Научная статья на тему 'Лісова компонента агроландшафтів Причорноморського степу'

Лісова компонента агроландшафтів Причорноморського степу Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
102
23
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
комплекс лісомеліоративних насаджень / лісоаграрний ландшафт / посушливий степ / комплекс лесомелиоративных насаждений / лесоаграрный ландшафт / засушливая степь

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Л. М. Стрельчук

Вивчено сучасний стан типового для району досліджень господарства на темнокаштанових ґрунтах з майже завершеним комплексом лісомеліоративних насаджень. За рельєфом, ґрунтово-кліматичними характеристиками та структурою захисних лісових насаджень він є одним із найкращих в його лівобережній частині. Завдяки наявності значних площ лісових насаджень різного цільового призначення (сади, дендрарії, лісові масиви, полезахисні лісові смуги) вони мають значний загальний екологічний вплив на навколишнє середовище, і можуть бути основою для створення моделі стійкого лісоаграрного ландшафту. Існуючі насадження, здебільшого, відповідають нормативним вимогах з розташування, породного складу, схем змішування та лінійних параметрів. Проте підвищення лісомеліоративного потенціалу' можливе внаслідок розширення видового складу дерев та чагарників, удосконалення структури захисних лісових насаджень.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Лесная компонента агроландшафтов Причерноморской степи

Изучено современное состояние типичного для района исследований хозяйства на темно-каштановых почвах с почти завершенным комплексом лесомелиоративных насаждений. По рельефу, почвенно-климатическим характеристикам и структуре защитных лесных насаждений является одним из лучших в его левобережной части. Благодаря наличию значительных площадей лесных насаждений различного целевого назначения (сады, дендрарии, лесные массивы, полезащитные лесные полосы) они имеют значительное общее экологическое воздействие на окружающую среду, и могут быть основой для создания модели устойчивого лесоаграрного ландшафта. Существующие насаждения, в своем большинстве, отвечают нормативным требованиям по размещению, породному составу, схемам смешения и линейным параметрам. Однако повышение лесомелиоративного потенциала возможно за счет расширения видового состава деревьев и кустарников, совершенствования структуры защитных лесных насаждений.

Текст научной работы на тему «Лісова компонента агроландшафтів Причорноморського степу»

7. Савицкий Б.П. Млекопитающие Белоруссии / Б.П. Савицкий, С.В. Кучмель, Л.Д. Бурко. - Мн : Изд. центр БГУ, 2005. - 318 с.

8. Справочник охотника / под ред. М.С. Долбика. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - Мн. : Изд-во "Ураджай", 1987. - 302 с.

9. Татаринов К.А. Звiрi захщних областей Украши / К.А. Татаринов. - К. : Вид-во АН УРСР, 1956. - 301 с.

10. Харченко Н.Н. Охотоведение : учебник / Н.Н. Харченко. - М. : Изд-во МГУЛ, 2002. - 370 с.

Надшшла до редакцп 21.03.2016 р.

Власюк В.П. Особенности питания зайца-русака (Lepus europaeus Pall.) в открытых типах охотничьих угодий Житомирщины в зимний период

Рассмотрены особенности питания зайца-русака в зимний период в открытых типах охотничьих угодий Житомирщины. Определен видовой состав растений, которыми питается вид в это время. Эти материалы важны для проектирования проведения биотехнических мероприятий. Установлено, что в зимний период среди перелесков и кустарников заяц-русак в основном питается дроком красильным (29 %) и ракитником русским (22 %); на лугах - клеверами (26 %), тимофеевкой луговой (22 %), пыреем ползучим (16 %); на верховых болотах - побегами ив (38 %), клюквой болотной (25 %); в лиственных и смешанных несомкнутых лесных культурах - черникой (17 %), клеверами (13 %) и ракитником русским (12 %); на сосновых несомкнутых лесных культурах -черникой (31 %) и ракитником русским (24 %); на приусадебных сельскохозяйственных культурах - клеверами (17 %), всходами озимых культур (15 %), на бурячищах (13 %), кукурузой (11 %).

Ключевые слова: заяц-русак, биотоп, стация, питание, зимний период.

