CC BY
50
УДК 674.04 Здобувач В.М. Борисов;
доц. 1.Р. Кенс, канд. техн. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
КРУГОВА Д1АГРАМА СТАНУ ВОЛОГИ В ДЕРЕВИН ТА 1НШИХ Г1ГРОСКОП1ЧНИХ ПОРИСТИХ МАТЕР1АЛАХ
Розглянуто можливiсть створення на ochobî круговой дiаграми багатоплановсй iH-формацiï про стан i взаемодто вологи з деревиною та шшими гiгроскопiчними пористи-ми матерiалами. Продемонстровано можливють вибору варiанта такоï дiаграми, який вiдповiдае складностi дослiджуваних процешв. Описанi дiаграми об'еднують шформа-щю структурноï схеми i табличних даних i можна використовувати в навчальному про-цес та пiд час наукових дослщжень, як зручна наочна форма шюстраци складних про-цешв взаемодiï води з основою та взаемних перетворень фаз вологи в твердому тт.
Ключовг слова: деревина; вшьна, зв'язана, адсорбована та мжрокашлярна волога.
Багатограннють взаемодiï води з деревиною породжуе численн стани, процеси, явища та залежност одних параметр1в матер1алу вщ шших, як опису-ються набором табличних даних, графтв та р1внянь - лшшних, нелшшних, ди-ференщальних тощо. Представлення шформацп у такш форм1 дае змогу зосере-дити увагу на окремому аспект взаемодiï i його математичнш модел^ але вщда-ляе вщ цЫсного образу неподшьного матер1алу. Для вивчення основ дереви-нознавства i геологи, як i дослщження маловивчених явищ взаемодiï пгроско-тчних пористих матерiалiв з водою, важливо враховувати велике розмаптя i водночас, едшсть природи дослiджуваних процесiв, ïх зв'язок мiж собою i за-лежшсть вiд властивостей матерiалiв. Такий шдхщ сприяе встановленню лопч-них зв'язюв мiж новою та ранiше вщомою iнформацiею, полегшуе засвоення нового матерiалу.
У цьому дослiдженнi запропоновано схему зображення стану вологи у пгроскотчних пористих матерiалах, яка вiдображае особливост i видiляе спiльнi параметри рiзних складникiв матерiалу. Можливiсть доповнення пропо-нованоï схеми потрiбними для конкретного застосування параметрами збагачуе iнформативнiсть дiаграми. Пiдручники та фаховi видання не часто дають прик-лади образного представлення складних процешв взаемодiï води з твердим ть лом. Запропонована форма дiаграми стимулюе образне сприймання паралель-ностi та едностi явищ i процешв у вологих та мокрих матерiалах. Запропонована дiаграма поеднуе табличне та схематичне подання шформацп, одночасно ут-римуе у полi зору структурне положення елеменпв i важливiшi параметри ïхнього стану. Нова форма представлення навпъ знайомого матерiалу дае змогу переглянути значення рашше вiдомих фактiв, поставити новi питання для дос-лiдження, знайти новi аргументи пiдтвердження тоï чи iншоï точки зору, iHi-щюе генерування нових гiпотез i способiв ïх перевiрки.
Вода - це основа життя i найбшьш поширена речовина на поверхш на-шоï планети, яка великою мiрою визначае ктмат Землi. Вода вражае своею мш-ливiстю та багатством структурних форм, ушкальшстю властивостей та чутли-вiстю до умов середовища. З побуту добре вщома вода i як рщина, i як лщ, снiг або пара. Тiльки наука кристалiв льоду розрiзняе дванадцять форм, у водi вив-чаеться не два, загальновщомих, а шiстнадцять фазових переходiв. Створення IAPWS (International Association for the Properties of Water and Steam) - мiжна-
родно! асощаци з вивчення властивостей води й пари, е ще одним тдтверджен-ням важливостi та актуальностi такого вивчення.
Серед усього рiзноманiття проявiв вода зберiгае сво! основнi властивос-п, якi е пiдrрунтям для пояснення механiзмiв 11 взаемодп з пгроскотчними по-ристими матерiалами: можливосп iснування одночасно у трьох агрегатних станах: твердому, рiдкому та утвореною над поверхнею льоду чи рщини парою.
