес-асоц/'ацп, видлено групи ключових стейкхолдерiв б/'знес-асоц/'ацп, виявлено елементи комплексу маркетингу неприбутковоI оргашзаци.
Ключовi слова: бiзнес асоцаци, концепця маркетингу, ключовi стейкхолдери, напрями дiяльностi бiзнес - асоцацй.
Вступ. Роль громадянського сустльства в сучасному свт невпинно зростае, що зумовлено ст^мким розвит-ком технолопй та Ытенсифка^ею конкуренцп в уах сферах за умов глобалiзацií. В кражах СНД громадянсь-ке суспiльство е вiдносно молодим,осктьки розпочало свое iснування з 1991 року. Укра'нське суспiльство про-тягом останнiх двадцяти рокiв зробило значн кроки в бiк побудови громадянського сусптьства в усiх сферах, зок-рема i в пщприемництвк Одноосiбно пiдприемцю важко бути почутим, практично неможливо привернути до себе увагу, досягти усiх поставлених перед собою цтей, що обумовлюе необхщнють розвитку рiзноманiтних об'ед-нань пщприем^в. Бiзнес-асоцiацií е невiд'емною части-ною iнфраструктури держави. Сьогоднi в Укра'ы 'х заре-естровано бiля 900. За оцiнками фахiвцiв реально пра-цюе лише четверта частина 1^е''' кiлькостi, не бiльше 200. Частка пщприемств, що е членами певних громадських об'еднань е досить невеликою i не перевищуе i третини загально' кiлькостi пiдприемств в УкраМ
Невир1шен1 ран1ше частини загальноТ проблеми. Рiзноманiтнi аспекти управлiння розлядають у сво'х роботах такi вченi як Д.М. Черваньов М., Армстронг, Дж. Едванс, М.Х. Мескон. В той же час, конкрентн та загальн питання маркетинговой' теори розкритi в роботах А.О. Староспно''', П. Дойля, Ф. Котлера та шших. Проте недостатньо уваги придтено саме питанням застосування специфiчних маркетингових шструмен^в в неприбутковому секторi. Зазначена ситуация обумовлюе необхiднiсть використання нових прогресивних пiдходiв до управлiння дiяльнiстю неприбуткових орга-нiзацiй в умовах загострення конкуренцп на всiх рiвнях.
В бiзнесi давно i успшно використовують маркетинговi концепци для досягнення мети оргаызаци та забезпе-чення и плiдного й стабiльного функцiонування.
Метою роботи е розробка рекомендацш щодо мо-жливостей використання маркетингових концепцш в дiяльностi бiзнес-асоцiацiй задля збтьшення 'х продук-тивностi у сшвпрац з рiзними групами стейкхолдерiв.
Виклад основного матер1алу. Протягом ачня-лютого 2013 року автором було проведено дослщження серед 50 укра'нських бiзнес-асоцiацií. Учасники досль дження представляли рiзнi галузi промисловостi та реп-они, серед них були укра'нсьга та мiжнароднi органiзацií. Метою дослщження було узагальнити напрями дiяльнос-т органiзацiй, виявити основнi особливостi 'х дiяльностi, визначити групи стейкхолдерiв, з якими ствпрацюють органiзацií. На основi проведеного дослiдження автор визначив бiзнес-асоцiацiю як зазначено нижче:
Бiзнес-асоцiацiя (об'еднання пщприем^в, професiйна асоцiацiя) - це громадська органiзацiя, що об'еднуе су-б'ектiв пiдприемницькоí дiяльностi, з метою 'х розвитку, захисту 'х профеайних iнтересiв, формування та пщтрим-ки сприятливого бiзнес-середовища. Членами бiзнес-асоцацп можуть бути фiзичнi та юридичн особи, що здй снюють пщприемницьку дiяльнiсть. Об'еднуватись вони можуть за галузевими, географiчними й iншими ознаками.
Украшсьга бiзнес-асоцiацií мають на мет перш за все розвиток бiзнесу 'х членiв. Гармонiйний розвиток пщприемництва можливо забезпечити насамперед за рахунок створення прийнятного шмату бiзнес-сере-довища. Основы напрями дiяльностi бiзнес-асоцiацiй наведен в Табл. 1 нижче.
