CC BY
14УДК 616.314.18-002-007.17-085
О. В. Авдеев, к. мед. н.
ДВНЗ «Тернотльський державний медичний ушверситет iм. I. Я. Горбачевського»
Л1КУВАННЯ ДИСТРОФ1ЧНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА ПРИ Р1ЗН1Й РЕАКТИВНО СТ1 ОРГАН1ЗМУ
У статтi наведено результати л^вання хворих на генера-лiзований пародонтит з використанням препаратiв, що зменшують патогенетичний вплив антигенного наванта-ження на тканини пародонта, шляхом зменшення кiлькостi мжрофлори, зниження сенсибiлiзацй, стимуляци адапта-цшноI спроможностi оргашзму при гiперергiчному переб^у пародонтита; при гiпоергiчному переб^у - на зменшення явищ дисбюзу - парентеральне i мiсцеве використання син-бютику бактулт, пероральний прийом метилурацилу, мк-цеве застосування кератопластику. Встановлено, що за-пропонована тератя бшьшою мiрою сприяла зменшенню запальних явищ, забезпечувала довготривалий ефект, що тдтверджувало патогенетичний напрямок л^вання. Ключовi слова :реактившсть оргашзму, хрошчний пародонтит, лжування.
А. В. Авдеев
Тернопольский государственный медицинский университет им. И. Я. Горбачевского
ЛЕЧЕНИЕ ДИСТРОФИЧЕСКИ-ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПАРОДОНТА ПРИ РАЗЛИЧНОЙ РЕАКТИВНОСТИ ОРГАНИЗМА
В статье приведены результаты лечения больных генерализованным пародонтитом с использованием препаратов, которые уменьшают патогенетическое влияние антигенной нагрузки на ткани пародонта, путем уменьшения количества микрофлоры, снижения сенсибилизации, стимуляции адаптационной возможности организма при гиперэр-гическом течении пародонтита; при гипоэргическом течении - на уменьшение явлений дисбиоза - парентеральное и местное использование синбиотика бактулин, пероральный прием метилурацила, местное использование кератопластика. Установлено, что предложенная терапия в большей степени способствовала уменьшению воспалительных явлений, обеспечивала долговременный эффект, что подтверждало патогенетическое направление лечения. Ключевые слова: реактивность организма, хронический пародонтит, лечение.
A. V. Avdeev
Ternopil State Medical University by I.Ya. Horbachevsky
TREATMENT OF DYSTROPHIC-INFLAMMATORY DISEASES OF PERIODONT AT DIFFERENT REACTIVITY OF ORGANISM
In the article the results of treatment of patients are resulted generalized periodontitis with the use of preparations which diminish nosotropic influence of the antigen loading on fabric of periodontium, by diminishing of amount of microflora, decline of allergy, stimulation of adaptation possibility of organism at the hyperergic flow of periodontitis; at a hypoergic flow - on diminishing of the phenomena of disbiosis is the parenterally and local use of synbiotic bactulin, peroral reception of methy-
luracilum, the local use keratoplastic. It is set that the offered therapy was in a greater degree instrumental in diminishing of the inflammatory phenomena, provided an of long duration effect, that confirmed nosotropic direction of treatment. Keywords :reactivity of organism , chronic periodontitis, treatment.
Л1кування захворювань пародонту е одшею з найбшьш важливих 1 складних проблем стоматологи, актуальнють яко! обумовлена високою частотою за-пальних 1 запально-дистроф1чних захворювань пародонта, появою в оргашзм1 осередюв хрошчно! шфек-цп, передчасною втратою зуб1в, попршенням психо-емоцшного статусу, працездатносп [1]. В1домо, що основною причиною розвитку запалення в тканинах пародонта е зубний нал1т (м1кробна бляшка) з прису-тшми в цьому м1крооргашзмами 1 продуктами !х жит-тед1яльносл, яю викликають мкцеве запалення. Разом 1з тим, вир1шення ще! науково! проблеми дикту-еться значними змшами еколопчних 1 сощальних умов проживання людей в Укра!ш, що змшюють реа-ктивнють оргашзму, обмежують його адаптацшш можливосп до умов юнування.
