CC BY
439
O. Demidko
LEGAL FRAMEWORK OF INDUSTRY MANAGEMENT REFORM OF 1957
In this article author analyzes the main legislation regulating the legal status of the economic councils. The main attention is paid to the analysis of the laws that determine the objectives, functions and structure of the newly formed management industry. Based on regulations shows formation model for the reform of territorial administration in 1957 and its gradual evolution in the direction of centralization.
Key words: legislation, reorganization, decentralization, economic councils, the model of territorial administration, economic region.
Н. А. Черкун
КРИЗОВ1 ЯВИЩА СЬОГУНАТУ ТОКУГАВА НАПЕРЕДОДН1 РЕСТАВРАЦП МЕЙДЗ1
В cmammi проанал1зовано основн економ1чн1, полШичт та сощальт кризов1 явища останнього перюду icнування сьогунату Токугава, як призвели до його падшня у 1868 р. Визначено значення «^дкриття» Японпу поглибленн кризи системи сьогунату та розглянуто зародження антисьогунськог опозицп, ïï участь у реставраци iмператорcько'ï влади.
Ключовi слова: сьогунат Токугава, криза, реформи рошв Темпо, бакумацу, «^дкриття ЯпотЫ.
Актуальшсть ще'1 теми обумовлена тим, що сформована в Японп ще у XII ст. вторично ушкальна за сво'м характером система сьогунату на рубеж XVIII-XIX стшть тдходила до свого кшця. Останш роки юнування сьогунату Токугава в Японп отримали назву бакумацу («кшець правлшня бакуфу»). Найчаспше початок перюду бакумацу пов'язують з «вщкриттям» Японп, тсля якого процес руйнування пол^ично'' та економiчноï системи сьогунату прийняв лавиноподiбний характер. Японiя почала с^мкий рух назустрiч радикальних змш у сво'й долi, якi сформували ту структуру, з якою Япошя вступила в XX столiття. Вони вщкрили шлях капiталiстичного розвитку i прискорено'' модершзацп, радикально змiнили обличчя суспшьства i визначили подальшi напрями розвитку кра'ни. Можна сказати, що основи процв^ання Японп в сучасному свт були закладенi поваленням режиму сьогунату i наступними реформами, здшсненими новою владою.
Радянськi дослiдники Ю. Д. Кузнецов, Г. Б. Навлщька, I. Н. Сирiцин в загальнш працi, присвяченiй юторп Японп [7], аналiзують положення кра'ни напередоднi революцп Мейдзi. Серед причин падiння сьогунату вони називають: важке економiчне становище японського народу на початку XIX ст., пол^ичну кризу сьогунату, а також «вщкриття» Японп шоземними державами та укладання нерiвноправних договорiв. На думку дослщниюв, саме «крестьянские восстания и городские бунты расшатали токугавский феодальный строй. Победа дворянско-буржуазного блока южных феодальных княжеств стала возможной лишь благодаря все расширявшейся и нараставшей крестьянской войне...» [7, с. 160].
Серед сучасних росшських праць, присвячених юторп Японп, можна видшити двотомну працю «История Японии» тд редакщею О. С. Жукова [6], в першому томi яко'' досить грунтовно аналiзуються останнi роки Токугавського режиму, причини, як призвели до падшня сьогунату, та роль шоземних держав у поглибленш кризових явищ. Також велику увагу придшено реформам рокiв Темпо, якими сьогун намагався полшшити кризове становище.
1нший сучасний росiйський дослiдник I. В. Мазуров в свош працi «Япония в период перехода к капитализму» [9] аналiзуe саме економiчнi причини, як призвели до повалення сьогунату Токугава. Вш розглядае складання передумови падшня системи сьогунату, соцiальну структуру Японп в перiод зародження анпсьогунсько! опозицп та як «вщкриття» Японш влинуло на економiне положення держави i прискорило процес розпаду Токугавського режиму. Також вш аналiзуе першi реформи ново! влади та 1х вплив на подальший розвиток краши.
