Критерії оцінки ступеня виразності порушень кісткового метаболізму при артропатичному псоріазі Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.517-007.248-018.2/.4-07

т/» ••• • •

Критерп ощнки ступеня виразност1 порушень юсткового метабол1зму при артропатичному псор1аз1

Олшник 1.О., Кутасевич Я.Ф., Кондакова Г.К.

1нститут дерматологи та венерологи АМН Украгни, Харюв

КРИТЕРИИ ОЦЕНКИ СТЕПЕНИ ВЫРАЖЕННОСТИ НАРУШЕНИЙ КОСТНОГО МЕТАБОЛИЗМА ПРИ АРТРОПАТИЧЕ-СКОМ ПСОРИАЗЕ

Олейник И.А., Кутасевич Я.Ф., Кондакова А.К.

Представлены клинические, биохимические, рентгенологические признаки для оценки выраженности активности патологического процесса при артропати-ческом псориазе. На основании проведенных кли-нико-биохимических исследований определен коэффициент оценки степени активности костного метаболизма у больных псориазом с поражением костей и суставов.

CRITERIA OF ESTIMATION OF DEGREE OF EXPRESSION OF OSTEAL METABOLISM DISTURBANCES AT ARTHROPATIC PSORIASIS

Oleynik I.O., Kutasevych Ya. F., Kondakova H.K.

The clinical, biochemical, radiological attributes for estimation of expression of pathological process activity at arthropatic psoriasis are presented. On the basis of the conducted clinico-biochemical researches, the factor of estimation of degree of osteal metabolism activity at psoriatic patients with the bones and joints lesion is determined.

Артропатичний псорiаз (АП) - це хрошчне мультифакторне генетично детермшоване захворювання шюри (з клшшо-пстолопчними ознаками псорiазу) у сукупносп з нешфекцшни-ми запальними та дегенеративно-дистрофiчни-ми змшами в опорно-руховому апарап, як правило, серонегативними за ревмато!дним фактором [1]. У сучаснш лiтературi для визначення термшу артропатичний псор1аз часто викори-стовують термiн „псорiатичний артрит" або „ псо-рiатична артропа™"

Псорiатичний артрит у наш час розглядають, як один iз найважчих проявiв псорiазу; його вщно-сять до групи серонегативних спондилоартритiв. Псорiатичний артрит являе собою самостiйну нозологiчну форму хрошчного запального ура-ження суглобiв, питома вага якого серед хворих на псорiаз сягае вiд 5 до 60 %, включаючи як машфестш ураження опорно-рухового апарату, так i прихованi [2].

Науковими дослщженнями доведено, що псо-рiатичнiй артропатп притаманнi дегенеративно-

дистрофiчнi змiни у юстках та суглобах, що клшчно проявляеться розвитком артрозiв, спон-дилоартрозiв та остеохондрозiв; крiм того, вид> ляють [3]:

- раннi ознаки псорiатичного ураження суг-лобiв, одним iз проявiв яких е:

1) остеопешя (доклiнiчна стадiя остео-

порозу);

2) кiстоподiбнi утворення;

3) резорбцiя шгтьових бугристостей;

- пiзнi ознаки захворювання:

1) утворення синдесмофтв;

2) остеолiз.

Останнiм часом у науковiй лiтературi е вщо-мостi про те, що при псорiатичнiй хворобi спо-стерiгаеться ураження ентезiв - мюць при-крiплення до кiстки суглобово! капсули, сухожиль i зв'язок iз подальшою осифiкацiею цих утворень, i лише вторинно у цей процес втягуеться синов> альна оболонка з розвитком И запалення. Це дозволило ввести термш псор1атична остео-артропат1я, що тдкреслюе вирiшальне значен-

ня змш юсткового метаболiзму при АП, при-наймш на початкових стадiях його розвитку.

