CC BY
22
Ландшафтна оргашзащя та видова структура деревно-чагарникових насаджень парку ХортицькоТ нацюнальноТ академм м. Запорiжжя
Landscape Organization and Species Structure of the Wood-Shrub Plantation of the Khortytsa National Academy Park in Zaporizhzhia
Юлiя Бредiхiна 1, Наталiя Дерев'янко 1 Yulia Bredihina, Nataliia Derevianko
1 Khortytsia National Academy
59 Naukove mistechko Street (Khortysia Island), Zaporizhzhia, 69017, Ukraine
Аннотащя. У CTaTTi наведено результати дослщження видового складу деревно-чагарникових насаджень парку ХортицькоТ нацюнальноТ академп м. Запорiжжя, його ландшафтноТ оргашзацГк Встановлено, що загальна кiлькiсть рослин у насадженнях парку становить 260 екземплярiв, з них 202 - деревш рослини та 58 - чагарниковк Всього на дослщжуванш територГГ вiдмiчено 28 видiв рослин, як належать до 25 родiв та 15 родин. Серед деревноТ рослинност найбiльш поширеними е Catalpa bignonioides (18 %), Betula pendula (14 %) та Thuja occidentalis (9 %). Родини представлен 1-2 видами, за винятком родин Cupressaceae (5 видiв) та Fabaceae, Rosaceae, Oleaceae (по 3 види).
Деревно-чагарниковi насадження парку створено переважно хаотичними посадками у виглядi масивiв та груп. Щтьнють посадок дерев парку становить 404 шт/га, а чагарниюв - 116 шт/га. Аналiз санiтарного стану деревноТ рослинностi парку ХортицькоТ нацюнальноТ академП' м. Запорiжжя показав, що з 202 дерев до першоТ категорГТ (без ознак ослаблення) належать 21,8 %, до другоТ категорГТ (ослабленi) - 40,1 % рослин, до третьоТ (дуже ослаблеш) -18,3 %, до четвертоТ (всихаючi) - 14,4 %, до п'ятоТ (свiжий сухостш) - 2,9% та до шостоТ (сухостiй минулих рокiв) - 2,5%.
Невщповщнють видового складу насадження до еколопчних умов зростання та висока щтьнють посадок дерев не дае можливост кожнш рослинi проявити своТ декоративнi властивостi у повному обсязк Все це знижуе арх^ектурно-художню виразнiсть та естетичну привабливiсть парку. Тому п^р рослин для оформлення зелених насаджень необхщно проводити на засадах загально вщомих принципiв - еколопчного, декоративного та бiоценотичного, що дасть можливють максимально покращити паркове середовище в естетичному планi i надасть цьому об'екту неповторного вигляду.
Ключовi слова: Запорiжжя; санiтарний стан; парк ХортицькоТ нацюнальноТ академГТ; ландшафтна оргашзаця.
Abstract. The article presents the results of the study of the species composition of tree-shrub plantations of the Khortytsa National Academy park in Zaporizhzhya and its landscape organization. It was established that the total number of plants in the plantations of the park comprises 260 species, of which 202 are tree plants and 58 are shrubs. On the whole, 28 species of plants belonging to 25 genera and 15 families are noted in the studied territory. Among the woody plants, the most common are Catalpa bignonioides (18%), Betula pendula (14%) and Thuja occidentalis (9%). Families are represented by 1-2 species, with the exception of the families of Cupressaceae (5 species) and Fabaceae, Rosaceae, Oleaceae (3 species).
The tree-shrub plantation of the park is created mainly by chaotic landings in the form of arrays and groups. The density of the tree planting in the park is 404 pc / ha, and
DOI: 10.22178/pos.40-2
LCC Subject Category: SB469-(476.4)
Received 28.10.2018 Accepted 20.11.2018 Published online 30.11.2018
Corresponding Author: Nataliia Derevianko [email protected]
© 2018 The Authors. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License
the density of shrubs is 116 pc / ha. The analysis of the sanitary state of the tree vegetation of the park of the Khortytsa National Academy of Zaporizhzhya showed that out of 202 trees 21.8% belonged to the first category (without any signs of weakening), 40.1% of plants belonged to the second category (weakened), 18.3% belonged to the third (very weakened), 14.4%, - to the fourth (drying up), 2.9% - to the fifth (fresh deadwood) and 2.5%. - to the sixth category (deadwood of the previous years).
