CC BY
37
приема передпосадочного возделывания почвы путем наорного террасирования, который обеспечивает накопление влаги, сохранения плодородия почвы, создает благоприятные условия для сажания культур и роста молодняков на эродированных землях. Противоэрозионные насаждения, созданные чередованием 3 рядов сосны с одним рядом клена остролистного, характеризуются наилучшим ростом.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, противоэрозионные насаждения, возделывание почвы, схемы смешивания, рост, производительность.
Khryk V.M. Cultivation Features of Pine Stand Erosion Control in Prid-neprovsky Right-Bank Forest-Steppe Zone
The growth and productivity of pine plantations on eroded lands in Pridneprovsky Right-Bank Forest-Steppe depending on basic soil preparation and schemes of planting are researched. The effectiveness of the crop receiving of tillage by plowing terraces that provides moisture accumulation, preservation of soil fertility, that creates favourable conditions for planting crops and growth of young plantings on eroded lands, is confirmed. Soil control plantations created by alternating 3 rows of pine and a row of maple, are characterised by the best growth.
Key words: pine, erosion control planting, tillage, mixing schemes, growth, productivity.
УДК 712.[2+42]:791(477.63) Ст. наук. cniepo6. Т.Ф. Чипиляк,
канд. бюл. наук; мол. наук. ствроб. М.Ю. Мазура; пров. тж. О.О. Береславська; пров. тж. О.М. Лещенюк - Кривор1зький ботатчний сад НАН Украти
КВ1ТНИКОВО-ДЕКОРАТИВНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПАРК1В ТА СКВЕР1В М1СТА КРИВИЙ Р1Г. РЕКОМЕНДАЦН ЩОДО ЙОГО ПОЛ1ПШЕННЯ
Наведено результата швентаризаци TaKC0H0Mi4H0r0 складу, систематично! хоро-лопчно! та бюморфолопчно! структури квгшиково-декоративних рослин у зелених на-садженнях загального користування м. Кривий Pir. Проведено аналiз рш^в розвитку та росту окремих показниюв вегетативно! та генеративно! сфер декоративних рослин в умовах мюта. Надано пропозици щодо вдосконалення кв^никово-декоративного офор-млення. Запропоновано збшьшення фiторiзноманiття культурфiтоценозiв з залученням таксонiв з найвищим рiвнем адаптаци iнтродукцiйного фонду Криворiзького боташчно-го саду НАН Укра!ни.
Ключовг слова: квiтниково-декоративне оформлення, видовий склад, життевий стан, рекомендаци.
Виконуючи еколопчш функцп, зелеш насадження урбашзованих тери-торш, як складов! ландшафтно! архггектури, беруть участь в оформленш мюь-ко! територп i покликаш створювати природне пейзажне середовище. Квггнико-во-декоративне оформлення е невщ'емною частиною зелених насаджень i, на в1дм1ну в1д дерев та кущ1в, воно е найбшьш р1зномаштним i мшливим елемен-том мюьких ландшафпв [1, 2]. Його вдосконалення полягае як у збшьшенш асортименту кв1тникових культур, так i в полшшенш його яюсного складу, у лжвщацп монотипносп квггаиюв шляхом використання р1зномаштних багатоп-ланових композицш. Враховуючи значний р1вень антропогенного впливу на довкшля, особливо актуальними щ проблеми е у промислових центрах Укра!ни, зокрема в мютах Правобережного степового Придншров'я, на територ1ях 1з значним р1внем техногенного навантаження.
Метою наших дослщжень було вивчення та всеб1чна оцшка сучасного стану кв1тниково-декоративних рослин у зелених насадженнях загального ко-
ристування м. Кривий Pir для onraMi3a^i асортименту рослин i створення стшких та декоративних культурфiтоценозiв.
