CC BY
10
increasing of their national and cultural diversity, which affects the formation of modern European values, are emphasized in the works of these authors. Considerably it is caused by the regional integration and its trend of European convergence. With their help some universal values are emerging and they come in connection with the national ones.
The concept of the region is used in different senses and in many disciplines, which led eventually to the formation of the certain scientific discipline "area studies". In political science region is mostly considered to be a group of countries or territories depended on each other according to many obvious characteristics more than on other countries. As well they have more or less homogeneous natural, economic, social, political and cultural conditions.
The development of regionalization is based on two basic concepts of regionalism, "old" regionalism, which is characterized by introversion that is protectionist orientation, dominance of political issues over others. Second model, the "new " wave of regionalism was formed in the mid 1980s. It is open, extroverted cooperation aimed at the complex solving of economic, political, cultural, environmental and other problems and challenges.
Key words: region, regionalization, regionalism, the EU.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Зеленько Г.1., д.полт.н, проф.; Булик М.В., к.полт.н, доц.
УДК 32.02: 01.8(47)
В.В. Гулай
ЛАТЕНТН1 ПОЛ1ТИЧН1 МЕХАН1ЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ УТВОРЕНЬ «ДОНЕЦЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛ1КА» ТА «ЛУГАНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛ1КА» В УМОВАХ
системно! кризи державно! органвацп укра!ни
В po6omi розкриваються причини, характер та на^дки утворення «Донецьког народног республти» та «Луганськог народног республти» в умовах полтичног кризи в Украш зими 2013 - весни 2014 рр. та розгортання Ростською Федеращею т. зв. «гiбридно'г втни». Звернуто увагу на роль латентних полiтико-економiчних структур в дезоргашзаци системи державног влади й м^цевого самоврядування в Донецькй та Луганськт областях. Окремо аналiзуються мехатзми вiдображення ттереЫв структурних елементiв кланово-олiгархiчно'г полтичног системи Украгни перюду президенства В. Януковича в механiзмi формування та функцюнування терористичних оргатзацт «ДНР» та « ЛНР».
Ключовi слова: латентт полтичт практики, полтична корупщя, кланово-олiгархiчна система, «Донецька народна республта», «Луганська народна республта».
Обрана тема дослщження е вкрай актуальною як полггако-прикладному, так й науково-теоретичному аспектах. Анекая Росшською Федеращею суверенно! територп Украши - Автономно! Республши Крим й м. Севастополя та збройне вторгнення для збереження та розширення територш терористичних оргашзацш «Донецько! народно! республши» та «Лугансько! народно! республжи» не тшьки переконливо показали неефективнють функцюнування попередньо! моделi державно! оргашзацп Укра!ни, що не змогла подолати негативного впливу латентних полгтичних практик кланово-олiгархiчно! полггачно! системи, залишки останньо! несуть реальну загрозу подальшо! втрати залишюв суверенитету й територiально! цшсносп нашо! кра!ни.
173
Пропонована до розгляду проблематика, з огляду на об'eктивнi причини, тшьки зараз стае предметом наукових защкавлень. Разом з тим в роботах Т. Береги [1], Г. Кохан [12], С. Невмержицького [15], О. Щедршо! [20] вгтчизняною полгтичною наукою закладеш теоретико-методологiчнi засади латентних полгтичних процесiв, iснування яких впливае на загальну дезоргашзащю державного оргашзму Украши у протидп росiйськiй агреси. На окрему увагу заслуговують аналгтичш публiкацГi провiдних 1нтернет-видань Украши, що можуть бути включенi до вгтчизняного полiтичного дискурсу. Пропонована стаття також е спробою вирiшення наукових завдань, поставлених в попередшх публiкацiях автора [5-6].
В якосп вихiдного положення можемо запропонувати розгляд полпично! системи як сукупносп наступних пiдсистем: шститущйно'].' (держава, 11 органи та установи, полгтичш парти, громадськi рухи, оргашзаци, об'еднання тощо); функщонально'].' (полiтична участь, дiяльнiсть, дiйснення влади, вплив на громадське життя, полiтична соцiалiзацiя тощо); регулятивно! (полiтико-правовi норми, звича'].', традици, ритуали, полiтичнi принципи, настанови тощо); щеолопчно'].' (полiтичнi ще'].', цiнностi, теоретичш концепци, доктрин тощо); комушкативно'].' (форми вщносин мiж суб'ектами политично'].' системи).
Полгтична система мас достатню кшькють механiзмiв, за допомогою яких вона пристосовуеться до сощального оточення, регулюе свою поведiнку i перетворюе власну внутршню структуру. Важливе мiсце серед них займають три типи, регуляцшного механiзму: 1) перетворення потреб (пщ якими маються на увазi думки, мотиви, очжування, iнтереси, переваги i навiть iдеологiя) на вимоги; 2) 'кне скорочення шляхом комбшацп, модифжацп й обмеження; 3) перетворення вимог на ршення[4, с. 8].
