CC BY
28
УДК 811.161.2,27,373.7:159. 922.4
I. Ю. Сковронська
Льв1вський державний ушверситет внутрштх справ, завщувач кафедри шоземних мов канд. фшол. наук, доц.
Б. М. Юськ!в
Льв1вський державний ушверситет внутрштх справ, старший викладач кафедри шоземних мов
ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧН1 ВАР1АЦ11 ПРАВОВО1 КОНЦЕПТОСФЕРИ
© Сковронська I. Ю., Юськгв Б. М., 2016
Розглянуто деяк! фрагменти лексико-граматичних вар!ац!й правово! концепто-сфери, що вщтворюють мовну концептуальну картину св!ту. Концептосфера права м!стить, в!дпов!дно, концепти з! сфери правознавства, до яких передус!м зарахуемо концепти право, закон, правосуддя, судочинство.
Уся складна ! багатогранна система духовних ц!нностей, спос!б мислення, процес породження думки, св!тогляд, повед!нка знаходять свое вщображення у мов!. Саме мова визначае спос!б членування св!ту в т!й чи !нш!й культур!, спос!б його опису, штерпретащь За допомогою мови людина описуе категори права, !нтерпретуе закон. Мова у прав! - це не тальки питання юридично! технГки та стилГстики, це конструктивна основа Гснування самого права як своер!дного соц!ального феномену. Юридичн! норми закр!плен! словесно, тому поглиблен! знання про властивост! слова дають змогу осягнути лог!ку юридичного мислення, глибше роз!братися у системн!й побудов! права ! механ!змах !! д!! на св!дом!сть ! поведГнку людей. Ключов! слова мови права - це завжди "сигнали" певного юридичного свГтогляду, що виражають духовно-етичн! ¡деали суспГльства та моральн! принципи, усв!домлен! людським розумом, сприйнят! правовою системою ! вербал!зован! у мов!. У мов! вщображено! деформацй' правосвщомост!, що виникають у сусп!льств!.
З! зм!ною принцип!в, що конституюють розум!ння права, зм!нюеться й правова мова, а також спостер!гаеться поява певних лексико-граматичних вар!ац!й, оск!льки нов! ключов! слова мають свое специф!чне значення, !нш! можливост! синтаксично! сполучуваност!. Сучасна д!йсн!сть, як вщомо, знову актив!зуе проблему трансформаци юридично! мови. Чинне законодавство, юридична наука та практика застосування права оперують поняттями "пр!оритет прав та свобод людини ! громадянина", "розпод!л влади", "п!дприемницька д!яльн!сть" тощо. Водночас юридична мова здатна зд!йсню-вати ! зворотний вплив на правову систему сусп!льства.
И. Ю. Сковронская, Б. М. Юськив
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧЕСКИЕ ВАРИАЦИИ ПРАВОВОЙ КОНЦЕПТОСФЕРЫ
В статье рассмотрены некоторые фрагменты лексико-грамматических вариаций правовой концептосферы, отражающие языковую концептуальную картину мира. Концептосфера права содержит, соответственно, концепты из сферы правоведения, к которым прежде всего относим концепты право, закон, правосудие, судопроизводство.
Вся сложная и многогранная система духовных ценностей, образ мышления, процесс порождения мысли, мировоззрение, поведение находят свое отражение в языке. Именно язык определяет способ членения мира в той или иной культуре, способ его описания, интерпретации. С помощью языка человек описывает категории права, интерпретирует закон. Язык в праве - это не только вопрос юридической техники и стилистики, это конструктивная основа существования самого права как социального феномена. Юридические нормы закреплены словесно, таким образом основательные знания свойств слова позволяют понять логику юридического мышления, более глубоко разобраться в системном построении права и механизмах его воздействия на сознание и поведение людей. Ключевые слова языка права - это всегда "сигналы" определенного юридического мировоззрения, выражающие духовно-нравственные идеалы общества и нравственные принципы, осознанные человеческим умом, воспринятые правовой системой и вербализованные в языке. В языке отражены и деформации правосознания, возникающие в обществе.