Досл1дження впливу р1зних чинниюв на локальш тканинш реакцп, особливосп появи 1 розвитку запального процесу в пародонп, причин його хрошзацп 1, зокрема, вщхилення запалення в гшо- 1 гшерерпчний б1к, носять фрагментарний, розр1знений характер, не створюють цшсного уявлення, в1дтак вимагають по-дальшо! розробки 1 уточнення.
Проведет нами експериментальш дослщження певною м1рою дозволили визначити, що первинним при розвитку пародонтита е змша реактивносп оргашзму, визначеш патогенетичш напрямки л1кувально! тактики [2, 3].
З практично! точки зору важливим у стоматологи е удосконалення комплексного лшування запальних захворювань пародонта [4], яке найчаспше здшсню-ють 1з застосуванням антибактер1альних засоб1в. Про-те, тривале, безконтрольне !х застосування призво-дить до численних ускладнень: поява антибютикоре-зистентних форм м1крооргашзм1в, дисбактерюз поро-жнини рота 1 шлунково-кишкового тракту 1 ш.. Тому найбшьш перспективним на сьогодшшнш день е використання препарапв з рослинно! сировини, препа-рат1в, що коригують дисбютичш явища [5].
Мета дослгдження. Визначення характеру тереби запально! реакцп в пародонп, проведення в1дпо-вщного патогенетичного л1кування та оцшка його ефективносп.
Матер1али / методи дослгдження. 120 хворих на ГП I ст. 1 1-11 ст. в1ком в1д 22 до 55 роюв були роз-подшеш за групами за результатами анамнезу, оцшки клшчних, цитоморфометричних показниюв з визна-ченням фагоцитарно! активносп лейкоципв пародон-тально! кишеш [6], р1внем циркулюючих 1мунних комплекав [7], активносп комплементу, тяжкосп пе-ребшу хвор1 на хрошчний генерал1зований пародонтит: гшоерпчна група - 43 хворих (18 (11 жшок, 7 чоловшв) - з ГП I ступеня, 25 (12 жшок, 13 чоловшв) -з ГП 1-11 ступеня), гшерерпчна група - 37 хворих (15 (10 жшок, 5 чоловшв) - з ГП I ступеня, 22 (15 жшок,
© Авдеев А. В., 2012.
7 чоловшв)- з ГП I-II ступеня), група порГвняння -40 хворих (16 (7 жшок, 9 чоловшв) - з ГП I ступеня, 24 (8 жшок, 16 чоловшв) - з ГП I-II ступеня). Дiагноз ставили pf класифшащею М.Ф. Данилевського [8]. Об'ективне стоматолопчне обстеження проводили з визначенням папшярно-марпнально-альвеолярного iндексу (РМА) [9]. Про ппешчний стан порожнини рота судили за ппешчним iндексом [10] i iндексом Гpина-Веpмiльона.
Для лiкування хворих трьох груп використана ба-зисна терашя згiдно пpотоколiв надання медичноï до-помоги за спецiальнiстю „терапевтична стоматолопя" [11], яка включала зрошування порожнини рота роз-чинами, що дезодорують, очищення зубiв вiд м'якого зубного нальоту, зняття над- i шд'ясенних зубних вщ-кладень шструментальними i апаратними методами, промивання пародонтальних кишень розчинами анти-септикiв. В поpiвняльнiй гpупi для мiсцевоï терапп був використаний 3 % розчин пероксиду водню, для полоскань pотовоï порожнини (протягом першого ти-жня лГкування) - «Ротокан», лшувально-профшактична зубна паста.
В гiпоеpгiчнiй груш мiсцеве лiкування було на-правлене на корекщю складу паpодонтальноï екошшГ, подолання дизбiозу, стимуляцiю репаративних проце-сiв. Хворим цiеï групи протягом 30 дшв перорально призначався «Бактулш» по 2 таблетки 3 рази на день з рекомендащею тримати таблетки в роп до повного розсмоктування (шструкщя щодо використання препарату «Бактулш»). Перорально призначався метил-урацил 0,5^3 рази в день протягом 7-10 дшв. Рекоме-ндували зубну пасту «Лакалут-фггоформула» або ш-шу з вмiстом фiтопpепаpатiв. Кpiм того, додатково в клiнiцi мюцево застосовували препарат «Бактулiн» у виглядi аплiкацiй суспензiï (подpiбнених до порошко-подiбноï консистенцiï таблеток з невеликою кшькютю дистильованоï води) на тканини пародонта, уведення суспензп безпосередньо у кишенг Пiсля зняття гост-рих явищ проводилися аплiкацiï кератопластику - об-лiпиховоï олiï. Процедура проводилася хворим з I-II ступенем тяжкосп ГП 3-4 рази. Хвоpi з ГП I ступеня аплшацп проводили самостшно вдома. Лшувально-пpофiлактичний курс проводився навесш та восени (2 рази в рш).
