Научная статья на тему 'MACROAND MICROSCOPIC RESEARCH OF ERIGERON ANNUUS'

MACROAND MICROSCOPIC RESEARCH OF ERIGERON ANNUUS Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

CC BY
142
17
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
morphological-anatomic structure / leaf / stem / flower / Erigeron L / Asteraceae

Аннотация научной статьи по биологическим наукам, автор научной работы — Golovach A., Kovalev S., Kovalev V., Demeshko O.

A morphological and anatomical research of samples of leaves, stems, flowers of Erigeron annuus (Erigeron annuus L.) was conducted. Macroscopic features of organs were established and their anatomical structure was determined. We also distinguished a set of microscopic diagnostic features of a leaf, flowers and stems of Erigeron annuus: structure and type of leaf, structure of flowers, structure and type of stem.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «MACROAND MICROSCOPIC RESEARCH OF ERIGERON ANNUUS»

PHARMACEUTICS

MACRO- AND MICROSCOPIC RESEARCH OF ERIGERON ANNUUS

Golovach A.,

Postgraduate student of the Department of Pharmacognosy, National University of Pharmacy,

Kharkiv, Ukraine Kovalev S.,

Doctor of Pharmacy, professor of the Department of Pharmacognosy, National University of Pharmacy,

Kharkov, Ukraine Kovalev V.,

Doctor of Pharmacy, professor of the Department of Pharmacognosy, National University of Pharmacy,

Kharkov, Ukraine Demeshko O.

Candidate of Pharmaceutical Sciences, Associate Professor of Pharmacognosy, National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine

МАКРО- I М1КРОСКОП1ЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТОНКОЛУЧНИКА ОДНОР1ЧНОГО

Головач А.Р.,

AcnipaHm кафедри фармакогнозИ] Нацюнальний фармацевтичний yuieepcumem, м. Хартв, Украша

Ковальов С.В.,

Доктор фармацевтичних наук, професор кафедри фармакогнозИ', Нацiональний фармацевтичний

yнiверситет, Хартв, Украша Ковальов В.М.,

Доктор фармацевтичних наук, професор кафедри фармакогнозИ', Нацюнальний фармацевтичний

yнiверситет, Хартв, Украша Демешко О.В.

Кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри фармакогнозИ', На^ональний фармацевтичний

утверситет, м. Хартв, Украша

Abstract

A morphological and anatomical research of samples of leaves, stems, flowers of Erigeron annuus (Erigeron annuus L.) was conducted. Macroscopic features of organs were established and their anatomical structure was determined. We also distinguished a set of microscopic diagnostic features of a leaf, flowers and stems of Erigeron annuus: structure and type of leaf, structure of flowers, structure and type of stem.

Анотащя

Проведено морфолого-анатомiчне дослщження зразшв листав, стебел, квггок трави тонколучника од-Hopi4Horo (Erigeron annuus L.). Встановлеш макроскошчш ознаки оргашв, визначена ïx анатомiчна будова, видшена сукупшсть мжроотошчних дiагностичниx ознак листка, квггок та стебла тонколучника однорiч-ного: будова i тип листа, будова квггок, будова i тип стебла.

Keywords: morphological-anatomic structure, leaf, stem, flower, Erigeron L, Asteraceae.

Ключовi слова: морфолого-анатомiчна будова, лист, стебло, квита, тонколучник, Айстровг

Вступ

1снуе багато cthohímíb Erigeron annuus (L.) Pers.: Aster annuus, Aster stenactis, Cineraria corymbosa, Diplopappus annuus, Erigeron annuus, Phalacroloma annuum, Pulicaria annua, Stenactis annua. До поширених назв належать тонколучник однорiчний, стенактис, тонколучник, злинка [1, 2]. E. annuus - швазивний вид родом з Швтчно! Америки, поширений по всьому свиу [6]. Б№ш ввдо-мий як бур'ян, цей вид зус^часться переважно на луках, пасовищах та добре освплених галявинах. Ертерон е типовою рослиною степу, тому вш е добре вщомим кормом для худоби [3-5]. Тонколучник однорiчний належить до роду Erigeron (родина Asteraceae), що налiчуе близько 400 видiв [7]. В ук-рашськш флорi поширенi 8 видiв; Erigeron acris,

Erigeron canadensis та Erigeron annuus або тонколучник однорiчий e найбiльш поширеними видами [6]. Тонколучник однорiчний (Erigeron annuus (L.) Pers.)-однорiчна або багаторiчна, висока i мiцна ро-слина висотою до 20-90 сантиметрiв; стебло з дов-гими розлогими волосками; стебло листя рясне; прикореневi листя середньо-волосисп, великi, гру-бозубчастi, елiптичнi, широкояйцеподiбнi або суб-орбулярнi, до 10 сантиметрiв. Зазвичай листя, спря-моваш вгору, коротшi i притиснутi. Квгги: головки дiаметром 6-10 мм; суцвитя щиткоподiбне; пелюс-тки змiнноi ширини i 3-5 мм завдовжки, свпло-фю-летовi, загостренi або спадаючi, дабно-залозисп i тонковолосистi, з довгими сплощеними прозорими волосками [8-10]. У народнш медицинi настiй з трави тонколучника однорiчного використовуеться

