CC BY
39
Послщовне, зрозумте i прогнозоване для виробничоУ сфери реформування податковоУ системи Украши повинне мати форму чiткоï цiлiсноï стратеги та враховувати не лише поточне соцiально-економiчне становище в державi, а й глобальнi виклики (в тому чи^ перспективнi). Серед цих виклиюв - стрiмкий прорив розвинутих держав та деяких Ы-ших краУн у збiльшеннi технологiчностi суспiльного виробництва. Впровадження iнновацiйних перетворень виробни-чоУ сфери для багатьох економiк стала "вбудованою функцieю". УкраУна, як ми вщзначали, значно вiдстаe вiд шших держав за показниками iнновацiйноï та науково-техычно)' активностi, що вказуе перш за все на домшування в щеоло-гiï економiчноï поведiнки принцитв iндустрiальноï епохи. В таких умовах податкова реформа повинна розглядатися не як достатня умова, але як необхщна складова загально!' скоординовано!' пол^ики економiчноï трансформацiï та ш-теграцп, а також забезпечення прискореного (випереджаючого) економiчного зростання iз одночасним збтьшенням у структурi виробництва частки шновацмних товарiв та послуг.
Перспективи подальших розв1док. У подальшому мають бути проведенi дослiдження щодо вироблення методик моделювання податкових надходжень внаслiдок зменшення ставки i бази оподаткування з метою стимулювання про-мислового виробництва.
Л1тература
1.Соколовська А.М. Податкова система держави: теория i практика становления [монограф1я] / А.М.Соколовська. -К.: Знання-Прес, 2004. - 454 с.
2.Швець I. Застосування регресивного оподаткування прибутку для стимулювання теxнiчного оновлення виробництва / 1.Швець, О.Следь //Економка Украши. - 2009. - № 1. - С. 58-66.
3.3аxарiн С.В. Проблеми i перспективи iнтеграцiï Украши до мжнародного iнвестицiйного ринку [Монография] / С.В.Захарн. - К.: О1Е НАНУ, 2004. - 168 с.
4.Мельник В.М. Mеxанiзм прямого оподаткування у фiнансовiй теорн / В.М.Мельник, Г.Л.Пенякова // Фiнанси Украши. - 2009. - № 5. - С. 66-77.
5.1льенко Р.В. Концептуальн засади податкового стимулювання розвитку виробничо)' сфери / Р.В.1льенко // Акту-альн'1 проблеми економки. - 2009. - № 7. - С. 223-228.
6.Литвиненко 6.О. Податкове стимулювання iнновацiйноï та науково-теxнiчноï дяльност промислових пiдприeмств // Проблеми науки. - 2004. -- № 8. - С. 25-30.
7.Лащак В. Удосконалення системи прямого оподаткування в Укран // Фiнанси Украни. - 2004. - № 11. - С. 26-32.
8.Податковий кодекс Украни / Офiцiйний сайт Верховноï Ради Украни. - Електронний ресурс. - [Доступний з: www.rada.gov.ua].
УДК 330.341.1:332.143
C.B. Качула, В.Я. Олшник,
к.е.н., Дшпропетровська державна фЫансова академiя
ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ В СИСТЕМ1 СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН:
СУТНЮТЬ КАТЕГОРП ТА ÏÏ РОЛЬ
Вщображен теоретичнi аспекти змiстовностi поняття "людський капiтал, наведена iнтерпретацiя його сутност як со-цiально-економiчноï категорп; виявлен сфери прояву та ролi шеï категорп в реаль^й дяльност ринковоï економiки.
Ключовi слова: людський капЬал, продуктивнсть прац1, конкурентоспроможнють, людський потеншал, iнтелекту-альний каттал.
Отражены теоретические аспекты содержательности понятия "человеческий капитал", изложена интерпретация его сути как социально-экономической категории; определены сферы проявления и роль этой категории в реальной действительности рыночной экономики.
Ключевые слова: человеческий капитал. производительность труда, конкурентоспособность, человеческий потенциал, интеллектуальный капитал.
Постановка проблеми. Згщно iз класичною концепщею теори економiчного зростання, його рушмними факторами е земля, праця i каттал, функцюнальний зв'язок яких у системi виробництва формуе продуктивы сили суспть-ства. На рiзних етапах соцiально-економiчного розвитку сусптьства прюритетнють значення окремих факторiв та )х якюна визначенють, а вщтак i результативнють впливу на створення кшцевого продукту сусптьного вщтворення змь нювались. Змшювалось i розумЫня самого кшцевого продукту вщ абстрактного змюту "блага", валовий продукт, при-буток до не менш проблемних понять '^вень сусптьного споживання", "життевий рiвень населення" тощо, яю забез-печувались певними устроями соцiально-економiчних систем вщ перв^нообщинно^ аграрной промисловоï (з ïï ману-фактурною та iндустрiальними фазами) до так званого постiндустрiального. Одночасно з цим виникали i сходили з арени цив^зацмного поступу шститути та iнституцiï в системi виробничих вiдносин, зростав продуктивний потенщал суспiльства, змiнювались суспiльнi формацiï та доктрини )х розвитку.
