CC BY
22
Лкарю
To
General Practitioner
, що практикуе
Травма
УДК 616.728.2-089.843-06:616.72-018.3-007.24-07:612.766:615.8-7
DOI: 10.22141/1608-1706.1.21.2020.197801
Фiщенко В.0.1, Брон!цький О.Ю.1, Московко Г.С.1, Карпнська О.Д.2
1В1нницький нац1ональний медичний ун1верситет 1м. М.1. Пирогова, м. В1нниця, Украна
2ДУ «1нститутпатологихребта та суглоб1в 1м. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра1ни», м. Харк1в, Укра1на
Маркери порушення napaMeTpiB ходьби хворих шсля ендопротезування кульшового суглоба як насадок тривалого переб^у остеоартрозу (за даними системи GAITRite)
Резюме. Актуальнсть. Тривалий переб1г дегенеративного процесу призводить до низки анатом1чних пе-ретворень у м'язах i суглобах усього скелета: виникнення згинально-привдних контрактур, вкорочення юнцши, перекосу таза i розвитку дегенеративного сколюзу. Пристосовансть хворого до нового способу перемщення формуе в нього нову звичку пересування. Опера^я ендопротезування позбавляе болю, усу-вае нш! вади дегенеративних процес'в, але набута нова звичка пересування залишаеться, хоча i меншою м'рою. Кл!нчний результат операцИ, пдтверджений рентгенограф'чно, може бути вдм!нним, але у хворого в'дм'чаеться легка кульгавсть, помтна р!зниця у довжинi кроюв i характерi переносу стопи при ходьб!. Ранне д!агностування цих залишкових патолопчних звичок та адекватна фiзична реабШа^ю дають можливсть хворим вдновити повноцнн'ють сугловв. Апаратн обстеження м'н'тзують помилку ^каря, дають можли-всть отримати цифровий матер'юл, за яким можна визначити функцональну спроможнсть патента. Мета роботи: визначити основн ознаки порушення ходьби п'юля ендопротезування кульшового суглоба у хворих з тривалим перебгом дегенеративних захворювань за даними системи GAITRite. Матерiали та методи. Були обстежен 36 хворих вком вд 20 до 73 роюв з тривал/'стю хвороби не менше 7 роюв. Молодi па^енти (до 35 роюв — 3 хворi) в анамнезi мали вродкен'1 вади кульшового суглоба з оперативним втручанням. У вах хворих спостергали розвинен згинально-привди контрактури кульшового суглоба в!д 5° до 15°. Обстеження па^ентв проводили до та через 6 м!сяц!в п'юля операцИ ендопротезування на пристро1 GAITRite (The GAITRite Electronic Walkway, США). Визначали часов'1 та геометричн параметри ходьби хворих. Результат. Проведений ана^з даних показав, що через 6 м!сяц!в псля ендопротезування кульшового суглоба у хворихв'дм'чаеться значне покращення параметр!в ходьби. Вир'внюеться тривалсть кроюв та '¡хдовжина, але практично в усххворихв'дм'чаеться порушення опори на стопу протезовано1юнц!вки та не вдновлю-еться до норми розворот стопи, у хворих залишаеться меншою фаза переносу стопи протезовано1 юнц!вки (Single Support, %), нжздорово1, при цьому фаза опори на здорову (Stance, %) юнщвку не дор'внюе фазi переносу стопи. У хворих втрачаеться плавнсть ходьби, вони обережнше наступають на стопу протезовано1 юнщвки, на частку секунди утримуючи ¡"1 вд повно1 опори. У хворих спостергаеться набута звичка зменшен-ня фази опори на повну стопу. За даними ана^зу видно, що пероди торкання п'яткою та пальцями збль-шуються, а перод перекату зменшуеться. Повнстю не вдновлюеться псля ендопротезування розворот стопи. Висновки. Ретельнi досыдження свдчать про те, що асиметр'я кроюв збергаеться. Набута звичка неправильно1 установки стопи, обережнсть при перенос ваги тла на стопу хворо1 ноги, картина переносу стопи в бльшост випадюв збергаеться i псля ендопротезування, хоча i значно меншою м'рою. Тобто те, що було набуто хворим як пристосувальний механзм при патолопчн'й ходьб'1, залишаеться i псля усунення проблем !з суглобом. Незначнi асиметри кроюв призводять до порушення анатом'чних с^ввдношень в робот м'яз!в, змнi 1хваже^в, через що знову виникае замкнуте коло повльного накопичення патолог'чнихзмн в анатом'чних структурах органзму.
Ключовi слова: остеоартроз; ходьба; ендопротезування; кульшовий суглоб
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2020
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020
Для кореспонденци: Каршнська Олена Дмитр1вна, науковий сшвробгтник лабораторп бюмехашки, ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб1в iMeHi професора М.1. Ситенка НацюнальноТ академи медичних наук УкраТни», вул. Пушкшська, 80, м. Харш, 61024, УкраТна; e-mail: helen.karpinska@gmail.com
For correspondence: Olena Karpinska, Research Fellow at the Department of biomechanics laboratory, State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine'; Pushkinskaya st., 80, Kharkiv, 61024, Ukraine; e-mail: helen.karpinska@gmail.com
Вступ
Остеоартроз (ОА) кульшового суглоба е дуже поши-реною дегенеративною патологiею опорно-рухового апарату та зусщчаеться в популяци у 10—20 % випад-кiв. Коксартроз довго вважали хворобою середнього та старечого вшу, але в останнi десятирiччя дегенеративнi захворювання суглобiв значно помолодшали, i вже не рiдкiсть дiагностування ОА кульшових суглобiв у до-сить молодих людей, причиною якого е не ттьки де-генеративш захворювання, але й руйнування структур суглоба через, наприклад, травму, чи наслтки вродже-но! вади суглобiв [1, 2].