Нормальне функщонування зазначених типiв механiзму перетворюе полгтичну систему в саморегулюючий оргашзм, не тiльки спроможний активно реагувати на впливи навколишнього середовища, але i який мас можливiсть у порядку зворотного зв'язку виливати на це середовище, змшюючи його в ту або шшу сторону i забезпечуючи тим самим виживання i самозбереження системи.
В. Дубiнiн розглядае штерес як вiдношення, регулятор та детермшатор дiяльностi певного суб'екта по розв'язанню протирiч двоякого змiсту[7, с. 9-10]. У свою чергу, полгтичш штереси визначають як вiдношення суб'екпв полiтики до суспiльно-полiтичних явищ, процесiв, подiй; як реальну причину активносп соцiальних суб'ектiв; як внутршне усвiдомлене джерело полiтичноi поведiнки, яке стимулюе суб'екпв полiтики до постановки певних полгтичних цiлей i здшснення конкретних полiтичних дiй для 1х досягнення; як вiдображення потреб i способiв 1х задоволення у свщомосп людей[18, с. 8].
Передумовою, на основi яко! формуються полiтичнi штереси, е полгтичш потреби. Без потреб неможливе юнування iнтересiв. I в той же час в той же час, потреби не можуть бути задоволеш без формування та реалiзацii тих штереав, в основi яких вони знаходяться[18, с. 4].
Суперечливють полiтичних iнтересiв, основою яко! е суперечливiсть соцiальних потреб, що мають спшьний предмет i задовольняються в юнуючш системi полiтичноi дiяльностi таким чином, що задоволення одше'].' з них блокуе задоволення шшо! i навпаки. 1х суб'екти-носП стають суб'ектами полгтично! боротьби, а спшьний для них предмет - предметом боротьби[17, с. 11].
В якосп об'екпв полiтичних iнтересiв виступають матерiальнi, духовнi, полiтичнi цiнностi, полiтичнi шститути i полiтичнi вiдносини, а ноаями полiтичних iнтересiв можуть бути особистють, соцiальна група, нацiя, суспiльство, рiзноманiтнi iнститути [18, с. 7].
Вагому роль серед репрезенташ^в латентних полiтичних ÏHTepecÏB, що лежать в OCHOBÏ полгшчно"! корупци в перехщних суспiльствах, до яких належить й Украша, займають кланово-олiгархiчнi структури. Кланово-олiгархiчна полiтична система -узагальнена назва комбшованих полiтичних систем, що юнують в окремих державах Свропи, бiльшостi краш Азп, Африки та Латинсько1 Америки, де окремi родинно-земляцькi спiльноти та найзаможнiшi ïx представникiв через механiзми неформальних полiтичниx практик концентрують й утримують повноту публiчноï влади для збереження й примноження сво'1'х матерiальниx благ, переваг, привше"1в тощо.
Утвердження кланово-олiгарxiчноï полггично'1' системи свiдчить про домiнуючу роль у процес розподiлу й захисту владних ресурав латентних iнститутiв за умов низько'1' ефективностi формальних шститу^в та слабких функцiональниx можливостей права.
Важливим мехашзмом функцiонування кланово-олiгарxiчноï полiтичноï системи е клieнтарно-патронажнi зв'язки, що регулюють доступ акторiв полiтичного та економiчного поля до рiзного роду ресурав на основi особисто'1' залежностi.
Олiгарxiчнi вiдносини панують у сферi здшснення державно'1' влади, 1'м притаманна непрозорють, клановiсть i своерiдна феодальна корпоративнють. Такi вiдносини стосуються невелико'1' групи людей, яю реально впливають на державну владу та чиновниюв, котр^ цю державу обслуговують
Формування кланово-олiгарxiчноï полiтичноï системи супроводжуеться дисфункцiями полгтичних iнститутiв, коли, полiтичнi партп захищають приxованi iнтереси загалом чи окремих клашв у полiтицi, якi е ключовою ланкою ^ентарно-патронажних вщносин.
Викривлених форм також набувае процес циркулящя полiтичноï та управлiнськоï елгти загалом та адмiнiстративно-бюрократичного апарату рiзниx рiвнiв зокрема, коли вiдповiднi посади надаються виняткового через приналежнють, навпъ формальну, з огляду на мюце народження, до певного клану чи особисту вщданють до того чи шшому олiгарxу, наприклад, навiть самим фактор роботи в його економiчниx структурах.
Активна шституцшно-процедурна кристалiзацiя кланово-олiгарxiчноï полгтично'1 системи в Украïнi спостерiгалась в другш половинi 1990-х рокiв, набувши свого завершеного вигляду пiсля переобрання в 1999 р. спшьними зусиллям дншропетровського, донецького, ки'1'вського та харювського кланiв (олiгарxiв Р. Ахметова, В. Пшчука, О. Волкова, В. Медведчука та ш.) на другий термш президента Л. Кучми.
