CC BY
49
УДК 001.4:69=161.2
ЛЕКСИКОГРАФ1ЧН1 ЗДОБУТКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ БУД1ВЕЛЬНО1 ГАЛУЗ1
евсеевл Г. П.1, д-р н. держ. упр., проф., ЕГОРОВА В. С.2, асист,
1 Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придтпровська державна академiя будiвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дтпро, Украша, тел. +38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0002-7528-7232
2 Кафедра укра1нознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придшпровська державна академш будавництва та архiтектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншро, Украша, тел. 0667220400, e-mail: vitusja03@mail.ru, ORCID ID: 0000-0002-6246-3268
Анотащя. Основне завдання науково-техшчно! мови - описувати, пояснювати, характеризувати природнi й соцiальнi процеси та явища, техшчт об'екти. Незважаючи на наявшсть велико! кiлькостi праць, присвячених питаниям термiнологi!, лiнгвiстика досi не мае обгрунтовано! та усталено! теорп термiна, не до к1нця з'ясована взаeмодiя термiнологiчно! лексики з шшими шарами слiв у науково-технiчних текстах, не повшстю вивченi лексичнi шари окремих термшосистем, зокрема, будiвельно! термшологи.
Ключовi слова: лексикографiчнi здобутки, словникарство, техтчна термiнологiя, техтчна галузь, термтосистема, абревiацiя
ЛЕКСИКОГРАФИЧЕСКИЕ ДОСТИЖЕНИЯ И ПЕРСПЕКТИВЫ СТРОИТЕЛЬНОЙ ОТРАСЛИ
ЕВСЕЕВА Г. П.1, д-р н. гос. упр., проф., ЕГОРОВА В. С.2, ассист.
'Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепр, Украина, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0002-7528-7232
2 Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры» , ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепр, Украина, тел. 0667220400, e-mail: vitusja03@mail.ru, ORCID ID: 0000-0002-6246-3268
Аннотация. Основная задача научно-технического языка - описывать, объяснять, характеризовать природные и социальные процессы и явления, технические объекты. Несмотря на наличие большого количества работ, посвящён-ных вопросам терминологии, лингвистика до сих пор не имеет обоснованной и устоявшейся теории термина, не до конца выяснено взаимодействие терминологической лексики с другими слоями слов в научно-технических текстах, не вполне изучены лексические слои отдельных терминосистем, в частности, строительной терминологии.
Ключевые слова: лексикографические достижения, техническая терминология, техническая отрасль, терминосистема, аббревиация
LEXICOGRAPHICAL ACHIEVEMENTS AND PROSPECTS OF THE CONSTRUCTION INDUSTRY
YEVSEEVA G. P. Dr. Sc. (Publ. Adm.), Prof. YEGOROVA V. S.2, assistant
1 Department of Ukrainian Studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskogo str., 49600, Dnipro, Ukraine, phone: 38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0002-7528-7232
2 Department of Ukrainian Study, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskoyi str., 49600, Dnipro, Ukraine, tel. 0667220400, e-mail: vitusja03@mail.ru, ORCID ID: 0000-0002-6246-3268
Abstract. The main objective of the scientific and technical language - describe, explain, describe the natural and social processes and phenomena, technical facilities. Despite the large number of works devoted to the issues of terminology, linguistics still has a reasonable and well-established theory of the term, not fully elucidated interaction terminological vocabulary words from other layers in scientific and technical texts, not fully explored some terminological lexical layers, including construction terminology
Keywords: lexicographical achievements, technical terminology, technical, terminological, abbreviations
Постановка проблеми. Одне 1з свщчень розвиненосп мови, високого р1вня мовно! культури - це наявшсть велико! кшькосп
р1зномаштних словниюв ще! мови - загальних i галузевих, л1тературно! мови й д1алектних, одномовних i перекладних, тлумачних,
теpмiнoлoгiчних, мoви письменниюв, фpaзеoлoгiчних, синoнiмiчних тa iнших. Укpaïнське пpиклaдне мoвoзнaвствo мaе знaчнi здoбyтки в гaлyзi лексикoгpaфiï, пpoте мaе й пpoгaлини, щo пoстyпoвo зaпoвнюються нoвoствopеними слoвникaми. Викopистaння слoвникiв- невщ'емта чaстинa будь-яш! нayкoвoï дiяльнoстi. Пpoте
несистемaтизoвaнiсть i вiдсyтнiсть нoвих cy4a№Hx теpмiнiв не дaе змoги пoвнoцiннoгo викopистaння слoвникiв техшчш'! сфеpи, зoкpемa, гaлyзi бyдiвництвa.
