Научная статья на тему 'Management financial resources of agricultural enterprises'

Management financial resources of agricultural enterprises Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
112
176
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Sciences of Europe
Область наук
Ключевые слова
УПРАВЛіННЯ / ФіНАНСОВі РЕСУРСИ / ФіНАНСОВА СТіЙКіСТЬ / СіЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПіДПРИєМСТВО / MANAGEMENT / FINANCIAL RESOURCES / FINANCIAL STABILITY / AGRICULTURAL ENTERPRISE

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Polyova O.L.

In the modern market economy the most important element of financial stability of the company is carried out efficient management of its financial resources. Particular attention is paid to research the financial stability of agricultural enterprises and accelerate the turnover of working capital, which is a priority and an important direction of efficient use of financial resources. The structure of the sources of funds for agricultural enterprises and established causes of deterioration of the structure, which influenced the reduction in the cost of equity. Structural analysis of the logical model of the current liquidity ratio of agricultural enterprises of the economy. Recommendations to improve liquidity and solvency of the companies that provide efficient management of available financial resources.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Management financial resources of agricultural enterprises»

управл1ння ф1нансовими ресурсами аграрних

пщприсмств

Польова О.Л.

Втницький нацгональний аграрний утверситет, Украша, доктор економ1чних наук, доцент кафедри фгнанав, банк1всько'1 справи та страхування

management financial resources of agricultural

enterprises

Polyova O.L.

Vinnytsia National Agrarian University, Ukraine, Doctor of Economics, Associate Professor, Department of Finance,

Banking and Insurance

АНОТАЦ1Я

В сучасних умовах ринково! eKOHOMÍKH найважлившим елементом фшансово! стшкосп тдприемст-ва здiйснюeться е ефективне управлшня його фiнансовими ресурсами. Особлива увага придметься дос-лiдженню фшансово! стшкосп аграрних пiдприемств та прискоренню оборотносп !х обiгових коштiв, що е першочерговою задачею i важливим напрямом пiдвищення ефективностi використання фiнансових ресурав. Наведено структуру джерел формування фшансових ресурсiв аграрних пiдприемств та встано-вленi причини !! погiршення структури, що вплинуло на скорочення вартосп власного капiталу. Розгля-нуто структурно-лопчну модель аналiзу коефiцiента поточно! лшвщносп пiдприемств аграрно! сфери економiки. Надаш рекомендацй' покращення рiвня лiквiдностi та платоспроможносп пiдприемств, як1 передбачають рацюнальне управлiння наявними фiнансовими ресурсами.

ABSTRACT

In the modern market economy the most important element of financial stability of the company is carried out efficient management of its financial resources. Particular attention is paid to research the financial stability of agricultural enterprises and accelerate the turnover of working capital, which is a priority and an important direction of efficient use of financial resources. The structure of the sources of funds for agricultural enterprises and established causes of deterioration of the structure, which influenced the reduction in the cost of equity. Structural analysis of the logical model of the current liquidity ratio of agricultural enterprises of the economy. Recommendations to improve liquidity and solvency of the companies that provide efficient management of available financial resources.

Ключовi слова: управлшня, фiнансовi ресурси, фшансова стшшсть, альськогосподарське шдпри-емство.

Keywords: management, financial resources, financial stability, agricultural enterprise.

Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання значно тдвищуеться фшансова самостшшсть аграрних шдприемств та зростае значения !х фшансово! стшкосп, а отже виникае питания рацюнального управлшня фшансовими ресурсами. Фiнансовi ресурси значною мiрою ха-рактеризують фiнаисовий потенцiал, зокрема ефективне !х використання з метою отримання прибу-тку. Фiнансовi ресурси е одним iз найважливiших елементiв ввдтворювального процесу й у комплексi з виробничими трудовими, матерiальними, земе-льними становлять важливий склад ресурсно1 за-безпеченосп сiльськогосподарських пiдприемств, що зумовлюе необхщшсть створення ефективно! системи управлiния фшансовими ресурсами.