Матер1али та методи. Дослщження проводилися на наявних зелених насадженнях семи адмшстративних райошв м. Кривий Pir, протяжнiсть якого з пiвночi на пiвдень становить понад 100 км. Мюто знаходиться на твденному заходi Дншропетровсько! област в степовiй природнiй зонi. Криворiжжя вщно-ситься до посушливих райошв Укра1ни, характеризуеться досить складними ктматичними умовами зими, для яко1 звичайним явищем е ожеледь, застiй води на поверхш Грунту, вщлиги, пiсля яких, зазвичай, бувають короткочасш, але високi вiд'емнi температури [3]. На територп мiста сконцентрованi найбiльшi в кра!ш гiрничо-видобувнi та переробш пiдприемства, внаслiдок чого у Грунтах промислових зон та вулиць з штенсивним автомобшьним рухом визначене пе-ревищення гранично допустимих концентрацiй хрому, марганцю, цинку, шке-лю та плюмбуму [4]. У дослiдженнях використаш методи фенологiчних спосте-режень, проведена ощнка мiнливостi морфологiчних ознак i репродуктивних показникiв квiтниково-декоративних рослин в умовах мюта. Як умовний контроль використано рослини, штродуковаш в Криворiзький ботанiчний сад НАН Укра1ни (КБС НАНУ) [5, 6].
Результати дослщження. Пiд час обстеження 22 парюв та 97 скверiв протягом 2009-2013 рр. було проведено швентаризащю таксономiчного складу та проаналiзовано систематичну структуру квiтниково-декоративних рослин. На територп 32 об'екпв (зокрема 7 парюв) квггникове оформлення вiдсутне, на територп шших 87 виявлено, що прикрашають наше мiсто рослини 76 таксошв, якi приналежнi до 33 родин та 61 роду [7]. Найбшьш представницькою е родина Asteraceae Dumort., до яко1 вiдноситься 18 родiв та 21 вид. Родини Crassulaceae DC. i Lamiaceae Lindl. об'еднують по три, а Asparagaceae Juss., Brassicaceae Burnett, Caryophyllaceae Juss., Liliaceae Juss., Papaveraceae Juss. та Ranuncula-ceae Dumort. - по два роди. Проведений анатз за хоролопчною структурою дае змогу констатувати, що найбшьша юльюсть видiв (17 таксошв) походить з Цир-кумбореально1 флористично! областi [8]. Майже рiвною юльюстю таксонiв представленi Атлантично-Пiвнiчноамериканська та Схiдноазiатська флористич-нi областi - 10 i 9 таксонiв вiдповiдно. Загалом видiлено 13 флористичних цен-трiв, де розташованi первиннi ареали декоративних видiв рослин, якi трапля-ються на квiтниках м. Кривого Рогу. Прюритет у використаннi належить бага-торiчним рослинам (49 таксонiв), яю в рiзних районах мiста становлять 64-90 % асортименту залучених видiв та культиварiв.
Переважаюча кiлькiсть зразюв вiдноситься до тривалого вегетуючого феноритмотипу. За термiнами квiтування видiлено весняш, весняно-лiтнi, лiтнi, пiзньолiтньо-осiннi, але переважають зразки лiтнього квiтування - 57 %, рослини весняного та осшнього квiтування становлять вiдповiдно 36 % та 7 % вщ за-гально! кiлькостi таксонiв. Аналiз бiоморфологiчноl структури багаторiчних рослин показав, що найбшьшою кiлькiстю представленi геофии (29 таксонiв), майже вдвiчi менше гемiкриптофiтiв та хамефiтiв (12 i 9 таксонiв вiдповiдно), а найменше фанерофiтiв (4 таксони) [9]. За еколопчною структурою визначали кiлькiсть таксошв, згрупованих за ознаками спiльностi !х вимог до вологи та ос-
вiтленостi. Так, рослини в квиниках MicTa представлеш майже nopiBHy ксерофь тами i мезофгтами (27 i 25 таксошв вiдповiдно), тiльки Canna x hybrida hort. е гiгрофiтом. Сонцелюбними виявилися 68 % таксошв квиниково-декоративних рослин, тшьовитривалих маемо вдвiчi менше i незначна частина рослин e сщ-офiтaми. Виявленi в парках та скверах мюта квiтниково-декорaтивнi рослини за тaкcономiчним складом е досить широко презентованими та популярними у ви-кориcтaннi. Але окремi роди представлеш обмеженою кiлькicтю видiв i сорпв, тодi як у cвiтовiй практищ озеленення 1х (Oenothera, Paeonia, Hemerocallis, Se-dum та шш^ широко використовують для створення мальовничих ландшафпв.