Vlasyuk V.P. Some Peculiarities of Grey Hare (Lepus Europaeus Pall.) Nutrition in Open Hunting Grounds of Zhytomyr Region in Winter Period

Nutrition peculiarities of grey hare (Lepus europaeus Pall.) in open hunting grounds of Zhytomyr region in winter period are studied. The species structure of plants which hares eat is established. These data are important in biotechnical measures planning. It is also established that in winter period in woods and shrubs in winter hares most often feed on woodwax (29 %) and laburnum Ruthenian (22 %); on meadows - on clover (26 %), timothy grass (22 %), couch grass (16 %); on raised bogs - on willow stems (38 %), cranberry (25 %); in unclosed deciduous and mixed forests - on blueberry (17 %), clover (13 %), laburnum Ruthenian (12 %); in unclosed pine forests - on blueberry (31 %) and laburnum Ruthenian (24 %); on household plots - on clover (17 %), sprouting winter crops (15 %), remains of beet (13 %), corn (11 %).

Keywords: grey hare, biotope, station, forage, winter period.

УДК 630*[26+23]

Л1СОВА КОМПОНЕНТА АГРОЛАНДШАФТ1В ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО СТЕПУ

Л.М. Стрельчук1

Вивчено сучасний стан типового для району дослщжень господарства на темно-каштанових Грунтах з майже завершеним комплексом люомелюративних насаджень. За рельефом, Грунтово-^матичними характеристиками та структурою захисних люових насаджень вш е одним iз найкращих в його лiвобережнiй частит. Завдяки наявност значних площ люових насаджень рiзного цтьового призначення (сади, дендрарп, лiсовi масиви, полезахисш лiсовi смуги) вони мають значний загальний еколопчний вплив на навколишне середовище, i можуть бути основою для створення моделi стшкого люоаг-

1 асист. Л.М. Стрельчук - Херсонський ДАУ

рарного ландшафту. 1сн)юп насадження, здебiльшого, вiдповiдають нормативним ви-могах з розташування, породного складу, схем змшування та лшшних параметрiв. Про-те пiдвищення люомелюративного потенцiалу можливе внаслiдок розширення видового складу дерев та чагарниюв, удосконалення структури захисних лiсових насаджень.

Ключов1 слова: комплекс люомелюративних насаджень, люоаграрний ландшафт, посушливий степ.

Вступ. Пiвденний Степ Укра'ши займае пiвдень причорноморсько! рiв-нини та характеризуеться як посушливий i близький до континентального. Се-редньорiчна кiлькiсть опадiв змiнюеться в межах 300-460 мм. Найменше !х ви-падае у районi Присивашшя та Каховського водосховища, де й сконцентроваш каштановi та темно-каштановi Грунти рiзного ступеня солонцюватостi. Швшч-нiше, у зош пiвденних чорноземiв, за рш випадае понад 400 мм [1, 2].

Температурний режим регiону тдвищений i середньорiчна температура змiнюеться ввд + 7,9 °С - на швшчному сходi до + 11,1 °С - на пiвденному захо-дi. За агролiсомелiоративним районуванням Б.Й. Логпнова [3], територ1я зони роздшена на 4 райони: I - Нижньодншровсью теки; II - каштаново-солонцюва-тий Грунтовий комплекс; III - темно-каштановi Грунти; IV - швденш чорнозе-ми. 1х площа становить вщповвдно 0,3 млн га; 1,0; 1,3; та 6,9 (разом 9,5) млн га. Сшьськогосподарсью упддя загалом займають 5407 тис. га, з яких розорано 4692 тис. га або 86,8 % площi [4]. В окремих адмшстративних районах цей по-казник ще вищий i досягае 97-98 % (Нижньосiрогозький, Горноста!вський та деякi iншi райони Херсонсько! обл.). Такий стан зумовлений переважанням у Грунтовому покровi родючих швденних чорноземiв i темно-каштанових Грунтiв i е наслiдком екстенсивного сiльського господарства.

