CC BY
83
LVIV SCIENTIFIC HYGIENIC SCHOOL: HISTORY OF DEVELOPMENT AND ACHIEVEMENTS
Zimenkovskу B.S., GzhegotskY M.R., Fedorenko V.I., Plastunov B.A.
ЛЬВІВСЬКА НАУКОВА ГІГІЄНІЧНА ШКОЛА: ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА ЗДОБУТКИ
До 115-і' річниці кафедри загальної гігієни з екологією і 60-ї річниці кафедри гігієни та профілактичної токсикології'
ЗІМЕНКОВСЬКИЙ Б.С., ГЖЕГОЦЬКИЙ М.Р., ФЕДОРЕНКО В.І., ПЛАСТУНОВ Б.А.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
УДК 613:001](091)"71
Ключові слова: Львівський медичний університет, кафедри гігієни, історія, наукові напрямки, здобутки.
онад століття минуло з часу заснування (1899) кафедри гігієни на медичному факультеті Львівського університету, першої гігієнічної кафедри на теренах Західної України. Фундатором і керівником кафедри з 1899 до 1906 року був професор медичної хімії Станіслав Бондзинські, з 1906 до 1919 р. кафедру очолював професор Павел Кучера, надалі до 1945 р. — професор Здіслав Штойзінг. До 1936 року на кафедрі викладався курс мікробіології. Штат був малочи-сельним. Вивчалися питання харчування населення, якості питної води,властивостей місцевих мінеральних вод, очищення стічних вод, реконструкції м. Львова, проводилися бактеріологічні дослідження, проте наукові кадри з гігієни не готувалися.
На вимогу часу, який позначався жалюгідними санітарними умовами життя населення Галичини, високою захворюваністю та смертністю, постійним зростанням поширеності туберкульозу, трахоми, ревматизму, ендемічного зоба, дитячих та інфекційних хвороб, були покликані українські лікарі Євген Озарке-вич, Роман Осінчук, Маріян Панчи-шин та інші, які приділяли значну
ЛЬВОВСКАЯ НАУЧНАЯ ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ШКОЛА: ИСТОРИЯ РАЗВИТИЯ И ДОСТИЖЕНИЯ Зименковский Б.С., Гжегоцкий М.Р., Федоренко В.И., Пластунов Б.А.
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
Цель исследования. Анализ формирования Львовской гигиенической школы.
Метод исследования. Исторический анализ.
Результаты. Выделены основные этапы развития Львовской гигиенической школы за 115-летний период её существования. Показано, что Львовская гигиеническая школа за свою историю сформировала плеяду известных учёных в разных областях гигиены. Оценен научный вклад учёных и преподавателей, их достижения в сфере профилактической медицины.
Ключевые слова: Львовский медицинский университет, кафедры гигиены, история, научные направления, достижения.
© З'менковський Б.С., Гжегоцький М.Р.,
Федоренко В.1., Пластунов Б.А. СТАТТЯ, 2013.
увагу гігієнічним проблемам харчування, умов життя і праці населення, гігієни села і сільської праці, розвиткові профілактичного напрямку медицини, гігієнічної освіти, методам запобігання захворювань, організації санаторіїв, диспансерів, дослідних лабораторій.
Озаркевич Є. видав низку цінних матеріалів з різних галузей гігієни
— харчування, праці, умов життя населення, профілактики інфекційних і професійних хвороб, редагував журнал "Здоров'я", вперше на галицьких землях почав викладати українською мовою медичний курс "Стоматологія і гігієна" в Українській жіночій учительській семінарії та на просвітянських курсах вищої освіти (1910-1914). Професор Осінчук Р видавав власний журнал "Народне здоров'я". 1929 року у Львові було засновано Українське Гігієнічне товариство, яке очолював проф. М. Панчишин, меценат і борець за народне здоров'я, популяризатор гігієнічних знань.
1939 року на базі медичного факультету університету створено Львівський державний медичний інститут. Цього ж року штат кафедри поповнили доц. Г.І. Столмако-ва, к.м.н. Й.І. Гітіс, які були відряджені до Львова з інших медичних інститутів України, і асистент Л.М. Долошицький. Розпочався новий етап розбудови кафедри, який у 1941-1944 рр. перервала війна. 1945 року керівником кафедри загальної гігієни було призначено доц. Г.І. Столмакову, а з 1946 р. кафедру очолив Заслужений діяч науки України, професор Влас Захарович Мартинюк — учень і послідовник засновника сучасної гігієнічної науки і санітарно-епідеміологічної справи в Україні, академіка Олександра Микитовича Мар-зєєва. На той час Влас Захарович пройшов шлях від практичного санітарного лікаря й організатора охорони здоров'я м. Куп'янська на Харківщині до наукового співробітника НДІ громадських споруд і комунальної гігієни (м. Харків), до-
— цента кафедри загальної та комунальної гігієни Харківського та Київського інститутів удосконалення
LVIV SCIENTIFIC HYGIENIC SCHOOL: HISTORY OF DEVELOPMENT AND ACHIEVEMENTS Zimenkovsky B.S., Gzhegotsky M.R., Fedorenko V.I., PlastunovB.A.
