CC BY
26
Л1тература
1. Ahí шин Л. A. Ochobhí результати i перспективи дослщжень ефективносп регулятор! в росту в рослинництв1 / Л. A. Ahí шин // Регул ятори росту рослин у землеробств1. К.: Аграрна наука, 1998. С. 26-33.
2. Гавриленко В. Ф. Большой практикум по физиологии растений / В. Ф. Гавриленко, М. Е. Ладыгина. - М. : Высш. школа, 1975. - 392 с.
3. Грицаенко З.М., Голод рига О. В. Вплив комплексного застосування гпвоту i ем1стиму с на формування rmoLui асимтяшйного апарату та синтез хлорофту у рослинах coi / З.М. Грицаенко, О. В. Голодрига // Зб1рник наукових праць Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва. — Умань, 2011. — Вип. 77. — Ч. 1: Агрономы. — 166 с.
4. Дуденко Н.В., Андрианова Ю.Е., Максютова H.H. Формирование хлорофилл ьного фото-синтетического потенциала пшеницы в сухой и влажный годы / Н.В. Дуденко, Ю.Е. Андрианова, H.H. Максютова // Физиология расте-ний. - 2002. - 49, № 5. - С. 684-687
5. Казаков €.0. Методологий ос нови постановки екс пери менту з фЬюлоги рослин / €.0. Казаков. - К.: Фггосоцюцентр, 2000. - 272 с
6. Кецкало В. В., Улянич O.I. Ефективнють перед nocí вноТ обробки наання салату nocí вн о го головчастого регуляторами росту / В. В. Кецкало, 0.1. Улянич //«HayKOBi flonoBifli НУ Bill» 2011-4
7. Киризий Д.А. Фотосинтез и рост растений в аспекте донорно-акцептор-ных отношений / Д.А. Киризий. - К.: Логос, 2004. - 191 с.
8. Корми: оцЫка, використання, продукцт тваринництва, еколопя / Кулик М.Ф., Кравшв Р.Й., Обертюх Ю.В. - ВЫниця: ПП «Тезис», 2003. -334 с.
9. Мокроносов А.Т. Онтогенетический аспект фотосинтеза / А.Т. Мокроно-сов. - М.: Наука, 1981. - 196 с.
10. Нам И. Я., Миненко А. И., Заякин В. В. Применение экологически чистого регулятора роста эмистим для увеличения урожайности ряда сельскохозяйственных культур/ И. Я. Нам, А. И. Миненко, В. В. Заякин // Регуляторы роста и развития растений: Материалы IV Между-нар. конф. М., 1997. С. 214.
11. Петриченко В. Ф., Антигпн Р. А. Фотосинтетична продуктивысть гороху залежно вщ впливу технолопчних прийом1в вирощування в умовах люостепу УкраТни / В. Ф. Петриченко, Р. А. Антигпн // Корми i кормовиробництво. 2006. Вип. 57. - с. 3-14
12. Пономаренко С.П. Композици бюстимулятсрв / С.П. Пономаренко / Цу-кровий буряк №5, 2001 с. 20-23
13. Починок Х.Н. Методы биохимического анализа растений / Х.Н. Починок.-Киев: Наукова думка, 1976. - 334 с.
14. Прядюна Г. О. Потужысть фотосинтетичного апарату, зернова продуктивнють та яюсть зерна ¡нтенсивних copTÍB м'якоТ озимоТ пшениц1 за p¡3Horo р1вня мЫерального живлення / Г.О. Прядюна, В.В. Швартау, Л.М. Михальська // Физиология и биохимия культурных растений. - 2011. -Т.43, № 2. - С. 158-163.
15. Ревунова Л.Г., Куценко B.C. Продуктивнють картопгп в умовах Полюся УкраТни залежно вщ комплексного застосування добрив i регулятор!в росту / Л. Г. Ревунова, B.C. Куценко // Картоплярство: М1жвщ. наук. зб. - К.: Агра р. наука, 2006. - Вип. 35. - С. 109-118.
16. Регуляцт фотосинтезу i продуктивнють рослин: ф1зюлопчн1 та еколопчы аспекти / [Т.М. Шадчина, Б.1. Гуляев, Д.А. Kipi3iй та ¡н.]. - К.: Укр. фпхюоцюцентр, 2006. - 384 с.
17. Терек О., Величко О., Яворська Н. Мехаызми адаптаци проростюв coi до стресових умов за дм регулятор!в росту емютиму С та агростимулшу/ О.Терек, О. Величко, Н.Яворська // Bích. Льв1в. ун-ту. Сер. бюл. 2006. Вип. 41. С. 132-136.
References
1. Anishyn L. A. Osnovni rezul'taty i perspektyvy doslidzhen' efektyvnosti rehulyatoriv rostu v roslynnytstvi / L. A. Anishyn // Rehulyatory rostu roslyn u zemlerobstvi. K.: Ahrarna nauka, 1998. S. 26-33.
2. Gavrilenko V. F. Bolshoy praktikum po fiziologii rasteniy / V. F. Gavrilenko, M. E. Ladyigina. - M. : Vyissh. shkola, 1975. - 392 s.