Для захисту агроландшафтiв вiд шюдливих впливiв застосовують полеза-хисне люорозведення як сукупнiсть насаджень рiзних просторово-цшьових форм. У Херсонськiй обл. значного поширення набуло полезахисне люорозве-дення як один iз головних факторiв охорони i збереження польових упдь вiд несприятливих явищ клiмату. Загальна площа полезахисних лiсових смуг за об-лiком 2011 р. становила 28269,5 тис. га (0,5 %), що е значно нижчим показником ввд рекомендованих сучасних нормативiв. Тому актуальним для регiону е удосконалення просторово! структури захисних люових насаджень i дослiдження, пов'язаш з оптимiзацiею !х мелiоративного впливу на агроландшафти регiону.

Стан питання. Репон дослiджень характеризуеться екстремальними про-явами небезпечних для ведення сшьського господарства факторiв, особливо сильними вирами та пиловими бурями. Найбiльших швидкостей при пилових бурях вiтри досягають в Приазов'! та пiвденно-схiднiй частиш Причорноморсько! низовини, найменших - на заходi регiону. Найчастiше пиловi бурi трапляються у Присивашшi та Приазов'!, найрщше - у Задшстров'! та на Правобережжi Днiпра. Серед факторiв, яю також знижують ефективнiсть сшьського господарства зони, чшьне мiсце належить посушливостi клiмату. Г.М. Висоцький [5, 6] встановив, що величина цього показника визначаеться ввдношенням рiчно! суми опадiв та випаровуванням з ввдкрито! водно! поверхнi. Величина цього ввдношення для де-яких районiв (Цюрупинський, Чаплинський, Каланчацький) Херсонщини не пе-ревищуе 0,25 i !х ктмат можна характеризувати як напiвпустельний.

Чорноземи швденш займають у Причорномор'1 3548,5 тис. га, темно-каштановi Грунти рiзного ступеня солонцюватостi - 1270,5 тис. га, каштановi солонцюватi в комплекс з солонцями - 219,4 тис. га. Площа лугово-чорнозем-них i дернових поверхнево оглеених осолодiлих i глеeсолодiв у подах становить близько 250 тис. га. Окрiм цього, на невеликих площах малих западин заляга-ють лугово-каштановi слабооглеeнi Грунти, по берегах морiв i Сивашу - солон-цi i солончаки. Ефектившсть застосування лiсомелiоративних заходiв обгрунто-вано у багатьох публiкацiях. Серед них варто ввдзначити дослiдження прогнозно-ресурсного врожаю зернових у системах люових смуг степу [7, 8]

Еколопчш принципи у землекористування передбачають вiдновлення порушеного ранiше спiввiдношення мiж площами лiсу, води, лукiв i посiвiв, що поклав в основу еколопчного упорядкування агроландшафтiв ще В.В. Докучаев [11]. За розрахунками В.Ф. Сайка, для цього потрiбно збшьшити площу лукiв мiнiмум у 2,7 раза, а лЫв - в 1,8. Це забезпечить еколопчну рiвновагу в агро-ландшафтах, охорону !х i збереження для майбутнiх поколiнь [12].

Втрати Грунту вiд ерози можуть зменшитись у 6 разiв, а площинний стiк - у 3 рази. Продуктившсть галузi рослинництва тдвищиться на третину, а в разi застосування факторiв штенсифжаци - у 1,5-2,0 рази [13]. Передба-чаеться також диференщащя земельних угiдь агроландшафтав степу з урахуван-ням потреби застосування люових мелiорацiй рiзного ступеня штенсивноси. Але нарiжним каменем у структурi охоронних заходiв е системи захисних люо-вих насаджень, яю краще за все дослiджувати на типових об'ектах твденного степу, яким е наближеш до еталону дшянки с. Гайове лiсоаграрного ландшафту землекористування ДП "Новотрощьке ЛГ" (колишня Присиваська АЛНДС УкрНД1ЛГА). Вона майже повшстю вiдповiдае нормативним вимогам, а сама територк е прикладом лiсоаграрного ландшафту, штучно створеного в найжорстюших люорослинних умовах.