Danvlo Halvtskv Lviv National Medical University Aims. Analysis of the Lviv hygienic school formation.
Method. Historical analysis.
Results. It is presents basic stages of development of the Lviv hygienic school
for the period of 115 years. It is reveale, that during its existence Lviv hygienic school formed an outstanding^ scientists group in different areas of hygiene. Scientific contributions of scientists and teachers, their achievements in the field of preventive medicine are estimated.
Keywords: Lviv Medical University, departments of hygiene, history, scientific directions and achievements.
лікарів, державного санітарного інспектора МОЗ України.
До штату кафедри тих часів належали доц. Г.І. Столмакова, асистенти Й.І. Гітіс, Е.С. Турецька, Л.М. Долошицький, Г.А. Ки-селевич, ГП. Гуревич, І.С. Сак, згодом О.І. Зикін, З.М. Круглов,
В.М. Болховітянова. Наприкінці 40-х — початку 50-х років кафедру поповнили випускники інституту: Х.В. Сторощук — перший аспірант проф. В.З. Марти-нюка, І.І. Даценко, Д.Г. Дев'ятка,
І.О. Нагірна, В.М. Нижегородов,
В.В. Попов, Б.М. Штабський. Наступне поповнення кафедри відбулося у 1960-тих роках:
B.ф. Гришко, О.С. Смирнов,
М.Й. Гжегоцький, М.С. Лобойко,
C.Л. Долошицький, Л.І. Толмачова, М.Й. Гайдук, Н.І. Герасимович, В.Г. Ребрин.
1946 року згідно з рішенням МОЗ УРСР на кафедрі запроваджено аспірантуру, 1951 р. — докторантуру. За керівництва
В.З. Мартинюка, який по праву вважається засновником Львівської школи гігієністів, на кафедрі розпочато систематизовану науково-дослідну роботу та активну підготовку наукових кадрів. Основним напрямком досліджень кафедри було вивчення біологічної дії та гігієнічного значення чинників довкілля малої інтенсивності в умовах населених пунктів. Перші наукові дослідження, присвячені гігієнічним питанням газифікації житла і виробництва у Західних областях України (Х.В. Сторощук, 1951; Д.Г. Дев'ятка, 1954), дозволили виявити провідну роль оксиду вуглецю в інтоксикації продуктами згорання природного газу. Опрацювання методів визначення карбоксигемо-глобіну у крові (В.В. Попов,
1954), вивчення вмісту в атмосферному повітрі оксиду вуглецю і механізмів його дії на організм (Даценко І.І., 1955; Нижегородов В.М., 1958; Штабський Б.М., 1964) привернули увагу фахівців до проблеми хронічної оксидвуглецевої інтоксика-
ції. Подальші поглиблені дослідження у цьому напрямку дозволили І.І. Даценко у докторській дисертації "Оксид вуглецю у навколишньому середовищі і можливість хронічної інтоксикації" (1967) вперше довести існування цієї інтоксикації як самостійної нозологічної форми масової патології. Результати досліджень було узагальнено у монографіях "Хронічні оксидвугле-цеві інтоксикації" (за ред. Мартинюка В.З., 1957), "Інтоксикація оксидом вуглецю та шляхи її послаблення" (Даценко І.І., Мар-тинюк В.З., 197і).
Незадовільні санітарні умови життя селян спонукали до вивчення й опрацювання профілактичних заходів з поліпшення санітарно-епідемічного стану сіл (А.С. Подражанський, 1948), житлово-побутових умов сільських мешканців (І.Я. Шапіро, 1951), стану здоров'я населення Прикарпаття та Волині (ГА. Киселевич, 1950; З.М. Круглов, 1955; Б.Я. Куцик, 1970; І.К. Медчук, 1970), місцевих умов водопостачання та водокористування (Г.П. Гуревич, 1950; Л.М. Долошицький, 1953;
B.М. Болховітянова, 1953;
C.А. Котик, 1964). Вагому науково-практичну цінність мали гігієнічна оцінка міського комунального шуму і розроблена шумова карта м. Львова, що використовувалася під час опрацювання генерального плану реконструкції міста (Х.В. Сторощук, 1970), дослідження умов праці шахтарів Львівсько-Волинського вугільного басейну (М.Й. Гжегоцький, 1964), осіб розумової праці (М.С. Лобойко, 1966), робітників цементних заводів (А.К. Маненко, 1969), фізичного розвитку учнів професійно-технічних училищ (О.І. Зикін, 1952), режимів дня учнів музичних шкіл (Н.І. Герасимович, 1969). Вивчалися кліматичні особливості м. Львова та його рекреаційних зон (Й.І. Гітіс, 1950; І.О. Нагірна, 1952). Дослідження ультрафіолетового
клімату Львова та його впливу на реактивність організму узагальнено у докторській дисертації Д.Г. Дев'ятки (1968), ролі чинників довкілля в етіології зоба — у докторських дисертаціях Е.С. Турецької (1964) і В.М. Ни-жегородова (1974).