3. Hrytsayenko Z.M., Holodryha O.V. Vplyv kompleksnoho zastosuvannya pivotu i emistymu s na formuvannya ploshchi asymilyatsiynoho aparatu ta syntez khlorofilu u roslynakh soyi / Z.M. Hrytsayenko, O.V. Holodryha //Zbirnyk naukovykh prats' Umans'koho natsional'noho universytetu sadivnytstva. — Uman', 2011. — Vyp. 77. — Ch. 1: Ahronomiya. — 166 s.
4. Dudenko N.V., Andrianova Yu.E., Maksyutova N.N. Formirovanie hlorofillnogo foto-sinteticheskogo potentsiala pshenitsyi v suhoy i vlazhnyiy godyi / N.V. Dudenko, Yu.E. Andrianova, N.N. Maksyutova // Fiziologiya raste-niy. — 2002. - 49, # 5. - S. 684-687
5. Kazakov Ye.O. Metodolohichni osnovy postanovky eksperymentu z fiziolohiyi roslyn / Ye.O. Kazakov. - K.: Fitosotsiotsentr, 2000. - 272 s
6. Ketskalo V.V., Ulyanych O.I. Efektyvnist' peredposivnoyi obrobky nasinnya salatu posivnoho holovchastoho rehulyatoramy rostu / V.V. Ketskalo, O.I. Ulyanych //«Naukovi dopovidi NUBiP» 2011-4
7. Kiriziy D.A. Fotosintez i rost rasteniy v aspekte donorno-aktseptornyih otnosheniy / D.A. Kiriziy. - K.: Logos, 2004. - 191 s.
8. Kormy: otsinka, vykorystannya, produktsiya tvarynnytstva, ekolohiya/ Kulyk M.F., Kravtsiv R.Y., Obertyukh Yu.V. - Vinnytsya: PP «Tezys», 2003.-334 s.
9. Mokronosov A.T. Ontogeneticheskiy aspekt fotosinteza / A.T. Mokronosov. -M.: Nauka, 1981. - 196 s.
10. Nam I. Ya., Minenko A. I., Zayakin V. V. Primenenie ekologicheski chistogo regulyatora rosta emistim dlya uvelicheniya urozhaynosti ryada selskohozyaystvennyih kultur/ I. Ya. Nam, A. I. Minenko, V. V. Zayakin // Regulyatoryi rosta i razvitiya rasteniy: Materialyi IV Mezhdu-nar. konf. M., 1997. S. 214.
11. Petrychenko V. F., Antypin R. A. Fotosyntetychna produktyvnist' horokhu zalezhno vid vplyvu tekhnolohichnykh pryyomiv vyroshchuvannya v umovakh lisostepu Ukrayiny / V. F. Petrychenko, R. A. Antypin // Kormy i kormovyrobnytstvo. 2006. Vyp. 57. - s. 3-14
12. Ponomarenko S.P. Kompozytsiyi biostymulyatoriv / S.P. Ponomarenko / Tsukrovyy buryak #5, 2001 s. 20-23
13. Pochinok H.N. Metodyi biohimicheskogo analiza rasteniy / H.N. Pochinok. -Kiev: Naukova dumka, 1976. - 334 s.
14. Pryadkina H.O. Potuzhnist' fotosyntetychnoho aparatu, zernova produktyvnist'ta yakist' zerna intensyvnykh sortiv m»yakoyi ozymoyi pshenytsi za riznoho rivnya mineral'noho zhyvlennya / H.O. Pryadkina, V.V. Shvartau, L.M. Mykhal's'ka // Fiziologiya i biohimiya kulturnyih rasteniy. - 2011. - T.43, # 2. -S. 158-163
15. Revunova L.H., Kutsenko V.S. Produktyvnist' kartopli v umovakh Polissya Ukrayiny zalezhno vid kompleksnoho zastosuvannya dobryv i rehulyatoriv rostu / L.H. Revunova, V.S. Kutsenko// Kartoplyarstvo: Mizhvid. nauk. zb. - K.: Ahrar. nauka, 2006. - Vyp. 35. - S. 109-118.
16. Rehulyatsiya fotosyntezu i produktyvnist' roslyn: fiziolohichni ta ekolohichni aspekty / [T.M. Shadchyna, B.I. Hulyayev, D.A. Kiriziy ta in.]. - K.: Ukr. fitosotsiotsentr, 2006.-384 s.
17. Terek O., Velychko O., Yavors'ka N. Mekhanizmy adaptatsiyi prorostkiv soyi do stresovykh umov za diyi rehulyatoriv rostu emistymu S ta ahrostymulinu / O.Terek, O. Velychko, N. Yavors'ka // Visn. L'viv. un-tu. Ser. biol. 2006. Vyp. 41. S.132-136.