Правова дтльнють: • Участь в розробц1 проект1в законодавчих акт1в • Лоб1ювання штереав асоц1ац1Т 1 м член1в в парламент! та ¡нших органах влади
Регуляторна д1яльн1сть: • Участь в розробц1 регуляторних акт1в орган1в виконавчоТ влади • Контроль якост1 товар1в та послуг член1в асоц1ац1Т • Запровадження професшних стандарт1в д1яльност1 • Формування системи позасудового розв'язання спор1в
1нформац1йна дтльнють • Формування шформацшного поля для член1в б1знес-асоц1ацп та сусп1льства щодо стану та перспектив певно''' галуз1 • Видавнича д1яльнють, видання профес1йних журнал1в, газет, публ1кац1я книг • Проведення конференцм, круглих стол1в • Надання Ыформац1ю про асоц1ац1ю, м член1в та галузь на запит
Просв1тницька д1яльн1сть • Навчання член1в асоц1ацп • Проведення треншпв, сем1нар1в • Видавнича д1яльн1сть - публ1кац1я навчальних пос1бник1в
Кадрова д1яльн1сть • Пошук фах1вц1в для член1в б1знес-асоц1ац1Т • Сприяння у рекрутингу, навчанн та оц1нюванн1 персоналу
Посередницька д1яльнють • Налагодження м1жнародних зв'язк1в та сп1вроб1тництва • Пошук партнер1в, налагодження д1лових контакт1в • Доступ до сучасних шформацшних технолопй • Допомога членам асоцацм в отриманж ф1нансування • Сприяння в отриманж дозвтьноТ документац1Т (л1ценз1й, фюкальних документ1в
Захисна д1яльн1сть • Юридична п1дтримка член1в асоцацм • Захист законних Ытереав член1в • Створення стаб1л1зац1йних фонд1в
Маркетингова д1яльнють • Формування 1м1джу асоцацм та м член1в • Проведення маркетингових досл1джень • Сприяння просуванню товар1в та послуг член1в бiзнес-асоцiацiТ на м1жнародн1 ринки
Таблиця 1. Напрями дiяльностi бiзнес-асоцiацiй [1]
© Пащук Л., 2013
УкраТнськ 6i3Hec-acoqiaqii здатнi в повнш Mipi пред-ставляти Ытереси укра'нського пiдприeмництва. 1х ста-влення до подм в державi вщображае думку в^чизня-ного 6i3Hecy. Зокрема, представники украТнських 6i3Hec-асоцiацiй оцЫюють стабiльнiсть у владi протягом останшх рокiв позитивно, вiдзначаючи послiдовнi кроки до системних перетворень, нацтених на збтьшення обсягу внyтрiшнього споживання в краТш, вiдновлення доступу бiзнесy до фЫансування.
Звiт "Ведення бiзнесy" ("Doing Business") свщчить, що в УкраТн вiдбyлися деякi позитивнi зрушення в сторону покращення бiзнес-середовища протягом останшх роюв, проте все ще залишаються певнi трyднощi в дiя-льностi мiсцевих пiдприeмцiв, зокрема УкраТна посiдаe 183 мiсце серед 185 краТн за легкiстю отримання до-зволiв на бyдiвництво [4]. Згщно звiтy "Ведення бiзнесy - 2013", УкраТна порiвняно зi своТми сусщами мае до-сить посереднi устхи, посiдаючи 137 мiсце, тодi як Словаччина займае 46, Польща визнана 55, Бторусь -58, Румушя - 72, Молдова - 72 i Росiйська Федерацiя -112. Пщприемства малого та середнього бiзнесy вщь грають важливу роль в украТнськш економiцi, виступаю-чи гнучким та ефективним мехашзмом створення нових робочих мюць, а також важливим чинником розвитку
Суспiльство
Влада
* Джерело: Складено автором за даними [2, 3, 5, 6].