Дегенеративнi захворювання не шддаються лшу-ванню, можливе ттьки гальмування процесу рiзними лiкувальними процедурами, тому ендопротезування е, на жаль, у бтьшосп випадкiв единим способом по-збавлення пацiента болю та повернення до активного життя. I якщо у розвинених кра!нах операщя ендопротезування проводиться на раншх стадiях (iнодi — при II стади) остеоартрозу [3, 4], то в Укра!ш багато хворих вимушеш доволi довго терпiти, проходячи консерва-тивне лiкування, яке, звичайно, не здатне !х вилшу-вати, а ттьки втстрочити повне руйнування суглоба. Це пов'язано з багатьма причинами: i психолопчний фактор страху перед операщею, i доволi висока щна ендопротезiв, i вiдносно низький рiвень охоплення на-селення медичною допомогою високого рiвня [5, 6].
Тривалий перебiг дегенеративного процесу, який супроводжуеться больовим синдромом, обмежуе ак-тившсть хворих, призводить до низки анатомiчних перетворень у м'язах i суглобах усього скелета: виник-нення згинально-привтних контрактур, вкорочення кiнцiвки як внаслток контрактури, так i через втрату головкою кульшового суглоба сферичносп, перекосу таза i розвитку дегенеративного сколiозу [7, 8]. При-стосованiсть хворого до нового способу перемщення формуе в нього нову звичку ходьби, стояння, сидшня, тдйому сходами тощо [9]. Операцiя ендопротезування позбавляе болю, усувае контрактури у суглобах, здат-на вирiвняти довжину кiнцiвок, але, на жаль, набута нова звичка пересування залишаеться, хоча i меншою мiрою. Клiнiчний результат операци, пттверджений рентгенографiчно, може бути вiдмiнним, але у хворого вiдмiчаеться легка кульгавють, помiтна рiзниця у до-вжиш крокiв та характерi переносу стопи при ходьбг Ранне дiагностування цих залишкових патологiчних звичок i адекватна фiзична реабiлiтацiю дають можли-вють хворим вiдновити повноцiннiсть суглобiв [10, 11].
Апаратш обстеження е запорукою стандартизаци оцiнки стану хворих, яю мiнiмiзують помилку лша-ря, дають можливють отримати цифровий матерiал, за яким можна визначити функщональну спромож-нiсть пацiента [12]. Одним з таких дослтжень е система GAITRite, призначення яко! — оцшка параметрiв ходьби людини [13].
Мета роботи: визначити основнi ознаки порушення ходьби пiсля ендопротезування кульшового суглоба у хворих з тривалим переб^ом дегенеративних захворю-вань за даними системи GAITRite.
Матерiали та методи
Були обстежеш 36 хворих вшом вiд 20 до 73 роив. До 50 роыв — 8, втэм 50—70 рокiв — 23, старше 70 — 5 хворих. yci xropi спостерiгалися у медзакладах з приводу дегенеративних захворювань кульшового суглоба не менше 7 роив. Молодi пацieнти (до 35 роив — 3 хво-pi) в анамнезi мали вpодженi вади кульшового суглоба з оперативним втручанням. У вшх хворих спостеpiгали розвинеш згинально-пpивiднi контрактури кульшового суглоба вт 5° до 15°. Розподт хворих за вiком та величиною контрактур не проводили. Три пащенти користувалися при xодьбi палицею.
Обстеження пащентав проводили до та через 6 мь сяцiв пiсля операци ендопротезування на пристро! GAITRite (The GAITRite Electronic Walkway, США) на кафедpi нервових хвороб Вiнницького нащонального медичного унiвеpситету iм. М.1. Пирогова.
Визначали часовi та геометpичнi параметри ходьби хворих.
Отpиманi клiнiчнi даш обстеження хворих були об-роблеш статистично, розраховували середне значення (М), його стандартне втхилення (SD) та довipчий ш-тервал (CI). Для поpiвняння паpаметpiв хворо! та здорово! кшщвок, а також пеpiодiв до та пiсля лiкування застосовували парний Т-тест з вказанням середньо! piзницi сеpеднix (M ± SD), критичного значення тесту (t) та його статистично! значущост (p). Аналiз да-них проводили в пакет для статистичного аналiзу IBM Statistic SPSS 20.0.
Результати
Проведет дослтження стосуються aнaлiзу часових, геометричних пapaметpiв ходьби у хворих до та тсля ендопротезування кульшового суглоба.
4acoBi параметри ходьби. Пpоaнaлiзуeмо часо-вi параметри кроив, до яких втносять Step Time та Cait Cycle Time (у пpотоколi дослтження Cycle Time) (рис. 1).
Step Time (с). Час, який минув вт першого контакту одше! ноги до першого контакту протилежно!, доpiв-нюе часу перекату стопи одше'! кшщвки та одночасно переносу стопи протилежно! кшщвки, тобто трива-лють одноопорного перюду кроку (рис. 1).