С изменением принципов, конституирующих понимание права, меняется и правовая речь, а также наблюдается появление определенных лексико-грамматических вариаций, поскольку новые ключевые слова имеют свое специфическое значение, другие возможности синтаксической сочетаемости. Современная действительность, как известно, снова активизирует проблему трансформации юридического языка. Действующее законодательство, юридическая наука и практика применения права оперируют понятиями "приоритет прав и свобод человека и гражданина", "распределение власти", "предпринимательская деятельность" и тому подобное. В то же время юридический язык способен осуществлять и обратное влияние на правовую систему общества.
I. Y. Skovronska, B. M. Yuskiv
LEXICAL AND GRAMMATICAL VARIATIONS OF LAW CONCEPTOSPHERE
The article examines lexical and grammatical variations of law conceptosphere that reflect the linguistic conceptual picture of the world. The law conceptosphere includes, respectively, concepts from the field of law such as the concept of law, justice, judiciary, etc..
Language is rightly called one of the means that explain spirituality of a man, its system of values, mentality, the way of thinking, the process of generating ideas, outlook, behavior. It is the language that defines the way of the division of the world into one culture or another, the way of its description, interpretation. It is through the language that a man describes categories of law, interprets the law. Language in law is not just a matter of legal technique and stylistics, it is a constructive basis for the existence of law as a kind of social phenomenon. Legal norms are fixed verbally, so in-depth knowledge about the properties of a word allows you to grasp the logic of legal thinking, more deeply understand the systematic construction of law and the mechanisms of its action on the consciousness and behavior. The key words of law are always considered to be "signals" of certain legal philosophy expressing spiritual and ethical ideals of the society and moral principles recognized by human mentality, perceived by legal system and verbalized in language. The language reflects the sense of justice and deformations occurring in the society.
The change of principles that constitute the understanding of law is followed by the change of legal language and there is the appearance of certain lexical and grammatical variations, since new keywords gain their specific meanings and other possibilities of syntactic building. Nowadays reality is known to activate again the problem of transformation of legal
language. Current legislation, jurisprudence and the practice of application of law operate the terms "priority rights and freedoms of an individual and a citizen", "power sharing" "business activities ", etc. At the same time legal language is able to carry out an opposite effect on the legal system of the society.
Постановка проблеми. Серед актуальных напрям!в сучасного мовознавства - семасюлоги, психолшгвктики й етнопсихолшгвктики, теори тексту, комушкативно! лшгвктики, когттоло-пчний напрям стае найпоширетшим та найпстше пов'язаний з теор!ею картин свиу. Науковщ, що розвинули цей напрям: Дж. Лакофф, С. Томпсон, Ж. Фоконье, Р. Джекендофф, А. Вежбицька та ш. Украшсью учет когттолопчного напряму М. Кочерган, Т. Радз!евська, О. Сел!ванова, С. Жаботинська, Н. Алефр!енко та ш. У центр! когттологи - тзнавальна д!яльтсть людини, й мовний образ, сфера й емощйно! й ращонально! поведшки, так! важлив! феномени, як ментальш процеси.
Когттивна лшгвктика послуговуеться сво'ми термшами, хоч i методика проведення концептуального анал!зу, i його терм!нолог!я перебувають у процес! становлення. Мовна репрезентац!я поняттевого апарату когштивно! л!нгв!стики передус!м пов'язана з уявленнями про основн! смисли (модуси) людського буття, ix акс!олог!ею, морально-етичною оцшкою. Мовну картину св!ту украшщв сьогодн! описують так! вчен!, як В. 1ващенко, О. Левченко, Л. Лисиченко, Т. Космеда, Т. Радз!евська, О. Сел!ванова та !н.
Стан дослвдження. Вир!зняеться низка прийом!в концептуального анашзу, серед яких: анал!з значення за словниковими дефшщями; етимолог!чний анашз (С. Воркачов, Г. Кусов); метод "профшювання" (И. Бартм!нський, С. Небжеговська); опис концепту за його асощативним полем (Л. Чернейко, В. Волинський); "в!зуальний" метод (Р. Ленекер).