Цiлком лопчно, що на тлi лише цих невичерпних перетворень сучасного поступу людства змшювались, розвива-лися i фактори економiчного зростання, ïх прояв у матерiальному та функцiональному вимiрi. Зокрема просл знаряд-дя працi у виробничому процеа пройшли еволюцiю до складних засобiв виробництва - механiзмiв i машин з викори-станням спочатку виключно мускульно[ сили людей та робочо[ худоби до залучення енергп природних сил - в^ру, води, а згодом енерги своïх продуцентiв - парових двигуыв, двигунiв внутрiшнього згорання, енергетики атомного ядра,
62 Eкономiчний вiсник университету | Випуск № 18/2
© С.В. Качула, В.Я. Олшник, 2012
електронки тощо. Адекватно ¡з цим вщбуваються глибок трансформацп технологи виробництва, а також першопо-чаткове розум¡ння зм¡стовност¡ його фактор¡в - земл¡ ¡ капралу, що ¡нтегруються. Земля, як фактор, еволюцюнуе в¡д знаряддя прац¡ до особливого засобу виробництва, що мае не лише ктькюний ¡ якюний просторовий вим¡р, а на ос-нов¡ кап¡тал¡зац¡í ренти (земельного доходу) набувае вартост¡, стае р¡зновидом засобЫ виробництва (взятих у вартю-ному вимр) у сукупний кап¡тал. ВЫ у свою чергу абстрагуеться у рюновиди кап¡талу основного ¡ оборотного, а праця у вартюному вираз¡ (у форм¡ живоí ¡ уречевлено'О також долучаеться до сукупного капралу.
Зазначен¡ трансформац¡í фактор¡в виробництва у рюновиди сукупного кап¡талу зовн¡шньо под^ы, але лише тод¡, коли ¿х в¡дсл¡дковувати лише у виробничому процеа. З позиц¡й же економ¡чного процесу сусптьного в¡дтворення заз-начен¡ трансформации процеси необх¡дно розглядати через призму сутност економ¡чних в¡дносин. Безумовно у виробничому процеа пщ дюю еволюц¡йних чинник¡в зм¡нюeться характер пращ як фактору виробництва ¡ ii функцюналь-ний зм¡ст. Hос¡eм парц е людина ¡ за образним висловом Ф.Енгельса саме праця ¡ створила саму людину. З позици виробництва людина безумовно прац¡вник, а з ¡ншого - соц¡огуман¡тарного, сусптьного боку саме виробництво е продуцентом дыльносл людини, через якюну визначен¡сть якого оц¡нюються еволюц¡йн¡ зрушення людини, людського сусп¡льства на шляху цивтюацмного поступу.
Зазначен¡ два аспекти феномену фактору пращ, як хоча ¡ пов'язан¡ м¡ж собою, але вщмЫы за генетичною озна-кою, спонукають до бтьш поглибленого дослдаення гносеолог¡чних основ появи в науковм л¡тератур¡ терм¡н¡в "людський фактор", "людський потенц¡ал", "людський кап¡тал", "¡нтелектуальний капрал" тощо через призму суспть-ного сприйняття та конкретизацп ¿х поня™но-категор^льно'[ сутност¡ в систем¡ економ¡чних вщносин.
Анал1з останн1х дослщжень i публшацш. Eконом¡чн¡ концепц¡í пост¡ндустр¡ального сусп¡льства оперують зазна-ченими терм¡нами як прюритетною складовою забезпечення конкурентних переваг окремих виробничо-економнних систем у зв'язку ¡з сучасним етапом ¡нновац¡йного розвитку економки та ¡з посиленням рол¡ осв™ ¡ науки у пщви-щенн ii ефективност¡ у процес¡ досягнення ново)' якост економ¡чного зростання. Власне поняття "людський капрал" було введено в економнну теор¡ю на початку 1960-х р. минулого стол^тя в публкацтх американського ученого Т. Шульца (нобелевського лауреата з економ¡ки 1970 p.). Системний розгляд ц¡eí проблеми здмснив ¡нший американсь-кий учений - Г. Беккер у сво'й монографп "людський кап¡тал", за яку у 1992 р. вш також одержав Нобелевську пре-м¡ю. Зазначен автори стали фундаторами неокласичноí концепцп економ¡чного зростання, яка одержала значний резонанс в наукових колах.
1сторично в економнних наукових колах катталютичного ¡ соц¡ал¡стичного табор¡в ¡деолопя теор¡í людського капь талу сприймалась у рюних площинах. У першому випадку вона проявляеться в аспектах "гумаызаци" д¡яльност¡ влас-ник¡в-кап¡тал¡ст¡в, е ознакою партнерства б¡знесу ¡ держави у реалюацп завдань п¡двищення народного добробуту через гармоызацю ¡нтереав учасник¡в економ¡ки масового споживання, як виразу переродження кап¡тал¡стичноí систе-ми. У другому випадку смисл людського капралу використовувався у пщкреслены рол¡ людини у соц¡ал¡стичн¡й си-стем¡ у площин¡ "людина - наш найважливший кап¡тал".
