CC BY
13
УДК: 619: 616. 36
Гунчак В.М., Канюка О.1., Журавльов О.Ю., Данко Г.В. ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
Л1КУВАЛЬНА ЕФЕКТИВН1СТЬ РОСТОРОПШ1 ПЛЯМИСТО1 ПРИ ГЕПАТОДИСТРОФП СОБАК
У статт1 представлено результати дослгджень морфологгчних I бюхгмгчних показните кроег собак, спонтанно хеорих на хротчну гепатодистрофю. Встаноелено еисоку лгкуеальну ефектиетсть настою траеи росторопш1 плямистог при сукупному гг застосуеанш гз традицгйним методом лжуеання шсулшом, глюкозою I аскорбтоеою кислотою.
Ключовi слова: гепатодистроф1я, розторопша, тсулт, глюкоза, аскорбтоеа кислота, дезттоксикацтна функщя печтки, быоксинтезуюча функщя печтки, фтопрепарати.
Вступ. Специфiчнi шдивщуальш особливост утримання собак в умовах мкта, зокрема, гiподинамiя та неврахування особливостей фiзюлоril травлення призводить до розлащв у них метаболiчних процеЫв, що спричиняе порушенню функци печшки, яка е основним органом регуляци обмшу речовин в органiзмi (1). Гепатодистрофи у собак складають 30-40 % вщ загально! кшькосп незаразних захворювань (2). Тому питання лжування собак при гепатодистрофiях е актуальним, особливо стосовно "мюьких" собак (3).
Необхщно зазначити, що арсенал ефективних гепатопротекторних засобiв обмежений, тому лжування, як правило, проводять традицшними препаратами - iнсулiном, глюкозою, аскорбшовою кислотою тощо (2). Проте, за повщомленнями ряду авторiв (4) високу терапевтичну ефективнiсть проявляють також окремi фiтопрепарати гепатопротекторно! ди.
Матер1ал 1 методика дослвджень
При обстеженнi 38 собак, що поступили у клшку для лжування, у 18 тварин за клмчними ознаками, бiохiмiчними показниками кровi i змiнами функцiонального стану печшки поставлено дiагноз гепатодистрофiя. Це були собаки вжом 3-10 роюв, в основному порiд вiвчарки шмецью i кавказькi, ротфелер, доберман. Одну групу собак (9) з дiагнозом гепатодистрофiя (контрольна група тварин) лжували традицiйним методом - пiдшкiрно вводили розчин, що мютив глюкозу (500 мг/кг м. т.) та аскорбшову кислоту (5 мг/кг м. т.), розчинених в 100 мл води для ш'екцш. Собак друго! групи (дослщна група тварин) лжували традицшним методом та додатково випоювали !м настiй розторопшi плямисто! (1:100 в дозi 5 мл/кг). У першi 3 доби пiсля постановки дiагнозу проводили iнтенсивну терапiю - препарати вводили 3 доби поспшь. Вщтак проводили пiдтримуючу терапiю - препарати вводили на 7-у, 14-у та 21-у доби вщ початку лжування. У вказанi перiоди проводили клмчш обстеження
© Гунчак В.М., Канюка О.1., Журавльов О.Ю., Данко Г.В., 2008
56
тварин та брали кров для бiохiмiчних дослщжень - загальний бшок i його фракци, активнiсть амiнотрансфераз (АлАТ i АсАТ), визначали бiлiрубiн загальний i рiвень сечовини.
Результати дослщжень i узагальнення Клiнiчнi симптоми гепатодистрофи на раншх стадiях розвитку хвороби е не типовими (2), тому заключний дiагноз ставлять за результатами дослiдження И функцiонального стану печiнки. У сироватщ кровi хворих собак визначали рiвень загального бiлку i його фракцш, активнiсть амiнотрансфераз, вмiст сечовини та бшрубшу.