Серед останнiх сучаних праць росшських дослiдникiв можна видiлiти загальну працю В. Г. Дацишена [5] присвячену новому перюду юторп Японп. В цш роботi дослiдник дае аналiз загальних причин кризи сьогунату, як призвели до реставрацп iмперaторськоi влади, та рушшних сил аш1сьогунсько1 опозицп. Ще можна згадати монографiю Н. Ф. Лещенко [8], яка присвячена понад 250-лггнш юторп перiоду Токугава в Японп. Автор видшяе як соцiально-економiчнi, так i полiтичнi причини повалення влади сьогунату.
Серед шоземних дослщжень можна видiлити працю американського дослщника Герберта Нормана [4], в якш вiн аналiзуе процес перехщу вiд феодалiзму до капiталiзму в Японп, тобто вщ кризи i розпаду сьогунату до вiдновлення монархп та проведення перших реформ. Акцентуе свою увагу дослщник саме на екошчних кризових явищах сьогунатського режиму.
Японський дослщник Ханi Горо в свош пращ [14] дослщжуе боротьбу антисьогунсько'1 опозицп проти феодальних порядив сьогунату. Великий акцент в свош пращ вш робить на селянсью виступи, яю, на його думку, ввдграли значну роль у поваленш сьогунату.
Таким чином у дослщженш даного питання виконана чимала робота. Однак ступшь вивчення ще1 теми не можна визнати достатшм. Необхщне створення нових праць з юторп дано'1 проблеми.
Метою статтi е аналiз основних економiчних, полiтичних та сощальних кризових явищ бакумацу, яю призвели до падiння сьогунату, а також - розгляд проблеми зародження антисьогунсько1 опозицп, п участь у реставрацп iмператорськоi влади в Японп.
У першш половинi XIX ст. в японському суспшьсга розвинулася всеосяжна системна криза. Вона виявилася у вах сторонах життя - в уповшьненш зростання економiки, в розхитуванш феодально1 станово1 структури, в падшш ефективностi державного управлiння та зростанш мiсцевого сепаратизму.
Страшний «голод роюв Темпо» в 30-i рр. XIX ст. призвiв до значного скорочення податкових надходжень, тому бакуфу для «латання дiрок» свого економiчного положення знову стало «псувати монету», тдсиливши тим самим iнфляцiйнi процеси. На початку XIX ст. в смугу кризи увшшло виробництво мвд в Беса (Ококу), внaслiдок чого скарбниця бакуфу остаточно спорожнша. Ситуaцiю ускладнили стихшш лиха, потужнi землетруси [9, с. 280-281].
В умовах кризи самурайство починае втрачати економiчну потужшсть i соцiaльний престиж. Розширюеться шститут ронiнiв, самураев, вимушених залишити службу у свого господаря. У пошуках зaсобiв iснувaння ронiни прямували в мюта. Багато хто з них починали займатися ремеслами чи торпвлею або ставали письменниками, художниками, лшарями, деяю ж опускалися на саме дно суспшьства. Бакуфу i даймьо, намагаючись полегшити фiнaнсове становище пашвного класу, вдалися до посилення експлуатацп хлiборобiв [11].
Погiршення соцiaльно-економiчного становища рiзних верств японського суспiльствa мало сво'м нaслiдком aнтиурядовi виступи, найбшьшим з яких було повстання 1837 р. тд керiвництвом Осiо Хейхапро, вiдоме як «Рисовi хвилювання роюв Темпо». Це повстання планувалося як загальнонащональний виступ проти правлячо!
бюрократа. Колишнш чиновник сьогунско'1 адмшстрацп в Осака пiдняв повстання проти купщв, якi наживалися на лихах народу, i бакуфу, не бажаючого допомагати голодуючим городянам [2, с. 671]. Бо! йшли два дш, були нaвiть зруйновaнi будiвлi мюько' адмшютраци. Повстання зазнало поразки, але влада змушена була вжити зaходiв щодо стабшзацп ситуацп на ринку рису. У тому ж рощ вщбулося ще одне значне повстання в м. Каавадзаю (пiвнiчний захщ Хонсю). Це повстання орендaрiв землi очолив Гкута Йородзу.