Пріоритет в опрацюванні проблеми етіології, патогенезу, клініки та профілактики стафілококових харчових отруєнь належить Г.І. Столмаковій, яка захистила докторську дисертацію (1954) і видала монографію (1959) "Стафілококові харчові інтоксикації". У зв'язку з широкою хімізацією сільського господарства у 60-70 роки ХХ століття на кафедрі започатковано новий напрямок наукових досліджень з токсиколого-гігієніч-ної оцінки пестицидів, відображений у докторських дисертаціях М.И. Гжегоцького "Гігієнічна і токсикологічна характеристика хлорвмісних гербіцидів кореневої дії" (1970) і Б.М. Штабського "Методичні основи вивчення кумуляції у токсиколого-гігієніч-них дослідженнях" (1975).
Підготовка кадрів вищої кваліфікації за керівництва В.З. Мартинюка, який тривалий час був проректором з навчальної роботи інституту, забезпечила комплектування профільних гігієнічних кафедр відкритого 1951 року і відновленого 1968 р. санітарно-гігієнічного факультету.
1969 року кафедру загальної гігієни очолила професор Ірина Іванівна Даценко, декан санітарно-гігієнічного факультету (19681981), дійсний член наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка у Львові, голова лікарської комісії НТШ, академік Української академії медичних і біологічних наук, дійсний член Нью-Йорксь-кої академії наук, академік АНВШ України. У штаті кафедри 1970-х років працювали доценти Х.В. Сторощук і Б.М. Штабський, асистенти С.Л. Долошицький, Я.М. Федорів, Л.І. Толмачова,
Н.В. Мартинюк, О.Б. Денисюк, РС. Кузів, згодом Л.О. Дичок,
Б.А. Пластунов, Ю.Є. Кіт, наукові співробітники науково-дослідного сектора С.І. Лужанська, С.Г Балабанова, О.С. Банах, РІ. Барансь-кий, І.Я. Голос, В.Й. Роговик та інші. У 1980-90 роки кафедру поповнили випускники інституту: І.Г Мудра, Н.В. ^Бук, І.В. Дац,
А.Р Панас, М.Є. Йонда, О.П. Корнійчук, О.Є. Ходор.
За керівництва проф. 1.1. Да-ценко співробітники кафедри працювали над проблемою впливу полютантів атмосфери на здоров'я населення. Вивчено вплив на здоров'я атмосферного повітря у районах розташування вугільних шахт, цементних заводів, повітряного середовища помешкань нового житлового будівництва, спортивних залів, комплексу хімічних і фізичних чинників (шум, вібрація, мікроклімат) у салонах пасажирських автобусів, умов праці на підприємствах радіоелектроніки, операторів відеодисплейних терміналів, забезпеченості вітамінами робітників взуттєвого виробництва. Отримав подальший розвиток токсиколого-гігіє-нічний напрямок: обґрунтовано ГДК пестицидів, вивчено вплив бензолу і толуолу на організм і розумову працездатність людини, проведено токсиколого-гігі-єнічну оцінку продуктів згорання нових синтетичних полімерних матеріалів. Розроблено низку методів газохроматографічного аналізу атмосферних забруднень на основі твердих сорбен-тів-цеолітів, чотири з яких захищені авторськими свідоцтвами. Авторським колективом у складі проф. 1.1. Даценко, доцентів
О.Б. Денисюка, С.Л. Долошиць-кого, Б.А. Пластунова, Л.І. Тол-мачової видавався посібник для практичних занять "Загальна гігієна", видано низку медичних словників, "Посібник з соціоеко-логії" (1995), підручник "Основи загальної та тропічної гігієни" (1996), два видання (1999,
2004) підручника "Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології", написані разом з проф. РД. Габовичем. За керівництва 1.1. Даценко захищено 16 кандидатських дисертацій, видано 12 монографій, підручників і посібників, надруковано понад 1000 статей.
Першу профільну кафедру санітарно-гігієнічного факультету
— кафедру гігієни харчування з курсами комунальної гігієни та гігієни праці, а після відновлення факультету — з курсом гігієни дітей і підлітків очолювала у 1954-1963 і 1971-1981 рр. Заслужений діяч науки України, професор Ганна Іванівна Стол-макова, курсом комунальної гігієни керував проф. В.В. Попов, курсом гігієни праці — доц. Й.І. Гітіс, курсом гігієни дітей і підлітків — вихованець Ленінградської медичної школи, проф. М.М. Красногорський (до цього — завідувач кафедри пропедевтичної та факультетської педіатрії Львівського медичного інституту), з 1973 р. — проф.
І.К. Медчук. До складу кафедри 1950-60 років входили доцент
1.0. Нагірна, асистенти К.П. Но-вікова, Л.С. Припутіна, І.Ф. Ні-конець, Л.Г. Меркешина, аспіранти А.Ш. Бишевський, М.Б. Луцюк, 1970-80 років — проф. Б.М. Штабський, доценти
В.І. Федоренко, РІ. Ладанів-ський, асистенти А.Г. Киселе-вич, Т.В. Курочкіна, В.М. Томків,
1.1. Сярчинський.