Рання дiагностика псорiатичних уражень хребта та суглобiв ускладнюеться тим, що при цьому захворюваннi не виявляеться специфiчних лабораторних та рентгенолопчних змiн, дуже часто може бути сполучення псорiазу з ревма-то!дним артритом, хворобою Бехтерева та подагрою. Тому основними дiагностичними ознаками псорiатичного спондилоартриту та полiартриту е:

- деструкцiя дистальних мiжфалангових суг-лобiв з типовими ураженнями;

- асиметричне ураження суглобiв кистей чи окремих фаланг, що мають рецидивуючий пе-ребiг;

- однобiчне ураження попереково-крижових суглобiв;

- характерш псорiатичнi бляшки на шюрц

- рентгенологiчнi ознаки однобiчного сакро!-ле!ту;

- характернi змiни юстково-хрящово! структу-ри, потовщення кортикального шару юстки, що утворюе суглоб при вщсутносп епiфiзарного ос-теопорозу;

- масивш однобiчнi, не пов'язанi з мiжхреб-цевим диском синдесмофiти в поперековому та грудному вщдш хребта.

Другорядними ознаками псорiатичного ураження суглобiв е:

- асиметрiя ураження суглобiв рук та нiг;

- рецидивуючий переб^ артриту;

- ураження п'яткових кiсток у мiсцях крiплен-ня сухожилля;

- перюдичш болi у хребтi, переважно - у поперековому вщдш;

- вщсутнють ревмофактору.

Для АП притаманш своерiднi рентгенологiчнi змiни в юстках та суглобах, основними з яких е:

- ерозивний артрит;

- анкшозування дистальних мiжфалангових суглобiв кистей i стоп;

- внутршньосуглобний та акральний остеолiз.

Мае значення також виражеш ознаки вторин-

ного остеоартрозу, кистоподiбнi просвiтлення, резорбцiя, узуращя зi склеротичними змiнами, осередковим ущшьненням юстково! структури, крайовими виростами. При ураженш хребта при псорiазi (що вщбуваеться у 40 % випадюв) ха-рактернi парасиндесмофiти або паравертебральш осифкацл [3-7].

Для об'ективiзацil ступеня змш у юстках та суглобах при АП, використовують також рент-

генолопчш критерп, згiдно з якими видшяють три ступеня активностi уражень тшьки периферич-них суглобiв, тому що штенсившсть змiн у суглобах кшщвок i хребтi не завжди виражена в рiвному ступенi [1].

Виразшсть юстково! резорбци найбiльш точно вщображае вмiст у сечi пiридинолiну, котрий е похiдною поперекових волокон колагену, специ-фiчних для кюток та хрящiв. Тому визначення кон-центрацп його в сечi дае добре уявлення про роз-пад саме кiсткового колагену [8]. Маркерами юсткового метаболiзму е також похщна колагену - оксипролш; але вiн утворюеться при розпадi не тiльки кiсткового колагену в процес резорбци, тому вш мае меншу специфiчнiсть [9].

Використовуеться також показник резорбци -тартратрезистентна кисла фосфатаза; це лiзосо-мальний фермент, що виявляеться в юстках пе-редмiхуровоl залози, тромбоцитах, еритроцитах, селезшщ. Кiстковий iзофермент тартратрезис-тентно1 кисло1 фосфатази виробляеться остеобластами, що дае тдставу розглядати И як показник активносп цих клiтин [8].

Визначення ступеня тяжкосп деструктивно-дегенеративних процеав исток е необхщним ком -понентом класифшаци АП, тому що це здебшь-шого визначае тактику лшаря. Розподiл на стан ремюи та стан активностi е, значною мiрою, умовним i грунтуеться тшьки на клшчних даних. Але досвщ доводить, що навiть у хворих, котрi за клiнiчними ознаками знаходяться у тривалш клiнiчнiй ремюи, на рентгенограмi вiдмiчаеться прогресування юстково-суглобного процесу (зву-ження суглобних щiлин або збшьшення ерозiй суглобних поверхонь).

Рiзноманiтнiсть клiнiчних проявiв та перебiгу уражень кiсток та суглобiв при псорiатичнiй хво-робi (вiд розвитку iзольованого ентезиту до ге-нералiзованого ураження суглобiв та хребта з яскравою позасуглобовою симптоматикою) та вщсутнють едино! мiжнародно! класифiкацi! з ви-значенням патогномошчних критерi!в уражень кiсток та суглобiв при псорiатичнiй хворобi знач-но ускладнюе дiагностику цього важкого захво-рювання.