Бакуфу не тшьки жорстоко придушуе невдоволення народу, а й намагаеться боротися з «вшьнодумством». У 1839 р. сьогун Токугава Гейос видае указ про жорстю заходи щодо вчених, що вивчають зaхiдну цивiлiзaцiю i науки та виступають проти продовження iзоляцii кра'ни вiд iноземного впливу. Для запобшання морального розкладу суспiльствa влада посилила цензуру.
В умовах кризи бакуфу не тшьки посилювало репресп, а й робило спроби реформ. Найбшьшу популяршсть здобули так зваш реформи рокiв Темпо, що проводилися тд керiвництвом глави старших державних рaдникiв Мiдзуно Тaдaкунi. Реформи роюв Темпо (1830-1843 рр.) були третсми реформами уряду Токугава. Вони були викликаш прагненням змiцнити феодальний лад всупереч розвивающимся кaпiтaлiстичним вiдносинaм. У цих щлях було видано низку укaзiв. «Указ 1843 г. об аннулировании долгов («Касицкэкин-но киэн»)» [12] мав на мет надати фшансову допомогу князям i дворянам (даймьо i хатамото) - безпосереднiм васалам токугавской династп i пiдпорядковaним 'м нiзкорaнговим самураям, якi стояли на межi розорення.
«Указ о конфискации княжеских земельных владений вокруг Эдо и Осака» [13] був складений з метою змщнення економiчних, пол^ичних i стрaтегiчних позицiй будинку Токугава, який виступав проти зaзiхaнь найсильшших князiвських будинкiв на владу сьогуна. Однак, зус^вши опiр князiв, чи! землi пiдлягaли конфюкацп, уряд був змушений скасувати указ.
Для збереження виробництва рису селян поверталися з мют у села, обмежували можливють займатися промислами. Особливо можна вщзначити «реформи щодо полшшення моралЬ>, Мiдзуно Тaдaкунi ввiв заборони на святковi ходи, прикраси будинюв, курiння, було наказано закрити баш, перукарш, ломбарди. З метою боротьби з могутньою торгово-лихварською буржуaзiею був прийнятий указ про розпуск кaбунaкaмi (монопольних торговельних об'еднань) [11]. Однак свобода торгiвлi при сaботaжi верхiвки купецтва призвела до хаосу на ринку, зниження щн не вщбулося.
Купецтво вступило в боротьбу проти скасування вщсотюв на борги хатамото i гокешя. З 1843 р. починаеться згортання реформ, а Мщзуно Тадакуш змушений був пiти у вщставку. У 1851 р. указ про розпуск кабунакама був остаточно скасован. У кшцевому пщсумку реформи ромв Темпо не увiнчaлися устхом, економiчнa ситуaцiя в Япони продовжувала попршуватися.
В умовах загально! кризи токугавской Япони в крaiнi рiзко aктивiзувaлися всi опозицiйнi суспiльно-полiтичнi сили. Центром опозицп на пiвнiчно-сходi в XIX ст. був токугавське князiвство М^о. У 1841 р. глава князiвствa, батько останнього сьогуна, Токугава Норiaкi заснував школу Кодокан (Великого шляху). Навчалися в нш самура', якi стали ядром aнтiсьогунскоi опозицп в твшчнш Японii. Одним з щеолопв боротьби проти бакуфу в князiвствi Мiто став син торговця Фудз^а Юкоку, який написав «Трактат про виправлення iмен» («Сеймей рон») [8, с. 293].
