CC BY
64
Науковий огляд
Scientific Review
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 617-7 DOI: 10.22141/2224-0586.1.96.2019.158744
Черемський А.П.1, Голобородько М.К.2
1 КНП «Мський кл1н1чний пологовий будинок № 21м. М.Х. ГельферХа», м. Харк1в, Украина
2 ДУ «1нститутзагально' та невдкладноÏх1рург1' 1м. В.Т. Зайцева НациональноÏ академй медичних наук Укра'ни», м. Харк1в, Укра'на
Кровоспинн туршкети — bïa минулого до сьогодення
Резюме. У сmаmmi подано огляд лтератури, присвяченог темi кровоспинних турнiкетiв у сто-ричнш перспективi. Розглянуто походження й еволюцЮ основних моделей турнiкетiв вiд х появи до сьогодення, проаналiзовано 1хт основт переваги та недолки. Особливу увагу звернено на корек-тне вживання епонiмiчних i сторичних назв турнiкетiв, для чого до огляду залучено автентичт першоджерела з вiдкритих цифрових бiблiотек.
Ключовi слова: кровоспинт турнжети; кровотеча; гемостаз; огляд
Iсторiя застосування кровоспинних туршкет1в нал1чуе понад 500 роюв [1]. За цей перюд чггко ви-окремилися дв1 сфери ix використання: стащонарне (зокрема, в х1рургп кшщвок) та догосттальне (зо-крема, в тактичних умовах) [2]. До недавнього часу науково дослщжувалися винятково р1зн1 аспекти застосування турн1кет1в у х1рургп та анестезюлогп (для реПонарно^ блокади), натом1сть догосп1тальне використання туршкепв до початку ХХ1 ст. залиша-лося емп1ричним. Наукове вивчення цих мехашч-них засоб1в зупинки кровотеч у тактичних умовах фактично почалося тд час военних д1й НАТО в Аф-ган1стан1 (Operation Enduring Freedom, 2001—2014) та 1раку (Operation Iraqi Freedom, 2003—2010) [3].
В Украшу штерес до кровоспинних туршкепв як до одного з важливих елеменпв тактичное до-помоги пораненим (Tactical Combat Casualty Care) прийшов у 2014 р., разом 1з початком росшсько^ вш-ськово^ агресп в Криму та на сход1 нашо^ держави. Проте у вггчизнянш л1тератур1 дос1 немае систематичного огляду лггератури, присвяченого дан1й темь У зв'язку з цим постае багато запитань щодо походження та юторичного розвитку р1зних моделей тур-н1кет1в, а також щодо коректного вживання певних епон1м1чних термшв та 1сторичних назв. У нашш робот1 ми спробували просл1дкувати еволющю «тур-шкетноЬ думки, звертаючи особливу увагу на те, як щй дослщниюв минулого вплинули на створення
сучасних моделей TypHiKeTiB. Це завдання неможли-во було осягнути без звернення до автентичних пер-шоджерел. Наявнiсть у вiдкpитомy iнтepнeт-достyпi сучасних цифрових бiблiотeк дозволяе вiдшyкати щ дещо пpизабyтi класичнi тексти i повернути 1х до на-укового дискурсу, розширюючи таким чином дже-рельну базу для подальших дослщжень у цiй галyзi.
1дея застосування туршкета як засобу для контролю кpовотeчi пiд час операцш ампутацИ кiнцiвок вперше виникла у х1рурпв. Зокрема, один iз перших опиав стародавнього тypнiкeта ми знаходимо в працях видатного французького хipypга XVI ст. Амбруаза Парё (Ambroise Paré). На той час туршкет мав вигляд бандажу або ремшця (constricting band), який туго накладався на кiнцiвкy вище вщ мiсця ампутацИ [4, 5]. Зображення такого тypнiкeта може-мо побачити у творах видатного шмецького хipypга XVI—XVII ст., якого вважають батьком шмець^ хь pypriï, Вшьгельма Фабрщуса фон Гшьдена (Wilhelm Fabricius von Hilden/Guilelmus Fabricius Hildanus) [6, 7]. 1дея «strap-and-buckle tourniquet» («ремшець^з-пряжкою») знайшла свое втшення у piзних ваpiан-тах кровоспинних тypнiкeтiв, що застосовувалися пiд час II Свiтовоï вiйни в армИ США та вермахть Цiкаво, що в американськш армИ strap-and-buckle tourniquet (NSN: 6515-00-383-0565) офщшно зняли з постачання тшьки 1 грудня 2008 р. [3]. Зображення цього туршкету наводиться у фундаментальнш
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцГГ: Черемський Андрiй Петрович, кандидат медичних наук, лiкар-анестезiолог вищоГ категорп, КНП «Мiський клiнiчний пологовий будинок № 2 iM. М.Х. Гель-ферiха», вул. Ю. Чигирина, 7, м. Харш, 61001, УкраГна; е-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (066) 793-83-14.
For correspondence: Andrii Cheremskyi, PhD, anaesthesiologist, Municipal Institution «M. Helfferich City Clinical Maternity Hospital 2», Chigirina street, 7, Kharkiv, 61001, Ukraine; е-mail: [email protected]; phone: +38 (066) 793-83-14.