Хоча Помаранчева революцiя 2004-2005 рр. мала виразний контролiгарxiчний та антиклановий характер, але в останш роки президенства В. Ющенка спостер^алося бурхливе вiдродження кланово-олiгарxiчноï полiтичноï системи в Укра'1'ш загалом та формування нового «клану» - «любих друзiв».
Перемога на президентських виборах в 2010 р. В. Януковича започаткувала етап консолщаци кланово-олiгарxiчноï полiтичноï системи в руках одного клану та ïx лщера. Для означення олiгарxiчного клану екс-президента Украши В. Януковича, який впродовж 2010-2013 рр. через протизаконне використання шструмеш^в политично!' влади, судового переслщування, кримшального заволодiння майном структуризувався в одну з найбшьших фшансово-промислових та медiйниx груп Украши, використовують поняття «Сiм'я», яка стало основним конфжтогеном сучасно"1 Укра1ни.
В найзагальшшому визначеннi, полiтичний конфлiкт - це боротьба за володшня полгтичною владою, яка становить сукупнiсть сощальних позицiй, що дозволяють однiй грут людей керувати дiяльнiстю iншиx. За докладшшого полiтологiчного
175
пiдходу, сутнiстю полiтичного конфлГкту е боротьба за вплив у системi полiтичних вiдносин за доступ до прийняття загальнозначущих рiшень, за прюритетнють сво!х iнтересiв i визнання !х суспiльно-необхiдними, тобто за те, що становить змiст влади i домiнантного полiтичного впливу[3, с. 12].
В основi будь-якого полiтичного конфлГкту завжди лежать iнтереси певних груп, клаав, нацiй та iнших спГльнот як опосередковано! ланки мiж змшами умов життя суспiльства i його полГтично! системи. В контекстi полгтичного процесу сучасно! Укра!ни, Ю. БГлецька справедливо визнае, що основними проблемами для взаемодГ! у процесi полгтичного конфлiкту е регiональнi протирiччя, негативне сприйняття реформ, вiдсутнiсть економГчно! стабшьносп, неконституцiйнi вiдносини мiж владою опозищею, низький рiвень довiри до державних структур (судiв, прокуратури, мшцп, контролюючих та фiскальних органiв), латентнiсть полГтичних конфлiктiв [3, с. 9].
Проте не самi iнтереси е безпосередньою причиною назрiвання i розвитку конфлштно! ситуацГ!. Вони стають детермiнантами лише тд час входження в протирiччя один з одним, набуваючи форми полГтично! кризи. Остання як нездатнють органiв державно! влади оперативно й ефективно реагувати на запити суспГльства, розв'язуючi iснуючi та запобiгати появi нових полiтичних конфлiктiв, що призводить до стану напруги мiж полГтичною системою та !! навколишнiм середовищем i, як наслiдок, зумовлюе полГтичну нестабiльнiсть, приводячи в дiю мехашзм делептимацп та занепаду полiтичного режиму[10, с. 4].
За таких умов одним iз основних критерГ!в ефективносп/неефективносп функцiонування полГтично! системи, на наше переконання, виступае категорiя «полГтично! стабшьносп». Показник полГтично! стабiльностi суспiльства, це, зокрема, його здатнють нейтралГзувати негативш впливи ззовнГ(мГжнародний тероризм, економГчну блокаду, полГтичний тиск, шантаж, дезГнформацГю, загрозу застосування сили та ш.) [16, с. 111].
В ширшому контексп I. КГянка визначае полГтичну стабшьнють не тГльки сукупнГсть зв'язкГв мГж рГзними полГтичними суб'ектами, якГ здатш цГлГсно i конструктивно спГвпрацювати мГж собою, але й володГе можливютю збалансувати конфлГктну ситуацГю у сощумГ а також мГстить у полГтичнш системГ механГзми, якГ здатнГ коригувати досягнення елементГв само! системи та виступати !х гарантом [11, с. 12].
В протилежному випадку, полГтичний порядок, продиктований елГтами та власними структурами, в умовах вщсутносп суспшьного консенсусу, тягне за собою внутрГшньополгтичний конфлГкт Гдентичностей, що перебувае у фазГ латентностГ полГтичного ризику [13, с. 12].
В процесГ дослщження латентних процесГв О. ЩадрГна цшком слушно видГляе такГ поняття як «формальний Гнститут» та «неформальний шститут». Формальний Гнститут - це правила та процедури, що утворюються, передаються i тдтримуються по каналах, якГ визнаються офГцГйними. В той час як неформальний Гнститут - це правила та процедури, якГ мають неофщшний характер та латентну природу [20, с. 7].