Гншим центром опозицп в Японп були твденш князiвствa, якi трaдицiйно боролися проти бакуфу. Так як даймьо твдня були частиною загально! системи i не були здaтнi оргaнiзувaти й очолити боротьбу проти не', то лщерами антисьогунско! опозицii на твдш були нiзькорaнговi самура'. До середини XIX ст. багато самура'в твденних князiвств не тiльки пiднялися вище традицшних мiжкнязiвських протирiч, але i вступили у взaемодiю, опозицiйним самураям пiвночi. У серединi XIX ст. гаслом
сустльно-пол^ично'1 опозицп був «сонно хай-кЬ> - «шануйте iмператора, який зруйнуе узурпатора» [8, с. 294]. Разом з тим, розвиток пол^ично'1 боротьби в Японп того часу не вкладався в рамки гасел та щеолопчних догм.
На початку Х1Х столбя в боротьбу за роздш колонш поряд з европейськими кранами включилися США. 1х, зокрема, зацiкавила Япошя, яка представляла собою потенцiйний ринок для американських товарiв, а п порти були зручнi як перевалочш пункти в торгiвлi з Китаем i могли стати базою американського китобшного флоту в пiвнiчнiй частиш Тихого океану.
У 1852 р. уряд США прийняв ршення направити в Япошю ескадру з 12 вшськових кораблiв. У липнi 1853 р. вона увшшла в затоку Урага (ниш Токшський), недалеко вщ Едо (Токiо). На наполегливi вимоги японщв вiдправитися в Нагасакi, куди було дозволено заходити шоземним судам, командувач ескадрою М. Перрi вiдповiв категоричною вiдмовою. Передавши представникам сьогуна особисте послання президента М. Фшмора, та пообщявши повернутися за вщповщдю, Перрi для бшьшо'1 переконливостi провiв ескадру вздовж берегiв затоки i вiдбув до Китаю.
Вимоги американщв викликали розгубленiсть в урядi бакуфу. Воно виршило запросити думки вах високопоставлених чиновникiв i пiшло навт на безпрецедентний крок, звернувшись за порадою до iмператора i до вах даймьо. Це свiдчило про нездатшсть уряду вiдповiдально керувати крашою i стало поштовхом до тдвищення пол^ично'1 активностi рiзних верств самуршв i до розгортання жваво'1 дискусп мiж прихильниками «вiдкриття» краши i прихильниками концепцп «вигнання варварiв» (дзьо!). Втiм i тi, й iншi були единi у визнаннi абсолютно! неготовносп Японп протистояти вiйськовiй силi США. У результатi американськi вимоги були прийняв [4, с. 22-23].
В кшщ лютого 1854 р. ескадра Перрi прибула в мютечко Канагава (недалеко вiд Едо). Там Перрi змусив японцiв пiдписати японо-американський договiр про мир i дружбу - перший, вщкривший серiю нерiвноправних, т. зв. Ансейскiх договорiв (по роках Ансей - 1854-1859 рр.). Основний його змют зводився до наступного. Були вщкрстп порти Омода i Хакодате для заходу американських кораблiв i постачання 1'х уам необхiдним; врегульовано порядок поводження з потерпшими корабельну аварiю; американцi отримали право вести торпвлю; дозволялося ходшня будь-яко'1' iноземноi монети поряд з японською; США отримали статус найбшьшого сприяння у регiонi [7, с. 153].
Канагавскш договiр став зразком для укладання аналогичных угод з iншими крашами. У жовтнi 1854 р. був тдписаний японо-британський, а в ачш 1855 р. - японо-росшський договiр (який одержав назву «Омодський трактат»). Продовжили серiю подiбних договорiв Голландiя (сiчень 1856 р.), Франщя (жовтень 1858 р.) i ряд шших держав [7, с. 155].
У липш 1858 р. Сполучеш Штати наполягли на укладаннi з Япошею торгового договору [1]. Американщ добилися вiдкриття нових портiв, надання сво'1'м громадянам права постiйного проживання в Омода i Хакодате, розширення прав екстериторiальностi, прийняття ковзно'1 шкали тарифiв - вiд 5% до 35% вартосп товарiв. Цей договiр позбавив Японiю митного суверенiтету i зробив ще бiльш нерiвноправними двосторонш вiдносини.
