Научная статья на тему 'Лібералізація та реалізація концепції гармонізації національних систем організації повітряного руху держав - учасниць СНД'

Лібералізація та реалізація концепції гармонізації національних систем організації повітряного руху держав - учасниць СНД Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
50
9
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
лібералізація / протекціонізм / авіація / авіакомпанія / авіарейси / авіакомпанії країн СНД / організація повітряного руху / ІСАО / ІАТА / liberalization / protectionism / aviation / airline flights / airline CIS air traffic / ICAO / IATA

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — В. В. Мізюк, Я. В. Дубовіцька

У статті розглянуті особливості лібералізації та протекціонізму на ринку авіаційних перевезень країн учасниць СНД, описані напрями гармонізації систем до міжнародних стандартів та норм ІСАО щодо організації повітряного руху в даному регіоні.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The scientific article discusses features of liberalization and protectionism in the air transportation market of CIS countries described areas of harmonization with international standards and norms of ICAO on air traffic in the region.

Текст научной работы на тему «Лібералізація та реалізація концепції гармонізації національних систем організації повітряного руху держав - учасниць СНД»

новизною. Формування CTpaTerii ресурсозбереження визначаеться тим, для якого piвня упpaвлiння вона розроб-ляеться. Незважаючи на зaгaльнi риси в процедурах формування стратеги за piвнями управлЫня, для кожного з них е вiдмiтнi особливостi. На мaкpоpiвнi pесуpсозбеpiгaючa стpaтегiя повинна припускати можливють економiчного зростання при збереженн (а в пеpспективi скоpоченнi) реального piвня споживання всiх видiв ресурав.

Розвиток економiки за pесуpсозбеpiгaючим сценapieм може бути забезпечених тiльки за рахунок змЫи структури економiки в бк менш ресурсо- та енергоемних галузей (високотехнологiчнi гaлузi, машинобудування, легка i харчо-ва пpомисловостi), використання всього наявного потен^а-лу ресурсозбереження. У paзi pеaлiзaцií такого сценарш УкраУна зможе наблизитися до Ыдус^ально розвинених кpaíнaм за структурою экономки та показниками питомоУ pесуpсоeмностi.

Список використаних джерел

1. Андронова И.В. Ресурсоэффективная стратегия предприятия: теоретический аспект / Труды II Всероссийского симпозиума по экономической теории. В 2 томах. Том I. - Екатеринбург: Институт экономики УрО РАН, 2006. - С. 156-158.

2. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник / Виханский О.С. - [2-е изд., перераб. и доп]. - М.: Гардарики, 2002.- 296 с.

3. Герасимчук В.Г. Стратепчне управлшня пщприемством. Граф1чне моделювання [Текст] / Герасимчук В.Г. - К.: КНЕУ, 2000. - 360 с.

4. Економ1чний словник [Текст]: научное издание / Г.В. Осовська, О.О. Юшкевич, Й.С. Завадський. - К.: Кондор, 2007. - 360 с.

5. Люлев А.В. Формирование стратегии развития предприятия в условиях несбалансированной экономики / В.В. Сабадаш, А.В. Люлев // Современные тенденции в управлении социально-экономическим развитием территории: монограф1я / [Емельянов С.Г., Марганова О.Н., Бурдейный А.А. и др.]; под ред. Емельянова С.Г., Минаковой И.В. - Орел: АПЛИТ, 2010. - С. 318-329.

6. Омае К. Мышление стратега. Искусство бизнеса по-японски / Кеничи Омае. - М.: «Альпина Паблишер», 2007.

7. Томпсон А.А. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации для анализа / А.А. Томпсон, А.Дж. Стрикленд; пер. с англ.- М.: Изд. Дом «Вильямс», 2006. - 928 с.

8. Шершньова З. Стратепчне управл1ння: Пщручник. - 2-ге вид., перероб. доп. - К.: КНЕУ, 2004. - 699 с.

9. Porter M. What is Strategy? HBR, November-December 1996.- Р. 6178.

10. Chandler, Alfred D., Jr. 1962/1998, Strategy and Structure: Chapters in the History of the American Industrial Enterprise. Cambridge, MA: MIT Press.

