CC BY
7FILOZOFIA, ETYKA I RELIGIOZNAWSTWO | ФИЛОСОФСКИЕ
НАУКИ
БГБЛЮТЕКА В КОНТЕКСТ1 ОСВ1ТНЬО1 РЕАЛЬНОСТ1
Карпець Л.А. кандидат фыологЫних наук, професор кафедри украгнськог та тоземних мов, Хартвська державна академiя фiзичног культури
LIBRARY IN THE EDUCATIONAL REALITY CONTEST
Karpets L.A., candidate of Philological Sciences professor of Ukrainian and Foreign Languages Department of Kharkiv State Academy of Physical Culture
АНОТАЦ1Я
Виокреслено основт аспекти бiблiотеки в освтнш реальностi шформацшного сустльства.
ABSTRACT
Main aspects of the library and its role in educational reality of the information society are reviewed. The post-event analysis of the formation of the library phenomenon and its influence on the functioning of science and education social institute is conducted. The present paper shows how library has been changing due to the appearing of modern technique and informational technologies as well as the formation of new technological culture in the library. The article analyses functional, pragmatic approaches in the formation of the library model, according to which it appears as a source of constant knowledge renovation, keeper and translator of cultural heritage that meets social requirements in the context of forming knowledge society.
Ключовi слова: бiблiотека, освтняреальшсть, шформацшт ресурси, модель бiблiотеки, шформацшне сустльство.
Keywords: library, educational reality, information resources, library model, information society.
Постановка проблеми. Одним iз важливих елементав освггньо! реальносл е бiблiотека. Бiблiотеки вiдомi ще з давшх чаав. Це, зокрема, книгописна Бiблiотека Ашшур-баншала в Ассирп, Александршська, Пергамська та шшь Першою вщомою бiблiотекою в Кшвськш державi була бiблiотека Софшського собору, яку заснував Ярослав Му-дрий. За довгий перюд людсько! ^торп сощальш, куль-турш й освиш функцп бiблiотеки зазнали суттевих змш. Бiблiотека як сощальний шститут пройшла складний шлях еволюцп : вщ збер^ання документав, задоволення су-спшьних потреб освiчених верств населення - до сучасних електронних форм накопичення шформацп, збереження стабшьних зв'язюв i вщносин у сустльствь Чи е ж бiблiо-тека на сьогодш тим освишм осередком, який об'еднуе навколо себе значну кшьюсть людей (особливо школярiв, студентiв)? Це питання е вкрай актуальним, адже бiблiоте-ки довгий час доносили до широкого загалу духовш щнно-стi, залучаючи молодь не тшьки до читання, а й проводячи для них рiзнi освиш заходи.
Роль i значення бiблiотеки в сучаснiй освiтнiй реальносл потребуе фiлософського осмислення. Що чекае на бiблiотеку як один iз складових елементiв освггньо! реальносл у майбутньому? Саме ця проблема е актуальною в руст сьогодення.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Бiблiотека як соцiокультурний феномен розглядаеться в працях Х. Л. Борхеса, П. Клоделя, У Еко та шших. Значний внесок у розвиток фшософп бiблiотеки належить М. Ф. Федорову, А. Н. Танееву, А. В. Соколову, Т. Б. Марковш, М. Ю. Опен-кову та шшим.
Залишаючись соцiокультурним шститутом вiдтворен-ня знання, при формуванш суспiльства знань, бiблiотека
стае структурним елементом сукупно! iнформацiйно-ос-вiтньоl шфраструктури. У iнформацiйному суспiльствi вона постае як ввдкрита багатофункцiональна культур-но-цивШзацшна iнстанцiя, призначення яко! - сприяти не лише накопиченню i збер^анню iнформацil, але й роз-витку штелектуального потенцiалу людства шляхом забе-зпечення документознавчого знання, як цивШзацшного надбання людства.
Бiблiотека як соцiально - освинш iнститут, формую-чись у просторi та часi, завжди обумовлена культурним контекстом, а 11 майбутне виступае свого роду квiнтесен-цiею, з одного боку, результатом розвитку сустльства, а з другого - е наслвдком вщчуття й осмислення людиною основних векторних процеав розвитку освгги.