У зв'язку з цим, нами поставлено за мету дослщження тдвищити точшсть оцiнки ступеня тяжкосп псорiатичного артриту.

Проведено вивчення показниюв сполучнотка-нинного та кiсткового обмiну в пацiентiв за гру-пами тяжкосп; отриманi данi наведено в Табл. 1. Обстеженню пiдлягали 50 хворих на АП; конт-

Таблиця 1 - Середш значения вивчених показнишв сполучнотканинного та шсткового обм^ у хворих на АП за ступенем тяжкосп

Показник 1 група, 2 група, 3 група, Контрольна група,

n = 20 n = 15 n = 15 n = 20

Лейкоцитарний шдекс 2,6 ± 0,31 2,7 ± 0,4 3,0 ± 0,44 1,96 ± 0,443

ШОЕ, мм/год 14,64 ± 1,932- 3 4 24,5 ± 2,81- 3 4 41,0 ± 2,7'- 2 4 11,2 ± 0,41' 2 3

Кальцш, ммоль/л 2,18 ± 0,233 2,2 ± 0,113 3,0 ± 0,3Г' 2 4 2,28 ± 0,043

Кальцш ютзований,

ммоль/л 0,882 ± 0,0973 0,908 ± 0,0483 1,362 ± 0Д641, 2 4 0,92 ± 0,113

Фосфор, ммоль/л 1,46 ± 0,14 1,37 ± 0,084 1,3 ± 0,064 0,76 ± 0,041' 2 3

Глшэпроте!ди, у. о. 0,35 ± 0,03 0,41 ± 0,04 0,47 ± 0,14 0,39 ± 0,04

ГАГ, ммоль/л 7,72 ± 0,542 4 9,1 ± 0,61- 3 4 7,61 ± 0,672 4 5,65 ± 0,211' 2 3

Лужна фосфатаза,

нмоль/(с-л) 2378,7 ± 181,63-4 2393,0 ± 198,54 2879,3 ± 332,41 4 1702 ± 851 2 3

К1сткова фракцш лужно!

фосфатази, нмоль/(с-л) 14,65 ± 1,784 12,6 ± 1,74 16,2 ± 2,34 37,63 ± 14,16*' 2 3

ЦГК, у.о. 0,10 ± 0,014 0,10 ± 0,014 0,12 ± 0,014 0,06 ± 0,0071, 2 3

ПРИМ1ТКИ. 1 - достовiрнi вiдмiни (p < 0,05) ввдносно показник1в 1 групи;

2 - достовiрнi ввдмши (p < 0,05) ввдносно показниюв 2 групи;

3 - достовiрнi вiдмiни (p < 0,05) ввдносно показниюв 3 групи;

4 - достовiрнi вiдмiни (p < 0,05) ввдносно показник1в контрольно! групи.

рольну групу складали 20 практично здорових ошб, що були репрезентативнi за вшом та стат-тю дослщжуваним групам. За ступенем тяжкостi хворi на АП розподiлялися за розробленою нами шкалою оцiнки [10]:

- 1 групу становили 20 хворих легкого ступе-ня ураження;

- 2 групу - 15 хворих iз середньоважким ступенем ураження;

- 3 групу - 15 хворих тяжкого ступеня ураження.

За показники ступеня виразност порушень при АП у сполучнотканинному та юстковому обмш були обраш рiвнi (Табл. 1):

- лейкоцитарного iндексу;

- ШОЕ;

- Ц1К;

- загального та юшзованого кальцiю;

- фосфору;

- глюкопроте!дав;

- глiкозамiноглiканiв (ГАГ);

- лужно! фосфатази та И кiсткового iзофермен-

ту.