The discrepancy between the species composition of the vegetation, the ecological conditions of growth and the high density of tree planting does not allow each plant to exhibit its decorative properties in full. All this reduces the architectural and artistic expressiveness and aesthetic appeal of the park. Therefore, the selection of plants for the design of green spaces should be carried out on the basis of generally known principles - ecological, decorative and bio-centric, which will enable to maximize the park environment in aesthetic terms and will give this object a unique look.
Keywords: Zaporizhzhya; sanitary condition; Khortytsa National Academy park; landscape organization.
ВСТУП
Останшм часом в Укра'ш спостер^аеться по-ступове збыьшення площ зелених зон мкт, переглядаються старi прийоми озеленення та благоустрою, вивчаеться та впроваджуеться европейський досвщ з оформлення мкького зеленого простору [20, 17, 13, 8]. Масово про-водяться роботи з осучаснення та реконстру-кцп об'ек^в садово-паркового будiвництва, як були закладеш ще в 60-т роки. Яскравим прикладом таких змш е вщкриття в Киевi оновленого за стандартами европейського паркобудування скверу «Площа Петра Кривоноса» [12], реконструкщя в Кривому Розi скверу быя палацу культури «Карачуни» [5]. Певний досвщ з оргашзацп озеленення е i у Вшницько' мкько'' ради, виконавчий ком^ет яко' у 2014 рощ затвердив обов'язковi вимо-ги до робп1 з вулично'' посадки дерев та чага-рниюв у м. Вшниця. Новi стандарти розроб-лено на основi сучасного напрацьованого до-свщу та кнуючих норм i правил [19]. Така те-нденщя прослщковуеться в уах мктах нашо' кра'ни [9, 4, 3, 18].
Зелеш насадження е ключовим питанням у розвитку мкького середовища. Одним iз яю-сних показникiв ведення зеленого господарс-тва у мiстi е площа зелених насаджень на одну особу. Згщно европейських норм на одного мешканця повинно доводитися не менше 26 м2 озеленено'' територп [17]. Забезпече-нiсть зеленими насадженнями европейських мкт коливаеться вщ 2,7 м2 у Стамбулi i 11,8 у Сараево до 118,2 у Марсель 4614,8 у Малайзп [17, 23]. Для порiвняння - на одного мешкан-ця у м. Лодзь (Польща), чисельнiсть мешкан-цiв якого складае 750 125 оаб припадае
65,45 м2 озеленено'' територп [17] тодi як у м. Запорiжжя (750 685 оаб) цей показник становить 24,29 [22, 21]. Можливо в найбли-жчому майбутньому цей показник для мкт нашо' кра'ни становитиме не менше 25 м2/люд [15].
Озеленення територп мкта i його примiськоi зони юльюсно й якiсно об'еднують в едину нерозривну систему, що сприяе активному формуванню i оздоровленню мкького сере-довища. Кожен елемент системи озеленення, в свою чергу, бере участь в оргашзацп територп мкта i формуваннi його арх^ектурно-художнього образу, забезпечуе рекреацiйнi потреби населення, захищае вiд шуму i пилу, регулюе температурний режим, сприяе по-лiпшенню умов працi i побуту [10]. Врахову-ючи те, що Запорiжжя е мiстом з великим промисловим комплексом iз вже сформова-ною достатньо щiльною забудовою, створен-ня нових об'ектiв садово-паркового мистецт-ва е неможливим та недощльним [21]. Тому сьогоднi, наразь е прiоритетним вивчення сучасного стану деревно-чагарникових насаджень для розроблення науково обГрунтова-них рекомендацш щодо оптимiзацГi озелене-них територiй мкта всiх категорiй викорис-тання.
МЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У системi зелених насаджень на територiях вищих навчальних закладiв важливе мiсце займають тi садово-парковi об'екти, яю роз-ташованi в параднш зонi. Вони вимагають досконалого озеленення, що базуеться на засадах садово-паркового мистецтва, яке надае
довкылю естетики та певно! духовность В !х плануванш видыяють наступнi елементи: парадний партер перед головним навчально-лабораторним корпусом, але!, якi об'еднують навчальнi, виробничi i спортивнi споруди i внутршнш сквер [11].
В плануваннi територп Хортицько! нащона-льно! академп парадна зона представлена сквером натвзакритого типу правильно! ге-ометрично! форми - прямокутник, оточений по периметру дорiжками вкритими тротуар-ною плиткою. Вш заснований в 60 роках та мае площу близько 0,5 га i е навчальною базою студенев спецiальностi «Зелене будiв-ництво i садово-паркове господарство». Ака-демiя знаходиться на островi Хортиця у мкт Запорiжжя, одному з мальовничших мiсць пiвдня Укра!ни. Уздовж твшчно-захщно! меж академп пролягае шосейна дорога, що з'еднуе центральну лiвобережну частину мк-та з Хортицьким правобережним мшрорайо-ном.