11. Стратепя розвитку аграрного сектору економки на перюд до 2020 року // ОфМйний вюник УкраУни вщ 05.11.2013. - 2013 р.- №83. - С. 23.

УДК 338.45:629.735 (043.2)

В.В. М13ЮК,

к.е.н., доцент, На^ональний ав'юцмний университет,

Я.В. ДУБ0В1ЦЬКА,

мапстр кафедри м'жнародно'! економ\ки, На^ональний авацмний университет

■■ ■ ^ ш Я ЯШ ■■ ■

Л1берал1зац1я та реал1зац1я концепци

гармошзацп нацюнальних систем оргашзацп пов1тряного руху держав -

учасниць СНД

У статт.i розглянут.i особливостi п1берап'1зацп та протекционизму на ринку ав.ацйних перевезень кран -учасниць СНД, описанi напрями гармон'зацп систем до м'жнародних стандарлв та норм 1СА0 щодо орган'зацп пов.тряного руху в даному репонi.

Ключов1 слова: лiбералiзацiя, протекц/о^зм, авiацiя, ав'1акомпан'1я, ав'арейси, ав'акомпанП кран СНД, органi-за^я повпряного руху, 1СА0,1АТА.

В статье рассмотрены особенности либерализации и протекционизма на рынке авиационных перевозок стран - участниц СНГ, описаны направления гармонизации систем с международными стандартами и норма-

ми ИКАО по организации воздушного движения в данном регионе.

Ключевые слова: либерализация, протекционизм, авиация, авиакомпания, авиакомпании стран СНГ, организация воздушного движения, 1СА0,1АТА.

The scientific article discusses features of liberalization and protectionism in the air transportation market of CIS countries described areas of harmonization with international standards and norms of ICAO on air traffic in the region.

Keywords: liberalization, protectionism, aviation, airline flights, airline CIS air traffic, ICAO, IATA.

1 46 Формування ринкових вщносин в Укра'У № 6 (157)/2014

© В.В. М13ЮК, Я.В. ДУБОВЦЬКА, 2014

Постановка проблеми. Актуальнють проблеми гармонЬ зацп систем планування використання повiтpяноrо простору та управлЫня повiтpяним рухом стала особливо очевидною пюля завершення перехщного пеpiоду становлення в державах - учасницях СНД нaцiонaльних систем оргаызацп повiтpяноrо руху.

Протягом 15 роюв розвитку Спiвдpужностi Незалежних Держав у raлузi оpraнiзaцií повiтpяноrо руху (ОПР) проводи-лися нaцiонaльнi та мiждеpжaвнi заходи, спpямовaнi на пошук ефективних шляхiв унiфiкaцií систем ОПР.

Анал'13 дослджень та публкащй з проблеми. Окpемi аспекти ¿х виpiшення знайшли свое вiдобpaження в роботах В.Г. Афанасьева, В.Д. Бордунова, А.Н. Брилова, Б.П. Елисеева, Ю.Н. Малеева, С.О. Переверзево'1', В.1. Рижого, Р.В. Сакача, В.М. Тихоново', О.С. Борисенко, Д.О. Бугайки, Т.О. Гaбpieловоí, В.М. Загорулько, Е.В. Kостpомiноí, Ю.Ф. Кулаева, Н.Е. Полянсько', Г.М. Юна та Ыших aвтоpiв.

Основною метою статт е надання практичних рекомен-дaцiй щодо пiдвищення piвня лiбеpaлiзaцií та створення дie-вих мехaнiзмiв формування ефективноí системи оргаызацп повiтpяноrо руху кра1н-учасниць СНД.

Виклад основного матер1алу. З метою задоволення потреб нацюнальних та Ыоземних aвiaкомпaнiй в аеронавЬ гацмне обслуrовувaння при польотах у повггряному просто-pi держав-учасниць СНД р0енням Ради rлaв держав СНД вщ 19 вересня 2003 року було затверджено Концепцш гармоызацп нaцiонaльних систем оргаызацп повiтpяноrо руху держав-учасниць СНД. Процес гармоызацп е початко-вим етапом Ытеграци нaцiонaльних aеpонaвiraцiйних систем (i насамперед систем ОПР) в европейську та свiтову аеронавгацмн системи на бaзi впровадження перспективное концепци зв'язку, навгацп, спостереження/оргаызацп повiтpяноrо руху ICAO. Усi держави-учасниц СНД входять в Схiдну частину Европейського pеriону ICAO i як члени ICAO зобов'язан пparнути до pеaлiзaцií стpaтеrií ICAO з гармонЬ зацп нaцiонaльних систем ОПР.