В гшерерпчнш гpупi застосовували засоби пато-генетичноï спpямованостi: протягом мiсяця перорально «Бютрит-дента» (по 2 табл. на день), полоскання елшсиром «Бiодент» 2 рази на день з розрахунку 1 чайна ложка на 'Л склянки води, 0,01 % розчин мь рамютину для полоскань pотовоï порожнини (протягом першого тижня лГкування). Для чищення зубiв рекомендували зубну пасту «Лакалут-актив» або шшу з вмiстом антибактеpiйного середника протягом 4 ти-жнiв, потiм протягом 4 тижшв - зубну пасту «Лакалут-фггоформула» або шшу з вмютом фiтопpепаpатiв для пpофiлактики захворювань пародонта. Такий ль кувально-пpофiлактичний курс проводився 2 рази на рш (навесш та восени).
Вщповщно бюетичних вимог, уа хворГ дали письмову шформовану згоду на проведення лшування за вказаними схемами.
Контрольш огляди та обстеження в обох групах були проведеш шсля закшчення лГкування, через 12, 24 i 36 мюящв, за необхщносп (рецидив захворюван-ня) - курс лшування повторювали.
Статистичну обробку результапв проводили за методом Стьюдента [12].
Результати до^дження та ïx обговорення. ДинамГчш спостереження за хворими на ГП шсля за-пpопонованоï нами теpапiï за результатами аналГзу параклшчних показниюв шдтверджувалися достовь рною рГзницею вщ показниюв оаб поpiвняльноï групи (табл. 1).
Пюля проведеного лшування лшвщащя процесу запалення ясен у хворих гшо- i гiпеpеpгiчноï груп су-проводжувалась зменшенням шдексу РМА у 2,5 i 2,9 раза; шдексу OHI-S - в 4,1 i 4,8 раза, Г1 - в 2,1 i 2,2 раза вщповщно. В порГвняльнш груш зменшення ш-дексу РМА було в 2,1 раза, OHI-S - у 2 рази, Г1 - 1,7 раза, що менше, шж в гшо- i гшерерпчнш групах.У вщдалеш термши (через 24-36 мюящв) шдекс РМА був меншим у 1,9, 1,8 раза i на 12 % у гшоерпчнш, ri-перерпчнш i порГвняльнш групах вщповщно, спосте-ршалося незначне зменшення цього шдексу у основ-них групах порГвняно Гз даними обстеження через 12 мюящв, що свщчило про стшку стабшзащю запаль-но-дистрофГчного процесу в пародонп оаб шсля ль кування з впливом на патогенетичш мехашзми його розвитку.
Через 24-36 мюящв ппешчний шдекс OHI-S збь льшився але залишався достовГрно меншим показника до лшування у 1,2, 1,4 раза у гшоерпчнш i гшерерпчнш групах вщповщно i дорГвнював показнику до ль кування в груш порГвняння. Ппешчний шдекс за Фе-доpовим-Володкiноï попршився але був меншим вщ показника до лшування в 1,3, 1,6 i 1,2 раза в гшо-, ri-перерпчнш i порГвняльнш групах вщповщно. Отри-маш параклшчш показники у рГзш термши спосте-режень яскраво свщчили про ефективнють проведеного патогенетично спрямованого лГкування.
Дослщження неспецифГчного Гмунного захисту показали, що проведена терашя, направлена на подолання дисбютичних явищ при гшоерпчному пародон-титл та зменшення антигенного навантаження при ri-перерпчному пародонтип, була достатньо ефектив-ною. АналГз цифрових даних показав, що шсля лшу-вання зростала фагоцитарна активнють у вах групах: на 43,7 % (у 1,4 раза) i на 12,7 %, 11,2 % у гшо- гшерерпчнш i порГвняльнш групах вщповщно.