Безумовно, в обох зазначених випадках ¡снуе сенс ¡деологп людського кап¡талу насамперед не у прямому, а в переносному смислк Проте в позитивно-гносеолог¡чному план у Шульца ¡ Беккера вщслщковуеться новий п¡дх¡д до "людського фактору" економки, в¡дм¡нного в¡д розум¡ння "фактору - працГ. З розвитком теори людського кап¡талу з початку останнього десятил^тя XX стол¡ття принципово змшюються критер¡í оц¡нки розвитку людського сусптьства: саме людський розвиток став розглядатись як мета сусптьного прогресу, а економнне зростання - як зааб його досягнення, що оцшюеться за показниками довгол^тя життя людей, рЫнем осв¡ти ¡ доходу - валового регюнального продукту з розрахунку на одну особу. Розширюеться коло дослщниюв з проблеми людського катталу насамперед на за-ход^ що пов'язано з ¡менами Г.Р. Боумена, Л. Турроу, Й. Бен-Поретта, M. Блауга, Дж. Кендрка та ¡нших. Виходячи ¡з практичних аспекта теор¡í людського кап¡талу створен¡ модел¡ зростання продуктивност¡ прац¡ Р. Лукаса, П. Роме-ра, Г. Манюна - Д. Ромера - Д. Уейла, О.В. Бетлы виступають як ¡нструменти впливу на економ¡чне зростання.
Дослдаення проблемних питань людського капралу знайшло досить поширеного характеру в роайсьюй ¡ укра-íнськ¡й економный л¡тератур¡. Серед рос¡йських автор¡в ¡стотний внесок у розгляд окремих аспект^ зробили ще у 1960-т¡ роки С.Г. Струмтш, B.C. Гойл, А.Б. Дайновський, Р.1. Капелюшников, в¡дстоюючи в цм проблем¡ марксистсь-ку позицю оц¡нки явища. Новаторськими стали дослщження Ю Васильчука ¡ Е. Плетньова щодо змЫ зм¡сту в¡дносин найманоi прац¡ ¡ кап¡талу, спричинених переходом в постЫдустр^льному сусп¡льств¡ до нов^ых технолог¡й, що потре-бують складноi прац¡, на долю якоí приходиться все бтьша маса вартост¡ ¡ доданоí вартост¡. Дещо п¡зн¡ше до цю( проблеми долучились укра[нсью досл¡дники Л.Aнтошк¡на [1], О. Бетлм [2], О. Гр¡шнова [3], О. Гузенко [4], С. 1лляшенко [5,6], Т. Юр'ян [7], А Колот [9], А. Коровський [10], О. ЛарЫа [11] та ¡ншк
Основною спрямованютю виконаних роб¡т в¡тчизняних дослщниюв е розгляд проблеми людського капралу як чин-ника подолання кризових явищ ¡ виходу економ¡ки на траекторю зростання. В цьому аспекл п¡дкреслюeться роль ¡ значення людського капралу у п¡днесенн¡ продуктивност¡ пращ ¡ результативност¡ економ¡ки в умовах ¡нноващйних технолог¡чних перетворень та обфунтовуеться не лише актуальн¡сть, а й невщворотна необх¡дн¡сть розширення ¡нве-стищй у продукування людського кап¡талу як виршального чинника виробництва. Разом з тим, незважаючи на неза-перечну важливють зазначеного аспекту в оргаызаци ефективного функц¡онування виробничого процесу, залишаеть-ся недостатньо вивченим питання еволющйних зм¡н теор¡í ¡ практики фактору людського катталу як сусп¡льно-еконо-мнно( категор¡í та íí функц¡й, що розкривають и сутн¡сть через прояв змюту та форми.
Мета статп полягае у розкритт¡ соц¡ально-економ¡чноí сутносл категор¡í "людський кап¡тал" та розвитку и зм¡сту ¡ форми в еволющйночнститущйному аспект¡ сучасноí парадигми ринковоi системи господарювання.
Виклад основного матеpiалу. Людський кап¡тал як субстанц¡я (вщ лат. substantia - наявн¡сть, сутнють) економ¡ч-ного фактору "праця" - е уособлення творчого першоджерела створення вартосп кап¡талу.
Kап¡тал (в¡д лат. capitalis - головний) - ключове поняття ринково( економ¡ки, що появилось в кшщ XVII стол¡ття. Ни-
Eконом¡чний □¡сник ун¡верситету | Випуск № 18/2
63
Hi це поняття використовуеться в р1зних контекстах: вартюна ощнка фактор1в виробництва, форми ïx прояву i мета-морфози, генерування вартостi, доходу, фiнансового результату тощо. В класичый економiчнiй теори капiтал тракту-еться як самозростаюча вартiсть, що виникае внаслiдок поеднання факторiв виробництва (засобiв виробництва i пращ) з метою виробничого споживання. У сучасному економiчному розумЫн капiтал - це ресурси, що приймають участь у виробництвi товарiв i послуг та приносять дохщ.