Таблиця 1
Б1о\1м1чш показники кров1 собак хворих на гепатодистрофiю та
лжованих традицшним методом (М±т; п=9)_
Показники Клшчно Хвор1 Шсля л1кування (доба дослщжень)
здоров1 3 7 14 21
Загальний 72,4±2,6 79,8±2,3 79,6±2,2 75,4±2,6 72,6±3,2 72,8±2,2
бшок, г/л
Альбумши, 34,7±1,8 30,4±1,2 30,6±1,4 31,2±1,2 33,7±1,8 34,2±1,4
г/л
Глобулши, 37,7±1,4 49,4±1,6 49,0±1,2 44,2±1,4 38,9±1,6 38,6±1,8
г/л
Коефщент 0,92±0,06 0,61±0,02 0,62±0,03 0,70±0,05 0,80±0,04 0,88±0,06
А/Г
АсАТ, 383,2±21,4 486,4±18,4 425,4±15,4 430,7±14,2 485,2±1,24 387,8±13,2
ммоль/л
АлАТ, 326,4±18,2 484,4±16,3 486,4±13,2 420,8±12,4 380,4±12,6 335,2±19,4
ммоль/л
Коефщент 1,17±0,02 1,00±0,02 0,87±0,08 1,02±0,06 1,01±0,04 1,15±0,04
АсАТ/АлАТ
Бшрубш 1,26±0,4 3,65±0,6 3,24±0,8 1,84±0,6 1,36±0,6 1,34±0,2
заг., ммоль/л
Сечовина, 6,3±0,2 5,2±0,4 5,0±0,6 5,8±0,2 6,0±0,4 6,5±0,4
ммоль/л
Стутнь троядностг. *Р<0,05; **Р<0,025; ***Р<0,01.
Встановлено, що у собак хворих на гепатодистрофш (табл. 1), у сироватцi кровi рiвень загального бiлку порiвняно з клмчно здоровими тваринами був на 10,9% вищим, за рахунок збшьшення на 30% глобулiнiв. Натомiсть, рiвень альбулiнiв був на 14,1% нижчим за аналопчний показник контрольно! групи тварин. Внаслщок цього величина коефщенту А/Г змiстилася на користь останшх. Отриманi результати вказують, що при гепатодистрофи у собак наступае зниження бшоксинтезуючо! функци печiнки (1). Пщтвердженням пригнiчення функцiонального стану печiнки е зменшення на 21,1% рiвня сечовини та збшьшення на 28,9% рiвня бшрубшу в сироватщ кров^
За результатами дослщжень встановлено, що при гепатодистрофи уражуються мембрани гепатоциив, збшьшуеться !х порознiсть, що призводить
57
до вившьнення внутршньокл^инних амшотрансфераз. У сироватщ кровi актившсть АсАТ на 26,8%, а АлАТ на 48,4% вища, порiвняно з клшчно здоровими собаками.
При застосуванш традицiйного лiкування iнсулiном, глюкозою i аскорбiновою кислотою на 7-у добу величини дослщжуваних бiохiмiчних показникiв кровi дещо знизилися порiвняно з хворими тваринами, але були вiрогiдно за межами нормальних величин. На 14-у добу нормалiзувався рiвень загального бшку i його фракцiй та сечовини. Натомють активнiсть АлАТ ще залишалася на 16,5%, а АсАТ на 26,6% вищою вiд показникiв тварин контрольно!групи.
Таблиця2
Б1о\1м1чш показники кров1 собак, хворих на гепатодистроф^ при
лiкуваннi традицшним методом сукупно з настосм розторопш1 (М+т; п=9)
Показники Клшчно Хвор1 Шсля л1кування (доба дослщжень)
здоров1 3 7 14 21
Загальний бшок, г/л 72,4±2,6 79,8±2,3 78,6±2,2 75,2±1,2 73,4±2,4 73,0±2,5
Альбумши, г/л 34,7±1,8 31,4±1,2 30,2±1,4 31,2±1,4 33,7±1,6 34,2±1,4
Глобулши, г/л 37,7±1,2 48,4±1,4 48,4±1,2 44,0±1,6 39,7±2,2 38,8±1,8
Коефщент А/Г 0,92±0,06 0,64±0,04 0,62±0,06 0,71±0,04 0,85±0,06 0,88±0,04
АсАТ, ммоль/л 403,2±21,4 586,4±18,4 484,2±18,6 450,7±15,4 410,2±14,2 410,2±13,2
АлАТ, ммоль/л 326,4±18,2 684,4±16,3 526,4±14,3 436,4±12,8 336,2±14,6 330,2±12,8
Коефщент АсАТ/АлАТ 1,23±0,04 0,85±0,05 0,92±0,04 1,03±0,02 1,22±0,02 1,24±0,03
Бшрубш заг., ммоль/л 1,26±0,4 3,65±0,6 2,56±0,8 2,13±0,6 1,36±0,6 130,4±0,2
Сечовина, ммоль/л 6,3±0,2 5,2±0,4 5,4±0,2 5,8±0,4 6,2±0,3 6,4±0,5
Стутнь в1рог1дност1: *Р<0,05; **Р<0,025; ***Р<0,01.