Хочемо наголосити, що саме неефективна дГяльнють оргашв влади i управлшня стае головною причиною основною причиною поширення корупцГ! як соцГально-полГтично! та правово! реалГ!. КорупцГйнГ зв'язки особливо в перехщних суспГльствах, демонструють тенденцГю переростання тако! корупцГ! в домГнуючу норму поведшки елГти. В умовах слабко! державностГ, нестГйкого правопорядку, протиправно! поведшки правлячо! полГтико-адмГнГстративно! i економГчно! елгти корупцГя стае специфГчною формою взаемовщносин влади i громадянина [15, с. 9-10].
В украшських реалiях саме корупщя стала головним iнструментом перерозподшу нацiонального багатства i формування прошарку нових власникiв[1, с. 63].
Полггичну корупцiю можуть викликати безлiч причин, таких як знищення зв'язкiвмiж громадянами та урядовими, законодавчими органами влади, неефективне впровадження закошв, надмiрне оподаткування, брак реформ, свободи преси тощо. Вщповщно, рiзняться i наслiдки полггично! корупци для полггично! системи та суспшьства, серед найбiльш значних - полггична нестабiльнiсть, пiдрив легiтимностi политично! системи, виродження ринку, полiтичне посередництво, зрощення полггичного та бюрократичного апарату тощо. Один i той самий випадок полггично! корупци в однш полiтичнiй системi може бути поодиноким та хаотичним проявом, а в шшш - набути ознак форми [12, с. 10].
Корупцшш зв'язки демонструють тенденщю переростання тако! корупци в домiнуючу норму поведiнки елгги. В умовах слабко! державностi, нестшкого правопорядку, протиправно! поведiнки правлячо! полггико-адмшютративно! i економiчноi елiти корупцiя стае специфiчною формою взаемовiдносин влади i громадянина. 1з неминучого супутника глибоких, суспшьних змiн поступово перетворюеться в структурний принцип сощально! оргашзаци, и виживання та закрiплюеться в системi норм, що е абсолютно руйшвними з точки зору перспектив подальшого суспiльного розвитку [15, с. 9-10].
Вщсутнють механiзмiв контролю, боротьба мiж кланами призводить до корумпованостi уае! полггично! системи та суспiльства загалом. Для утвердження та розширення кланово-олiгархiчноi полггично! системи важливу роль вщграють практики полггично! корупци, в ходi яких особи, що здiйснють функци держави використовують власнi повноваження та переваги з метою одержання матерiальних благ, переваг, привше'ш для себе або для третсх осiб загалом.
Змщшвши, органiзованi злочиннi структури в Укрш'ш почали ставити перед собою не лише економiчнi, а й полггичш цiлi, намагаючись опанувати легальш методи впливу на соцiально-полiтичнi процеси, шструменти провадження публiчноi полiтики, вводити сво!х людей у структури влади. В краЛш утворилися суспiльно небезпечш злочиннi угрупування, якi зрослися з органами влади, а це ознака мафи [1, с.63].
Як вiрно вказуе Л. Березинський, кiнцевою метою корупци е захоплення держави, коли державна влада приватизовуеться правлячими полггичними угрупуваннями i ва владно-примусовi повноваження i види адмiнiстративного ресурсу державноi влади спрямовуються на захоплення природних ресурав i та землi, основних потоюв фiнансових коштiв, державноi та приватноi власностi i майна, найприбутковших економiчних агентiв, як у державному, так i в приватному сектор^ а також найбiльш впливових засобiв масового розповсюдження iнформацii[2, с. 10].
Саме цим вирiзнявся олiгархiчний клан екс-президента Украши В. Януковича -«Ом'я», до яко! експерти зараховували: президента Украши В. Януковича, його сишв О. та В. Януковичiв, виконувача обов'язки Прем'ер-мшютра Укра!ни С. Арбузова, Мшютра внутрiшнiх справ Украши В. Захарченка, Мшютра доходiв i зборiв Укра!ни О. Клименко, Мшютра енергетики та вугшьно! промисловостi Украши Е. Ставицького, начальника Державного управлшня справами А. Кравця, голову Державного агентства земельних ресурав С. Тимченка, «головного фшансиста» С. Курченка. В тюному зв'язку з «Ом'ею» перебували давнш товариш В Януковича народний депутат Украни Ю. 1ванющенко (вщомий у кримiнальних колах як «Юра Снаюевський»), куми В. Януковича Генеральний прокурор Украши В. Пшонка, мшютр аграрно! полiтики Укра!ни М. Присяжнюк; брати А. та С. Клюевi та ш.