Класиком теорiï капiталу, який розкрив його сутнють, джерела походження, закони руху, форми прояву i метамор-фози е Карл Маркс. ВЫ трактуе капiтал як самозростаючу вартють. Безумовно капiтал не може вирости iз нiчого: умо-вами самозростання капралу - вартостi, по К. Марксу, виступають фактори виробництва (жива i уречевлена праця) i по-спйний рух (вщновлювання процесу сусптьного вщтворення). Виразом приросту капiталу - вартост вважаеться прибу-ток, який, за К.Марксом, утворюеться як додаткова вартють, створена неоплаченою роботодавцем працю (продукт ек-сплуатаци працiвника). 1ншими дослiдниками стверджуеться, що додаткова вартють е результатом таких процесiв:
- продуктом пращ машин (уречевлено)' пращ) - Дж. Miлль;
- затратами заощаджено) працi - Дж. Мак-Куллох;
- винагородою пiдприeмця за те що вЫ утримався вiд споживання доходу i авансував його у виробничий процес (рекапiталiзацiя) - Н. Сенюр;
- вщповщною долею продукту як виразу продуктивност дiючого капралу - Ф. Вiзер, Дж. Кларк;
- платою пщприемцю за оргаызащю i управлiння пiдприeмством, квазiрентою i платою за комерщйний ризик - А. Маршалл [14].
Розгляд рiзниx аспеклв функцiонування капiталу - вартост у процесi суспiльного вiдтворення та всезростаюче збть-шення модифiкацiйниx форм видiв капiталу до розумiння пщ капiталом будь-чого, що у виробничому процеа приносить прибуток, призвело до модифкування категори "капiтал" iз видтенням в його складi як матерiальниx, так i нематерiаль-них форм (наприклад - ноу-хау, гудвт тощо) та трансформацп категори капрал iз економiчноï у соцiальну.
Формальне розмежування категорiï "капiтал" на економiчну та сощальну складовi здiйснив А. Маршалл - автор першого неокласичного курсу "Принципи полiтичноï економiï (економiкс)" У щй працi А.Маршалл чiтко розвiв поняття "багатство" i "людина", зазначивши, що економiка як наука з одного боку здмснюе дослдаення багатства, а з ш-шого становить частину дослiдження людини. Людини в економiчнiй системi. В цьому сена вченим було закладено парадигмально-неокласичну основу в "теорю людського капралу" (Шульца - Беккера).
Kатегорiальний змют "людського капiталу" вiдображаe вiдтворювальнi реальност постiндустрiального етапу Ыно-вацiйного розвитку ринково[ економiки. Шульц, вводячи у науковий оборот поняття "людський каттал", зв'язував його з характеристикою "людського фактору", його якюним рiвнем, а також iз зростаючою (в порiвняннi з iншими факторами виробництва) роллю в розвитку економки, зростання добробуту населення i в боротьбi iз бiднiстю. Змютов-нють людського капiталу зводиться Шульцем до квалiфiкацiï i знань працiвникiв, що забезпечуеться iнвестицiями в охорону здоров'я i осв^у. Ним визнаеться неоднозначнють введеного поняття "людський капiтал". Послщовник Шульца Беккер розкривае змют поняття "людський каттал" як таке, що розкривае зв'язки мiж продуктивного працi та ш-вестицiями в осв^у, набуття навикiв i знань та дае пiдставу узагальнювати щ властивостi як "капiтал, втiлений в ква-лiфiкованiй працi" [13, с. 96-100].
Зазначена змютовнють "людського капралу" самими авторами цього поняття свщчить про переважно соцiальну його сутнють, яка одночасно мютить декiлька аспеклв: "людський потенцiал", "iнтелектуальний капiтал", "сощальний капiтал", "iнформацiйний капiтал", "культурний каттал" тощо, якi послiдовниками авторiв-фундаторiв аналiзуeмого поняття виводять iз основного змюту людського капiталу як поxiднi. Безумовно, людина проживав одночасно у декть-кох сощальних просторах - культурному, науковому, економiчному, полiтичному. Статус людини визначаеться обся-гом i структурою нагромадженого ним "капiталу" як сукупного надбання в рiзниx формах (економiчного, соцiального, культурного тощо), що зумовлюють соцiалiзацiю людини у суспiльствi. Реалiзацiя людського капiталу в реальнiй дй сностi спрямовуеться на задоволення рiзноманiтниx потреб людини i суспiльства в цтому, а його рух i використання мають такi аспекти:
- набуття запасу знань, умЫь, навиюв, квалiфiкацiï (якiсного статусу);
- наявн надбання доцiльно використовувати в певый сферi дiяльностi, що сприяе зростанню продуктивносп пра-цi i виробництва;
- використання надбання якюного статусу призводить до зростання доxодiв особи, що зумовлюе заощадження грошових ресурав i збiльшуe можливостей учaстi у бiзнесi i нарощуваннi iнвестицiй у людський капрал;
- людськi здiбностi, обдaровaнiсть, знання та iнтелект тощо е принaлежнiстю кожноï людини, що е надбанням сус-пiльств в цтому;
- мотиващя - елемент, необхщний для зaiнтересовaностi у примножены людського кaпiтaлу [14].