У людськiй свiдомостi майбутне освггньо! реальностi постае у виглядi певного образу - складно! картини уяв-лень, в яких химерно перемшуються i впорядковуються як об'ективнi, так i суб'ективнi, iнодi надзвичайно вде-алiзованi мрii. У сво1х уявленнях про майбутне освггаьо! реальностi людина передбачае, зазвичай, позитивш, добрi почуття, начебто звшьняючись вiд несправедливостей, розчарувань, завжди iманентно притаманних у житть Це вiдбуваеться тому, що в сьогоденш не iснуе iдеальних су-спiльств, держав, умов iснування, тому мри закономiрно переносяться в майбутне. Варто зазначити, що майбутне певною мiрою пщготовлене сьогоденням. У ньому е духовш та матерiальнi передумови, яю почасти зумовлю-ють майбутне, насамперед, найближче. Питання в тому, наскiльки адекватно люди осмислюють щ передумови, чи можуть вони правильно 1х оцiнювати й прогнозувати свое найближче майбутне або помиляються в цих прогнозах. Отже, в кожен момент часу в людськш уявi обов'язково
WschodnioeuropeiskieCzasopismo Наиком/в (EastEuropean Scientific]ournal)\ FILOZOFIA,ETYKAIRELIGЮZNAWSTWO #6,2016
^нуе якась суб'ективна модель майбутнього, що втшюе найближчу та ввддалену перспективу, причому кордони мiж ними умовш. Спiввiдношення найближчого i ввдда-леного майбутнього, !х взаемозв'язок визначаються за-гальним культурним контекстом. 1з здiйсненням (або не-здiйсненням) найближчого майбутнього людина починае переносити сво! ще не реалiзованi або новi прагнення в мри, якi функцюнують як стимул до ди. У моделi майбутнього е деяке ядро, яке можна бшьш-менш чггко прогноз-увати, воно так чи шакше реалiзуеться, i компоненти, як носять досить iмовiрний характер, але спонукають до ди (мрп, вдеали). Людська природа така, що без образу майбутнього, без перспективи не можна продуктивно жити i дiяти, осягати невщоме i досягати його. Таким чином, у фшософськш штерпретаци майбутне - це якийсь щеаль-ний образ, вiддалений у чаа дiйсностi, заснований на осо-бистому i колективному досвiдi, обумовлений ^торичним, соцiально-економiчним i соцiокультурним контекстом, i специфiчно вiдбитий у особистих планах та цшшсних орiентацiях людини. Оперуючи цим визначенням, за мету у статт спробуемо виокреслити контури бiблiотеки в ос-вiтнiй реальност iнформацiйного суспiльства.
Якою ж повинна бути бiблiотека сьогодення, щоб ре-презентувати себе в сучасному шформацшному просторi, а не втратити свое! сутност подiбно до описаних подш Х. Борхесем у оповiданнi «Вавилонська бiблiотека». Опо-вiдач зазначае, що бiблiотека повинна мiстити всю корис-ну iнформацiю, з передбаченням майбутнього, бiографiею кожно! особи i перекладу кожно! книжки всiма мовами. I, навпаки, для кожно! книжки мае ^нувати книга з описом мови чи шифру, яю допоможуть и прочитати. Незважаю-чи на такий надлишок iнформацii, всi книги не придатш для читання, що доводить бiблiотекарiв до смертельного вiдчаю. Дехто з них вiрить, що повинен бути щеальний каталог вм^ту бiблiотеки, або навiть «Людина Книги», яка прочитае и, тому всi знаходяться у пошуках.
Особливiстю нишшньо! епохи е кардинальнi змiни в ментальнш i технологiчнiй сферах, пов'язаш з процесом глобалiзацii i формуванням ново! культурно! парадигми та наслщками технолопчного прориву в сферi комушка-ци. Соцiокультурнi трансформаци настiльки ршуче впли-вають на бiблiотеку, що змшюють не лише всю систему бiблiотечноi працi i бiблiотечних ресурав, але i вперше ставлять питання про «межЬ бiблiотечного простору i самих основ iснування традицшних бiблiотек та !х функцiй у освинш реальностi. Iнформацiйне суспiльство спону-кае до пошуку нових моделей бiблiотечного розвитку, якi забезпечують життедiяльнiсть бiблiотек, як необидного суспiльству соцюкультурного iнституту, в контекстi по-будови ввдкритого суспiльства знання. Саме сьогодення, напевне, спонукае до виникнення електронних бiблiотек, система яких дозволяе збер^ати й використовувати рiзно-виднi колекци електронних документiв завдяки глобаль-ним мережам передачi даних у зручному для користувача виглядi. Традицiйнi ж бiблiотеки з паперовими документами можуть з часом зникнути, людство змушене буде ввд-мовитися ввд паперового носiя. Оскiльки ресурси планети не безмежш. Це природний процес замши одних речей ш-шими, як, наприклад, зникли з нашого побуту грамплатав-
ки, замiненi шшими носiями музичних записiв. Бiблiотеки майбутнього переважно будуть електронними, оскшьки створення, збериання та використання електронних текс-тiв на багато дешевше й зручшше, нiж те, що друкуеться на паперь Функцп iнтегрованого спшкування та отримання iнформацii про бiблiотечнi ресурси надае вiртуальна бi-блютека. Зручними для користувачiв стають i багатомовнi, цифровi бiблiотеки.