Аналогiчнi договори були тдписаш з Голландiею, Росiею i Великобриташею (серпень 1858 р.), Францiею (жовтень 1858), Португалiею (серпень 1860 р.) [5, с. 219220]. Таким чином Япошя вийшла зi стану iзоляцii на свiтову арену, але не як самостшна держава i рiвноправний партнер, а як залежна, обплутана нерiвноправними угодами кра'1'на. ^ договори вiдкривали японський ринок для шоземних товарiв, встановлювали грабiжницькi митш тарифи, вводили невигiдний обмiнний курс валют, закршлювали систему екстериторiальностi шоземщв. Через вiдсутнiсть у японських
чиновниюв досвiду у веденнi мiжнaродних справ тексти цих договорiв були написаш iноземцями.
«Вiдкриття» Японп сприяло, з одного боку, 11 активному залученню в свiтовi торгово-економiчнi зв'язки (що, в свою чергу, посилювало розвиток товарно-грошових вщносин всередиш кра'ни), а з шшого, - посилювало кризу малопродуктивного господарства феодального типу. Бурхливими темпами розвивалася зовшшня торпвля, але вона мала типово колошальний характер. Ввезення дешевих бавовняних тканин тдривав селянську домашню промисловють. Експорт дешево!' японсько'1 продукцп -чаю, мвд, бобiв, порцелянових виробiв i, перш за все, високоякюного шовку-сирцю, який користувався величезним попитом, - приносив нечуваш бaришi торговим партнерам Японп [9, с. 23].
Все це викликало дезоргашзащю системи цiн в крш'ш. З одного боку, рiзко пiдскочили цiни на товари, яю користувалися високим попитом на св^овому ринку (насамперед, шовк-сирець, рис i чай), з iншого - повшь внутрiшнього ринку всiлякою iмпортною продукщею машинного виробництва призвело до зниження цш на багато видiв в^чизняно!' продукцп. Але найтяжчим ударом стала оргашзована iноземними торговцями спекуляцiя золотом.
Разом з тим розвиток зовшшньо! торгiвлi сприяло збагаченню купецько! верхiвки. Саме вона, використовуючи контакти iз зaхiдними кранами та 1'х техшчний досвiд, створила основу для розвитку перших катталютичних пiдприемств у суднобудуванш, металургп, прядильному i ткацькому виробництвь Одночасно йшло переродження частини самура'в нижчих рaнгiв у буржуа. Наприклад, в князiвствaх Сацума, Тьосю, М^о саме самура! нерiдко ставали на чолi новостворюваних промислових пiдприемств. Пщ зовнiшнiм виглядом самурая все часпше переховувався кaпiтaлiст [6, с. 580].
Однак у цшому «вiдкриття» кра'ни стало важким випробуванням для японсько'1 економiки. Саме складна економiчнa ситуащя, пов'язана з труднощами пристосування кра'ни до свiтового ринку пiсля вщкриття портiв, i привела до остаточного розвалу сьогунату Токугава.
Висновки. У першш половиш XIX ст. криза японського суспшьства набирала гостроти. Причому вона проявлялася у вах сторонах життя - в уповшьненш зростання економiки, в розхитуванш феодально!' станово! структури, в падшш ефективностi державного упрaвлiння та зростанш мiсцевого сепаратизму. Важливим чинником загострення кризи стала також економiчнa i полiтичнa дiяльнiсть в Японп шоземщв, що з'явилися там тсля вимушеного припинення полiтики сaмоiзоляцii. Г вже до середини XIX ст. криза в Японп досягла тако'1 глибини, яка не дозволяла п зупинити в рамках юнуючо!' системи влади. На пол^ичну арену в цей час вийшла пол^ична опозищя, об'еднана як з частин старо!' ел^и, так i з виходщв з «самурайських низiв», якi в подальшому вiдiгрaли важливу роль в вщновленш влади японського iмперaторa.