Статичний aнaлiз виявив широку вapiaбельнiсть параметра Step Time у хворих, причому як для хворо!, так i для здорово! кшщвок. Результати дослтження наведет в табл. 1.
У середньому вiдмiчaли, що параметр Step Time для хворо! кшщвки 0,9 ± 0,3 с у пащенпв до ендопротезування був бтьшим, шж для здорово! кшщвки, — 0,6 ± 0,2 с, piзниця становила 0,3 ± 0,5 с, але, врахо-вуючи велику вapiaбельнiсть цього параметра (вiд 0,1 до 1,4 с), не було шдтверджено значущо! (р = 0,189) piзницi. Через 6 мiс. шсля ендопротезування спосте-piгaли виpiвнювaння тривалост опори на стопи в середньому до 0,6 ± 0,1 с, отже, i статистично! piзницi не вiдмiчaли (р = 0,402). Якщо поpiвнювaти результати ендопротезування, то для протезовано! кiнцiвцi дове-дене зменшення в середньому на 0,3 ± 0,3 с тpивaлостi
Рисунок 1. Д/аграми часових параметр/в ходьби. Формування кроку одне ноги
та одного циклу кроку ноги
опори на стопу, хоча piзниця не досягла статистич-но! значущост (р = 0,062). Тривалють опори на стопу здорово! кшщвки залишилася не змiненою. Вна-слiдок значного розкиду паpаметpiв Step Time вплив ендопротезування на змшу параметра статистично не значний (r = 0,4).
Сycle Time (с) — це час мiж першими контактами двох послщовних кpокiв одше! ноги, тобто тpивaлiсть кроку, що включае в себе одноопорну фазу кроку та переню стопи.
Проведений aнaлiз цього параметра (табл. 2) показав, що тсля ендопротезування у хворих значно змен-шилася тpивaлiсть кpокiв, причому як протезованою, так i здоровою кiнцiвкaми.
У процеш дослiдження було визначено, що до лшу-вання середня тривалють кроив у хворих була практично однаковою (р = 0,229), симетричнють збертлася i через 6 мю. пiсля ендопротезування. Але вiдмiчaлося значне (р < 0,05) зменшення тривалост кpокiв, причому симетрично (на 0,22 с).
Пpоaнaлiзуeмо геометричш параметри ходьби хворих. До них вщносять Step Length, Stride Length, H-H Base Support.
Step Length (см) — вимipюeться по довжиш доpiж-ки, вiд центру п'ятки поточного слщу до центру п'ятки попереднього слщу на протилежнш стопi. Тобто це довжина кроку одше! ноги, визначае спроможнють переносу стопи. Довжина кроку може бути негативною величиною, якщо суб'ект не зможе перенести центральну точку п'ятки за таку ж точку протилежно! стопи (рис. 2).
Результати aнaлiзу цього параметра наведеш в табл. 3.
Анaлiз довжини кроив виявив, що у хворих на кокс-артроз довжина кроку хворою ногою (44,65 ± 7,86 см) в середньому бтьша, шж довжина кроку здоровою (34,18 ± 15,32 см), i хоча через значну вapiaбельнiсть цього параметра хворих не було визначено статистично! piз-ниш (р = 0,236), треба вщмггати, що максимальне зна-чення довжини кроку здоровою инщвкою (20,71 см),
Таблиця 1. Параметр Step Time у хворих до i псля ендопротезування кульшового суглоба
Кшщвка До л^ування Через 6 Mic. Ст. значущicть рiзницi мiж перiодами, M ± SD, t, Р
M ± SD
Хвора 0,9 ± 0,3 0,6 ± 0,1 0,3 ± 0,3 t = 2,393; p = 0,062
Здорова 0,6 ± 0,2 0,6 ± 0,0 -0,0 ± 0,2 t = -0,266; p = 0,801
Ст. значущють pi3HM^ ммж хворою та здоровою кшщвками, M ± SD, t, p 0,3 ± 0,5 t = 1,520; p = 0,189 0,0 ± 0,1 t = 0,916; p = 0,402
Таблиця 2. Тривалсть кроюв (Cycle Time) у хворих до л^вання i через 6 мюяшв псля ендопротезування кульшового суглоба
Кшщвка До лiкування Через 6 Mic. Ст. значущють рiзницi мiж перiодами, M ± SD, t, p
M ± SD
Хвора 1,39 ± 0,17 1,17 ± 0,09 0,22 ± 0,14 t = 3,747; p = 0,013
Здорова 1,40 ± 0,16 1,18 ± 0,08 0,22 ± 0,12 t = 4,505; p = 0,006
Ст. значущють рiзницi мiж хворою та здоровою юн^вками, M ± SD, t, p -0,01 ± 0,02 t = -1,369; p = 0,229 0,00 ± 0,02 t = -0,500; p = 0,638
яке зафжсовано при анал1з1 даних, було помйно мен-шим, н1ж аналопчне при анал1з1 довжини крок1в хворою кнщвкою (38,75 см). Анал1з даних, огриманих при досл1дженн1 пащенпв через 6 м1с. п1сля ендопротезування, показали в середньому виршнювання довжини крок1в до 48—49 см. Виявлено статистично значуще (р = 0,003) збшъшення довжини кроку здоровою кшщвкою. Хоча треба вщмйити, що у деяких хворих помггно зменшилася довжина кроку як хворою, так i здоровою кшщвками.