Аналiз публiкацiй. Сеpед пpaць, щo стoсyються oписyтеxнiчнoï теpмiнoлoгiï, слiд виoкpемити кoлективнy мoнoгpaфiю Т. Шньш, I. Кoчaн i Г. Maцюк [11]. Пpaцi А. Вoвк [1], М. Гiнзбypгa [2], Т. Кияк [3; 5], I. Кoчaн [б], О Кoчеpги [7; 8] тa В. Hiмчyкa [9] пoдaють теopетичнi зaсaди твopення теpмiнoлoгiï i бyдiвельнoï, зoкpемa. npo oкpемi лексикoгpaфiчнi пpaцi бyдiвельнoгo спpямyвaння дiзнaемoся з таушвих poзвiдoк М. Дpyкoвaнoгo [4] тa iн. Пpoте дoсi немaе oкpемoгo дoслiдження iCTopn лексикoгpaфiчнoгo on^y у^^н^ких теpмiнiв бyдiвництвa.
Мета статп - пpoaнaлiзyвaти oсoбливoстi poзвиткy yкpaïнськoï лексикoгpaфiчнoï нayки, визнaчити ïï здoбyтки тa втpaти, пеpспективи в гaлyзi бyдiвництвa, дoвести, щo yклaдaння нoвoгo слoвникa сyчaснoï теxнiчнoï теpмiнoлoгiï дaе мoжливiсть yмiлo викopистoвyвaти pезyльтaти лексикoгpaфiчнoï дiяльнoстi як iнстpyмент збaгaчення виpaжaльних зaсoбiв y бyдiвельнiй гaлyзi.
Виклад основного матерiалу. У poзвиткy нaцioнaльнoï кyльтypи i збеpеженнi тa yдoскoнaленнi мoви вaжливе мiсце пoсiдaють ставники. У пpoцесi нaцioнaльнoгo сaмoзбеpеження тa сaмoзaхистy вaжливy фyнкцiю в yкpaïнськiй кyльтypi, мoжливo, бiльше, нiж в icropiï iнших пpигнoблених нapoдiв, вiдiгpaвaлo у^тн^ке
слoвникapствo.
Слoвникapствo - oднa з нaйдaвнiших гaлyзей нayкoвo-пpaктичнoгo мoвoзнaвствa, aле теopiя й технoлoгiя йoгo пpoтягoм вiкiв iснyвaли лише iмплiцитнo, тoбтo не виpaженo, як тpaдицiя. Рaзoм i3 величезними дoсягненнями свiтoвoï лiнгвiстики в XX ст. пoмiтних yспiхiв здoбyлa й лексикoгpaфiя, щo нинi беззaстеpежнo тpaктyеться як
пoвнoпpaвнa мoвoзнaвчa дисциплiнa i3 влaсними теopетичними зaсaдaми. Пpoте ще не тaк дaвнo тpaплялися визнaчення лексикoгpaфiï як техшки yклaдaння слoвникiв i лiнгвiстичнoгo aнaлiзy ще! технiки . Одтак y слoвникy гoлoвне - фaхoвa, aвтopськa нayкoвa твopчiсть, тoнке вщчуття слoвa i йoгo семaнтики [9].
Зaлежнo вiд пpизнaчення слoвники пoдiляються нa двa типи: енциклoпедичнi й лшгвютичш. Енциклoпедичнi слoвники пoдaють стислу хapaктеpистикy пpедметiв, явищ, iстopичних пoдiй, видaтних пoлiтичних дiячiв, пpoвiдних учених, дiячiв кyльтypи, piзних пoнять, щo пoзнaчaються тими чи iншими слoвaми. З-пoмiж енциклoпедичних слoвникiв видiляють зaгaльнi, щo poзpaхoвaнi нa пoдaння нaйшиpшoï iнфopмaцiï, i спецiaльнi (гaлyзевi) енциклoпедiï (медичнa, сiльськoгoспoдapськa, бджiльництвa,
сaдiвництвa тoщo). Вapтo зaзнaчити, щo технiкy бyлo цiлкoм yсyненo 3i сфеpи видaнь тлyмaчнo-енциклoпедичнoгo типу. Пеpшим y свт yкpaïнoмoвним видaнням, яке poзкpивaлo сyчaснi технoлoгiï висoкoгo piвня, бyлa «Енциклoпедiя кiбеpнетики» (y 2 тoмaх), пiдгoтoвленa в 1973 poцi в ^ститут кiбеpнетики АН Укpaïни. Щo стосуеться бyдiвельнoï гaлyзi, тo дo ^oro чaсy, нa жaль, не юнуе жoднoгo пoдiбнoгo дoскoнaлoгo слoвникa.
У лшгвютичних слoвникaх пo-piзнoмy пoяснюються слoвa: з пoглядy влaстивoгo 1'м лексичнoгo знaчення, пoхoдження, пpaвoписy, нaгoлoшyвaння тoщo. Лiнгвiстичнi слoвники мoжyть бути oднoмoвними, двoмoвними, бaгaтoмoвними.