Через 12 мюящв цей показник залишався бшь-шим вщ показника до лГкування на 52,3 % (у 1,5 раза), 7,9 % i 2,4 % у гшо-, гшерерпчнш i порГвняльнш групах вщповщно. Спостереження за хворими на ГП у вщдалеш термши (24-36 мюящв) показало, що у гшоерпчнш груш фагоцитарна активнють лейкоципв збь льшилася вщ вихщного (у 1,6 раза) i попередшх зна-чень, у гшерерпчнш груш показник був бшьшим вщ показника до лшування на 9,3 %, в груш порГвняння -на 1,3 %.
Дослщження змш фагоцитарного числа зафксу-вали його зростання в гшо- i гшерерпчнш групах у ва термши спостережень шсля лГкування (мал. ).
Таблиця 1
Динамика параклМчних моказникчв хворих на ГП у групах спостережень
Термш ль кування Група спостереження Параклiнiчнi показники
проба Шиллера-Писарева шдекс РМА, % iндекс Огееп-УегшПНоп (ОШ-Я) iндекс Федорова-Володюно! (Г1)
До лшування ппоерпчна, (п=43) позитивна 53,1±1,6 1,7±0,15 2,58±0,14
пперерпчна, (п=37) позитивна 54,2±1,7 1,71±0,16 2,69±0,16
пор1вняння, (п=40) позитивна 51,7±1,9 1,69±0,14 2,6±0,07
Шсля лшування ппоерпчна, (п=43) негативна 21,3±1,3*/** 0,42±0,06*/** 1,25±0,03*/**
пперерпчна, (п=37) негативна 18,7±0,8*/** 0,36±0,07*/** 1,21±0,03*/**
пор1вняння, (п=40) негативна 25,2±1,3* 0,83±0,12* 1,55±0,08*
Через 6 мкящв ппоерпчна, (п=43) негативна 26,23±1,24*/** 1,16±0,13*/** 1,67±0,07*/**
пперерпчна, (п=37) негативна 24±0,86*/** 0,94±0,09*/** 1,59±0,08*/**
пор1вняння, (п=40) слабо позитивна 35,9±1,24* 0,99±0,13* 1,87±0,04*
Через 12 мкя-щв ппоерпчна, (п=43) негативна 29,21±1,49*/** 1,32±0,13** 1,86±0,07*/**
пперерпчна, (п=37) негативна 29,11±1,33*/** 1,2±0,11 */** 1,71±0,05*/**
пор1вняння, (п=40) позитивна 40,53±1,76* 1,52±0,15 2,11±0,07*
Через 24-36 мюящв ГП ппоерпчна, (п=43) негативна 27,4±2,4*/** 1,46±0,21*/** 1,92±0,12*
пперерпчна, (п=37) слабо позитивна 30,7±1,5*/** 1,23±0,1*/** 1,7±0,09*/**
пор1вняння, (п=40) позитивна 45,5±3,3 1,7±0,15 2,18±0,15*
Примтка: 1. * - р<0,05 - рiзниця даних достовiрна у порiвняннi з показником до лжування; 2. ** - р<0,05 - рiзниця даних достдарна у порiвняннi з показником групи порiвняння.
Графiчна характеристика динамки фагоцитарно! активност лейкоцитiв хворих на ГП груп спостереження
70 60 50 % 40 30 20 10 0
□ порiвняння, (п=40)
□ ппоерпчна, (п=43)
□ гiперергiчна, (п=37)
до пiсля
лiкування лкування
через 6 через 12 через 24-36 мюяцв мюяцв мiсяцiв
Графiчна характеристика змiн фагоцитарного числа лейкоцитiв хворих на ГП груп спостереження
3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
□ порi вняння, (п=40)
□ п поерг iчна, (п=43)
□ п перерг iчна, (п=37)
до п I сля через 6 через 12 через 24-36
лкування лкування мюяцв мюяцв мюяцв
Мал. Графiчна характеристика динамiки фагоцитарно! активност та фагоцитарного числа лейкоциив хворих на ГП груп спостереження.