Мета досл1дження. Вивчити склад люово! компоненти степового агро-ландшафту в найжорсткiших лiсорослинних умовах та узагальнити стан захисних люових насаджень.

Матер1али, методи та об'ект досл1дження. В основу методологи досль джень покладено ландшафтно-екологiчний принцип землекористування, який передбачае створення еколопчного балансу на територи упдь агроландшафтiв, важливою частиною iз яких е люомелюративт насадження. Вони вiдiграють основну роль у збереженш ресурсного потенцiалу агроландшафтав i його плано-мiрному ввдновлент [6, 7].

Вивчення люово!' компоненти агроландшафтав, як сукупностi захисних насаджень рiзних просторово-цiльових форм, проводили за типовими в агроль сомелюраци методиками з урахуванням фундаментальних наукових розробок i сучасно! нормативно-доввдково!' бази, що об'ективно ввдтворюе iснуючий еко-лопчний стан агроландшафтiв [8, 9].

Дослвдження люово!' компоненти агроландшафтiв як сукупноси захисних насаджень рiзних просторово-цiльових форм проводили за типовими в аг-ролюомелюраци методиками, яю враховують фундаментальнi науковi розробки ВНДАЛМ1 (РФ) [14-16], УкрНД1ЛГА [17-19], НЛТУ Укршни [20, 21].

Об'ект дослвдження - типовий за структурою упдь i природними умо-вами агроландшафт ДП "Новотрощьке ЛГ" та розмщет у 1х територiальних межах захист насадження лiнiйного типу та 1х системи, а також лiсовi масиви.

Результата та обговорення. Першi полезахист смуги було створено пiсля оргатзаци Рикiвського агролiсомелiоративного пункту (початкова назва) у 1933-1934 рр. Вони розташовувались по межах землекористування i зберег-лись до нашого часу. Зараз вони iменуються як "старi" смуги № 3 та 4. У нас-тупному 1935 р. розпочато садшня системи насаджень по межах невеликих (близько 20 га) полiв, розташованих у пiвденнiй частинi опорного пункту. Всьо-го було створено 8 смуг довжиною близько 1 км кожна. Роботи продовжува-лись до середини 70-х роив ХХ ст. Загальний план захисних насаджень представлено на рисунку.

_\

Рис. Схема досли)них захисних лкових насаджень

Першим масивним насадженням на землях дослвдного господарства були дендролопчний сад та натуралiзацiйна дшянка, як заклав Г.Л. Олiйник у 1937-1941 рр. Пвд час 1х створення було використано 70 деревних i чагарнико-вих порiд. Продовження робгг на натуралiзацiйнiй дiлянцi в 1945-1950 рр. дозволило ввести до складу насаджень ще близько 80 порвд. Всього вона склада-лась з 32 секцш з рiзноманiтними схемами змiшування iнтродуцентiв. У 1960 р. на площi 1,5 га закладено молодий дендрарiй за участю близько 60-ти деревних i чагарникових порвд з групово-шаховим 1х розмщенням. За розмiщення са-джанцiв 4x1,0 м на кожнш дiлянцi висаджували 32 екземпляри по 8 у 4 рядах.

"nÍBHÍ4Hy" люову смугу створено в 1951 р. на межi землекористування дослiдного господарства. Площа насадження 0,6 га. Складаеться з трьох рядiв з розмщенням посадкових мiсць 3,0x1,5 м. Крайш ряди створено з гледичи ко-лючо'1 (Gleditsia triacanthos L.), середнiй з робiнii звичайно'' (Robinia pseudoacacia L). Середня висота першо'1 становить 9,4 друго'1 - 8,3 м, середнi дiаметри 26,2 та 23,1 см ввдповвдно. Гледичiя повнiстю здорова, робiнiя суховершинна на 40 %. Нараховуеться значна кшьюсть пенькiв вiд самовiльних рубок. Фактична ширина насадження - 11 м, конструкц1я ажурна. Насадження потребуе прове-дення санiтарних рубок з видаленням високих (до 1 м) пшв та суховершинних дерев робiнii звичайно''.