Таксономiчний склад деревно-чагарниково! флори визначали за допомогою [6] методом обстежень по маршрутних ходах. Еколопчна характеристика видiв подана за О. Бельгар-дом [2, 1]. Ощнку санiтарного стану наса-джень подано на основi дiючих «Саштарних правил в лiсах Укра!ни» [16], згщно яких ви-рiзняють шкть категорiй стану дерев: 1 - без
озтак ослaблення, 2 - ослaбленi, 3 - дуже ослaбленi, 4 - всиxaючi, 5 - свiжий сyxостiй, 6 - сyxостiй минyлиx рокiв.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Осьовa композицiя плaнy пaркy, побyдовaно-го у змiшaномy стилi, утворюеться зaгaльним нaпрямком одше1 дороги нa плaнyвaльнiй осi яко'1 будуеться почaток, розвиток i зaвершен-ня композицп. Вот розчленовуе територiю пaркy нa двi рiвнi половини. Головним еле-ментом тарку являеться невеликий меморia-льний куточок - мaйдaнчик з там'ятною стелою, якa присвяченa С. М. Смоленському. Де-якi чaстини композицп пiдкресленi квггни-кaми - це нaдae пaркy деяку вирaзнiсть. Вмiле використaння фенофaз цвiтiння дae можли-вiсть yтримyвaти яскрaвy пaлiтрy бaрв вiд почaткy весни до тзньо1 осенi. Ha дослщжу-вaнiй територп квiтники предстaвленi тaки-ми видaми, як Primula veris L., Tradescantia zebrina Bosse, Chlorophytum comosum (Thunb.J Jacques, Petunia x hybrid hort., Hemerocallis fulva (L.) L., Hyacinthus orientalis L., Tulipa gesneriana L. тощо.
Встaновлено, що зaгaльнa кiлькiсть рослин у нaсaдженняx тарку стaновить 260 екземпля-рiв, i3 ниx 202 - деревнi рослини тa 58 - 4ara-рниковi (тaбл. 1).
Таблиця 1 - Перелк деревно-чагарникових рослин парку Хортицько!" нацiональноÏ академп"
№ Вид Зaгaльнa юльюсть, шт. % вщ зaгaльноï юлькосп екземплярiв
yкрaïнською мовою латинською мовою
1 Айлaнт нaйвищий Ailanthus altissima (Mill.) Swingle 2 0,77
2 Березa бородaвчaстa Betula pendula Roth 28 10,77
3 Бiлa aкaцiя Robinia pseudoacacia L. 11 4,23
4 Гiркокaштaн звичaйний Aesculus hippocastanum L. 16 6,15
5 Дуб звичaйний Quercus robur L. 6 2,31
6 Kaтaльпa бiгнонieвиднa Catalpa bignonioides Walt. 36 13,85
У Клен польовий Acer campestre L. 15 5,77
8 Клен ясенелистий Acer negundo L. 1 0,38
9 Соста звичaйнa Pinus sylvestris L. 3 1,15
10 Стифнолобiyм японський Styphnolobium japonicum (L.) Schott 6 2,31
11 Тополя бiлa Populus alba L. 16 6,15
12 Туя 3ax^a Thuja occidentalis L. 19 7,31
13 Широкогiлочник Platycladus orientalis (L.) 15 5,77
№ Вид Загальна юльюсть, шт. % вщ загально'' юлькосп екземплярiв
укра'нською мовою латинською мовою
схщний Franco
14 Шовковиця чорна Morus nigra L. 9 3,46
15 Ялина колюча Picea pungens Engelm. 19 7,31
Всього дерев 202 77,69
16 Бирючина звичайна Ligustrum vulgare L. 1 0,38
17 Бузок звичайний Syringa vulgaris L. 2 0,77
18 Горобина звичайна Sorbus aucuparia L. 1 0,38
19 Гортензiя великолиста Hydrangea macrophylla DC. 4 1,54
20 Золотий дощ звичайний Laburnum anagyroides Medik. 1 0,38
21 Садовий жасмин звичайний Philadelphus coronarius L. 1 0,38
22 Свидина кров'яна Swida sanguine (L.) Opiz. 1 0,38
23 Таволга середня Spiraea media Franz Schmidt 15 5,77
24 Форзищя европейська Forsythia europaea Degen et Bald. 1 0,38
25 Черемха звичайна Padus avium Mill. 2 0,77
26 Ялiвець горизонтальний Juniperus horizontalis Moench 21 8,10
27 Ялiвець козацький Juniperus sabina L. 5 1,93
28 Ялiвець скельний Juniperus scopulorum Sarg. 3 1,15
Всього чагарниюв 58 22,31
Всього на дослщжуванш територп нами вщ-Mi4eHO 28 видiв рослин. Основу насаджень становлять листяш дерева, що складае 67 % вщ загально'' кiлькостi. Серед деревно'1' рос-линностi, найбiльш поширеними е Catalpa bignonioides (18 %), Betula pendula (14 %) та Thuja occidentals (9 ).