В. П. Карпенко
доктор с.-г. наук, професор, проректор з науковоТ та ¡нновацмноТ д1ялыносп Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва
УДК 582.675.5: 661.162.65/66
Л
Д. I. Просянюн
асгпрант кафедри бюлоги Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва denpros@mail.ru
Л1ПОПЕРОКСИДАЦ1ЙН1 ТА АНТИОКСИДАНТН1 ПРОЦЕСИ В РОСЛИНАХ В1ВСА ГОЛОЗЕРНОГО ЗА ДП БЮЛОГ1ЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН
Анотащя. Стаття присвячена вивченню впливу б/олопчно активних речовин (герб'щиду / регулятора росту рослин м1кроб!Олопчного походження) на л 'топероксидац 'шн/ та антиоксидантн/ процеси у роспинах в/вса голозерного. Уробол приводиться обфунтування можливост/ зниження негативно)'дп герб'щиду Лонтрел 300 на пос'ши в/вса голозерного та навколишне природне середовище завдяки поеднаному його застосуванню ¡з б'юлопчним препаратом Альб/т, який в сум 'шах ¡з герб'щидом виявляе антидотн/ властивосл.
Ключов/ слова: л 'топероксидац 'т, антиоксидантн, бюлопчно активн/ речовини, овес голозерний. В. П. Карпенко
доктор сельскохозяйственных наук, профессор, проректор по научной и инновационной деятельности Уманский национальный университет садоводства
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
47
Д. И. Просянкин
даспирант кафедры биологии
Уманский национальный университет садоводства
ЛИПОПЕРОКСИДАЦИОННЫЕ И АНТИОКСИДАНТНЫЕ ПРОЦЕССЫ В РАСТЕНИЯХ ОВСА ГОЛОЗЁРНОГО ПРИ ДЕЙСТВИИ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ
Аннотация. Статья посвящена изучению влияния биологически активных веществ (гербицида и регулятора роста растений микробиологического происхождения) на липопероксидационные и антиоксидантные процессы в растениях овса голозерного. В работе приводится обоснование возможности снижения негативного воздействия гербицида Лонтрел 300 на посевы овса голозёрного и окружающую среду благодаря совместному его применению с биологическим препаратом Альбит, который в смесях с гербицидом обнаруживает антидотные свойства. Ключевые слова: липопероксидация, антиоксиданты, биологически активные вещества, овёс голозерный.
V. P. Karpenko
Doctor of Agricultural Sciences, Vice-Rector for Research and Innovation Uman National University of Horticulture D. I. Prosyankin
Post graduate student, Department of Biology, Uman National University of Horticulture
LIPID PEROXIDATION AND ANTIOXIDANT PROCESSES IN PLANTS OF NAKED OAT APPLYING BIOACTIVE SUBSTANCES
Abstract. The article is devoted to the study of influence of bioactive substances (herbicide and plant growth regulator of microbiological origin) on lipid peroxidation and antioxidant processes in plants of naked oat. The work is resulted in substantiation of the possibility of reducing negative impact of herbicide Lontrel 300 on crops of naked oat and the environment through its combined use with biological Albite which reveals antidote properties in mixtures with herbicide. It was established that applied rates of herbicide in combinations with plant growth regulators could be reduced by 8-48% as compared to recommended rates. Based on the conducted research, biological substantiation for integrated application of herbicide and plant growth regulator was developed. This serves as scientific basis for the elaboration of energy efficient and environmentally safe preparation compositions ensuring an increase in the plantings productivity and quality of naked oat crops.
Keywords: lipid peroxidation, antioxidants, bioactive substances, naked oat.
Постановка проблеми. Бюлопчно активы речовини ниш широко застосовуються у сшьському господарств1, але вони не е ¡нертними у вщношенш рослинного оргашзму. Бтьилсть ¡3 них, наприклад, гербщиди, здатш зумовлювати ушкодження окремихтканин, кл1тин \ органш через ¡ндукування лтопероксидацшних процеав. Разом з тим поодиною роботи [1, 2] засвщчують можливють зниження негативного впливу ксенобютиюв на рослини за рахунок стимулювання синтезу в них рютрегулюючими препаратами антиоксидатних сполук. Однак фЫолого-бюх1мчш змши, що вщбуваються при цьому в рослинах та Тх вплив на стан перекисного окиснення лтщш (ПОЛ) повшстю не розкрит1, особливо в рослинах вшса голозерного, що й визначило актуальшсть дослщжень.
Анал1з останшх дослщжень та публшацш. ГербЬ циди належать до ксенобютиюв, що здатш швидко про-никати до окремих компартментш кл1тин рослини, де вони тддаються детоксикаци'. Роль детоксикантш у рослинах вщграють ферментативш системи, низькомолекулярш антиоксиданти, бтки та пептиди [1].