як протидiарейний 3aci6 i для л^вання геморою. Erigeron canadensis e активною складовою протидь арейного препарату «Ержан», що дае шдстави ви-користовувати траву E. annuus як додаткове дже-рело сировини для виробництва цього препарату. 1снують лггературш данi про використання коренiв E. annuus як шсектицидного засобу. У китайськш та корейськ1й етномедицинi траву E. annuus викорис-товують для лжування гшоткемп, гематурп, гепатиту, ентериту. 1ноземш вченi придiляють багато уваги травi тонколучника однорiчного; встанов-лено протизапальну, сечогiнну, антисклеротичну актившсть [11].

Матерiали та методи

Об'ектом дослщження був тонколучник одно-рiчний, зiбраний у Харк1вськ1й та Сумськш областях у 2019-2021 роках.

Для макро- та мшроскошчних дослщжень ви-користовували свiжу та фжсовану у сумiшi спирт-глщерин-вода (1:1:1) рослинну сировину. Зрпи i

препарати з noBepxHi робили за вщомими методиками [12-15]. Анатомiчну будову вивчали за допо-могою мжроскопу «Granum» (Austria) при збт-шенн (40 х, 100 х, 400 х). Фотозшмки робили за до-помогою фотокамери «Sony DSC-W80» з наступною обробкою в програш Adobe Photoshop CS3.

Результати та ix обговорення

Будова та тип листка. Листки сидяча Нижня ешдерма представлена паренх1мними клiтинами зi звивистими оболонками, яш мають рiвномiрне або намистоподiбне потовщення стiнок. Клiтини вздовж жилок прозенхiмнi зi скошеними попереч-ними оболонками, з рiвномiрно потовщеними стш-ками. Клiтини верхньо! ешдерми паренхiмнi зi звивистими оболонками. Листкова пластинка амфюто-матична, тобто продихи зустрiчаються з обох бокiв. Продиховий апарат аномоцитного та ашзоцитного типу (рис 1, 2).

Рис. 1. Верхня етдерма листка (препарат з noeepxHi)

Рис. 2. Нижня етдерма листка (препарат з noeepxHi)

Волоски: 1. Просп, велик!, багатоклгшнш волоски з бородавчастою кутикулою. Аткальна кль тина видовжена. Нижш клгтини цих волосшв мають потовщенi оболонки. Клiтини над ними бiльш ви-довженi. Основа волоска оточена розеткою з етде-рмальних клiтин з прямими оболонками (до 8 кль тин).

2. Простi 4-6 клггинш волоски, з видовженою загостреною ашкальною клiтиною, яка iнодi вщпа-дае (рис.3. 4).

Також на поверхн листково! пластинки ная-внi, але не часп, дворяднi багатоклiтиннi залозки (рис. 5).

Рис. 3. Простий волосок

Рис. 4. Простий волосок з загостреною апкальною клтиною

Рис. 5. Дворядна багатоклтинна залозка

Листкова пластинка дорзовернтральна. На поперечному зрiзi диференщащя на стовпчастий та губчастий мезофiл виражена не чггко. Клiтини ме-зофiлу округло-квадратш, до 6 шарiв клтшн. Стовпчастий мезофiл одно- дворядний. Клiтини одна-ковi. Клiтини губчастого мезофiла розташованi дуже щ1льно, майже без мiжклiтинникiв. Мiжклi-тинники помгтш бiля нижньо! ещдерми.

Центральна жилка. Основа листка трипуч-кова. Один пучок центральний, та два боков1

Рис. 6. Центральна жилка, поперечний зрiз

Обгортка квiтки. Внутршня поверхня листочка обгортки. Клiтини етдерми прозенхiмнi зi сла-бозвивистими оболонками. Край листочка обгортки зубчастий. На верхiвцi листочка крайовi кль тини мають вiльний край iз загостреною верх1вкою, спрямованi вгору. Крайовi клiтини по боках листочка мають багатоклп'инш залозистi волоски. Кутикула поздовжньо зморшкувата. Залозистi волоски наявш по центру листочка обгортки. Ближче до ос-нови листочка клтгаи ешдерми паренх1мш, слабко

меньшi за розмiром. З абаксiального боку помгтш три виступаючi жилки, в кожнш розташовано по одному пучку. Центральний пучок округлий. З боку флоеми та зверху, з боку ксилеми, розвинеш деш-лька дмнок мехашчно! тканини (склеренх1ми, але оболонки клiтин не сильно лiгнiфiкоiванi). Основна паренхима складаеться з великих округлих клгган. З адаксiального боку, шд епiдермою, наявнi 1-2 шари коленх1матозно1 паренхiми. Асимiлююча тканина 2 рядна, з абакаального боку (рис. 6, 7).

