CC BY
12PHILOLOGICAL SCIENCES
ЛЕКСИКА НА ПОЗНАЧЕННЯ НАЗВ ТВАРИН ВЕРХНЬОГО ЦАРСТВА У ТЕКСТАХ
УКРАШСЬКИХ ЗАМОВЛЯНЬ
Шуляк С.А.
доктор фiлологiчних наук, професор, професор кафедри практичного мовознавства, Уманський державний педагогтний yHiверситет iMeHi Павла Тичини,
Украша
VOCABULARY FOR THE NAMES OF ANIMALS OF THE UPPER KINGDOM IN THE TEXTS OF
UKRAINIAN SPELLS
Shuliak S.
Doctor of Philological Sciences, Professor, Professor of Practical Linguistics Department, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Ukraine
АНОТАЦ1Я
У стати дослщжено особливосп лексики на позначення назв тварин верхнього царства у текстах ук-рашських замовлянь. Визначено домшантш назви птах1в, що функцюнують у дослщжуваних текстах: ворон, сошл, швень, зозуля, голуб, ласпвка, шулша, синиця, соловей, сова. Розглянуто символ^ зазначених лексем. З'ясовано, що звертання до птахiв виконують характеризацiйну функцш, виступають способом ор-гашзацп замовляльних текстiв. Птахи у замовляннях надшеш надзвичайними можливостями, пов'язанi з царством мертвих, iнодi уособлюють сина Божого, охороняють Дерево життя, володшть ключами ввд ви-рш та виконують мапчну функцш.
ABSTRACT
The article examines the features of vocabulary for the names of animals of the upper kingdom in the texts of Ukrainian spells. We determined the dominant names of birds that function in the studied texts, such as crow, falcon, rooster, cuckoo, pigeon, swallow, kite, tit, nightingale, and owl. The symbolism of these tokens is considered. It was found that appealing to birds performs a characterizing function, act as a way of organizing texts with spells. The birds in the spells are endowed with extraordinary opportunities associated with the realm of the dead, sometimes representing the Son of God, guarding the Tree of Life, possessing the keys to the vortex, and performing a magical function.
Ключовi слова: украшсьш замовляння, лексема, текст, символ, лексика, верхне царство, птахи.
Keywords: Ukrainian spells, token, text, symbol, vocabulary, upper kingdom, birds.
Кожна нащя, кожен народ, навиъ кожна соща-льна група мае сво! звича!, що виробилися протягом багатьох столть i освячеш вшами; але звича! - це не ввдокремлене явище в житп народу, - це втшеш в рухи i дiю свиовадчуття, свiтосприймання та вза-емини мiж окремими людьми; а цi взаемини i свгго-ввдчуття безпосереднъо впливають на духовну культуру даного народу, що в свою чергу впливае на процес постання народно! творчосп [4, с. 3].
Осмислити складну проблему становления ду-ховносп народу можна лише за умови, коли ввдомо все, що ним накопичено, i коли вiдомо, як шло це накопичення. Про особливосп цього процесу да-ють певне уявлення науковi розвiдки дослiдникiв багатьох поколшь, якi не тiлъки нагромаджували фактичний матерiал з народних вiруваиь i повiр'iв, а й висловлювали свое ставлення до нього, розкри-ваючи власне бачення свiту. Ось чому так цшш для нас пам'ятки народно! духовно! культури - i як джерело духовно! культури - i як джерело науково! думки [7, с. 14].
В.В. Жайворонок, дослвджуючи знаки укра!н-сько! етнокультури, зазначае, що давня мiфологiя
засвiдчуе вiру в те, що птахи створили свщ з птахами пов'язана незлiченна шльшсть народних легенд, при^в'!в, приказок, казок; особливо люб-лять в народi перелiтних птахiв, якi прилгають ви-рiю-раю; вони сприймаються вюниками весни, приплоду, врожаю, добра, здоров'я i щастя; Бог-Творець вселив у таких птахiв душi дщв-прадщв та надприроднi сили, тому вони так прихильш до людей i завжди приносять !м радiстъ життя [5, с. 489].
М. Новикова вважае, що у груш диких птахiв сошл - безсумшвний лщер, але не володар верхнього царства; у верхньому царствi володарi взагалi нема, його пожилъцi не шдпорядковаш одне одному, вони дшть самостiйно в межах сво!х функ-цiй; сошл належить до найархш'чшшого шару свгто-будови замовлянь [6, с. 220].
Мета нашо! розввдки - вивчити особливостi лексики на позначення назв тварин верхнього царства у текстах украшських замовлянь. Досягнення поставлено! мети стае можливим за умови виконання таких завдань: визначити домшантш назви птах!в, що функцiонуютъ у дослвджуваних текстах; розгля-нути символ^ зазначених лексем; з'ясувати, яку
функцю виконують звертання до птах1в; описати надзвичайнi можливостi птах1в у текстах украшсь-ких народних замовлянь.