Основними ¡нтермед1атами при детоксикаци ксенобю-тиюв у рослинах виступають таю антиоксиданти як глутатюн \ аскорбшова кислота [2]. Завдяки нуклеофшьнш атац1 на електрофшьш зони ксенобютикш вщновленого глутатюну, в кл1тиш утворюються нетоксичш пдроксильш кон'югати, яю досить легко тддаються метаболшним перетворенням [3]. У низц1 дослщш, виконаних на приклад! гербщидш Гранстар 75, Металахлор, Хлорацета-ншщ, була встановлена залежшсть м1ж нормами внесения гербщидш та утворенням метаболтв глутатюну з гербЬ цидами: з1 збтьшенням норм препаратт у рослинах зростав вмют глутатюну, разом з тим у стшких до гербЬ цидш рослин його вм1ст був набагато вищим, шж у чутливих [3-6]. Проте за вщсутносп достатньоТ кшькосп антиоксидантш у кл1тин1 продукуеться надмфна к1льк1сть активних форм кисню (АФК). Головною мшенню д1Т АФК е лтщи - основн1 компоненти кл1тинних мембран та оболонки п1гмент1в. АФК здатш ¡шц1ювати 1'х перекисне окиснення, у результат чого виникають руйнування, пов'язаш з порушенням функц1й мембранних бткш та транспорту електрон1в в тгментному комплекс!. Це виявляеться в явищ1 «прот1кання мембран» \ даеться взнаки у збтьшенш проникност1 для ¡ошв \ орган1чних речовин [7]. Кр1м того, продукти ПОЛ (МДА та ¡н.) мають мутагенну актившсть \ блокують под1л кл1тин [6]. Крш
прямо! дй' на фЫолого-бюх1мнш реакцй' в кл1тин1, АФК зумовлюють пошкоджувальш ефекти непрямого характеру: зниження BMiCTy i сп1вв1дношення основних тгмен-TiB фотосинтезу, порушення водного обмшу, зм1ни в нук-леТновому oöMiHi [7, 8]. В умовах гербщидного та ¡нших стрес1в посилюеться утворення в рослинах АФК, що в наступному призводить до «окиснювального стресу» [9].
В останн1й час увагу вчених все бшьше привер-тае питания вивчення механ1зм1в п1двищення антиокси-дантного статусу рослин. 3 ц1ею метою пропонуеться застосовувати регулятори росту рослин та ¡ним засоби, як синтетичш, так i природн1 сполуки, що мають piCT-стимулювальн1 властивосп [10]. Встановлено, що екзо-генш антиоксиданти п1двищують ст1йк1сть рослин до eTpeeiB 6iOTH4HO'i i аб1отичноТ природи шляхом актив1заци антиоксидантного захисту рослин до окисного стресу та ¡нших ефектш, пов'язаних ¡з генерац1ею АФК [11]. Так, за використання екзогенних регуляторш росту в рослинах знижуються реакцй' пероксидного окиснення лтщш, збтьшуеться BMicr антиоксиданлв та п1двищуеться актившсть основних антиоксидантних ферментш [9]. Однак, зважаючи на вищенаведеш дан1, слщ в1дм1тити, що л1попероксидац1йн1 та антиоксидантш процеси в рослинах за дй' гербщидш i 61олог1чних препарате е бшьш вивченими розр1знено, у той же час питания сумюноТ дй' препаратш на дан1 ф1з1олог1чн1 реакцй у рослинах Bieca голозерного залишаються практично не дослщженими.
Мета статп встановити д1ю р1зних норм гербщиду Лонтрел 300, внесених за р1зних cnocoöiB застосування 61олог1чного препарату Альб1т (передпос1вна обробка нас1ння та вегетуючих рослин), на лтопероксидацшш та антиоксидантш змши в рослинах Bieca голозерного.
Методика дослщжень. Досгпди виконували в лабо-раторних умовах кафедри бюлоги Уманського НУС. Об'ек-том дослщження слугували рослини Bieca голозерного (Avena sativa subsp. nudisativa) сорту Скарб УкраТни, яю вирощували в пластикових посудинах з чорноземом опщзоленим важкосуглинковим з дотриманням вимог вегетацшного методу [12]. Внесения препаратш: Лонтрел 300 (в р. клотралщ 300 г/л, вщноситься до похщних хлорфеноксикарбонових кислот) та Альб1т (пол1 - ^-пдро-ксимасляна кислота ¡з ^рунтових бактер1й Bacillus mega-terium i Pseudomonas aureofaciens, терпенов! кислоти хвойного екстракту, збалансований стартовий набф макро- i м1кроелемент1в) виконували, починаючи Bifl
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
48
появи в рослин третього листка, за схемою, приведеною в таблицях. Норми внесения препаратш розраховували на вщповщну площу з врахуванням норми витрати води 300 л/га. Повторшсть дослщу — чотиразова. Аналои в дослщах виконували на третю \ п'яту добу теля внесения препаратш.
1нтенсившсть реакцш ПОЛ у листках вшеа голозерного визначали за накопиченням продукту пероксидного окиснення лтщш — малонового диальдепду (МДА), за реакцию ¡3 тюбарб1туровою кислотою (ТБК) при 532 нм зпдно методики, викладеноТу модифкаци В. В. Рогожина [13]. Вмкт глутатюну у листках вшеа голозерного — за реакцию з реактивом Елмана [14].