Сучасний техшко-технолопчний прогрес забезпе-чив належний рiвень розвитку високих технологiй i комп'ютерно! технiки, чий вплив розповсюджуеться на освиу, працю i спосiб життя людини. З'являються новi способи збер^ання, обробiтку й розповсюдження iнфор-мацп. Вiдбуваеться формування единого iнформацiйного простору. Процес шформацшного виробництва набувае все бшьш динамiчного характеру, вiдбуваеться модифжа-цiя можливостей, виду i форми надання шформацп. Знання закожмрностей призводить до перерозподiлу ролей у системi вiдносин мiж виробниками, розповсюджувачами, збер^ачами i споживачами iнформацii i знання. «Бiблiоте-ка - це точка, де насичешсть простору шформащею або iн-формацiйна щiльнiсть е найбшьш великою. Для бiблiотеки характерна дискретшсть документiв i !х взаемозв'язок у потоках i масивах, дискретшсть читачiв, !х iнформацiйних тезаурусiв та !х iнформацiйних потреб» [1,с.45].
Розвиток i прiоритет сьогоднi отримують т елементи в структурi бiблiотеки, якi здатнi виробляти й обробляти ш-формацiю, стимулювати й керувати процесами в освинш реальностi. Кiлькiсне збшьшення iнформацii призводить до виникнення проблем мiж iнформацiею та потребами в и використаннi, ускладнюеться пошук необхiдноi iнфор-мац^ i знання. 1лкшя можливостi отримання готово! вiд-повщ на будь-яке запитання знижуе штерес i здатнiсть до самостiйноi мисленнево! дiяльностi. Зростае загроза манiпулювання суспшьною свiдомiстю. Пiд впливом гло-балiзацiйних процесiв формуеться всезагальна соцiальна комушкатившсть, для яко! характерне виникнення нових форм «символiчного насилля», маншуляцп i програ-мування людей. Стратепчними ресурсами суспiльства знання е творчий потенщал та iнтелектуальний розвиток людини. Основними складовими в и формуваннi поряд iз засобами iнформацii стае освгга, наука i культура.
Сучасна бiблiотека е iнтегративним соцiальним шсти-тутом, який передбачае iнформацiйнi та культурш компоненти. I! мiсiя продиктована посиленням значення iнфор-мацп i знання як каталiзатора суспшьного розвитку. Вона мае декiлька аспекпв: по-перше, розвиток накопиченого людством знання шляхом забезпечення вшьного доступу до нього; по-друге, збереження документованого знання як суспшьних надбань. Сучасна бiблiотека виконуе низку сощальних функцiй: меморiальну, комунiкативну, iнфор-мацiйну, освiтню, соцiалiзуючу й культурну. Меморiаль-на функщя е родовою функцiею бiблiотеки. Збираючи i зберiгаючи документальнi джерела, бiблiотека постае як втiлення «пам'ятi людства», слугуе гарантом появи нових якостей сощально! пам'ятi, забезпечуе сталiсть суспшьного життя. Вона збер^ае знання i культуру в найбiльш зручному для сприйняття, розповсюдження i використання виглядь Зберiгаючи електроннi документи, бiблiотека
стае базовим структурним компонентом вiртуального середовища, яке надiлене стабiльнiстю, однозначною щен-тифiкацiею, забезпечуе правове регулювання щодо на-даного доступу до шформацшних ресурсiв. Здiйснюючи систематизацiю, збереження й розповсюдження культурно! спадщини, бiблiотека органiзовуе навiгацiю в освинш реальностi та у свiтi культури в цшому. Сучасна бiблiоте-ка не лише турбуеться про збереження докуменпв, але й забезпечуе доступ до них шляхом створення метаданих, експонування сво!х колекцш, переведення документова-ного знання в iншi формати i на iншi носii. У межах ко-мунiкативноi функцii бiблiотека органiзовуе взаемодiю людини з сощальною пам'яттю всього людства, передаючи 1й у користування всi, накопиченi цивiлiзацiею, суспiльнi культурнi надбання. Бiблiотека залучаеться до складно! системи сощально! комушкацп i створюе можливостi для члешв суспiльства задовольняти сво! потреби в шформацп i знаннях. Сучасна бiблiотека забезпечуе рiвний i вiльний доступ до суспшьно значущо! iнформацii i знань, сприяе утвердженню соцiальноi справедливости, зниження со-цiальноi напруги у суспшьствь Розширення доступностi iнформацii пщвищуе роль бiблiотеки як стабiлiзуючого сощального фактора, який створюе соцiальну безпеку, сощальну стабiльнiсть суспiльного розвитку, вирiвнюе можливостi виробництва i споживання шформацп рiзних категорiй населення. Технiчна й технолопчна модернiзацiя забезпечили змiцнення шформацшно! функцii сучасно! бь блiотеки. Вона стае повноправним суб'ектом шформацшного простору, створюе основу для дiяльностi в освггнш реальность Особливост шформацшно! функцii сучасно! бiблiотеки в тому, що вона реалiзуеться в ткснш взаемодii з iншими суб'ектами шформацшного процесу, з викори-станням рiзних каналiв розповсюдження iнформацii. Сучасна бiблiотека руйнуе сво! фiзичнi меж^ переходить iз реального простору у вiртуальний. З одного боку, вона пе-редбачае доступ до шформацшних ресурав, якi належать iншим суб'ектам шформацшного простору, в тому чист наданим в мережi 1нтернет. З другого - створюе електрон-ш iнформацiйнi ресурси, доступнi за и фiзичними стша-ми, якi надають вiртуальнi послуги з пошуку шформацп i необхiдних знань. Розвиваючи когштивну дiяльнiсть, бiблiотека перетворюеться в одну iз найпродуктивнiших i масових систем управлшня знаннями. Вона надае широ-кi можливостi звернення до колективно! пам'ятi, зшмаю-чи протиставлення зовшшнього i внутрiшнього знання, створюе особливi мета iнструменти, за допомогою яких вщбуваеться керування масовими знаннями. Системати-зуючи знання, видiляючи фрагментарний i глобальний !х рiвень, бiблiотека забезпечуе об'ектившсть i глибину пiзнання навколишнього свггу.