Професором ГІ. Столмаковою
та її учнями зроблено вагомий внесок у розвиток вітчизняної вітамінології, зокрема з'ясовано роль окремих вітамінів в етіології та профілактиці ендемічного зоба. У кандидатських дисертаціях, виконаних за її керівництва, доведено залежність патології щитоподібної залози від дисбалансу аскорбінової кислоти і ретинолу на фоні дефіциту йоду. Результати цих дослід-
жень мали істотне значення для опрацювання і впровадження заходів з профілактики ендемічного зоба на Львівщині шляхом йодування кухонної солі та зміни структури продуктового набору у харчуванні населення. Проводилося вивчення фактичного харчування різних контингентів населення, умов праці та побуту шахтарів Львівсько-Волинського вугільного басейну, вивчення якості питної води у сільській місцевості Львівської області з високим рівнем поширення ендемічного зоба та ролі вітамінів і мінеральних речовин у його етіології. Проф. ГІ. Стол-макова продовжувала працювати над проблемою стафілококових отруєнь і узагальнила результати досліджень у доповіді "Стафілококовий ентеротоксин, умови утворення у харчових продуктах і механізм його дії на організм тварин" на V Міжнародному конгресі з харчування (Вашингтон, 1960). Доведено вплив пантотенової кислоти і кальцію пангамату (А.Г Киселе-вич, І975) на функцію щитоподібної залози, виявлено підсилення токсичної дії свинцю на фоні неповноцінної дієти, захисну роль білків, вітамінів С і групи В під час експериментальної свинцевої інтоксикації. Досліджувалися властивості морських водоростей, зокрема філофори ребристої як засобу запобігання ендемічного зоба (О.І. Рябуха, 1990). Наукові напрацювання було реалізовано у Державній програмі щодо завезення спеціальних харчових продуктів і йодованої солі у регіони ендемічного зоба. Значну частину досліджень було присвячено вивченню фактичного харчування робітників різних підприємств Львівщини, опрацьовано заходи оптимізації їхнього харчування.
Професор ГІ. Столмакова — автор і співавтор понад 300 нау-
С. Бондзинські (1862-1929)
П. Кучера (1872-1928)
З. Штойзінг (1883-1952)
В.З. Мартинюк (1896-1980)
№ 4 2013 Еоттошші & ііі ліпі 70
кових праць, у тому числі навчального посібника для санітарних лікарів "Гигиена питания" (1980) та 11 монографій. Проф. Г.І. Столмакова створила свою наукову школу, підготувала двох докторів і 20 кандидатів медичних наук. її учні завідували кафедрами біохімії у медичних інститутах Росії (проф. А.Ш. Би-шевський) та України (проф. М.Б. Луцюк), лабораторіями НДІ гігієни харчування МОЗ України (проф. Л.С. Припутіна) та НДІ гігієни праці МОЗ СРСР (І.Ф. Никонець). ГІ. Столмакова неодноразово обиралася головою Правління Львівського наукового товариства гігієністів.
У 1981-2000 роки кафедру гігієни харчування очолював професор Борис Михайлович Штабський. За його керівництва опрацьовано методичні підходи до гігієнічного регламентування важких металів у добових раціонах харчування, обґрунтування допустимих добових доз свинцю, кадмію, ртуті й арсену у разі надходження з харчовими продуктами і нормативи трансалі-ментарного надходження ксе-нобіотиків до організму дитини. Розроблено методичну схему гігієнічного нормування шкідливих речовин у харчових продуктах. У тісній співпраці з кафедрою нормальної фізіології (завідувач — Засл. діяч науки України, проф. Є.М. Панасюк), на базі якої працював науково-дослідний сектор (М.Р. Гжегоцький,
В.к Федоренко, Б.Й. Гаталяк, Л.Й. Ткачук та ін.), опрацьовувалися методологія гігієнічного регламентування ксенобіотиків у воді водойм, методичні підходи до вивчення шкірно-резорб-тивної дії, стабільності та трансформації хімічних речовин у воді водойм, комбінованої дії речовин, методи вивчення й оцінки токсичності, кумуляції ксенобіо-тиків та їхніх сумішей, експрес-експериментального обґрунту-
вання безпечних рівнів дії ксе-нобіотиків, методологія нормативного захисту людини в умовах хімічних аварій. Ці розробки у вигляді методичних рекомендацій було впроваджено на всесоюзному та міжнародному (РЕВ) рівнях. Проведено порівняльну оцінку методів оцінки кумуляції, токсичності ксенобіотиків за їх надходження до організму з водою та харчовими продуктами, обґрунтовано нормативи понад 50 речовин, комбінованих препаратів і композиції у водоймах, а також понад 20 гранично допустимих концентрацій речовин для умов хімічних аварій.
За керівництва професора Б.М. Штабського докторські дисертації виконали А.К. Маненко ("Методи гігієнічного вивчення послідовної дії пестицидів на організм", 1992), В.І. Федоренко ("Методичні основи токсикоме-трії та гігієнічної оцінки сумішей ксенобіотиків (на прикладі регламентації сумішей у воді водойм та харчових продуктах", 1993), М.Р Гжегоцький ("Фізіо-лого-гігієнічні основи хімічної безпеки людини у звичайних та екстремальних умовах", 1998). Проф. М.Р Гжегоцький, нині завідувач кафедри нормальної фізіології Львівського медичного університету, вперше запропонував концептуальну модель ме-дико-профілактичної справи. Професорами Б.М. Штабським і М.Р Гжегоцьким розроблено теорію системного регламентування ксенобіотиків у різних середовищах за звичайних та екстремальних умов, що знайшло своє впровадження на рівні МОЗ України (МВ 1.1.5.-088-02).