Основш результати дослщження. У результат! проведених дослщжень встановлено, що на третю добу теля внесения гербщиду Лонтрел 300 як роздшьно, так \ в комплекс! з бюлопчним препаратом Альб1т, вмютТБК-активних продуктш у листках вшеа голозерного значно збшьшувався, особливо це простежувалось у вар1антах ¡з внесениям гербщиду без бюлопчного препарату (табл. 1). У той же час у вар1антах дослщу, де Лонтрел 300 застосовували сумюно з Альб1том вм1ст МДА знижувався, зокрема за внесения Лонтрелу 300 у нормах 0,16; 0,41 I 0,66 л/га вмют МДА був вищим за контрольний показник на 0,012; 0,023 \ 0,031 мкМоль/г сироТ маси вщповщно. У вар1антах ¡3 застосуванням Лонтрелу 300 у тих же нормах, але сумюно з Альб1том ц1 показники перевищували контроль, але зменшувались у вщношенш до вар1антш без використання Альб1ту на 0,05; 0,04 \ 0,03 мкМоль/г сиро! маси вщповщно. У вар1антах з передпосшною обробкою насшня бюлопчним препаратом Альб1т та наступним обприскуванням рослин Лонтрелом 300 у нормах 0,16; 0,41 \ 0,66 л/га вм1ст МДА вщносно контролю зростав на 38-46 %. Проте у вар1антах передпосшноТ обробки насшня Альб1том з наступним застосуванням сумшей гербщиду й бюлопчного препарату ц1 показники у вщношенш контролю знижувались до 8-23 %. Найнижчим ршень ПОЛ був у вар1ант1 дослщу, де застосовували гербщид у норм1 0,16 л/га в сум1им з Альб1том за передпоавноТ обробки цим же препаратом насшня, де вмют МДА становив 0,001 мМоль/г сироТ маси проти 0,013 мкМоль/г сироТ маси в контрольному вар1ант1.
На п'яту добу теля застосування препаратш, у по-ршнянш до третьоТ доби, спостер1галось загальне пщвищення ршня ПОЛ у вах вар1антах досл1ду. Зокрема,
якщо на третю добу bmíct МДА в контрол1 складав 0,013, то на п'яту — 0,018 мкМоль/г сироТ маси, що може бути евщченням актив1заци ростових та обмшних npoueciB у рослинах (nepexifl до фази кущшня), нев1д'емним продуктом яких е генерування АФК. Однак, у цшому, в вар1антах дослщу простежувалась така ж законом1рн1сть, як i на третю добу визначення: найвищим ршень ПОЛ був у вар1антах, де застосовували Лонтрел 300 самостшно, проте за його внесения у cyMiiuax з Альб1том на фош обробки цим же препаратом насшня, ршень ПОЛ у листках рослин вшеа був найменшим.
На думку доел¡дникш [4, 6, 15], за умов оксидативного стресу ефектившшим за ферментативний е захист рос-линного оргашзму за учасп низьмолекулярних антиоксидантш, таких як глутатюн. В1домо, що вщповщною реакцию рослинного орган1зму на окиснювальний стрес е посилений синтез глутатюну, аскорбшовоТ кислоти та ¡нших антиоксидантш. Глутатюн бере безпосередню участь в реакцтх кон'югаци'з оргашчними ксеноб1отиками, що катал1зуються глутат1он-з-трансферазою. Тому bmíct глутат1ону у рослинах може евщчити про направлешеть детоксикац1йних npoueciB [4, 9].
Як показали результати дослщжень (табл. 2), найвищим bmíct глутатюну у листках вшеа голозерного був як на третю, так i на п'яту добу визначення у вар1антах дослщу з сум1сним застосуванням Лонтрелу 300 й Аль-6¡Ty на фош передпоавноТ обробки насшня Альб1том, що перевищувало контроль в середньому на 0,2170,230 мкМоль/г сироТ маси — на третю добу i на 1,9702,031 мкМоль/г на п'яту добу визначення вщповщно.
Це може бути пов'язано 3¡ стимулювальним впливом бюлопчного препарату на синтез глутатюну та з меншою його витратою в реакцтхлквщаци'АФК. Зменшення BMicry глутатюну в листках вшеа, на третю добу визначення, може бути пов'язано 3¡ збтьшенням його витрат на детоксикац1ю продуктш розпаду гербщиду, зокрема АФК, що в1дпов1дае пщвищеному BMicry в рослинах МДА. Зокрема, у вар1антах з використанням Лонтрелу 300 у нормах 0,16; 0,41 та 0,66 /га bmíct глутатюну в листках в1вса на третю добу визначення був нижчим на 0,117; 0,119 та 0,121 мкМоль/га вщповщно проти BapiaHTÍB сумюного застосування Лонтрелу та Альб1ту, та — на 0,047; 0,63 i 0,083 мкМоль/г сироТ маси вщпо-в1дно проти BapiaHTÍB застосування Лонтрелу по фону. На п'яту добу ршень глутатюну майже у bcíx вар1антах
Таблиця 1
Вплив p¡3hhx норм Лонтрелу 300 та р1зних cnoco6ie застосування Альбпу на bmíct у листках Bieca голозерного малонового диальдепду, мкМоль/г сиро! маси