Сучасна бiблiотека бере участь у освиньому процесi, як у широкому (транслящя культурних норм i цiнностей нинiшнiм та майбутнiм поколшням), так i в вузькому сена (надання iнформацiйноi пiдтримки освiти окре-мого iндивiда). Забезпечуючи еднiсть всезагального (за-гальнокультурного) й особливого (професшно!) освiти, бiблiотека сприяе становленню сощально компетентно!, iнформацiйно грамотно! особистостi, стае головною базою безперервно! освии й самоосвiти. Виконуючи освiтню
функщю, бiблiотека залишаеться однieю з ушверсальних cnoco6iB пiзнання. Як невiд'емна й оргашчна частина ос-BiTHboï реальности вона е одним i3 важливих факторiв розвитку освгти, розповсюдження, ввдновлення i набуття знань, забезпечення наслвдування свiтових культурно-освiтнiх надбань. Культурна функщя сучасноï бiблiотеки посилюеться за рахунок прагнень кожноï людини i кожноï спiльноти до самоiдентифiкацiï i просування власноï культури. Реалiзацiя соцiалiзуючоï функцй' бiблiотеки забезпечуе залучення конкретно!' людини в освГтню реальшсть, культуру, сприйняття ïï соцiокультурноï iдентифiкацiï, до-помагае особистостi розкрити свш креативний потенцiал. Особлива роль бiблiотеки щодо забезпечення безперерв-ноï освiти, самостiйного прийняття рiшень i культурно-освiтнього розвитку окремих людей i сощальних груп.
Держави свГту мають рiзнi можливостi i знаходяться на рiзних етапах, прокладаючи шлях до сустльства знання у сучаснш освггнш реальность У кожноï з них сформува-лося свое розумшня ролГ сучасноï бiблiотеки, дшть рГзн бiблiотечнi модель
БГблютеку слвд розглядати як соцюкультурний шсти-тут, який забезпечуе функцюнування системи розповсюдження шформацп i доступу до суспшьно значущоï шформацп, знання i культури, а також навчання людей користуватися наданими можливостями. Вона покликана використовувати найважлившу у сучасному суспшьствГ роль оргашзатора знання й експерта джерел шформацп, брати участь у виршенш проблем розвитку культури, мови, а також сприяти подоланню негативних тенденцш глобалГзацп масовоï сввдомость Сучасна бГблютека - це п-бридна бГблютека, оснащена новою техшкою i технолопя-ми, яка поеднуе традицшне бГблютечне обслуговування i можливост електронноï бГблютеки.
У формуванн моделГ бГблютеки, яка найбшьше ввд-повщае суспшьним потребам у контексл побудови сустльства знання, необхвдно виокреслити функцюналь-ний, прагматичний тдходи, згвдно з якими вона постае як джерело постшно ввдновлюваного знання, хранитель i транслятор культурноï спадщини. Як наслвдок, виникае небезпека перетворення бГблютеки в культурний супермаркет, який використовуе рГзн форми передачГ знання й оргашзацп дозвшля, шформування i спшкування. При ць-ому бГблютека втрачае культурно-творчГ функцй, забезпечуючи створення нового знання i вщтворення культурних цшностей. У сучаснш освгтш реальности можна видшити декшька шновацшних бГблютечних моделей. Одна з них -бГблютека як шформацшний штернет- центр. Така модель е бГблютекою, яка поеднуе традицшш бГблютечш форми роботи з широким наданням електронних шформацшних послуг. Мета дГяльносл та^ бГблютеки - створення ш-формацшного, культурного й освггаього середовища для штелектуального розвитку людей, i особливо молодГ, через забезпечення вшьного доступу населення до шформацп i знання. 1нтелект-центр передбачае послуги, яю забе-зпечують пошук i надання доступу до суспшьно значущоï шформацп i необхвдних для користувача знань, а також послуги спещальних служб, як сприяють корегуванню поведшки дгтей i молодГ, розвитку гх штелекту, мови, на-вичок спшкування, iнформацiйноï культури. РеалГзащя
ще1 функцп посилюе соцiалiзуючу функцш соцюкультур-ного iнституту бiблiотеки. Активно реагуючи на зростаю-чу потребу сустльства в творчих та штелектуально розви-нених особистостях, вона тдвищуе значення бiблiотеки в iнтелектуалiзацiï сучасного сустльства, сприяе ïï приско-ренш трансформацiï.