Як видно з Табл. 1, показники лужно! фосфатази у хворих на АП I, II та III ступеня тяжкост були достовiрно тдвищеш (2378,7 ± 181,6, 2393,0 ± 198,5, 2879,3 ± 332,4 вiдповiдно) порiвня-но з контрольною групою (1702 ± 85 нмоль/(сл)); вони корелювали зi ступенем тяжкосп захворю-вання, причому при тяжкому ступеш (III група) показник лужно! фосфатази вiрогiдно вiдрiзнявся вщ цього параметра в групi з легким ступенем

ураження (1 група). Р1вень юстково! фракцп лужно! фосфатази в ус1х трьох групах хворих досто-в!рно знижений (14,65 ± 1,78, 12,6 ± 1,7, 16,2 ± 2,3 вщповщно) пор1вняно з контрольною групою (37,63 ± 14,16 нмоль/(с-л)). Р1вень загального та юшзованого кальцш в сироватщ хворих на АП не вщр1знявся вщ показниюв контрольно! групи; вщм1чено тенденщю збшьшення його у пащенпв III ступеня тяжкосп захворювання. Показники загального фосфору в сироватщ кров1 достов1р-но тдвищеш у хворих I, II, III груп. Виявлеш зм1ни зазначених показниюв свщчать про актившсть юсткового процесу у хворих на АП.

Встановлено, що р1вш ГАГ у хворих ус1х груп були достов1рно тдвищеш (7,72 ± 0,54, 9,1 ± 0,6, 7,61 ± 0,67 вщповщно) пор1вняно з групою контролю (5,65 ± 0,21 ммоль/л), що свщчить про по-рушення у сполучнотканинному обм1т хворих на АП. У груш хворих ¡з середньоважким ступенем ураження вщм1чено достов1рне збшьшення юлькосп ГАГ вщносно хворих на АП з легким та тяжким ступенем ураження, що, можливо, засвщчуе бшьш штенсивний розпад сполучно! та юстково! тканини у пащенпв ще! групи. Вщм1че-но тенденщю до тдвищення р1вня ткопротещв у хворих на АП тяжкого ступеня тяжкосп.

У процес спостереження за хворими на АП встановлено також, що лейкоцитарний шдекс та ШОЕ достов1рно були вищими за щ показники у хворих контрольно! групи та корелювали з1 ступенем тяжкосп захворювання.

Р1вень ЦIК був достов1рно тдвищеним при

Bcix ступенях тяжкосп АП ropÎB^HO з групою контролю, причому B^MiHeHO тенденцiю до знач-ного тдвищення при тяжкому ступеш захворю-вання, що вiдображуe наявнiсть бiльш напруже-ного автоiмунного процесу в цих хворих.

При детальному аналiзi рентгенолопчних змш у юстках та суглобах хворих на АП виявлено, що у хворих середнього (II) та важкого (III) ступеня тяжкосп захворювання вщзначалися за-пальнi ознаки юсток та суглобiв, що розподшя-лися нами на:

- ранш ознаки АП:

1) звуження суглобних щiлин;

2) резорбцiя нiгтьових бугристостей;

3) узурпащя;

4) кiстоподiбнi утворення;

5) епiфiзарний остеопороз;

- шзш ознаки АП:

1) утворення синдесмофтв;

2) вивихи, пiдвихихи;

3) рiзноосьовi змiщення суглобних повер-хонь;

4) анюлози;

5) остеолiз,

6) дегенеративно-дистрофiчнi змiни (арт-рози, спондилоартрози, остеохондрози). Виходячи з цього, хворi середнього та важкого ступеня тяжкосп псорiатичних уражень опор-но-рухового апарату нами були розподiленi на пщгрупи:

- переважно iз запальними ознаками ураження;

- переважно з дегенеративно-дистрофiчними ознаками ураження.

Визначили середш значення сполучнотканин-ного та юсткового обмiну в цих пiдгрупах; даш щодо вивчених показникiв наведено в Табл. 2.

Таблиця 2 - Середш значення вивчених показнишв сполучнотканинного та к1сткового обм1ну у хворих на АП II та III ступеня тяжкосп залежно ввд переваги запального чи дегенеративно-дистроф1чного процесу

Середньоважкий стутнь (II) АП, Важкий стушнь АП (III),

n = 15 n = 15

Показник Контроль переважно переважно переважно переважно

запальш дегенеративно- запальш дегенеративно-

ознаки, дистроф1чш ознаки, дистроф1чш

n = 8 ознаки, n = 7 n = 8 ознаки, n = 7

Лужна фосфатаза,

нмоль/(с-л) 1702±851, 2 3 4 2874,2±286,55 2628,9±539,95 2842,2±969,15 2328,0±286,95