Вар1ант На третю добу На п'яту добу
Обробка водою (контроль) 0,013 0,018
Лонтрел 300 0,16 л/га 0,025 0,030
Лонтрел 300 0,41 л/га 0,036 0,031
Лонтрел 300 0,66 л/га 0,044 0,043
Альб1т 40 мл/га 0,008 0,013
Лонтрел 300 0,16 л/га +Альб1т40 мл/га 0,020 0,021
Лонтрел 300 0,41 л/га +Альб1т 40 мл/га 0,032 0,029
Лонтрел 300 0,66 л/га +Альб1т 40 мл/га 0,041 0,040
Обробка насшня перед ешбою Альб1том 40 мл/т (Фон) 0,002 0,016
Фон + Лонтрел 300 0,16 л/га 0,013 0,025
Фон+Лонтрел 300 0,41 л/га 0,018 0,026
Фон+Лонтрел 300 0,66 л/га + 0,019 0,034
Фон+Альб1т 40 мл/га 0,006 0,020
Фон+Лонтрел 300 0,16 л/га + Альб1т40 мл/га 0,001 0,020
Фон + Лонтрел 300 0,41 л/га + Альб1т 40 мл/га 0,002 0,023
Фон +Лонтрел 300 0,66 л/га + Альб1т 40 мл/га 0,003 0,030
Н1Р05 0,010 0,012
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛ ЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
49
Таблиця 2
Вплив р!зних норм Лонтрелу 300 та р!зних спосо61в застосування Аль б ¡ту на вм!ст глутатюну у листках в!вса голозерного, мМоль/г, сиро! маси
Вар1ант На третю добу На п'яту добу
Обробка водою (контроль) 0,225 1,941
Лонтрел 300 0,16 л/га 0,321 3,168
Лонтрел 300 0,41 л/га 0,310 3,558
Лонтрел 300 0,66 л/га 0,298 2,960
Альб1т 40 мл/га 0,459 3,832
Лонтрел 300 0,16 л/га +Альб1т40 мл/га 0,438 3,800
Лонтрел 300 0,41 л/га +Альб1т40 мл/га 0,429 3,731
Лонтрел 300 0,66 л/га +Альб1т40 мл/га 0,417 3,542
Обробка насшня перед авбою Альб1том 40 мл/т (Фон) 0,354 3,139
Фон + Лонтрел 300 0,16 л/га 0,368 3,208
Фон+Лонтрел 300 0,41 л/га 0,373 3,257
Фон+Лонтрел 300 0,66 л/га + 0,381 3,268
Фон+Альб1т 40 мл/га 0,468 4,037
Фон+Лонтрел 300 0,16 л/га + Альб1т 40 мл/га 0,455 3,911
Фон+ Лонтрел 300 0,41 л/га + Альб1т 40 мл/га 0,449 3,954
Фон +Лонтрел 300 0,66 л/га + Аль61т 40 мл/га 0,442 3,972
Н1Р05 0,071 1,010
був досить високим, що св1дчить про зменшення витрат антиоксиданту на детоксикац1ю АФК. Дещо меншим BMicr глутатюну був у вар1антах досл1ду, де гербщид застосовували без Альб1ту. Це може св1дчити про бшьш активну його витрату як антиоксиданту в реакцтх, направлених як на детоксикац1ю ксенобютика, так i в реакщях лквщаци АФК, яю зумовлювали пщвищений р1вень ПОЛ у рослинах у цих вар1антах дослщу.
Висновки. За використання гербщиду Лонтрел 300 у баковш cyMimi з бюлопчним препаратом Альб1т на фои\ передпоавноТ обробки цим же бюлопчним препаратом насшня у рослинах BiBca голозерного актившсть лто-пероксидацшних npoueciB знижувалась, що обумов-лювалась тдвищеними темпами детоксикацм гербщиду. Вм1ст глутатюну i нагромадження МДА у листках BiBca голозерного залежали в\д норм внесения гербщиду. Сум1сне внесения гербщиду з бюпрепаратом Альбп" тдсилювало функцюнування основних захисних систем BiBca голозерного, що виражалась у зростанш BMicry в листках глутатюну та зниженш р1вня ПОЛ. Найактивжше а нти оксида нтш процеси в рослинах BiBca проходили у вар1антах з внесениям гербщиду Лонтрел 300 у HOpMi
0.16.л/га в cyMimi з Альбтом на фон! обробки насшня цим же бюлопчним препаратом, що може свщчити про зростання захисних реакцш рослинного оргашзму за рахунок опосередкованих антидотних властивостей Альб1ту, направлених на пришвидшення знешкодження ксенобютика.
Лп-ература
1. Ш а Кирова Ф. М. Неспецифическая устойчивость растений к стрессовым факторам и ее регуляция / Ф. М. Шакирова — Уфа: Гилем, 2001. — 160 с.
2. Pinto de Carvalho S. J. Herbicide selectivity by differential metabolism: considerations for reducing crop damages sci. agric. (piracicaba, braz.) / [ Pinto de Carvalho S. J., Nicolai M., Ferreira R. R., Vargas de Oliveira Figueira A.; Christoffoleti P. J]. - 2009. - V. 66. -№ .1 - P. 136-142.
3. Карпенко В. П. BMicT деяких антиоксиданту у листках ячменю ярого за дм гербщид ¡в i регулятора росту росл и н / В. П. Карпенко // 36. наук, праць Уманського ДАУ. - Умань, 2011. - Вип. 77. - Ч. 1. - С. 14 - 20.
4. Карпенко В. П. 1нтенсивн1сть процеав лтопероксидаци та стан антиокси-дантних систем захисту ячменю ярого за дм гербщиду Гранстар 75 i регулятора росту росл и н Ем1стим С / В. П. Карпенко // 36. наук, праць Уманського ДАУ. - Умань, 2009. - Вип. 72. - 4.1. - С. 30 - 39.