Приклади подаемо в тих формах i мшрокон-текстах, у яких вони трапляються в дослвджуваних текстах укра1нських замовлянь.
Тварини верхнього царства украшських народних замовлянь - птахи. Вони сшвввдносяться з деревом центру свиу - дубом, як-от у замовлянн вщ ляку: Буду мову творити / Ляк виманяти-виганяти, /На сухий лк посилати; /На сухий лс на чорне болото, /На бистрi pirn, на чистi потоки, /На тонт лози, на сине море. /А на тому моpi остpiв, а на ньому - дуб. / А на тому дубi - гшляк, / А тих гшляках - по три гнезда, /А в тих гтздах - по пта-шщ, /А в кожно! пташки - по три пташеняти; / Будуть вони ляк дзьовбати, /На сухий лк посилати i гнати: / Там йому пити-гуляти, /А pабовi Божому (iм'я) ляку не знати [1, с. 36].
У замовляннях птах iнодi уособлюе сина Бо-жого: Над Йсусом Христом / свiчi палають, / над сином його /янголи спiвають, / а над Маpiею рожа зацвша. / Спуд то! рожи вилетiв птах. Да полетiв на небеса. /Небеса одтворились, / уЫ святi уклонились. / Не есть ти птах, есть ти син Божий. /1 ти на цей свт людей намножив. / Свята Маpiя Божа, явися нам. / Возьми цього хрещеного, моли-твеного (1вана), / Цю чорну слабость вижени, / бруд з тта видави / чистим хрестом животворящим [2, с. 145].
Птахи у замовляннях зазвичай мають позити-вну семантику. Вони - представники космiчного, доброго свиу, недаремно антисвгг хвороб опису-еться як свгт «де птахи не долгтають», «де i птиця не залтгае», наприклад: Упрокляте камтня, / Уте-мнi печери, /Де птахи не долтають, /Де кури не доспiвають, / Де собаки не брешуть, / Там будеш велике камтня крутити, /Воду переливати, /Шски пересипати, / Дерева крутити, / А до цього красного-прекрасного тта /Зла не мати [2, с. 23]; I зси-лаю тебе, злий душе-переполоше, /В землю пустую, безконечнюю, /Де козак на кот не гуляе, /Де дiвка косою не мае, / Де чоловiчеський глас не заходить, / Де скотина не ходить, / Де i птиця не залiтае [2, с. 38].
До верхнього царства украшських замовлянь належать ворон, сотл, орел, пiвень, зозуля, голуб, ластiвка, шулжа, синиця, соловей, сова.
Швень - чарiвна птиця бога Сонця; в украш-ськш народнш символщ швень виступае передуам символом свила i сонця, прихвд яких сповщае [5, с. 451-452].
У замовляннях твень школи не зображуеться як домашнш птах, головна його функщя - виразно мапчна [6, с. 223]. Швень замовлянь - вартовий «правильного», космiчного, а не хаотичного часу (отже, й свгтобудови). Недаремно хтошчний антис-вгт хвороб i урошв описуеться як свгт, де «твт не ствають» [6, с. 223], як-от: ...З чого собi сходилось - туди собi i йдть; / На очерета, на болота, / Де сонце не гpiе, де твень не пiе. / Там собi крутися-гуляй, сво'1 pозкошi май, /А до народженого (iм'я хворого) /Дыа не май! [1, с. 46]; Йди собi на ниц лози, на бистpi води, /Де сонечко не сходить, /Де
християнський голос не заходить, /Де твт не ствають, / Топорами не рубають [1, с. 49]; Я ж тебе виговораю, я ж тебе виливаю /На сухi лiса, на сухie лози, /На сине камiння, на бистрi води, / де люди не ходять, / Сонце не грie, втер не вie, / Де твт не спiвають, собаки не брешуть - / Там собi гуляй-буяй i ва розкошi май, / А рождену, хрещену (м'я) не терзай [1, с. 59]; Йди собi, де собаки не брешуть, де твт не спiвають, кури не ходять, i християнсь-кого голосу не чути [2, с. 67].
Першi швш - приблизно о десятш годиш ве-чора проганяють злих духiв; друп - оmвночi прога-няють мерщв; треп - о другш голиш ночi проганяють вщьом i злих ворожбипв [5, с. 452]. А от у замовлянш ввд недуги спостертаемо назви птахами-перваками, пiвнями-перваками, що пов'язано з мь фочислами (первак - перший): Буду тебе карати / Дев'ятьма птахами-перваками, /Дев'ятьма iнди-ками перваками, / Дев 'ятьма гусаками-перваками, /Дев'ятьма качурами-перваками, /Дев'ятьма тв-нями-перваками, / Дев'ятьма курами-перваками, /Дев'ятьма звiрами-перваками, / Дев'ятьма би-ками-перваками, /Дев'ятьма юньми-перваками, / Дев'ятьма псами-перваками, /Дев'ятьма котами-перваками, / Дев'ятьма голками буду колоти, / Дев'ятьма косами буду стинати /Дев'ятьма серпами буду зргзати. / Якоби лиха не мав / Рожден-ний, хрещений (Федiр) [2, с. 23-24].