Рiдка вода або лщ перестають випаровуватись коли парщальний тиск пари над !х поверхнею дорiвнюе певнiй величинi, яку називають тиском насичен-ня. Вщносну вологiсть повiтря з тиском пари, рiвним тиску насичення, прийма-ють за 100 %. Абсолютна кшьюсть води в такому повiтрi залежить вiд темпера-тури: чим вища температура, тим бiльша кiлькiсть пари може знаходитися в по-вг^ [1]. Якщо вiдносна вологiсть повиря менша за 100 %, випаровування води зменшуе кiлькiсть рiдини або льоду i збiльшуе кiлькiсть пари. В закритому об'емi це спричиняе зростання парщального тиску до тиску насичення i припи-нення випаровування. У вщкритому просторi, коли випаровування води не може тдняти вщносну вологiсть середовища, випаровування продовжуеться до повного перетворення води на пару.
Якщо охолоджувати повiтря, насичене парою, то максимальна кшьюсть вологи, яку може утримувати повггря, зменшиться, а надлишок вологи перетвориться у рщину або лiд. У закритому об'емi це призводить до зменшення юль-костi пари i збiльшення кiлькостi конденсовано! фази. Вода належить до таких речовин, як перетворюються на пару з твердого стану без утворення макроско-тчно! кiлькостi рiдини. Такий процес називаеться сублiмацiею, а зворотний -десублiмацiею. Вiдмiннiсть взаемних перетворень пари з льодом вщ перетво-рень з рщкою водою полягае у шшому температурному дiапазонi, i, як насль док, меншому тиску насичено! пари.
У процес конденсацп пари в рщину чи за десублiмацil вившьняеться теплова енергiя i мiсцева температура тдвищуеться, а випаровування або суб-лiмацiя споживають теплову енергiю i можуть знизити температуру. На практи-цi частiше трапляються випадки вибору напрямку перетворень за допомогою зовшшнього нагрiвання або охолодження, якi змшюють значення тиску насичення пари i спричинюють той чи шший процес. Кiлькiсть теплоти для змши фазового стану вшьно! води у стабшьних умовах е величиною сталою. Варто зазначити, що теплота сублiмацil дорiвнюе сумi теплоти кристалiзацil i теплоти випаровування для сталих умов.
Взаемодiя рiдин та газiв з твердими матерiалами призводить до виник-нення на поверхнi твердого тша прошарку ущiльнених молекул рщини чи газу. У такiй взаемодп змiнюються властивостi усiх речовин. Яскравим прикладом таких змш е залежнють параметрiв деревини вiд вологостi. Далi розглядатиме-мо взаемодiю води з деревиною, але великою мiрою описаш явища вщбувають-ся у вологих зернах, продуктах, волокнах, мшералах...
У вологш деревинi розрiзняють вiльну та зв'язану (iнакше - пгроскотч-ну) вологу. Перша мiститься у порожнинах клгган та мiжклiтинному просторi [2]. Вона практично не вiдрiзняеться за сво!ми властивостями вiд звичайно! рь дини. Вода ще! форми утримуеться в деревинi фiзико-механiчними силами ка-
пшярно! взаемоди пор1вняно невисоко! 1нтенсивност1 1 майже не змшюе власти-вост деревини, окр1м щшьност! Видалення ц1е! води з деревини потребуе енер-ги, практично р1вно! теплот випаровування з поверхш вшьно! води.
Зв'язана вода у деревиш мютиться у стшках кл1тин [2]. Вщ кшькосл зв'язано! води в деревиш залежать значення основних характеристик цього ма-тер1алу: розм1ри, мщшсть, твердють, пружшсть, пластичшсть тощо. Зв'язану воду деревина може сприймати з пари, що мютиться у повпрь Такий процес на-зивають сорбщею. У сухому пов1тр1 деревина вщдае частину зв'язано! вологи в середовище, цей процес називають десорбщею. Для кожно! пари значень вщ-носно! вологост повгтря 1 температури юнуе р1вень р1вноважно! вологост деревини, який встановлюеться в матер1ал1 внаслщок вологообмшу. Це явище вка-зуе на залежшсть тиску насичення зв'язано! вологи не тшьки вщ температури, але й вщ вологост деревини.