У формуванш пейзажних композицiй не менш важливу роль, нiж дерева, вщ^рають й декоративнi чагарники. Найчисельнiшими серед чагарниюв е наступнi види: Juniperus horizontals (36 %) та Spiraea media (26 %).
У систематичному вщношенш визначенi види належать до 25 родiв та 15 родин. Най-бiльш повно систематичну структуру дерев-но-чагарниково'1 флори будь-якого репону вiдображае вiдсоткове спiввiдношення видiв з рiзних родин. Спектр провщних родин де-ревно-чагарниково'' флори парку Хортицько'' нащонально'' академп м. Запорiжжя форму-ють: Cupressaceae - 5 видiв (17,9 %) вiд загально'' юлькосп видiв, Fabaceae, Rosaceae та Oleaceae - по 3 види (10,7 %), Hydrangeaceae, Aceracea, Pinaceae - по 2 види (7,1 %), яю разом мктять 20 видiв (71,42 %) спектру. Такi
родини, як Betulaceae, Bignoniaceae, Hippocastanaceae, Simarubaceae, Moraceae, Fagaceae, Salicaceae, Cornaceae мктять лише по одному виду.
Ощнка вщповщност еколопчних вимог дерев та чагарниюв насаджень парку еколопч-ним умовам територп проводилась по таких показниках як, ставлення рослин до Грунтового багатства, пристосування до зволоження та освгтлення.
Для багатьох видiв характерною е быьш менш широка амплитуда пристосування до водного середовища й зволоження Грунту, що е пщставою для видiлення в межах груп еко-елементiв окремих тдгруп (табл. 2). До групи мезофтв належать двi пiдгрупи з такою ю-лькiстю видiв: мезофiти (6 видiв), ксеромезо-фiти (11 видiв) та гiгромезофiти (2). До ще' групи належать Betula pendula, Catalpa bignonioides, Populus alba, Aesculus hippocastanum, Forsythia europaea. Ксерофгти подыяють на двi пiдгрупи мезоксерофiти (6 видiв) i ксерофiти (3 види).
Таблиця 2 - Еколопчна структура видового складу деревно-чагарникових насаджень парку ХортицькоГ нацюнальноГ академГГ
ВГдсоток
Еколопчш групи Kiлькiсть вщ зaгaльноï
видГв кглькосп видГв (%)
Еколопчний спектр зa вiдношенням до вологосп (гiдроморфи)
Мезофiти: 19 67,9
- гiгромезофiти 2 7,1
- ксеромезофгти 11 39,3
- мезофiти 6 21, 4
Kсерофiти: 9 32,1
- ксерофгти 3 1Ü,7
- мезоксерофгти 6 21,4
Еколопчний спектр зa вiдношенням до родючосп Грунту (трофоморфи)
Мезотрофи: 17 6Ü,7
- олiгомезотрофи 4 14,3
- мезотрофи 13 46,4
ОлГготрофи: 6 21,4
- мезоолiготрофи 5 17,8
- олГготрофи 1 3,6
Мегaтрофи: 5 17,9
- олiгомегaтрофи 1 3,6
- мегатрофи 4 14,3
Еколопчний спектр зa вщношенням до свiтлa (гелiоморфи)
Гелiофiти: 27 96,4
- гелюфп"и 16 57,1
-сцiогелiофiти 11 39,3
Сцюфгти: 1 3,6
- гелюсцюфгт 1 3,6
Проаналiзувавши вщношення рослин до Грунтового багатства встановлено, що 60,7 % (17 видiв) становлять група мезотрофiв - ро-слини, помiрно вибагливi до вмiсту в Грунт або iншому субстратi поживних речовин, у т. ч. зольних. До них належать Aesculus hippocastanum, Ailanthus altissima, Morus nigra, Acer campestre, Ligustrum vulgare. Значно мен-шу частку видiв нараховують групи ол^от-рофiв та мегатрофiв.