"Захiдну" смугу створено одночасно з попередшм насадженням за складною схемою та вдентичним розмiщенням садивних мюць. У першому (схiдному) з трьох рядiв висаджено софору японську (Styphnolobium japonicum), у середньому - ясен зелений (Fraxinus lanceolata Borkh.) через садильне мюце з кленом гостролистим (Acer platanoides L.), у захвдному - робшя з гледичiею. ]Шж деревними породами у крайнiх рядах введено смородину золотисту (Ribes aureum L.), у середньому - жимолость татарську (Lonicera tatarica L.). Через не-однакову збережешсть дерев рiзних порiд основу нинiшнього насадження ста-новлять софора та гледич1я, що досягли висоти 8,5 та 8,9 м вщповвдно, а середнi дiаметри стовбура - 24,4 та 20,6 см. Iншi породи сильно постраждали вiд само-вiльних рубок, а дерева, що залишились, мають сухi вершини. Завдяки чагарни-кам задерншня Грунту вiдсутне. Фактична ширина смуги, через значне розрос-тання крон софори в бш поля, становить 12,0 м. Конструкщя ажурна. У наса-дженнi потрiбне проведення саштарних рубок, омолоджування чагарникiв та очищення вiд хмизу.

Полезахисна смуга № 4 розташована на захiднiй межi землекористування. Це одне з найстартих насаджень у регiонi. У перюд останньо! вiйни вона сильно постраждала вiд самовiльних рубок i ниш бшьша частина деревостану мае вегетативне походження. Створена з 10 рядiв з розмщенням садильних мюць 1,5x0,75 м за складною схемою змтування, точне встановлення яко1, через ввдсутшсть архiвних матерiалiв, неможливе. Нишшня формула складу (4Д ЗГл. 1Яс.з. 1Роб. 1Соф.яп.) визначаеться не стшьки початковим сшвввдношен-ням порвд, скiльки 1х збереженiстю. За невисоко'1 зiмкненостi крон дерев (0,5), завдяки наявноси та розмiрам чагарникiв, у насадженш склалось лiсове середо-вище, вiдсутнi задернiння та непродуктивна втрата вологи. Дуб досяг середньо'1 висоти 8,5 м, а гледийя мае висоту 9,4 м, iншi породи ввдстали на 2,03,5 м. Товщина дуба сягае 20,7 см, гледичй' - 18,6 см. Конструкщя насадження щшьна, воно захаращене гшковим опадом, рештками загиблих дерев та чагар-никiв. Потребуе проведення саштарних рубок, омолодження кущiв, очищення. Це дасть змогу надати смузi оптимальну ажуртсть.

Смугу № 3 було створено в 1933 р. на швденнш межi землекористування. Складаеться iз 12 рядiв з розмiщенням садильних мюць 1,5x1,0 м. Схему змтування порiд встановити не вдалось. Нишшня формула складу 6Д 3Гл 1Яс.з, Од. Роб. свiдчить про високу довговiчнiсть дуба та гледичй'. Насадження

сильно постраждало тд час вiйни та останшми роками вiд низових пожеж на окремих дiлянках (1996-2001 рр.) та самовшьних рубок. Мае значнi прогалини до 25 м довжиною. Сильно задернший Грунт. Зiмкненiсть крон не рiвномiрна, як i щiльнiсть вертикального профшю. Деякi дерева дуба та гледичи заслугову-ють уваги селекцiонерiв. Загалом насадження деякою мiрою ще виконуе захис-нi функци, але потребуе замiни в найближчому майбутньому. Узагальнеш характеристики полезахисних люових смуг представлено у таблицi.

Табл. Характеристики основних полезахисних тсових смуг

Номер смуги, назва Довжина, м Ширина, м Захисна II висота, м Ц 1Я , "53 £ Ц ü ч К § « о « Конструк-цiя* ^ Ё о я 'S .S s и а Головна порода '3 о СР и S Запас деревини, м3 та"1

"Швтчна" 540 11,0 9,5 26,2±и'8 А 3 Гледичiя колюча 53 160

"Захвдна" 847 12 8,5 24,4±1-и А 3 Софора японська 53 100

№ 32 1000 13 9,0 19 7±".о А 3 Гледичiя колюча 53 270

№ 4 2270 17 8,5 20,7±и-5 Щ 10 Дуб звичайний 70 60

№ 3 2730 19 8,0 14,4*"-3 Щ 12 Дуб звичайний 71 16

№ 39 1000 10,4 7,0 13,0±и-° Щ 4 Дуб звичайний 55 260

№ 8 1000 5,3 7,5 19,2*"-' А 2 Дуб звичайний 51 190

*Примггка: конструкцiя А - ажурна; Щ - щiльна.