Процес гармоызаци мае супроводжуватися створенням необхщних умов для переходу держав до перспективних систем, певним концеп^ею CNS / ATM ICAO, i включати:

1. У короткостроковому план - виршення першочерго-вих завдань гармоызацп нaцiонaльних систем ОПР як осно-ви нaцiонaльних aеpонaвiraцiйних систем в основному на юнуючм в державах - учасницях СНД техычый базк

2. У стpaтеriчному плaнi - створення умов для подаль^^ Ытеграци систем у рамках eдиноí Европей^^ системи -шляхом впровадження перспективних технки i технологи.

Основною метою rapмонiзaцií нaцiонaльних аеронавга-цiйних систем е пiдвищення безпеки польотiв цивiльноí та деpжaвноí aвiaцií в пов^ряному пpостоpi держав-учасниць СНД, пiдвищення економiчноí ефективностi використання повiтpяноrо простору держав i створення сприятливих умов для pеaлiзaцií стpaтеrií ICAO з Ытеграцп европей^^ та свЬ товоí аеронавтацмних систем.

Eфективнiсть функцiонувaння систем ОПР визначаеться такими показниками, як piвнi безпеки, pеrуляpностi та еко-номiчностi польотiв. Показники ефективностi rapмонiзaцií, яка здмснюеться вiдповiдно до концепцГ|.

З метою максимального задоволення Ытереав нацюнальних та Ыоземних коpистувaчiв пов^рянога простору в короткостроковому плaнi доцтьно проведення зaходiв за наступними напрямками:

- приведення нацюнальних вимог у raлузi aеpонaвiraцií у вiдповiднiсть до Стандарта i Рекомендовaноí практики ICAO;

- уыфка^я ноpмaтивно-пpaвовоí бази, що визначае дiяльнiсть aеpонaвiraцiйних систем держав-учасниць СНД;

- пщвищення опеpaтивностi та якос^ координацГ| зaходiв при плануваны використання повiтpяноrо простору;

- впровадження маршрупв зонaльноí нaвiraцií, якi забез-печують усунення вузьких мiсць в пpопускноí здaтностi мiж-народних пов^ряних трас шляхом дооснащення вiдповiдних наземних оргоыв УПР необхiдними технiчними засобами контролю i упpaвлiння;

- забезпечення польота ПС за мiжнapодними пов^ряни-ми трасами держав - учасниць СНД шляхом дооснащення ПС необхщними техычними засобами;

- взаемне рацюнальне використання paдiотехнiчних зaсобiв i систем, що забезпечують перекриття частини територи двох або бiльше сусiднiх держав;

- ор^ыза^я спiльних дослiджень i розробок, необхiдних для здiйснення процесу rapмонiзaцií;

- унiфiкaцiя пpоrpaм i практики пiдrотовки i пiдвищення квaлiфiкaцií aвiaцiйноrо персоналу, що працюе в службах та органах ОПР, i льотного складу, який виконуе польоти на мiжнapодних трасах;

- обмЫ досвiдом створення на бaзi юнуючих оpraнiв ОПР фparментiв нaцiонaльних аеронавгацмних систем.

У стpaтеriчному плaнi в raлузi rapмонiзaцií мають бути виршеы тaкi проблеми (рис. 1):

1. Розробка едино: технiчноí архтектури, визначальною функцií i взаемозв'язки нацюнальних аеронавтацмних систем та 1х елементiв на бaзi використання перспективних мiжнapодних стaндapтiв.

2. Розробка та pеaлiзaцiя перспективних нaцiонaльних плaнiв i пpоrpaм з розвитку систем вщповщно до Рекомендовaноí практикою ICAO, в raлузi поетaпноrо переходу до репональним aеpонaвiraцiйним системам.

3. Розробка сптьних пpоектiв, у тому чи^ з упроваджен-ня методiв обслугавування повiтpяноrо руху «вiд перону до перону» i «вiльних польотiв».