5. Eric P. Westra Dissipation and Leaching of Pyroxasulfone and S-Metolachlor// [Eric P. Westra, Dale L. Shaner, Philip H. Westra, and Phillip L. Chapman]. Weed Technology. - 2014. - V. 28 - № 1. - P. 72-81.
6. Gulner G. Enchanced tolerance of transgenic poplar plants over-expressing y-glutamyl-cysteine synthetase towards chloroacetanilide herbicides / G. Gulner, T. Komives // J. Exp. Bot. - 2001. - 52. - 358. - P. 971-979.
7. Зауралов О. А. Тканевые и клеточные аспекты холодоустойчивости и хо-лодового повреждения теплолюбивых растений / О. А. Зауралов, А. С. Лу-каткин //Успехи современной биологии. — 1996. — Т. 116. — С. 418-431.
8. Колупаев Ю. Е. Активные формы кислорода в растениях при действии стрессоров: образование и возможные функции / Ю. Е. Колупаев // Вестник Харьковского национального аграрного университета. Сер. Биология. — 2007. — Вып. 3 (12). — С. 6-26.
9. Карпенко В. П. Бюлопчы основи ¡нтегрованоТ дм гербщид^ i регулятор!в росту рослин / В. П. Карпенко, 3. М. Грицаенко, Р. М. Притуляк, С. П. Пол-торецький, I. I. Мостов'як, О. О. Фоменко — Умань: «Сочинський», 2012. — 357 с.
10. Пономаренко С. П. Бюстимуляцт в рослинництв1 - вагомий резерв урожаю 2009 р. / С. П. Пономаренко // Агро Перспектива. — 2008. — № 8. — С. 34-35.
11. Foyer C.H. Redox regulation in photosynthetic organisms: Signaling, acclimation and practical implications / C. H. Foyer, G. Noctor // Antioxidants and Redox Signaling. - 2009. - № 11. - P. 862 905.
12. Журбицкий 3. И. Теория и практика вегетационного метода / Журбицкий 3. И. — М.: Наука, 1968. — 268 с.
13. Рогожин В. В. Практикум по биологической химии / В. В. Рогожин. — СПб.: Издательстко «Лань», 2006. — С. 132-134.
14. Гриш ко В. H. Метод определения восстановленной формы глутатиона в вегетативных органах растений / В. H. Гришко, Д. В. Сыщиков //Укр. 6ioxiM. журнал. - 2002. - Т. 74. - № 415. -С. 123-124.
15. С пива к Е. А. Активность аскорбат-глутатионового цикла в проростках ячменя (Hordeum vulgare) при засухе / Е. А. Спивак., H. В. Шалыго // Изв. НАН Беларуси. Сер. Биол. наук. — 2010. — № 3. — С. 73 77.
References
1. Shakirova, F.M. (2001). Nespetsificheskaya ustoichivost rastenii k stressovym faktoram i ее reguliatsya [Non-specific resistance of plants to stress factors and its regulation]. Ufa: Gilem, 160.
2. Pinto de Carvalho, S. J., Nicolai M., Ferreira, R. R., Vargas de Oliveira, Figueira A.; Christoffoleti, P. J (2009) Herbicide selectivity by differential metabolism: considerations for reducing crop damages sci. agric. (piracicaba, braz.) V. 66. (1). 136-142.
3. Karpenko, V.P. (2011). Vmist deyakykh antyoksydantiv u lystkakh yachmeniu yarogo za dii herbitsydiv i reguliatora rostu roslyn [Content of some antioxidants in leaves of spring barley applying herbicides and plant growth regulator]. Collection of scientific papers of USAU. Uman, 77 (1), 14-20.
4. Karpenko, V.P. (2009). Intensyvnist protsesiv lipoperoksydatsii ta stan antyoksydantnykh system zakhystu yachmeniu yarogo za dii herbitsydu Granstar 75 i reguliatora rostu roslyn Emistym C [Intensity of lipid peroxidation processes and status of antioxidant systems of spring barley protection by using herbicide Granstar 75 and plant growth regulator Emistym С]. Collection of scientific papers of USAU. Uman, 72 (1), 30-39.
5. Eric, P. Westra, Dale, L. Shaner, Philip, H. Westra, and Phillip, L. Chapman (2014) Dissipation and Leaching of Pyroxasulfone and S-Metolachlor. Weed Technology. 28, (1). 72-81.
6. Gulner, G., Komives, T. (2001) Enchanced tolerance of transgenic poplar plants over -expressing y- glutamyl-cysteine synthetase towards chloroacetanilide herbicides. J. Exp. Bot., 52 (358), 971-979.
7. Zauralov, O.A., Lukatkin, A.S. (1996). Tkanevye i kletochnye aspekty kholodoustoichivosti i kholodovogo povrezhdenia teploliubivykh rastenii [Tissue and cellular aspects of cold hardiness and cold damage to heat-loving plants]. Successes of modern biology, 116, 418-431.
8. Kolupaev, Y.E. (2007). Aktivnye formy kisloroda v rasteniakh pri deistvii stressorov: obrazovanie i vozmozhnye funktsii [Reactive oxygen species in
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2015
plants under the influence of stressors: formation and possible functions]. Bulletin of Kharkov National Agrarian University. Ser. Biology, 3 (12), 6-26.