Групування тaкcонiв за частотою використання в оформленш об'eктiв показало, що до I групи - (таксони, як викориcтaнi в озелененнi лише одного об'екта) вщноситься 28 таксошв; до II групи (як використаш в озелененнi 35 об'екпв) - 23 таксони; III групу (з використанням на 6-10 об'ектах) становлять 7 таксошв; IV група (з використанням на 10-15 об'ектах) складаеться з 10 таксошв; i лише 8 таксошв використаш в озелененш бшьш шж 15 об'екпв (V група). Таким чином, можна стверджувати, що наше мюто прикрашають здебiльшого квiтниково-декорaтивнi рослини 8 таксошв - Tagetes patula L. cv., Aster dumosus L. cv. Blue Ebor, Hemerocalis fulva L., Iris tenuifolia Pall., Iris hybrida hort. cv., Paeonia lactiflora Pall. cv., Rosa L. cv. Floribunda i cv. Polyanta - найбшьш стшю, але досить застарЫ в сортовому i декоративному вщношенш. Також порiвняно чacтiше трапляються у скверах i парках Pelargonium zonale (L.) Ait cv., Petunia hybrida Vilm. cv., Centaurea dealbata Willd., Coreopsis grandiflora Hoog ex. Sweet., Hylotelephium spectabile Boreau.
Дослщження особливостей росту i розвитку рослин в умовах мюта свщ-чать, що вони проходять вш стадп розвитку, якi хaрaктернi для представниюв визначеного роду, але вiдбyвaeтьcя прискорення початку основних фенофаз. Так, вегетащю та квпування рослини C. grandiflora, A. dumosus cv., I. х hybrida cv., P. lactiflora cv. починають на 5-7 дiб рашше, нiж в умовному контролi, a H. fulva - на 12 дiб випереджае (третя декада червня) контрольш рослини. Мюью умови вщповщним чином впливають i на скорочення термшв окремих фаз розвитку [10]. Цвтння веcняноквiтyчих видiв та кyльтивaрiв було значно корот-шим i збiдненим, у двох третин рослин не вщзначене плодоутворення. Найбшьш показним було цвтння лпшх культур, за винятком Rosa cv. Floribunda, яка у липш-серпш потерпае вщ впливу умов мюта, що позначаеться на змен-шеннi генеративно! продуктивной та cкороченнi термiнiв квпування на 712 дiб. На значнш чacтинi культур, якi квпують восени цвiтiння, не зaфiкcовaне (Chrysanthemum indicum (L.) DesMoul. cv.), або воно було слабким (A. dumosus, A. novi-belgii L., H. spectabile). Анaлiз бiометричних доcлiджень окремих показ-никiв розвитку вегетативно! та генеративно! сфери св^ить, що вiдноcно кон-трольних покaзникiв icтотно зменшуеться висота дослщжених рослин [11], але найбшьш потерпають культури оciннього квiтyвaння. Так, висота рослин A. dumosus cv. становила 81 % контрольних показниюв, тодi як висота весняноквпу-чого I. tenuifolia доcтовiрно не вiдрiзнялacь вiд контролю. Анaлiз кшькосп сформованих квiтконоciв виявив видоcпецифiчнi реакцп декоративних рослин на умови мюта. Так, 1х кiлькicть значно зменшувалася у P. lactiflora cv. та H.
8рес1аЫ1е, тодi як у А. ¿итозш су. збшьшувалася майже вдвiчi, а у I. (епш/оИа достовiрно статистично не вiдрiзнялася вiд контролю [12]. Хоча рослини А. ¿и-то^т су. в умовах мюта формують майже вдвiчi бiльше квгтконошв, але на кожному з них утворюегься в 2-3 рази менше квиок.