Рис. 7. Листкова пластинка, поперечний .зргз

звивисп. Кутикула зморшкувата. Продихи окрут, продиховий апарат - аномоцитний та анiзоцитний. Клiтини зовшшньо! поверхнi прозенхiмнi, вузк1, слабкозвивистi, складчастють кутикули виражена слабко. Вздовж центра листочка присутш довгi простi волоски з 1-3 клтшнною пiдставкою. Також зустрiчаються багатоклiтиннi дворяднi залозистi волоски та прост багатоклiтиннi волоски з одтею базальною клiтиною з широкою основою (рис. 810).

Рис.8. ВнутрШня поверхня листочка обгортки

Рис. 9. Залозистi волоски по краю листочка обгортки

Рис. 10. Продиховий апарат листочка обгортки

Квтки. Крайовi китки бш, несправжньоязич-ковц центральш — жовп, трубчастi з 5 зубчиками вщгину.

Трубчаста квтка. Етдерма трубки представлена паренхiмними прямостiнними, прямокутними клiтинами. На епiдермi наявнi багатоклiтиннi, дво-ряднi залозисп волоски. Зовнiшня епiдерма зубчиков складаеться з прозенх1мних звивистостiнних

клгган бiля основи зубчика; на верхiвцi зубчика кль тини паренхiмнi з потовщеною оболонкою. Кль тини внутршньо! епiдерми, вздовж краю та на вер-хiвцi зубчиков, мають бахромчасп вирости, утво-рюють бахромчастий край зубчишв. Зав'язь (сiм'янка) опушена дворядними триклiтинними волосками. Верх1вки ашкальних клiтин загостренi (рис. 11, 12).

Рис. 11. Трубчаста квтка

Крайовi квггки несправжньоязичковг Клггани етдерми трубки паренхiмнi, прямостiннi, як1 дещо звужуються ближче до вiдгину. Оболонки клиин потовщенi, iнодi мають намистоподiбнi потов-щення. Епiдерма ввдгину квiтки прозенх1мна. На адакаальному бощ клггини мають пря\п стшки або

Рис.13. Клтини етдерми з абакаального боку вгдгину квтки

Рис. 12. Дворядт триклтинт волоски

дещо звивисп. Кутикула поперечноскладчаста. Клггани епвдерми з абаксiального боку б№ш зви-вистостiннi; кутикула поздовжньоскладчаста. Ная-внi дворяднi залозистi волоски та прост багатокль тиннi волоски, яш спрямованi вгору (рис. 13, 14).

Рис. 14. Волоски на поверхм трубки квтки

Стебло. Стебло прямостояче, округло-ребри-сте. Реберця добре виражеш, рiзноl висоти i розмь рiв. Кiлькiсть до 8 ребер, розмщеш нерiвномiрно, 2 ребра розташоваш поруч (парнi ребра). Епiдерма на реберцях представлена прозенх1мними видовже-ними клиинами з прямими або скошеними попере-чними оболонками. Мiж ребрами клггани епiдерми паренхiмнi або видовжеш з прямими оболонками. Наявнi продихи, як1 розташованi переважно мiж ре-берцями. Тип продихового апарату аномоцитний або ашзоцитний. Опушення на ребрах просп, 8-10клiтиннi волоски, з багатоклиинною тдстав-кою. Нижнi три-п'ять клiтин цих волосков мають потовщеш оболонки. Апiкальна клiтина видов-жена, з гострою верх1вкою. Мiж ребрами зусгрiча-ються простi 4-6 клиинш волоски з видовженою апiкальною клииною.

Тип стебла пучковий. В реберцях знаходиться 4-6-шарова кутова коленхiма, але в верхнш частинi стебла — це коленхiматозна паренх1ма, що досягае

ендодерми. Первинна кора — 4-5 шарова. Верхш 23 шари мютять хлоропласти — хлоренх1ма; щ кль тини паренхiмнi, округлi, розмщеш щ№но. В ни-жнiй частиш стебла клiтини корово! паренх1ми мають потовщеш оболонки. Мiжклiтинники не виражеш. Ендодерма представлена шаром тонкостшних клиин. Щд ендодермою розташована перициклiчна склеренхима, представлена групами волокон з пото-вщеними оболонками над донками флоеми пучков. Паренхима м1ж дiлянками склеренх1ми - дрiбно-клiтинна. Судинно-волокнистi пучки вiдкритi, ко-латеральнi. Найбiльш крупнi пучки вщповщають реберцям, мiж ними меншi за розмiром пучки. Мiж дiлянками ксилеми - мiжпучкова паренхiма, яка по-ступово дерев'янiе. Спостерiгаеться збiльшення частини ксилеми пучка ввд верхньо! частини стебла до нижньо!. Серцевина складаеться з тонкостiнних паренх1мних клiтин, яш в центрi стебла можуть руйнуватись, утворюючи порожнину, як в нижнш частинi стебла (рис. 15, 16).