У процес конденсаци або десубл1маци сорбщя вившьняе помяну кшь-юсть теплово! енергп. Цю теплоту називають теплотою сорбци. Теплота сорбци залежить не тшьки вщ температури, як теплота конденсаци чи десубл1маци, але 1 вщ вологост деревини 1 з шдвищенням вологост зменшуеться практично до нуля. Видалення пгроскошчно! вологи з деревини потребуе витрат теплово! енерги, яка дор1внюе сум1 теплоти випаровування та теплоти сорбци. Енерпя сорбци, за експериментальними даними Стамма [5], з ростом вологост деревини монотонно зменшуеться, як показано на рис. 1.
Рис. 1. Вiдноснiрiвнi енерги (ентальтя) водянок'пари, рiдкоiводи, льоду та адсорбованоК води в деревиш залежно вiд вмшту вологи (за Скааром [7]).
На рисунку енталътя р1дког води прийнята за 0: Q0 - позначено енталътю пари; Qf - лъоду; Qu - енерг1я субл1маци; Qs - енерг1я зв 'язку адсорбованог вологи;
Qv - енерг1я випаровування адсорбованог вологи
Зв'язана вода, за поширеним уявленням, знаходиться в найдр1бшших ка-пшярах з екв1валентним д1аметром до 100 нм [3]. 1 за властивостями роздь ляеться на мжро-капшярну та адсорбовану. Мжрокапшярна волога збершае властивост рщини, але тд д1ею твердо! деревинно! речовини на стшках капшя-р1в ютотно змшюе сво! властивосл, зокрема щшьшсть та в'язюсть, вона не роз-чиняе сол1 та шш1 сполуки. Поверхня роздшу м1ж водою та повгтрям в капшяр1 мае форму ввшнутого мешска. Тиск насичення пари в капшяр1 завжди менший, шж над вшьною поверхнею води, 1 залежить, окр1м температури, ще й вщ дь аметра мешска. Можливий такий парщальний тиск пари, за якого вода з вшьно! поверхш буде випаровуватись, { водночас конденсуватиметься в капшярь Отже,
якщо в каmлярi та над вiльною поверхнею води утримуеться спiльний тиск пари, середнш мiж рiвноважними для вшьно1 та капшярно1 вологи, то вшьна вода через пару буде заповнювати капiляр до збiльшення дiаметра менiска, за якого парцiальний тиск пари стане насиченим.
Адсорбована волога внаслщок взаемоди з деревиною настшьки сильно змiнюе сво1 параметри, що 11 визначають як тверде тшо. Енергiя зв'язку адсор-бовано1 вологи з деревиною найбшьша i видалення 11 з матерiалу найважче. Якщо абсолютно суху деревину [4] за стало1 температури помiстити у повпря, вщ-носна вологiсть якого поволi зростатиме вiд нуля до ста вщсотюв, то завдяки пгроскошчносп деревини 11 вологiсть почне зростати. Першими порщями вологи буде адсорбована. За вщносно! вологостi повпря 80 % одночасно з адсор-бованою в деревинi вологою буде мютитися помiтна кiлькiсть мжрокапшярно1 вологи [5]. Теплота сорбцп за стало1 температури, яка характеризуе силу зв'язку пгроскошчно! води з деревиною, з ростом вологост деревини зменшуеться вщ-повiдно до залежностi, подано1 на рис. 1. За ощнками окремих авторiв, нагрома-дження у деревиш вшьно1 вологи можливе у насиченому вологою повiтрi [3]. Iншi автори подiляють думку, що вшьна волога утворюеться в деревинi тшьки внаслiдок намочування у водi [7].
Вщповщно до наведено1 енергетично1 дiаграми, частина вологи пiд час адсорбцп зменшила свою енергiю до рiвня, нижчого за рiвень енергп у криста-лах льоду. Тому навиь за найнижчих температур вона не перетворюеться на лщ. Б.С. Чудiнов оцiнюе кiлькiсть тако1 вологи у 5 % [3].