В умовах Степу Bei деревнi насадження, незалежно ввд ix функцюналь-ного призначення, виконують заxиснi функци i е дieвими складовими частина-ми люоаграрних ландшафтiв. На територи землекористування юнують три види масивних насаджень, створених з дослiдницькою метою. Сади горixоплiдниx, закладання яких розпочато в 1951 р., займають площу 16,3 га. Ix створено iз кращих зимостшких форм горixа волоського (Juglans regia L.) та пекану (Carya olivaeformis Nutt.), мають добру збережешсть i значний екологiчний вплив на навколишне середовище. Висота горixа волоського сягае 12,0 м, пекану -14,5 м, середт дiаметри - 21,6 та 20,8 см, ввдповвдно.

Дендрологiчнi парки займають площу 5,8 га. Старший iз них, створений у довоенний перюд, перетворився на непролазш xащi бузку, скумпи, жимолостi татарськоi, бирючини та сiроi вишнi. На бiльшiй частинi його площ^ серед ча-гарникiв, розкидаш поодинокi дерева дуба, ясенiв, клешв та гледичй'. Лише кiлька секцш з переважанням дуба, ялiвцю верпнського, клена гостролистого, гледичй', ясена звичайного та зеленого непогано збереглися. Висота цих дерев становить 7,5-10,6 м.; дiаметри - 12,5-23,6 см. На дшянках утворилось лiсове середовище, вщсутне задернiння Грунту, бiльшiсть дерев перебувають у доброму сташ. Заслуговуе уваги едине дерево фiсташки, що знаходиться на пiвденнiй межi натуралiзацiйноi дiлянки.

Навеснi 1969 р. було створено новий дендролопчний парк площею 3,2 га, в якому випробовувалось бiля 60-ти порiд. Наразi хороший вигляд мають секци гледичй' (3 види), дуба звичайного, в'яза перистогшлястого, барбариив (6 видiв), черемхи шзноцвггно'1' та бузини червоно'1'. Айлант надвисокий сильно розрюся, захопивши територiю в радiусi до 20 м навколо секци. Створення сос-нових масивiв розпочато в 1962 р., коли зi заходу вiд автомагiстралi було заль

сено 3,0 га орних земель (див. рис). На цей час деревостан складаеться зi сосни кримсько!.

Внаслiдок комплексних заходiв щодо створення лiсових насаджень рiз-ного цiльового призначення на територи землекористування утворився люоаг-рарний ландшафт. Загальна площа землекористування становить 345 га. Тери-торiя господарства розташована у III агролiсомелiоративному район на плоскiй безстiчнiй рiвнинi. Зазначена рiвнина мае перепад висот до 1 м з 4-ма замкнени-ми пониженнями. Грунти комплекснi, рiзного ступеня солонцюватоста, у пони-женнях осолодт, в основному темно-каштановi середньо- та важко-суглинков^ Лiсовi масиви та дендропарки займають 11,4 га, горiховi сади - 16,3 га, вируб-ки - 4,5 га, на полезахисш лiсовi смуги припадае 32,7 га за !х довжини 20,9 км, орт землi мають площу 280,1 га. Загальна люистасть територи становить 13,0 %, полезахисна люистасть орних земель - 11,7 %, всього вкрито деревними насадженнями 17,8 % упдь, а захищешсть сшьгоспупдь е повною.