4. Проведення економiчних дослiджень, спрямованих на мiнiмiзaцiю витрат держав з rapмонiзaцií нaцiонaльних аеро-нaвiraцiйних систем i переходу до початку етапу 1х iнтеrpaцií.

Пеpшочеprовi заходи щодо rapмонiзaцií aеpонaвiraцiйних систем держав - учасниць СНД включають:

1. Приведення у вщповщнють нацюнальних вимог у raлузi аеронавгаци зi стандартами ICAO. Нацюнальн вимоги в галу-

Розробка единоТ техычноТ аржтекгури, визначальною функцм \ взаемозв'язки нацюнальних аеронав1гацмних систем Стратепчн1 напрямки гармон1зацм нац1ональ-них систем ОПР держав-учасниць СНД

Розробка та реал1зац1я перспективних нацюнальних план1в \ програил^^, з оозвитку систем вщповщно до 1САО

Розробка сгпльних проект1в, у тому числ1 з упровадження метод1в обслуговування повпряного руху «вщ перону до перону» \ «втьних Г польот1в» ^^

Проведения економ1чних дослщжень, спрямованих на м1н1м1зац1ю витрат держав з гарможзацм нац1ональних аеронав1гацмних систем \ --у переходу до початку етапу Тх ¡нтеграцм / )

Рисунок 1. Гармошзацт нацюнальних систем оргажзацм повпряного руху держав - учасниць СНД (стратепчш напрями)

з1 аеронавгаци багатьох держав - учасниць СНД значно вщ-р1зняються вщ стандарта \ рекомендовано' практики 1САО.

Найбтьш принципов! вщмЫност м1ж Стандартами та Рекомендованою практикою 1САО та нацюнальними нормативами, прийнятими в державах - учасницях СНД, такк

- вщсутня класифка^я повгтряного простору, передбачена 1САО, та вщповщних 'й вид1в обслуговування повггряного руху;

- використовуеться розподт вщповщальност м1ж еюпа-жами ПС \ диспетчерським складом, яке визначаеться вщ-мЫностями у видах обслуговування повггряного руху;

- застосовуються вщр1зняються правила виконання польот\в;

- застосовуються р1зы нормативи \ одиниц вим1ру мУму-м1в поздовжнього \ вертикального ешелонування;

- використовуються р1зн1 формал1зоваы повщомлення при плануванн ¡ндивщуальних повгтряних лУй та обслуго-вуванн\ пов\тряного руху при забезпеченн\ повсякденно' д1яльност державно' ав1ацп та ¡нших, неав1ацмних, користу-вач\в пов\тряного простору;

- р\зняться вимоги, пропонован\ до повноти подання \нфор-маци на аеронавгацмних картах (публкуеться ттьки частина ¡нформаци, що впливае на забезпечення безпеки польота);

- не вщповщають вимоги, пропонован до точност опублЬ кування координат радюнавгацмних засоб1в \ точок в район аеродром1в (точнють координат вщповщае 1 хвилин \ менше використовувано' за рекомендац1ею 1САО на один порядок);

- не публкуються точки маршрута зонально' навгацп, кордон\в заборонених зон, зон обмежень польот\в \ небез-печних зон. Унаслщок зазначених вщмЫностей системи ОПР в деяких державах - учасницях СНД не волод1ють достатньою гнучк\стю до сезонних, тижневим \ добовим зм\н повпряного руху, вони також не здатн до швидкого збть-шення пропускно' здатност для задоволення очкуваного зростання пов\тряних перевезень.

МУм1зац1я вщмЫностей м1ж нацюнальними правилами ОПР, стандарта \ рекомендовано' практики 1САО мае бути досягнута шляхом прийняття узгоджених р0ень на репо-нальному р\вн\.

2. Уыфкац1я нормативно-правово' бази. До 1991 року в державах - учасницях СНД була едина за складом та змю-том нормативно-правова база в галуз! оргаызаци повгтря-ного руху. Згодом ц документи зазнали значних змЫ \ мають суттев1 вщмЫност в ряд! держав - учасниць СНД. Це ускладнюе оперативне забезпечення польота по м1жнарод-них пов1тряних трасах, що зумовлюе необхщнють гармонЬ заци ¡снуючих нормативних правових документа у частин положень, що вщносяться до взаемоди держав при плану-ванн та управляй польотами. Необхщно також скоордину-вати зусилля держав - учасниць СНД на розробц вщповщ-но' нормативно-правово' бази стосовно впровадження перспективно' концепци СЫБ/АТМ 1САО.