моногрaфïï Артура Келлермана та iH., присвяченш трансформаций американсь^ тактичноï медицини пщ час вшн у Афганютан та 1раку [8].
Сучасним вз1рцем такого туршкета можна вважа-ти STAT (Smart Tactical Application Tourniquet), який позицюнуеться виробником (STAT Medical Devices; Adelphia, NJ, США) як турнжет для надзвичайних ситуацш, що супроводжуються масовими жертвами (mass casualty tourniquet) [www.statmeddevices.com].
Вперше про використання прообразу сучасного кровоспинного турн1кета на догосштальному ета-ш (на пол1 бою) згадуеться в юторИ Франко-гол-ландсь^ в1йни (1672—1678), коли французький вшськовий х1рург Етьен Морель (Étienne J. Morel) застосував його тд час облоги м. Безансона (Siège de Besançon) у 1674 рощ [9—12]. Для досягнення гемостазу Морель використав техшку «юпансь^ закрутки» (гароти) (spanish windlass technique), що широко застосовувалася тогочасною пештенщар-ною системою (зокрема, юпанською) для странгу-ляцИ засуджених (garroting) [13—15].
Один 1з перших докладних опис1в застосування «юпансь^ закрутки» для ампутацН к1нц1вок зна-ходимо у пращ вщомого англ1йського хрурга XVII— XVIII ст. Джеймса Йонга (James Yonge) [16]. Першу суттеву модиф1кац1ю турн1кета Мореля зд1йснив ви-датний французький х1рург XVI—XVII ст. П'ер Дюню (Pierre Dionis), запропонувавши турн1кет власноï кон-струкцïï [17]. Зображення р1зних модиф1кац1й цього туршкета (Morel-type; spanish windlass type) можна по-бачити у вщомих систематичних описах х1рург1чного 1нструментар1ю XVIII—XIX ст. Джона Савшы (John Savigny) та Альберта З1р1га (Albert Seerig) [18, 19].
Принцип «юпансь^ закрутки» був устшно вт1-лений у под1бних до нй вар1антах турн1кет1в (Spanish windlass; Knebel Tourniquet; джгут-закрутка), як1 ви-користовувалися п1д час II Свiтовоï в1йни в армïï США, вермахт! та РККА. Цей принцип виявився настгльки продуктивним, що майже без зм1н д1йшов до нашого часу i застосовуеться в найпоширешших на сьогодн1 тактичних турнiкетах типу CAT (Combat Application Tourniquet) та SOFT-T (Special Operation Forces Tactical Tourniquet), рекомендованих до ви-користання на пол1 бою CoTCCC (Committee on Tactical Combat Casualty Care) на mдставi досль джень, проведених у 2004 р. US AISR (United States Army Institute of Surgical Research) [3].
Зупинка кровотечi з ушкодженоï артерïï за допо-могою «юпансь^ закрутки» досягаеться за рахунок циркулярного стискання цiлоï к1нц1вки. Але школи, навiть при надмiрнiй констрикцН к1нц1вки, повн1с-тю зупинити кровотечу не вдаеться через недостат-н1сть локальноï компресИ ушкодженоï артерïï. Цей умовний недолж турнiкета Мореля певною м1рою корегувався шляхом створення локального тиску на потр16ну артерiю (наприклад, пiдкладанням не-величкого камiнця) [20].
Tурнiкет Мореля став основою для розробки ви-датним французьким х1рургом XVII—XVIII ст. Жа-ном-Луï Петi (Jean-Louis Petit) гвинтового туршкета
^т
(Screw tourniquet; Schraubentourniquet) у 1718 р. [12, 21, 22]. На вщмшу вщ мехашзму «icnaHCbKo'i закрутки» гвинтовий мехашзм дозволяв здiйснювати локальну компресш потр16но! apTepii без ждм1рно-го циркулярного стискання щло! кшщвки [10, 11]. KpiM того, цей мехашзм суттево спростив контроль iнтраоперащйно'i кровотечi для хiрyрга, дозволяючи в разi потреби обходитися без участ асистента [21— 23]. Ж-Л. Пет е також автором самого слова «туршкет» (вщ фр. tourner — повертати, крутити) [24]. Рiзнi модифжацп гвинтового тyрнiкета Петi вико-ристовувалися в клiнiчнiй практицi понад 200 роюв, дiйшовши до чаав I Свггово! вiйни [25].
Сьогодш гвинтовий механiзм з yспiхом вико-ристовуеться у сучасних моделях вузлових турш-кетiв (junctional tourniquets) типу JETT (Junctional Emergency Treatment Tool) та CroC (Combat Ready Clamp), яю застосовують для здiйснення лояльно! компресп магiстральних артерiй при вузлових кро-вотечах (junctional hemorrhages) [26].