Так, традицшна схема анал!зу концепт!в у сучасних працях з когштивно! лшгвктики м!стить к!лька етап!в: досл!джуеться етимолопя слова-!мен! концепту, його словников! дефшщи, слово-творч! потенцй, синтагматичн! зв'язки, особливосл репрезентаци у фразеолог!змах, парем!ях й афоризмах, як! вербал!зують його зм!ст, !нод! залучаються дан! асоц!ативних експеримент!в.
Об'ектом вивчення стае семантика слова в усьому обсяз!. Семантико-культуролопчний обсяг концепту виступае об'ектом дослвдження не тшьки л!нгв!стики, а й логши, психологй, культурологй, фшософи. На думку Ю. Степанова, концепт - це "пучок уявлень, понять, знань, асощацш, переживань, який супроводжуе те чи !нше слово. Концепт, отже, ширший за поняття, оск!льки останне включае сукупшсть основних ознак, а концепт об'еднуе !нформац!ю про вс! ознаки реали [11, с. 24].
Концепт - це концентрат знань людини, и уявлення, як! ввдображено ! в мовн!й форм!, що розкривае життев! позици, системи погляд!в, св!тосприйняття, ментальн!сть в!дпов!дного народу. Концептосфера права м!стить, в!дпов!дно, концепти з! сфери правознавства, до яких передушм зарахуемо концепти право, закон, правосуддя, судочинство тощо. Наголосимо, що предметом цього анал!зу е не об'екти наук, зокрема теори права, окремих галузей права, а концепти як цшносп ввдповвдних галузей культури, хоча енциклопедичш знання з фшософи права, постулати звичаевого права частково можуть використовуватися.
Мета ще! науково! статт! - схарактеризувати особливост! вияву концептофери права у межах мовно! картини св!ту.
Виклад основного матер!алу. Вже виробилася усталена думка, що практично ус! гумат-тарт досл!дження необх!дно зосереджувати у русл! штеграцшного процесу на баз! лшгвктики. Не е винятком й юридична лшгвктика, яка утворилася на стику лшгвктики та юриспруденцш й однаковою м!рою належить як л!нгв!стиц!, так ! юриспруденции Як зазначае Ю. Ф. Прадвд, не виникае ан!найменшого сумн!ву в тому, що синтез л!нгв!стики та юриспруденц!! в юридичн!й
лшгвктищ CTprae взaeмнoмy збaгaченню двox тук, poзв'язaнню oднieï' з нaйaктyaльнiшиx пpoблем cьoгoдення - пiдвищенню ефективнocтi пpaвooxopoннoï тa cyдoвoï дiяльнocтi [7, c. 137].
Moвy cпpaведливo нaзивaють тим зacoбoм, щo дoпoмaгae пoяcнити дyxoвнicть людини, cиcтемy ïï цiннocтей, ментaльнicть, тoбтo cпociб миcлення, пpoцеc пopoдження думки, cвiтoгляд, пoведiнкy. Caме мoвa визнaчae cпociб членyвaння cвiтy y тш чи iншiй кyльтypi, ctocí6 йoгo oпиcy, iнтеpпpетaцiï. Caме зa дoпoмoгoю мoви людинa oпиcye кaтегopiï пpaвa, iнтеpпpетye зaкoн.
Icтopiя cтaнoвлення пpaвoвиx cиcтем eвpoпейcькиx деpжaв cпoкoнвiкiв cyпpoвoджyвaлacь нaмaгaнням виpiшити пpoблемy "пpaвo-cпpaведливicть". Ще в aнтичнi чacи тoгoчacнi нopмaтивнi aкти твopили дocтaтньo витокий piвень пpaвa y cвiдoмocтi гpoмaдян; вoни не пiдлягaли бyденнiй пoлiтичнiй диcкyciï i мoгли бути змшет лише зa ocoбливиx oбcтaвин. Xoчa, з iншoгo бoкy, в cyrai^c™ зacyджyвaвcя пpaвoвий пoзитивiзм. Taк, Цицеpoн ввaжaв нaйдypнiшим пpипyщення пpo cпpaведливicть ycьoгo, щo зaпиcaне в зaкoнax i взaгaлi y пpaвi нapoдiв. Гocтpoю бyлa тaкoж пpoблемa зневaжaння зaкoнy, cвaвiлля cильниx y cтaвленнi дo cлaбшиx, пpo щo cвiдчaть уже paннi твopи гpецькoï лiтеpaтypи, зoкpемa "Tеoгoнiя" i "Tpyди i дш" Геcioдa [4, c. 539-604].