Список використано'1 л1тератури
1. Американо-японский договор о дружбе и торговле (1858 г.) // Хрестоматия по новой истории / под ред. А. А. Губера : в 2 т. - М. : Мысль, 1965. - Т. 2. - С. 677-681.
2. Воззвание Осио Хэйхатиро // Хрестоматия по новой истории / под ред. А. А. Губера : в 2 т. - М. : Мысль, 1965. - Т. 2. - С. 670-672.
3. Положение японского народа до революции Мейдзи // Хрестоматия по новой истории / под ред. А. А. Губера : в 2 т. - М. : Мысль, 1965. - Т. 2. - С. 683-685.
4. Норман Г. Возникновение современного государства в Японии [Электронный ресурс] / Г. Норман. - М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1961. - 230 с. - Режим доступа: http://mirknig.com/knigi/history/1181471501-vozniknovenie-sovremennogo-gosudarstva-v-yaponii-soldat-i-krestyanin-v-yaponii.html
5. Дацышен В. Г. Новая история Японии [Электронный ресурс] / В. Г. Дацышен. -Красноярск, 2007. - 200 с. - Режим доступа: http://mirknig.com/knigi/history/1181393050-novaya-istoriya-yaponii.html
6. История Японии [Электронный ресурс] / отв. ред. А. Е. Жуков. - М., 1998. -Т. I : С древнейших времен до 1868 г. - 659 с. - Режим доступа:
http://www.bookarchive.ru/dok_literatura/istorija/62382-istorija-japonii.-tom-2.-1868-1998.html
7. Кузнецов Ю. Д. История Японии [Электронный ресурс] / Ю. Д. Кузнецов, Г. Б. Навлицкая, И. М. Сырицын. - М. : Высш. шк., 1988. - 432 с. - Режим доступа: http://mirknig.com/knigi/guman_nauki/1181167552-istorija-japonii.html
8. Лещенко Н. Ф. Япония в эпоху Токугава [Электронный ресурс] / Н. Ф. Лещенко. - М. : Крафт, 2010. - 352 с. - Режим доступу:
http://mirknig.com/knigi/history/1181476928-yaponiya-v-epohu-tokugava.html
9. Мазуров И. В. Япония в период перехода к капитализму [Электронный ресурс] / И. В. Мазуров. - Хабаровск, 2001. - 72 с. - Режим доступу:
http://www.twirpx.com/file/157727/
10. Положение японского народа до революции Мейдзи // Хрестоматия по новой истории / под ред. А. А. Губера : в 2 т. - М. : Мысль, 1965. - Т. 2. - С. 683-685.
11. Указ 1841 г. о роспуске купеческих объединений (кабунакама) // Хрестоматия по новой истории / под ред. А. А. Губера : в 2 т. - М. : Мысль, 1965. - Т. 2. - С. 672-673.
12. Указ 1843 г. об аннулировании долгов («Касицкэкин-но киэн») // Хрестоматия по новой истории / под ред. А. А. Губера : в 2 т. - М. : Мысль, 1965. - Т. 2. - С. 674-675.
13. Указ о конфискации княжеских земельных владений вокруг Эдо и Осака // Хрестоматия по новой истории / под ред. А. А. Губера : в 2 т. - М. : Мысль, 1965. -Т. 2. - С. 675-677.
14. Хани Горо История японского народа [Электронный ресурс] / Хани Горо. -М., 1957. - 215 с. - Режим доступу: http://mirknig.com/knigi/history/1181373564-istoriya-yaponskogo-naroda.html
Стаття надшшла до редакцп 07. 05. 2013.
N. Cherkun
THE CRISIS YEARS OF TOKUGAWA SHOGUNATE BEFORE RESTORATION OF
MEDJI
In the article analyzes the main economic, political and social crisis of last period the Tokugawa Shogunate that led to his downfall in 1868. Determined to Japan's "open" in deepening crisis of the shogunate and discussed the origin the opposition's against Shogunate, and its participation in the restoration of imperial power.
Key words: Tokugawa shogunate, the crisis, years of the reform Tempo, bakumatsu, "opening of Japan".