Двoмoвнi чи бaгaтoмoвнi - це пеpеклaднi слoвники. У них пoдaнo пеpеклaд слiв з oднiеï мoви нa iншy. В Укpaïнi пеpшi двoмoвнi пеpеклaднi ставники з'явилися y II пoлoвинi XVI столбя. Це були слoвники, y яких цеpкoвнoслoв'янськi слoвa пеpедaвaлися «пpoстoю мoвoю». Дo тaких книг мoжнa вiднести слoвник невiдoмoгo aвтopa «Лексисъ с тoлкoвaнiем мoвъ ^octo», який тзшше викopистaв Лaвpентiй Зизaнiя. Haйпoвнiшi двoмoвнi, a ïx пеpевaжнa бшьшють, - це «Рyсскo-yкpaинский слoвapь» y 3 тoмax (19б8), в яшму пеpеклaденo yкpaïнськoю мoвoю близькo 12G тисяч poсiйськиx слiв; «Укpaïнськo-poсiйський ставник» y б тoмax;
«Украшсько-росшський словник дшового мовлення» С. В. Шевчук (3-те вид. - 2010); «Польсько-украшський словник» за ред. Л. Л. Гумецько! (1958, 1960); «Украшсько-англшський словник» Ю. С. Жлуктенка (2-ге вид. - 1987) та шш1.
Перекладш двомовш словники вщображають термшолопю техшчно! тематики: з прничо! справи, машинознавства 1 машинобудування, пдротехшки, електро-радютехшки, теплотехшки 1 газотехшки, зварювання, пол1графи 1 видавничо! справи, металурги, швейного виробництва; науково-природничо! тематики: з геологи, географи, ф1зики, мехашки, х1ми, математики, боташки, ф1зюлоги, ветеринари, анатоми; шших галузей: сощально-економ1чно! лексики, сшьського господарства, журналютики, лшгвютики, спорту. Окремо необхщно згадати велим росшсько-украшсью словники за участю фах1вщв р1зних галузей, а саме: техшчний, який мютить 80 тисяч термЫв, сшьськогосподарський - 40 тисяч,
електрорадютехшчний - 30 тисяч. Щодо перекладних словниюв техшчно! тематики, в тому чист 1 буд1вельно! галуз1, слщ зазначити, що !х дещо бшьше пор1вняно з шшими р1зновидами лшгвютичних словниюв. Нам вщом1 таю: Термшолопчний росшсько-украшський словник з автоматизаци технолопчних процеав та виробництв (1993), який мютить понад 1,2 тис. термш1в; Короткий росшсько-украшський словник сил1катних термш1в (1993) - 5 тис.; Росшсько-украшський словник з нарисно! та прикладно! геометри, загального машинобудування, комп'ютерно! граф1ки (1994) - 7 тис.; Росшсько-украшський словник: Буд1вництво (1994) - близько 30 тис.; Росшсько-украшський словник: Математика. Ф1зика. Техшка. Науки про Землю та Космос (1998), у якому наведено близько 120 тис. термш1в понад 50 галузей сучасно! науки й техшки.
Вузькопрофшьним, а тому й особливо цшним для пращвниюв буд1вельних оргашзацш, викладач1в та студенпв буд1вельного напряму навчання, е «Росшсько-украшський словник: Буд1вництво»[12]. У ньому систематизовано й упорядковано найбшьш уживаш 1 поширеш буд1вельш термши та !х укра!нськ1 вщповщники. Наведено також стшк1 словосполучення, як1
позначають певш поняття. Найповшше у словнику подана термшолопя з ус1х галузей буд1вельно! науки, виробництва та арх1тектури, а також 1з тих наук, як тюно пов'язаш з ними - математики, ф1зики тощо. Словник хоч 1 мютить немалу кшьюсть термш1в (30 тис.), але, на жаль, не охоплюе !х ус1х, тому зрозумша потреба пращвниюв буд1вельних науково-техшчних 1 навчальних заклад1в, шженерно-техшчних фах1вщв на виробницта, студент1в 1 викладач1в, а також ствроб1тниюв видавництв 1 редакцш газет буд1вельно! галуз1 в найбшьш досконалому 1 повному словнику цього напряму.
На жаль, словники виходили друком невеликими накладами. Наприклад, техшчний словник опублшований накладом 15 тис. прим1рниюв, а словник з електрорадютехшки видано лише 2 тис. прим1рниюв -у той час, коли ця галузь стр1мко розвивалася 1 гостро потребувала под1бних видань.
Основний тип лшгвютичних словниюв -одномовш, в яких у певному аспект розкриваються особливост сл1в. Вони подшяються на окрем1 р1зновиди: тлумачш, орфоешчш, орфограф1чш, етимолопчш, юторичш, словники шшомовних сл1в, термшолопчш, фразеолопчш, частотш, шверсшш, словники мови окремих письменниюв, словники окремих лексичних груп (антошм1в, синошм1в, парошм1в, омошм1в, перифраз), словотв1рш, морфемш тощо.