9. Karpenko, V.P., Grytsaenko, Z.M., Prytuliak, R.M., Poltoretskyi, S.P., Mostoviak, 1.1., Fomenko, O.O. (2012). Biologichni osnovy integrovanoyi dii herbytsydiv i reguliatoriv rostu roslyn [Biological basis of integrated action of herbicides and plant growth regulators]. Uman: Sochynskyi, 175-220.
10. Ponomarenko, S.P. (2008). Biostymuliatsia v roslynnytstvi - vagomyi rezerv urozhayu 2009 [Bio stimulation in crop production - a significant reserve of harvest 2009]. Agro Perspective, 8, 34-35.
11. Foyer, C.H. Noctor, G. (2009). Redox regulation in photosynthetic organisms: Signaling, acclimation and practical implications. Antioxidants and Redox Signaling. 11, 862 905.
12. Zhurbitsky, Z.I. (1968). Teoria i praktyka vegetatsionnogo perioda [Theory and practice of growing method]. Moscow: Science, 268.
13. Rogozhin, V.V. (2006). Praktikum po biologicheskoi khimii [Practical work on biological chemistry]. St. Petersburg: Lan, 132-134.
14. Grishko, V.N., Syshchikov, D.V. (2002). Metod opredelenia vostanovlennoi formy glutationa v vegetativnykh organakh rastenii [Method for determination of reduced glutathione in vegetative plant organs]. Ukrainian Biochemical Journal, 74 (415), 123-124.
15. Spivak, E.A., Shalygo, N.V. (2010). Aktivnost askorbat-glutationovogo tsikla v prorostkakh yachmenia (Hordeum vulgare) pri zasukhe [Activity of ascorbate-glutathione cycle in seedlings of barley (Hordeum vulgare) during drought]. NAS Belarus. Ser. Biol. Sciences, 3, 73 77.
В. В. Рогач УДК [581.1:582.926.2]:661.162.65
кандидат бюлопчних наук,
доцент кафедри бюлогм
Внницького державного педагопчного
уыверситету ¡м. М. Коцюбинського
rogachv@ukr.net
I. В. Попроцька
кандидат бюлопчних наук, старший викладач кафедри бюлогм Внницького державного педагопчного уыверситету ¡м. М. Коцюбинського vgk2006@ukr.net
Т. I. Рогач
кандидат с.-г. наук, старший викладач кафедри бюлогм Внницького державного педагопчного уыверситету ¡м. М. Коцюбинського rogachv@ukr.net
В. Г. Кур'ята
доктор бюлопчних наук, професор, завщувач кафедри бюлогм Внницького державного педагопчного уыверситету ¡м. М.Коцюбинського vgk2006@ukr.net
Д1Я РЕТАРДАНТ1В НА МОРФОФ13ЮЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ, ПРОДУКТИВШСТЬ ТА ПЕРЮД СПОКОЮ КАРТОПЛ1
Анотащя. Встановлено, що застосування ретарданлв е високоефективним засобом регуляцП' росту, морфогенезу, продуктивностi картоплi та упов/'льнення процес/'в проростання бульб при збер/ганнi продукцп. Внасл/'док посилення кущення за дп препаралв зб/лылувалася юльюсть листюв на рослинi, маса сиро)'та сухо)' речовини листюв та Ухплоща, що е одн'юю з основних передумов посилення фотосинтетично)'активносл рослини. Зм'ши ф/тометричних / мезострукгурних показниюв листюв та зб/льшення вм'юту хлороф)л)в за дп препаралв сприяли посиленню фотосинтетично)' активносгi листкового апарату, наслщком чого було п'щвищення показника чисто)' продуктивностi фотосинтезу та пщвищення урожайносл культури. Найб/льш ефективним було застосування триазолпох'щного ретарданту тебуконазолу. Обробка бульб картопл/ в пер'юд виходу ¡з стану спокою ретардантом паклобутразолом призводила до зменшення штенсивносл проростання, що сприяе збереженню продукцп.
Ключовi слова: картопля европейська (Solarium tuberosum L.), морфогенез, ретарданти, продуктивн/сть, пер'юд спокою.
В. В. Рогач
кандидат биологических наук, доцент кафедры биологии
Винницкий государственный педагогический университет им. Михаила Коцюбинского И. В. Попроцкая
кандидат биологических наук, старший преподаватель кафедры биологии Винницкий государственный педагогический университет им. Михаила Коцюбинского Т. И. Рогач
кандидат сельскохозяйственных наук, старший преподаватель кафедры биологии Винницкий государственный педагогический университет им. Михаила Коцюбинского В. Г. Куръята
доктор биологических наук, профессор, заведующий кафедры биологии Винницкий государственный педагогический университет им. Михаила Коцюбинского
ДЕЙСТВИЕ РЕТАРДАНТОВ НА МОРФОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ, ПРОДУКТИВНОСТЬ И ПЕРИОД ПОКОЯ КАРТОФЕЛЯ
Аннотация. Установлено, что применение ретардантов является высокоэффективным средством регуляции роста,
№1, 2015 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
51