Stride Length (см) — вщстанъ по лшп прогресп м1ж точками торкання п'яток двох послщовних сл1д1в однь ei стопи. Цей параметр включае в соб1 довжину стопи та довжину переносу стопи (рис. 3). Результати анашзу цього параметра наведет в табл. 4
Статистичний анашз не виявив р1знищ у довжин1 крок1в хворою та здоровою кшщвками m до лжування (р = 0,566), н1 тсля ендопротезування (р = 0,404), але визначено, що через 6 мюящв п1сля операцп у хворих статистично значуще (р = 0,028) збшъшилася довжина крокв обома ногами. Симетричшстъ крок1в обумов-лена намаганням хворого зменшити кулъгав1стъ через зменшення довжини кроюв, б1лъ у суглоб1 не дае мож-лив1стъ зд1йснити значний за довжиною крок.
H-H Base of Support or Base Width (H-H база опори, або ширина опори) — вщстанъ вщ центру слщу до ль нл прогресування, оц1нюе величину в1дхилення стопи уб1к (рис. 4).
Таблиця 3. Довжина кроку (Step Length) у хворих до л^вання та через 6 мюяшв тсля ендопротезування кульшового суглоба
Кшщвка До лкування Через 6 Mic. Ст. значущють рiзницi мiж перiодами, M ± SD, t, p
M ± SD
Хвора 44,65 ± 7,86 48,61 ± 4,39 -3,96 ± 10,90 t = -0,889; p = 0,415
Здорова 34,18 ± 15,32 49,74 ± 5,96 -15,57 ± 13,62 t = -2,799; p = 0,038
Ст. значущють рiзницi мiж хворою та здоровою юн^вками, M ± SD, t, p 10,48 ± 19,08 t = 1,345; p = 0,236 -1,14 ± 2,74 t= -1,017; p = 0,356
f » —^
{ ' ---
Довжина кроку
(Step Length)
Рисунок 2. Схема вимiрювання довжини кроку (параметр Step Length)
Шнш прогреем
■*-»-
Довжина кроку (Stride Length)
Рисунок 3. Схема вимiрювання довжини кроку (параметр Stride Length)
Результата статистичного аналiзу наведеш в табл. 5.
Статистичний ан^з цього параметра показав, що у хворих вiдмiчаeться однакова ширина опори для обох кшщвок, тобто практично ii симетричнiсть, причому i до лiкування (р = 0,353), i через 6 мiсяцiв пiсля ендо-протезування кульшового суглоба (р = 0,645). Однак тсля ендопротезування вiдмiчаeться помiтне змен-шення ширини опори в середньому на 2 см, але змен-шення не досягло статистично! значущостi (р > 0,05).
Single Support (%) — час мiж останшм контактом поточно! стопи до першого контакту стопи ще! ж ноги, тобто час мiж моментом вiдриву пальцiв до контакту п'ятки стопи одше! ноги. Вш вимiрюeться в секундах i виражаеться у вщсотках вiд часу циклу кроку тiei' ж стопи. Визначае частку часу опори протилежно! стопи (рис. 5).
Нижче наведеш результати проведених статистич-них дослщжень (табл. 6) щодо параметра Single Support.
За результатами статистичного аналiзу було виявле-но, що у хворих до лшування час переносу хворо! стопи становить в середньому 25,92 ± 13,48 % вщ тривалос-т повного кроку цie! кшщвки, тобто майже 75 % часу кроку припадаe на опору на хвору кшщвку, у той же час перенос здорово! стопи становить в середньому 40,75 ± 7,54 % вщ тривалост кроку ^ero кiнцiвкою, тобто на опору припадаe близько 60 %. Для хворо! кшщвки було визначено великий розкид значень — вщ 14 до 35,5 %, у той же час розкид значень для здорово! кшщвки значно менший — вщ 35,4 до 45,0 %, середня рiзниця становила 14,83 ± 14,42 %. Враховуючи значний розкид даних, не було визначено значущо! рiзницi параметра Single Support мiж протилежними кiнцiвками. Через 6 мю. пiсля ендопротезування у хворих вiдмiчалося
Рисунок 4. Схема вим'рювання довжини довгого Рисунок 5. Схема вим!рювання тривалост опори кроку та ширини опори на одну стопу (Single Support)
Таблиця 4. Довжина кроку (Stride Length) у хворих до л'!кування та через 6 м!сяц!в тсля ендопротезування кульшового суглоба
Кшщвка До л^ування Через 6 Mic. Ст. значущють рiзницi мiж перюдами, M ± SD, t, p
M ± SD
Хвора 79,04 ± 15,29 98,66 ± 10,27 -19,62 ± 15,75 t = -3,051; p = 0,028
Здорова 79,44 ± 14,57 98,47 ± 9,89 -19,04 ± 15,21 t = -3,066; p = 0,028
Ст. значущють pi3H^i ммж хворою та здоровою юн^вками, M ± SD, t, p -0,34 ± 1,58 t = -0,615; p = 0,566 0,18 ± 0,49 t = 0,911; p = 0,404
Таблиця 5. Значення параметра H-H Base Support у хворих до л'1кування та через 6 м1сяц1в тсля ендопротезування кульшового суглоба
Кшщвка До лiкування Через 6 Mic. Ст. значущють рiзницi мiж перiодами, M ± SD, t, p
M ± SD
Хвора 11,41 ± 4,15 9,63 ± 3,76 1,79 ± 3,03 t = 1,442; p = 0,209
Здорова 11,58 ± 3,91 9,53 ± 3,86 2,05 ± 3,33 t = 1,510; p = 0,192
Ст. значущють рiзницi мiж хворою та здоровою юнщвками, M ± SD, t, p -0,16 ± 0,39 t = -1,023; p = 0,353 0,10 ± 0,52 t = 0,489; p = 0,645
значне збiльшення частки тривалост переносу стопи хворо! кiнцiвки до 36,50 ± 4,26 %, для здорово! кшщвки цей параметр практично не змшився — 39,45 ± 2,60 %, i вiдбувалося поступове вирiвнювання параметрiв крокiв.