Юсткова фракцiя,

нмоль/(с-л) 37,63±14,161-2 3 4 12,1±2,85 12,1±1,95 13,7±4,75 15,7±2,25

Глшэпротевди, у.о. 0,39±0,04 0,39±0,05 0,38±0,04 0,42±0,08 0,37±0,04

С1алов1 кислоти, у.о. 180±4 185±11 179±13 173±8 174±9

ГАГ, ммоль/л 5,65±0,21'- 2 3 4 9,5±0,85 9,1±0,85 8,5±1,55 7,3±0,55

ШОЕ, мм/год 11,5±0,31- 2 3 4 32,7±5,352 22,1±3,65 1 30,8±5,35 30,9±5,25

Кальцш, ммоль/л 2,28±0,044 2,14±0,224 2,1±0,14 2,3±0,4 2,90±0,465 1 2

ПРИМТКИ:

1 - достов1рш ввдмши (p < 0,05) ввдносно показник1в II групи з переважно запальними ознаками;

2 - достов1рш ввдмши (p < 0,05) ввдносно показник1в II групи з дегенеративно-дистроф1чними ознаками;

3 - достов1рш ввдмши (p < 0,05) ввдносно показник1в III групи з переважно запальними ознаками;

4 - достов1рт ввдмши (p < 0,05) ввдносно показник1в III групи з дегенеративно-дистроф1чними ознаками;

Як видно з Табл. 2, показники лужно! фосфа-тази залишаються значно тдвищеними як у пiдгрупах з переважно запальним, так i дегене-ративно-дистрофiчним процесом, що вказуе на патогенетичну значущiсть змiн лужно! фосфата-зи у захворюванш на АП i може бути одним з диференцшно^агностичних критерив цього за-хворювання.

Нами вiдмiчено також, що показники ГАГ у 2 та 3 групах пащенпв тяжкого ступеня тяжкосп як iз запальними, так i дегенеративно-дистроф>

чними змшами в кiстках та суглобах достовiрно пiдвищенi, що спiвпадаe з даними лiтератури щодо цього показника та характеризуе ступiнь дезор-гашзаци сполучно! тканини, у тому чист, - в опор-но-руховому аппарат!

Виходячи з того, що при АП вщбуваються дегенеративно-дистрофiчнi змiни в юстках та суглобах, а лужна фосфатаза е специфiчним маркером цих процешв, а також з огляду на те, що абсолютш значення лужно! фосфатази та ïï юстко-вого iзоферменту вiдображують тшьки тенденцп

переб^у деструктивно-дегенеративного процесу юсток, а визначення !х спiввiдношення дае змогу точшше оцiнити стан патолопчних змiн при АП, нами проведено визначення вщношення лужно! фосфатази до и юстково! фракцi! у пацiентiв рiзно-го ступеня тяжкостi АП (Табл. 3).

Таблиця 3 - Вщношення лужно!' фосфатази до 11 юстково! фракцii залежно ввд ступеня тяжкосп АП

Стушнь тяжкосп АП

легкий, п = 20 середньотяжкий, п = 15 тяжкий, п = 15

5,2 ± 0,5 * 7,1 ± 1,7 10,5 ± 2,0 *

Контроль

ПРИМГГКИ.

* - достов1рш ввдмшносп м1ж показниками легкого та важкого ступеня тяжкосп;

Як видно з Табл. 3, визначений показник вщно-шення лужно! фосфатази до !! кiстково!' фракцп корелюе зi ступенем тяжкостi i може бути кри-терiем у оцшщ ступеня активностi кiсткового обмшу в пацiентiв, хворих на псорiаз iз уражен-ням кiсток та суглобiв.

Проведенi дослiдження встановили, що за-пропонований коефiцiент вiдношення лужно! фосфатази до !! юсткового iзоферменту найбiльш iнформативно вiдображуе актившсть юсткоутво-рення при АП, вказуе на стутнь тяжкостi i дае можливють призначення адекватно! диференщ-йовано! терапi! хворих на цю патолопю, що запо-бiгатиме прогресуванню АП i матиме великi соцiально-економiчнi наслщки.

За даними дослiдження одержано патенту Укра!ни на винахiд.

Наводимо приклади, що iлюструють ефек-тивнiсть даного способу.