Особливютю циркулярних тyрнiкетiв типу Мореля i Петi е те, що вони зупиняють у кшщвщ не тшьки артерiальнy, але й венозну циркулящю. Зупинка венозного вщтоку призводить до набряку тканин, що супроводжуеться сильними больовими вщчуттями у пацiента. Для усунення цього умовного недолжу були створенi винятково артерiальнi тyрнiкети (компре-сори), яю стискають кiнцiвкy не циркулярно, а лише у двох точках. Таким чином венозний вщтж зберта-еться, що зменшуе набряк i больовi вiдчyття [20, 27]. Одним iз перших вщомих тyрнiкетiв такого типу був пiдковоподiбний артерiальний компресор Сшьйорь нi (Signorini of Padua), який з'явився в другш половит XVIII ст. [28, 29]. Цей пiдковоподiбний турш-кет (horseshoe; C-clamp tourniquet) став основою для розробки шших моделей артерiальних компресорiв, яю дозволили виконувати досить складнi операцп без з^чно! крововтрати (висока ампyтацiя або ек-зартикyляцiя стегна), наприклад аортальних комп-ресорiв Джозефа Лютера (Joseph Lister) i Фредержа Скея (Frederick Skey) [20, 27, 30], а також подiбних до них абдомшальних тyрнiкетiв Джозефа Панкоста (Joseph Pancoast) i Фрiдрiха фон Есмарха (Friedrich von Esmarch) [31—33].
Сучасною версiею пiдковоподiбного абдомь нального туршкета (який також можна застосовува-ти як вузловий туршкет) е CRoC [34].
У лiтератyрi iснyе певна плутанина стосовно того, хто е автором першого аортального компресора. 1с-торично вщомо про iснyвання двох подiбних взiрцiв, авторами яких е видатш х1рурги XIX ст. Джозеф Лютер (Велика Британiя) та Джозеф Панкост (США). Лютер застосував абдомшальний турнжет для операцп екзартикуляцп стегна в 1862 р. [30]. Його опи-сання наведене в робот «On amputation» (1883) [35]. Але Панкост застосував под!бний турнжет для тако! само! операцп на два роки рашше (1860) [36]. Лютер д!знався про це вщ самого Панкоста. На цей факт вказуе R. Godlee, бюграф Дж. Лiстера, наводячи текст листа Дж. Панкоста [37].
Бaгaторiчне застосування рiзних типiв туршкепв у хГрургп дозволило оцiнити гхш переваги та недо-лiки. Як виявилося, головнi переваги деяких тур-нiкетiв, задля яких вони власне i створювалися, за певних умов можуть стати !хшми вщносними недо-лiками. Таким суттевим недолiком можна вважати неспроможнiсть турнiкета забезпечити безкровне проведення операцш, що iнколи е критично важ-ливим не тГльки з точки зору об'ему потенцiйноi крововтрати, але й для створення безкровного опе-рацiйного поля, необхiдного для проведення техшч-но складних оперативних втручань. При накладаннi усгх типiв циркулярних турнiкетiв спочатку при-пиняеться венозний водпк, а лише потiм — артерь альний приплив. Тому залежно вод швидкостi стис-кання кшщвки турнiкетом у нiй може депонуватися певна кГльюсть венозно! кровi, що втрачаеться под час операцГi [38]. Артерiальний компресор, локально притискаючи магiстральну артерiю, тим самим не може забезпечити оклюзго колатеральних арте-рГй меншого калiбру, через яю пГд час операцГi втрачаеться артерiальна кров [38]. Те саме стосуеться гвинтового туршкета, який, здшснюючи локальну компресiю говно! артерГi, не забезпечуе повно! зу-пинки кровообГгу в кшщвщ внаслiдок недостатньо-го ii циркулярного стискання [39]. Отже, жодний туршкет не подходив для техшчного забезпечення iнновацiйного на той час методу безкровно! хГрургп.
Першють у застосуваннi цього методу належить Джозефу Лiстеру, який у 1863—1864 рр. концептуально обГрунтував необходшсть повного знекров-лення кшщвки перед накладанням артерiального турнiкета, запропонувавши для цього свш метод [39]. Метод Лютера полягав у вертикальному пщ-шманш кшщвки на 2—4 хвилини, тсля чого максимально швидко накладався турнiкет i кiнцiвка опускалася. Вертикалiзацiя кшщвки призводила до ii знекровлення не тГльки внаслодок посилення венозного водтоку под дiею сили тяжкосп, але й через зменшення артерГального припливу внаслГдок рефлекторного звуження артерш. Наступне швидке на-кладання туршкета забезпечувало повне блокуван-ня артерГального припливу. Таким чином кшщвка ставала повшстю безкровною, що запобГгало штра-операцшнш крововтратГ й забезпечувало добру ви-димють операцшного поля [40—42].