Професор Б.М. Штабський — автор і співавтор понад 300 наукових праць, зокрема монографій "Хімічні забруднювачі повітряного середовища і працездатність людини" (1985), "Токсикометрія хімічних речовин,
що забруднюють навколишнє середовище", виданої за програмою ООН з охорони довкілля (1986), "Гігієнічна експертиза харчових продуктів" (1989).
Суттєвий доробок колективу, очолюваного проф. Б.М. Штаб-ським, у галузі профілактичної токсикології дозволив 1990 року вперше у системі вищої медичної освіти запровадити на кафедрі відповідний курс і перейменувати її на кафедру гігієни харчування та профілактичної токсикології з курсом гігієни дітей і підлітків.
1971 року на відновленому санітарно-гігієнічному факультеті створено самостійну кафедру комунальної гігієни за керівництва професора Елеонори Семе-нівни Турецької (штат кафедри — доц. А.К. Маненко, асистенти А.К. Кравець-Беккер, Л.С. Бабенко, О.П. Іванова), 1972 р. — кафедру гігієни праці за керівництва професора Мечислава Йосиповича Гжегоцького (у штаті асистенти В.Г. Ребрін, М.Й. Гайдук, М.А. Боговид, Л.В. Шкля-рук). 1976 року ці кафедри було об'єднано і до 1987 р. її керівником був проф. М.Й. Гжегоцький, надалі до 1996 р. — проф. А.К. Маненко. До штату кафедри увійшли доц. Н.М. Сахновська та асистент Я.Г Борис.
Професор Е.С. Турецька наукову діяльність спрямувала на розв'язання проблем екогігієни довкілля: гігієнічного оцінювання й опрацювання методів очищення стічних вод шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну, Роздольського гірничо-хімічного комбінату, вивчення мікроелементного складу води, ґрунтів і харчових продуктів регіону. За керівництва Е.С. Турецької на кафедрі виконані кандидатські дисертації з гігієнічної характеристики забруднення атмосферного повітря викидами гірничо-хімічного комбінату з переробки сірки,
І.І. Даценко (1925-2006)
Г.І. Столмакова (1912-2002)
Б.М. Штабський
Е.С.Турецька (1915-1978)
71 Еивошжт & ііі ліш № 4 2013
(Н.М. Сахновська, 1966), токси-колого-гігієнічної оцінки метил-бензоату, бензоату калію та їхнього комплексу у зв'язку з охороною водойм (А.К. Кравець-Беккер, 1968), порівняльної оцінки одночасного застосування йоду та брому для групової профілактики зоба серед школярів (Л.С. Бабенко, 1973).
За керівництва проф. Гжегоць-кого М.Й. вивчалися проблеми гігієни застосування, токсикології та нормування пестицидів у повітрі робочої зони в умовах сільськогосподарського виробництва, їхнього впливу на людину та довкілля, опрацьовувалися методи індикації пестицидів. М.Й. Гжегоцький — декан санітарно-гігієнічного факультету (1978-1981). За його керівництва захищено кандидатські дисертації з токсиколого-гігієнічної оцінки полідазолу (Кузьмі-нов Б.П., 1984), феназону (здоб-увач з Болгарії Михайлов К.Й., 1986), вінілфосфату, пентахлорацетофенону, трихлормигдале-вої кислоти та їхніх комбінацій (Іванова О.П., 1987), рициду ІІ (Риза Л.В., 1989), зенкору
(Шклярук Л.В., 1991), гігієнічної характеристики повітряного середовища житлових приміщень (Гайдук М.Й., 1986). На основі госпдоговірних тем з регламентування ксенобіотиків в об'єктах довкілля на кафедрі було створено науково-дослідний сектор, який за ініціативи М.Й. Гжегоць-кого реорганізовано у лабораторію промислової токсикології (працює донині за керівництва проф. Б.П. Кузьмінова).
Професор А.К. Маненко продовжив наукові дослідження з гігієнічного регламентування хімічних чинників у довкіллі, їхньої послідовної дії на організм. Співробітники кафедри проводили гігієнічну експертизу проектів і нормативно-технічної документації на нові види сировини, продукції тощо. Було розро-
блено і затверджено гранично допустимі концентрації 72 речовин у різних об'єктах довкілля, одержано 6 авторських свідоцтв на винаходи, впроваджено 20 рацпропозицій, видано понад 500 наукових праць, у тому числі монографії "Гігієна лікувальних закладів" (Маненко А.К., Сахновська Н.М., 1982), "Гігієнічні основи управління якістю повітряного басейну" (Сахнов-ська Н.М., 1984). За керівництва А.К. Маненка захищені кандидатські дисертації з гігієнічного обґрунтування застосування шламів Бурштинської ТЕС як фільтрувального матеріалу для очищення питної води (Васильєв В.Н., 1988), токсиколого-гігі-єнічної оцінки пестицидів рициду П і його напівпродуктів (Чу-раД.А., 1989), борициду (Ан-друшевська О.Ю., 2000).