Орфограф1чш словники подають нормативне написання сл1в 1 !х граматичних форм вщповщно до чинного правопису. Найнов1ший в украшськш лексикографи -«Орфограф1чний словник украшсько! мови» С. Головащука, М. Пещак, В. Русашвського, О. Тараненка (близько 120 тис. сл1в). Цей словник вщображае сучасний стан розвитку вс1х сфер л1тературно! мови, у тому чист й найнов1ш1 запозичення. У 2003 рощ вийшов «Великий зведений орфограф1чний словник украшсько! лексики» (укладач 1 головний редактор В. Т. Бусел), що враховуе лексичний матер1ал, представлений у майже вс1х орфограф1чних, тлумачних, енциклопедичних, термшолопчних, фахових, галузевих словниках, виданих в Укршш у II половиш ХХ - в перш1 роки XXI стол1ття.
В останш десятил1ття з'являються видання спещал1зованих орфограф1чних довщниюв, розрахованих на задоволення професшних потреб певних категорш пращвниюв, серед них 1 «Орфограф1чний словник наукових 1 техшчних термш1в» (1999), укладачем якого е Валерш Карачун [10]. Словник мютить найпоширешш1 термши з р1зних галузей науки 1 техшки. Загальний обсяг - понад 30 тисяч термш1в. Особливо широко подано термши з електрошки, електротехшки, шженерно! та комп'ютерно! граф1ки, шформатики, юбернетики, математики, мехашки, обчислювально! техшки 1 програмування, радюелектрошки, ф1зики та х1ми. Словник створений на основ1 сучасного правопису украшсько! мови, в ньому вщображено найостаншш1 досягнення украшсько! науково! 1 техшчно! термшологи.
Словники шшомовних сл1в подають пояснення сл1в, запозичених з шших мов. У таких словниках переважно зазначаеться джерело запозичення, тобто мова, з яко! або через яку слово прийшло, та розкриваеться його значення. Значна кшьюсть сл1в-термш1в саме шшомовного походження, тому таю словники теж можуть стати у пригод1 фах1вцям техшчно! галуз1. Найдосконал1ший 1 найповшший в украшськш лексикографи «Словник шшомовних сл1в» за редакщею О. Мельничука (1974; вид. 2-ге, виправл. 1 доп., 1986), що мютить близько 25 тисяч сл1в. Вузькоспрямованим, а саме в цьому його цшшсть, е «Тлумачний словник чужомовних сл1в в украшськш мов1. Правопис. Граматика» Оксани Сшпушко [14], який мютить мовш пласти таких сфер людського життя 1 д1яльносп як наука, ютор1я, культура, пол1тика, економ1ка, фшанси, право.
Вершина словникарства - тлумачш словники, яю достатньо повно подають лексико-фразеолопчний склад мови з поясненням прямого й переносного значення, граматичних та стилютичних особливостей, наводять зразки вживання слова. Першим 1 найповшшим тлумачним словником украшсько! мови е одинадцятитомний «Словник украшсько! мови» (1970-1980 рр.), реестр якого мютить понад 135 тисяч сл1в. У 2001 рощ вийшов «Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови» (укладач 1 головний редактор В. Т. Бусел), що мютить
близько 170 тисяч сл1в та словосполучень. У ньому об'еднано академ1чну повноту мовно! лексики з лакошчною формою однотомного видання.
У 2006 рощ вперше видано «Укра!нський тлумачний словник буд1вельних термш1в» за редакщею О. М. Л1вшського [15]. Видання мютить термши 1 лексику буд1вельно! тематики й охоплюе основш буд1вельш термши за такими напрямами: арх1тектура; автоматизащя буд1вництва; технолопя й оргашзащя буд1вельного виробництва; економ1ка; буд1вельш матер1али 1 вироби; буд1вельш машини й устаткування; мехашзащя буд1вництва; буд1вельш конструкци та споруди; пдротехшчне буд1вництво; основи та фундаменти; буд1вельш машини, мехашзми 1 процеси будшдустри та виробництва будматер1ал1в; буд1вельна мехашка; буд1вельна ф1зика; спещальш види буд1вництва; технолопчш процеси 1 спещальш види роб1т; проектування; управлшня проектами, ремонт 1 реконструкщя буд1вель 1 споруд; реставращя 1 консерващя пам'яток арх1тектури та матер1ально! культури, а також деяю юридично-правов1 поняття, що можуть знадобитися буд1вельникам. Кр1м того, подано термши з1 стандартизаци, метрологи та вим1рювально! техшки. У словнику мютиться до 10 тисяч сл1в [4]. Проте авторам усе-таки не вдалося охопити вс1х термш1в, як1 використовуються в буд1вельнш галуз1.
Одне з найнов1ших видань довщкового типу в буд1вельнш галуз1 - «Термшолопчний словник-довщник з буд1вництва та архггектури», укладачами якого стали науковщ Льв1вського нащонального аграрного ушверситету Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, I. М. Добрянський, В. М. Барабаш. Праця мютить тлумачення майже 2 тисяч термш1в, якими фах1вщ зазначених галузей послуговуються у практичнш д1яльност1.