Double Support (%) — подвшна пiдтримка, перюд, коли обидвi ноги знаходяться на шдлозь Початок по-двiйно! опори вiдмiчаeться вiд контакту п'ятки одше! стопи до к1нця вiдриву пальщв стопи друго! ноги, вира-жаеться у вщсотках в1д часу циклу ходи для тае! стопи. Результати дослщжень наведенi в табл. 7.
Результати статистичного анатзу показали, що три-валють подв1йно! опори у хворих до операци була одна-ковою для обох к1нц1вок — в середньому близько 33 %, але вiдмiчали великий розкид значень в!д 23 до 49 %. Через 6 м1с. п1сля ендопротезування в^^чалося значне зменшення тривалост подв1йно! опори в середньому до 24 %, з одночасним зменшення розкиду значень у межах в!д 20 до 28 %. Ус1 змши не набули статистично значущого р1вня.
Stance (%) — фаза позици, чи фаза стопи, — це час-тина циклу кроку, яка визначаеться в!д моменту кон-
Таблиця 6. Значення параметра Single Support (%) у хворих до л1кування та через 6 м1сяц1в
псля ендопротезування кульшового суглоба
Кшщвка До л^ування Через 6 Mic. Ст. значущють рiзницi мiж перiодами, M ± SD, t, p
M ± SD
Хвора 25,92 ± 13,48 36,50 ± 4,26 -10,58 ± 11,55 t = -2,245; p = 0,075
Здорова 40,75 ± 7,54 39,45 ± 2,60 1,30 ± 6,86 t = 0,464; p = 0,662
Ст. значущють pi3HM^ ммж хворою та здоровою кшщвками, M ± SD, t, p -14,83 ± 14,42 t = -2,519; p = 0,053 -2,95 ± 5,78 t = -1,251; p = 0,266
Таблиця 7. Значення параметра Double Support (%) у хворих до л'1кування та через 6 м1сяц1в
псля ендопротезування кульшового суглоба
Кшщвка До л^ування Через 6 Mic. Ст. значущють рiзницi мiж перiодами, M ± SD, t, Р
M ± SD
Хвора 33,33 ± 15,53 24,10 ± 4,46 9,23 ± 12,83 t = 1,763; p = 0,138
Здорова 33,78 ± 17,23 24,50 ± 4,23 9,28 ± 15,16 t = 1,500; p = 0,194
Ст. значущють рiзницi мiж хворою та здоровою кшщвками, M ± SD, t, p -0,45 ± 2,55 t = -0,432; p = 0,684 -0,40 ± 0,76 t = -1,296; p = 0,252
Таблиця 8. Значення параметра Stance (%) у хворих до л'1кування та через 6 м1сяц1в псля ендопротезування кульшового суглоба
Кшщвка До лiкування Через 6 Mic. Ст. значущють рiзницi мiж перiодами, M ± SD, t, Р
M ± SD
Хвора 59,02 ± 7,76 60,47 ± 2,49 -1,45 ± 6,86 t = -0,518; p = 0,627
Здорова 74,20 ± 13,45 63,60 ± 4,33 10,60 ± 11,18 t = 2,323; p = 0,068
Ст. значущють рiзницi мiж хворою та здоровою кшщвками, M ± SD, t, p -15,18 ± 14,74 t = -2,523; p = 0,043 -3,13 ± 5,83 t = -1,317; p = 0,245
Таблиця 9. Значення параметра Toe In/Out (у градусах) у хворих до л1кування та через 6 мсящв
псля ендопротезування кульшового суглоба
Кшщвка До л^ування Через 6 míc. Ст. значущють рiзницi мiж перiодами, M ± SD, t, Р
M ± SD
Хвора 13,33 ± 6,86 6,83 ± 4,96 6,50 ± 5,36 t = 2,972; p = 0,031
Здорова 7,50 ± 8,64 5,50 ± 3,62 2,0 ± 6,2 t = 0,791; p = 0,465
Ст. значущють pi3HM^ мiж хворою та здоровою кшщвками, M ± SD, t, p 5,83 ± 13,18 t = 1,084; p = 0,328 1,33 ± 6,71 t = 0,487; p = 0,647
Рисунок 6. Схема вим'рювання кута розвороту стопи (Тое)
такту п'ятки до моменту вщриву пальщв одше! стопи. Тобто це час перекату стопи. Представляеться у вщсо-тка до часу циклу кроку.
Параметр Stance е доволi показовим параметром, за яким можна визначати опороспроможнють стоп. Зменшення тривалост опори на стопу може свщчити про наявнють дискомфорту чи болю. Результати ста-тистичного аналiзу наведено в табл. 8.