Перелiченi властивосп води в деревинi далеко не вичерпаш У наступ-ному перел^ згаданi основнi з властивостей, як визначають рiзнi фази вологи в деревиш та шших пористих пгроскошчних матерiалах i бiльшiсть з яких буде проiлюстровано на дiаграмi: 1) вода може перебувати у деревиш у трьох агре-гатних станах: твердому, рщкому та газоподiбному; 2) за ступенем зв'язку з деревиною вода шдроздшяеться на вшьну та зв'язану; 3) вiльна вода може знахо-дитись в деревиш у виглядi твердого тiла (льоду), звичайно! рiдини або пари; 4) вшьна вода може змшювати свою фазу; рщина перетворюватися на лщ з видь ленням теплоти кристалiзацil, а лiд у воду - з поглинанням тако1 ж кшькосп теплоти; 5) значення тиску насичення пари вшьно! води та льоду залежать вщ температури; 6) зв'язана вода значно вiдрiзняеться сво1м нижчим енергетичним рiвнем вiд вшьно1, утворення зв'язано1 вологи супроводжуеться видiленням теплоти сорбцп; 7) видалення зв'язано1 вологи з деревини потребуе бшьших на величину теплоти сорбцп витрат енергп порiвняно з вшьною; 8) зв'язана вода може перебувати в деревиш у фазi твердого тша - адсорбовано1 води, або рщини -мжрокапшярно1 води; 9) значення тиску насичення пари адсорбовано1 та мжро-капшярно1 вологи залежать вщ температури та вологосп деревини; 10) теплота сорбцп залежить не тiльки вiд температури, але i вiд вологостi деревини; 11) частина зв'язано1 вологи (приблизно до 5 % вологосп деревини) мае теплоту сорбцп, що перевищуе теплоту кристалiзацil i нi за яко1 температури не перетворюеться в лщ.
Для шюстрацп станiв води в деревиш (та шших пористих матерiалах) застосуемо модифжовану кругову дiаграму, простiший варiант яко1 подано на
рис. 2. Усю вологу в деревиш зображено на нш великим колом. Коло вологи роздшено горизонтальною лiнiею за ознакою сили зв'язку води з деревиною на двi частини: верхню, що зображае вшьну вологу, та нижню, що зображае зв'яза-ну вологу. Вертикальна лшя роздiляе коло за ознакою агрегатного стану води: злiва вщ лши зображенi твердi фази, а справа - рщю.
Отже, коло подшене на чотири рiвнi сектори. У чорно-бiлому варiантi зображення секторiв вiдрiзняються не кольором, а штрихуванням. На рис. 2 твердi фази (злiва) заштриховано су-цiльними нахиленими лiнiями, а рщю фази (справа) - пунктирними горизон-тальними.
Сектори вшьно1 вологи (звер-ху) - заштрихован рiдко, а зв'язано1
вологи (знизу) - густо. в деревиш
Кожен з секторiв вщповщае одному з чотирьох конденсованих статв води в деревинi: вшьно1' твердо1 - льоду; вшьно1 рщко1' - вшьно1 води; зв'язано1 твердо1 - адсорбовано1 та зв'язано1 рщко1 - мжро-капшярно1. У центрi дiаграми суцiльним нероздiленим колом вiдображено газоподiбну фазу води в деревинi -пару. Велика рухливють молекул пари дае змогу вщнести цю фазу до вшьного стану води, хоча у вузьких капшярах дiаметром близько довжини вшьного про-бiгу рух молекул пари мае сво1 особливость
Загальновiдомi круговi дiаграми, в яких кут кожного сектора пропор-цшний до кiлькiсного параметра вщповщно1 складово1. Описанi далi дiаграми не виключають тако1 властивостi, але для зосередження уваги на шших аспектах дiаграм i спрощення 1х форми надалi усi сектори будуть подат однаковими за шириною. За потреби графiчно зобразити кiлькiснi параметри вологи лши роздiлу фаз можна повернути на вщповщний кут, або скористатися шшим способом, i, не змшюючи лiнiй роздiлу, встановити кожнш зонi свiй радiус, про-порцшний до кiлькостi вiдповiдноl фази.