Наступним кроком у розвитку метода безкровно! хГрургп стала Гдея ФрГдрГха фон Есмарха знекровлю-вати кшщвку перед накладанням артерГального туршкета за допомогою ii бандажування [43]. Для цього вш запропонував свш апарат (Esmarch apparatus), який складався з двох елеменпв: еластичного бандажа й артерГального туршкета-констриктора. Тех-шчно процедура складалася з трьох послГдовних кроюв: бандажування кшщвки вод пальщв до рГвня вище вод мюця операцп (таким чином з кшщвки витискаеться венозна кров); накладання артерГаль-ного туршкета одразу над бандажем (таким чином блокуеться приплив артерГально! кровГ до кшщвки) i зняття венозного бандажа. У такий споаб ми за-
безпечуемо безкровне операцшне поле i запобтае-мо штраоперацшнш кpововтpатi [44, 45].
У лiтepатypi iснyе певна тepмiнологiчна плута-нина, пов'язана з авторством еластичного бандажа
1 туршкета (джгута). Найчастше ми читаемо про джгут (тypнiкeт) Есмарха (Esmarch tourniquet) i бандаж Есмарха (Esmarch bandage), який також назива-ють бандажем Мартенса (Martin's bandage) або бандажем Лангенбека (Langenbeck bandage) [46]. Що ж наспpавдi запропонував фродр1х фон Есмарх? Як пише вш сам, апарат Есмарха складався з еластичного бандажа, запропонованого його вчителем Берн-гардом фон Лангенбеком (Bernhard von Langenbeck) (Langenbeck's Schnurbinde, elastic bandage), i труб-частого тypнiкeта (Snurschlauch, elastic tube) [44, 45]. Тобто широкий еластичний бандаж, який сьогодш найчастiшe називають iмeнeм Есмарха (Esmarch bandage), правильшше називати бандажем Лангенбека (Langenbeck bandage) [43]. Свш апарат для безкровно! х1рурп! Есмарх уперше продемонстрував у 1873 р. [47]. Американський лжар Te^i Маpтiн (Henry Austin Martin) запропонував використо-вувати еластичний бандаж, подiбний до бандажу Лангенбека, для лкування варикозно! хвороби вен нижнiх кшщвок у 1877 р. [48, 49]. Як пише сам Мар-тш, його бандаж (Martin's bandage) не був призна-чений для гемостатичних цшей [50].
Оpигiнальний джгут (туршкет) Есмарха мав ви-гляд гумово! трубки завтовшки в палець i був при-значений винятково для застосування в операцшнш [44, 45]. Коли ж цей джгут змшив свою форму з кругло! (elastic tube) на пласку (elastic band) i став засто-совуватися на догосштальному еташ? Зображення плаского аpтepiального тypнiкeта завширшки 1,5—
2 пальщ ми знаходимо у працях самого Ф. Есмарха в описах безкровного методу високо! ампутащ! стегна, а також у працях деяких автор!в того самого перюду
3 посиланнями на Есмарха [44, 45, 51]. 1дея застосування еластичного туршкета на догосштальному еташ також належить Ф. Есмарху. Зокрема, в 1881 р. вш запропонував забезпечувати вшськових елас-тичними подтяжками, яю можна використовувати як кровоспинний джгут (Tourniquet-Hosentrager, tourniquet suspenders). Ц1 подтяжки мали вигляд еластично! стр1чки завдовжки 150 см i завширшки
4 см, з гачками на кшцях i отворами по ходу стр!чки. У раз! необхщносп вони легко трансформувалися в туршкет, який можна було застосувати для само- i взаемодопомоги на пол1 бою [52, 53]. Трубчастий туршкет, под16ний до аpтepiального констриктора Есмарха, досить широко використовувався под час II Свггово! вшни в арм!! США [54, 55]. На початку XXI ст. тсля проведення тестових випробувань вш серйозно розглядався як один ¡з тypнiкeтiв, придат-них для використання на пол1 бою у Збройних силах Канади та США. На думку дослодниюв, перевагами трубчастого туршкета е ефектившсть створювано! ним аpтepiальноï оклюз!!, простота застосування, мала вага i розм1ри, а також невисока собiваpтiсть [55, 56].
Сучасною вераею артерiального констритора Есмарха можна вважати RATS (Rapid Application Tourniquet System). Окр1м RATS, на сьогодн1 у свт використовуються такi типи еластичних турнiкетiв: стр1чковий джгут i бандаж Есмарха, джгут «Альфа» (Рос1я), ТК-4 (Tourni-Kwik Tourniquet), TK-4L (Tourni-Kwik For Legs Tourniquet), IST (Israeli Silicone Tourniquet) та SWAT (Stretch Wrap And Tuck Tourniquet).
Бандаж Есмарха застосовують для створення без-кровного операцшного поля в хiрургïï кшщвок [57]. Стр1чковий джгут Есмарха дотепер е основним по-льовим турнжетом у Збройних силах Украши та РФ. Джгутом «Альфа» переважно забезпечуються спещ-альт п1дрозд1ли Збройних сил РФ. Турнжети ТК-4 i TK-4L до 2009 р. використовувалися у Вшськово-морських силах та Корпус морсь^ пкоти США, конкуруючи з турнжетами САТ i SOFT-T [3]. IST ви-користовуеться Армiею оборони Ьрашю (ЦАГАЛ) з 1980-х роюв. До впровадження САТ у 2012 р. вш був одним з основних турнiкетiв ЦАГАЛ [58]. SWAT е до-сить ефективним допом1жним турнiкетом з опц1ями застосування як еластичний бандаж [59].