Аналiз останнiх досл1джень та публжацш. Значний внесок у виршення проблеми формування та використання фшансових ресурав тдпри-емств присвячеш працi вiтчизияних та зарубiжиих вчених, як М. Д. Б^к, М. М. Бердар, Л. Д. Буряк, О. Д. Василик, I. Ф. Волк, С. С. Грабарчук, В. М. Опарш, А. М. Поддерьопн, Г. А. Писаренко, Г. Г. Нам, К. С. Салига та шшг Проте в умовах транс-формаци шдприемств аграрно! сфери економки

багато аспекпв цiе! важливо! проблеми вимагають подальших поглиблених дослвджень.

Метою дослщження е дослiджения процесу управлшня фшансовими ресурсами аграрних щд-приемств, основних тенденцiй та проблем фшан-сового стану пiдприемств, вплив факторiв на ефективне використання фшансових ресурав. Для реа-лiзацi! визначено! мети поставленi наступнi задачi: розглянути основнi джерела формування фшансо-вих ресурав аграрних падприемств; визначити та проаналiзувати структуру джерел формування фь нансових ресурсiв пiдприемств аграрно! сфери економiки; провести оцiнку фiнаисово! стшкосп шдприемств на основi показнишв платоспроможносп та лшвщносп балансу; визначити мехашзм та етапи рацiонального управлшня фшансовими ресурсами; виявити проблеми, що юнують у цiй сферi.

Виклад основного матерiалу дослiдження.

Фiнаисовi вщносини пiдприемств безпосередньо пов'язанi з рухом грошових коштiв, тому досить часто поняття «фiнансовi ресурси» ототожнюеться з грошовими коштами. Але кошти чи фiнансовi ресурси не розкривають поняття «фшанси», в ос-новi яких е закономiрностi вiдтворювального про-

цесу та грошовi ввдносини, що виникають мiж учасниками суспiльного виробництва на вах ста-дiях процесу вiдтворення та у Bcix сферах сустль-но! дiяльностi. Вiдповiдно не ва грошовi вщноси-ни належать до фшансових, а лише п грошовi вщ-носини перетворюються на фшансов^ коли рух грошових кошпв стае ввдносно самостiйним. Це вщбуваеться в процесi формування, розподiлу, використання грошових доходiв та фондiв зпдно з цiльовим призначенням у формi фiнансових ресу-рсiв.

Розвиток ринкових вщносин обумовлюе щд-вищення ролi фiнансiв пiдприемств. Проблема управлiння фшансовими ресурсами аграрних шд-приемств е складною, оскшьки в сучасних умовах господарювання бiльша частина коштiв не вико-ристовуеться у фондовiй форм^ тому за таких об-ставин важко знайти рiзницю мiж грошовими ко-штами i фiнансовими ресурсами. Фiнансовi ресур-си пiдприемств аграрно! сфери економiки - це кошти, як1 е в розпорядженнi та призначеш для розвитку виробництва, забезпечення платоспро-можностi й доходносп щдприемства. Формування фiнансових ресурсiв здшснюеться у виглядi каш-талу щдприемства у грошовiй формi, отже каштал - це частина фiнансових ресурав щдприемства та/чи кошти спрямованi на отримання доходу. Таким чином, ввд ефективного процесу управлiння фшансовими ресурсами залежить фiнансовий стан щдприемства.

Функцiонування аграрних пiдприемств пос-тшно супроводжуеться коливанням обсягiв та структури капiталу, що ввдображаеться на ткввд-ностi та платоспроможностi та в цшому на фшан-

совому сташ пiдприемства. Вiдповiдно активи по-винш генерувати прибуток, який у повному обсязi дозволить виконати поточнi зобов'язання та стра-тегiчнi завдання розвитку тдприемства. В умовах ринково! економiки найважливiшим елементом фiнансiв сiльськогосподарських тдприемств е процес оперативного управлiння фшансовими ресурсами як його активами, яш прийнято подiляти на оборотш та необоротнi (довгостроковi). Прий-няття управлiнських рiшень стосовно процесу формування фшансових ресурав здiйснюеться за формами створення з вiдповiдних джерел ресурсно! бази пiдприемства й подметься на власний, залучений та позиковий каптал. Забезпечити фь нансову стшшсть сiльськогосподарському щдпри-емству можуть власнi ресурси, якщо !хня питома вага становить не менше 80%; змшане фшансу-вання - частки власних та залучених фiнансових ресурав майже рiвнi; позиковi ресурсiв, якщо !х питома вага перевищуе 50% загально! ресурсно! бази. Значнi фiнансовi ресурси щдприемства аграрного сектору економiки можуть мобiлiзувати на фшансовому ринку, зокрема за рахунок продажу акцш, облiгацiй та iнших видiв цiнних паперiв, як1 випускаються даним тдприемством, а також кре-дитш iнвестицi!. На основi структури джерел формування фшансових ресурав визначаеться частка власних та залучених кошпв у загальнш сумi капi-талу. Перевищення частки власного капiталу по ввдношенню до залученого свiдчить про фшансову незалежнiсть пiдприемств, й навпаки перевищення частки залученого капiталу над власним - про фь нансову залежшсть пiдприемств, що й спостерта-еться у аграрному секторi економiки (табл. 1).