Дослiдження квiтниково-декоративного оформлення паркiв i скверiв Кривого Рогу показали, що iснують негативнi моменти щодо його формування i використання. Переважають квгтники у виглядi невеличких монокуртин, часть ше утворених саморозселенням рослин, зрщка трапляються одно-, двостороннi рабатки, яю в значнiй кiлькостi складаються з рослин одного феноритмотипу. В оформленш об'екта задiянi не бiльше 1 -3 таксошв рослин, а понад 65 % видiв та культиварiв, виявлених у квiтниках мiста, трапляються в ландшафт лише одно-го-двох скверiв мiста. До складу наявних насаджень здебшьшого входять не-достатньо стшю види рослин, якi на бшьшосп об'eктiв культивуються вже по-над 5-7 роюв, тобто переходять до синильно! фази розвитку. Загальна проблема всiх дослiджених паркiв мюта - це змикання крон дерев ^ вщповщно, зменшен-ня освилених площ, де ранiше за планом були закладеш квiтники. Внаслiдок цього вщбуваеться формування рослинних комплексiв, яю не вiдповiдають ви-могам до зелених насаджень мiста, погiршуючи цим самим естетичшсть урбо-системи та знижуючи 11 санiтарно-екологiчний рiвень [13, 14].
Проведет дослщження покладенi в основу науково обгрунтованих про-позицш щодо вдосконалення квiтниково-декоративного оформлення Кривого Рогу. У наших умовах доцшьно рекомендувати типи композицiй та квиниюв (регулярнi або ландшафтнi) вiдповiдно до мюця використання - парк чи сквер [14, 15]. Найбшьш прийнятш для оформлення паркiв нашого мiста ландшафтнi квiтники у виглядi окремо розташованих квiткових масивiв чи невеликих мо-ногруп багаторiчникiв: весняноквiтучих швонш чи пiвникiв, лiтньоквiтучих кореопсису великоквикового чи лiлiйникiв, осiнньоквiтучих кущових айстр чи хризантеми без дотримання чгтких лiнiй i форм [16, 17]. У складних умовах не-достатньо зволожених затiнених дiлянок можуть iснувати небагато гарноквпу-чих багаторiчних рослин, тому пропонуеться декоративно-листяне оформлення (очитки, чистець вiзантiйський, бадан товстолистий, барвшок малий, веронiка сива, снить звичайна форма ряболиста), а мшмальний набiр декоративних рослин можна компенсувати використанням камешв, корчiв i пнiв та iнших прийомiв ландшафтного дизайну. За умови перюдичних поливiв дiлянку офор-млюють як природну галявину iз залученням гарноквiтучих посухостшких рослин, здатних виносити деяке затшювання (злинка красива, веронiки, гайлардп, хости) [18]. На територп парку з достатньою освiтленiстю в оформленш парад-них частин, пiшохiдних дор^ використовують мiксбордер, який е найбшьш зручним i декоративним видом квгткового дизайну. У партерних квiтниках можливе використання низькорослих, з рiзноманiтним забарвленням квтв пб-ридiв канни, яю в наших умовах проявляють себе досить витривалими, перено-сять короткочасну нестачу вологи, не зменшуючи генеративно! продуктивносп [19]. Для оформлення скверiв пропонуеться використання квiтникiв регулярного стилю - рабатка 1 бордюр. В умовах нашого м1ста доцшьно створювати квиники в декiлькох напрямках: корекщя старого квiтника (перевага - мiнiмiза-
цiя затрат); створення нового короткочасного з однорiчок (перевага - часта змь на художнього задуму); щорiчне оновлення окремих елементiв стацiонарного (перевага - поеднання новизни з мiнiмальними затратами).
Пропонуеться збiльшення фiторiзноманiття квiтниково-декоративних рослин у культурфггоценозах Криворiжжя iз залученням таксошв з найвищим рiвнем адаптацп та широкою амплпудою декоративних ознак з штродукцшно-го фонду Криворiзького боташчного саду НАН Укра1ни. Представницький ко-лекцiйний фонд КБС НАНУ, який нараховуе 1074 таксони (196 видiв, 38 форми i 840 сорти), дае можливють створення рiзнопланових, стшких та мальовничих ландшафтних композицiй в умовах м. Кривий Рт
Л1тература
1. Музичук Г.М. Концепцiя вдосконалення квiтникового оформлення населених мiсць Ук-ра!ни та практичнi рекомендаци щодо полшшення вуличних ландшафтiв / Г.М. Музичук // Роль боташчних садiв в зеленому будiвництвi мiст, курортних та рекреацiйних зон : матер. Мiжн. наук. конф., присвячено! 35-рiччю Ботаническому саду Одеського нацюнального ун-ту iм. I.I. Меч-шкова. - Одеса : Вид-во ЛАТСТАР. - 2002. - Ч. II. - С. 46-51.