Так, в ппоерпчнш груш у ва термши спостере-жень показник був бшьшим в1д вихщного значення до л1кування у 2,2 раза. В пперерпчнш груш зростання цього показника було незначним: на 6, 8 % - шсля ль кування; на 5,3 % - через 6 мюящв; на 3,8 % - через 12 мюящв 1 на 6 % - через 24-36 мюящв. Змши у груш пор1вняння були наступними: шсля лшування - зростання фагоцитарного числа у 1,7 раза, через 6 мюящв - у 1,5 раза, через12 мюящв - у 1,4 раза, у термш через 24-36 мюящв показник р1зко зменшився але був
бшьшим вщ вихщного значення на 5,8 %. Отже, мож-на констатувати, що ефект вщ традицшно! терапп ГП за показником неспецифiчного iмунного захисту не був довготривалим i через 12 мiсяцiв зменшувався майже до вихiдного значення.
Для ощнки змiн гуморального iмунологiчного захисту оргашзму було дослiджено вмiст Ц1К i актив-ностi комплементу (мае тюний зв'язок з активнiстю фагоцитозу) (табл. 2).
Таблиця 2
Вмкт циркулюючих iмунних комм, ickciii та актившсть комплементу сироватки кров1 хворих на ГП грум смостереження до та мкля .мкуваиия (M±m)
Показник Група спостереження
пор1вняння, (n=40) г1поерг1чна, (n=43) г1перерг1чна, (n=37)
Ц1К, ум.од. до л1кування 88,6±6,2 75,4±5,8** 223,5±7,9**
шсля л1кування 56,9±5,4* 85,8±6,8*/** 98,1±5,8*/**
через 6 м1сяц1в 76,6±7,4* 88,4±5,5*/** 96,5±4,4*/**
через 12 мюящв 71,2±4,6 80,3±6,4*/** 93,8±2,8*/**
через 24-36 мюящв 68,9±2,4 83,9±3,6*/** 91,1±2,4*/**
Активнiсть комплементу, СН50, гем.од. до лшування 56,44±5,76 45,62±4,45** 98,42±5,24**
шсля л1кування 33,28±4,12* 51,46±5,62*/** 100,02±6,35**
через 6 мюящв 45,04±6,14* 52,24±5,85*/** 86,62±5,28*/**
через 12 мюящв 52,12±5,45 45,16±6,24** 61,18±4,21*/**
через 24-36 мюящв 55,55±5,56 42,44±2,22** 58,68±4,42*
Пр им i т к а : 1. * - р<0,05 - рiзниця даних достовiрна у порiвняннi з показником до лiкування; 2. ** - р<0,05 - рiзниця даних достовiрна у порiвняннi з показником групи порiвняння.
Анал1з цифрових даних показав, що в ппоерпчнш груш шсля проведеного л1кування, направленого на зменшення дисбюзу, активащю захисних спромо-жностей оргашзму, р1вень ЦIК збшьшився на 13,8 %, через 6 мюящв вш залишався збшьшеним вщ показника до лшування на 17,2 %, через 12 мюящв - на 6,5 %, через 24-36 мюящв - на 11,3 % (у ва термши спостереження - у межах норми). В пперерпчнш груш на грунт1 проведеного л1кування, направленого на зменшення кшькосп антигешв, гшосенсибшзащю, покращення адаптацшних спроможностей оргашзму, р1вень ЩК шсля лшування та через 6 мюящв був меншим в1д показника до лшування в цш груш у 2,3 раза, через 12 мюящв - у 2,4 рази, у вщдалеш термши спостереження р1вень ЩК став меншим у 2,5 раза, наближуючись до нормального показника (79,9- 87,1 ум. од.).
В груш пор1вняння шсля л1кування р1вень ЩК зменшився у 1,6 раза, через 6 1 12 мюящв цей показник залишався меншим вщ вихщного значення у 1,2 раза, через 24-36 мюящв намггилася тенденщя до ще бшьшого зменшення (у 1,3 раза), що свщчило, певною м1рою, про 1мунодефщитний стан оргашзму.