2014 року вийшов «Словник професшно! лексики» , укладачами якого е Л. В. Жадан та В. П. Жадан [13]. Словник нал1чуе близько 4 тисяч сл1в-професюнал1зм1в, що охоплюють ус сфери роб1тничих професш, а саме: буд1вельного профшю, деревообробно! промисловосп, економ1чного профшю, електрогазозварниюв, електрорадютехшчного профшю, зал1зничного транспорту, легко!
пpoмислoвoстi, метaлooбpoбниx пpoфесiй, aвтoмoбiлiстiв, oбчислювaльнoï теxнiки, п^^темни^.^'! дiяльнoстi, ^py^p^^'! спpaви, сфеpи oбслyгoвyвaння,
сiльськoгoспoдapськoгo виpoбництвa, xapчoвoï пpoмислoвoстi. Чеpез невелику кiлькiсть слiв y слoвникy вш мoже бути кopисним стyдентaм училищ i лще!в, a стyдентaм вишiв, як мaйбyтнiм висoкoквaлiфiкoвaним спецiaлiстaм y гaлyзi бyдiвництвa тa виклaдaчaм для po6ora неoбxiднa нaбaгaтo бiльшa кшькють пpoфесiйнoï лексики.
Вapтo зaзнaчити, щo зa poки незaлежнoстi Укpaïни видaнo 48 слoвникiв з медицини, 45 -з екoнoмiки, 27 - з техшки тa мaшинoбyдyвaння. Вiдпoвiднo зpoслa кшьюсть слoвникiв тa пiдгoтoвленo стaндapти з ytix вaжливиx сфеp знaнь тa виpoбництвa: з мaтемaтики, фiзики, xiмiï, iнфopмaтики, 6^oriï, ештои!, paдioтеxнiки, бyдiвництвa, юpиспpyденцiï тoщo. Haвiть видaнo пo кiлькa слoвникiв iз тaкиx галузей знaнь як бiблioтекoзнaвствo, apxеoлoгiя, вiйськoвa, мopськa, iнженеpнa тa зaлiзничнa спpaвa, пoжежнa теxнiкa, apxiтектypa, гoнчapствo, гpaфiкa, pелiгieзнaвствo, геpaльдикa, естpaдa тa бaгaтo iншиx. Чимaлo з них стaли визнaчними здoбyткaми сyчaснoï yкpaïнськoï тауки. Пpoте в oкpемиx теpмiнoлoгiчниx слoвникax спoстеpiгaeться тенденцiя викopистaння, yмoвнo ^жучи, пoшиpенoгo pеeстpy, тoбтo деякi aвтopи нa oснoвi влaснoï нayкoвoï, педaгoгiчнoï тa виpoбничoï пpaктики пoдaють пopяд iз спецiaльними теpмiнoлoгiчними слoвaми i не теpмiнoлoгiчнi.
Однa з ^ичин, щo стoять нa пеpешкoдi yкpaïнськoï теpмiнoлoгiчнoï спpaви нa нaцioнaльнiй oснoвi, - це вiдсyтнiсть пiдтpимки не лише нayкoвoï, a й yкpaïнськoï мoви в цiлoмy з 6o^ влaди, якa нехтуе деpжaвнoю мoвoю, мaтеpiaльнo i дyxoвнo не пiдтpимye ïï. З ще! пpичини випливae низкa iншиx пpoблем y гaлyзi лексикoгpaфiï, зoкpемa й бyдiвництвi.
Тpивaлa бездеpжaвнiсть yкpaïнськoï мoви, викopистaння poсiйськoмoвнoï нayкoвoï лiтеpaтypи, зoкpемa, теxнiчнoï, лежить в oснoвi тих чинникiв, щo визнaчaють пpиpoдy сyчaснoï yкpaïнськoï теpмiнoлoгiï. Пеpевaжнa бiльшiсть пеpеклaдiв неслoв'янськoï лiтеpaтypи нинi poбиться з poсiйськиx видaнь - чеpез незнaння iншиx мoв, вiдсyтнiсть
пеpеклaдaцькoгo дoсвiдy, бpaк чaсy тoщo. Чеpез - це iнoземнo-yкpaïнськi слoвники й дoвiдники не мaють знaчнoгo пoпитy i ïx чaстo зaмiнюють poсiйськoмoвнi. Фaкт певш^ a шшли нaвiть дуже великoï, зaлежнoстi yкpaïнськиx теpмiнoлoгiчниx систем вiд poсiйськoï теpмiнoлoгiчнoï oснoви був i, та жaль, дoсi зaлишaeться пpичинoю нестaбiльнoстi poзвиткy yкpaïнськoï теpмiнoлoгiï тa теpмiнoгpaфiï в цiлoмy i бyдiвельнoï гaлyзi зoкpемa. У бaгaтьox випaдкax спoстеpiгaeться пpaгнення пoзбyтися кaлькyвaння poсiйськиx теpмiнiв, aле пoки щo oстaтoчнo ^oro зpoбити ще не вдaлoся, 6o бaгaтo нaвчaльнoï лiтеpaтypи, пoсiбникiв, виpoбничиx пpoцесiв е poсiйськими, 6o в 6araraox нaвчaльниx зaклaдax y ^o^d нaвчaння викopистoвyють цi пеpекpyченi теpмiни. Бyвae й пo-iншoмy: щoб уникнути poсiйськиx кaльoк, aвтopи iнкoли вдaються дo нoвoтвopiв, тaк звaниx штучних теpмiнiв, викopистaння дiaлектизмiв, щo тaкoж не спpияe poзвиткy теpмiнoлoгiï та талежнш нayкoвiй oснoвi.