За ступенем пристосування до iнтенсивностi освiтлення найчисельшшими е гелiофiти -свiтлолюбнi рослини, яю зовсiм не перено-сять затшення i становлять 57 % (16 видiв) вiд загально!' юлькосп видiв. Вони зростають в умовах нашвтш, що обумовлюе у деяких видiв викривлення стовбуру. Дещо меншу кiлькiсть видiв становлять факультативнi ге-лiофiти, що характеризуються широкою еко-логiчною амплiтудою вiдносно свiтла та доб-
ре розвиваються як на добре осв^лених, так i дещо затшених мiсцях. Факультативнi сщо-фгги представленi лише одним видом - Swida sanguine.
Деревно-чагарниковi насадження парку створено переважно хаотичними посадками у виглядi масивiв та груп. Щiльнiсть посадок дерев парку складае 404 шт/га, а чагарниюв -116 шт/га. Згщно з [7] щыьшсть розмщення дерев в зелених насадженнях парку не вщпо-вiдае нормi (260 шт/га). Разом з тим, щгль-шсть розмiщення чагарникiв в дев'ять з половиною раз знижена порiвняно iз нормою (1116 шт/га). Висока щыьшсть посадок по-рушуе просторову структуру парку, що приводить до зниження його естетичних якос-тей. Попршуються умови для нормального розвитку рослин, вщбуваеться витягування стволiв, деформащя крон, зменшуеться пло-ща кореневого живлення рослин, вщбуваеть-ся зниження 'х декоративностi, стiйкостi та довговiчностi.
Аналiз санiтарного стану деревно'' рослинно-стi парку Хортицько'' нащонально'' академп м. Запорiжж:я показав, що з 202 дерев до пер-шо'' категорп (без ознак ослаблення) вщно-сяться 21,8 %, до друго'' категорп (ослабленi) - 40,1 % рослин, до третьо'' (дуже ослаблеш) -18,3 %, до четверто'' (всихаючi) - 14,4 %, до п'ято'' (свГжий сухостГй) - 2,9 % та й до шосто'' (сухостш минулих рокГв) - 2,5 %.
Частка дерев без ознак пошкоджень широко варiюе за видами вщ 66,7 % для Quercus robur до 15,8 % для Thuja occidentalis. Частка всиха-ючих дерев е достатньо малою - 14,4 % i представлена наступними видами: Betula pendula, Platycladus orientalis, Catalpa bignonioides, Robinia pseudoacacia,
Styphnolobium japonicum, Acer campestre та Populus alba. юльюсть старого та свгжого сухостою е незначною та виявлена у таких ви-дгв, як Acer campestre, Populus alba, Catalpa bignonioides та Betula pendula. Для останшх двох видгв виявлена висока стутнь ушко-джень в складi насаджень м. Запорiжжя, що говорить про недощльшсть 'х використання для озеленення мкта [7]. Найпоширешшими пошкодженнями, якг були виявлеш в насадженнях парку, е всихання гыок, нарости, морозо6гйнг трщини та пошкодження енто-мошкiдниками.
ВИСНОВКИ
1. Деревно-чагарникова флора представлена переважно листяними видами (67 %) у юлькосп 260 екземплярiв, як належать до 25 ро-дiв та 15 родин. Быьшкть родин представле-ш 1-2 видами. Рослинами - домшантами е Catalpa bignonioides (18 %), Betula pendula (14 %) та Thuja occidentals (9 %). Деревно-чагарниковi насадження парку створено переважно хаотичними посадками у виглядi масивiв та груп.
2. Розподы виявлених видiв рослин за еколо-гiчними групами показав переважна в екомо-рфiчнiй структурi мезофiтiв (19 видiв, 67,9 %), мезотрофiв (17 видiв, 60,7 %), гелю-фтв (27 видiв, 96,4 %), що в щлому свiдчить про переважання у флорi парку рослин дос-татньо зволожених i добре освгглених мкце-зростань, помiрно вибагливих до вмкту в Грунт поживних речовин.
3. Щыьшсть посадок дерев парку складае 404 шт/га а чагарниюв - 116 шт/га. Шдль-шсть розмiщення дерев в зелених насаджен-нях парку не вiдповiдае нормi (260 шт/га). Разом з тим, щыьшсть розмiщення чагарни-кiв в дев'ять з половиною раз знижена порiв-няно iз нормою (1116 шт/га).