Украшсью бiзнес-асоцiацN змушеш оперувати в складному середовищ^ спiвпрацюючи з групами абсолютно рiзних за своею природою стейкхолдерiв. I основна причина того, що рiвень довiри до бiзнесу не змь нюеться протягом останшх двадцяти рокiв, пояснюеть-ся перш за все вщсутнютю системного пщходу до орга-нiзацií взаемоди iз суспiльством, пiдприемництвом, владою, партнерами, спонсорами, тощо. Умови дiяль-ност бiзнес-асоцiацiй давно вже стали подiбними до ринкових умов. Лише поодинок представники пщпри-емницьких об'еднань визнають, що робота iз стейкхол-дерами багато в чому нагадуе роботу iз споживачами в прибутковш сфер^ i тому потребуе загальноприйнятих в бiзнесi маркетингових iнструментiв управлiння комуш-кацiями та дiяльнiстю асоцiацií взагалк
Протягом 16 рокiв рiвень довiри до приватного пщ-приемництва в сусптьст^ практично не змiнився, оскь льки рiст на 2% не дуже незначним. Та i ставлення фа-ктично е таким же, як у 1994 роцк Цей фактор не може бути обдтений увагою бiзнес та об'еднань пщприем^в.
Зображенi на рисунку 4i результати свщчать про ни-зьку ефективнють роботи бiзнес-асоцiацiй та наявнiсть потреби у використанш нових, прогресивних методiв
середнього класу. Сьогоднi в Укра1ш малий та середнiй бiзнес формуе лише бтя 15% ВВП, в той час як в Польщi цей показник становить майже 40%, а у Францп та Японп - понад 70%.
Стейкхолдери або задiянi сторони - це групи впливу всередиш органiзацií та поза и межами. Тх iнтереси часто можуть суперечити одне з одними. Зазвичай саме з ними взаемодiе бiзнес-асоцiацiя i ефективне вирiшення пи-тань комунiкацií та спiвробiтництва з ними може стати джерелом подолання труднощiв бiзнес-асоцiацiй та пщ-вищення ефективност 'х дiяльностi. Порiвнюючи дiяль-нiсть неприбуткового сектору iз бiзнесом, стейкхолдерiв можна визначити цiльовою аудтг^ею бiзнес-асоцiацií.
Стейкхолдери бiзнес-асоцiацiй представленi такими основними групами:
• Групи впливу, що фЫансують дiяльнiсть бiзнес асоцiацií (донорськi оргашзацп, члени асоцiацií).
• Спiвробiтники асо^аци (штатнi i на громадських засадах).
• Партнери (донори, спонсори, iншi громадськ ор-ганiзацií, в тому чи^ бiзнес асоцiацií).
• Влада, держава.
Групи стейкхолдерiв представленi на рисунку 1 нижче:
Донори, спонсори
Громадсыи оргажзацп
управлiння на засадах маркетингу. Зазвичай маркетинг в громадських оргашза^ях просто ^норуеться. Управлiнцi громадських оргашзацм не завжди мають вiдповiдну освггу, тому не до кiнця розумють, що може дати маркетинг 1х органiзацií. В результатi допускають серйознi з точки зору системно! роботи iз стейкхолдерами помилки.
Одшею iз найбiльших проблем в дiяльностi бiзнес-асоцiацiй е залучення кош^в, або фандрайзинг, в робот з спонсорами та донорами. 1нформацшний простiр зазначених аудиторiй е вкрай насиченим безлiччю звь тiв, новин, дослщжень, повiдомлень, закликiв, тому пи-тання, як зайняти свою ншу, виокремити сво1х стейкхо-лдерiв , довгостроково й плщно з ними працювати, по-чне непоко!ти все бтьше керiвникiв бiзнес-асоцiацiй. Безумовно, в довгостроковм перспективi вони визнають, що маркетинг таки важливий. Маркетингова функ-^я в неприбуткових оргашза^ях iснуе, але и названо абсолютно рiзними iменами: комунiкацií, зовнiшнi зв'яз-ки, паблiк рилейшнз, бренд менеджмент навпъ. Проте цiль цих пщроздов завжди полягае у визначеннi пози-цií органiзацií з метою подальшого захисту або покращення и у вiдповiдностi iз принципами оргашзацп.