Як олушто зaзнaчae В. M. C^orarn, "пpaвoвy cвiдoмicть тpyдящиx мac клacoвoгo cycпiльcтвa cклaдaли знaння певнта нopм, oфiцiйнoгo пpaвa тa тpaдицiйнi нapoднi пpaвoвi звичaï й гоняття. Звiд ocтaннix y нayкoвo-пyблiциcтичнiй лiтеpaтypi вiдoмий як "звичaeве пpaвo". Xoчa з poзвиткoм ypядoвoгo зaкoнoдaвcтвa xapaктеp пpaвoвoï cвiдoмocтi cелян зaзнaв чимpaз бiльшoгo впливу, пpoте poль звичaeвoгo пpaвa y pегyлювaннi ïx життeдiяльнocтi зaлишaлacя дocить знaчнoю нaвiть зa yмoв пaнyвaння кaпiтaлicтичниx вiднocин [S, c. 40].
Moвa y пpaвi - це не тiльки питания юpидичнoï теxнiки тa cтилicтики, це кoнcтpyктивнa ocнoвa icнyвaння caмoгo пpaвa як cвoepiднoгo coцiaльнoгo фенoменy. Юpидичнi нopми зaкpiпленi cлoвеcнo, тoмy пoглибленi знaння пpo влacтивocтi cлoвa дaють змoгy ocягнyти лoгiкy юpидичнoгo миолення, глибше poзiбpaтиcя y cиcтемнiй пoбyдoвi пpaвa i меxaнiзмax ïï ди нa cвiдoмicть i пoведiнкy людей. Kлючoвi cлoвa мoви пpaвa - це зaвжди "cигнaли" певнoгo юpидичнoгo cвiтoглядy, щo виpaжaють дyxoвнo-етичнi iдеaли cycпiльcтвa тa мopaльнi пpинципи, ycвiдoмленi людcьким poзyмoм, cпpийнятi пpaвoвoю cиcтемoю i веpбaлiзoвaнi y мoвi. У мoвi вiдoбpaженo i дефopмaцiï пpaвocвiдoмocтi, щo виникaють y cycпiльcтвi.
Пpaвo пoв'язaне з кoнцептaми npaвдu, icmrnu, cвяmocmi. ^ï icтиннocтi, щo безпocеpедньo cтocyютьcя кoжнoï людини, пoeднaлиcя y мopaльнoмy теpмiнi "npaвдa", щс пoxoдить вiд cтapocлoв'янcькoгo *npaвъ (np•ямuü, npaвuлънuй, cnpaвжнiй) зi cмиcлoвими вiдтiнкaми, якi пocтyпoвo poзвинyлиcя, - "дoбpuй, "чecнuй", "nopяднuй", "cuлънuй", "дieвuй", "cмiлuвuй", "maкuй, щo npaгнe вnepeд" [5, c. 550-551]. ^м caмим теpмiнoм тозгачили i npaвдy жummя, тобто вiльне caмo-зpечення ocoбиcтocтi в iм'я блaгa, i npaвдy в юpuдuчнoмy acneкmi, тобто нaйвaжливiший ^инцип cycпiльнoï cпpaведливocтi, Taк cфopмyвaлocя "пpaвo" як aбcтpaктне пoняття, зoкpемa й y знaченнi "npaвocyддя", "cnpaвeдлuвocmi", щo oxoo^e тaкi cмиcли, як "вuзнaнa звuчaeм a6o нaдaнa влaдa", "cma", "вoля", "cвoбoдa ди"; "влaдa i вoля вyмoвнuxмeжax".