Таблиця 1

Структура джерел формування фшансових pecypciB тдприемств аграрноТ сфери економiки

Показник Роки

2012 2013 2014 2015

млн. грн % млн. грн % млн. грн % млн. грн %

Оборотш активи 174753,1 63,17 195021,3 62,29 267541,1 68,49 514624,6 75,04

Необоротш активи 101829,6 36,81 117942,3 37,67 12008,3 31,49 171147 24,95

Iншi активи 69,1 0,02 133,2 0,04 57,1 0,01 73,3 0,01

Власний каштал 148147,8 53,55 156820 50,09 163931,7 41,97 275303,8 40,14

у тому чи^ зареестрова-ний капiтал 27313,5 9,87 30211,7 9,65 30539,5 7,82 33580,2 4,90

додатковий 30137,7 10,89 29631,3 9,46 31183 7,98 36836,9 5,37

резервний капiтал 12504,1 4,52 14172,8 4,53 15213,4 3,89 18674,7 2,72

нерозподiлений прибуток 80223,8 29,00 85421,7 27,28 90132,1 23,07 189692,1 27,66

неоплачений каштал 2031,3 0,73 2617,5 0,84 3136,3 0,80 3480,1 0,51

Довгостроковi зобов'язання 35268,0 12,75 43031,6 13,74 62975,4 16,12 68127,2 9,93

Поточнi зобов'язання 93160,2 33,67 113181 36,15 163616,6 41,89 342359 49,92

у тому чи^ короткостро-ковi кредити 15707,1 5,68 22328,2 7,13 27629,9 7,07 27849,1 4,06

поточна кредиторська заборгованiсть 49801,3 18,00 50566,8 16,15 72116 18,46 136982,5 19,97

Iншi пасиви 75,8 0,03 64,2 0,02 83,3 0,03 54,9 0,02

Всього (баланс) 276651,8 100,0 313096,8 100,0 390607 100,0 685844,9 100,0

Джерело: розраховано на 0CH0Bi [8]

Спад питомо! ваги власного кашталу агропвд-приемств у 2015 р. у порiвняннi i3 попередшми перiодами характеризуеться погiршанням фшан-сово! стiйкостi пiдприемств, зокрема власний кат-тал цих тдприемств збiльшився у 1,86 рази по вщношенню до 2012 р., а за питомою вагою скоро-тився на 13,41%. За дослщжуваний перюд розмiр нерозподшеного прибутку агропiдприемств збшь-шився на 109468,3 млн. грн, або у 2,36 рази. Даш табл.1 сввдчать, що рiвень фшансово! стiйкостi тдприемств аграрно! сфери економiки не високий, власний каттал на 1 ачня 2016 р. складае 40,14 % вщ загально! суми джерел формування фiнансових ресурсiв. Однак, за звггний перiод, частка залуче-них ресурав (короткострокових кредитiв) в агро-щдприемствах зменшилась до 4,03 %, а поточна кредиторська заборговашсть навпаки щдвищилась до 19,97%. Одночасно, розмiр довгострокових зо-бов'язань пiдприемств збiльшився на 32859,2 млн. грн, а в структурi за питомою вагою зменшився на 2,81% i складае 9,93 % по вщношенню до вах джерел формування капiталу. Причина попршення