Отримавши фактично необмежений вплив на дiяльнiсть оргатв державно'1 влади й управлшня, судову системи та сконцентрувавши величезнi фiнaнсoвi ресурси в 20132014 рр. «Ом'я» почала активно готуватися до переобрання В. Януковича на другий термш. Важливу роль у pеaлiзaщï плашв узурпаци влади «Ом'я» надавала концентрацп значних медia-aктивiв для отримання незaлежнoстi вщ oлiгapхiв, кoтpi привели В. Януковича до влади в 2010 р. (Р. Ахметова, Д. Фipтaшa та im). До оформлення на «гаманця» «Ом'1» С. Курченка aктивiв Украшського медia-хoлдингу (журнали«Кореспондент», «Forbes Украша», газети «Комсомольская правда в Украине», «Аргументы и факты - Украина», 1нтернет-ресурси Forbes.ua, Korrespondent.net та im) додались контрольован О. Януковичем телеканали «Тоню» й «БТБ», В. Захарченком «112.ua» та im
Черговий етап деградаци клaнoвo-oлiгapхiчнoï полггично1 системи в Укра'1'ш завершився opгaнiзaцieю «Сiм'eю» та залежними вщ не'1' представниками донецького й луганського клашв вбивств Небесно! сотш, пiдтpимкoю захоплення й утримання частини суверенно! територи Украши терористичними оргатзащями «Донецька народна pеспублiкa» й «Луганська народна pеспублiкa».
За даними piзних aнaлiтичних 1нтернет-видань, в склaдi т. зв «уряду» ДНР е пpинaймi двi особи (О. Захарченко та I. Костенок), кoтpi мають очевидн зв'язки з оточення найбагатшо! людини Украши Р. Ахметова та «Ом'ею» В. Януковича[22]. Зокрема, т. зв. «мшютр oсвiти ДНР» I. Костенок, котрий 19 вересня 2014 р. приймав активну участь у захопленн Донецького нащонального ушверситету, працював заступником директора та засновником в компашях сина екс-президента О. Януковича та екс-глави Мiндoхoдiв О. Клименка[19].
Колишнш самопроголошений «пpем'еp-мiнiстp ДНР» О. Бородай рашше працював у структурах «православного» олтарха К. Малофеева, дiлoвий партер якого В. Свтушенком е давшм другом екс-президента В. Януковича[9]. Останньою посадою Бородая перед прибуттям на Донбас було мюце консультанта по тару К. Малофеева в його компани «Маршал Капитал», що визнав останнш в штерв'ю poсiйськoму Forbes [21]. Також юнуе iнфopмaцiя, що в структурах служби безпеки Малофеева працював ще один вщомий терорист - I. Пркш [21].
Останнього голову фракци Пapтiï pегioнiв у Верховнш Рaдi Укра'1'ни О. Ефремова небезтдставно пiдoзpюють у пpичетнoстi до низки компанш та «Укркомунбанку», через яю здiйснювaлaсь виплата гoтiвки приблизно 2 тис. роаян, якi прибули до Луганська у березш 2014 р. та, зокрема, за aктивнoï допомоги ставленика Ефремова тодшнього голови Лугансько1 обласно! ради В. Голенка, захопили низку адмшютративних пpимiщень [8].
Ширше уявлення про участь т.зв луганського клану на чoлi з О. Ефремов у виникнення та функцюнування квaзiдеpжaвнoгo терористичного угрупування «Луганська народна республша» дозволяють твердити даш не тiльки про те, що, I. Плотницький певний час працював чиновником в ОДА тд кеpiвництвoм Ефремова, але, наприклад, т. зв. «мшютр фшанав» ЛНР В. Мануйлов був пoмiчникoм Ефремова на пoсaдi голови oблдеpжaдмiнiстpaцiï, а т.зв «мшютр природних ресурав» Ю.Дегтяров, «мiнiстp пращ i сoцiaльнoï пoлiтики» С. Малахова, «мшютр будiвництвa i ЖКГ» О. Руснаков обшмали кеpiвнi посади у структурах обласно! та мiськoï влади, ïï комунальних пiдпpиемствaх, реальний контроль над якими здшснювався угрупуванням О. Ефремова [8].