У хворих до лшування частка часу, яка припадае на опору стопи хворо! кшщвки, становить 59,02 ± ± 7,76 %, на стопу здорово! — 74,20 ± 13,45 %, тобто хворi намагаються зменшити час опори на стопу, i середня рiзниця досягае 15,18 ± 14,74 %, до того ж е статистично значущою (р = 0,043). Через 6 мюящв пiсля ендопротезування у хворих спостертаеть-ся вирiвнювання частки опори на стопи, але частка опори на стопу протезовано! кшщвки залишаеться у тих же межах — 60,47 ± 2,49 %, але зменшуеться на 10,60 ± 11,18 % опора на стопу протилежно! — 63,60 ± 4,33 %, i рiзниця становить в середньому 3,13 ± 5,83 %. Змши, хоча i помiтнi, але статистично не значущь
Toe In/Out — кут розвороту стопи, вимiрюеться в градусах.
Вщомо, що природний кут розвороту стопи становить 5—7°. При розвитку патологи суглобiв нижньо! кшщвки одним з адаптацшних механiзмiв зменшення болю е розворот кшщвки назовш чи, навпаки, всере-дину. Це залежить вiд локалiзащ! осередку болю. Пору-шення рiвноваги, яка розвиваеться внаслщок захворю-вання, вимагае змшювати природнiй розворот стопи протилежно! кшщвки (рис. 6).
За даними статистичного аналiзу було визначено, що у хворих до лшування кут розвороту стопи хворо!
кшщвки становив в середньому 13,33 ± 6,86° назовш, що значно бтьше нормального кута, бтьш того, у де-яких хворих вiдмiчали зб1льшення кута розвороту стопу i здорово! кшщвки. Через 6 мюящв шсля ендопротезування кут розвороту стопи протезовано! кшщвки практично нормалiзувався до 6,83 ± 4,96°, змiни були статистично значуще (р = 0,031). Розворот стопи здорово! ноги також зменшився, хоча i в незначних межах (р = 0,465).
Обговорення
Результати проведеного статистичного аналiзу показали, через 6 мюящв шсля ендопротезування кульшового суглоба у хворих вiдмiчаeться значне покращення параметрiв ходьби. Вирiвнюeться тривалють крокiв та !х довжина, але практично в ушх хворих вiдмiчаeться порушення опори на стопу протезовано! кшщвки та не вщновлкються до норми розворот стопи.
За нашими даними, у хворих залишаeться мен-шою фаза переносу стопи протезовано! кшщвки (Single Support, %), шж здорово!, при цьому фаза опори на здорову кшщвку не дорiвнюe фазi переносу стопи. У хворих втрачаeться плавнiсть ходьби, вони обережшше наступають на стопу протезовано! кшщвки, на частку секунди утримуючи !! вiд повно! опори на стопу.
Така ж ситуащя спостерiгаeться iз параметром Stance. У хворих шсля ендопротезування спосте-рiгаeться набута звичка зменшення фази опори на повну стопу, враховуючи те, що тривалють подвш-но! опори (Double Support) (фаза, коли обвдв стопи знаходяться на опор^ у хворих однакова, можна передбачити, що змши вщбуваються саме в перю-дi торкання пальцiв та у перiодi перекату стопи. За даними аналiзу стаe видно, що перюди торкання п'яткою та пальцями збшьшуються, а перiод перекату зменшуeться. Змiни незначнi, не перевищують 5 % для кожного перюду, але !х накопичення при-зводять до того, що рiзниця у фазах ходьби досягаe 10-15 %.
Ще один параметр, який не вщновлкються пiсля ендопротезування, — це розворот стопи. Дшсно, розворот стопи нормалiзуeться, але залишаeться збть-
шеним, а це призводить до змши кутав важелiв роботи m'h3Îb Bcieï нижньо! кiнцiвки i, як наслiдок, до змiни мехашки ïx роботи.
До чого призводять несиметричностi фаз кроив у вщдалених перiодаx — тема окремого дослщження.
Висновки
Операцiя ендопротезування мае покращити якiсть життя пацieнта, зменшити больовi синдроми, усунути рiзницю у довжиш кiнцiвок та контрактури у суглобах. У бшьшосл випадкiв так i вщбуваеться. Якщо про-тезування та шсляоперацшний перiод пройшли без ускладнень, у хворих через певний час норматзуеться функцiя ходьби. Але ретельш дослiдження свiдчать про те, що асиме^я крокiв зберiгаeться. Набута звичка неправильно!' установки стопи, обережнють при перенош ваги тiла на стопу хворо! ноги, картина переносу стопи в бшьшосл випадыв збериаеться i пiсля ендопротезування, хоча i значно меншою мiрою. Тобто те, що було набуте хворим як пристосувальний мехашзм при пато-логiчнiй xодьбi, залишаеться i шсля усунення проблем iз суглобом. Незначш асиметри' кроив призводять до порушення анатомiчниx спiввiдношень в роботi м'язiв, змiнi ïx важелiв, через що знову виникае замкнуте коло повтьного накопичення патологiчниx змiн в анатомiч-них структурах органiзму.