Рис. 2. Рiвень довiри приватним niдnриeмцям, 1994-2010
* Джерело:Складено автором за даними [3].
Одшею з основних причин того, що маркетинг не часто ф^уруе в лексикон управлiнцiв бiзнес-асоцiацiй е те, що вiн асоцюеться з витратами. А коштiв в непри-буткових органiзацiях нiколи не бувае в надлишку. Без-умовно, орiентованi на широку аудиторiю комушкацшш кампанп вимагають фiнансування, проте юнуе багато практично безкоштовних iнструментiв, а використання маркетингових принцитв управлiння дiяльнiстю бiзнес-асоцiацií дасть змогу побудувати ефективн та довго-тривалi взаемовщносини з контактними аудиторiями. Чартерний Ыститут маркетингу, Великобританiя, визна-чае маркетинг як управлЫський процес, вiдповiдальний за визначення, прогнозування та задоволення потреб споживачiв прибутково [5]. З огляду на зазначене вище розробимо наступне визначення:
Маркетинг бiзнес-асоцiацií - це управлЫська дiяль-нiсть з визначення i задоволення потреб цiльових аудитора (стейкхолдерiв) асоцiацií на основi узгодження 1х очiкувань з цтями бiзнес-асоцiацií з метою сприяння розвитку тих галузей пщприемництва, iнтереси яких бiзнес-асоцiацiя представляе.
Таке визначення дае змогу виявити, що бiзнес-асо^ацп можуть ефективно застосовувати рiзнiм маркетинг^ технiки для систематизацií свое! дiяльностi, зокрема маркетингове планування, маркетинговий аудит, розробка маркетингово! стратеги, контролю та оць нки маркетингово! дiяльностi. Котлер пропонуе розгля-дати управлЫську дiяльнiсть за пiдходом АР1С (аналiз, планування, впровадження, контроль) [6]. Дiяльнiсть бiзнес-асоцiацií може бути розглянута з точки зору такого пщходу (рис.2).
Рис. 3. Маркетингова дiяльнiсть. Пiдхiд АР1С
* Джерело: складено за даними [6]
Аналiз в рамках дiяльностi бiзнес-асоцiацií може бути виконаний iз використанням пiдходiв маркетингового аудиту i бути зосередженим на рiзних складових маркетингового середовища, в тому числк
• Макромаркетингове середовище е уособленням бiзнес-середовища дiяльностi асоцiацií, котре форму-еться пiд впливом економiчних, полiтичних, соцiальних, культурних, полiтико-правових, технологiчних та демо-графiчних факторiв. Цi фактори впливають i на поведш-ку стейкхолдерiв, оскiльки чинять вплив на уах учасни-кiв взаемовiдносин. Також вони впливають на ефектив-нють роботи бiзнес-асоцiацií, проте керiвництво асо^а-цií не може проконтролювати або вплинути на юнуван-ня певних чиннигав.
• Мiкромаркетингове середовище складаеться з елементiв, що знаходяться поза межами оргаызацп, однак органiзацiя може здмснювати вплив на них за-вдяки певним дiям. У випадку бiзнес-асоцiацiй мiкрома-ркетингове середовище представлено зовшшшми стей-
кхолдерами, до яких належать донори, спонсори, суспь льство, влада, бiзнес-спiльнота, iншi громадськi органь зацп, потенцiйнi члени бiзнес-асоцiацií;
• Внутршне середовище, тобто компетенцií та ре-сурси органiзацií.
Планування в межах дiяльностi бiзнес-асоцiацií ста-новитиме розробку маркетингових цтей, стратегiй, се-гментацп стейкхолдерiв, визначення цiльових сегмен^в та позицiонування, а також в розробц комплексу маркетингу. Комплекс маркетингу - це сукупнють шструме-нтiв для ефективного впровадження маркетингових стратепй [2, 5]. Цi Ыструменти дають змогу розробити елементи, що пщвищать ефективнiсть дiяльностi бiз-нес-асо^ацп. Аналогiчно бiзнес-середовищу в комплекс маркетингу бiзнес-асоцiацií можна видiлити п'ять елемет1в 5Р, а саме: продукт, цша, мiсце, просування та люди, як це зображено на рис. 5.