Фггосаштарний аналiз показав, що быьшкть деревно'1 рослинностi парку вщноситься до ослаблених (друга категорiя). 1х кiлькiсть складае 40,1 % рослин вщ усiх рослин. Масова частка рослин, як не мають ознак ослаблен-ня (перша категорiя) складае 21,8 %. Дерева п'ято'1 (свiжий сухостiй) та шосто!' (сухостiй минулих роюв) категорiй складають 2,9 % i 2,5 %.
Невiдповiднiсть видового складу насадження до еколопчних умов зростання та висока щыьшсть посадок дерев не дае можливосп кожнш рослинi проявити сво'1 декоративнi властивосп у повному обсязi. Все це знижуе його архiтектурно-художню виразнiсть та ес-тетичну привабливiсть. Тому пiдбiр рослин для оформлення зелених насаджень необхщ-но проводити на засадах загально вщомих принципiв - еколопчного, декоративного та бiоценотичного, що дасть можливкть максимально покращити середовище в естетично-му планi i надасть цьому об'екту неповторного вигляду. Рекомендуемо у майбутньому ви-користовувати наступш види рослин: Acer tataricum L., Platanus occidentalis L., рiзнi види родини Crataegus L., Lonicera tatarica L. та Caprifolium L., Viburnum opulus L., Buxus sempervirens L. тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Bel'gard, A. (1950). Lesnaja rastitel'nost'jugo-vostoka USSR [Forest vegetation of the south-east of
the USSR]. Kiev: KNU imeni T. G. Shevchenko (in Russian)
[Бельгард, А. (1950). Лесная растительность юго-востока УССР. Киев: КНУ имени Т. Г. Шевченко].
2. Bel'gard, A. (1980). K voprosu ob jekologicheskom analize i strukture fitocenozov v stepi [On the
issue of environmental analysis and the structure of phytocenoses in the steppe]. In Voprosy biojekologicheskoj diagnostiki lesnyh biogeocenozov Prisamarja (p. 11-42). Dnepropetrovsk: Izd-vo Dnepropetrovskogo gosudarstvennogo universiteta (in Russian)
[Бельгард, А. (1980). К вопросу об экологическом анализе и структуре фитоценозов в степи. В Вопросы биоэкологической диагностики лесных биогеоценозов Присамарья (с. 1142). Днепропетровск: Изд-во Днепропетровского государственного университета].
3. Cherneta, E. (2018, July 26). Muzykal'nyjfontan i obnovlennyj Kaskad: kak vHar'kove rekonstruirujut
sad Shevchenko []. Retrieved from https://kh.vgorode.ua/news/sobytyia/369855-muzykalnyi-fontan-y-obnovlennyi-kaskad-kak-v-kharkove-rekonstruyruuit-sad-shevchenko (in Russian) [Чернета, Е. (2018, Июль 26). Музыкальный фонтан и обновленный Каскад: как в Харькове реконструируют сад Шевченко. URL: https://kh.vgorode.ua/news/sobytyia/369855-muzykalnyi-fontan-y-obnovlennyi-kaskad-kak-v-kharkove-rekonstruyruuit-sad-shevchenko].
4. Dneprovskij gorodskoj sajt. (2017, June 12). Novosti gradsoveta: park dlja festivalej i jekstremalov,
«klon» «Passazha», tehnopark [City Council news: a park for festivals and extremes, a "clone" of "Passage", a technopark]. Retrieved from https://gorod.dp.ua/news/132578 (in Russian) [Днепровский городской сайт. (2017, Июнь 12). Новости градсовета: парк для
фестивалей и экстремалов, «клон» «Пассажа», технопарк. URL: https://gorod.dp.ua/news/132578].
5. Dnipropetrovska oblasna derzhavna administratsiia. (2018, June 8). U Kryvomu Rozi rekonstruiuvaly
skver bilia palatsu kultury "Karachuny"- Valentyn Reznichenko [In Krivyi Rih, a garden was reconstructed near the Karachun culture palace - Valentin Reznichenko]. Retrieved from https://adm.dp.gov.ua/ua/news/u-krivomu-rozi-rekonstruyuvali-skver-bilya-palacu-kulturi-karachuni-valentin-reznichenko (in Ukrainian)
[Дншропетровська обласна державна адмшстращя. (2018, Червень 8). У Кривому Po3i реконструювали сквер бля палацу культури «Карачуни» - Валентин Резтченко. URL : https://adm.dp.gov.ua/ua/news/u-krivomu-rozi-rekonstruyuvali-skver-bilya-palacu-kulturi-karachuni-valentin-reznichenko].