Активнють комплементу сироватки кров1 хворих на ГП груп спостережень мала певну динам1ку. Так, в ппоерпчнш груш вщбулося збшьшення активност1 комплементу п1сля л1кування (на 12,8 %) 1 через 6 мь сяц1в (14,5 %). Через 12 мюящв 1 через 24-36 мюящв нам1тилася тенденщя до !! зменшення 1 наближення до нормального показника (20-40 гем.од.). В пперерпчнш груш шсля недостов1рного збшьшення актив-ност1 комплементу шсля л1кування (на 1,6 %), у на-ступн1 терм1ни спостережень вщбувалося !! зменшен-
ня та наближення до нормального показника. У груш пор1вняння шсля л1кування активн1сть комплементу сягнула нормальних величин (33,28 гем.од.), однак, у наступш терм1ни спостережень (через 6, 12, 24-36 мь сящв) в1дбулося зростання !! активности
Встановлено скорочення терм1ну л1кування хворих з гшо- 1 гшерерпчним ГП при застосуванн1 за-пропоновано! л1кувально! схеми: 4-5 в1дв1дування (в середньому 4,8 в ппоерпчнш 1 4,3 - в пперерпчнш ) та 4-7 в1дв1дувань (в середньому 5,4) - в груш пор1в-няння (р<0,05).
Через 6 мюящв шсля лшування стшку рем1с1ю зафшсовано у 83,7 % хворих гшоерпчно! групи (36 особи ) 1 у 89,2 % - гшерерпчно! (33 особи) при 62,5 % (25 оаб) у пор1вняльнш груш. Через 12 мюящв в ппоерпчнш груш хворих стан рем1сп збершся у 76,7 % випадюв (33 особи), в пперерпчнш - у 86,5 % (32 особи) та лише у 20 оаб контрольно! групи (50 %). У вщдалеш термши спостережень зафксовано стшку рем1сю у 32 оаб (74,4 %) гшоерпчно! групи, у 32 оаб (86,5 %) гшерерпчно! групи та у 19 оаб (47,5 %) групи пор1вняння.
Висновки. Динам1ка параклшчних, цитоморфо-метричних та 1мунолопчних показник1в у хворих на гшерерпчний ГП шдтверджувала ефективн1сть схеми медикаментозного л1кування з використанням «Бю-триту-дента», ел1ксиру «Бюдент», 0,01 % розчину м1-рамютину для полоскань ротово! порожнини; у хворих на гшоерпчний ГП - парентеральне 1 мюцеве ви-користання синб1отику бактул1н, пероральний прийом метилурацилу, мюцеве застосування кератопластику.
Застосування цих л1кувально-профшактичних за-ход1в дозволило скоротити кшькють в1дв1дувань, до-
сягнути довготривалу ремюш та призупинення запального процесу в тканинах пародонта у бшьшосл хворих на ГП з рiзним перебiгом.
Перспективним буде вивчення процес1в ПОЛ у ротовiй р1дит хворих на ГП з рiзним переб1гом запа-льно! реакци.
Список лтератури
1. WHO releases new report on global problem of oral diseases // World Health Organizatin, 2009. URL: http:// www.emro.who.int/.
2. Авдеев О. В. Вплив синбютика i адаптогена на актив-шсть фосфатаз в пародонт i сироватщ кровi при експерименталь-ному пародонтит / О. В. Авдеев // Вюник стоматологи. - 2012. -№ 1. - С. 4-7.
3. Авдеев О. В. Динамжа перекисного окиснення лшщв i стану антиоксидантно! системи у пародонп в експериментi / О. В. Авдеев, А. Б. Бойгав // Вюник стоматологи (спецвипуск). -2012. - № 6 (79). - С. 2-4.
4. Левицкий А. П. Экспериментальные методы исследования стимуляторов остеогенеза : Метод. рекомендации / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, О. В. Деньга, О. И. Сукманский, Р. П. Подорожная, Л. Н. Россаханова, И. В. Ходаков, Ю. В. Зеленина. - К. : ГФЦ, 2005. - 30 с.
5. Воскресенский О. Н. Пародонтопротекторы: актуальные вопросы скрининга, методы изучения и перспективы создания / О.Н. Воскресенский, Ю.Г. Чумакова, Е.К. Ткаченко // Вюник стоматологи. - 2005. - № 4. - С. 97-102.
6. Чернушенко Е. Ф. Иммунологические исследования в клинике / Е. Ф. Чернушенко, Л. С. Когосова - К. : Здоров'я, 1978. -159 с.