Головним недолжом бандажа Есмарха, що ви-являеться в разi використання його як турнжета, е неможливiсть контролювати рiвень тиску, який в1н здiйснюе на тканини кшщвки. У поеднаннi з не-контрольованим часом накладання це може призво-дити до характерних ускладнень. Передуем це сто-суеться ушкодження нервiв (турн1кстний паралiч), м'яз1в (рабдомкшз, компартмент-синдром) та шк1ри (оп1ки внаслщок дïï спиртових антисептикiв, що про-сочуються пщ бандаж) [60]. Для усунення цього недо-л1ку видатний англiйський нейрохiрург Гарвi Кушинг (Harvey Cushing) у 1904 р. запропонував пневматич-ний турнiкет, який дозволяв точно вимiрювати тиск, необхщний для створення безкровного операцшного поля, й уникати ускладнень, притаманних еластич-ним бандажам. Вз1р^м для створення нового турш-кета стала манжета тонометра Рiва-Роччi [61, 62].
Безпечним р1вжм турнiкетного тиску вважаеться:
— для верхньоï к1нц1вки (при ширин! манжети 10 см) — 200—250 мм рт.ст. (або систол1чний артерь альний тиск (САТ) +50—100 мм рт.ст.);
— для нижньоï кшщвки (при ширин! манжети 15 см) — 250—300 мм рт.ст. (або САТ х 2, або САТ +100-150 мм рт.ст.) [57, 63].
Турнжетний тиск вище 250 мм рт.ст. на верхнш кшщвщ та вище 350 мм рт.ст. на нижнш кшщвщ, що шдтримуеться понад 2 години, збшьшуе ризик роз-витку компресiйноï нейропраксïï. Тому в х1рурпчнш практицi максимальний час накладання турнiкета не повинен перевищувати трьох годин [57, 63].
Сьогодн1 у свт на догоспггальному етапi використовуються два типи пневматичних турнжепв: EMT (Emergency and Military Tourniquet) та AAJT (Abdominal Aortic and Junctional Tourniquet). EMT е кшщвковим турн1кстом, а AAJT — стовбуровим, з опцiею застосування як вузлового. Обидва рекомендованi CoTCCC до застосування в тактичних умовах [3, 26].
^ш
На завершення цього огляду слщ зазначити, що ютор1я кровоспинного турнiкета е не тгльки цiкавою, але й досить повчальною для нас. Як бачимо, жодна з орипнальних iдей, запропонованих у минулому, не була втрачена протягом столиъ. Навпаки, новт m технологïï дали можлив1сть цим щеям знайти свое втiлення в багатьох моделях сучасних турнiкетiв.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщсут-тсть конфл1кту iнтересiв при пщготовщ даноï статтi.
1нформашя про внесок кожного автора
Голобородько М.К. Концепщя i дизайн дослщження.
Черемський А.П. Збирання й обробка матерiалiв.
Список дператури
1. Welling D., McKay P., Rasmussen T., Rich N. A brief history of the tourniquet // J. Vasc. Surg. — 2012. — 55 (1). — P. 286-290. doi: 10.1016/j.jvs.2011.10.085.
2. SaiedA., Mousavi A., ArabnejadF., Heshmati A. Tourniquet in surgery of the limbs: a review of history, types and complications //Iran. Red. Crescent. Med. J. — 2015. — 17 (2): e9588. doi: 10.5812/ircmj.9588.
3. Kragh J., Walters T., Westmoreland T., MillerR.., Mabry R.., Kotwal R.., Ritter B. et al. Tragedy into Drama: an American history of tourniquet use in the current war// J. Spec. Oper. Med. — 2013 Fall. — Vol. 13. — Ed. 3. — P. 5-25. PMID: 24048983.
4. Pare A. Qua arte section facienda. De ligatura partis am-putanda // Opera chirurgica Ambrosii Paraei. — Francofurti adMoenum: Johannes Feyerabend I. Feyrabend, 1594. — P. 370. URL: https://books.google.com.ua/books/about/Opera_chirur-gica_Ambrosii_Paraei.html?id=Fl9dyPIbYIYC&redir_esc=y.
5. Parey A. How the section or amputation must be performed // The workes of thatfamous chirurgion Ambrose Parey. — London: R. Cotes & Willi, 1649. — P. 339. URL: https://archive. org/details/workesofthatfamo00par.
6. Fabricius Hildanus G. Amputandi membrum ratio / In: Fabricius Hildanus G. De Gangraena et Sphacelo: Tractatus me-thodicus. — Oppenheim: Johannis de Bry, 1617. — P. 165. URL: https://books.google.com.ua/books?id=PhNhcgAACAAJ&prints ec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false.
7. Fabricius Hildanus G. Amputandi membrum ratio / In: Fabricius Hildanus G. Opera observationum et curationum medi-co-chirurgicarum. — Francofurti ad Moenum: J. Dufour, 1682. — P. 810. URL: https://archive.org/details/BIUSante_00247x01.