Рис. 4. Комплекс маркетингу 6Í3Hec-aco^a^í
* Джерело: складено автором за даними [2, 5, 6]
Розглянемо складов! елементи пропонованого комплексу маркетингу б1знес-асоц1ац1Т:
Продукт бiзнес-асоцiацií - це основна щея и функцю-нування, ТТ бренд. Правильно сформована "вiзитна карт-ка" оргаызацп повинна повнiстю вiдповiдати ТТ мiсií та задекларованим в загальнодоступних джерелах цтям.
У випадку бiзнес-асоцiацií цша стосуеться витрат, необхiдних для вттення мiсií та цiлей бiзнес-асоцiацií в життя. Основна iдея полягае у найповншому досягнен-н цлей б/'знес-асощ'ацц' при м1н1мальних витратах. Тому оперативна ефективнють бiзнес-асоцiацií мае бути дуже високою для того, щоб досягати оптималь-них результалв при низьких фЫансових витратах.
Такий елемент комплексу маркетингу як мюце, у дiя-льност бiзнес-асоцiацií дае змогу визначити, насшьки легко стейкхолдерам знайти бiзнес-асоцiацiю, наскiльки зручне ТТ розташування, чи легко стати членом асоцацп, як стати и спонсором, як вщбуваеться збiр внескiв та отримання фЫансовоТ та будь-якоТ iншоí допомоги органь зацiею. Онлайн присутнiсть бiзнес-асоцiацií е вкрай важ-лива, оскiльки переважна б^ьшють стейкхолдерiв почи-нають свое знайомство з бiзнес-асоцiацiею саме з 1нтер-нет-ресурсiв, а також систематично отримують Ыформа-цiю про дiяльнiсть органiзацií також з онлайн джерел.
Просування забезпечуе бiзнес-асоцiацiю Ыструмен-тами комушкацп iз ключовими стейкхолдерами. Завдяки цьому елементу комплексу маркетингу можна визначити сутнють та змют повщомлень, а також канали кому-нiкацiй з бiзнес-асоцiацiею. В бiзнесi цей елемент комплексу маркетингу е чи не найбтьш витратним, оскть-ки асоцiюеться iз рекламою в ЗМ1, проте бiзнес-асо^а^ям, дiючи в умовах обмежених кошлв та бю-джетiв необхiдно придтити особливу увагу викорис-танню бтьш дешевих засобiв просування, зокрема просуванню в "нових медiа", соцiальному маркетингу, просуванню онлайн, проведенню цкавих заходiв i про-грам з метою безоплатного привернення уваги медiа, ствроб^ництву з бiзнес-структурами у процесi подготовки дослiджень та заходiв, тощо.
Персонал бiзнес-асоцiацiТ, керiвництво, експерти, партнери, лояльн представники громадськостi висту-пають ТТ обличчям та здiйснюють не менш вагомий
вплив на 1мщж 61знес-асоц1ац1Т, н1ж результати íí д1яль-ност1. Мо61л1зац1я íx п1дтримки, координация та комунь кац1я з ними е одн1ею з основних частин маркетинговой' стратегií асо^аци.
Висновки. Результати дослщження, проведеного серед 50 украшських 6iзнес-асоцiацiй, дали змогу визначити поняття 6iзнес-асоцiацií, узагальнити кпючовi напрями íx дiяльностi, а також виявити групи ключових стейкxолдерiв, до числа яких належать владн структу-ри, рецитенти, суспiльство, 6iзнес-спiльнота, а також ^i 6iзнес-асоцiацií. На основi проведеного аналiзу автор о6фунтував потре6у застосування маркетинго-вих пiдxодiв в межах дiяльностi 6iзнес-асоцiацií, а також визначив можливост застосування маркетинговоí кон-цепци. Було запропоновано комплекс маркетингу бiз-нес-асоцiацií як сукупнiсть п'яти складових елементiв, а саме: продукт, цЫа, мiсце, просування та люди. Дана характеристика кожного iз зазначених елеменлв та ви-значено íx осо6ливост з урахуванням непри6утковостi дiяльностi бiзнес-асоцiацiй.