Зaзнaченi аспекти дають пщставу розглядати людський капрал як передумову розвитку пiдприeмствa, що багать-ма авторами сприймаеться як четвертий фактор виробництва та передбачае зв'язок соцiaльноï змiстовностi з еконо-мiчною, оскiльки всi види прояву катталу сxильнi до конвертaцiï. Тому кaтегорiя "людський кaпiтaл" як вираз специ-фiчниx соцiaльно-економiчниx вiдносин знаходиться на стику економки, соцiологiï, фтософи [12].
Розглянута змiстовнiсть кaтегорiï "людський каттал" дозволяе вiднести ïï до соцiaльно-економiчниx, як таких, що одночасно вщображають конкретнi форми економiчниx i сощальних вщносин. Використання ïï знайшло вияв на мi-кроекономiчному рiвнi при формувaннi оптимaльноï структури виробничого потенщалу. В умовах посилення конку-рентностi ринку все бiльшого значення набувае фактор висококвaлiфiковaноï прaцi, адекватно[ високим теxнологiч-ним укладам. При високонауковм мiсткостi теxнологiчниx процесiв виробництво все бтьше орieнтуeться на новий стратепчний тип ресурсiв, спроможних забезпечити конкурентоспроможнють пiдприeмствa. Таким ресурсом стала передовам постае людина - ноай необxiдноï комбiнaцiï здiбностей, квaлiфiкaцiï, креативносп (у розумiннi людського
64 Eкономiчний вiсник унiверситету | Випуск № 18/2
noTeHuiaiy), 3flaTHOCTi cnpMMMaTM HOBi 3H3HH3, reHepyBaTM HOBi iflei (iHTeieKTyaibHMM KaniTai). Po3wwpeHHH 3acToc-yBaHHH BMCOKonpoAyKTMBHMX TexHiHHMx 3aco6iB BMpo6HMUTBa Ha niAnpweMCTBax ¡ctotho 3MiHoe opraHiHHy SyAOBy KaniTa-ly i BKioHae MexaHi3M 3pocTaHHH npoAyKTMBHocTi xMBoi npaui 3a paxyHOK 3SiibweHHH HacTKM ypeHeBieHoi npaui, |o BcTy-nae eKOHOMiHHoo ochoboo AMHaMiHHoro 3pocTaHHH oniaTM npaui nepcoHaiy.
Ha BiAMiHy BiA MiKpoeKOHOMiHHoro piBHH cneuw^ika couiaibHo-eKOHOMiHHMx BiAHocMH, BMpaxeHMx KaTeropieo ioAcb-kmx KaniTai, ctocobho ao Me3opiBHH AociiAxeHi HeAocTaTHbo. lloTeHuiMHo Ha piBHi perioHaibHoi eKOHOMiKM cTMMynoBaH-hh ii po3BMTKy 3a paxyHOK ^aKTopy ioAcbKoro KaniTaiy Mae 3HaHHy nepcneKTMBy, ocoSimbo b cwcTeMi KiacTepiB. BiAKpMT-mm 3aiMwaeTbcH nMTaHHH npo ^opMyBaHHH iHAMKaTopiB ouiHKM po3BMTKy ^oAcbKoro KaniTaiy oKpeMMx TepMTopiaibHMx KOMnieKciB. HafiBaxiMBiwoo yMOBoo po3BMTKy ioAcbKoro KaniTaiy Ha perioHaibHOMy piBHi e cTyniHb po3BMHyTocTi co-uiaibHoi iH^pacTpyKTypw, piBeHb Ao6po6yTy HaceieHHH, piBeHb iHTerpoBaHocTi perioHy b cwcTeMi MixperioHaibHMx Ta Mix-HapoAHMx eKOHOMiHHMx BiAHocMH, piBeHb AeueHTpaii3auii BiaAM b AepxaBi, piBeHb ^iHaHcoBoi 3a6e3neHeHocTi SoAXeTiB opraHiB caMOBp^AyBaHH^ toio.
W,e MeH0 onpaubOBaHMMM e npaKTMHHi acneKTM BMKopwcTaHHH couiaibHo-eKOHOMiHHMx BiAHocMH KaTeropiaibHoi cyKyn-HocTi ^oAcbKoro KaniTaiy Ha 3araibHOAepxaBHOMy - MaKpoeKOHOMiHHOMy piBHi, ocKiibKM Heo6xiAHo BnpoBaAxeHHH BeiM-koi KiibKocTi BiAnoBiAHMx HopMaTMBHo - npaBOBMx aKTiB periaMeHTauii ^iHaHcoBo - eKOHOMiHHoro MexaHi3My peryioBaHHH po3bmtkom ^oAcbKoro KaniTaiy. 3oKpeMa, BiAHocMH BiacHocTi b cwcTeMi "po6oTOAaBeub - npauiBHMK", io BMHMKaoTb b c^epi 0yHKuioHyBaHH^ ioAcbKoro KaniTaiy BiAHocHo oKynHocTi AOBroTepMiHOBMx BMTpaT Ha ocBiTy i niABMieHHH KBaii^i-Kauii 3a cxeMoo BiATBopeHHH ocHOBHoro KaniTaiy. BaxiMBMMM e acneKTM b c^epi "ocHOBHe BMpoSHMHe BiAHoweHHH npaui i KaniTaiy", HKe 3a KOHuenuieo ioAcbKoro KaniTaiy BMcTynae hk BiAHoweHHH abox BMAiB KaniTaiy, y pe3yibTaTi BMKopw-cTaHHH KoxHoro i3 hkmx 3aSe3neHyeTbcH npwSyTOK. BaxiMBicTb 3a3HaHeHoro acneKTy nocwioeTbcH Heo6xiAHicTo rapMOHi-3auii iHTepeciB KaniTaiy i npaui Ha ocHOBi couiaibHoro napTHepcTBa hk ochobm cTaSiibHoro po3BMTKy cycniibcTBa.