6. Dobrochaeva, D., Kotov, M., Prokudin, Ju., & Barbarich, A. (1999). Opredelitel'vysshih rastenij Ukrainy
[The determinant of higher plants of Ukraine] (2nd ed.). Kiev: Fitosociocentr (in Russian) [Доброчаева, Д., Котов, М., Прокудин, Ю., & Барбарич, А. (1999). Определитель высших растений Украины (2-е изд.). Киев: Фитосоциоцентр].
7. Dubova, O. Fendiur, L. (2009). Stan derevnoi roslynnosti mista Zaporizhzhia [The condition of woody
vegetation of the city of Zaporozhye]. Retrieved from http://sites.znu.edu.ua/bio-eco-chem-sci/issues / files/2009/12/52/6562_1261747142_09dovrmz.pdf (in Ukrainian) [Дубова, О. Фендюр, Л. (2009). Стан деревног рослинност1 мкта Запоргжжя. URL: http://sites.znu.edu.ua/bio-eco-chem-
sci/issues/files/2009/12/52/6562_1261747142_09dovrmz.pdf].
8. Kaidan, T. (2014, November 13). Blahoustrii po-yevropeisky: Hamburh [Amusement in European:
Hamburg]. Khmarochos. Retrieved from https://hmarochos.kiev.ua/2014/11/13/blagoustriy-po-yevropeyski-gamburg (in Ukrainian)
[Кайдан, Т. (2014, Листопад 13). Благоустрш по-европейськи: Гамбург. Хмарочос. URL: https://hmarochos.kiev.ua/2014/11/13/blagoustriy-po-yevropeyski-gamburg].
9. Kalajtan, E. (2018, September 28). Mariupol'skij park stanet miniatjuroj gollandskogo Kjokenhofa.
Il'ichevec. Gorod. Retrieved from http://ilich.in.ua/news/view/mariupolskij-park-stanet-miniatyuroj-gollandskogo-kjokenhofa-foto (in Russian)
[Калайтан, Е. (2018, Сентябрь 28). Мариупольский парк станет миниатюрой голландского Кёкенхофа. Ильичевец. Город. URL: http://ilich.in.ua/news/view/mariupolskij-park-stanet-miniatyuroj-gollandskogo-kjokenhofa-foto].
10. Kucheriavyi, V. (2003). Fitomelioratsiia [Fitomelioration]. Lviv: Svit (in Ukrainian)
[Кучерявий, В. (2003). Фтомелюраця. Львiв: Свгг].
11. Kucheriavyi, V. (2005). Ozelenennia naselenykh mists [Planting of inhabited places]. Lviv: Svit (in
Ukrainian)
[Кучерявий, В. (2005). Озеленення населенихмгсць. Львiв: Свгг].
12. Kyivzelenbud. (2017, August 8). Vidkryttia onovlenoiploshchi Petra Kryvonosa u Solomianskomu
raioni [Opening of the renovated area of Peter Krivonos in Solomyansky district]. Retrieved from http://kievzelenbud.com/news/vidkryttya-onovlenoyi-ploshhi-petra-kryvonosa-u-solom-yanskomu-rajoni (in Ukrainian)
[Кшвзеленбуд. (2017, Серпень 8). В1дкриття оновленог площ1 Петра Кривоноса у Солом'янському райот. URL: http://kievzelenbud.com/news/vidkryttya-onovlenoyi-ploshhi-petra-kryvonosa-u-solom-yanskomu-rajoni].
13. Ocheretnyi, V., Potapova, T., D. M. Kuzmina, D., & Solohor, V. (2017). Suchasna tendentsiia
skorochennia ploshchi zelenykh nasadzhen v sviti [A modern tendency of reducing the space of green plants in the world]. Suchasni tekhnolohii, materialy i konstruktsii v budivnytstvi, 2(23), 6976 (in Ukrainian)
[Очеретний, В., Потапова, Т., Д. М. Кузьмша, Д., & Сологор, В. (2017). Сучасна тенденщя скорочення плошД зелених насаджень в свт. Сучаст технологи, матергали i конструкци в буд1вництв1, 2(23), 69-76].
14. Pravyla utrymannia zelenykh nasadzhen u naselenykh punktakh Ukrainy (Ukraine), 10 April 2006,
No 105. Retrieved September 1, 2018, from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 (in Ukrainian)
[Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах Украши (Украша), 10 квггня 2006, № 105. Актуально на 01.09.2018. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06].