Xoчa в таш чaс теpмiнoлoгiчними пpoблемaми зaймaeться бaгaтo yстaнoв, кaфедp piзниx нaвчaльниx зaклaдiв, aле жoднa з них не мae бaжaння пiдпopядкoвyвaтися шшш, тoбтo вoни poзвивaються стиxiйнo - це е ще oднieю пpичинoю гaльмyвaння poзвиткy yкpaïнськoï теpмiнoлoгiï, a тому й poзвиткy лексикoгpaфiчнoï муки в гaлyзi бyдiвництвa. У цьoмy aспектi слушним тa aктyaльним бyлo б opгaнiзyвaти Кoмiтет з теpмiнoлoгiï y склaдi Акaдемiï бyдiвництвa, y функцп якoгo бyлo б пoклaденo кoopдинaцiю poбoти з yнopмyвaння бyдiвельнoï теpмiнoлoгiï.
Xoтiлoся б згaдaти i ^o недoскoнaлiсть теpмiнoлoгiчнoï спpaви суто з пoглядy мoви, тoбтo гpaмoтнoстi. Бaгaтo слoвникiв видaють y видaвництвax, де не зaвжди е дoсвiдченi pедaктopи тa кopектopи. Автopaм техшчних дoвiдникiв i слoвникiв неoбxiднo спiвпpaцювaти з дoсвiдченим фiлoлoгoм, щoб уникнути мoвниx пoмилoк, безгpaмoтнoстi. Остaннiм чaсoм y теpмiнoлoгiï виниклa великa пpoблемa з дieпpикметникaми aктивнoгo стaнy. Дехто нaмaгaeться, i не без пiдстaв,yникaти тaкиx звopoтiв в yкpaïнськiй мoвi. Це, пеpш зa все, тому, щo iснye зaлежнiсть вiд poсiйськoï пеpшooснoви i вiдсyтнoстi знaнь св^вих теpмiнoлoгiчниx
систем. Кр1м того, замало вивчаеться 1 нацюнальна лексична система.
Необхщно зазначити, що в наш час видавати словники може будь-хто, хто мае на це матер1альш статки, а через вщсутшсть належного контролю за якютю виданого матер1алу на полицях книжкових магазишв з'являються численш видання сумшвно! якост та майже не перероблеш передруювки 1з вдалих праць попередшх рок1в. На превеликий жаль, в оброблюваних джерелах мають мюце численш порушення норм чинного «Украшського правопису», а також розб1жност1 м1ж названими вище джерелами (м1ж р1зними Державними стандартами Укра!ни, м1ж окремими словниками, м1ж словниками та окремими державними стандартами Укра!ни) щодо перекладу на укра!нську мову деяких поширених термш1в та термЫв-словосполучень, щодо вживання тих чи шших сшв у певних значеннях, у тому чи шшому контекст!
Попри пор1вняно велику кшьюсть назв сучасних словниюв, що !х видають найр1зномаштшш1 видавництва, !х наклади зазвичай недостатш для забезпечення
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
нагальних потреб техшчно! галуз1, а !х лексична база нерщко значно вщстае вщ стр1мкого розвитку мови.
Засади створення укра!нських
термшолопчних словниюв було вироблено ще у II половиш XIX стол1ття, однак буд1вельне словникарство почало динам1чно розвиватися лише в добу незалежносп Укра!ни. Цьому сприяла низка чинниюв, зокрема, суспшьно-пол1тичш змши в кра!ш та спричинена стр1мким розвитком буд1вельно! галуз1 в нашш кра!ш поява ново! термшолексики, яку необхщно було кодиф1кувати. Однак за роки незалежносп ми зазнали 1 втрат, бо якби б в основ1 термшолопчно! справи лежали нацюнальш 1нтереси, то досягнень на шляху стабшзацп терм1нолог1чно! системи було б значно бшьше в багатьох галузях, в тому числ1 1 в буд1вельнш.