На дiаграмi кожна з зображених твердих та рщких фаз води мае лшш контакту з зоною пари. Особливе положення останньо1 вiдображае той факт, що кожна з конденсованих фаз води може перетворюватись на пару, мае свое зна-чення тиску насичення пари i "прагне" до 11 встановлення. Тиск пари у замкне-ному об,емi деревини визначаеться взаемодiею пари з кожною з форм води ^ в усталеному режим^ е спiльним для усiх форм вологи.
Дiаграма показуе, що до встановлення рiвноваги в iзольованому зразку деревини. одночасно на поверхнях роздшу пари з шшими фазами конденсова-но1' вологи можуть вiдбуватися кшька рiзних процесiв. Однi процеси можуть збшьшувати тиск пари, а iншi - зменшувати. Як наслiдок, кшьюсть вологи рiз-них фаз може змшюватись за стало1 величини загально1 вологи у деревинi. У такому випадку пара виконуе роль посередника у перетвореннях одних форм вологи в шшь Якщо утворення i конденсащя чи десублiмацiя пари вщбувають-ся у рiзних точках зразка, мiж якими волога пересуваеться у формi пари, то па-
Рис. 2. Кругова д1аграма статв води
ра виконуе ще й транспортну функщю масоперенесення. У такому випадку од-ночасно вщбуваеться 1 перенесення енергп, адже на мющ утворення пари теплота споживаеться, а на мющ конденсацп - вившьнюеться. Це явище сприяе пе-ренесенню теплово! енергп та вир1внюванню температури в зразку деревини.
Температуру, за яко! створений тиск пари стае насиченим для плоско! поверхш рщини, називають точкою роси. За найменшого подальшого зменше-ння температури нижче точки роси вщбуваеться конденсащя чи десубл1мащя з1 змшою фазового стану. Мюце утворення пари вщдае надлишок свое! теплоти, його температура знижуеться 1 пароутворення на цьому мющ зменшуеться. За температури точки роси у цш точщ тиск пари стае насиченим 1 випарювання припиняеться. З шшого боку, нагр1вання мюця конденсацп до температури точки роси зупиняе конденсащю чи десубл1мащю в цьому мющ. Продовження процесу можливе за рахунок змши локал1зацп точок випаровування та конденсацп, перенесення описаних процешв у точки, де ще збер1гаеться р1зниця температур, 1 так до повного вир1внювання температур у зразку. Звичайно передача теплово! енергп мае також 1 шш1 мехашзми, але випаровування та конденсащя пари вщзначаеться серед них своею ефективнютю.
Чутливють процешв випаровування та конденсацп до температури 1 тис-ку пари просто вражае.
На рис. 3, для прикладу, показана фотограф1я банки з гаря-чою рщиною, що сто!ть збоку на вщсташ 40 см вщ газового пальника з невеликим полум'ям. Гаря-ча рщина у банщ нагрша стшки посудини та створила насичений тиск пари в середиш. Стшки банки охолоджуються зовшшшм се-редовищем до температури, ниж-чо! за точку роси, 1 тому верхня частина банки вкрита з середини краплями конденсату. Але з боку пальника скло все ж таки трохи шд1гр1ваегься випромшюванням слабенького полум'я 1 конденсацп рж. 3. Чутгишсть конденсацп
на ньому не вщбуваеться. до температури
Р1зниця температур д1аметрально протилежних точок банки за показами електронного термометра у момент фотографування не перебшьшуе 1,8 °С.
Кшькють енергп теплового випромшювання, що припадае на одиницю поверхш скла пропорцшна до косинуса кута нахилу скла до теплових промешв 1 обернено пропорцшна до квадрату вщсташ до пальника. 1нш1 способи тепло-передач1 за такого розташування предмепв неютотш. Як видно з рис. 3, границя зони конденсацп мае ч1тю меж1, р1зницю температур на нш важко вим1ряти хо-ча б через розм1ри чутливого термоелемента 1 тепло1золяцп. Очевидно, що в де-
ревин1 та шших пористих матер1алах вода так само критично реагуе на перепади температур { тиску пари.