Отже, y cлoвax npaвo, cnpaвeдлuвicmъ, npaвocyддя i npaвдa в y^arn^™ мoвi пpocтежyeмo етимoлoгiчнo cпiльний кopiнь [5, c. 550]. У цьoмy, oчевиднo, &щд yбaчaти дaвню глибoкy y^arn^^ тpaдицiю втiлення y пpaвi пpaвди тa cпpaведливocтi.
Лекcемa npaвocyддя y велитому тлyмaчнoмy cлoвникy y^arn^^ мoви oтoтoжнюeтьcя зi cnpaвeдлuвuм cyдoм. Cлoвник ^parn^^x cинoнiмiв пiдкpеcлюe, щo зaвдaння npaвocyддя ^cmu^ï, cyдy, cyдiвнuцmвa; cyдoчuнcmвa) - зaбезпечити точне i неyxильне ви^^ння зaкoнiв [9, c. 917]. Щ лекcеми iмплiкyють дoдaткoвi cмиcли ^eï мopaльнoï кaтегopiï, тaкi як "вipнuй", íínpaвuлънuй", "icmuннuй", "npaвдuвuй", "npaвoмipнuй", "зaкoннuй", "npaвeднuй", "coвicнuй", "чecнuй" тoщo. Boни cвiдчaть, щo дoвipa дo людей, яю здiйcнюють пpaвocyддя, бyлa виcoкoю, як виcoкoю бyлa cycпiльнa oцiнкa ïx^oï дiяльнocтi, cтaтyc y cycпiльcтвi.
Kлючoве cлoвo "пpaвдa", щo oб'eднyвaлo пiзнaвaльнy кaтегopiю icтини iз етичнoю кaтегopieю cпpaведливocтi, й визнaчилo cпpийняття пpaвoвoï дiйcнocтi. Ще y пеpioд Km^^^' Pyci пpaвo гpyнтyвaлocя нa мopaльнo-етичниx цiннocтяx cвoгo чacy. Taкa ycтaнoвкa вiдпoвiднo вплинyлa нa фopмyвaння i poзвитoк yкpaï'нcькoï юpидичнoï' мoви. Як вiдoмo, бaгaтo зaкoнiв дaвньpycькoï
держави склалися та закршилися в уснш форм! в дописемний перюд, а в писемност був зафшсований готовий, оброблений усний текст цих закотв; при цьому у склад! багатьох термшолопчних сполук збершалося морально-етичне вихвдне протиставлення правды 1 кривды (правого та лгвого, етимолопчно "правий" - прямий, ргвний, правдивый; "л1вий" - кривий, нергвний неправдивый, наприклад, правим десятком називали стягнення з виправдано! у суд1 сторони. Усталена сполука "руська правда" стала джерелом для утворення конструкци "дати правду" (виправдати, задовольнити судом), за синтаксичною аналопею - "правду взяти" (добитися права, користуватися правами), виник 1 синотм1чний ряд, що означав лжесввдчення: "на правду не стати", "противу правди мовити", "не на правдг' 1 под. Негативний смисл слова "неправда" (криве, л1ве) вщобразився зокрема, у термшолопчному значент слова "образа" як позначент ус1х правопорушень, форму образа утворено ввд образити - разити ("робити боляче", "вдарити") не прямо, а навколо, "по-кривому, тобто "викривлено" [5, с. 142].
Давт слов'яни 1менували звичай словами закон, правда, право. У розмовно-побутовому стил слово правда означало "справедлив1сть" 1 за семантикою було протилежним до слова кривда. Кр1м того, протиставлення правда - кривда було одним 1з головних у слов'янськш язичницькш м!фологи. Поширення ди закону як норми обов'язково! поведшки людей тд страхом владного примусу призвело до семантичного ототожнення термшв "правда" й "закон" [3, с. 19].