7. Гриневич Ю. А. Определение иммунных комплексов в крови онкологических больных / Ю. А. Гриневич, A. M. Алферов // Лабораторное дело. - 1981. - № 8. - С. 493-495.
8. Данилевский Н. Ф. Заболевания пародонта / Н. Ф. Данилевский, А. В. Борисенко - К.: Здоров'я, 2000. - 461 с.
9. Parma C. Parodontopathies - I.A. Verlag, Leibzig, 1960. -
203 s.
10. Федоров Ю. А. Оценка очищающего действия зубных гигиенических средств и качества ухода за полостью рта / Ю. А. Федоров, В. В. Володкина // Терапевтическая и ортопедическая стоматология. - К. : Здоров'я, 1971. - Вып. 1. - С. 117-119.
11. http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20041123_566.html.
12. Мшцер О. П. 1нформацшш технологи в охорош здоров'я i практичнш медициш: у 10 кн., кн. 5 Оброблення клшчних i екс-периментальних даних у медициш: Навч. поабн. / Мшцер О. П. -К. : Вища школа, 2003. - 350 с.
Надшшла 05.07.12
УДК 616.31-085; 616.311.2-002
С. Н. Гурбанов
Азербайджанский Медицинский Университет
ПРИМЕНЕНИЕ НАФТАЛАНОВОГО МАСЛА ПРИ ЛЕЧЕНИИ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ БОЛЕЗНЕЙ ПАРОДОНТА
Во время исследований для лечения заболеваний пародонта применялась Нафталанская нефть — масло, которое было получено особым методом и при применении которого были получены хорошие результаты. Эффективность лечения определялось при помощи индекса РМА сразу, после 6 и 12 месяцев лечения.
Ключевые слова: заболевания пародонта, Нафталанская нефть, лечение.
С. Н. Гурбанов
Азербайджанський Медичний Утверситет
ЗАСТОСУВАННЯ НАФТАЛАНОВОГО МАСЛА ПРИ Л1КУВАНН1 ЗАПАЛЬНИХ ХВОРОБ ПАРОДОНТУ
nid час до^джень для л^вання захворювань пародонту застосовувалася Нафталанська нафта — масло, яке було отримано особливим методом i при застосуванн якого були отриман добрi результати. Ефективтсть л^вання ви-значалося за допомогою тдексу РМА вiдразу, тсля 6 i 12 мiсяцiв л^вання.
Ключовi слова: захворювання пародонту, Нафталанська нафта, л^вання.
S. N. Gurbanov
Azerbaijan Medical University, therapeutic stomatology department
THE USE OF NAPHTHALENE OIL IN THE TREATMENT OF INFLAMMATORY PERIODONTAL DISEASE
During this research, in the treatment of inflammation of periodontal tissues is used Naphthalene oil —manufactured with special method and which use result in good results. The research have been performed immediately after treatment and 6 month and 1 year later and effect of treatment determined with PMA index.
Keywords: periodontal disease, Naphthalene oil, treatment.
Воспалительные заболевания пародонта являются одной из актуальных проблем современной стоматологии. Несмотря на многочисленные исследования этиологии, патогенеза, методов лечения, данная проблема все ещё не нашла своего решение. Несмотря на достаточные методы лечения, всегда чувствуется нужда в новых, современных методах. Высокая распространенность заболеваний пародонта в настоящее время даёт нам основание говорить об этом. [1,2]
Выявление и применение эффективных методов лечения также является актуальной проблемой в па-родонтологии. Несмотря на имеющиеся в большом количестве лекарственные препараты, применяемые при лечении воспалительных заболеваний пародонта, число их продолжает расти из года в год. Некоторые свойства этих препаратов, в том числе такие негативные, как аллергические реакции и устойчивость организма к лекарственным препаратам, даёт основание для применения новых.
Одним из таких природных ресурсов является Нафталанская лечебная нефть, не имеющая аналога в мире.
Проведены многочисленные научно-
исследовательские работы о химическом составе и лечебном действии Нафталановой нефти. На основании этих исследований выяснилось, что Нафталано-вая нефть эффективно действует при лечении многих заболеваний [3, 4].
Полициклические Нафтеновые углеводороды, находящиеся в составе Нафталановой нефти, счита-
© Гурбанов С. Н, 2012.