На почату грудня 2014 р. лщер терористично! «ЛНР» I. Злотницький призначив т.зв «народних» меpiв мiст контрольованих терористами - Луганська, Краснодона, Стаханова, Ровеньюв, Брянки, Алчевська, Перевальська та Первомайська [14]. Так,
178
крiсло Луганського мiського голови, за верае. Плотницького, отримав перший заступник законно обраного мюького голови С. Кравченка М. Пшавов, в минулому активний член Парти регiонiв, фiгурант кiлькоx корупцiйниx скандалiв. Посаду голови Краснодона отримав член Парти регюшв С. Косенко, який був обраний першим заступником Краснодонського мюького голови в 2006 р. В минулому двiчi мер Стаханова С. Жевлаков, активний шщатор легалiзацiï проституци та учасник афер з шмецькою гумаштарною допомогою, коли iз подаровану машину швидко"1 допомоги перефарбували й продали як катафалк агентству ритуальних послуг, знову призначений мiським головою Стаханова. Посаду мера Ровенькiв отримав С. Княжев, який з 2013 р. вже виконував обов'язки мюького голови, на пiдставi подання фракци Парти регюшв, а до того очолював державне тдприемство «Ровенькиантрацит». В Брянку на посаду «народного» мера повернувся колишнш мюький голова, член Парти регюшв М. Моргунов, вщомий активною участю в зборах прихильниюв «русского мира» в Луганську, оргашзовуваних терористичною групою «Луганська Гвардiя», за якою стояв А. Клшчаев. Саме з останньо1 вийшов один iз лiдерiв терористiв О. Мозковий. Посаду «народного» мера Алчевська з рук лщера луганських терористiв I. Плотницького отримала перший заступник голови Алчевського осередку Парти регюшв, заступник мюького голови, а в минулому один зi керiвникiв великого тдприемства регюну ПАТ «АМК» Н. П'яткова. Перевальськ з подачi Плотницького очолив один iз лiдерiв мюцево1 Парти регюшв, вщомий сво1ми тiсними зв'язками iз колишнiми керiвниками Луганщини В. Голенком та В. Пристюком, з рук яких, наприклад, отримав медаль «20 роюв незалежносп Украши», яю, однак вже весною 2014 р. активно сприяли захопленню влади в регюну мюцевими кримшальними й росшськими диверсшно-терористичними структурами. Одним iз «найколоритшших» т.зв мерiв став терорист iз 15-ти рiчним тюремним стажем С. 1щенко «Малиш», якому вдалося посунути в Первомайську дшчого мiського голову Б. Бабiя, котрий неодноразово проводив проводив проросшсью мiтинги й закликав Путша ввести вiйська в Украшу.
Таким може бути попереднш аналiз зв'язкiв через меxанiзми полгшчно"! корупци лiдерiв терористичних структур «ДНР» та «ЛНР» з структурними компонентами та провщними персоналiями кланово-олiгарxiчноï системи Украши, що сформувалася «Ом'ею» В. Януковича в останш роки його президентства.
Отже, анекая Росiйською Федерацiею Автономно"! Республiки Крим й м. Севастополя та збройне вторгнення на територш Донецько1 й Лугансько1 областей переконливо показали неефективнють функцiонування попередньо"1 моделi державно"1 оргашзаци Украши. Змушенi визнати, що у функцюнуванш переxiдниx суспшьств, до яких, як не прикро доа це визнавати, але, об'ективно, з огляду на реали сощально-полiтичного розвитку, вiдсутнiсть системного курсу на модершзацш, зараховують й Украшу, лептимш державнi iнститути нерiдко пронизують неформальш полiтичнi практики. Вiдсутнiсть меxанiзмiв контролю, боротьба мiж кланами призводить до корумпованосп усiеï полiтичноï системи та суспшьства загалом. Саме латентш полiтико-економiчнi структури вiдiграли вирiшальну в дезоргашзаци системи державно"1 влади й мюцевого самоврядування в Донецькiй та Луганськш областях в березнi-травнi 2014 р. та утворенш терористистичних квазщержавних структур «Донецька народна республiка» та «Луганська народна республша». Репрезентацiя штереав структурних елементiв кланово-олiгарxiчноï полiтичноï системи Украши перюду президентства В. Януковича переконливо виявляеться у меxанiзмi функцюнування «ДНР» та «ЛНР». Вiдновлення територiальноï цiлiсностi та суверенiтету нашо"1 держави над тимчасово окупованими окремими районами Донецько1 та Лугансько1 областей й анексованими Автономною Респубшкою Крим та
179
м. Севастополем мае розпочатися iз докорiнного оновлення iнституцiйно-процедурних засад функщонування политично! системи, забезпечення стабшьносп 11 ефективного функцiонування в умовах розгорнуто! Росiйською Федерацiею «пбридно!» вшни, що, серед iншого, потребуе вщповщного теоретико-методологiчного обгрунтування у наступних публшащях.
Список використано1 л1тератури
1. Безега Т. М. Становлення та розвиток укра'шського «олiгархiчного каmталiзму» (2000-2006 рр.) / Т. М. Безега // Науковий вюник Ужгородського ушверситету. Серiя Iсторiя. -2007. - Вип. 19. - С. 63-66.
2. Березинський Л. В. Полггична ефективнють державно! влади як критерш спроможностi держави : автореф. дис... канд. полгг наук; спец. : 23.00.02 / Леонщ Володимирович Березинський; Днiпропетровський нащональний унiверситет. -Днiпропетровськ, 2013. - 19 с.