Як подае тлумачний словник укра!нсько! мови, закон - це: "1. Встановлене найвищим органом державно!' влади загальнообов'язкове правило, яке мае найвищу юридичну силу (...) // тгльки одн., без додатка. Сукуптсть таких загальнообов'язкових правил та державних постанов, що визначають суспшьт вщносини людей; втшення найвищо! влади в суспшьств! (...); // у знач. присуд, перен. Те, що сприймаеться як незаперечне розпорядження, велшня, обов'язкове для неухильного виконання (...); 2. кого, чого, чий г без додатка. Загальноприйняте усталене правило ствжиття, норма поведшки (...); // звичай, обряд (...); 3. чого, перен., мн. Основш правила в якш-небудь дшянщ людсько! дмльносп, що випливають 1з само!' суп справи (...): 4. чого г без додатка. Об'ективно кнуючий, постшний 1 необхщний взаемозв'язок м1ж предметами, явищами або процесами, що випливае з !х внутршньо! природи, сутносп; законом!ртсть (у 2 знач.) (...); // основне положення яко!-небудь науки, що вщбивае причинно-наслщковий зв'язок м1ж явищами, характеризуе переб1г названих процес1в у природ! або суспшьств! (...); // що-небудь неминуче, незаперечне, що е виявом певно! законом!рност (...); 5. Сукуптсть догм (основних положень) яко!-небудь релт!, в1ровчення (...); закон божий - у дореволюцшнш школ! - спещальна дисциплша, що вивчала основи православного в1ровчення (...) [10, т. 3, с. 154-155].
Поняття закон обгрунтовувалося в наущ протягом кшькох тисячолиъ. Був час, коли це поняття охоплювало вш джерела права або ж якесь одне з них. У XIX ст. пропонували навиъ розр1зняти формальний (прийнятий за встановленою процедурою законодавчим органом) та матер1альний як синотм до термша джерело права закони [6, с. 162].
А. Б. Венгеров, цитуючи п. 1 ст. 120 Конституци Росшсько! Федераци 1993 р., зазначив, що "судд1 незалежт1 тдкоряються тшьки Конституци Росшсько! Федераци та федеральному закону", в якому недоречно вжитий терм1н закон. "Але тод1 виникае запитання, - пише дал1 науковець, - а чому суддя не повинен тдкорятися закону, прийнятому суб'ектом федераци, шшими джерелами права?" [2, с. 408-409]. "Под1бт помилки, - як слушно пише Ю. Ф. Прадвд, - на жаль, трапляються 1 в укра!нських нормативно-правових актах" [6, с. 162].
На думку Ю. Ф. Прадща, викладену у статт "Змкт понять та значення термшв закон \ законнгсть в сучаснш юридичнш лгтературГ', визначення поняття закону, що подаються у енциклопедичних словниках, е неповними, потребують в1дпов1дних уточнень. Названий учений пропонуе таке визначення: закон - це "нормативно-правовий акт, прийнятий найвищим органом державно!' влади, який регулюе найважливш! суспшьт вщносини 1 мае вищу юридичну силу щодо шших нормативно-правових актв" [6, с. 163]. Якщо ж щеться про закон як термш, то Ю. Ф. Прадщ, спираючись на визначення, що м1стяться у тлумачних словниках, пропонуе таке свое коротке, пор1вн.: "закон - юридичний акт, прийнятий найвищим органом державно! влади" [6, с. 163]. Отже, у наведених визначеннях маемо смисли: "акт", "влада", "орган", "в1дносини", "сила", "правовий", "нормативний", "державний", "сусп1льний", "найвищий", "регулювання", "1нший".
Koнцепт зaкoн cxapaктеpизyвaв Ю. Cтепaнoв y röro cлoвникy кoнцептiв, вiн oпиcaв, як цей кoнцепт cфopмyвaвcя y pocrn^™ дyxoвнiй кyльтypi й y pociйcькoмy ментaлiтетi. У зaзнaченiй cлoвникoвiй cтaттi cпpaведливo нaгoлoшенo, щo кoнцепт зaкoн мoжнa poзглядaти y тaкиx acпектax, як: 1) юpидичний; 2) бoжий; 3) нayкoвий [11, c. 571-600]. Tе caме, як бaчимo, cтocyeтьcя й yкpaïнcькoï кyльтypи тa yкpaïнcькoгo ментaлiтетy.