Як видно з табл. 2, використання для лжування собак, хворих на гепатодистрофш традицiйного методу (шсулш, глюкоза, аскорбiнова кислота) з додатковим застосуванням настою розторопш^ сприяло повному виздоровленню тварин на 14-у добу. В межах нормальних величин у них була актившсть амшотрансфераз, що вказуе на стабшзацш кл^инних мембран гепатоцитiв (2). На 21-у добу нормальним був також рiвень загального бiлку i його фракцш у сироватцi кровi, що вказуе на нормалiзацiю бiлоксинтезуючо! функцi! печшки (10).
Отже, при хронiчнiй гепатодистрофи собак досягти високо-терапевтичного ефекту можна шляхом використання традицшних методiв лiкування (iнсулiн, глюкоза, аскорбiнова кислота) iз додатковим введенням до
58
схеми лжування водного настою розторопшi плямисто!. При цьому одужання тварин та норм^защя бiохiмiчних показниюв кровi наступав вiдносно швидко, що вiдбуваeться за наявностi у ф^опрепарат каротину та ефiрних олш, якi дiють гепатопротекторно (3), проявляючи при цьому стабiлiзацiю клiтинних мембран за рахунок активного синтезу фосфолшдав у структуру ушкоджених печiнкових кл^ин, що забезпечуе вiдновлення бар'ерно! функци лiпiдного шару мембран та зменшення проникностi гепатоцитiв (4-7).
Висновки. При гепатодистрофи у собак знижуеться бшоксинтезуюча функцiя печiнки, на що вказуе зниження рiвня альбумiнiв у сироватщ кровi, пригнiчуeться дезiнтоксикацiйна функцiя печшки,пщтвердженням чого е високий рiвень сечовини i холестеролу. Високий рiвень амшотрансфераз у сироватцi кровi пiдтверджуе наявшсть деструктивних змiн у мембранах гепатоциив.
Застосуванням при гепатодистрофи собак шсулшу, глюкози та аскорбшово! кислоти досягаеться клмчне одужання та нормалiзацiя бiохiмiчних показникiв кровi, однак, при додатковому застосуванш настою розторопшi плямисто! клмчне одужання та нормалiзацiя бiохiмiчних показниюв кровi наступав швидше.
Л1тература
1. Уша Б.В., Беляков И.М. Болезни печени собак - М., 2002, с.36.
2. Анохин Б.М., Карнушина В.А., Анохин А.Б. Лечение собак при гепатозе. // Ветеринария. - 1999, №2. - с.55-57.
3. Fridmann E. The Value of pets for health and recovery // In Burger I. Het proceedings of 20th WALTHAM symposium. London. - 1990. p.8-17.
4. Марченко Н. Порiвняльна характеристика сучасних гепатопротекторiв // Вкник фармакологи та фармацитологи. - 2001, №3-4. -с.18-26.
5. Конопатов Ю.В., Рудаков В.В. Биохимические показатели крови кошек и собак // С.-Петербург. - 2002, с.50.
6. Кузнецов В.В. Хронические гепатиты // Мед. лаб. Диагностика. -1997, с.126-136.
7. Dims T.C., Almeida L.M., Madeira V.M. Lipicl peroxidation in sarcoplasmic reticulum membranes // Arch. Biochem. Biophys. - 1993? Vol.301? №2. p.256-264.
Summary
V.M.Gynchak, O.I.Kanyka, O.J. Gyravlev, H.V.Danko MEDICAL EFFICIENCY OF MARIANA AT HEPATODYSTROPHY OF
DOGS
The results of investigation of morphological and biochemical indexes of blood of dogs, being spontaneously ill on hepatodystrophy, have been presented. It has been proved that the mariana shows a high medical efficiency when it is used together with the traditional treatment method by insulin, glucose and ascorbic acid.
59