Конфлiкт штерес1в. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлiкту iнтересiв та власно! фшансово! заць кавленостi при пiдготовцi дано! статть
Список лiтератури
1. Шапиро К.И. Социально-гигиеническая характеристика больных с заболеваниями тазобедренного сустава. Повреждения и заболевания тазобедренного сустава. Ленинград, 1983. С. 62-64.
2. Khanduja V. Total Hip Arthroplasty in 2017 — Current Concepts and Recent Advances. Indian. J. Orthop. 2017. Vol. 51(4). P. 357-358. DOI: 10.4103/ortho.lj0rtho_367_17.
3. Wolford M.L., Palso K., Bercovitz A. Hospitalization for Total Hip Replacement Among Inpatients Aged 45 and Over: United States, 2000-2010. NCHS Data Brief. 2015. 186. 1-8. Retrieved fro www.cdc.gov/nchs/data/databriefs/db186.pdf.
4. Гайко Т.В., Поляченко, Ю.В., Рибачук О.1. Стан та перспективи розвитку ендопротезування суглобiв в
УкраШ. Всник ортопеди, травматологи та ендопротезування. 2000. Т. 2(27). С. 71-72.
5. Лоскутов А.Е. Эндопротезирование тазобедренного сустава. Днепропетровск: Лира, 2010. С. 344.
6. Фщенко В.О., Кириченко В.1., Яремин С.Ю., Бранщь-кий О.Ю., Картнська О.Д Остеоартроз кульшового суглоба. Клшчш та сощальш аспекти захворювання. Аналi-тичний огляд лтератури. Частина I. Травма. 2019. Т. 20. №1. С. 127-134.DOI: 10.22141/1608-1706.1.20.2019.158680.
7. Фщенко В.О., Бранщький О.Ю., Картнська О.Д. Бюмехашчш особливостi ходьби хворих на коксартроз з контрактурами кульшового суглоба. Матерiали науково-практично1 конференци з мiжнародною участю «Актуаль-ш питання лкування ортопедично1 патологи та на^д^в травм опорно-рухово1 системи» — IV Укратський симпозиум з бшмехашки опорно-рухово1 системи (19—20 вересня 2019р.). Дшпро: Л1ра, 2019. С. 12-13.
8. Страфун С.С., Фщенко О.В., Московко Т.С., Картнська О.Д. Клшчш до^дження параметрiв ходьби хворих на коксартроз за даними системи GAITRite. Травма. 2018. Т. 19. № 6. С. 56-61. DOI: 10.22141/16081706.6.19.2018.152221.
9. Фщенко В.О., Бранщький О.Ю., Обейдат Халед, Картнська О.Д., Картнський М.Ю. Концептуальна модель розвитку патологiчноï ходи при тривалому перебку остеартрозу. Материалы IV Всеукраинской конференции «Актуальные вопросы лечения патологии суставов и эндопротезирования». Запорожье — Приморск, 12—14 сентября, 2019. С. 84-85.
10. Фщенко В.О., Бранщький О.Ю., Гоцул О.В., Кар-пшська О.Д. Математичне моделювання ходьби людини при комбтованш контрактурi кульшового суглоба. Травма. 2019. Т. 20. № 4. С. 100-105. DOI: 10.22141/16081706.4.20.2019.178752.
11. Фщенко В.О., Кириченко В.1., Яремин С.Ю., Бранщький О.Ю., Картнська О.Д. Остеоартроз кульшового суглоба. Техшчш засоби дiагносmики. Аналтичний огляд лтератури. Частина II. Травма. 2019. Т. 20. № 2. С. 9-20. DOI: 10.22141/1608-1706.2.20.2019.168015.
12. GAITRite Electronic Walkway Technical Reference Document Number: WI-02-15 Document Filename: WI-02-15 Rev. L 05/06/2013.
Отримано/Received 25.12.2019 Рецензовано/Revised 12.01.2020 Прийнято до друку/Accepted 20.01.2020 ■
Фищенко В.А.1, Браницкий А.Ю.1, Московко Г.С.1, Карпинская Е.Д.2
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
2ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко НАМН Украины», г. Харьков,
Украина
Маркеры нарушения параметров ходьбы больных после эндопротезирования тазобедренного сустава как следствие длительного течения остеоартроза
(по данным системы ОА!ТРНе)
Резюме. Актуальность. Длительное течение дегенератив- спосабливаемость больного к новому образу перемещения
ного процесса приводит к ряду анатомических преобразова- формирует у него новую привычку передвижения. Операция
ний в мышцах и суставах всего скелета: возникновению сги- эндопротезирования избавляет от боли, устраняет другие
бательно-приводящих контрактур, укорочению конечности, осложнения дегенеративных процессов, но приобретенная
перекосу таза и развитию дегенеративного сколиоза. При- новая привычка передвижения остается, хотя и в меньшей
степени. Клинический результат операции, подтвержденный рентгенографически, может быть отличным, но у больного отмечается легкая хромота, заметна разница в длине шагов и характере переноса стопы при ходьбе. Раннее диагностирование этих остаточных патологических привычек и адекватная физическая реабилитации позволят больным восстановить полноценность суставов. Аппаратные обследования минимизируют ошибку врача, дадут возможность получить цифровой материал и определить функциональную способность пациента. Цель работы: определить основные признаки нарушения ходьбы после эндопротезирования тазобедренного сустава у больных с длительным течением дегенеративных заболеваний по данным системы GAITRite. Материалы и методы. Было обследовано 36 больных в возрасте от 20 до 73 лет с длительностью болезни не менее 7 лет. Молодые пациенты (до 35 лет — 3 больных) в анамнезе имели врожденные пороки тазобедренного сустава с оперативным вмешательством. У всех больных наблюдали развитые сгибательно-при-водящие контрактуры тазобедренного сустава от 5° до 15°. Обследование пациентов проводили до и через 6 месяцев после операции эндопротезирования на устройстве GAITRite (The GAITRite Electronic Walkway, США). Определяли временные и геометрические параметры ходьбы больных. Результаты. Проведенный анализ данных показал, что через 6 месяцев после эндопротезирования тазобедренного сустава у больных отмечается значительное улучшение параметров ходьбы. Выравнивается продолжительность шагов и их длина, но практически у всех больных отмечается нарушение опоры на