3. Бшецька Ю. В. Полiтичнi конфлiкти: сутнiсть та способи виршення (специфiка прояву в полгтичному процесi сучасно! Украши) : автореф. дис. канд. полт наук; спец. : 23.00.02 / Юлiя Володимирiвна Бiлецька; Нацiональний унiверситет «Одеська юридична академiя». - Одеса, 2015. - 18 с.
4. Боровський О. О. Полгтичний режим як об'ект сощолопчного дослщження : автореф. дис. ... канд. сощолог. наук : спец. 22.00.04 / Олексш Олександрович Боровський; Кшвський нацiональний ушверситет iменi Тараса Шевченка. - К., 2004. -16 с.
5. Гулай В. Криза военно! оргашзаци Украши в умовах анексп Росшською Федерацiею Автономно! Республiки Крим й м. Севастополя та окупацп частини територи терористичними органiзацiями «Донецька народна республша» й «Луганська народна республша» як вияв политично! неефективностi державно! влади / В. Гулай // Крок за крок до мети: стратеги устху для Украши : матер. Регюнально! наук.-практ. конф. (м. Львiв, 21 жовт. 2014 р.). - Львiв : Орюн, 2014. - С. 34-38.
6. Гулай В. В. Розгортання «пбридно! вшни» Росшсько! Федерацп в умовах системно! кризи державно! оргашзацп Украши: шформацшно-комушкативш аспекти / В. В. Гулай // Укра'ша в системi змш парадигми свiтопорядку ХХ - ХХ1 столiть : тези Мiжнар. наук.-практ. конф., (м. Кшв, 19 бер. 2015 р.). - К. : Кшв. ун-т iм. Б. Гршченка, 2015. - С. 15-19.
7. Дубшш В. В. 1нтереси народу як предмет сощально-фшософського аналiзу : автореф. дис. ... д-ра фшос. наук : спец. 09.00.03 / Вктор Власович Дубшш; Нащональний педагопчний ушверситет iм. М. П. Драгоманова. - К., 2011. - 32 с.
8. Ефремов оплатил «проект ЛНР» в Луганске [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://obozrevatel.com/crime/19587-efremov-oplatil-proekt-lnr-v-luganske.htm
9. Как террористы «ДНР» связаны с Януковичем. Схема [Электронный ресурс]. -Режим доступа :
ttp://censor.net.ua/news/293375/kak_terroristy_dnr_svyazany_s_yanukovichem_shema
10. Клим I. М. Полгтична криза: аналiз i технологи врегулюваня в сучаснш Украшк автореф. дис. ... канд. полгг наук: спец. 23.00.02 «Полгтичш шститути та процеси» / 1гор Михайлович Клим; Львiвський нацiональний унiверситет iм. I. Франка. - Львiв, 2011. - 20 с.
11. Юянка I. Б. Полгтична стабiльнiсть: сутнють i основнi засоби й досягнення в УкраЛш : автореф. дис. ... канд. полгг наук : спец. 23.00.02 / 1рина Богдашвна Кiянка; Львiвський нацiональний унiверситет iм. 1вана Франка. - Львiв, 2003. - 18 с.
12. Кохан Г. В. ПолГтична корупцiя: оцiнвання причин, наслщюв : автореф. дис. ... канд. полГт. наук; спец.: 23.00.02 / Галина ВшторГвна Кохан; 1нститут полГтичних i етнoнaцioнaльних дoслiджень iM. 1.Ф. Кураса НАН Украши. - К., 2010. - 16 с.
13.Кудрявський I. В. Полггична складова забезпечення конкуретноспроможност сучасно! Украши : автореф. дис... канд. полГт н.; спец.: 23.00.02 / 1ван Володимирович Кудрявський; Кшвський нaцioнaльний унiвеpситет iменi Тараса Шевченка. - К., 2014. -19 с.
14.Мэры террористов: власть в ЛНР берут люди Януковича [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://podrobnosti.ua/1005901-mery-terroristov-partija-regionov-vernulas-v-lnr.html
15. Невмержицький С. В. Корупщя як сощально-полгтичний феномен : автореф. дис. доктр. полГт. наук; спец.: 23.00.02 / Свген Васильович Невмержицький; 1нститут полГтичних i етнoнaцioнaльних дoслiджень ¡м. 1.Ф. Кураса НАН Украши. - К., 2009. -34 с.
16. Панарш А. ПолГтична стабшьнють: визначення та тдходи до розумшня / А. Панарш // СоцюгуманГтарш проблеми людини. - 2013. - № 7. - С. 106-112.
17. Побочий I. А. ПолГтична боротьба як форма взаемовщносин сощальних сил в умовах утвердження державност сучасно! Украши : автореф. дис. ... д-ра полГт. наук : спец. 23.00.02 / 1ван Андршович Побочий ; 1н-т держави i права ¡м. В. М. Корецького. -К., 2008. - 32 с.