Перспективи подальших розробок у цьому на-прямку. В умовах загострення конкуренцп в усix сферах дiяльностi суспiльства виникае нео6xiднiсть подальших дослщжень та розро6ки практичних рекоменда-цiй щодо можливостей Ытеграци ефективних 6iзнес-iнструментiв в дiяльнiсть о6'еднань пiдприемцiв.
Список використаноТ л1тератури:
1. Пащук Л.В. Маркетинг для 61знес-асоц1ац1й. Сучасн1 можливост практичного використання. Пос16ник з маркетингу для 61знес-асоц1ац1й / Пащук Л.В. - К. : М1жнародний 6анк реконструкцп та розвитку, 2013 - 48 с.
2. Старост1на А.О. Маркетингов1 дослщження нацюнальних i м1ж-народних ринюв: Пiдручник. - К.: ТОВ "Лазарит-Полiграф", 2012 - 480 с.
3. УкраТнське суспiльство. Двадцять рокiв незалежностк Незалеж-ний монiторинг: У 2-х т. Том 2: Та6лиц i графки / за ред. д. фтософ. н. 6.1. Головахи, д. соц. н. М.О. Шульги. - К.: 1нститут соцюлогп НАН Укра-Тни, 2011.
4. Doing Business in Ukraine : [Електронний ресурс] : 2013 - Режим доступу до журн.: http://www.doingbusiness.org/data/exploreeconomies/ ukraine/
5. Haldane, G. (2009) Professional Diploma in Marketing. Study Text. Project Management in Marketing. /- London : BPP Learning Media, Aldine Place.
6. Kotler, P, Armstrong, G, Saunders, J and Wong, V, (2001), Principles of Marketing: Third European Edition, Prentice Hall, Harlow.
Надшшла до редакцм 12.11.13
Л. Пащук, канд. экон. наук, ассист. КНУ имени Тараса Шевченко, Киев
МАРКЕТИНГОВЫЕ ОСНОВЫ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ БИЗНЕС-АССОЦИАЦИЙ
Определены основные проблемы та перспективы деятельности украинских бизнес -ассоциаций, дано определение понятию бизнес - ассоциация, выделены основные группы стейкхолжеров бизнес -ассоциаций, выявлены основные элементы комплекса маркетинга неприбыльной организации.
Ключовi слова: бизнес -ассоциаций, концепция маркетинга, основные стейкхолдеры, направления деятельностi бизнес - ассоциаций.
L. Paschuk, PhD in Economics, Assistante Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
MARKETING CONCEPT TO IMPROVE BUSINESS ASSOCIATIONS' ACTIVITY EFFECTIVENESS
The major problems and perspectives of Ukrainian business associations were defined, definition of business association was developed, key stakeholders of business association were subdivided, marketing mix components of non-profit oganisation were identified. Keywords: business associations, marketing mix, main stakeholders, non profit organization.
УДК 631:338.43 JEL: Q 130
С. Ревенко, асп.
ДУ "1нститут економши та прогнозування" НАН УкраТни, КиТв
1НСТИТУЦ1ОНАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ФОРМУВАННЯ ОРГАН1ЗОВАНОГО АГРАРНОГО РИНКУ
Стаття спрямована на анал'з iнституцiйних аспект/'в формування органiзованого аграрного ринку. З метою виявлення основних /нститут/'в та iнституцiй, як впливають на феномен "оргашзаци" автор аналiзуe укра/нське iнституцiональне середовище, яке знаходиться у стади становлення. Розглядаються основн процеси, що вiдбу-ваються у результатi формування органзованого ринку. Автор дослiджуe теоретичш пiдходи до iнституцiона-льного апарату.
Ключовi слова: нституця; нститут; сшьське господарство; аграрний ринок.