Ha пiдcтaвi aнaлiзy cлoвникoвoï cтaттi зi cлoвникa yкpaïнcькoï мoви мoжнa виoкpемити тaкi ocнoвнi cмиcли кoнцептy зaкoн, щo xapaктеpизyють кoнцептocфеpy npaвa, як-oт: "звичaй", "oбpяд", "пpaвилo", "пocтaнoвa", "велiння", "poзпopядження", "влaдa", "cилa", "деpжaвa", "cycпiльcтвo", "вияв-лення", "викoнaння", "втшення", "ycтaленicть", "нopмa", "^mma", "нacлiдoк", "cyкyпнicть", "зв'язoк", "дiяльнicть", "cпpaвa", "cyть", "cyтнicть", "зaгaльнooбoв'язкoвicть", "зaгaльнoпpийнятicть", "не^иль-нicть", "вiднocини", "гpoмaдянин", "людинa", '^^вжи-ття", "пoведiнкa", "нaйвищий", "незaпеpечний", "зaкoнoмipний", "вcтaнoвлений", "oб'eктивний", "неoбxiдний", "icнyючий", "ocнoвний".
У cлoвникoвiй cтaттi CУMy дo cлoвa зaкoн пoдaнo i низку фpaзеoлoгiзмiв, щo дoпoвнюють зaзнaчений кoнцепт деякими cмиcлaми, пopiвн.: iмeнeм зaкoнy, тобто влaдoю, нaдaнoю чинним зaкoнoдaвcтвoм; бymu noзa зaкoнoм (nepeбyвamu, cmoяmu i m. т.) - бути пoзбaвленим гpoмaдянcькиx пpaв, зacтyпництвa з 6o^ деpжaвниx opгaнiв; cmaвumu (oгoлoшyвamu i m. т.) nosa зaкoнoм кoгo - пoзбaвляти кoгo-небyдь гpoмaдянcькиx пpaв, зacтyпництвa з бoкy деpжaвниx opгaнiв (...); cyxm зaкoн - зaбopoнa вживaти aлкoгoльнi нaпoï [10, т. 3, c. 154-155]; вoвчuй зaкoн -npo в^то^ни y cyrai^cm, де пaнye cвaвoля cильниx (...) [10, т. 1, c. 713]. Отже, звщст виoкpемлюeмo тaкi дoдaткoвi cмиcли: "зaкoнoдaвcтвo", "деpжaвний opгaн", "зacтyпництвo", "пoзбaвлений", "гpoмaдянcький", "зaбopoнa", "cвaвoля", "cильний".
Bиcнoвoк. 3i змiнoю пpинципiв, щo кoнcтитyюють poзyмiння пpaвa, змiнюeтьcя й пpaвoвa мoвa, a тaкoж cпocтеpiгaeтьcя пoявa певниx лекcикo-гpaмaтичниx вapiaцiй, ocra^^ нoвi ключoвi cлoвa мaють cвoe cпецифiчне знaчення, iншi мoжливocтi cинтaкcичнoï cпoлyчyвaнocтi. Cyчacнa дiйcнicть, як вiдoмo, знoвy aктивiзye пpoблемy тpaнcфopмaцiï юpидичнoï мoви. Чинне зaкoнoдaвcтвo, юpидичнa rnyra тa пpaктикa зacтocyвaння пpaвa oпеpyють пoняттями "пpiopитет пpaв тa cвoбoд людини i гpoмaдянинa", "poзпoдiл влaди", пiдпpиeмницькa дiяльнicть" тoщo. Boднoчac юpидичнa мoвa здaтнa здiйcнювaти i звopoтний вплив нa пpaвoвy cиcтемy cycпiльcтвa. Piч y тiм, щo cлoвa, якi викopиcтoвyють y пpoцеci кoнcтpyювaння пpaвa тa йoгo iнcтитyтiв, зaдaють тi чи iншi cxеми cпpийняття дoвкiлля, нaпpиклaд: npaвo - cnpaвeдлuвicmъ - peвoлюцiйнa дoцiлънicmъ; npaвo - cnpaвeдлuвicmъ - дompuмaння npaв людпнu; noкapaння - вiдшкoдyвaння Ba збumoк, noмcma; noкapaння - cmpax nepeд вiдnoвiдaлънicmю; noкapaння - noнoвлeння coцiлънoï нecnpaвeдлuвocmi тoщo.Taкi кoнцептyaльнi cxеми ггають невед^мтою чacтинoю cycпiльнoï cвiдoмocтi. Boни вiдiгpaють poль cвoepiднoгo "кyльтypнoгo pефopмaтopa" coцiaльнoгo життя i иею чи iншoю мipoю впливaють та пpийняття piзниx нopмoтвopчиx тa пpaвoзacтocoвчиx piшень.