За дорученням Ради 1САО групою юридичних \ технчних експерта розроблено проект, в якому були продекларован так! правов! аспекти впровадження \ застосування Э^Я, що визначаються обов'язковим забезпеченням: безпека польота м1жнародноУ ЦА; загальна доступнють, що викпючае дис-кримнацмн аспекти; безперервнють обслуговування; збере-ження суверенитету держав; сумюнють репональних домов-леностей в частин планування та впровадження системи на глобальному р1вы; ствпраця держав \ взаемодопомога.

Ус ц аспекти необхщно узгодити м1ж державами - учас-ницями СНД до 'х переходу з розряду проекта у розряд дю чих документа.

3. Координац1я процеав планування та управлЫня повпря-ним рухом в державах - учасницях СНД. Удосконалення координаци процеав планування та управлЫня повпряним рухом в державах - учасницях СНД мае бути спрямоване на пщвищення ефективност використання повгтряного простору вс1ма користувачами без утиску 1'х ¡нтереав. В умовах очкуваного зростання ¡нтенсивност повгтряного руху, \ насамперед м1жнародного, вмськово-громадянська координац1я процеав ОПР у державах - учасницях СНД, повинна бути полошена не ттьки на нацюнальному, а й м1ждержавному р1внях.

Держави - учасниц СНД повинн прагнути до впровадження концепци гнучкого використання повпряного простору, що передбачае, що нацюнальне пов1тряний прост1р е единим для повсякденного задоволення потреб цивтьних \

вiйськових коpистувaчiв вiдповiдно до пpiоpитетiв, закладе-ними на вищому державному piвнi.

Впровадження концепци гнучкого використання повггря-ного простору дозволить пщвищити ефективнiсть функцю-нування нацюнальних систем при piзних змЫах повiтpяного руху, а також збтьшити пропускну здaтнiсть повiтpяного простору, безпеку i pегуляpнiсть польотiв.

4. Впровадження маршрута зональноУ нaвiгaцií. 1снуюча структура повггряних трас держав - учасниць СНД неоптимальна. Вщхилення вщ ортодроми при польотах цивiльних ПС досягають 12%, додаткоо вимоги при цьому пред'являються до iнфpaстpуктуpи наземних радютехычних зaсобiв навгацп. Впровадження маршрута зональноУ нaвiгaцií на територп держав-учасниць СНД дозволяв не тiльки пщвищити еконо-мiчну ефективнiсть повiтpяного руху, але також стане пpомiж-ним етапом у pеaлiзaцií концепци «втьних польотiв».

5. Усунення «вузьких мюць» у пропускное здaтностi повгг-ряних трас держав - учасниць СНД. Процес гармоызацп нацюнальних аеронавгацмних систем передбачае усунення «вузьких мiсць» за пpопускноí здaтностi на напрямках основних потоюв повiтpяного руху в державах-учасницях СНД. Норми поздовжнього ешелонування визначаються можливютю забезпечення paдiолокaцiйного контролю i piв-нем автоматизацп пpоцесiв безпосереднього УПР. У зв'язку з цим нацюнальы системи ОПР у районах з високою Ытен-сивнютю польота в даний час повиннi оснащуватися сучас-ними засобами спостереження за повггряною, високоефек-тивними засобами пеpедaчi даних про повiтpяний рух в опе-paтивнi органи (центри), а також високопродуктивними засобами обробки i вщображення цieí iнфоpмaцií. Норми вертикального ешелонування визначаються складом бортового обладнання ПС, що забезпечуе необхщну точнють витримування висоти при польот за маршрутом.

Пiдвищення пpопускноí спроможност нaцiонaльних систем ОПР здмснюватиметься за рахунок комплексного вдосконалення вах i'f складових, що потребують використання нових техычних зaсобiв i буде пов'язано з великими економiчними витратами.

У зв'язку з цим держави - учасниц СНД повинн також гapмонiзувaти сво'У ди з метою досягнення единих результата у цiй гaлузi i зниження фЫансових витрат.