У зв'язку з реформуванням вищої медичної освіти в Україні і переходом на нові навчальні плани медико-профілактичний (колишній санітарно-гігієнічний) факультет 1996 року увійшов до складу медичного факультету. Кафедра загальної гігієни зберегла статус самостійної, а усі профільні кафедри факультету об'єднано у кафедру гігієни та профілактичної токсикології (завідувач — проф. Б.М. Штабсь-кий), на якій 1997 р. введено курс гігієни факультету післяди-пломної освіти (зав. — проф.
А.К. Маненко).
З 1999 р. кафедру загальної гігієни з екологією очолює професор Віра Іларіонівна Федоренко. Основними напрямками наукових досліджень кафедри є еколого-гігієнічна оцінка негативного впливу хімічних чинників малої інтенсивності на здоров'я населення (2002-2006) та факторів формування здоров'я населення, зокрема дітей м. Львова і Львівської області (2007-2011). До основних наукових здобутків кафедри нале-
жать опрацьовані методичні основи токсикометричного аналізу і гігієнічної оцінки комбінованої дії ксенобіотиків у складі сумішей постійного і змінного складу, гігієнічне обґрунтування ГДК низки ксенобіотиків та їхніх сумішей у воді водойм (В.І. Федоренко, 1993), у т.ч. фуразолі-дону, продуктів його синтезу та їхніх сумішів технологічного складу (Н.А. Хоп'як, 2005), гігієнічна оцінка повноцінності та хімічної безпеки харчування дошкільників (Кіцула Л.М., 2002), фізичного розвитку міських і сільських дітей дошкільного і молодшого шкільного віку й опрацювання стандартів фізичного розвитку (Штабський Б.М., Федоренко В.І., Кіцула Л.М., Павлів Р.М., Савченко Г.І., 1999), токсикологічна оцінка впливу свинцю на серце й аорту (Скалецька Н.М., 2004), гігієнічна оцінка комплексу факторів формування адаптації молодших школярів у загальноосвітніх навчальних закладах і методів її оцінки з розробленням методичної схеми її вивчення, способу визначення синдрому екологічної дезадаптації дітей неінвазивними методами та опрацювання заходів з оптимі-зації адаптації (В.І. Федоренко,
Н.В. Москвяк, 2009, 2011), розроблено методичну схему комплексного вивчення фактичного харчування і трансаліментар-ного надходження ксенобіотиків до організму з оцінкою харчового та ендоекологічного статусу (В.І. Федоренко, Л.М. Кіцула, 2011). Проводилася також гігієнічна оцінка впливу техногенних факторів довкілля на захворюваність, зокрема ендокринної системи (Л.М. Кіцула), онкопатологію (І.Г. Мудра), харчування студентів (Я.М. Ямка), стану здоров'я дітей, які мешкають в екологічно несприятливому регіоні (Н.М. Скалецька), фі-зіолого-токсикологічна оцінка
М.Й. Гжегоцький (1932-1996)
А.К. Маненко В.І. Федоренко Б.А. Пластунов
впливу етанолу на метаболічні процеси в умовах експерименту (Л.П. Козак).
Професор В.І. Федоренко є членом Проблемної комісії "Гігієна харчування" МОЗ України, комісії з медицини науково-методичної ради МОН України (2003-2008), редакційної ради збірника "Гігієна населених місць", головою Львівського наукового осередку гігієністів. З 2003 р. кафедру загальної гігієни з екологією затверджено МОЗ України як опорну з навчальної дисципліни "Основи екології" під час підготовки спеціалістів за фахом "Фармація" і "Клінічна фармація". За редакцією чл.-кор. НАМН України, проф. В.Г. Бардова і проф.
B.І Федоренко 2013 року видано підручник з цієї дисципліни.
З 2000 р. кафедру гігієни та профілактичної токсикології очолює доцент Борис Анатолійович Пластунов — учень професорів В.З. Мартинюка, І.І. Да-ценко і Б.М. Штабського.