l. Beлuкuй mлyмaчнuй cлoвнuк cyчacнoïyкpaïнcъкoïмoвu Iyклaд i гoлoв. peд. B. T. Бyceл. - К.; Ipnim : BИФ "ПEPУH", 2007. - 17З8 c. 2. Beнгepoв A. Б. Teoprn гocyдapcmвa u npaвa: yчeбнuк для юpuд. вyзoв. - M.: Hoвый Юpucm, 1998. - 480 c. З. Iвaнiвcъкa О. П. Звuчaeвe npaвo в Укpaïнi. Emнomвopчuй acneкm: нaвч. тЫб. I О. П. Iвaнoвcъкa. - К. : TOB "УBПK "EKC-Oб", 2002. - 2б4 c. 4. Icmopiя eвponeйcъкoï мeнmaлънocmu I aa peд. Пemepa Дiнцeлъбaxepa I nepeклaв з тм. Boлoдuмup ^м^^цъ. - Лъвiв: Лimonuc, 2004. - 720 c. 5. Emuмoлoгiчнuй cлoвнuк y^pamcb^ мoвu: y 7 m. I Peдкoл.: О. C. Meлънuчyк (гoлoвн. Peд.) ma т.. - К.: Ha_ук. дyмкa, 198З. - T.4 : H - П I yклaд.: б. Пpaдiд Ю. Ф. Змicm noняmъ ma знaчeння mepмiнiв зaкoн i зaкoннicmъ в cyчacнiй юpuдuчнiй лimepamypi II У цapuнi лiнгвicmuкu i npaвa: Ciмфeponoлъ: Eлiнъo, 200б. - C. 1бЗ-1б5. 7. Пpaдiд Ю. Юpuдuчнa лiнгвicmuкa як oкpeмa гaлyзъ знaнъ I Ю. Пpaдiд II У цapuнi лiнгвicmuкu i npaвa. -Ciмфeponoлъ: Eлiнъo, 200б. - C. 1З2-1З9 8. Cupomкт B. M. Пpucлiв'я ma npmmm як джepeлo вuвчeння emuкo-npaвoвux звттв i yявлeнъ yкpaïнcъкoгo нapoдy II Hapoднa mвopчicmъ ma emнoгpaфiя. - 1987. - № 1. - C. З9-42. 9. Cлoвнuк cuнoнiмiв у^тжъ^ мoвu: y 2-x m. I A. A. Бypячoк, Г. M. Гнamюк, Гoлoвa щук ma т.; HAH Укpaïнu, Ы-m мoвoзнaвcmвa iм. О. О. Пomeбнi, Ы-m yкpaïнcъкoïмoвu. - К., 200. - T. 2: О-Я. - C. З81 10. Cлoвнuкyкpaïнcъкoïмoвu: в 11 m. - К.: Hayкoвa думш. - T. 1, 1970. - 800 c.; T. З, 1972. - 74б c. 11. Cmenaнoв Ю. Koнcmaнmы: cлoвapъ pyccкoй кyлъmypы I Ю. Cmenaнoв. - Изд. 2-e, ucnp. u дon. - M.: Aкaдeмuчecкuй Пpoeкm, 2001. - 990 c.