структури джерел фiнансових ресурсiв агротдп-риемств криеться у збiльшеннi залучених ресурсiв за рахунок зростання поточно! заборгованосп, зокрема кредиторсько! в 2,75 рази, що вплинуло на скорочення вартостi власного капiталу е сввдчення втрати !х фiнансово! незалежностi вщ зовнiшнiх джерел фiнансування. Поряд iз показниками дина-мiки та структури джерел формування фшансових ресурсiв тдприемств аграрно! сфери економ^ важливим для прийняття управл1нських рiшень щодо покращення !х фiнансового стану е оцшка фiнансово! стiйкостi пiдприемств на основi показ-ник1в платоспроможностi та лгкшдносп балансу. Коефiцiент поточно! лiквiдностi тдприемств пока-зуе ступiнь покриття короткострокових зо-бов'язань оборотними активами: 1,88 (у 2012 р.); 1,72 (у 2013 р.); 1,64 (у 2014 р.) та 1,5 (у 2015 р.), при нормативнш величин 1,5-2,5. Отже, за досл1-джуваний перюд спостертаеться тенденця зни-ження коефщенту поточно! лiквiдностi на тдпри-емствах аграрно! сфери економши.

Частка запаав (31,56 %; 22,33 )

Частка поточних бюлопчних ак-тив1в (3,19 %; 4,76 %Шк

Частка деб^орсько!заборгованосп (56,61 %; 66,61 )

Частка грошових кошт1в у короткострокових фшансових вкла-день (4,12 %; 3,53 %)ЩШ

Частка шших актив1в (3,19 %; 4,76%)

Частка короткострокових кредипв банку (16,89 %; 8,13 )

npuMimKa: значения показника 68,29 % у 2014 р., \Ч4 ' у 2015 р. Рис. 1. Структурно-логiчна модель aHani3y коефщента поточно'1 лiквiдностi тдприемств аграрное сфери економжи Украти у 2014-2015 рр.

Однак, единий норматив даного показника не може бути однаковим для вах тдприемств рiзних галузей економiки, тому що його рiвень залежить вщ сфери дiяльностi тдприемства, структури та якостi активiв, тривалостi операцiйного циклу, швидкостi погашення кредиторсько! заборговано-стi, отже специфiчнi умови функцiонування аграр-них тдприемств посприяли встановити мшмаль-ний рiвень показника поточно! лiквiдностi 1,6. Слвд зазначити, що зниження коефiцiента л1кид-ностi е сввдченням нездатностi агротдприемств своечасно i в повному обсязi погасити сво! термь

новi зобов'язання. Змiна рiвня коефiцiента поточно! Мкидносп може здiйснюватись за рахунок збшьшення або зменшення суми кожно! статтi оборотних активiв та поточних пасивiв тдприемс-тва. В умовах шфляцшних процесiв, щоб уникнути впливу шфляцп на фiнансовi коефiцiенти необхвд-но розраховувати поряд iз абсолютним приростом поточних активiв i пасивiв, змiну !хньо! частини у загальнш валютi балансу (рис. 1).

Результата аналiзу коефiцiента поточно! лш-ввдносп пiдприемств аграрно! сфери економiки сввдчать про погiршання фiнансового становища

протягом найближчого часу, якщо не вжити заходи у процесi управлшня фiнансовими ресурсами. Основна причина такого становища криеться у збiльшеннi частки дебггорсько! заборгованостi в активах та у збшьшенш поточних зобов'язань у пасивах тдприемств.

267541,1

Бiльш детально визначимо, як змшився кое-фщент поточно! лiквiдностi (Кпл) агрощдпри-емств за рахунок факторiв першого порядку (роз-мiр оборотних активiв та короткострокових фшан-сових зобов'язань):

514624,6

Кпл0 = I636I66 =1,64 (у 2014 р.); КпЛум = 163616,6 514624,6 Кпл1 = — = 1,5 ( у 2015 р.) 1 342359,0 w v J

Загальна змiна рiвня коефiцiента поточно! л^вдносп становить:

ДКпл = 1,5 - 1,64 = -0,14;

у тому числГ за рахунок:

> змши питомо! ваги оборотних активiв у валют балансу:

3,15 - 1,64 = 1,51;

> змiни питомо! ваги поточних зобов'язань у валют балансу:

1,5 - 3,15 = -1,65.