Основним напрямком наукових досліджень кафедри в останнє десятиліття була гігієнічна оцінка токсичності ксено-біотиків (на прикладі свинцю) на фоні недостатньої забезпеченості організму йодом (2003-2007) і поєднаного впливу йододефі-циту та інших факторів середовища життєдіяльності на здоров'я дитячого населення (2008-2012). До основних наукових здобутків кафедри належать опрацювання експериментальної моделі йодної недостатності для токсикологічного експерименту (Б.А. Пластунов,
C.Т. Зуб, Р.Я. Борис, 2003), гігієнічна оцінка токсичності свинцю й обґрунтування заходів профілактики його тиреотоксичного впливу за умов йододефіциту (Б.А. Пластунов, С.Т. Зуб, 2009), гігієнічна оцінка впливу факторів довкілля на поширеність ау-тоімунного тиреоїдиту серед населення Львівщини і розроблення заходів з його профілактики за недостатньої забезпеченості організму йодом (О.П. Касіян, 2012), токсиколого-гігіє-нічна оцінка техногенної екологічної катастрофи, викликаної фосфором, і розроблення заходів профілактики, діагностики та лікування інгаляційних отруєнь ліквідаторів і населення в умовах фосфорних аварій (О.М. Колінковський, 2012), фі-зіолого-гігієнічна оцінка морфо-функціонального стану й адаптації дітей у загальноосвітніх школах-інтернатах у регіоні йо-
додефіциту з обґрунтуванням прогностичних критеріїв формування незадовільної адаптації у першокласників і заходів з оптимізації умов перебування та навчання дітей з групи ризику формування незадовільної адаптації (Б.А. Пластунов, М.І. Завада, 2012). Тривають дослідження з вивчення здоров'я й адаптації студентів-пер-шокурсників з урахуванням ступеня забезпеченості організму йодом і навантаження свинцем за різних форм організації навчального процесу (М.О. Ковалів), тиреотоксичності кадмію на фоні йододефіциту (С.І. Ма-тисік). У рамках запропонованої проф. Б.М. Штабським концепції регіонального нормування ксенобіотиків продовжуються дослідження з проблем систематизації національної нормативної бази шкідливих речовин у різних середовищах та їх гармонізації з закордонними нормативами (Б.А. Пластунов). На основі системного підходу обґрунтовано ГДК 1,3-бутадієну, гексахлорбензолу, гідразину та його похідних у повітрі робочої зони (М.Р Гжегоцький, Б.А. Пластунов, Б.М. Штабський, 2008). Кафедри загальної гігієни з екологією й гігієни та профілактичної токсикології з 2013 р. приступили до виконання спільної науково-дослідної роботи "Опрацювання вікових стандартів фізичного розвитку школярів м. Львова".
Зрозуміло, що у короткому викладі не можна повністю висвітлити роки наукового та педагогічного життя працівників гігієнічних кафедр. У підсумку здобутками Львівської наукової гігієнічної школи є 15 докторських і 96 кандидатських дисертацій, десятки монографій і підручників, зокрема видані за останні роки монографії "Ксенобіотики, гомеостаз і хімічна безпека людини" (Штабський Б.М., Гжегоць-
кий М.Р, 1999), "Профілактична токсикологія і прикладна фізіологія: спільність проблем і шляхи вирішення" (Штабський Б.М., Гжегоцький М.Р!, 2003), "Нариси профілактичної медицини" (Гжегоцький М.Р, Федоренко В.І., Штабський Б.М.; за ред. Штабського Б.М., 2008), підручники "Гігієна харчування з основами нутриціології" (за ред. Ципрія-на В.І.; співавтори Штабський Б.М., Федоренко В.І., 1999, 2007), "Гігієна та екологія" (за ред. Бардова В.Г.; співавтори Федоренко В.І., Пластунов Б.А., 2006, 2008, 2009), "Гігієна дітей і
підлітків" (за ред. Берзіня В.І., співавтор Пластунов Б.А., 2008, 2011, 2012) з грифом МОЗ України, низка авторських свідоцтв і патентів, офіційних методичних рекомендацій, інформаційних листів, тисячі наукових праць, обґрунтовані і включені до санітарного законодавства понад 1S0 ГДК хімічних речовин в об'єктах довкілля.
Нинішні колективи гігієнічних кафедр гідно продовжують і приумножують славні традиції Львівської школи гігієністів, розвивають нові напрямки наукових досліджень і докладають максимум зусиль у важливу для розбудови суверенної Української держави справу підготовки майбутніх високоосвічених лікарів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гігієнічна наука та практика: сучасні реалії: матер. XV з'їзду гігієністів України. 20-21 вересня 2012 року (Львів) I за ред. А.М. Сердюка, Ю.І. Кундієва, М.Р Гжегоцького. — Львів: Друкарня ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2012. — С. 10-13.
2. Даценко И.И. Влас Захарович Мартынюк (к 90-летию со дня рождения) I И.И. Даценко,
С.Л. Долошицкий, Б.А. Пластунов II Гигиена и санитария. — 1987. — № 1. — С. 39-41.
3. Даценко И.И. Итоги научнопедагогической деятельности кафедры общей гигиены Львовского медицинского института I И.И. Даценко, Б.А. Пластунов Ц Гигиена и санитария. — 1987. — № 3. — С. 39-41.
4. Даценко І.І. Кафедра загальної гігієни Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького — кузня гігієнічних кадрів у західному регіоні України (до 100-річчя з дня заснування) I І.І. Даценко,
С.Л. Долошицький, Б.А. Пластунов II Acta medica LeopoIiensia.
— 1999. — № 2. — С. 98-102.
5. Даценко И.И. Кафедре общей гигиены Львовского государственного медицинского университета им. Данилы Галиц-
кого 1GG лет | И.И. Даценко, А.Б. Денисюк, Б.А. Пластунов и др. || Гигиена населенных мест.
— К., 1999. — Вып. 36. — С. 9-16.
6. Зіменковський Б.С. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784-2GG9 I Б.С. Зіменковський, М.Р Гжегоцький, О.Д. Луцик. — Львів: Наутілус, 2GG9. — 472 с.
7. Лікарський збірник: До 8G-ліття від дня народження Ірини Даценко | НТШ, УЛт у Львові, НТШ Америки. — Львів — Чикаго, 2GG5. — 339 с.