Зозуля здавна виступае вiщункою життя; як вь щий птах пророкуе людиш кшьшсть лгг життя; вбити зозулю вважалося за великий злочин, бо вона добрий вюник, пророчник, правдомовець [5, с. 251]. У замовляльних текстах цей представник верхнього царства виступае помiчником людиш: Я тебе знаю, я тебе виговораю, / Собi зозульок до помочi скликаю: / - Добрий день, /Мог зозуленьки-голубоньки, / Я до вас з поюрними словами, /А ви до ^м'я) з молитвами, /Я буду виговорять, а ви будете кувать; / Дзьобиками розкусите, / Лапками розгребете, / Кортця розiрвете, в чисте поле пошлете. / В чис-тiм полi будуть жить i гулять, /1 нехай болячка буде там / У чистiм полiрозкошi мать! [1, с. 58].
Зозуля виступае також символом страждання; взагалi з цим птахом багато пов'язуеться оповщань про метаморфози (перетворення), наприклад, про перекидання зозулi на яструба [5, с. 251]. Так у замовлянш ввд пристриу, можливо, зозулька i перетвориться на хижого птаха, на що натякае змют тексту: Зозулька в потилицю мо'1'м ворогам, /А колючка в серце. / Хто на мене зогляне, нехай сам серцем прив'яне [2, с. 45].
Сокш - хижий птах родини соколових з мщ-ним гачкуватим дзьобом, кривими шгтями i дов-гими гострими крильми; у народнш уявi виступае символом хоробросп, швидкосп, зiркостi, злету, молодосл, сили, розуму [5, с. 560]. У замовляннях до бджш зус^чаемо словосполучення соколовi очi як ознаку зiркостi у бджш, що допоможе 1м у зiбраннi меду: Дендобре, пчоли, соколовi оч^ Бiг Вам до помочи. Дай вам, Боже, три сили: одну силу - мед носити, другу силу - рисовi кiхтi (рис - звiр) оддираться, а третю силу - злих вiр не бояться [2, с. 273]; Я вас благословляю не сам, але iзволeнieм Господтм, i ти, матко Фарипко, i дтки-гнтки пшдете на зачатie воску i оглядайтеся соколовими
68
ЗаепсеБ of Еигоре # 86, (2022)
очима, вовчими, щучими од'гдайтеся зубами, аби були славш I сильнг по тридев'ято!землг Божогпо-м1ччю I дшствами святого Духа I святого Зосима, I вах святих. Амгнь [2, с. 275]; а також у замовлянш вщ захворювання актуальними е словосполучення соколинI оч1, орловI крила: Твоя стретуха, /Моя не-знесуха. / У мое! незнесухи / Соколиш очг, /А орловг крила, / Ведмедяча сила, / С1м, п 'ять день м1ж очима. / Крильми одмахаюсь, / Очима оддивлюсь, / Силою од1б'юсь / Та нгчого не боюсь [2, с. 45].
За вiруваннями, сокш - символ бога Рода, охо-ронець «живого вогню» та Дерева життя; золото-крилий птах, що пришс на землю гскри небесного вогню [5, с. 560]: На морг стогть дуб, а на дуб1 си-дить сокгл. Прилетша змгя, хоче з'гсти сокола. «Ст1й, змто, не ж мене, гж (Мартиних) смдесят болячок, смдесят гарачок, смдесят уроюв, смдесят пристрток, смдесят напиток, I втряних, I водяних, I заспаних, I насланих, I чолов1чих, I дгвча-чих, I жточих, I парубочих, - я вас усгх знаю й пог-менно называю, й виговорую, 1з тг, з плечей, з костей, з рум'яного лиця, 1з щирого серця, мог слова -господня помгч» [2, с. 53].
Крiм пташиних очей у замовляннях використо-вуеться шр'я, як-от у замовлянш враза: Будь легенький, як тр'та, / будь легенький, як мачина [2, с. 103].
Ворона - хижий птах iз чорним або срим опе-ренням, що живе на деревах поблизу людських по-селень; у народi птаха уособлюе лиховюшсть; и ка-ркання не провщае шчого доброго; за повiрям, ключi ввд вирш були колись у ворони, але вона якось прогшвила Бога, й ключi передали зозул1 [5, с. 116]. У текстах украшських замовлянь кровi ворона - володарка ключiв, наприклад: Летша ворона через море, / ключг загубила. / Божа Мати йшла / ключI знайшла, море замкнула, / кров замо-вила [2, с. 78]. За народними уявленнями, амейство воронячих мае диявольську природу: ворона чорна тому, що створена дияволом, чорт може приймати подобу ворони, душi злих людей уявлялися у ви-глядi чорно! ворони [5, с. 116].