18. Радченко Л. М. ПолГтичш штереси : об'ективно-суб'ективна детермшащя i механГзми реалгзацп : автореф. дис. ... канд. полГт. наук : спец. 23.00.01 / Леся МиколаГвна Радченко; Нащональний педагопчний ушверситет ¡м. М. П. Драгоманова. - К., 2009. - 16 с.
19. Тайные связи. Что связывает Ахметова, российских олигархов и террористов ДНР (инфографика) [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.facenews.ua/news/2014/250409/
20. Щадрша О. В. Латентш процеси в функщонуванш перехщних полГтичних систем: шституцшний аспект : автореф. дис. канд. полГт. наук; спец. : 23.00.02 / Ольга Владимировна Щадрша; Дншропетровський нащональний ушверситет ¡меш Олеся Гончара. - Дншропетровськ, 2014. - 20 с.
21. Щербина С. Связи ДНР: украинский бизнес работодателей террористов [Електронний ресурс] / С. Щербина. - Режим доступу: http://www.theinsider.ua/business/53be43058f8ec/
22. Щербина С. Связи ДНР: фирма «Люкс» и «Семья» Януковича [Електронний ресурс] / С. Щербина. - Режим доступу: http://www.theinsider.ua/business/5425101f71910/
Стаття надшшла до редакцГ!: 29.04.2015 р.
V. Gulay
LATENT POLITICAL MECHANISMS OF FORMATION AND FUNCTIONING
OF TERRORIST FORMATIONS «DONETSK PEOPLE'S REPUBLIC» AND «LUGANSK PEOPLE'S REPUBLIC» IN THE CONDITIONS OF SYSTEMIC CRISIS
OF UKRAINE'S STATE ORGANIZATION
The author assumes that the annexation by the Russian Federation of the Autonomous Republic of Crimea and city Sevastopol, also an armed incursion into the territory of Donetsk and Lugansk regions clearly showed the ineffectiveness of the previous model of Ukraine state organization functioning.
The paper notes that the most important characteristic of the government from the perspective of compliance with its functioning social values, social development objectives, expected results and resource consumption is its political effectiveness.
However, a significant role in the functioning of transitional societies, which, sadly to admit it, but, objectively, given the realities of socio-political development, lack of systematic course on modernization, rank Ukraine too, legitimate state institutions informal political practices permeate. The lack of control mechanisms, the struggle between clans lead to corruption of the entire political system and society in general.
The paper reveals the causes, nature and consequences of the formation of «Donetsk People's Republic» and «Lugansk People's Republic» in a political crisis in Ukraine in winter 2013 - spring 2014 and the deployment of the Russian Federation so called «hybrid war». Attention is paid to the role of latent political and economic structures in the disorganization of the state power and local government in Donetsk and Lugansk regions in March-May 2014.
Separately are analyzed the mechanisms of interests reflection of the structural elements of clan-oligarchic political system of Ukraine under President Viktor Yanukovych in pseudo ruling mechanism of «DPR» and «LPR».
The author notes that in condition of information-psychological confrontation and armed intervention of Russia to preserve and expand the influence of terrorist organizations «Donetsk People's Republic» and «Lugansk People's Republic», the most powerful brake on social and political modernization of our country is still political corruption that decreased to new institutional and procedural practices.
Restoration of territorial integrity and sovereignty of our country over the temporarily occupied separate areas of Donetsk and Lugansk regions and annexed Autonomous Republic of Crimea and Sevastopol should begin from radical upgrade of institutional and procedural rules for the political system, ensuring the stability of its functioning in the expanded Russian Federation «hybrid» war.
Key words: latent political practices, political corruption, clan-oligarchic system, «Donetsk People's Republic», «Lugansk People's Republic».
РЕЦЕНЗЕНТИ: Трофименко М.В., к.полт.н, доц.; Хома Н.М., д.полт.н, проф.
УДК 327.8: 339.5
О.В. Дашевська
ВПЛИВ ПОЛ1ТЧНИХ ПРОЦЕС1В НА ЦИКЛ1ЧН1СТЬ ЗОВН1ШНЬО1
ТОРГ1ВЛ1
У cmammi доведено вплив геополтичног поведтки Роси та всенародних eu6opie в Украш на розвиток украгнсько-ростських торговельних вiдносин. З метою аналiзу використано авторську методику, яка хрунтуеться на хвильовт моделi фтансового ринку Елюта та коефiцiентi Фiбоначчi.
Ключовi слова: полтика, вибори, експорт, зовншня торгiвля, Украгна, Роая
В Укра!ш, як i в будь-якш шшш державГ свпу, юнують певш взаемовщносини мГж економГчними i полГтичними процесами, що е природною характеристикою сучасного сощуму. Звертаючись до ютори розвитку свгшво! економши, можна побачити, що вона складаеться Гз циклГчних повторень кризових явищ та перюдГв економГчного зростання
182