6. Унiфiкaцiя вимог до бортовому устаткуванню парку ПС держав-учасниць СНД. Рiзниця у вимогах до бортовому устаткуванню ПС може стати серйозною перешкодою до виконання мiжнapодних польота для частини ПС. У зв'язку з цим основы вимоги до складу i характеристикам комплекав бортового птотажно-навгацмного обладнання ПС держав - учасниць СНД, а також термЫи Ух впровадження мають бути в рамках програми гармоызаци узгоджен i вщповщно до вимог ICAO своечасно оголошенi.

7. Сптьне використання державами - учасницями СНД нацюнальних радютехычних систем. Нaцiонaльнi плани модерызаци та розвитку aеpонaвiгaцiйних систем держав -

учасниць СНД повинн враховувати можливють використання на своУй територп paдiотехнiчних систем iншо'У краУни, якщо така можливiсть забезпечуеться. Питання спiльного використання технiчних зaсобiв повиннi зaздaлегiдь плану-ватися в Ытересах зниження витрат i створення умов для подaльшоí iнтегpaцií систем.

8. Оргаыза^я в рамках держав - учасниць СНД сптьних дослщжень i розробок. Оpгaнiзaцiя i pеaлiзaцiя узгоджених зaходiв, пов'язаних з гармоыза^ею нaцiонaльних систем ОПР, вимагае проведення ефективного наукового обгрунту-вання, що охоплюе оpгaнiзaцiйнi, тaктичнi, технiчнi та ергоно-мiчнi напрямки, що забезпечують усп0не виpiшення цього завдання в державах Ствдружносп. З цieю метою державам - учасницям СНД необхщно оргаызувати спiвпpaцю з най-бтьш актуальних проблем, пов'язаних з ефективним вирЬ шенням завдань aеpонaвiгaцiйного обслуговування повггря-ного руху. Це дозволить розширити обсяг наукових дослiд-жень, скоротити термЫи впровадження 1х результата у практику, знизити фiнaнсовi витрати за рахунок об'еднання зусиль держав - учасниць СНД, поглибити мiжнapодне спвробггниц-тво. Кооpдинaцiю нaуковоí дiяльностi з гapмонiзaцií нaцiо-нальних аеронавкацмних систем доцiльно покласти на Державний науково-дослщний iнституту.

9. Уыфка^я програм i практики пiдготовки aвiaцiйних фaхiвцiв. Однаковий пiдхiд до пщготовки фaхiвцiв для робо-ти в нацюнальних аеронавгацмних системах е неодмЫною умовою гapмонiзaцií íх дiяльностi. В основу програм навчан-ня мають бути покладеы кеpiвнi принципи, розроблеы ICAO.

10. Обмiн досвiдом створення нацюнальних аеронавга-цiйних систем. Впровадження пеpспективноí концепцií CNS/ATM ICAO, що базуеться на викоpистaннi глобальних систем зв'язку, нав^ацп та спостереження, штегра^я наземних, бортових i космiчних систем за допомогою лУй пеpедaчi цифрових даних, зросла роль систем пщтримки -метеозабезпечення, aеpонaвiгaцiйноí iнфоpмaцií, пошуку i рятування привели до необхщносп переходу вiд систем оpгaнiзaцií повггряного руху до системи бiльш високого piвня - aеpонaвiгaцiйноí системi (рис. 2).

Створення нацюнальних аеронавгацмних систем може розвиватися за piзними сценapiями, що визначаються нaцiонaльними особливостями, станом aвiaцiйноí iнфpaс-труктури, економiкою кра1ни, взaeмодieю цивiльних i вiй-ськових оргаыв, методами упpaвлiння та фЫансування.

У цьому зв'язку обмiн досвщом проведення зaзнaченоí роботи дозволить уникнути повторення помилок i, навпаки, використовувати позитивний досвщ iнших кра1н.