Приклад 1. Пащент В., 49 роюв, звернувся з1 скарга-ми в д1лянщ тулуба юнщвок, переважно розгинально! поверхт:

- незначш бол1 (1 бал) у суглобах стоп;

- незначна припухл1сть (1 бал) у зазначених сугло-бах.

Хвор1е на псор1атичний артрит протягом одного року. Рашше не л1кувався. При обстеженш:

- в клЫчних та бкштчних аналзах кров1 ввдхилень не ввдм1чено;

- кшьысть лужно! фосфатази дор1внювала 3130 нмоль/(с-л), к1стково! !! фракци - 680 нмоль/(с-л);

- сшввщношення лужно! фосфатази до !! к1стково! фракци дор1внювало 4,6 (приблизно 5), -

що розщнювалося як легкий стутнь порушення к1сткоутворення.

Рентгенолопчш зм1ни в1дбувалися в кол1нних суглобах у вигляд1:

- початкових прояви артозу;

- п'ятково! шпори на п1дошовн1й поверхн1 п'ятково-го бугра;

- гшеростоз1в дистальних фаланг перших пальщв стоп.

Д1агноз: псор1аз розповсюджений, прогресуюча стад1я, псор1атичний артрит активност1 I ступеня, легкий стутнь порушень шсткоутворення.

Приклад 2. Пац1ентка Ю., 55 роюв, звернулася з1 скар-гами на:

- висипання по всьому тулуб1, юнщвках, волосян1й частин1 голови, обличч1;

- пом1рш бол1 (2 бала) в суглобах костей, стоп, по-перековому в!дд1л1 хребта (3 бали);

- ранкову скут1сть у суглобах (3 бали);

- порушення акгивносп руху в зазначених суглобах (1 бал).

Хвор1е на псор1аз б1льше 20 рок1в. Ураження суг-лоб1в - протягом 12 рошв.

При обстеженн1 у клш1чному анал1з1 кров1: швидк1сть осадження еритроципв - 27 мм/год.

При бюх1м1чному обстеженн1 визначено:

- дисглобул1нем1ю (тдвищене значення а -, Р-гло-

2

бул1н1в при знижен1й юлькосп у-глобул1ну);

- п;двищення р1вня глшэпротещв (0,49 у. о.) та с1а-лових кислот (0,215 у.о.);

- шдвищення к1лькост1 лужно! фосфатази (2846 нмоль/(с-л)) при зниженн1 к1стково! Г! фракци (427 нмоль/(с-л)); сп1вв1дношення лужно! фосфатази до !! к1стково! фракц1! дор1внювало 6,66 (приблизно 7), що розщнювалося як середньоважкий ступ1нь порушення юсткоутворення.

При рентгенолог1чному обстеженн1 визначено:

- змши в костях у вигляда звуження суглобних щ1лин з крайовими к1стковими розростаннями в дистальних мiжфалангових суглобах, проксимальних IV та V паль-цях право! кисп, атроф1! м'яких тканин IV пальця справа, поодиноких др1бних кисп п'ясних к1стках, стопах;

- ураження у вигляд1 деструкцИ суглобних повер-хонь м1жфалангових суглоб1в Ш-V пальщв зл1ва та II та III справа;

- екзостози в основ1 дистальних фаланг I пальця;

- початков1 ознаки резорбц1! головок п'ятих плюс-невих к1сток;

- ознаки вираженого деформуючого артрозу у перших плюсне-фалангових суглобах;

- виражеш ознаки деформуючого спондилоартро-зу та розповсюдженого шийного остеохондрозу 1 ознаки сакрошепу.

Д1агноз: псор1аз розповсюджений, прогресуюча стад1я, псор1атичний артрит II ступеня активносп, середньоважкий стушнь порушень к1сткоутворення.

Приклад 3. Пащент Я., 50 роюв, звернувся з1 скарга-ми на:

- висипання на шюр1 усього т1ла;

- бол1 (3 бали) в суглобах костей, стоп, хребп (ший-

ному та поперековому ввддшах), грудинно-реберних зчленуваннях (3 бали);

- ранкову скутють у суглобах (3 бали);

- порушення функцiй у зазначених суглобах (2 бали). Хвор1е на псор1аз бшьше 30 рок1в, на ураження суг-

лоб1в - б1льше 20 рок1в.