= 3,15;

Способом пропорцшного розподшу цi приро-сти можна розкласти за факторами другого порядку. Для цього частку кожно! статтi оборотних ак-тивiв та поточних пасивiв необх1дно помножити на прирiст коефщента поточно! лiквiдностi за рахунок цього фактору (табл. 2). Отже, загальна величина найбшьш термшових зобов'язань тдприемств зросла на шнець 2015 р. на 178742,4 млн. грн, або у 2,09 рази, тодi як обсяг грошових коштiв та фiнансових iнвестицiй незначно збшьшився на 7156,9 млн. грн, або у 1,65 рази. Недостатшсть високол^вдних активiв у щдприемств призвело

Таблиця 2

Вплив факто|)1в другого порядку на змшу величини коефщкнта поточмоТ лiквiдностi пiдприeмств

до того, що значний обсяг строкових зобов'язань виявився покритим активами з вщносно невисо-кою оборотнiстю (запасами товарно-матерiальними цiнностями бiологiчними активами, дебггорською заборгованiстю). При цьому зве-ртаемо увагу на проблеми у фшансовш полiтицi пiдприемств: частка дебггорсько! заборгованостi збiльшилась до 77,43 % у загальнш сумi приросту оборотних активiв, а частка кредиторсько! забор-гованостi - до 36,29 % у загальнш сумi приросту поточних пасивiв.

Показник (фактор) Абсолютний прир^^ млн.грн Частка фактора у загальнш сумГ приросту, % Розрахунок впливу Рiвень впливу

Змша суми оборотних активiв 247083,5 100,0 3,15 - 1,64 1,51

у тому чи^запаав 30478,0 1,34 1,51 х 1,34 ^ 100 0,02

бiологiчних активiв 2164,1 0,88 1,51 х 0,88 + 100 0,01

дебггорсько! заборгованостi 191321,5 77,43 1,51 х 77,43 + 100 1,71

коштiв i поточних фшансових ш-вестицiй 7156,9 2,9 1,51 х 2,9 + 100 0,04

шших оборотних активiв 15963,0 6,46 1,51 х 6,46 + 100 0,1

Змiна суми поточних зобов'язань: 178742,4 100,0 1,5 - 3,15 -1,65

у тому числ короткострокових кредитiв банков 219,2 0,12 -1,65 х 0,12 + 100 -0,002

кредиторсько!заборгованостi 64866,5 36,29 -1,65 х 36,29 + 100 -0,6

шших термiновi зобов'язання 113656,7 63,59 -1,65 х 63,59 + 100 -1,05

Про погiршання лiквiдностi активiв тдпри-емств свiдчить збiльшення частки нел^щних за-пасiв та прострочено! дебггорсько! заборгованостi. Оборотний капiтал характеризуе лшшдшсть тдп-риемства, коли значна частина власних джерел вкладена у найб№ш мобшьш активи. Таким чином, процес управлiння фiнансовими ресурсами повинне бути спрямований на розробку термшових заходiв щодо стабiлiзацi!' фшансового становища агропiдприемств.

Очевидно, що вищою формою стшкосл тдп-риемств е здатшсть не тшьки у визначений термш розрахуватись за сво!ми зобов'язаннями, а й роз-

виватись в умовах внутршнього та зовшшнього середовища. для цього щдприемства повинш во-лодiти гнучкою структурою фшансових ресурсiв i при необхiдностi залучати позиковi ресурси. При цьому основними чинниками, що формують лж-ввдшсть та платоспроможнiсть пiдприемств е ная-внiсть реального власного капiталу, зокрема для оцшки платоспроможностi щдприемства розроб-лена система показник1в: коефiцiент поточно! лш-вiдностi, коефiцiент забезпеченостi власними кош-тами та коефiцiент вщновлення (втрати) плато-спроможностi.

Результата проведених розрахуншв дозволять стверджувати, що фiнансова криза негативно вплинула на лГкввдшсть пГдприемств аграрно! сфе-ри економiки, пГдтвердженням тако! ситуацп е величина коефiцiента поточно! лТкшдносп 1,5 у 2015 р., який зменшився за рахунок збiльшення абсолютного приросту поточних зобов'язань на 1,65 пункти.