Друга модель носить умовну назву «комушкацшноп>, або плюралiстичноï бiблiотеки. Мета цiеï моделi - сприяти тзнанню i розумiнню рiзних культур, сприяти розвитко-вi плюралiзму й толерантност в освiтньому просторi. Це своерщна модель також бiблiотеки пбридного типу. На територiï бiблiотеки формуеться система освггньо-куль-турних центрiв, яю забезпечують залучення користувача до свого освггньо-культурного контексту. Бiблiотека стае осередком, де виникае дiалог рiзних освггшх, культурних i управлiнських структур. Комушкацшна модель бiблiоте-ки сприяе формуванню поведшкових навичок, необхiдних для життя в багатополярному, глобалiзованому, моза1'чно-му просторi сучасно!' освiтньо-культурноï дiяльностi. Пра-гнучи надати користувачевi багатогранну панораму освгг-ньо-культурного рiзноманiття, бiблiотека забезпечуе йому можливосп отримання цiлiсного знання. Надаючи кори-стувачевi повноï свободи вибору, вона зшмае з себе функцп провщника й експерта в шформацшному середовищь
У нишшнш освiтнiй реальностi актуальною е шнова-цiйна модель сучасноï бiблiотеки навчального закладу. Ця модель являе собою бiблiотеку як багатофункцюнальний iнформацiйно-культурний, освинш i просвiтницький центр, оснащений сучасними шформацшно-комушка-цiйними технологiями. Вона обслуговуе студенпв i про-фесорсько-викладацький склад, оргашзуючи доступ до iнформацiï з рiзних сфер знання. Глибокi кореш просвгг-ницькоï традицiï бiблiотеки, ïï втшення в життя i пробле-ми мiсцевоï спiльноти корегують розвиток цiеï моделi, оберiгаючи вiд небезпеки прагматизму й комерцiалiзацiï, зберiгаючи статус важливого соцюкультурного шституту.
Розглянемо побудову концептуальноï моделi бiблiоте-ки в контекста освiтньоï реальностi. Всю багатограншсть пiдходiв до моделювання бiблiотеки можна звести до двох титв: iманентного i пояснювального. Найбiльш розпо-всюджений пщхвд, який використовуеться при розробщ iманентних концепцiй бiблiотеки - структурно-функ-цiональний. Рiзноманiтнi моделi бiблiотеки, побудоваш на цих позицiях, являють собою бiблiотеку як сшвввдно-шення декшькох сутнiсних, зв'язаних мiж собою елемен-тiв. У силу принциповоï абстрактной! i поза часовостi у будь-якш iманентнiй моделi е своï обмеження. Виникае необхвдшсть постiйного корегування моделi для освоен-ня i вписування нових видових вiдмiнностей, пов'язаних з еволющею бiблiотек. Крiм того, iманентна теорiя посль довно виводить за межi свого розгляду всi ri елементи i функцiï бiблiотеки, як безпосередньо не випливають iз запропонованоï схеми. Пояснювальнi концепцiï бiблiоте-ки дозволяють моделювати бiблiотеку з урахуванням за-гальних закономiрностей розвитку об'ективноï освiтньоï реальностi. Бiльшiсть пояснювальних теорш подають бь блiотеку з позицп просвiтницького пiдходу, в основi якого лежать гумашстичш iдеали. З точки зору цього тдходу бь блютека постае як «величезний храм знання i культури»,
а ïï гумашстичне призначення вбачаеться у зiбраннi i збе-реженнi духовних досягнень люд^^ цивiлiзацiï, «пам'ятi людства». До пояснювальних концепцш належать шсти-туцiональнi модел^ якi розглядають бiблiотеку як соцю-культурний iнститут, який вiдповiдае за одну або декшька суспiльних потреб (Т. Ф. Берестова, В. П. Леонов, В. I. Тере-шин, Р. С. Мотульский, 6. Ю. Гешева та iншi).