8. Kellermann A., Elster E. (eds.) Out of the Crucible: how the US military transformed Combat Casualty Care in Iraq and Afghanistan. — Borden Institute; Fort Sam Houston, TX, 2017. — P. 95. URL: https://archive.org/details/OutOjTheCrucibleHowTheUS-MilitaryTransformedCombatCasualtyCareInIraqAndAfghanistan.
9. Dionis P. De celles qui se pratiquent sur les extrémités supérieures. Du tourniquet / In: Dionis P. Cours d'opérations de chirurgie. — Paris: Laurent D'Houry, 1708. — P. 483-484. URL: https://books.google.com.ua/books?id=jnY-AAAAcAAJ&printsec =frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false.
10. Sharp S. A critical enquiry into the present state of surgery. — London: R. Tonson & S. Draper, 1754. — P. 296-297. URL: https://archive.org/details/criticalenquiryi1754shar.
11. Chelius J. A System of Surgery. — Philadelphia: Lea & Blanchard, 1847. — Vol. 1. — P. 330-332. URL: https://ar-chive.org/details/66730550RX1.nlm.nih.gov.
12. Agnew D. Amputation / In: Agnew D. The principles and practice of surgery. — Philadelphia: J. Lippincott, 1881. — V. 2. — P. 300. URL: https://archive.org/details/principlespracti02agne.
13. Breault M. A biomechanical investigation of bloodflow occlusion achieved with the use of surgical pneumatic tourniquets. — Vancouver: University of British Columbia. — 1988. — P. 2. URL: https://open.library.ubc.ca/cIRcle/collections/ubctheses/831/ items/1.0080684.
14. Callaghan S. A biomechanical analysis of limb compression induced by pneumatic surgical tourniquets. — Vancouver: University of British Columbia. — 1988. — P. 2. URL: https://open.library.ubc.ca/cIRcle/collections/ubctheses/831/ items/1.0080683.
15. Vij K. Textbook of forensic medicine and toxicology: prin -ciples and practice. — 5h Ed. — Elsevier, 2011. — P. 133-134.
16. Yonge J. A particular way of ligature in amputations recommended / In: Yonge J. Currus triumphalis e terebintho. — London: J. Martyn, 1679. — P. 30. URL: https://books.google. com.ua/books?id=cs1aAAAAcAAJ&printsec=frontcover&hl=uk #v=onepage&q&f=false.
17. Dionis P. De celles qui se pratiquent sur les extrémités inférieures. De l'amputation /In: Dionis P. Cours d'opérations de chirurgie. — Paris: Laurent D'Houry, 1708. — P. 500. URL: https://books.google.com.ua/books?id=jnY-AAAAcAAJ&printsec =frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false.
18. Savigny J. A collection of engravings, representing the most modern and approved instruments used in the practice of surgery, with appropriate explanation. — London: Letterhead Press, 1798. — Plate II. URL: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Title_ page_-_A_Collection_of_Engravings_Wellcome_L0040825.jpg#/ media/File:Varieties_of_tourniquet_Wellcome_L0000142.jpg.
19. Seerig A. Von dem Tourniquet / In: Seerig A. Armamentarium Chirurgicum. — Breslau: Verlag von A. Gosohorsky, 1838. — Bd. 1. — S. 96-130. — Taf. X-XII, XVI. URL: https:// archive.org/details/b29292311_0001.
20. Agnew D. Wounds / In: Agnew D. The principles and practice of surgery. — Philadelphia: J. Lippincott, 1878. — V. 1. — P. 161-163. URL: https://archive.org/details/principlespracti-01agne.
21. Petit J.-L. D'un nouvel instrument de chirurgie // Histoire de l'Académie Royale des sciences. — Paris, 1718. — P. 199-201. URL: https://gallica.bnf.fr/ark/12148/bpt6k3519v/f1.image.
22. Petit J. -L. De la manière de suspendre la circulation dans un membre que l'on veut amputer/In: Petit J.-L. Traité des maladies chirurgicales et des opérations qui leur conviennent. — Paris: Méquignon, 1790. — T. 3. — P. 129-132, 279. — Plan. 72. URL: https://archive.org/details/traitdesmaladies03peti.
23. Hawk A. Jean Louis Petit's screw tourniquet // Clin. Orthop. Relat. Res. — 2016. — 474 (12). — P. 2577-2579. doi: 10.1007/s11999-016-5042-6.
24. Klenerman L. The tourniquet manual — principles and practice. — London: Springer-Verlag, 2003. — P. 3-4. doi: 10.1007/b97532.
25. Kirkup J. A history of limb amputation. — Springer-Verlag, 2007. — P. 69. doi: 10.1007/978-1-84628-509-7.
26. Kotwal R., Butler F., Gross K., Kheirabadi B., Baer D., Dubick M., Rasmussen T. et al. Management of junctional hemorrhage in Tactical Combat Casualty Care: TCCC Guidelines proposed change 13-03// J. Spec. Oper. Med. — 2013. — 13 (4). — P. 85-93. PMID: 24227566.