стопу протезированной конечности и не восстанавливается до нормы разворот стопы, у больных остается уменьшенная фаза переноса стопы протезированной конечности (Single Support, %) по сравнению со здоровой, при этом фаза опоры на здоровую (Stance, %) конечность не равна фазе переноса стопы. У больных утрачивается плавность ходьбы, они осторожно наступают на стопу протезированной конечности, на долю секунды удерживая ее от полной опоры. У больных наблюдается приобретенная привычка уменьшения фазы опоры на полную стопу. По данным анализа видно, что периоды касания пяткой и пальцами увеличиваются, а период переката уменьшается. Полностью не восстанавливается после эндопротезирования разворот стопы. Выводы. Тщательные исследования свидетельствуют о том, что асимметрия шагов сохраняется. Приобретена привычка неправильной установки стопы, осторожность при переносе веса тела на стопу больной ноги, картина переноса стопы в большинстве случаев сохраняется и после эндопротезирования, хотя и в значительно меньшей степени. То есть то, что было приобретено больным в качестве приспособительного механизма при патологической ходьбе, остается и после устранения проблем с суставом. Незначительные асимметрии шагов приводят к нарушению анатомических соотношений в работе мышц, изменению их рычагов, из-за чего опять возникает замкнутый круг медленного накопления патологических изменений в анатомических структурах организма.
Ключевые слова: остеоартроз; ходьба; эндопротезирование; тазобедренный сустав
V.C>. Fischenko1, O.Yu. Branitsky1, G.S. Moskovko1, O.D. Karpinska2 National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytya, Ukraine
2SI "Sytenko Institute of Pathology of Spine and Joints of NAMS of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
Markers of gait disorders in patients after hip joint prosthesis as a result of a long-term osteoarthrosis (according to the GAITRite system)
Abstract. Background. The long course of the degenerative process leads to some anatomical transformations in the muscles and joints of the entire skeleton: the appearance of flexion-causing contractures, shortening of the limb, pelvic distortion and the development of degenerative scoliosis. The patient's adaptability to a new image forms his new habit of movement. The hip arthro-plasty relieves pain, eliminates other complications of degenerative processes, but a new habit of movement remains, although to a lesser extent. The clinical result, confirmed by X-ray diffraction, may be excellent, but a patient has a slight lameness, a noticeable difference in the length of steps and in transferring the foot when walking. Early diagnosis of these residual pathological habits and adequate physical rehabilitation will allow patients to restore the full volume of the joints. Hardware examinations minimize the doctor's error, make it possible to obtain digital material and determine the patient's functional ability. The purpose of the work is to determine the main markers of gait disorders after hip replacement in patients with a long course of degenerative diseases according to the GAITRite system. Materials and methods. We examined 36 patients aged 20 to 73 years with a disease duration of at least 7 years. Young patients (up to 35 years — 3 patients) had a history of congenital malformations of the hip joint with surgery. In all patients, developed flexion-causing contractures of the hip joint from 5° to 15° were observed. Patients were examined before and 6 months after the hip arthroplasty. The research was conducted on a GAITRite device (The GAITRite Electronic Walkway, USA). The temporal and geometrical parameters of patients' walking were
determined. Results. An analysis of the data showed that 6 months after hip replacement, patients showed a significant improvement in walking parameters. The duration of the steps and their length are levelled, but almost all patients have a violation of the support on the foot of the prosthetic limb and the foot is not restored to normal, a patient has a reduced phase of the transfer of the foot of the prosthetic limb (Single Support, %) compared to a healthy one, while phase of reliance on a healthy (Stance, %) limb is not equal to the phase of foot transferring. Patients lose the smoothness of walking, they carefully step on the foot of the prosthetic limb, keeping it from full support for a split second. Patients have acquired the habit of reducing the phase of support on the full foot. The analysis results make it clear that the periods of touching the heel and fingers increase, and the period of the roll decreases. U-turn of the foot is not completely restored after arthroplasty. Conclusions. Careful research suggests that the asymmetry of steps persists. The acquired habit of improper installation of the foot, caution when transferring body weight to the foot of a sore foot, the picture of foot transfer in most cases persists after hip arthroplasty, although to a much lesser extent. That is, that was acquired by a patient as an adaptive mechanism during pathological walking, remains after the elimination of problems with the joints. Slight asymmetries of the steps lead to a violation of the anatomical relationships in the work of the muscles, a change in their levers, which again causes a vicious circle of slow accumulation of pathological changes in the anatomical structures of the body. Keywords: osteoarthrosis; walking; arthroplasty; hip joint