Отож перш1 словники техшчних терм1н1в, зокрема, буд1вельних, - це непогана основа для укладання досконалого единого словника буд1вельних термш1в, яка, звичайно, потребуе детального доопрацювання.
1. Вовк А. Наукова мова i шштика: 55 рошв укрансько! термiнологii' в УРСР / А. Вовк // Сучасшсть. Лiтература, наука, мистецтво, сустльне життя. - 1979. - Ч. 7/8 (223). - С. 87-95.
2. Пнзбург М. Досвщ та проблемы впровадження ДСТУ 3966-2000 в термшолопчну дiяльнiсть / Михайло Пнзбург, Софiя Левiна, 1рина Требульова // Вюник Нацiонального унiверситету «Львiвська полггехшка». Серiя : Проблемы укра!нсько1 термшологп. - 2002. - № 453. - С. 183-189.
3. Д'яков А. С. Основи термшотворення. Семантичш та соцюлшгшстичш аспекти / Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. - Кив : КМ Academia, 2000. - 218 с.
4. Друкований М. Про «Укра1нський тлумачний словник будiвельних термiнiв» / Друкований М. // Укра!нознавство. - 2007. - №1 (22). - Режим доступу: http://archive.nndiuvi.org.ua/fuUtext.html?id=814.
5. Кияк Т. Р. До питания про "свое" та "чуже" в украшськш термшологп / Т. Р. Кияк // Мовознавство. - 1994. - № 1. - С. 22-25.
6. Кочан I. М. Теоретичш засади вироблення термшолопчних стандарлв в украшськш мовi / I. М. Кочан // Мова i культура наци : зб. ст. / Львiв. нац. ун-т iм. 1.Я. Франка. - Львiв, 1991. - С. 40-49.
7. Кочерга О. Д. Деяш мiркування про шляхи i маиiвцi розвитку украшсько! науково! термiнологii / Кочерга О. Д. // Сучасшсть. Лггература, наука, мистецтво, сустльне життя. - 1994. - № 7/8. - С. 173-182.
8. Кочерга О. Украшсьш термшолопчш словники довоенного перюду : за матерiалами бiблiотек Киева та Львова / О. Кочерга, В. Кулик // Вюник Академп наук Украши . - 1994 . - № 2. - С. 55-61.
9. Шмчук В. Про сучасну украшську тлумачну лексикографш / В. Нiмчук // Укра!нська мова. - 2012. - № 3. - С. 331.
10. Карачун В. Я. Орфографiчний словник наукових i техшчних термшв. Понад 30000 ств / Карачун В. Я. - Ки!в : Криниця, 1999. - 528 с.
11. Панько Т. I. Укра!нське термшознавство / Т. I. Панько, I. М. Кочан, Г. П. Мацюк. - Львiв : Свiт, 1994. - 216 с.
12. Росшсько-украшський словник. Будiвництво / укл. : Ярмоленко М. Г., Цимбал С. Й., Кривенко Д. С., Пщаленко Ю. О., Рудь М. С., Тарасенко В. Л., Гусениця А. П., Терновий В. I., Скрипник М. А., Володш М. О., Романушко £. Г., Григоровський £. П., Мойсеенко В. Г., Погоршьчук В. Ф., Цепелев О. П., Четвериков Ю. В., Саранча Г. А., Окало П. I., Симоненко Л. О. - Ки!в : Будiвельник, 1994. - 256 с.
13. Жадан Л. В. Словник професшно! лексики / Л. В. Жадан, В. П. Жадан. - Тернотль : Навчальна книга - Богдан, 2014. - 400 с.
14. Слшушко О. М. Тлумачний словник чужомовних ^в в украшськш MOBi. Правопис, граматика : 10000 слiв /
Слшушко О. М. - Ки!в : Криниця, 2000. - 512 с.
15. Укра!нський тлумачний словник будiвельних термшв (Книга знання) / О. М. Лiвiнський, М. О. Лiвiнський,
О. А. Васильковський, А. О. Васильковський, Д. Ф. Гончаренко, М. I. Захарчук ; за заг. кер. та наук. ред.
О. М. Лiвiнського. - 1-ше вид. - Ки!в : Леся, 2006. - 527 с.
REFERENCES
1. Vovk A. Naukova mova i polityka: 55 rokiv ukrainskoi terminolohii v URSR [Scientific language and politics: 55 years of the Ukrainian terminology in the USSR]. Suchasnist. Literatura, nauka, mystetstvo, suspilne zhyttia [Modernity. Literature, science, art and social life]. 1979, vol. 7/8 (223), pp. 87-95. (in Ukrainian).
2. Ginzburg M, Levina S. and Trebulova I. Dosvid ta problemy vprovadzhennia DSTU 3966-2000 v terminologichnu diialnist [Experience and problems of implementation of the State Standartds of Ukraine 3966-2000 to a terminology work]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia: Problemy ukrainskoi terminolohii [Bulletin of the National University "Lviv Politechnic". Series: Problems of Ukrainian terminology]. 2002, no. 453, pp. 183-189. (in Ukrainian).