Bmchobkm. Ha OcHOBi cMcTeMaTM3auii TeopeTMHHMx ochob Ta peaibHMx 3pyweHb cwcTeMM eKOHOMiHHMx BiAHocMH, 3yMo-BieHMx nepexoAOM eKOHOMiKM ao hoboi HKicHoi BM3HaHeHocTi - nocTiHAycTpiaibHoro cTaHy, BiASyBaoTbcH npouecw BiAno-BiAHoi eBoiouii KaniTaiy. Bohm 3yMOBieHi nocwieHHHM KaniTaii3auii ^aKTopiB BMpoSHMuTBa (3eMii, npaui i KaniTaiy) 3 yTBopeHHHM iHTerpoBaHoi ix BeiMHMHM - cyKynHoro KaniTaiy. CnoHaTKy BiASyiocH 3AiMcHeHe Ha OcHOBi rpomoBoi ouiHKM o6'eAHaHHH MaTepia^bHMx 3aco6iB BMpoSHMuTBa (ochobhmx i oSopoTHMx) 3 yTBopeHHHM Ha ix OcHOBi KaniTa^y - BapTocTi. Ha HacTynHOMy eTani eBo^ouiMHMx nepeTBopeHb ^aKTopiB BMpoSHMuTBa BiASy^oca rpomoBa ouiHKa ^aKTopy "3eM^a" (ii B^acTMBocTeM: poAOHocTi, npocTopoBoro BMMipy, Be^MHMHM npw6yTKy - peHTM, KaniTa^bauii) b rpomoBOMy BMMipi hk 3eM^a - KaniTa^. Ha 3aK^OHHOMy eTani eBo^ouii ^aKTopiB BMpoSHMuTBa b npoueci ix KaniTa^i3auii BiASyBaeTbcH TpaHc^opMauiH ^aKTopy - npaui y npauo - KaniTa^. BoHa 3AiMcHoeTbcH 0^hxom KaniTa^bauii ^aKTopa Hepe3 ouiHKy poSoHoi cm^m npauiB-
HMKa 3 yTBopeHHHM HBMiAa "^OAcbKMM KaniTa^".
noHHTTH "^OAcbKMM KaniTa^" BiApi3HHeTbcH BiA KaniTa^i3OBaHMx ^aKTopiB BMpoSHMuTBa (KaniTa^ - BapTicTb, KaniTa^ -3eM^H) tmm, |o Ha3BaHi bmam MoxyTb SyTM oS'gktom KyniB^i - npoAaxy, oS'gktom B^acHocTi, a ^aKTop "npaua" hk "^OAcb-kmm KaniTa^" - He Moxe. BiH e npMHa^exHicTO rw^e neBHiM ocoSi i xapaKTepM3yeTbcH hk i Bci iHwi ^aKTopM cneuM^iHHMMM B^acTMBocTHMM, HKi b cyKynHocTi BM3HaHaoTb Moro uiHy - BapTicTb BMKopwcTaHHH y BMpoSHMHOMy npoueci 3a BenMHMHoo pe3y^bTaTMBHocTi.
3riAHo i3 K^acMHHoo eKOHOMiHHoo Teopieo Bci BMpoSHMHi BiAHocMHM b cycni^bcTBi HaSyBaoTb BMpa3y KaTeropiM, 3riAHo i3 hmm ^opMyoTbcH "ciMeMcTBa KaTeropiM" - eKOHOMiHHi, couia^bHi, a b 3a^exHocTi BiA c^ep ix npoHBy - BiATBopoBa^bHi, po3noA^bHi, ^iHaHcoBi toio. OcKi^bKM BapTicTb ^OAcbKoro ^aKTopy - npaui yTBopoeTbcH b cwcTeMi hk couia^bHMx, TaK i BwpoSHMHMx BiAHocMH, "^OAcbKMM KaniTa^" e couia^bHo - eKOHOMiHHoo KaTeropieo.