Наведена кругова д1аграма мае яюсний характер. Для збшьшення шфор-мативност 11 можливо доповнити експериментальними та довщковими параметрами. На рис. 4 показано д1аграму з двома додатковими кшьцями, в як занесет значення параметр1в води у р1зних станах. У розглянутих вище процесах велике значення надавали енергетичним показникам стану вологи в деревиш, тому на внутршньому кшьщ на границ зон конденсованих фаз вологи та пари нанесет значення енерги випаровування. Значення параметр1в взято з л1тературних дже-рел [3, 6, 8, 9] { енерги виражет в кДж/кг. Числов1 значення цих параметр1в за-лежать вщ умов вим1рювань { тому у р1зних автор1в трохи вщр1зняються.
тверда рщка
Рис. 4. Кругова д1аграма сташв води в деревиш з параметрами енергш (кДж/кг)переходу м1ж фазами та умов Iснування кожноИ фази (X -температура в °С, ф - в1дносна волог1стъ повтря, Ж - волог1стъ деревини)
Енерпя кристал1заци рщко1 води за наведеною д1аграмою визначаеться як р1зниця енергш переходу вшьно1 води в пару та пари в лщ. Так само можна визначити енерги прямого переходу кожно1 конденсовано1 фази води в шшу. Кругова д1аграма засвщчуе неоднакову вивчешсть взаемних переход1в фаз води в деревиш. Отже, кругову д1аграму можна доповнити табличними даними, пот-р1бними для конкретного дослщження. Ц дат можна розташувати в кшька яру-Ыв. Для прикладу, на рис. 4 у зовшшньому кшьщ вказано умови кнування сташв води. Звернемо увагу, що температура замерзання вшьно1 води в деревиш значно нижче нуля, а мжрокапшярна волога юнуе в деревиш за високо1 воло-гост повпря, як { в чистому льод1, за дуже низьких температур.
За необхщност докладного розгляду процешв взаемоди вологи з деревиною можливе збшьшення кшькосл зон кругово1 д1аграми. Для прикладу, на рис. 5 зображено стани води у зразку з нер1вном1рною температурою. Ця д1аг-рама мютить вшм зон конденсованих статв вологи { одну нероздшену зону пари, яку, за потреби, можна також роздшити. Для зручност зображення ру-шшних мехашзм1в перемщення рщко1 вологи внаслщок температурно1 змши
поверхневого натягу зони розташовано дзеркально до лшй' розд1лу температур. За потреби в кшьце параметр1в можуть бути внесет значення, що характеризу-ють енергш або силу поверхневого натягу з врахуванням температури. Для таких складних д1аграм стае доцшьним використання кольор1в.
Рис. 5. Кругова дiаграма стану води у зразку з нерiвномiрною температурою
Запропонована д1аграма допомагае проанал1зувати процеси взаемоди во-логи та деревини. Розглянемо цей аспект на приклад! одного з поширених пояс-нень температурного мехашзму пересування вшьно! вологи вщ холодно! сере-дини зразка до нагр!то!' поверхш, за яким, внасл!док висихання капшяри деревини в поверхневих шарах зменшуються ! силами поверхневого натягу вшьна волога висмоктуеться з капшяр1в внутр!шн!х шар!в до поверхневих. Це пояс-нення не в!дображае таких явищ: 1) поверхневий натяг води з ростом температури зменшуеться (значення можна нанести на д!аграму), що мае спричинювати рух вологи з нагр!то! д!лянки у холодну; 2) розм!ри кап!ляр!в можуть зменши-тися т!льки за в!дсутност! вшьно! вологи на дшянщ (зони верхньо! право! чверт д1аграми вщсутт - це означае, що у шдсохлих поверхневих шарах деревини не-мае мешска вшьно! вологи, який може створювати вщ'емний тиск, тому р1знищ тисюв вшьно! вологи у холоднш та нагртй частинах не юнуе); 3) внаслщок во-логообмшу вшьна волога у поверхневих шарах не з'являеться, а значить { не пе-ресуваеться туди у цш фаз1.
На круговш д1аграм1 рис. 5, що зображае поверхнев1 шари деревини, шс-ля видалення вшьно! вологи, зображено! верхньою правою чвертю, лишаються тшьки зони зв'язано! вологи та пари, { тшьки вони можуть брати участь в обмш1 вологи. А рух вологи у такому випадку мае включати перетворення вшьно! вологи внутршшх шар1в у шш1 фази { перемщення !! до зовтштх шар1в.