27. Pye W. On the arrest of hemorrhage/In: Pye W. Surgical Handicraft. — London: Henry Kimpton, 1884. — P. 18-19. URL: https://archive.org/details/surgicalhandicr00pyegoog.
28. Clarke W. Diseases and injuries of various parts, tissues and organs/ In: Clarke W. A manual of the practice of surgery. — New York: W. Wood & Co, 1879. — P. 146. URL: https://ar-chive.org/details/manualofpractice1879clar.
29. Otis A. A report on amputations at the hip-joint in military surgery. — Washington: Government Printing Office, 1867. — P. 80-81. URL: https://archive.org/details/b21289475.
30. Blackbourne L., Mabry R, Sebesta J., Holcomb J. Joseph Lister, noncompressible arterial hemorrhage and the next generation of "tourniquets "?// US Army Med. Dep. J. — 2008 Jan-Mar. — P. 56-59. PMID: 20091974.
31. Erichsen J. Prevention of hemorrhage during operations / In: Erichsen J. The science and art of surgery. — Philadelphia: H.C. Lea's Son & Co, 1884. — V 1. — P. 51-52. URL: https:// archive.org/details/scienceartofsurg0001eric.
32. Esmarch F. Arrest of haemorrhage / In: Esmarch F. The Surgeon's handbook on the treatment of wounded in war. — London: S. Low, Marston, Searle & Rivington, 1884. — P. 133. URL: https://archive.org/details/surgeonshandbook1884esma.
33. Kragh J., Murphy C., Dubick M, Baer D., Johnson J., Blackbourne L. New tourniquet device concepts for battlefield hemorrhage control // US Army Med. Dep. J. — 2011 Apr-Jun. — P. 38-48. PMID: 21607905.
34. Kotwal R., Butler F. Junctional hemorrhage control for Tactical Combat Casualty Care// Wilderness Environ. Med. — 2017. — 28(2, Supp). — P. 33-38. doi: 10.1016/j.wem.2016.11.007.
35. Lister J. On amputation // The collected papers of Joseph Lister. — Oxford: Clarendon Press, 1909. — V. 2. — P. 414-415. URL: https://archive.org/details/collectedpaperso02listuoft.
36. Atkinson W. Pancoast Joseph / In: Atkinson W. The physicians and surgeons of the United States. — Philadelphia: Ch. Robson, 1878. — P. 709-711. URL: https://archive.org/de-tails/physicianssurgeo00atki.
37. Godlee R. Lord Lister. — Oxford: Clarendon Press, 1924. — P. 97-98, 631. URL: https://archive.org/details/b29931022.
38. Erichsen J. Prevention of hemorrhage during operations / In: Erichsen J. The science and art of surgery. — Philadelphia: H.C. Lea's Son & Co, 1884. — V. 1. — P. 71,75. URL: https:// archive.org/details/scienceartofsurg0001eric.
39. Godlee R. Lord Lister. — Oxford: Clarendon Press 1924. — P. 100-101. URL: https://archive.org/details/b29931022.
40. Klenerman L. The tourniquet manual — principles and practice. — London: Springer-Verlag, 2003. — P. 6-7. doi: 10.1007/b97532.
41. Godlee R. Lord Lister. — Oxford: Clarendon Press, 1924. — P. 100-101, 631-632. URL: https://archive.org/details/b29931022.
42. Lister J. Effects of the position of a part on circulation through it // The collected papers of Joseph Lister. — Oxford: Clarendon Press, 1909. — V. 1. — P. 176. URL: https://archive. org/details/collectedpaperso01listuoft.
43. Klenerman L. The tourniquet manual — principles and practice. — London: Springer-Verlag, 2003. — P. 7-10. doi: 10.1007/b97532.
44. Esmarch F. Die künstliche Blutleere / In: Esmarch F. Handbuch der Kriegschirurgischen Technik. — Hannover: C. Rümpler, 1877. — S. 128-133. URL: https://archive.org/de-tails/b2190733x.
45. Esmarch F. The bloodless operation/In: Esmarch F. The surgeon's handbook on the treatment of wounded in war. — London: S. Low, Marston, Searle & Rivington, 1884. — P. 127-133. URL: https://archive.org/details/surgeonshandbook1884esma.
46. Fletcher I., Healy T. The arterial tourniquet//Ann. R Coll. Surg.. Engl. — 1983. — 65 (6). — P. 409-417. PMID: 6357039.
47. Esmarch F. On artificial bloodlessness during operations (1873)// J. Hand Surg. (Eur. Vol.). — 2006. — 31 (4). — P. 390396. doi: 10.1016/j.jhsb.2006.04.008.
48. Meals C, Wang J. Origins of eponymous orthopaedic equipment // Clin. Orthop. Relat. Res. — 2010. — 468 (6). — P. 1682-1692. doi: 10.1007/s11999-009-1221-z.
49. Martin Henry Austin/In: Wilson J., Fiske J. (eds.) Ap-pleton's cyclopaedia of American biography. — New York: D. Appleton & Co., 1900. — Vol. IV. — P. 230. URL: https://archive. org/details/appletonscyclopa04wils.