3riAHo i3 eKOHOMiHHMMM KaHOHaMM 3a^yHeHHH ^aKTopiB BMpoSHMuTBa y bmpoShmhmm npouec 3AiMcHoe B^acHMK - niA-npweMeub, TOMy BiH BMcTynae i B^acHMKOM cTBopeHoro npoAyKTy. Hmhhmkom xe cTBopeHHH npoAyKTy e bmk^ohho npauH, HKa b yMOBax pMHKOBoi eKOHOMiHHoi cwcTeMM e B^acHicTO npauiBHMKa i BTHryeTbcH y bmpoShmhmm npouec 3a BiAnoBiAHy n^aTy. Цe cTBopoe cneuw^iHHi BiAHocMHM Mix npaueo i KaniTa^oM hk npoTMpiHHH, cyTHicTb HKoro BMHB^eHa K. MapKcoM. B yMOBax Si^bm po3BMHyToi 0a3M pMHKOBoi cwcTeMM eKOHOMiKM - nocTiHAycTpia^bHoi, bmpoShmhmm npouec 3AiMcHoeTbcH ABOMa BnacHMKaMM: B^acHMKOM KaniTa^y - BapTocTi i B^acHMKOM ^OAcbKoro KaniTa^y - B^acHocTi, io BiASyBaeTbcH Ha napTHepcbKiM cwcTeMi (aHa^oriHHo Koonepauii, KopnopaTM3auii toio). MexaHi3M 3a3HaHeHMx BiAHocMH rwwe ^opMyeTbcH i npoHB/iHGTbcH rwwe b noHaTKOBMx ^opMax.
YcnirnHicTb BMpimeHHH npoSieMHMx nMTaHb ^iHaHcoBo - eKOHOMiHHoro MexaHi3My ^yHKuioHyBaHHH eKOHOMiHHMx cwcTeM b yMOBax nocTiHAycTpiaibHoro cycniibcTBa 3HaHHoo Mipoo SyAe BM3HaHaTMcb AocKOHaiicTO eKOHOMiHHoi Teopii AaHoro co-uiaibHo - eKOHOMiHHoro yKiaAy Ta niBMAKicTO npoBeAeHHH aAeKBaTHMx TpaHc^opMauiM y BiAnoBiAHicTO i3 iAeoiorieo npi-opMTeTHocTi b uiM cwcTeMi HAcbKoro KaniTaiy Ta Siibw aKTMBHoi ii cKiaAOBoi - KaniTaiy iHTeieKTyaibHoro.
Po3yMiHHH 3MicTOBHocTi i cnpHMOBaHocTi cyHacHMx eBoiouiMHMx nepeTBopeHb KaniTaiy, npaKTMHHMM acneKT AiM nep-woHeproBoro noiHrae b nepeopieHTauii uiibOBoi cnpHMOBaHocTi iHBecTMuiM He iwme b iHHOBauiMHy pecTpyKTypM3auio bm-poSHMHoro KaniTaiy 3 MeToo 3aSe3neHeHHH TexHoioriHHoro nporpecy, a HacaMnepeA - b reHepauio HAcbKoro KaniTaiy, b iHTeieKTyaii3auio eKOHOMiKM wihxom BiAnoBiAHoro pe^opMyBaHHH cwcTeM ocBiTM, oxopoHM 3aopob'h, KyibTypw Ta po-3BMTKy couiaibHMx iHcTMTyTiB.
^¡TepaTypa
1.AHTO0KiHa fl.l. HayKOBO-MeTOfl^HHi ochobm flepxaBHoro perynrnBaHHn Bww,o'i ocbitw; ABTopeQ. p^c. p,.e.H.: 08.02.2003 / ftl. AHTO0KiHa. - K.: HflEl, 2006. - 43 c. - [EneKTpoHHwti pecypc]. - PexwM pocTyny: http://www.nbuv.gov.ua/azd/2006/ 06acizvo.zip.
2.5eTniw O.B. AvflCbKMti KaniTan Ta iH0i hmhhmkm npopyKTmHOCTi npaui b po3pi3i perioHiB yKpaiHu / O.B. Eewiti // Hay-KOBi 3anMCKM Ha HayKMA. EKOHOMiHHi Hayrn. - 2006. - T.56. -C. 41-45.
EKOHOMiHHMM BicHMK yHiBepcMTeTy | BwnycK № 18/2
65
3.Гр1шнова O.A. Людський капЬал: формування в системi ocbîth i профеайноï подготовки [моногр.] / O.A. Гршно-ва. - К.: "Знання". KOO, 2001. -254 с.
4.Гузенко O.Ï. Науковий пдд до визначення економiчного змюту понятiйноï категори "нвестицИ' в людський каш-тал"/ O.Ï. Гузенко // Eкономiка, фнанси, право. - 2011. - №5. - С. 11-15.
5.1лященко С.М. СутнЮть, структура i методичнi основи ошнки i iнтелектуального капiталу пдприемства / С.М. 1лля-шенко // Економка Украши. -2008. - №11. - С. 16-26.
6.1лляшенко С.М. Методичний пдд до варлсно) ошнки iнтелектуального капiталу регону / С.М. /лляшенко // Ме-ханзм регулювання економки. - 2009. - №1. - С. 138-154.
7.Юр'ян Т. Нове в теорн, методологи та практиц людського капiталу/ Т. Юр'ян, Ю. Kулiков //Укра'на: аспекти пра-öi. - №4. - с. 26-31.
8.Кирьянов A. Инвестиции в человеческий капитал/А.Кирьянов //Банковский менеджмент. - 2009. - №3. - С. 33-38.