15. Pro zeleni nasadzhennia mist ta inshykh naselenykh punktiv, proekt (Ukraint), 04 June 2015,
No 2013a. Retrieved September 1, 2018, from
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH1JX68C.html (in Ukrainian)
[Про зелеш насадження мкт та шших населених пунктв, проект (Украша), 04 червня
2015, № 2013а. Актуально на 01.09.2018. URL:
http: / / search.ligazakon.ua/l_doc2 .nsf/link1 /JH 1JX68C.html].
16. Sanitarni pravyla v lisakh Ukrainy (proekt) (Ukraine), 21 March 2012, No 136. Retrieved
September 1, 2018, from http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0505-12 (in Ukrainian) [Саштарш правила в лках Украши (проект) (Украша), 21 березня 2012, № 136. Актуально на 01.09.2018. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0505-12].
17. Sholok, I. (2014). Porivnialnyi analiz ozelenennia velykykh mist Ukrainy ta Yevropy [Comparative
analysis of large cities greening in Ukraine and Europe]. VisnykKharkivskoho natsionalnoho
universytetu imeni V. N. Karazina Seriia «Ekolohiia», 1140, 42-49 (in Russian)
[Шолок, I. (2014). Порiвняльний аналiз озеленення великих мкт Украши та бвропи.
ВкникХарювського нащональногоутверситету iменi В. Н. Каразта Серiя «Екологiя», 1140,
42-49].
18. Tiutiunnyk, K. (2018, January 4). Prohrama rozvytku parkiv, skveriv i bulvarivPoltavy (infohrafika)
[Program of development of parks, squares and boulevards of Poltava (infographics)]. Retrieved from http://zmist.pl.ua/news/programa-rozvitku-parkiv-skveriv-i-bulvariv-poltavi-infografika (in Russian)
[Тютюнник, К. (2018, Очень 4). Програма розвитку парюв, скверiв i бульварiв Полтави (шфографта). URL: http://zmist.pl.ua/news/programa-rozvitku-parkiv-skveriv-i-bulvariv-poltavi-infografika].
19. Vinnytska miska rada. (2013). Pro zatverdzhennia oboviazkovykh vymoh do robitz vulychnoi
posadky derev ta chaharnykiv u m. Vinnytsia [On approval of obligatory requirements for work on street planting of trees and shrubs in Vinnitsa]. Retrieved September 1, 2018, from https://bit.ly/2r22Kke (in Ukrainian)
[Вшницька мкька рада. (2013). Про затвердження обов'язкових вимог до робт з вуличног посадки дерев та чагарниюв у м. Втниця. Актуально на 01.09.2018. URL: https://bit.ly/2r22Kke].
20. Volodina, Ye. (2013, August 1). Yevropeiskii dosvid zelenoho blahoustroiu [European experience of
greenery]. Ukraina komunalna. Retrieved from http://jkg-
portal.com.ua/ru/publication/one/jevropejskj-dosvd-zelenogo-blagoustroju-33866 (in Ukrainian)
[Володша, e. (2013, Серпень 1). бвропейськш досвщ зеленого благоустрою. Украша комунальна. URL: http://jkg-portal.com.ua/ru/publication/one/jevropejskj-dosvd-zelenogo-blagoustroju-33866].
21. Zaporizka miska rada. (2017). Profilmista Zaporizhzhia [Profile of the city of Zaporozhye].
Retrieved from https://zp.gov.ua/upload/editor/dodatok_1_e.pdf (in Ukrainian)
[Запорiзька мкька рада. (2017). Профыь мкта Заnорiжжя. URL: https://zp.gov.ua/upload/editor/dodatok_1_e.pdf].
22. Zaporizka sich. (2013, March 23). Bilshe derev - menshe pylu [More trees - less dust]. Retrieved
from http://sich.zp.ua/bilshe-derev-menshe-pilu (in Ukrainian) [Запорiзька ач. (2013, Березень 23). Быьше дерев - менше пилу. URL: http://sich.zp.ua/bilshe-derev-menshe-pilu].
23. Zibtseva, O. (2017). Dynamika ploshch zelenykh nasadzhen u naselenykh punktakh Ukrainy [Dynamics of green spaces in the settlements of Ukraine]. Naukovi dopovidi NUBiP Ukrainy, 4(68), 1-12 (in Ukrainian)
[3i6^Ba, 0. (2017). ^HHaMiKa nflom, 3e^eHHX Hacag^eHb y Hace^eHHX nyHKTax YKpai'HH. HayKoei donoeidi HyEin yxpaiHu, 4(68), 1-12].