Склад порвд полезахисних люових смуг рiзноманiтний, в основному це складш деревостани з участю чагарниюв. Як головна порода дуб звичайний займае 25,5 га, софора японська - 2,3 га, гледичiя колюча - 4,9 га. Насадження створюють систему, в яюй та з них, що мають оптимальний склад порвд з хорошим ростом та станом, але з недостатньо вираженими захисними властивостя-ми i потребують проведення заходiв з тдвищення мелюративно! ефективностi та заслуговують оцшки "а" [16], займають площу 7,5 га. Дещо прш^ захиснi властивост яких можуть бути покращенi тсля надання вiдповiдних конструк-цiй i систематичного санiтарного та лiсiвничого догляду (оцiнка З "а"), мають площу 18,7 га. Вiдмираючi деревостани, як ще виконують мелiоративнi фун-кци з оцiнкою "2", займають 5,2 га, а та, що втратили сво! захиснi властивостi, потребують корчування та ввдновлення "1" - 1,3 га [16].

Висновки. Територ1я розташування дослвджуваного господарства за рельефом та Грунтово-ктматичними характеристиками е типовою для III агро-лiсомелiоративного району, в його лiвобережнiй частинi.

Завдяки наявноста значних площ лiсових насаджень рiзного цiльового призначення (сади, дендрар11, лiсовi масиви, полезахиснi лiсовi смуги) вони мають значний загальноеколопчний вплив на навколишне середовище, i можуть бути основою для створення моделi стшкого лiсоаграрного ландшафту. Наявнi насадження, здебшьшого, вiдповiдають нормативним вимогах з розташування породного складу, схем змтування та лшшних параметрiв.

Досвiд вирощування цих насаджень свiдчить про потребу використання в цих умовах двох головних порвд - дуба звичайного та гледичи колючо! зi су-путнiми - грушею, ясеном зеленим, кленом татарським та плодовими, обов'яз-кового введення до складу низькорослих чагарниюв та бшьш широкого використання штродуцентав i хвойних. Водночас, проведення найближчим часом са-штарних рубок i омолодження чагарникiв, звуження або замша деяких насаджень, реконструкщя смуг дасть змогу значно тдвищити ефектившсть лiсоаг-рарного ландшафту.

Лггература

1. Справочник по климату СССР. - Вып. 10. - Украинская ССР. - Ч. IV. - Л. : Изд-во "Гид-рометеоиздат", 1969. - 644 с.

2. Природа Украинской ССР. Климат / Отв. ред. тома: К.Т. Логвинов, М.И. Щербань. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1984. - 232 с.

3. Логгинов Б.И. Основа полезащитного лесоразведения / Б.И. Логгинов. - К. : Изд-во УАСХН, 1961. - 352 с.

4. Осипчук С.О. Природно-сшьськогосподарське районування Украши / С.О. Осипчук. -К. : Вид-во "Урожай", 2008. - 192 с.

5. Можейко Г.А. Лесоаграрные ландшафты Южной и Сухой Степи Украины (природа и конструирование) / Г. А. Можейко - Харьков : ООО "Эней", 2000. - 312 с.

6. Высоцкий Г.Н. Омброэва пераметрические коррелятивы, пульсивность и диспульсив-ность грунтовых вод / Г.Н. Высоцкий // Почвоведение. - 1928. - № 3-4. - С. 29-40.

7. Милосердов М.М. Прогнозно-ресурсний врожай зернових у системах люових смуг / М.М. Милосердов, Г.Б. Гладун, В.О. Бородавка // Лiсiвництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА ¡м. Г.М. Висоцького. - 1999. - Вип. 96. - С. 108-113.

8. Гладун Г.Б. Прогноз урожайности зерновых культур на межполосных полях степи и лесостепи Украины / Г.Б. Гладун, М.Н. Милосердов, В.И. Коптев, В.А. Бородавка // Лесное хазяй-ство : сб. науч. тр. - 1999. - № 4. - С. 44-45.

9. Милосердов М.М. Ефективнють полезахисних люових смуг / Н.М. Милосердов. - К. : Вид-во "Урожай", 1971. - 192 с.

10. Милосердов М.М. Ефективнють люових смуг у перюд посухи у Приазов'1 / М.М. Милосердов, В.П. Кривобоков // Лiсiвництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА ¡м. Г.М. Висоцького. - 2000. - Вип. 97. - С. 23-26.