9.Колот A.M. Iнновашйна праця та iнтелектуальний каттал у системi факторiв формування економiки знань [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ief.org.ua/Azjv ET/Kolot207.pdt.
10. Коровський A.B. Еволюшя людського фактора економiки та проблеми його формування: [моногр.] / A.B. Ко-ровський. - К.: КНЕУ, 2004. - 184 с.
11.Лар'1на O.r. 1нтелектуальний капЬал у системi конкурентоспроможност регiонiв / O.r. Ла^на // Держава та ре-пони. Се^я: Eкономiка та пщприемництво. - 2011. - № 2. - С. 75-80.
12.Сысоев C.A. Эволюция категории капитал/ C.A.Cысоев //НаукOBi прац ДонНТУ. Cерiя: економiка. - Вип. 89-3. -С. 100-103.
13.Черковец В. Категория "Человеческий капитал" в общей экономической теории: исторический взгляд и содержательное определение / В.Черковец // Российский экономический журнал. - 2009. - № 7-8. - С. 88-107.
14.Черникова Л. Российский капитал: современные трансформации /Л. Черникова // Проблемы теории и практики управления. - 2009. - № 8. - С. 44- 49.
УДК 330.341.1
Кончаковська Е.О.,
асглрантка ДННУ "Академия фЫансового управлЫня" Мастерства фЫанав Украши
1ННОВАЦ1ЙНА СТРАТЕГ1Я РОЗВИТКУ НАЦ1ОНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто проблеми, пов'язанi з\ створенням досконалоi iнновашйноi ¡нфраструктури та подальшим розвитком ¡н-новацшних програм i проеклв в УкраМ.
Ключовi слова: ¡нноваци, ¡нновашйна стратепя, ¡нновашйна ¡нфраструктура.
Рассмотрены проблемы, которые связаны с созданием развитой инновационной инфраструктуры, а также с дальнейшим развитием инновационных программ и проектов в Украине.
Ключевые слова: инновации, инновационная стратегия, инновационная инфраструктура.
Problems, related to the creation of innovation infrastructure and further innovation development programs and projects in Ukraine, are discussed.
Keywords: innovation, innovation strategy, innovation infrastructure.
Вступ. 1нновацп e важливим ключем до конкурентоспроможносл та економнного ycnixy краТн. Економнний ycnix краТни пов'язаний насамперед 3i спроможнютю компаый створювати новi продукти, запроваджувати новi процеси або щеТ. На державному рiвнi усвщомлюеться необхщнють побудови нацюнальноТ шновацмноТ системи - нового ви-мiрy економiчниx, сощальних вщносин, яю базуються на прюритетному розвитку наукових знань, технолопй та Тх ви-користаннк Новi знання, вттены в товарах, технолопях, освт, шноващйному менеджменту i яю становлять у розви-нених краТнах близько 90% Тхнього ВВП, починають дедалi потужыше впливати на рiвень якосл життя населення [1].
Актуальнють. Зростання, зайнятють i процв^ання в довгостроковм перcпективi залежать вщ здатносл краТни роз-робляти нову продукцю та успшно вводити ТТ на мiжнародний та внутршый ринки з вщповщним удосконаленням про-цеав виробництва.
Для виходу УкраТы на рiвень европейських i свтових стандарлв багато зусиль необхщно спрямувати на створен-ня та розвиток ЫноващйноТ Ыфраструктури. Адже швидкють змЫи технолопчних процеciв у виробництва збiльшення та покращення технолопй випуску продуклв та надання послуг зумовлюе переxiд економiки до шформатизаци.
Таким чином, в ринковiй економМ iнновацiТ е особливо ефективним засобом конкурентноТ боротьби, так як ство-рюють новi послуги, ведуть до зниження cобiвартоcтi продyкцiТ, вiдкриття та освоення нових ринкiв, у тому чи^ й зов-нiшнix.
1нноващйна iнфраcтрyктyра в УкраТнi е функцюнально не повною, недостатньо розвинутою, вона не охоплюе yci ланки Ыноващйного процесу. [2]
За цих обставин актуальносл набувае створення розвиненоТ ЫноващйноТ iнфраcтрyктyри, що органiзye та оптимь зуе зв'язки мiж суб'ектами шноващйноТ дiяльноcтi та забезпечить безпоcереднix учасниюв iнновацiйного процесу необxiдними ресурсами у короткий термЫ.
Теоретичнi та приклады проблеми формування та функцюнування шноващйноТ iнфраcтрyктyри та ТТ складових розглядаються у працях багатьох вчених, серед яких можна видтити роботи В. Аммана, А. Батури, В. Гончарова, В. Гусева, А. Догаева, О. Чернеги, Д. Робертсона, А. Шттгофа, Й. Шумпетера. [3] Питання функцюнування та стано-влення елементiв ЫноващйноТ iнфраcтрyктyри доcлiджyютьcя вченими Центру дослдаень наyково-теxнiчного потен-
66 Eкономiчний вюник унiверситету | Випуск № 18/2
© Кончаковська Е.О., 2012