Коефщент забезпеченосп власними коштами, характеризуе рiвень забезпеченостi пiдприемства власними джерелами формування оборотних акти-вГв, тобто показуе, сшльки власних джерел форму-вання оборотних активГв пiдприемства припадае на одиницю цих активiв. У 2015 р. даний коефщь ент для тдприемств аграрного сектору економiки становить 0,2 (у 2014 р. - 0,15), що вщповщае нормативному значенню. Це означае, що наявш обо-ротш активи покриваються власними Г прирГвня-ними до них джерелами, тобто тдприемства здат-ш профшансувати 20% вах сво!х оборотних активГв за рахунок власного катталу. ЗбГльшення коефщента забезпеченосп означае, що у тдприемств е надлишковГ джерела формування оборотних активГв, але фшансовий стан пГдприемств мо-же буде нестшким, тому розмГр коефщента на-ближений до встановленого нормативу. Чим вище значения даного показника тим вище рГвень платоспроможносл та кредитоспроможносп пГдпри-емства. Для тдвищення показника можна оптимь зувати структуру оборотних Г необоротних акти-вГв, залучити додатковГ кошти власник1в, змшити поточну дивщендну полгтику Г решвестувати чис-тий прибуток в пГдприемства тощо.

Коефщент вГдновлення (втрати) платоспроможносл характеризуе наявшсть реально! можли-восп бшя тдприемств вГдновити (або втратити) свою платоспроможтсть протягом певного перю-ду. Здшснеш розрахунки коефщенту вГдновлення (втрати) платоспроможносл агрощдприемств свь дчить про те, що вони в найближчГ 6 мюящв не мають реально! можливосл вГдновити платоспро-можшсть, тому що величина коефщенту вГднов-лення платоспроможносл менше нормативного значення й становить 0,72.

Основними причинами зниження лГкшдносп та платоспроможносп тдприемств е збГльшення поточних зобов'язань, фiнансувания каштальних витрат за рахунок поточних зобов'язань, зменшен-ня власного капталу. Вадповадно рекомендаций щодо покращення рГвня лГквГдностГ та платоспроможносл передбачають рацюнальне управлiния наявними фшансовими ресурсами, зокрема визна-чення оптимальних обсяпв виробничих запаав, управлшня дебиорською заборговашстю, коорди-нащя плашв виробництва та продажу тощо. КрГм цього, залишаеться проблематичною для тдприемств аграрного сектору економши питания нала-годження розрахунково-плапжно! дисциплши, протягом дослщжуваного перюду спостертаеться дефщит плат1жних засобГв для задоволення поточних зобов'язань.

Необх1дно тдкреслити, що проведене досль дження формування фшансових ресурав агропГд-

приемств сввдчить про впровадження помГрно! полгтики фшансування, ознакою яко! е: в структу-рГ прирют розмГру залученого кашталу вищий, шж прирГст власного. Для вщновлення фшансово! рГв-новаги пГдприемствам необхГдно розробити комплекс заходГв, спрямованих на здшснення незале-жно! фшансово! полижки, перш за все вГдновлення за рахунок чистого прибутку власних оборотних активГв.

Висмовки. Ефектившсть управлшня фшансо-вими ресурсами, безперечно полягае у шдтримщ на вадповадному рГвш капГталГзацГ! активГв в зале-жносп вГд розмГру отриманого доходу, структури залученого катталу й оптимГзацп грошових потоков. На наш погляд, оптимГзащя стввГдношення формування фшансових ресурав тдприемств аграрного сектору економГки може бути забезпечена на основГ таких критерпв: забезпечення максимально! доходносл власного капталу на основГ видь лення конкурентних переваг альгоспвиробнишв; забезпечення державно! тдтримки вщтворюваль-ного процесу катталу; забезпечення залучення швестицшних ресурав; збшьшення капггалГзацп за рахунок довгостроково! стратеги розвитку.

За сучасних ринкових умов господарювання, рацюнальне управлшня фшансовими ресурсами аграрних пГдприемств розглядаеться як процес управлшських дш у сферГ формування та викорис-тання грошових кошпв, зокрема формулювання задач управлшня фшансовими ресурсами тдприемств; прийняття управлшських рГшень щодо ефе-ктивного використання фГнансових ресурсГв; оп-тимГзац1я джерел формування фГнансових ресурав та розробка заходГв з розподГлу та контролю фГ-нансових ресурав для забезпечення дГяльностГ пГдприемства в межах виконання поточних зобов'язань.

Лггература

1. Безбородова Т.В. Удосконалення мехашз-му управлГння фГнансовими ресурсами шдпри-емств / Т.В. Безбородова //Держава та репони. -2006. - № 5. - С.21-23.