Стpaтегiчнi заходи щодо pеaлiзaцií Концепцií гapмонiзaцií aеpонaвiгaцiйних систем держав-учасниць СНД включають таю позицп:

1. Скоординована розробка технiчноí архггектури нaцiо-нальних aеpонaвiгaцiйних систем. Техычна apхiтектуpa являе собою сукупнiсть основних техычних зaсобiв, визначених концепцieю CNS/ATM, об'еднаних единою iдеологieю побу-

Приведения у вщповщнють нацюнальних вимог у галуз1 аеронав1гацм з1 стандартами 1САО

Уннфкацт нормативно-правовоТ бази

Координацт процеав планування та управлшня пов1тряним рухом в державах-учасницях СНД

Впровадження маршрупв зональноТ нав1гацм

Усунення «вузьких мюць» у пропускноТ здатносл пов1тряних трас держав-учасниць СНД

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Уыфшацм вимог до бортовому устаткуванню парку ПС держав-учасниць СНД

Першо-чергов1 заходи щодо гарможзацм аеронав1гац1 йних систем держав-учасниць СНД

Сгпльне використання державами - учасниками СНД нацюнальних радютехннних систем

Орган1зац1я в рамках держав-учасниць СНД спшьних дослщжень \ розробок

Унпфкацт програм \ практики пщготовки авяцшних фахшцщ

Обмин досвщом створення нацюнальних аеронав1гац1йних систем

Рисунок 2. Першочергов1 заходи щодо гарможзацм аеронав1гацшних систем держав - учасниць СНД

дови та управл\ння, \ забезпечуе унфковане взаемод1я систем \ служб, що входять до складу аеронав\гац\йних систем.

2. Координац\я перспективних план\в \ програм з розвит-ку нац\ональних аеронав\гац\йних систем. Аеронав\гац\йн\ плани держав-учасниць СНД повинн\ в\дображати основн\ положення Глобального аеронав\гац\йного плану 1САО сто-совно до систем СЫ8/АТМ (1С АТ йОС 9750-АМ/963) \ Европейського аеронав\гац\йного плану (1САО йОС 7754).

3. Реал\зац\я проект\в \з впровадження нових техн\ки \ технологи. У стратег\чному план\ найб\льш важливими проектами, що вимагають сп\льних зусиль держав - учасниць СНД, е роз-робка та впровадження концепци заданого р\вня безпеки пов\тряного руху, методу обслуговування пов\тряного руху «в\д перону до перону» та методу «в\льних польот\в».

4. Проведення економ\чних досл\джень. Реал\зац\я програ-ми гармон\зац\| нац\ональних аеронав\гац\йних систем повинна бути економ\чно виг\дною ус\м державам - учасницям СНД, як стосовно до орган\в, що надають аеронав\гац\йне обслуго-вування, так \ по в\дношенню до користувач\в пов\тряного простору. У зв'язку з цим представляеться необх\дним забезпечи-ти зб\р \нформац\| для економ\чного анал\зу, И' обробку та отри-мання результат\в, як\ наочно демонструють переваги реал\-зац\| програми гармон\зац\| аеронав\гац\йних систем.

0рган\зац\я заход\в щодо гармон\зацп систем ОПР повинна передбачати в\дпов\дну посл\довн\сть проведення плано-ваних роб\т державами - учасниками СНД, виходячи з конкретно' обстановки, яка визначаеться р\зним станом тих чи \нших елемент\в нац\ональних систем, а також можли-востями ф\нансування цих заход\в.

Ф\нансування роб\т з гармон\зац\| нац\ональних систем ОПР мае зд\йснюватися самост\йно кожною державою в порядку, передбаченому нац\ональними законодавчими правовими актами, як за рахунок кошт\в державного бюджету, так \ за рахунок кошт\в залучених \нвестиц\йних дже-рел, в рамках реал\зац\' проект\в \ програм.

Перспективн\ напрями гармон\зац\| систем ОПР необх\дно враховувати у в\дпов\дних нац\ональних програмах. Системна координац\я реал\зац\| програм на м\ждержавно-му р\вн\ в\дпов\дно до прийнято' главами держав СНД Концепц\ею покладаеться на М\ждержавний ав\ац\йний ком\тет (МАК).

Стратег\чними пр\оритетами щодо розвитку ЦА в державах - учасницях СНД е (рис. 3):

1. Створення умов для розвитку ав\ац\йних перевезень.

2. Розвиток \нфраструктури аеропорт\в, аеродром\в та 'х обладнання.

3. Розвиток використання пов\тряного простору та орга-н\зац\| пов\тряного руху.