3. Diakov A.S., Kyiak T.R. and Kudelko Z.B. Osnovy terminotvorennia. Semantychni ta sotsiolinhvistychni aspekty [Fundamentals of terminology. Semantic and socio-linguistic aspects]. Kyiv: KM Academia, 2000, 218 p. (in Ukrainian).
4. Drukovanyi M. Pro «Ukrainskyi tlumachnyi slovnyk budivelnykh terminiv» ["Ukrainian dictionary of construction terms"]. Ukrainoznavstvo [Ukrainian Science]. 2007, no. 1 (22). Available at: http://archive.nndiuvi.org.ua/fulltext.html?id=814. (in Ukrainian).
5. Kyiak T.R. Do pytannia pro "svoe" ta "chuzhe" v ukrainskii terminolohii [On the question "own" and "strange" in Ukrainian terminology]. Movoznavstvo [Linguistics]. 1994, no. 1, pp. 22-25. (in Ukrainian).
6. Kochan I.M. Teoretychni zasady vyroblennia terminologichnykh standartiv v ukrainskii movi [The theoretical basis of terminology standards making in Ukrainian]. Mova i kultura natsii [Language and culture of the nation]. Lviv. nats. un-t im. I.Ya Franka [Lviv National University named after Franko I.Ya.]. Lviv, 1991, pp. 40-49. (in Ukrainian).
7. Kocherga O.D. Deiaki mirkuvannia pro shliakhy i manivtsi rozvytku ukrainskoi naukovoi terminolohii [Some observation on the ways and delusion of Ukrainian scientific terminology]. Suchasnist. Literatura, nauka, mystetstvo, suspilne zhyttia [Modernity. Literature, science, art and social life]. 1994, no. 7/8, pp. 173-182. (in Ukrainian).
8. Kocherga O. and Kulyk V. Ukrainski terminologichni slovnyky dovoennogo periodu: za materialamy bibliotek Kyeva ta Lvova [Ukrainian terminological dictionaries of pre-war period: the libraries materials of Kyiv and Lviv]. Visnyk Akademii nauk Ukrainy [Bulletin of Scientific Academy of Ukraine]. 1994, no. 2, pp. 55-61. (in Ukrainian).
9. Nimchuk V. Pro suchasnu ukrainsku tlumachnu leksykografiiu [About the modern Ukrainian explanatory lexicography]. Ukrainska mova [Ukrainian language]. 2012, no. 3, pp. 3-31. (in Ukrainian).
10. Karachun V.Ya. Orfografichnyi slovnyk naukovykh i tekhnichnykh terminiv. Ponad 30000 sliv [Orthographic dictionary of scientific and technical terms. more than 30,000 words]. Kyiv: Krynytsia, 1999, 528 p. (in Ukrainian).
11. Panko T.I., .Kochan I.M. and Matsiuk G.P. Ukrainske terminoznavstvo [Ukrainian terminology science]. Lviv: Svit, 1994, 216 p. (in Ukrainian).
12. Yarmolenko M.G., Tsymbal S.Y., Kryvenko D.S., Pishhalenko Yu.O., Rud M.S., Tarasenko V.L., Gusenytsya A.P., Ternovyi V.I., Skrypnyk M.A., Volodin M.O., Romanushko Ye.H., Hryhorovskyi Ye.P., Moiseenko V.H., Pohorilchuk V.F., Tsepelev O. P., Chetverykov Yu.V., Sarancha H.A., Sikalo P.I., Symonenko L.O, eds. Rosiisko-ukrainskyi slovnyk. Budivnytstvo [Russian-Ukrainian dictionary. Construction]. Kyiv: Budivelnyk, 1994, 256 p. (in Ukrainian).
13. Zhadan L.V. and Zhadan V.P. Slovnykprofesiinoi leksyky [Dictionary of functional lexis]. Ternopil: Navchalna knyga -Bohdan, 2014, 400 p. (in Ukrainian).
14. Slipushko O.M. Tlumachnyi slovnyk chuzhomovnykh sliv v ukrainskii movi. Pravopys, gramatyka: 10000 sliv [Explanatory dictionary of modern words in Ukrainian: 10000 words]. Kyiv: Krynytsia, 2000, 512 p. (in Ukrainian).
15. Livinskyi O.M., Livinskyi M.O., Vasylkovskyi O.A., Vasylkovskyi A.O., Goncharenko D.F. and Zaharchuk M.I., eds. Ukrainskyi tlumachnyi slovnyk budivelnykh terminiv (Knyga znannia) [Explanatory dictionary of construction terms (Book of knoledge)]. Kyiv: Lesia, 2006, 527 p. (in Ukrainian).
Рецензент: д-р т. н., проф. Поповський А. М.
Надшшла до редколеги: 16.06.2016 р. Прийнята до друку: 18.07.2016 р.