Середовище товарооб^у держав успшно регулю-еться нацюнальними та мiждержавними ринковими Ыститу^ями. Украша, вступивши на шлях оргашзаци ринкових вщносин економки, з^кнулася з проблемами: повтьна адапта^я ринкових Ыституцм та шститупв до мюцевих умов, неузгодженють системи регулювання аграрного ринку, незадовтьна модифка^я ринкових Ыститупв тощо. Умовою перетворення агропромисло-вого комплексу на високоефективний, конкурентоспро-можний сектор економки стае створення прозорих ци-возованих "правил гри", спрямованих на формування середовища сприятливих умов розвитку та функцюну-вання виробництва i просування стьськогосподарсько! продукци до кшцевого споживача. Суттеве значення в цьому контекст мае виникнення правово! держави у межах яко! вщбуваеться вдосконалення механiзмiв управлшня i створення шституцмних засад регулювання соцiально-економiчноí системи.
Питаннями, що торкаються Ыституцюнальних аспек-лв формування органiзованого аграрного ринку займа-лися такi вiтчизнянi та зарубiжнi вченi як: Анiкеенко В.М., Геець В. М., Дем'яненко М.Я., Кропивка М.Ф., Малк М.Й., Молдаван Л.В., Лопатинський Ю.М., Саблук П.Т., Скри-пник Н., Шпичак О.М., Шпикуляк О.Г., Юрчишин В.В., Яцкiв С. та н
Метою статтi е аналiз особливостей трансформацií окремих Ыститупв з урахуванням змiн, що вщбувають-ся в аграрному виробництвi.
Риню^ перетворення передбачають вдосконалення iнституцiйного середовища, до категорм та елементiв якого вщносяться: норми i правила, дог^рш умови, еко-номiчнi агенти, економка права, економiчна iсторiя, ево-люцмнють тощо. Сучасний iнституцiоналiзм е напрямом економiчноí думки, як методологiчна база дослщжень. Вiн описуе механiзми регулювання i впорядкування сус-пiльного життя, дiяльностi та поведiнки людей, що мо-жуть бути закрiпленi i оформленi у виглядi нормативного акту, оргашзаци, установи, звича!в, порядку, традицй якi
консолiдують обмеження i стимули, створюють економь чнi вiдносини, людськ взаемодп [6, с.115-116].
Абстрактна людина наукою вивчаеться в залежност вщ певного середовища, в якому вона дiе. Це середовище утворюеться з iнституцiй i iнститутiв, сукупност писаних i неписаних норм, яких дотримуються суб'екти якого-небудь ствтовариства.
1нституци - це соцiальнi форми функцм суб'ектiв, об'ектiв, процесiв i результат економiчноí дiяльностi, що забезпечують еволюцю системи суспiльного розпо-дiлу прац на пiдставi статусiв, норм, правил, Ыструкцм, регламентiв, контрактiв, стандартiв i порядкiв [2, с. 56]. 1нститути - це правила, сформованi тради^ями суспь льно-економiчного буття та нормативно-правовi акти економiчного спрямування. Вони виступають структур-ними одиницями регулювання економки i аграрного ринку [3, с. 24]. Як надбання сусптьних формацм ринок надае можливiсть людству розвиватися, роблячи наго-лос на ефективност буття в економiчних проявах. Аграрний ринок пщлягае впливу регуляторного мехашзму, обмежуючи дií "невидимо! руки". В Укра^ш продовжу-еться розбудова Ыституцюнального середовища: ство-рюються шститути спрямування, щоб збалансувати iнтереси товаровиробнигав, споживачiв i держави.
Ситуацiю можна зрозумiти, якщо розглядати и з по-зицiй формальних i неформальних шститупв. До фор-мальних Ыститупв належать норми, визначенi в зако-нодавчих актах, до неформальних - норми поведЫки, традицií, звича! та психолопчш особливостi селян, сте-реотипи i правила вiдносин, вони можуть носити як по-зитивнi, так i негативнi риси (рис. 1) [7, с. 38-39, 210; 4, с.134]. Як видно з рисунка, в складних умовах ншу, яку повинш займати формальнi iнститути, почали оволодь вати неформальнi i тiньовi структури. Обсяг тiньових вiдносин не фксуеться, але вiн перевищив межу, за якою норми вщходять на другий план i нормою стають неправовi структури.
© Ревенко С., 2013