4. Модерн\зац\я парку ав\ац\йно1 техн\ки \ вдосконалення техн\чного обслуговування ПС.

5. П\двищення безпеки польот\в \ розвиток м\ждержавноУ системи незалежного розсл\дування.

6. Захист ЦА в\д акт\в незаконного втручання.

7. Удосконалення системи п\дготовки та п\двищення ква-л\ф\кац\| фах\вц\в ЦА.

8. Удосконалення нормативно-правово' бази ЦА.

Реал\зац\я основних напрям\в розвитку ЦА дер-

жав-учасниць СНД, зд\йснювана з урахуванням особли-

Прюритети розвитку ЦА держав - учасниць СНД

ж

ж

ж

1. Створення умов для розвитку ав1ацмних перевезень

2. Розвиток ¡нфраструкгури aeponopTie, аеродромю та Тх обладнання

3. Розвиток використання повпряного простору та оргашзаци повпряного руху

4. Модерн1зац1я парку ав1ацмноТ технки i вдосконалення техшчного обслуговування ПС

5. Пщвищення безпеки польотв i розвиток мЬедержавноТ системи незалежного оозслшування

6. Захист ЦА вщ акпв незаконного втручання

7. Удосконалення системи пщготовки та пщвищення квал1ф1кацм фамвцю ЦА

8. Удосконалення нормативно-правовоТ бази ЦА

Рисунок 3. Стратепчш прюритети розвитку ЦА в державах

востей ix геопол1тичного положения i що стоять перед ними завдань, дозволить розвивати ефективне багатосторонне ствробггництво в галyзi ЦА, прискорити темпи со^аль-но-економiчного розвитку кожноi держави.

У мiрy змiни ситуаци в xодi реалiзацii основних напрямiв можлива i'x коригування, перш за все щодо прюритетносп та послiдовностi здмснюваних заxодiв, яка повинна проводити-ся на узгоджено' основi. Oскiльки бтьшють сформульованих вище прiоритетiв актyальнi для держав-учасниць СНД, i'x реа-лiзацiя за рядом напрямкiв можлива у складi бiльш масштаб-ниx i комплексниx нацiональниx програм з розвитку транспорту, так як завдання в галyзi ЦА найтюышим чином пов'язан з вирiшенням комплексниx транспортниx проблем. У цьому зв'язку одыею з форм безпосередньо' реалiзацii' стратегiчниx прiоритетiв е i'x вiдображення в якост програм-ниx заxодiв у нацiональниx програмаx i стратегiяx розвитку транспорту держав-учасниць СНД. Для реалiзацii' стратепч-ниx прiоритетiв з розвитку ЦА можлива вщповщне коригування вже iснyючиx програм в галyзi транспорту.

Висновки

Таким чином, меxанiзми реалiзацii' стратегiчниx прiорите-тiв включають: ix вщображення в якостi програмниx заxодiв

учасницях СНД

у нацiональниx програмаx соцiально-економiчного розвитку держав-учасниць СНД; розробку двоx- i багатостороннix проектiв програм держав-учасниць СНД; укладання угод мiж авiаперевiзниками держав - учасниць СНД про партнерство, взаeмниx iнвестицiяx та iншi форми комерцмного спiвробiтництва; розробку конкретниx адресниx програм державно' пiдтримки авiацiйноi дiяльностi, створення умов для залучення позабюджетниx iнвестицiй, впровадження ефективниx методiв господарювання, що забезпечують рентабельну роботу авiапiдприeмств; подальший розвиток на базi МАК системи сертифкаци та незалежного розслщу-вання авiацiйниx подiй.

Список використаних джерел

1. Афанасьев В.Г. Основы международнь« воздyшныx сообщений. - М.: НОУ ВКШ Авиабизнес, 2010.

2. The World Bank Group [Electronic resource]. - 2013. - Mode of access: http://www.doingbusiness.org/economyrankings/Default.aspx

3. Манцуров 1.Г. Статистика економ1чного зростання та конкурен-тоспроможност1 кра'ни: [монограф1я]. - К.: КНЕУ, 2006. - 392 с.

4. Осауленко О.Г. Нацюнальна статистична система: стратепчне планування, методолопя та орган1зац1я: [монограф1я]. - К.: ДП «1нформ.-анал1т. агентство», 2013. - 415 с.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.