У кожному дослщженш визначають свш наб1р основних параметр1в. До них можуть належати ф1зичш параметри, окр1м згаданих, - щшьшсть, теп-лоемшсть, температуропровщшсть, в'язюсть, пружшсть тощо, { динам1чш, що характеризують рухливкть чи швидкодш, структурш та шш1. Значення обра-них параметр1в, занесен! у д1аграму, пристосовують !! до р1зномаштних вар1ан-т1в використання.
KpyroBi дiаграми сташв вологи в пористих MaTepianax е зручною образною формою шюстрацп складних пpоцeсiв взaемодiï води з основою i перетво-рень форм вологи, що об'еднуе шформащю стpyктypноï схеми i табличних да-них. Запропоновану форму може бути використано як у навчальному процеш, так i в наукових дослщженнях для полегшення сприймання нового мaтepiaлy.
Л1тература
1. Серговский П.С. Гидротермическая обработка и консервирование древесины / П.С. Сер-говский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1975. - С. 400.
2. ГОСТ 23431-79. Древесина. Строение и физико-механические свойства. Термины и определения. (СТ СЭВ 2020-79, СТ СЭВ 4185-83).
3. Чудинов Б.С. Вода в клеточной стенке древесины / Б.С. Чудинов, М.Д. Андреев // Препринт ИЛиД АН СССР. - Красноярск. 1978. - 45 с.
4. ГОСТ 16483.7-71. "Древесина. Методы определения влажности".
5. Кречетов И.В. Сушка древесины / И.В. Кречетов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. -
368 с.
6. Berit Time, Hygroscopic moisture transport in wood. A thesis presented for the degree of Doktor Ingenior of the Norwegian University of Science and Technology, Department of Building and Construction Engineering, February, 1998. - 184 p.
7. Вштошв I.С. Деревинознавство : навч. поабн. / I.С. Вштошв, 1.М. Сопушинський, А. Тайшшгер. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - Львiв : Апрюр^ 2007. - 312 с.
8. Озарив I.M. Дiaгностикa властивостей деревини в технолопчних процесах деревооброб-ки : наукове видання / I.M. Озарив, С.В. Басалига, Я.Ф. Кулешник, I.A. Соколовський, М.С. Коб-ринович. - Львiв : Вид. дiм дiм "Панорама", 2003. - 228 с.
9. Озарив I.M. Тeпловi процеси деревообробки : навч. поабн. / I.M. Озарюв, П.В. Бшей, В.М. Мaксимiв, I.A. Соколовський, Л.Я. Сорока, Й.Л. Ацбергер. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши, 2008. - 264 с.
Борисов В.М., Кенс И.Р. Круговая диаграмма состояния влаги в древесине и других гигроскопических пористых материалах
Рассмотрены возможности создание на основании круговой диаграммы многоплановой информации о состоянии и взаимодействие влаги с древесиной и другими гигроскопичными пористыми материалами. Продемонстрирована возможность выбора варианта такой диаграммы, который отвечает сложности рассматриваемых процессов. Описанные диаграммы объединяют информацию структурной схемы и табличных данных и могут использоваться в учебном процессе и при научных исследованиях, как удобная наглядная форма иллюстрации сложных процессов взаимодействия воды с основанием и взаимных превращений фаз влаги в твердом теле.
Ключевые слова: древесина; свободная, связанная, адсорбированная и микрокапиллярная влага.
Borisov V.M., Kens I.R. Circular diagram of moisture in wood and other hygroscopic porous materials
This article shows the possibilities of concentrating multifaceted information, which presented in figurative form of circular diagram, about the state and the interaction moisture and wood or other hygroscopic porous materials. Authors demonstrated ability to select options of such diagrams that correspond to the complexity of the processes under consideration. Described the diagrams can combine information block diagrams and the table date and can be used in educational process and in scientific research, like a convenient form of visual illustrations of complex processes of interaction of water with the basis and mutual transformations the phases of moisture in solids.
Keywords: wood; free, bound, adsorbed and micro-capillary moisture.