Ворон - великий хижий птах iз блискучим чо-рно-сишм оперенням, що живе подалi вiд осель (пе-рев. в лiсi); нечистий птах, пов'язаний зi свiтом ме-ртвих; не користуеться симпатiями передусiм через чорне оперення; з глибоко! давнини вважаеться ли-ховiсним птахом, вюником смертi, що широко вщ-бито в украшському фолъклорi [5, с. 115]. Ймовь рно, що саме такий представник верхнього царства й може протистояти сил1 горя, розбити його об чо-рну землю, як-от у замовлянш: Рознеси це горе на лгса й болота, /Де сонечко не сходить, /Де людська нога не ходить, / Де квтки не розцвтають, / Де пташки не лгтають, / Де пгвш не спгвають, / Т1льки чорний ворон лтае - /Хай вт це горе об чо-рну землюрозбивае! [1, с. 48].
Чорний ворон функцюнуе також у замовляннях вщ бешихи та кров^ як-от: Летгв чорний ворон, пустив каплю по морг. Та капля розплинулась, розш-шлась по морг. Щоб так розплинулась, розтшлась
бишиха по шкур1 [2, с. 162]; Летгв чорн ворон 1з-за крутог гори, ав у сгрого коня на криж1, з крижа на спину, а з спини на гриву, з гриви додолу [2, с. 270].
Споконвшу сову вважають провюником бвди, небезпеки [5, с. 559], та в текстах украшських замовлянь простежуемо амбiвалентну символ^ ще! ле-ксеми. До цього птаха звертаються за допомогою: Стоть наргчцг верба, а на тш вербг - сова. «Сово, сово! У мене - син, а в тебе - дочка. Посватаймося, побратаймося. На тобг плаксивицг, серливцг названI, посланI, подумат, погадат» [2, с. 191].
Хвороба також може стосуватися тварин, зок-рема i представнишв верхнього царства, як-от у замовлянш вщ переполоху: Визиваю, викликаю, переполох: / Овечий, скотячий, ктський, / Козячий, собачий, заячий, / Лисячий, вовчий, ведмежий, / Ящириний, жаб 'ячий, черепаховий, / Гадючий, сорочий, воронячий, /Курячий, утячий, гусячий, /Ин-дичий, голуб'ячий, ласт1в'ячий, /Перепеловий, ор-ловий, шулгчий, /Синичий I солов'тий [2, с. 38].
Отже, домшантними назвами птахiв, що функ-цюнують у дослвджуваних текстах е ворон, сокш, орел, швень, зозуля, голуб, ласпвка, шулша, си-ниця, соловей, сова. Звертання до птахiв виконують характеризацшну функцш, виступають способом оргашзацп замовляльних текспв. Птахи у замовляннях надшеш надзвичайними можливостями, пов'язаш з царством мертвих, iнодi уособлюють сина Божого, охороняють Дерево життя, володшть ключами вщ вирш та виконують мапчну функцш. Птахи у текстах укра!нських народних замовлянь мають амбiвалентну символ^.
Перспективи подальших дослвджень поляга-ють у вивченш лексики на позначення тварин сере-днього царства у текстах укра!нських народних за-мовлянь.
Лггература
1. Вербальна мапя украшщв / вступ. сл. Л. Ду-наевська; авт. передм. О. Павлов ; упоряд. та при-мгт. Т. Полковенко, В. Фюун. Кшв: Бiблiотека укра-!нця, 1998. 98 с.
2. Ви, зорьзорищ...Укра1нська народна мап-чна поезiя: (Замовляння) / упоряд. М. Г. Василенка, Т. М. Шевчук; передм. М. Г. Василенка. Ки!в: Молодь, 1991. 336 с.
3. Войтович В. М. Украшська мiфологiя. Ки!в: Либ!дь, 2005. 664 с.
4. Воропай Олекса. Звича! укра!нського народу: [Етногр. нарис] / Шслямова 1.М. Андрусяка. Кшв: Школа, 2009. 384 с.
5. Жайворонок В. В. Знаки украшсько! етноку-льтури: словник-дов!дник. Ки!в: Довiра, 2006. 703 с.
6. Украшсьш замовляння / упоряд. Н. М. Москаленко; автор передмови та коментаря М. О. Новикова. Кшв: Дншро, 1993. 309 с.
7. Украшщ: народш вiрувания, повiр'я, демо-нологiя / Упор. А.П. Пономарьов. Ки!в: Либщь, 1991. 640 с.