При обстеженш у клшчному анал1з1 кровг швид-шсть осадження еритроципв - 46 мм/год. При бюх1шчних дослвдженнях виявлено:

- дисглобулшемш (зниження а -, а -глобул1ну);

1 2

- кшьшсть лужно! фосфатази - 2371 нмоль/(с-л), и к1стково!' фракци - 142 нмоль/(с-л), !х сшввщношен-ня - 16,6, що розщнювалося як важкий стушнь порушення шсткоутворення.

При рентгенолопчному дослвдженш:

- виявлено аншлозування в шийному та попереко-во-крижовому ввддш на фош вираженого деформую-чого спондилоартрозу, а також осиф1кацп передньо! подовжньо! зв 'язки;

- у кустках тазу ввдм1чено двоб1чний анкилоз у обох крижово-клубових зчленуваннях, ознаки коксартрозу, осиф1каци сухожиль, м'яз1в бшя малих вертел1в;

Л1ТЕРАТУРА

1. Бадокин В. В. К вопросу о классификации псо-

риатического артрита // Клиническая ревматология. - 1995. - № 1. - С. 53-56.

2. Насонова В.А., Астапенко М.Г. Клиническая ревматология. - М.: Медицина, 1989. -592 с.

3. Спузяк М.1. Динамша рентгенолопчних про-явiв юсток i суглобiв при псорiазi // Укр. рад> ологiчний журн. - 1994. - № 2. - С. 92-98.

4. Прокофьев Н.Я., Марусевич С.Л. Дифферен-

циальная диагностика псориатических поражений коленного сустава // Гений ортопедии.

- 1999. - № 3. - С. 71-75.

5. Курашвили Н.Д., Картвелишвили Е.Ю., Тев-

тадзе М.И. Сравнительная характеристика суставного синдрома при псориатическом артрите в дебюте и в стадии манифестации // Медицинские новости Грузии. - 2002. - № 12.

- С. 112-114.

- у колшних суглобах визначеш ознаки деформу-ючого артрозу, часткове окостеншня зв'язки надколш-ника зл1ва;

- у гомiлково-стопневих суглобах на фош помiрно-го остеопорозу визначеш перюстальш нашарування щиколоток, а також резорбщя бугристостей п'яткових исток з частковим к1стковим розростанням;

- у стопах - вивихи, щдвивихи ввд I до IV пальщв у п'ясно-фалангових суглобах за рахунок виражених де-структивних змiн суглобних поверхонь; виражен1 дест-руктивнi змши в м1жфалангових суглобах стоп;

- у костях - звуження суглобних щшин у м1жфалан-гових суглобах на тл1 епiфiзарного артрозу, потовщен-ня м'яких тканин у проксимальних м1жфалангових суглобах III пальця справа, епостози в кустках зап'ястя.

Висновок: псорiатичний полiартрит з рiзковираже-ними рентгенологiчними змiнами.

Дiагноз: псорiаз розповсюджений, прогресуюча стадiя, псорiатичний полiартрит II ступеня активностi з важким ступенем порушень к1сткоутворення з пору-шенням функцй' в суглобах.

6. Поражение височно-нижнечелюстного сус-

тава при псориатическом артрите / В.М. Гринин, В.А. Насонова, Ю.М. Максимовский и др. / Стоматология.- 2000.- № 5.- С. 33-36.

7. Юрченко С.В. Использование радоновых ванн

высокой концентрации при псориатическом артрите // Вестн. дерматологии и венерологии. - 2004. - № 2. - С. 35-37.

8. Рубин М.П., Чепурин Р.Е., Зубова О.М. Остеопороз: диагностика, современные подходы к лечению, профилактике, диагностике // Тер. архив. - 2002. - №1. - С. 37-40.

9. Рожинская Л.А. Системный остеопороз. - М.:

Издатель Мокеев, 2000. - 175 с.

10. Кутасевич Я.Ф., Ол1йник 1.О. Оцшка ступеня тяжкосп псорiатичного артриту / Сучасш проблеми дерматовенерологи, косметологи та управлшня охороною здоров'я: Збiрник наук. праць. - Харюв, 2004. - Вип. 3. - С. 68-69.