8. Федоренко В.І. Основні напрямки і результати наукових досліджень кафедри загальної гігієни з екологією Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького до 11G-'i річниці заснування кафедри | В.І. Федоренко || Гігієна населених місць. — К., 2GG9. — Вип. 54. — С. 3-11.
REFERENCES
1. Serdiuk A.M., Kundiiev Yu.I., Hzhehotskyi M.R. (eds.) Hihiie-nichna nauka ta praktyka: suchas-ni realii : materialy XV zizdu hihiie-nistiv Ukrainy [Hygienic Science and Practice: Modern State: Materials of the XV Congress of Hygi-enists]. Lviv : drukarnia LNMU im. Danyla Halytskoho ; 2G12 : 1G-13. (in Ukrainian)
2. Dacenko I.I., Doloshickii S.L., Plastunov B.A. Gigiena i sanitariia. 1987 ; 1 : 39-41. (in Russian)
3. Dacenko 1.1., Plastunov B.A. Gigiena i sanitariia. 1987 ; 3 : 3941. (in Russian)
4. Dacenko І.І., Doloshickii S.L., Plastunov B.A. Acta medica Leo-poliensia. 1999 ; 2 : 98-1G2. (in Ukrainian)
5. Dacenko 1.1., Denisiuk A.B., Plastunov B.A. et al. In : Gigiena naselennyh mest [Hygiene of Settlements]. Kiev ; 1999 ; 36 : 9-16. (in Russian)
6. Zimenkovskyi B.S., Hzhehot-skyi M.R., Lutsyk O.D. Profesory Lvivskoho natsionalnoho med-ychnoho universytetu imeni Dany-la Halytskoho: 1784-2GG9 [Professors of Lviv National Danylo Halytskii Medical University: 1784
— 2GG9]. Lviv : Nautilus ; 2GG9 : 472 p. (in Ukrainina)
7. Likarskyi zbirnyk: Do 8G-littia vid dnia narodzhennia Iryny Dat-senko [In Commemoration of the 8Gth Anniversary of Iryna Datsen-ko]. Lviv — Chykaho ; 2GG5 : 339 p. (in Ukrainian)
8. Fedorenko V.I. In : Hihiiena naselenykh mists [Hygiene of Settlements]. Kyiv ; 2GG9 ; 54 : 3-
11.(in Ukrainian)
Надійшла до редакції 18.10.2013
ШЕНЦОВА М.О., СУРМАШЕВА О.В.
ДУ "Інститут гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України", м. Київ
УДК
579.873.13+579.
862.1615.331
PROBIOTIC PREPARATIONS, QUALITY AND SAFETY: CURRENT STATE (literary review)
Shentsova M.A., Surmasheva E.V.
ПРОБІОТИЧНІ ПРЕПАРАТИ, ЇХНЯ ЯКІСТЬ ТА БЕЗПЕКА: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ
процесі еволюції всі відкриті порожнини та шкірний покрив людини заселили мікробні популяції. Формування їхнього якісного та кількісного складу регулюється складним механізмом мікробних взаємодій та контролюється фізіологічними факторами макроорганізму у процесі його життя [1, 2].
З точки зору онтогенезу головним джерелом первинної мікрофлори, на основі якого формуються подальші біоценози окремих систем, є процес проходження плода через родові шляхи матері під час пологів [3-5].
Кількість бактерій загального біоценозу людини майже удвічі перевищує чисельність усіх клітин макроорганізму, а за своєю загальною масою в 1,5 рази перевищує масу найбільшого органу — печінки. Так, нор-мофлору людини складають близько 500 видів мікроорганізмів загальною кількістю 1015, маса яких сягає 2,5-3 кг
Відомо, що мікробіоценоз шлунково-кишкового тракту (ШКТ) є центром мікрое-кологічної системи людини і однією з найважливіших захисних систем організму. Нормальна мікрофлора ШКТ людини являє собою мікроекосистему, для якої характерна наявність складної динамічної рівноваги між гомеостазом макроорганізму та численними мікробними асоціаціями, що його заселяють.
Нині відомо, що у кишечнику дорослої людини кількість мікроорганізмів становить 1013, у порожнині рота — 1010, на шкірі — 1012. Молочнокислі бактерії зустрічаються протягом усього травного тракту людини, їхні популяції розподіляються як горизонтально — від просвіту кишечної стінки до різноманітних шарів слизової оболонки, так і вертикально — від ротової порожнини до ди-
ПРОБИОТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ, ИХ КАЧЕСТВО И БЕЗОПАСНОСТЬ: СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ПРОБЛЕМЫ (обзор литературы)
Шенцова М.А., Сурмашева Е.В.
В статье представлен краткий обзор свойств молочнокислых микроорганизмов нормофлоры человека и качественная характеристика бактериесодержащих пробиотических препаратов для профилактики и коррекции патологических состояний желудочно-кишечного тракта. Особое внимание уделено вопросам создания и конструирования пробиотиков с точки зрения их безопасности, функционального воздействия на организм человека и технологичности.
Ключевые слова: молочнокислые бактерии, пробиотические препараты, контроль качества, стандартизированные эталонные образцы.
© Шенцова М.О., Сурмашева О.В. СТАТТЯ, 2013.