У контексп освiтньоï реальностi концептуальна модель сучасноï бiблiотеки передбачае залучення бiблiотеки до основних соцюкультурних процесiв формування сустльства. Серед них важливе значення мае акумулящя сощаль-но значущих знань i управлiння знаннями, соцюкультурна комунiкацiя i розповсюдження освiтньо-культурних явищ, здобуття нових знань i сощально-юторичного вiдтворення культурних форм. Концептуальна модель сучасноï бiблiо-теки виходить на новий рiвень накопичення знань, коли створюеться едина свггова бiблiотека, здатна забезпечити доступ до знання, яке збернаеться в документованш фор-мi в будь-якому мiсцi планети. Вона по-новому оргашзуе процес збереження документованого знання шляхом його фжсацп на шшому носiевi. Використовуючи традицiйний бiблiотечний iнструментарiй органiзацiï знань, який мо-дернiзуеться з допомогою iнформацiйно-комунiкацiйних технологш, модельована бiблiотека активно залучаеться до процесу управлшня знаннями. Вона генеруе потж вто-ринноï iнформацiï, розширяючи спектр створення видiв документiв. Бiблiотека iнновацiйноï моделi органiзуе процес соцiальноï комунiкацiï як у реальному, так i вiртуаль-ному просторь При цьому вона сприяе освоенню цього простору, оцшки i залучення його об'ектав до освiтньоï практики, забезпечуе укоршення процесу просторовоï ди-фузiï документованого знання, його збериання. Змодель-ована бiблiотека стае каталiзатором освiти мiждисциплi-нарних зв'язкiв, упровадженням до освiтньоï практики сучасних шформацшних технологiй i необх^дних навичок пошуку, освоення, оцiнки i переробки документованого знання, тим самим стимулюе звернення знання, форму-вання освiтньоï реальностi. Бiблiотека iнновацiйноï моделi - активний учасник освиньо-культурних подiй мiжнарод-ного, нацiонального, регюнального i мiсцевого масштабу, провiдник освiтньо-культурноï полiтики держав i регiо-нальних об'еднань i навчальних закладiв. Така бiблiотека сприяе закрiпленню у суспшьнш практицi не лише кра-щих зразкiв освiтньо-культурноï спадщини, але i культурних норм, яю забезпечують сталий розвиток сустльства. Реалiзацiя бiблiотекою iнновацiйноï моделi цiлого спектру соцюкультурних процеав визначае ïï полiфункцiональ-ний характер. В освинш реальностi шформацшного су-спiльства бiблiотецi властивi кумулятивна, меморiальна, комунiкативна, iнформативна, освiтня, соцiалiзуючи, культурна, когнiтивна функцiï. Завдяки кумулятивнш функцiï бiблiотека iнновацiйноï моделi забезпечуе концен-трацiю в одному мющ знання, зафiксованого в рiзних формах документав, створених у рiзний час i в рiзних точках простору рiзними авторами. Беручи участь у формуванш розподiленого бiблiотечно-iнформацiйного ресурсу, вона ввдповвдае за акумуляцiю свого сегменту документованого знання, специфжа якого залежить ввд типу i виду бiблiо-теки, ïï цiльового i користувацького призначення. У ме-
жах меморiальноi функцп сучасна бiблiотека вiдповiдае за збереження тих документав, якi створюються на територii обслуговування, ввдображають iсторичний i культурний розвиток ще! територii, вирiшуючи завдання побудови суспшьства знання i формування освиньо! реальностi. Комунiкативна функцiя забезпечуе доступ користувача до документованого знання незалежно ввд !х сощально-економiчного статусу i мiсцезнаходження. При цьому за-безпечення доступностi розглядаеться в контексл гаран-тii iнтелектуальноi свободи людини i як неодмiнна умова устшно! освiти i самоосвiти. Когнiтивна функщя бiблiо-теки вiдображае участь у процесах управлшня знаннями i виробництва нового знання. Вона передбачае дiяльнiсть бiблiотеки щодо структурування i систематизацп штегра-тивного знання (особливо мереженого електронного сере-довища), а також його обробггок i синтезування. Бiблiо-тека iнновацiйноi моделi проводить розробку ефективних стратегш i методiв пошуку, структурування i надання знань. Як не лише оргашзатор знань, але i !х творець, змо-дельована бiблiотека бере участь у формуванш основного ресурсу нового суспiльства знання, а значить стае творцем ново! освиньо! реальносл iнформацiйного суспiльства. В шформацшному суспiльствi бiблiотека немае фiзичних меж, вона забезпечуе передачу шформацп про накопичене людиною знання поза часових, географiчних та iнших об-межень. I! iнформацiйна функцiя набувае орiентованого, аналiтичного та оцiнювального характеру.
Реалiзуючи соцiалiзуючу функцiю, бiблiотека допома-гае користувачевi залучитися до свггу знань, навчае орiен-туватися в ньому, володии iнструментами пошуку, систематизацп i збереження, вона сприяе розвитку здiбностей людини до самоосвгги, до рефлексii, до оцiнки власно! компетентностi, до вмiння прокладати шлях ввд незнання до знання.