50. Martin H. Surgical uses other than haemostatic of the strong elastic bandage. — Boston: J. Campbell, 1878. URL: https://archive.org/details/b22356459.
51. Plicher L. The arrest of haemorrhage/ In: Plicher L. The treatment of wounds. — New York: W. Wood & Co., 1883. — P. 124-125. URL: https://archive.org/details/treatmentofwound-00pilciala.
52. Esmarch F. Operationen zur Verhinderung und Stillung von Blutungen und deren Folgen / In: Esmarch F. Handbuch der Kriegschirurgischen Technik. — Kiel — Leipzig: Lipsius & Tischer, 1894. — Bd. 2. — P. 58-59. URL: https://archive.org/de-tails/handbuchderkrieg02esma.
53. Esmarch F. Operations for prevention and arrest of hemorrhages and their consequences/ In: Esmarch F. Surgical technic. A text-book on operative surgery. — New York — London: McMillan & Co, 1901. — P. 231-232. URL: https://archive.org/ details/surgicaltechnic00esma.
54. Wolff L, Adkins T. Tourniquet problems in war injuries // Bull. US Army Med. Dep. — 1945. — 87. — P. 77-84.
^m
URL: http://cdm15290.contentdm.oclc.org/cdm/ref/collection/ p15290coll6/id/1851.
55. Walters T., Mabry R. Issues related to the use of tourniquets on the battlefield // Mil. Med. — 2005. — 170 (9). — P. 770-775. PMID: 16261982.
56. King R, Filips D., Blitz S, Logsetty S. Evaluation of possible tourniquet systems for use in the Canadian Forces // J. Trauma. — 2006. — 60 (5). — P. 1061-1071. doi: 10.1097/01. ta.0000215429.94483.a7.
57. Sharma J., Salhotra R. Tourniquets in orthopedic surgery // Indian J. Orthop. — 2012. — 46 (4). — P. 377-383. doi: 10.4103/0019-5413.98824.
58. Glick Y., Furer A, Glassberg E, Sharon R., Ankory R. Comparison of two tourniquets on a mid-thigh model: the Israeli Silicone Stretch and Wrap Tourniquet vs. the Combat Application Tourniquet // Mil. Med. — 2018. — 183 (Suppl. 1). — P. 157161. doi: 10.1093/milmed/usx169.
59. Wall P., Welander J., Singh A., Sidwell R., Buising C. Stretch and wrap style tourniquet effectiveness with minimal training // Mil. Med. — 2012. — 177(11). — P. 1366-1373. PMID: 23198515.
60. Klenerman L. The tourniquet manual — principles and practice. — London: Springer-Verlag, 2003. — P. 63-75. doi: 10.1007/b97532.
61. Klenerman L. The tourniquet in surgery //J. Bone Joint Surg.. Br. — 1962. — 44-B. — P. 937-943. PMID: 14042193.
62. Cushing H. Pneumatic tourniquets: with especial reference to their use in craniotomies//Med. News. — 1904. — 84 (13). — P. 577-580. URL: https://tourniquets.org/wp-content/uploads/ PDFs/Cushing-Pneumatic-tourniquets-1904.pdf.
63. Kutty S., McElwain J. Padding under tourniquets in tourniquet controlled surgery: Bruner's ten rules revisited // Injury. — 2002. — 33 (1). — P. 75. doi: 10.1016/S0020-1383(01)00072-9.
OTpuMaHO 04.12.2018 ■
Черемской А.П.1, Голобородько Н.К.2
1КНП «Городской клинический родильный дом № 2 им. М.Х. Гельфериха», г. Харьков, Украина
2 ГУ «Институт общей и неотложной хирургии им. В.Т. Зайцева Национальной академии медицинских наук Украины», г. Харьков, Украина
Кровоостанавливающие турникеты — от прошлого к настоящему
Резюме. В статье представлен обзор литературы, посвященной теме кровоостанавливающих турникетов в исторической перспективе. Рассмотрены происхождение и эволюция основных моделей турникетов начиная с их появления до сегодняшнего дня, проанализированы их главные преимущества и недостатки. Особое внимание
уделено корректному употреблению эпонимических и исторических названий турникетов, с целью чего в обзор включены аутентичные первоисточники из открытых цифровых библиотек.
Ключевые слова: кровоостанавливающие турникеты; кровотечение; гемостаз; обзор
A.P. Cheremskyi1, N.K. Goloborodko2
1 Municipal Institution "M. Helfferich City Clinical Maternity Hospital 2", Kharkiv, Ukraine
2 State Institution "V. Zaitsev Institute of General and Urgent Surgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
Emergency tourniquets: from past to present
Abstract. The article presents a literature review devoted to the emergency tourniquets through history. The article considers the origin and evolution of basic tourniquet models from their early days to the present time as well as analyzes their main advantages and disadvantages. The authors give particu-
lar attention to the proper use of the eponymous and historical names of tourniquets. For this purpose, authentic resources from the open digital libraries have been reviewed. Keywords: emergency tourniquets; hemorrhage; hemostasis; review