Рис.15. Стебло, поперечний зр1з

Рис.16. Ребро, npoвiдний пучок (кoлeнxiма, склepeнxiма, xлopeнxiма, ксилема)

В1сь суцвття. Вюь суцвптя мае таку ж бу-дову, як i верхня частина стебла. Реберця склада-ються з округлих малопотовщених клгган. Хлорен-х1ма корово! частини 2-3 шарова. Ддлянки склерен-х1ми маловираженi. Потовщення оболонок склеренхiми значно менше. Серцевина крупнокль тинна, без порожнини.

Висновки.

У результатi проведених макро - та мшроскош-чних дослiджень листя, квита i стебел тонколуч-ника однорiчного були встановленi наступнi ана-томо-дiагностичнi ознаки:

Ешдерма мае паренхiмнi клiтини зi звивис-тими стшками. Листок дорзовентрального типу, амфiстоматичний. Продиховий апарат аномацит-ного та ашзоцитного типу.

Квитки крайовi несправжньоязичковi, центра-льнi жовтi, трубчастi з 5 зубчиками вщгину. Епiдерма трубки представлена паренхiмними пря-мостiнними, прямокутними клгганами. На епiдермi наявнi багатоклiтиннi, дворядш залозистi волоски.

Тип стебла пучковий. В реберцях знаходиться 4-6 шарова кутова коленхiма, але в верхнш частинi стебла це коленхiматозна паренхiма, що досягае ен-додерми.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:

1. Sennikov A. N., Kurtto A. The taxonomy and invasion status assessment of Erigeron annuus (Asteraceae) in East Fennoscandia. Memoranda Socie-tatis pro Fauna et Flora Fennica. 2019. Vol. 95. 40-59.

2. Chekman I. S. Istorychni aspekty doslidzhennya rodu Phalacroloma cass. (Asteraceae). Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriya: Biolohichni nauky. 2015. № 19. 134-139.

3. Edwards, P. J., Frey, D., Bailer, H. & Baltis-berger, M. Genetic variation in native and invasive populations of Erigeron annuus as assessed by RAPD markers. — International Journal of Plant Sciences 167. 2006. 93-101.

4. Frey, D., Baltisberger, M. & Edwards, P. J. Cytology of Erigeron annuus s. l. and its consequences in Europe. — Botanica Helvetica 113: 2003. - s. 1-14.

5. Kurtto, A. & Sennikov, A. N. 2019: Erigeron. — In: FinBIF, The FinBIF checklist of Finnish species 2018. Finnish Biodiversity Information Facility, Finnish Museum of Natural History, University of Helsinki, Helsinki. Available online at: https://laji.fi/taxon/ MX.39739.

6. Nesom, G. L. Erigeron L. — In Flora of North America Editorial Committee (eds.), Flora of North America 20 - 2006. - 256-348.

7. Noyes, R. D. Biogeographical and evolutionary insights on Erigeron and allies (Asteraceae) from ITS sequence data. — Plants Systematics and Evolution 220. - 2000. - 93-114.

8. Sukhorukov, A. P. Erigeron annuus (Com-positae) - A new record for the flora of Nepal. — Newsletter of Himalayan Botany 49. - 2015. - 25-26.

9. Tavakkoli, Z. & Ghahremaninejad, F. First record of Erigeron annuus (L.) Pers. (Asteraceae: Astereae) from Iran. — Journal of Science, Kharazmi University 8. - 2008. - 31-34.

10. Yena, A. Erigeron annuus (L.) Desf. subsp. annuus. — In: Greuter, W. & Raab-Straube, E. von (eds.), Euro+Med Notulae, 1. Willdenowia 35. 2005. -229-230.

11. S.V. Kovalev, A.R. Golovach, V.M. Kovalev. An identification and study of amino acids of Erigeron annuus herb. Methods and objects of chemical analysis, 2021, Vol. 16, №2, 88-92.

12. Dickison W.S. Integrative Plant Anatomy. -New York: Academic Press, 2000. - 534 p.

13. Evert R.F. Esau's Plant Anatomy. - New York: Wiley-Interscience, 2006. - 602 p.

14. Rudall P.J. Anatomy of Flowering Plants. -New York: Cambridge Universcity Press, 2007. -146p.

15. European Pharmacopoeia. - 4-th ed. - Strasbourg: European Department for the Quality of Medicines, 2007. - 2416 p.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.