1нновацшна модель бiблiотеки стае необхiдною умовою i основою для розвитку освгги протягом усього життя. За-лучаючись до освиньо! системи, вона сприяе формуванню особистоста, соцiально адекватно! актуальним потребам суспшьства знання, здатно! не лише отримувати, вико-ристовувати та iнтерпретувати ^нукта культурнi зразки в руслi норм i правил нового суспiльного етапу розвитку, але i створювати новi знання i новi культурш форми. Культурна функцiя бiблiотеки шновацшно! моделi передбачае розповсюдження культурних зразюв, якi забезпечу-ють процес шкультурацп людини, залучення и до системи основних цшшсно-смислових нормативно-регулятивних критерпв оцiнок i принципiв вiдбору сощально прийнят-них форм i способiв здiйснення дiяльностi в освiтнiй ре-альностi iнформацiйного суспiльства. Вона е важливою ланкою в системi просвггництва в рiзних галузях знання. Реалiзацiя культурно! функцii, з одного боку, перетворюе модельовану бiблiотеку в сощальний iнститут, який гаран-туе ввдтворення нацiональноi i регiональноi культури, а з другого - вона стае м^цем найбшьш iнтенсивноi мiжкуль-турно! комунiкацii, де формуються стандарти розумшня iнших культур з утриманням !х специфiки й оригшально-стi.
Бiблiотечно-iнформацiйний ресурс е пвдг'рунтям бь блютеки iнновацiйноi моделi для задоволення потреб
користувача в шформацп i знаннях, е суспшьним надбан-ням доступним кожнш людинi. Створена за мереженим принципом, вона мае не лише документи на рiзноманiт-них ноаях, яю зберiгаються в фондi одше! бiблiотеки, але й електроннi ресурси шших iнформацiйних систем. Сучасна бiблiотека реалiзуе кумулятивну функцiю, перш за все, формуючи i збер^аючи документоване знання та ш-формащю про свiй регiон, створюе регюнальний сегмент нацiонального бiблiотечно-iнформацiйного ресурсу, бере участь у створенш iнформацiйного простору свое! тери-торii, забезпечуе и цiлiснiсть. Органiзукчи i координую-чи створення регiонального розподiленого бiблiотечно-шформацшного ресурсу, вона акумулюе унiверсальний фонд документав, який вiдображае сучасну картину свиу наукового знання i забезпечуе шформацшну пiдтримку розвитку регiональноi науки i освiти. Регiональна бiблiоте-ка виконуе функцш центру збору загальнодоступно! елек-тронно! iнформацii, Н упорядкування, формування, ко-лекцii електронних документав, !х записи на комп'ютернi носп постiйного зберiгання, а також лептимного тиражу-вання i розповсюдження цих колекцш. Виконуючи iнфор-мацiйну функщю, вона стае для свое! територп важливим каналом iнформацii про свгговий процес у сферi науки i культури, усуваючи розрив мiж можлив^тю доступу до iнформацii. Регiональна бiблiотека впроваджуе елемен-ти моделi пбридно! бiблiотеки, що дозволяе забезпечити доступ до сощально значущо! iнформацii i знання кожнiй людинi.
Важливим напрямком дiяльностi регiональноi бiблiо-теки залишаеться краезнавство, яке визначае штерес зовшшнього оточення до будь-якого регiону i його iн-формацiйних ресурсiв. Створеш регiональною бiблiоте-кою iнформацiйнi ресурси допомагають формувати ос-вiтньо-культурний контекст, долаючи негативш наслiдки процесiв регiоналiзацii, забезпечуючи входження регiону до свиового iнформацiйного простору у сферi краезнавст-ва. Вона отримуе iнформацiйну пвдтримку регiонального компоненту в освiтньому середовищ^ стаючи органiзато-ром i координатором роботи щодо збереження спадщини нацюнально! i регiональноi книжково! культури. Ушкаль-нiсть i складнiсть регiональноi бiблiотечноi галузi в тому, що вона е своевдним ланцюгом, який об'еднуе шформацшну, культурну й освиню сфери. Яскравим прикладом такого поеднання е проведення конкурав проектав з ор-ганiзацii нових бiблiотечних послуг з використанням ш-формацiйних технологш. Це такi, як «Бiблiомiст», «Сучас-ний простiр бiблiотеки» та шшь
Сьогоднiшнiй тип бiблiотеки вимагае й шшо! про-фесiйноi пiдготовки бiблiотекаря, який змiг би вiдповiдати уам сучасним вимогам [2].
Сучасний етап шформатизацп впливае не лише на зростання iнтелектуалiзацii професiйноi дiяльностi, але i на медiатизацiю культури i на iнновацiйний тип розвитку сучасно! бiблiотеки вищих навчальних закладiв. Якщо розглядати дiяльнiсть бiблiотеки ВНЗ щодо формування шформацшно! культури майбутшх спецiалiстiв, то одним iз напрямюв пiдвищення квалiфiкацii фахiвця стае ово-лодiння професiйною iнформацiйною культурою, а також здатшсть моделювати i прогнозувати свою професiйну
дiяльнiсть. Бiблiотека стае провщником шформацшно! культури - культури iнформацiйного обмшу, читання, i, головне - формування нового типу мислення, i тим самим суттево впливае на духовне життя суспшьства.