11. Гладун Г.Б. В.В. Докучаев и лесные мелиорации / Г.Б. Гладун, Н.А. Лохматов. - Харьков : Изд-во "Новое слово", 2007. - 574 с.

12. Сайко В.Ф. Концепщя розвитку землеробства Украшсько1 РСР / В.Ф. Сайко // Земле-робство : сб. науч. тр. - 1991. - № 66. - С. 3-9.

13. Сайко В.Ф. Стан земельних угщь та полшшення 1х використання / В.Ф. Сайко // Збiр-ник наукових праць 1н-ту землеробства. - К. : Вид-во ЕКМО. - 2005. - Спец. вип. - С. 3-11.

14. Агролесомелиоративная наука в XX веке / А.Н. Каштанов, Е.С. Павловский, К.Н. Кулик и др. - Волгоград : Изд-во ВНИАЛМИ, 2001. - 366 с.

15. Агролесомелиорация. - Изд. 5-ое, [перераб. и доп.] / под ред. А.Л. Иванова и К.Н. Кулика. - Волгоград : Изд-во ВНИАЛМИ, 2006. - 746 с.

16. Методика системных исследований лесоаграрных ландшафтов. - М. : Изд-во ВАС-ХНИЛ - ВНИАЛМИ, 1985. - 112 с.

17. Лохматов Н.А. Лесные мелиорации в Украине: история, состояние, перспективы / Н.А. Лохматов, Г.Б. Гладун. - Харьков : Изд-во "Новое слово", 2004. - 264 с.

18. Довщник з агролюомелюрацп / за ред. П.С. Пастернака. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Урожай", 1988. - 286 с.

19. Гладун Г.Б. Рекомендаци щодо принцишв застосування люових мелюрацш на лан-дшафтно-еколопчнш основi / Г.Б. Гладун, М.Н. Агапонов, В.Г. Келеберда та ш. - Харюв, 2009. -34 с.

20. Копш Л.1. Методолопчш основи оптишзацп люистост захщного репону Украши / Л.1. Копш // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. -2005. - Вип. 15.3. - С. 28-35.

Надшшла до редакцп 11.04.2016 р.

Стрельчук Л.М. Лесная компонента агроландшафтов Причерноморской степи

Изучено современное состояние типичного для района исследований хозяйства на темно-каштановых почвах с почти завершенным комплексом лесомелиоративных насаждений. По рельефу, почвенно-климатическим характеристикам и структуре защитных лесных насаждений является одним из лучших в его левобережной части. Благодаря наличию значительных площадей лесных насаждений различного целевого назначения (сады, дендрарии, лесные массивы, полезащитные лесные полосы) они имеют значительное общее экологическое воздействие на окружающую среду, и могут быть ос-

новой для создания модели устойчивого лесоаграрного ландшафта. Существующие насаждения, в своем большинстве, отвечают нормативным требованиям по размещению, породному составу, схемам смешения и линейным параметрам. Однако повышение лесомелиоративного потенциала возможно за счет расширения видового состава деревьев и кустарников, совершенствования структуры защитных лесных насаждений.

Ключевые слова: комплекс лесомелиоративных насаждений, лесоаграрный ландшафт, засушливая степь.

Strelchuk L.M. Forest Component of Agricultural Landscapes of the Black Sea Steppes

The research studies the current state of typical for the study area economy on dark chestnut soils with a nearly completed complex of agroforestry and plantations. In terms of topography, soil and climatic characteristics and the structure of protection forests is one of the best in its left-bank part. Due to the presence of significant areas of forest plantations for different purposes such as gardens, arboretum, woodlands, and shelterbelts, they have a significant environmental impact on the environment, and can be the basis for creating a model of sustainable agricultural landscape. Most existing plantings meet the regulatory requirements for the placement, species composition, schemes and line mixing parameters. However, the increase in land-reclamation potential is possible by expanding the species composition of trees and shrubs, improving the structure of protective forest plantations.

Keywords: complex agricultural forest plantations, agricultural & forest landscape, arid steppe.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.