2. Нефедов В.А. Ландшафтный дизайн и устойчивость среды / В.А. Нефедов. - СПб., 2002. - 295 с.
3. Казаков В.Л. Природнича географiя Кривбасу / В.Л. Казаков, 1.С. Таранько, М.Г. Сметана. - Кривий Кг : Вид-во КДПУ, 2005. - 156 с.
4. Багрш 1.Д. Досвщ комплексно! оцшки та картографування фактс^в техногенного впли-ву на природне середовище мют Кривого Рогу та Дншродзержинська / 1.Д. Багрш, А.М. Бшоус, Ю.Г. Вiлкул. Вiдп. ред. В.М. Палш. - К. : Вид-во "Фенкс", 2000. - 110 с.
5. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М. : Изд-во ГБС, 1975. - 27 с.
6. Чипиляк Т.Ф. Оцшка усшшносп штродукци багатс^чних рослин в умовах Правобережного степового Придшпров'я / Т.Ф. Чипиляк, Н.В. Машталер // Учебная и воспитательная роль ботанических садов и дендропарков : матер. Междунар. научн. конф., 21-24 сентября 2009 г. -Симферополь : Изд-во Таврического НУ, 2009. - С. 123-125.
7. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов / А.Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1987. - 439 с.
8. Тахтаджян А.Л. Флористические области Земли / А.Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1978. - 248 с.
9. Raunkiaer C. Planterigets Livsformes of deres Betydning for Geografies. - Kobenhavn: Nor-diskforlag, 1907. - 132 h.
10. Опанасенко В.Ф. Багатс^чш квгтково-декоративш рослини для озеленення промисло-вого мiста / В.Ф. Опанасенко, Ю.В. Лихолат, О.М. Рудницька // Промислова ботанiка: стан та перспективи розвитку. - Донецк : Изд-во "Мультипресс", 1998. - С. 277-281.
11. Приймак О.П. Вплив iнгредiентiв автотранспортних викидiв на стан асимiляцiйного апарату декоративних кштникових рослин / О.П. Приймак, А.М. Пугач // Вюник Дшпропет-ровського унiверситету. - Сер.: Бюлопя. Медицина. - 2012. - Вип. 3, т. 1. - С. 118-124.
12. Бессонова В.П. Интродуцированные декоративные цветочные растения в озеленении промышленных предприятий. Ассортимент растений / В.П. Бессонова, С.О. Яковлева // Питання бювдикаци та екологи : зб. наук. праць. - Заж^жжя : Вид-во ЗГУ, 2001. - Вип. 6, № 1. -С. 9-24.
13. Левон Ф.М. Концептуальш аспекти формування мюьких зелених насаджень у сучасних умовах / Ф.М. Левон, С.1. Кузнецов // 1нтродукщя рослин : мiжнар. наук. журнал. - 2006. - N» 4. -С. 53-57.
14. Гузенко Т.Г. Декоративное садоводство и садово-парковое строительство / Т.Г. Гузен-ко, М.Г. Ганжа, И.Ю. Котова и др. - К. : Вид-во Будивэльнык, 1985. - 182 с.
15. Бочковая И.Ю. Создаем красивый цветник / И.Ю. Бочковая. - М. : Изд-во ЗАО Фитон, 2006. - 240 с.
16. Чипиляк Т.Ф. Принципы подбора многолетних и однолетних интродуцентов для создания цветников непрерывного цветения / Т.Ф. Чипиляк, Г.М. Яцкевич // 1нтродукщя рослин : мiж-нар. наук. журнал. - К., 2000. - № 1. - С. 135-137.