Висновки i пропозицп. Новi вимоги, якi висувають-ся суспшьством у пiдготовцi спецiалiста в системi вищо! освiти, обумовили необхщшсть системного перетворен-ня роботи бiблiотеки в освiтньому просторi вищого на-вчального закладу. Системний пiдхiд пропонуе едшсть змiсту форм, методiв i засобiв бiблiотечноi дiяльностi. Очевидним стае необхщшсть створення нових бiблiотеч-ний технологш, спрямованих на формування шформацш-но! культури майбутнього спецiалiста, який здшснюе свою дiяльнiсть у сучасному яюсно новому iнформацiйному середовищi, усвщомлюе сутнiсть iнформацiйних перет-ворень, здатних ефективно використовувати накопиченi iнформацiйнi ресурси. Окремим завданням при цьому е навчання студенпв рацюнальним прийомам роботи з шформацшними ресурсами, включаючи технологш i ал-горитми пошуку, вщбору, аналiзу i синтезу iнформацii, а також акмеологш читання. «Бiблiотеки сьогодш посща-ють центральне мiсце в процеа iнтелектуалiзацii суспшь-ства, розвитку його науки, освгги i культури. Як важливий елемент виробничих та сощальних процеав структурних пiдроздiлiв, виробничих, наукових, освiтнiх та iнших за-кладiв, вони повиннi перетворитися в штелектуальш цен-три дiяльностi» [3, с. 4].
Функцюнування електронно! бiблiотеки в нинiшнiй час знаходиться в стади становлення, а тому у перехщний перiод вiд традицiйноi бiблiотеки до електронно! повинна юнувати модель бiблiотеки iнновацiйного типу. Такою моделлю виступае iнформацiйно-освiтнiй центр як багатогалузева структура вищого навчального закладу, як невщ'емна частина навчального, наукового i виховно-го процесу, ^ одночасно, як його економiчна структура в сферi комерцiоналiзацii iнформацiйно-бiблiографiчних послуг. При створеннi iнформацiйно-освiтнього центру слщ враховувати такi завдання: навчальш, науково-мето-дичнi, виховнi, органiзацii документально-шформацшних ресурсiв на нетрадицiйних носiях, сервюних, дистрибу-тивних. При реалiзацii цих завдань на практищ можна зштовхнутися, як з позитивними, так iз негативними мо-
ментами. У процеа шновацшно! дiяльностi вiдбуваeться зародження як нових здiбностей, так i нових потреб. По-няття iнновацiйних здiбностей повинно стати централь-ним у новш фiлософil розвитку бiблiотеки, воно стосуеть-ся як спiвробiтникiв бiблiотеки, так i користувачiв. Саме здатшсть людини створювати i впроваджувати шновацп характеризуе li як творчу ктоту. Як елементом структури вищого навчального закладу, бiблiотека виступае одночасно як джерело знань i3 якого черпае знання особислсть у процеа формування, i як джерело сощально!' адаптацй' молодого поколiння. Сучасна бiблiотека це, перш за все, ме-ханiзм соцiальноi комунiкацii, оскшьки, вбираючи в себе рiзнi культурш епохи i традицй', вона допомагае людиш орiентуватися в просторi сучасного суспшьства, оперативно отримувати шформацш i надавати ii користувачам.
Бiблiотека в контекстi освiтньоi реальностi може роз-глядатися як мiсце зустрiчi культурних поколiнь заради передачi сощальнох i духовно: спадщини.
Освiта, з одного боку, певний момент або етап життя людини, забезпечуючи ii соцiалiзацiю, а з другого - це без-перервний процес адаптацй нових поколшь до реальноста i набуття необх^дних для цього знань, навичок i вмiнь. I саме до цього повинна спонукати сучасна бiблiотека.
Список лггератури:
1. Берестова Т.Ф. Библиотека как элемент информационного пространства ( к разработке концепции)/ Т.Ф.Берестова//Библиотековедение. - 2004. - №6. - С.43-51.
2. Бiблiотека в освиньому просторь Професiйно культурний бiблiотекар: поведiнка, культура мови i спiл-кування, зовнiшня культура: шформ.бюл. для працiвникiв бiблiотек ВНЗ III-IY рiвнiв акредитацй державноi форми власносл Хмельницькоi областi /[гол. ред.О.Б. Айвазян]. -Хмельницький:ХНУ,2010. - №9. - 76с.
3. Мотульский Р.С. Библиотека как социальный ш-ститут: теорет.-методол. Аспект/Р.С.Мотульский. - Мн. : Бел.Гос.Ун-т культуры, 2002. - 374с.
4. Рац М.В. Книга в «информационном обестве»: о чем речь? Взгляд методолога/ М.В.Рац// Общество и книга: от Гутенберга до Интернета. - М.: «Традищя»,2000. - С.82-91.