2. Бердар, М. М. Управлшня процесом формування Г використання фшансових ресурав тдп-риемства // Актуальш проблеми економГки. - 2008. - № 5. - С. 133-138.

3. Волк 1.Ф. ФшансовГ ресурси щдприемст-ва: економГчна сутшсть та ефективнГсть управлГн-ня.// Держава та регюни. - 2007. - № 6. - С.339-342.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

4. Грабарчук С. С. ФшансовГ ресурси пГдп-риемств / С. С. Грабарчук // Фшанси Укра!ни. -2008. - № 1. - С. 96-103.

5. Забаштанський М. М. Джерела формування фшансових ресурав тдприемств // Актуальш проблеми економши. - 2008. - № 6. - С. 25-29.

6. Зятковський 1.В. Теоретичш засади фшан-ав пГдприемства / 1.В. Зятковський // ФГнанси Ук-ра!ни. - 2000. - № 4. - С.25-31

7. Козачок I. А. Формування та управлшня ефективним використанням фшансових ресурав

тдприемства // Гуманггарний вюник ЗД1А. - 2011. - № 47. - С. 277-283.

8. Офщшний сайт Держкомстату Украши [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

9. Польова О.Л. Ощнка ефективносл управ-лшня власним капталом тдприемства / О.Л. Польова, А.С. М'ярковська // Економ1ка. Фшанси.

Менеджмент: актуальнi питания науки i практики. - 2016. - № 8 (12) - С. 27-34.

10. Чернега I. I. Сутшсть мехатзму ефектив-ного використання трудового потенцiалу [Електронний ресурс] / I. I. Чернега - Режим доступу: http ://www. nbuv. gov.ua/portal/Chem_Biol/Vkhnau_e kon/2010_11/pdf/24.pdf.

особенности исчисления национального богатства (стоимости) страны с учетом экономического потенциала

Бродунов А.Н.

Московский университет имени С.Ю. Витте, Москва, к.э.н., доцент,

Зам. зав. кафедры финансов и кредита,

Райлян А.В.

Московский университет имени С.Ю. Витте,

Москва

features of calculation of national wealth (value) of the country based on economic

potential

Brodunov A.N.

Moscow Witte University, Moscow, Ph.D., Associate Professor, Deputy Head of the Department of Finance and Credit,

Railyan A. V. Moscow Witte University, Moscow

АННОТАЦИЯ

Национальное богатство - один из важнейших показателей уровня экономического развития страны, который по своей сути отражает денежное выражение всей совокупности потребительских стоимостей, накопленных обществом по состоянию на определенную дату. Эта совокупность, в первом приближении, может трактоваться как «стоимость страны». В данной работе нами предпринята попытка раскрыть методологию измерения «стоимости страны» на основе показателя «национальное богатство», как наиболее близкий по смыслу. При этом мы отразили ряд недостатков, присущих методологии измерения показателя «национальное богатство», применяемой Росстатом и предложили подход измерения с учетом потенциала экономического роста.

ABSTRACT

National wealth is one of the most important indicators of level of economic development of the country which in essence reflects monetary value of all set of the consumer costs which are saved up by society as of a certain date. This set of costs as a first approximation can be treated as "the country cost". In this article, we attempted to reveal the measurement methodology the "country cost" based on the indicator "national wealth", as the closest in meaning. At the same time we recorded a number of disadvantages inherent in the measurement methodology the "national wealth", used by Rosstat and proposed measurement approach, taking into account the potential for economic growth.

Ключевые слова: экономический рост, Национальное богатство, стоимость страны, валовой внутренний продукт, валовая добавленная стоимость, убывающая предельная полезность, подходы к оценке, социальная ставка дисконтирования.

Keywords: economic growth, National wealth, country cost, gross domestic product, gross value added, diminishing marginal utility, estimation approaches, social discount rate.

Национальное богатство играет основополагающую роль в экономике любой страны. Являясь одним из важнейших показателей экономического развития, оно занимает главенствующее положение в экономике любого государства. В сущности, это национальное имущество, накопленное за всю

историю развития экономики, и совокупность материальных благ, которыми располагает государство. Если говорить в широком смысле слова - это то, чем обладает нация.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.