17. Гришко В.М. Аутеколопя видiв i сор™ Hemerocallis L. (розвиток генеративно! сфери) в умовах техногенного забруднення / В.М. Гришко, Т.Ф. Чипиляк // Доповда Нащонально! ака-деми наук Укра!ни. - 2011. - № 12. - С. 138-147.
18. Лещенюк О.М. Iнтpoдукцiя малопоширених квiткoвo-декopативних багатopiчникiв у Кpивopiзькoму боташчному саду НАНУ / О.М. Лещенюк // Збереження та реконструкщя бота-нiчних cадiв i дендpoпаpкiв в умовах сталого розвитку // IV Мiжн. наук. конф. в рамках сесп Ради бoтанiчних cадiв та дендропарюв Укра!ни: (до 225^ччя Державного дендролопчного парку "Олекcандpiя" НАН Укра!ни), (м. Бiла Церква, 23-26 вересня 2013 р.). - Бша Церква, 2013. - С. 129-130.
19. Мазура М.Ю. Оcoбливocтi росту представнигав роду Canna L. у зв'язку з штродукщею в умови промислового мюта / М.Ю. Мазура // Рослини та урбашзащя : матер. III Мiжнаp. наук конф., м. Дншропетровськ, 19-20 березня 2013 р. - Дншропетровськ, 2013. - С. 128-130.
Чипиляк Т.Ф., Мазура М.Ю., Береслаеськая ЕА., Лещенюк Е.Н. Цветочно-декоративное оформление парков и скверов города Кривой Рог. Рекомендации по его улучшению
Приведены результаты инвентаризации таксономического состава, систематической, хорологической и биоморфологической структуры цветочно-декоративных растений в зеленых насаждениях общего пользования г. Кривой Рог. Проанализированы ритмы развития и роста отдельных показателей вегетативной и генеративной сфер декоративных растений в условиях города. Приведены предложения по улучшению цветочно-декоративного оформления. Рекомендовано увеличение фиторазнообразия культурфи-тоценозов за счет интродуцентов Криворожского ботанического сада НАНУ наивысшего уровня адаптации.
Ключееые слова: цветочно-декоративное оформление, видовой состав, жизненное состояние, рекомендации.
Chipilyak T.F., Mazura M. Yu, Bereslavskaya EA., Leshcheniuk E.N. Flower Design of Parks and Squares in Krivoy Rog: Status, Problems and Recommendations for Improvement
Results of inventory of taxonomic composition, systematic, horological and biomorpho-logical structure of ornamental plants in green plantations of common use in Krivoy Rog are provided. The analysis of development and growth rate of separate indicators of vegetative and generative spheres of ornamental plants in the conditions of the city is carried out. Some suggestions to improve floral decoration are given. An increase of phytodiversity culture fitot-sinoses of the expense of species of the highest level of adaptation of Krivoy Rog Botanical Garden NASU is proposed.
Key words: flower design, species composition, vital status, recommendations.
УДК 630*[182+22] Ст. наук. cniepo6. Ю.С. Шпарик, канд. с.-г. наук;
доц. Р.М. Втер, ст. наук. стероб., канд. с.-г. наук; асптр. 1.М. Яноеська -Прикарпатський НУ iM. Василя Стефаника; мол. наук. стероб. Т.Р. Юник;
фахiеець Р.1. Фалько - УкрНДIгiрлic, м. 1еано-Франтеськ
РЕЗУЛЬТАТИ МОН1ТОРИНГУ Л1С1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ I ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОР1Й У 2013 РОЦ1
Наведено результата мошторингу л^в Укра!нських Карпат i прилеглих територш за 2013 р. Пошкодження л^в на бшьшосп об'ею!в регюну вщнесено до класу "слабга". Мшмальш показники дефотацп веpхiвки крони встановлено у ялищ, нижньо! части-ни - у груш^ дехромаци - у ясена. Максимальна дефoлiацiя - вщповщно у явора та ясе-на, дехромащя - у явора. 1з пошкоджень переважали cухi сучки у хвойних порщ та лис-тoгpизучi шкщники - у листяних. Стан бука, пopiвнянo з 2012 р., залишився без змш, у дуба звичайного вщбулося попршення стану, в ялищ та ялини - покращення.
